1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
САЗОНОВА ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА
УДК 69.003.658.012
Порівняльний аналіз розвитку будівельного комплексу і суміжних галузей
Спеціальність 08.07.03 – економіка будівництва
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Харків - 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківській національній академії міського господарства Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент,
Стадник Григорій Васильович,
Харківська національна академія міського господарства Міністерства освіти і науки України,
перший проректор
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Тян Рево Борисович,
Придніпровська державна академія будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри фінансів
кандидат економічних наук, доцент
Мамонов Костянтин Анатолійович,
Харківська національна академія міського господарства Міністерства освіти і науки України,
доцент кафедри обліку і аудиту
Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки України (м. Київ), відділ макроекономічного прогнозування.
Захист відбудеться „_27_” _січня_ 2007 р. о _10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.089.01 в Харківській національній академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції, 12, зала засідань Вченої ради.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської національної академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції, 12.
Автореферат розісланий „_27_” _грудня__2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Момот Т.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Розвиток економіки країни залежить від прогресу в галузевих сферах: промисловості, сільському господарстві, транспорті та зв’язку, будівництві, освіті тощо. Всі галузі економіки зв’язані між собою. Кожна галузь взаємодіє з іншою і вплив однієї галузі на іншу визначає стратегію розвитку як самої галузі, так і економіки в цілому. Залежно від ступеня впливу кожної галузі на іншу відбувається розвиток всієї економіки. Будівельна галузь виконує роботи з нового будівництва, реконструкції і розширення виробничих потужностей інших галузей. З іншого боку, будівельна галузь використовує результати виробничої діяльності інших галузей. На сучасному етапі розвитку економіки України все більшого значення набуває стратегічне планування, за допомогою якого розробляється план і коригуються завдання відповідно до тих змін, які вносяться особливостями розвитку та взаємодії різних галузей економіки. Стратегія розробляється на основі довгострокових завдань згідно з прийнятою політикою використання ресурсів і досягнення поставленої мети. При цьому важлива увага звертається на розробку і використання інструментів впливу взаємозв’язків між галузями економіки.
Оцінка ефективності розвитку економіки і її галузі обумовлюється значеннями прийнятих макроекономічних показників: валовий внутрішній продукт, доход, випуск продукції, основні засоби тощо. Ефективність інструментів оцінки взаємодії між галузями оцінюється за допомогою методів порівняння галузей згідно з прийнятими показниками. Вибір політичної, соціально-економічної стратегії є компромісом між факторами, що характеризують галузі економіки. Оскільки будівельний комплекс є важливою галуззю економіки, що істотно впливає на розвиток інших галузей та економіки в цілому, то визначення величини впливу будівельної галузі на інші галузі і навпаки як інструментів впливу будівельної галузі на інші є важливим завданням при розробці стратегічної політики країни. Отже, проведення порівняльного аналізу розвитку будівельного комплексу і суміжних галузей є актуальною темою.
У зв’язку з цим для забезпечення підвищення ефективності стратегічного планування розвитком економіки України є розробка методів та інструментів впливу будівельної галузі на інші галузі, і навпаки, результатом розробки і впровадження цих методів повинне бути обґрунтування змін, які потрібно врахувати при переході України до ринкової економіки.
Недостатня увага до проведення досліджень у цій галузі призвела до недостатньої кількості відповідних публікацій.
Наукові й практичні розробки вітчизняних вчених і господарників з’явилися тільки останнім часом. Серед них слід відзначити розробки В.Аніна, А.Ачкасова, В.Балицького, В.Бесєдіна, С.Бушуєва, В.Вісящева, А.Гойка, А.Дружиніна, В.Залуніна, О.Іванілова, Л.Козар, А.Крушевського, В.Міхельса, Ю.Панібратова, Б.Прикіна, С. Пічугіна, В.Поколенка, В.Погорельцева, І.Степанова, С.Сташевського, М.Тимчука, А.Тугая, В.Торкатюка, Р.Тяна, О.Удовенко, С.Усенцького, В.Федоренко, Є.Федосової, А.Чистова, А.Шапіро, Л.Шутенка.
Однак, роботи цих авторів не повністю відображають економічні процеси взаємозв’язків між будівельною галуззю та іншими галузями економіки. Все це зумовило необхідність проведення системних досліджень основних макроекономічних показників, за допомогою яких можна розрахувати кількісні значення коефіцієнтів впливу кожної галузі на інші і тим самим створити механізми для стратегічного планування і розвитку економіки та її галузей.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота відповідає напрямкам і завданням програми „Про державне прогнозування і розробку програм економічного і соціального розвитку України” №1602-ІІІ від 23.03.2000 р., Указу Президента України від 25.05.2001 р. „Концепція державної регіональної політики України”, указу Президента України від 22.02.2001 р., №108 „Про додаткові заходи щодо підвищення надходження інвестицій в економіку України”, Державній програмі організаційного та науково-технічного вдосконалення галузі будівництва і будівельних матеріалів і виробів, яка затверджена 28.03.201 р., темі науково-дослідної роботи Економіко-технологічного університету „Проблеми формування, організації та функціонування промислово-фінансових груп у сфері підприємницької діяльності”, темі НДЕІ Міністерства економіки України „Розроблення прогнозу економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період” і підготовки пропозицій щодо його використання під час розробки Урядом „Програми діяльності Кабінету Міністрів України” (№ державної реєстрації 0102U07283).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка теоретичних засад, концептуальних і практичних підходів до розробки дієвих механізмів, що визначають величину впливу міжгалузевих зв’язків на ефективність розвитку будівельного комплексу та суміжних галузей в період переходу України до ринкових відносин.
Досягнення поставленої мети обумовило необхідність постановки та вирішення таких завдань:
- визначити особливості системного підходу до дослідження взаємозв’язків між галузями економіки;
- визначення методів порівняння галузей з будівельним комплексом;
- визначення економетричних методів для розрахунку коефіцієнтів впливу на будівельну галузь;
- визначення залежності між показниками та фактами на основі статистичних даних;
- визначення макроекономічних показників для проведення порівняльного аналізу будівельної галузі з іншими галузями;
- визначення конкретних значень коефіцієнтів впливу будівельного комплексу на інші галузі і навпаки;
- розрахувати конкретні значення порівняльних характеристик галузей по відношенню до будівельного комплексу;
- показати значення будівельного комплексу в економіці України за кожним макроекономічним показником.
Предметом дослідження є механізми регулювання міжгалузевих пропорцій при розробці стратегічних планів розвитку економіки.
Об’єктом дослідження є система галузей економіки України в період переходу до ринкових відносин.
Механізми і матеріали дослідження. Теоретичною основою та методологічною базою дисертаційної роботи є положення економічної теорії розвитку економіки країни, системний підхід до дослідження соціально-економічних об’єктів, економетричне моделювання, теорія розвитку процесів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань економічного зростання та вимоги державного регулювання економічних процесів.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі й нормативні документи з проведення економічної реформи, аналітичні та статистичні матеріали Міністерства економіки, Державного комітету статистики України, праці науковців і матеріали науково-практичних конференцій, симпозіумів, семінарів.
Наукова новизна одержаних результатів. Науковою новизною дослідження є теоретично-методологічні й практичні результати, що привели до вирішення поставлених завдань розробки стратегічних планів розвитку економіки України в період переходу до ринкових відносин.
Наукова новизна і значення дисертаційної роботи полягають в тому, що:
вперше:
- розроблені методи отримання кількісних значень коефіцієнтів впливу будівельної галузі на розвиток інших галузей і економіки в цілому і, навпаки, коефіцієнтів впливу інших галузей на розвиток будівельного комплексу;
- розроблені економетричні моделі залежностей макроекономічних показників будівельного комплексу і суміжних галузей від головних факторів;
- визначені фактори, що позитивно впливають на розвиток будівельної галузі та суміжних галузей;
удосконалено:
- методи порівняння основних макроекономічних показників будівельного комплексу з такими ж показниками суміжних галузей, визначено значення будівельного комплексу для економіки України та суміжних галузей;
отримали подальший розвиток:
- методики розрахунків коефіцієнтів впливу факторів на показники розвитку галузей та економіки в цілому за допомогою ЕОМ.
Застосований метод порівняння розвитку галузей по відношенню до будівельної галузі дав можливість зростання іміджу будівельного комплексу.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень та висновків щодо розроблення і застосування пошукових підходів та отриманих економетричних залежностей випливають з надійності використаної статистичної інформації і перевірених на практиці методів її обробки.
Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні розробки дисертації взято за основу науково-методичного обґрунтування для проведення практичних розрахунків з вивчення впливу будівельної галузі на інші галузі, а також в цілому по економіці України. Найбільш суттєвими прикладними результатами є: визначення коефіцієнта взаємовпливу галузей, пов’язаного з розвитком будівельного комплексу. Крім того, мають практичне значення розрахунки з впливу факторів на показники розвитку будівельної галузі: ВВП, доход, інвестиції тощо. Практичне значення мають розрахунки коефіцієнтів перевищення величини макропоказників галузей порівняно з їх значенням в будівельному комплексі.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались Міжнародній науково-практичній конференції НДЕІ та Українського педагогічного університету; “Міжгалузеві звЧязки розвитку будівельного комплексу”(Умань, 2004 р.); 66-й науково-практичній конференції „Порівняльні характеристики діяльності будівельних комплексів”(КНУБА 19-21 квітня 2005 р., м. Київ); 67-й науково-практичній конференції “Прогнозування розвитку економіки будівельної галузі”(КНУБА квітень, 2006 р. м. Київ).
Матеріали дисертації були використані в частині розвитку будівельного комплексу в звіті Управління макроекономічного аналізу та прогнозування Міністерства економіки України (довідка про впровадження наукових досліджень №1/62 від 01.03.06).
Особистий внесок здобувача. Всі пошукові результати, дослідження, винесені на захист, отримані автором особисто.
Публікації: основні результати дослідження опубліковані в п‘яти статтях у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України. Загальний обсяг їх – 2,5 друк. арк., які належать особисто автору.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 4-х розділів, загальних висновків та літератури, всього 140 стор., у тому числі список літератури на 13 стор, таблиць – 25, рисунків – 3.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, предмет і об’єкт дослідження, сформульовано завдання відображено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів і їх апробація.
У першому розділі виконано критичний огляд літератури за темою. Проаналізовані такі напрямки: розвиток економіки України в цілому та інвестиційних процесів, інформаційно-методичний аспект. На основі проведеного аналізу отримано наступні висновки:
1. Розвиток економіки незалежної України проходить етапи від занепаду до поступового розвитку в зв’язку з переходом України до ринкової економіки.
2. Основний макроекономічний показник ефективності функціонування економіки України ВВП показує, що в останні роки темпи його росту значно збільшились.
3. Галузева структура економіки України включає таку важливу галузь, як будівництво, що відбувається у всіх галузях економіки і є зв’язуючою ланкою між галузями.
4. Розвиток всієї економіки залежить від розвитку і ефективності функціонування будівельної галузі.
5. Визначення кількісних показників розвитку економіки в цілому і зокрема будівельного комплексу та інших суміжних галузей є актуальним завданням при порівнянні ефективності галузевої структури.
6. Для визначення важелів зростання економіки потрібно проаналізувати показники, що показують кількісну величину взаємозв’язків між будівельним комплексом і суміжними галузями.
7. Для створення оптимальних умов зростання економіки України необхідно провести дослідження взаємозв’язків між будівельним комплексом і суміжними галузями.
8. Необхідно застосувати сучасні економетричні й економіко-математичні методи з метою визначення стратегії розвитку будівельної галузі в системі економіки України.
У другому розділі наведено методи порівняльного аналізу показників розвитку галузей економіки: системний підхід у порівнянні розвитку галузей економіки, кількісні методи порівняння і прогнозів.
Визначено макропоказники, за якими проводиться аналіз:
1. Валовий внутрішній продукт (ВВП);
2. Валовий внутрішній продукт на одну особу;
3. Оборотні кошти;
4. Кількість підприємств за Єдиним державним реєстром;
5. Основні засоби;
6. Інвестиції в основний капітал;
7. Зовнішня торгівля (експорт та імпорт);
8. Товарооборот;
9. Кількість населення;
10. Доходи і витрати населення.
Використана методика проведення розрахунків, схема якої наведена на рисунку серед гіпотез відносно математичної залежності обрано: лінійність, квадратичність, мультиплікативність. Параметри цих залежностей визначаються за методом найменших квадратів на основі відповідних статистичних даних і методів оцінки адекватності моделей реальним досліджуваним процесам. Коефіцієнти впливу факторів на показники обчислюються як коефіцієнт еластичності. Надійність отриманих залежностей визначається коефіцієнтом лінійної детермінації, величини середньоквадратичної стандартної відносної похибки та адекватності моделі реальному процесу (на основі коефіцієнта еластичності). При дослідженні порівняльних характеристик системний підхід дає розподіл всієї економіки на чотири підсистеми: виробництво, будівництво, послуги, навколишнє середовище, а кожну підсистему ще на інші підрозділи, такі як промисловість, сільське господарство, будівництво і т. ін.
Можливо треба створити новий орган або передати потрібні функції існуючим органам з метою своєчасного контролю, реагування і розробки управлінських рішень з використання інформаційних даних.
Таким чином системний аналіз об’єднує самостійно існуючі методи для досягнення поставленої мети. Ці методи нерівнозначні і мали певну направленість в той час, коли розроблялись для локальних систем. Але розвиток теорій систем показав, що різні методи дослідження об’єктів як систем можуть застосуватись більш широко і для інших об’єктів. Важливо окреслити межі застосування цих методів, знайти типові постановки задач, які можна розв’язувати відомими методами. Розширення сфери застосування методів дослідження також впливає на їх удосконалення і придатність для об’єктів різної природи.
У третьому розділі розглянуті взаємозв’язки будівельного комплексу: політика розвитку економіки і її галузей, економетричне моделювання валового внутрішнього продукту, аналіз прибутку міжгалузевих зв’язків будівельного комплексу.
Отримано економетричну залежність між питомою вагою ВВП будівельної галузі у відсотках у та факторами х1 – питома вага інвестицій будівельної галузі, х2 – питома вага основних засобів будівельної галузі, х3 – питома вага основних фондів будівельної галузі:
у = 11,33 – 0,48х1 – 3,45х2 + 0,28х3. (1)
Коефіцієнт множинної детермінації R2 = 0,9, середньоквадратична стандартна відносна похибка Н = 2,5%. Вплив факторів визначається коефіцієнтами еластичності за факторами відповідно Е1= -0,31; Е2= -1,6; Е3=0,17. Отже, найбільший вплив має фактор основних засобів. Для збільшення питомої питомої ваги ВВП будівельної галузі потрібно збільшувати питому вагу її основних фондів.
Отримана економетрична залежність у – ВВП України в основних цінах в млрд. грн. від факторів: х1 – інвестиції у основний капітал в фактичних цінах в млрд.. грн.., х2 - середньомісячна зарплата в грн.., х3 - основні засоби в фактичних цінах в млрд.. грн., х4 - введення в дію основних фондів у фактичних цінах в млрд.. грн.
у = 830,14 + 29,32х1 – 0,295х2 - 0,945х3– 12,5х4. (2)
Коефіцієнт множинної детермінації R2 = 0,99, середньоквадратична стандартна відносна похибка Н = 0,5%. Вплив факторів визначається коефіцієнтами еластичності по факторах відповідно Е1= 2; Е2= -0,23; Е3=-2,4; Е3=-0,81.
Встановлено, що існує дуже велика кореляційна залежність між факторами: х1 та х2; х1 та х3; х1 та х4; х2 та х3; х2 та х4; х3 та х4. Отже такою є залежність між коефіцієнтами еластичності по факторах, тому отриману інформацію потрібно використовувати як допоміжну.
Отримано залежність величин у – ВВП у фактичних цінах та факторів: х1 – інвестиції в основний капітал, х2 - середньомісячна зарплата, х3 - основні засоби, х4 - введення в дію основних фондів у будівельній галузі:
у = 14,17 + 19,05х1 – 0,014х2 + 0,61х3 – 17,7х4, . (3)
Коефіцієнт множинної детермінації R2 = 0,99, середньоквадратична стандартна відносна похибка Н = 0,9%. Вплив факторів визначається коефіцієнтами еластичності по факторам відповідно Е1= 1; Е2= -0,2; Е3=0,75; Е3=-0,86.
Отже, інвестиції та основні засоби мають істотний вплив на ВВП в будівельній галузі. Отримано економетричну залежність між у – прибутком будівельної галузі та факторами: х1 – прибуток у промисловості, х2 – прибуток на транспорті та зв’язку, х3 – прибуток інших галузей:
у = -1212,3 + 0,137х1 + 0,265х2 – 0,018х3 . (4)
Коефіцієнти еластичності такі: Е1= 1,4; Е2= 1,5; Е3 = -0,05.
Отже найбільший вплив на прибуток будівельної галузі має прибуток промисловості, транспорту та зв’язку. Для з’ясування величини впливу прибутку від будівельної галузі на прибуток промисловості визначено залежність
х1 = 9742 – 1,51х2 + 0,07х3 + 3,81у.
Коефіцієнт еластичності прибутку промисловості по прибутку від будівельної галузі Е = 0,4;
Коефіцієнт еластичності прибутку промисловості по прибутку галузі транспорту та зв’язку Е = -0,82;
Коефіцієнт еластичності прибутку промисловості по прибутку інших галузей Е = 0,02. Отже найбільш позитивний вплив на прибуток промисловості має будівельна галузь, найменший вплив на прибуток промисловості мають інші галузі.
Для з’ясування впливу прибутку будівельної галузі на прибуток галузі транспорту та зв’язку визначена залежність:
х2 = 5038 – 0,36х1 + 0,013х3 + 1,77у. (5)
Відповідно коефіцієнт еластичності прибутку галузі транспорту і зв’язку по прибутку галузі будівництва Е = 0,32; коефіцієнт еластичності прибутку галузі транспорту і зв’язку по прибутку промисловості Е = -0,66; коефіцієнт еластичності прибутку галузі транспорту і зв’язку по прибутку інших галузей Е = -0,006. Таким чином найбільший вплив на прибуток галузі транспорту та зв’язку має прибуток будівельної галузі. Прибуток інших галузей мало впливає на прибуток транспорту та зв’язку. Отже, на прибуток будівельної галузі мають великий вплив прибутки промисловості та транспорту і зв’язку, а прибуток будівельної галузі також має значний вплив на прибуток галузей промисловості та транспорту та зв’язку.
У четвертому розділі проведено порівняльний аналіз будівельної галузі: з’ясовані міжгалузеві інвестиційні зв’язки будівельного комплексу і проведений порівняльний аналіз галузей економіки.
Для з'ясування взаємної залежності між обсягом інвестицій в цих галузях обчислені коефіцієнти кореляції, які наведені в таблиці.
Таблиця
Коефіцієнти кореляції між обсягом інвестицій в галузях |
Промисловість | Сільське та лісове господарство | Транспорт та зв'язок | Будівництво
Промисловість | 1 | 0,97 | 0,81 | 0,96
Сільське й лісове господарство | 0,97 | 1 | 0,68 | 0,96
Транспорт і зв'язок | 0,81 | 0,68 | 1 | 0,80
Будівництво | 0,96 | 0,96 | 0,80 | 1
Як видно з таблиці 1 між обсягом інвестицій у промисловість і сільське та лісове господарство коефіцієнт кореляції r=0,97 дуже великий, також і у випадку між обсягом інвестицій у промисловість та будівництво коефіцієнт кореляції r =0,96.
Дещо менший коефіцієнт кореляції для обсягів інвестицій в транспорт та зв'язок з іншими галузями: для промисловості r =0,81, для сільського та лісового господарства r=0,68, для будівництва r=0,8. Таким чином статистична залежність обсягів інвестицій між галузями дуже велика. Це означає, що всі ці галузі мають великий вплив між собою по відношенню до обсягів інвестицій.
Для визначення кількісної оцінки впливу обсягу інвестицій інших галузей на обсяг інвестицій у будівництво введемо позначення:
у - обсяг інвестицій у будівництво (млн. грн.),
х1 - обсяг інвестицій у промисловість (млн. грн.),
х2 - обсяг інвестицій у сільське й лісове господарство (млн. грн.),
х3 - обсяг інвестицій у транспорт та зв'язок (млн. грн.).
На основі даних за методом найменших квадратів розрахована і одержана така залежність
у = 47,36 - 0,061х1 + 0,17x2 + 0,167х3. (6)
Розраховані характеристики цієї залежності: коефіцієнт множинної детермінації R2 = 0,97; Середньоквадратична відносна стандартна похибка:
, (7)
де G - сума квадратів відхилень теоретичних значень від фактичних,
m - кількість всіх статистичних точок (вибірка),
уcр - середнє значення показника у.
Коефіцієнти еластичності показника факторам такі:
по першому фактору Е1=-0,93
по другому фактору Е2=0,82
по третьому фактору Е3= 1.
Оскільки коефіцієнт множинної детермінації R2 великий (близький до 1), а середньоквадратична відносна стандартна похибка в межах норми (невелика), то отриману залежність можна прийняти.
Коефіцієнт еластичності за 1-м фактором від'ємний. Це означає, що обсяг інвестицій у промисловість відтягує інвестиції від будівництва. Потрібно на макрорівні розглянути механізм розподілу інвестицій з урахуванням потреб інвестицій у будівництві. Тобто інвестиції у промисловість йдуть не за рахунок впровадження нових технологій через будівництво нових заводів, а за рахунок закупки іноземних готових технологій, які базуються на складанні обладнання і готової продукції на основі виготовлених за кордоном і закуплених для комплектації в Україні. Така практика значно впливає на зменшення обсягів інвестицій у будівництво.
Коефіцієнт еластичності по другому і третьому факторах позитивний, це означає, що в галузях сільського й лісового господарств, транспорту і зв'язку значна частина впровадження нових технологій відбувається за рахунок будівництва і введення в експлуатацію нових або сучасних потужностей для виробництва продукції цих галузей.
Застосовуючи метод найменших квадратів, отримана залежність між питомою вагою інвестицій у будівництво Z та питомою вагою інвестицій в промисловість V1, у сільське й лісове господарство V2, транспорт і зв'язок V3:
Z = 4,95 - 0,121V1 + 0,088 V2 + 0,065 V3. (8)
Коефіцієнт множинної детермінації R2 = 0,66, середня квадратична стандартна відносна похибка Н = 17%, коефіцієнт еластичності по промисловості Е1п = -2,3; по сільському господарству Е2п = 0,36; по транспорту й зв'язку Е3п = 0,53.
Отримані результати підтверджують попередні висновки відносно впливу обсягів інвестицій галузей промисловості, сільського та лісового господарства, транспорту і зв'язку на обсяги інвестицій у будівництво.
Дослідження питомої ваги у відсотках випуску продукції і послуг показало, що будівельна галузь має випуск менший, ніж галузі промисловості, обробної промисловості, сільського й лісового господарства, торгівлі, транспорту і зв'язку; випуск порівняно однаковий з галузями видобувної промисловості, виробництва електроенергії, газу і води; випуск порівняно менший з галузями освіти й охорони здоров'я та соціальних виплат. Отже, за показником випуску будівельна галузь знаходиться на місці перед галузями освіти та охорони здоров'я і соціальних виплат. Всі інші галузі мають випуск не менший ніж будівельна галузь.
Щодо перевищення ВДВ порівняно з галуззю будівництва, то значне перевищення є у видобувній промисловості (для неї воно зменшується), сільському та лісовому господарстві (для неї воно зменшується), торгівлі (для неї воно зменшується), транспорті і зв'язку (для нього воно зменшується); для освіти воно незначно також зменшується; для охорони здоров'я та соціальних витрат ВДВ стоїть на рівні будівельної галузі.
Отже, відносно показника ВДВ будівельна галузь по більшості інших галузей має менше значення.
За величиною основних засобів будівельна галузь перебуває на останньому місці, найбільше їх знаходиться у промисловості, а найменше в галузі охорони здоров'я й соціальних витрат.
Важливим показником розвитку економіки є середньомісячна (за рік) номінальна заробітна плата найманих працівників, що визначається як відношення суми нарахованого фонду оплати праці за рік до середньорічної кількості працівників.
Середня номінальна заробітна плата у будівництві менша ніж у промисловості, транспорті й зв'язку, а порівняно з іншими галузями вона більша.
Важливим показником оцінки економіки країни є зайнятість населення, до якого відносять людей що працюють в економіці (за наймом, у роботодавців, самостійно, безкоштовно, служителі релігійних культів, військові та ін.). До цієї кількості не відносяться учні працездатного віку, військові строкової служби й жінки, які перебувають у відпустці з вагітності, пологів та по догляду за дитиною до досягнення нею певного віку.
Кількість населення в цілому по Україні незначно зростає, як і в галузях транспорту й зв'язку, будівництві, освіті, охороні здоров'я, а в галузях промисловості та сільському і лісовому господарствах вона дещо зменшується. Щодо питомої ваги, то вона мало змінюється, залишаючись найбільшою в сільському й лісовому господарствах (23-25%), у промисловості (20%). У галузі транспорту й зв'язку, будівництві та освіті вона становить 5-8%.
Найбільше перевищення зайнятих порівняно з кількістю зайнятих у будівництві в сільському й лісовому господарствах (4,2-4,9 разів) і в промисловості (3,6-4 разів). В освіті у 1,5 рази більше зайнятих ніж у будівництві, а галузі транспорту й зв'язку у 1,2 рази більше ніж у будівництві, а в охороні здоров'я - в 1,5 рази .менше ніж у будівництві.
Отже в галузі будівництва зайнято менше людей ніж в галузях: промисловості, сільському та лісовому господарствах, транспорті та зв'язку, освіті, і тільки в охороні здоров'я кількість зайнятих значно менша.
Важливими показниками ефективності економіки та її галузей є величина макропоказників по відношенню до кількості зайнятих в цих ланках.
Найбільше перевищення випуску є в промисловості, найменше - в освіті; ВДВ - у транспорті, а найменше - в сільському та лісовому господарстві; основних засобів - у промисловості, а найменше - в транспорті й зв'язку; найбільша зарплата - у промисловості, а найменша - в сільському й лісовому господарствах.
Економічні показники на одного працівника, зайнятого в економіці України в 2004 р. показують, що випуск на одну особу, ВДВ на одну особу, основні засоби на одну особу, середня зарплата за один рік 2003-2004 в цілому по економіці та в інших галузях знано зросли. Найбільше зростання цих показників у промисловості й сільському господарствах, найменше – в освіті й охороні здоров’я та соціальному забезпеченні.
Згідно з вищенаведеною таблицею попит на робочу силу в цілому по Україні й по галузям економіки зростає. Питома вага попиту по галузях економіки приблизно залишається на тому ж рівні, а перевищення попиту порівняно з будівельною галуззю незначно зростає.
Питома вага працевлаштованих зменшилась у промисловості, транспорті й зв’язку, освіті, охороні здоров’я та соціальному забезпеченню, і збільшилась в сільському господарстві й будівництві.
Перевищення працевлаштування в галузях порівняно з будівельною зменшилась у всіх галузях крім сільського господарства.
Таким чином за показником працевлаштування будівельна галузь найбільше працевлаштовує порівняно з іншими галузями.
Загальні висновки
1. Галузева структура економіки показує, що всі її галузі тісно пов’язані між собою. Будівельна галузь в економіці має тісні зв’язки з усіма іншими галузями економіки. Для визначення важелів розвитку економіки країни варто з’ясувати кількісні показники впливу кожної галузі економіки на галузь будівництва і навпаки.
2. Для створення оптимальних умов зростання економіки країни необхідно застосувати системний аналіз взаємозв’язків між галузями і встановити значення будівельного комплексу в розвитку всієї системи економіки. За основними макропоказниками будівельна галузь має невелику питому вагу в економіці в цілому, але справляє великий вплив на розвиток всіх її галузей.
3. Великий вплив на розвиток всіх галузей економіки мають інвестиції в основний капітал, обсяг яких за останні роки у всіх галузях економіки зростає, але ще не досяг потрібної величини. Найбільше зростання інвестицій в основний капітал за 2000-2004 рр. спостерігалось у будівельній галузі (у 6,3 рази). Виявлена велика кореляційна залежність по інвестиціях в основний капітал між такими галузями економіки: промисловість, сільське господарство, транспорт і зв’язок, будівництво. Особливо велика ця залежність між галуззю будівництва та іншими. На обсяг інвестицій в основний капітал у будівельний комплекс мають вплив обсяги інвестицій в основний капітал в таких галузях: сільське та лісове господарство, транспорт і зв’язок. Динаміка питомої ваги обсягів інвестицій в основний капітал за 2000-2004 рр. в галузі промисловості – зменшилася, в сільському і лісовому господарстві тримається на рівні 4-5%, в транспорті й зв’язку – близько 20%, а в будівництві значно зростає і становить близько 3%.
4. На основі отриманої економетричної залежності показника питомої ваги інвестицій в основний капітал в будівництво від факторів питомої ваги і інвестицій в основний капітал у промисловість, сільське господарство, транспорт і зв’язок з’ясовано, що позитивний вплив на цей показник мають фактори питомої ваги інвестицій в основний капітал в сільське господарство і транспорт та зв’язок. Перевищення інвестицій в галузях промисловості і сільського господарства, транспорту й зв’язку порівняно з інвестиціями в будівництво поступово знижуються, тобто інвестиції в будівництво підсилюють більше галузь будівництва ніж інші галузі.
5. Випуск продукції і послуг у фактичних цінах за 2002-2004 рр. по всіх галузях збільшувався, а питома вага промисловості, сільського господарства, транспорту й зв’язку, освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення – зменшувалося; перевищення випуску продукції порівняно з випуском продукції в будівництві у всіх галузях зменшується. Значення будівельної галузі по випуску продукції зростає. Показник валової доданої вартості за 2002-2004 рр. у всіх галузях зростав, його питома вага збільшувалася у промисловості, будівництві, торгівлі, охороні здоров’я та соціальному забезпеченню і зменшувалася у сільському господарстві; перевищення ВДВ в галузях порівняно з галуззю будівництва знижувалось. Отже, за показником ВДВ будівельна галузь зміцнюється.
6. Показник основних засобів в галузях за 2002-2004 рр. зростав у всіх галузях крім сільського господарства (де він зменшувався); питома вага цього показника зменшувалася у сільському господарстві, освіті, транспорті й зв’язку; перевищення основних засобів у галузях порівняно з галуззю будівництва не знижувалося. Отже будівельна галузь досягає більших результатів при меншому зростанні основних засобів. Показник середньомісячної заробітної плати за 2002-2004 рр. показує зростання у всіх галузях економіки; перевищення до середньої зарплати залишається майже однаковим для всіх галузей економіки; перевищення до середньої зарплати в будівництві також з роками не змінювалося, але воно є найбільшим у промисловості, транспорті й зв’язку, а в сільському господарстві, освіті, охороні здоров’я та соціальному забезпеченні середня зарплата значно нижча ніж у будівництві.
7. Показник кількості населення, зайнятого в галузях економіки за 2002-2004 рр. зменшувався у всіх галузях; питома вага його знижувалася в сільському господарстві й будівництві, а в інших галузях – зростала; перевищення цього показника порівняно з галуззю будівництва практично не змінювалося.
8. Кількість вивільнених працівників за 2002-2004 рр. знизилася в промисловості, сільському господарстві, транспорті й зв’язку, будівництві, а в галузях освіти, охорона здоров’я та соціального забезпечення збільшилася. Показник попиту на робочу силу за 2002-2004 рр. зростав у всіх галузях; питома вага цього показника зростала в транспорті й зв’язку, а інших галузях зменшилася; перевищення цього показника по відношенню до будівельної галузі збільшилося в промисловості, сільському господарстві, транспорті й зв’язку. Показник працевлаштування в 2002-2004 рр. зростав, його питома вага збільшилася в сільському господарстві, а перевищення по відношенню до будівельної галузі знизилося (крім сільського господарства). Таким чином за цим показником будівельна галузь має більший прогрес.
Основні положення дисертації опубліковані у фахових виданнях:
1. Сазонова Л.І. Економетричне моделювання внутрішнього валового продукту.// Зб. наук. праць “Формування ринкових відносин в Україні”, № 9, - К.: НДЕІ, 2004, - С. 124-126.
2. Сазонова Л.І. Значення будівельної галузі в економіці України.// “Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин”, № 13, - К.: КНУБА, 2004, - С. 240-246.
3. Сазонова Л.І. Аналіз прибутку підприємств міжгалузевого будівельного комплексу. .// Зб. наук. праць “Формування ринкових відносин в Україні”. № 12, - К.: НДЕІ, 2004, - С. 80-83.
4. Сазонова Л.І. Міжгалузеві інвестиційні зв’язки будівельного комплексу. .// Ринкова трансформація економіки України: проблеми регулювання (колективна монографія). – К.: НДЕІ, 2005. - С.343-350.
5. Сазонова Л.І. Порівняльний економічний аналіз галузей економіки України. .// Зб. наук. праць “Формування ринкових відносин в Україні”, №10 - К.: НДЕІ, 2005, - С.29-34.
У нефахових виданнях:
6. Сазонова Л.І. Системний підхід у порівнянні розвитку галузей економіки.// Зб. наук. праць “Управління в умовах трансформації економіки”. – Бровари, ЕТУ, 2006, – С. 19-26.
АНОТАЦІЯ
Сазонова Л.І. Порівняльний аналіз розвитку будівельного комплексу і суміжних галузей. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.03 – економіка будівництва. – Харківська Національна академія міського господарства, 2006.
У дисертаційній роботі досліджені макропоказники економіки України в цілому та її галузей у порівнянні з будівельним комплексом. Для проведення аналізу умов зростання економіки України встановлені взаємозв’язки між будівельним комплексом і суміжними галузями. Застосовано системний підхід, економетричне моделювання і порівняльний аналіз основних макропоказників галузей економіки. Розроблена схема проведення розрахунків за обраною методикою. Отримані економетричні моделі залежностей основних макроекономічних показників галузей економіки. Розроблена схема проведення розрахунків за вказаною методикою. Отримані економетричні моделі залежностей основних макроекономічних показників від факторів. Розраховані величини впливу факторів на показник на основі отриманих коефіцієнтів еластичності, а також коефіцієнта кореляції між факторами та інвестиціями по галузям. Проведено дослідження питомої ваги будівельної галузі за різними макропоказниками економічної діяльності порівняно з іншими галузями економіки. Встановлено, що в будівельній галузі зосереджено значно менше основних засобів, а віддача від них дозволяє розвиватися іншим галузям. На обсяг інвестицій в основний капітал у будівельній галузі мають великий вплив обсяги інвестицій в основний капітал в таких галузях, як сільське й лісове господарство, транспорт і зв’язок.
Ключові слова: макропоказники, системний аналіз, економіка, галузі інвестиції, доходи, витрати.
АННОТАЦИЯ
Сазонова Л.И. Сравнительный анализ развития строительного комплекса и смежных отраслей. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.03 – экономика строительства. – Харьковская Национальная академия городского хозяйства. 2006.
В диссертационной работе использованы макроэкономические показатели экономики Украины в целом и по отраслям в сравнении со строительным комплексом. С целью проведения анализа условий роста экономики Украины выявлены взаимосвязи между строительной отраслью и смежными отраслями, и на основе системного подхода рассмотрены подсистемы, их взаимосвязи, проведена формализация задач в каждой подсистеме, выполнены соответствующие расчеты и получены результаты, которые затем синтезировались. Для этого разработан специальный алгоритм, который приведен в виде схемы. В каждой подсистеме для каждого макропоказателя получены эконометрические модели, на основе которых рассчитаны коэффициенты эластичности, которые показывают величину влияния фактора на показатель. Таким образом установлено величину влияния строительного комплекса на смежные отрасли и наоборот: влияние каждой отрасли на строительный комплекс. Получена зависимость удельного веса в процентах валового внутреннего продукта от удельного веса инвестиций в строительную отрасль, удельного веса основных фондов в строительство. Получена эконометрическая зависимость валового внутреннего продукта в основных ценах от факторов: инвестиции в основной капитал в фактических ценах, среднемесячной зарплаты, основных фондов.
Получена эконометрическая зависимость между прибылью строительного комплекса и факторами: прибылью в промышленности, прибылью в транспорте и связи и других отраслей. Выявлена степень влияния этих смежных отраслей на строительную отрасль. Получена эконометрическая зависимость прибыли смежных отраслей от прибыли строительного комплекса. Это позволило вычислить степени взаимовлияния прибыли отрасли строительства и других отраслей. Степень влияния инвестиций также определялась на основе рассчитанных коэффициентов корреляции. Получена эконометрическая зависимость меду удельным весом инвестиций в строительство и удельными весами инвестиций в промышленность, сельское хозяйство, транспорт и связь.
Проведено исследование добавочной стоимости в фактический ценах во взаимосвязи с другими смежными отраслями путем сравнения добавочной стоимости отрасли по сравнению со строительной отраслью. Такое сравнение приведено и для других макроэкономических показателей: валовая добавочная стоимость, основные фонды, средняя номинальная заработная плата, численность населения, количество занятых в экономике, валовая добавочная стоимость на одного человека, трудоустройство.
Установлено, что в строительстве сосредоточено значительно меньше основных фондов, что позволяет развиваться другим отраслям. На величину инвестиций в основной капитал в строительстве имеют большое влияние объемы инвестиций в основной капитал в отраслях, как сельское хозяйство, транспорт и связь.
Ключевые слова: макропоказатели экономики, системный анализ, экономика, отрасль, доход, расходы.
SUMMARY
Sazonova L.I. Comparison analysis of building and adjacent branch development. – Manuscript.
The thesis for degree of candidate of economic sciences in speciality 08.07.03 – economic of Construction. – Kharkiv National Academy of Municipal economy, Kharkiv, 2006.
In thesis the macroindex of economics Ukraine researched together with adjacent branch. This branch is comparisoned with building branch. It is elucidated interdependency with building branch and adjacent branch. The systems analysis is used for this aims. The econometrics models is obtained. This models connected macroindex and factors. It is used coefficient of elasticity for indicate elucidate factors of index. Specific share is researched for macroindex several branch is comparison with building branch. It is obtained, that investition have great mean for macroindex.
Key words: building, economic, branch, system analysis, investition, profit.
Сазонова Людмила Іванівна
Порівняльний аналіз розвитку
будівельного комплексу і суміжних галузей
Спеціальність 08.07.03 – економіка будівництва
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Підп. до друку 26.12.2006 Формат 60Ч84 1/ 16 Папір офісний
Друк на ризографі Умовн.-друк. арк. 0,9 Обл.-вид.арк. 1,1
Замовл. № _____ Тираж 100 прим.
61002, ХНАМГ, м. Харків, вул. Революції, 12
Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ
61002, Харків, вул. Революції, 12
