НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
„ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”
Української академії аграрних наук
СТАРИЦЬКИЙ Тарас Михайлович
УДК 631.16:658.155.4
РАЦІОНАЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
08.07.02 – економіка сільського господарства і апк
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки”.
Науковий керівник: доктор економічних наук, член-кореспондент УААН
Лобас микола григорович,
Міжнародний аграрно-промисловий
інвестиційний концерн “Агропромінвест-інтернешнл”,
президент
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Лендєл Михайло Андрійович,
Ужгородський національний університет
завідувач кафедри економіки, менеджменту і маркетингу
кандидат економічних наук
Кісіль Микола Іванович,
Національний науковий центр
“Інститут аграрної економіки”,
завідувач відділу інвестицій
Провідна установа – Тернопільський державний економічний
університет, кафедра аграрного бізнесу,
Міністерства освіти і науки України
Захист відбудеться “26” квітня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, кім.212
Автореферат розісланий “24” березня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Пулім В.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Ринкова трансформація сільського господарства, здійснена з метою підвищення його продуктивності й ефективності, створила об’єктивні умови для введення в економічні відносини категорії капіталу. Необхідною умовою функціонування капіталу в системі економічних відносин є його відтворення. Характер процесу відтворення основного капіталу визначає рівень ефективності та темпи соціально-економічного розвитку сільського господарства.
У пореформений період в аграрних підприємствах значно підвищилась потреба реалізації заходів, що забезпечать раціональне відтворення й ефективне використання основного капіталу. Це пов’язано з нееквівалентністю обміну сільськогосподарської та промислової продукції, недосконалою амортизаційною політикою, які супроводжуються спадом інвестиційної активності в аграрному виробництві, уповільненням оновлення і підвищенням ступеня зносу основного капіталу. Вагомою причиною неефективного відтворювального процесу в галузі є порушення принципів збалансованості, пропорційності й комплексності розвитку сільського господарства, відсутність науково обґрунтованих концепцій формування механізму відтворення основного капіталу.
Проблемі підвищення ефективності використання основного капіталу підприємств завжди приділялась велика увага з боку учених-економістів, практиків. Зокрема, значний внесок у розробку теорії, методології й практики підвищення ефективності відтворення і використання основного капіталу зробили А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.Сей, К. Маркс, А. Маршалл, А. Картер та інші вчені-економісти. Сучасні аспекти досліджень поставленої проблеми висвітлені в працях Д. Норта, Й. Шумпетера, М. Кондратьєва, Р. Коуза, Н. Нельсона, С. Вінтера, О. Тоффлера, Г. Хакена, Г. Менша, І. Пригожина, П. Нійкампа, Л. Абалкіна, Д. Львова, С. Глазьєва та інших авторів.
Теоретичні аспекти підвищення ефективності капітальних вкладень і основних фондів, їх функціонування та відтворення, методи обґрунтування відповідних нормативів досліджувались і висвітлені у роботах П.Т. Саблука, Г.М. Підлісецького, В.Я. Плаксієнка, М.Я. Дем’яненка, М.С. Герасимчука, М.А. Лендєла, М.І.Кісіля, Л.В. Конторовича, М.Г.Лобаса, О.В. Ольховикова, М.І.Геруна, Я.К.Білоуська, В.О.Пітулька та інших вітчизняних вчених.
Глибокі структурні зрушення в економічному механізмі господарювання вимагають досліджень особливостей відтворення основного капіталу в сільському господарстві з урахуванням сучасних відносин власності, формування джерел розширеного відтворення, а також напрямів технічного оновлення матеріально-технічної бази підприємств.
Все це обумовило вибір теми дисертаційного дослідження і визначає її актуальність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження здійснювалися згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” УААН та завданнями в межах плану на проведення НДДКР відділу цін на матеріальні ресурси: "Методологія аналізу та оцінки основних засобів, ціноутворення на матеріально-технічні ресурси" на 2001 – 2005 рр. (державний реєстраційний № 0102U000262). У межах наукової програми автором виконано дослідження методологічних підходів раціонального відтворення основного капіталу в сільському господарстві.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці методологічних і методичних засад раціонального відтворення основного капіталу аграрних підприємств та пропозицій щодо підвищення ефективності його використання.
Для досягнення зазначеної мети поставлено наступні завдання:
- розкрити внутрішню структуру категорій "основні фонди", "основний капітал", що використовуються у різних соціально-економічних умовах та з’ясувати перехідний стан змістовних характеристик даних категорій;
- визначити сутність поняття „раціональне відтворення основного капіталу”;
- удосконалити методичні підходи до економічної діагностики рівня раціонального використання й відтворення основного капіталу;
- обґрунтувати методичні заходи щодо сприяння раціональному використанню та відтворенню основного капіталу;
- удосконалити методику об’єктивної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення;
- науково обґрунтувати потребу в інвестиціях на раціональне відтворення основного капіталу, включаючи землю, в сільському господарстві регіону;
- розвинути логічну модель процесу розширеного відтворення основного капіталу сільськогосподарського виробництва на інноваційній основі.
Об’єкт дослідження - процес відтворення основного капіталу в сільському господарстві.
Предмет дослідження – сукупність методологічних, методичних і практичних аспектів відтворення основного капіталу.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дисертації є наукові дослідження класиків світової економічної науки, сучасних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів з питань використання основного капіталу в сільському господарстві. У дисертаційній роботі застосовано такі методи дослідження: узагальнення суспільної практики розвитку й використання основного капіталу в сучасній економіці; порівняння, аналізу і синтезу – для визначення особливого та загального у категоріях "основні фонди" та "основний капітал"; статистичні методи обробки даних для виявлення тенденцій у динаміці економічних показників, які відображають результати господарської діяльності щодо використання виробничого потенціалу підприємств. На основі економіко-математичного моделювання виконано формалізацію процедури адаптації розрахунків виробничої програми до ринкової кон’юнктури.
Інформаційною базою дослідження є вітчизняні та закордонні публікації, законодавчо-нормативні акти України з економічних питань, офіційна статистика, звітно-статистичні дані сільськогосподарських підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому,
вперше:
- обґрунтовано сутність економічної категорії "основний капітал", яка набула поширення у зв’язку із запровадженням ринкових відносин на засадах приватної власності, трансформувалася з поняття "основні фонди", в сучасних умовах враховує вартість капіталу „земельні ділянки” і характеризується специфікою перенесення вартості окремих складових капіталу на новостворений продукт;
- визначено сутність поняття „раціональне відтворення основного капіталу”, що характеризує такий тип відтворення, при якому забезпечується використання потенційних можливостей підвищення прибутковості, забезпечення оптимального поєднання динаміки кількісних і якісних характеристик капіталу, а також забезпечення економічних інтересів власників капіталу за умов досягнення максимуму результатів при мінімумі витрат за певної економічної ситуації, в якій опинився суб’єкт господарювання;
удосконалено:
- методичні підходи до економічної діагностики рівня раціонального використання й відтворення основного капіталу, що, зокрема, включають взаємодоповнюючі показники стану, руху й оновлення його на інноваційній основі, показники нормативної їх потреби, оптимального складу машинно-тракторного парку та беззбиткової роботи технічних засобів;
- методичні засади забезпечення раціонального використання і відтворення основного капіталу шляхом запровадження обґрунтувань доцільності витрат на капітальний ремонт окремих елементів цього капіталу, визначення оптимальних термінів експлуатації об’єктів, досягнення максимально ефективного їх використання при мінімальних витратах на утримання й обслуговування;
дістали подальший розвиток:
- методичні підходи до визначення справедливої грошової оцінки вартості земель сільськогосподарського призначення шляхом включення до розрахунків земельної ренти показників нормативної ренти, визначених на основі потенційної родючості угідь, а при встановленні грошової оцінки сільськогосподарських земель – комплексно врахувати їх природну та економічну родючість;
- логічна модель процесу розширеного відтворення основного капіталу сільського господарства на інноваційній основі, яка передбачає збалансований його розвиток, раціональне використання і досягнення максимальних показників економічної ефективності виробництва за рахунок обґрунтованого співвідношення між внутрішніми і зовнішніми джерелами фінансування інвестиційного процесу, включаючи вибір ефективного методу амортизації та використання спеціальних джерел відтворення основного капіталу;
- наукові обґрунтування потреби в основному капіталі з урахуванням показників потенціалу земельних угідь і природно-кліматичних умов сільськогосподарських підприємств Тернопільської області.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх впровадження сприятиме раціональному відтворенню і підвищенню ефективності використання основного капіталу аграрних підприємств. Важливу роль для практики відіграватиме застосування експертно-економічної оцінки основного капіталу, оптимізація джерел його відтворення, обґрунтування раціональної структури основного капіталу аграрних формувань.
Одержані результати було розглянуто та прийнято до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації (довідка № 10-4/25-197 від 05.09.2005р.), Тернопільським державним технічним університетом ім. І.Пулюя (довідка № 1762 від 07.10.2004р.).
Результати дослідження можуть бути також використані регіональними центрами наукового забезпечення агропромислового виробництва при розробці економічних, еколого-економічних програм і проектів сталого розвитку сільськогосподарського виробництва.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною працею. Усі наукові результати дослідження отримані автором особисто. У роботі викладено авторський підхід до вивчення проблеми раціонального відтворення основного капіталу в сільському господарстві.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження оприлюднені на науково-практичних конференціях: ІІ міжвузівській науковій конференції студентів і аспірантів “Маркетинг і підприємництво в перехідній економіці” (м. Львів, ЛКА, 2002 р.), міжнародній науковій конференції “Політ-2002” (м. Київ, 2002 р.), науково-практичній конференції „Підвищення ефективності агропромислового виробництва в умовах різних форм господарювання” (м. Тернопіль, ТАНГ, 2005 р.), науково-практичній конференції „Конкурентоспроможність аграрного сектора економіки і механізм її підвищення” (м. Тернопіль, ТАНГ, 2005 р.).
Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 13 наукових праць, у тому числі 6 у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій 3,9 друк. арк., що належать особисто автору, з них у фахових виданнях 2,1 друк. арк.
Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст роботи викладено на 188 сторінках, містить 53 таблиці, 8 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі – “Теоретичні та методичні засади раціонального відтворення основного капіталу в сільському господарстві” розглянуто соціально-економічну сутність і зміст категорій “основний капітал”, “основні фонди” та “основні засоби”; визначено основні тенденції трансформаційного перетворення категорії "основні фонди" в "основний капітал", що обумовлено реальними процесами розвитку та використання засобів праці у перехідній економіці; сформульовано сутність раціонального відтворення основного капіталу; показано форми, типи та джерела відновлення основних засобів; висвітлено й методику економічної діагностики відтворення та ефективного використання основного капіталу.
Встановлено, що категорія основного капіталу притаманна капіталістичному способу господарювання. Вона формувалася у процесі тривалої еволюції економічної теорії та розвитку ринкових відносин. У результаті переходу від капіталістичного до соціалістичного способу господарювання категорія "основний капітал" була замінена категорією "основні фонди". У всіх випадках натурально-уречевленими носіями капітальної вартості є основні засоби. З переходом до ринку, коли відбувся зворотний процес зміни способів господарювання, в систему економічних категорій повернулося поняття "основний капітал". На даному етапі виявлено паралельне використання категорій "основні фонди", "основні засоби" та "основний капітал", що є недоліком.
На основі вивчення сутності взаємопов’язаних категорій зроблено висновок, що основні засоби – натурально речова категорія, а основні фонди й основний капітал – вартісні. Категорія основного капіталу має два визначення: фінансове та економічне. Згідно з фінансовим визначенням під капіталом слід розглядати активи (кошти) підприємства. Економічне визначенням поняття капіталу відображає такі його ознаки: вартість, рух вартості, наявність суб’єкта власності, ідентифікація суб’єкта власності як фізичної особи, специфіка руху вартості, зміна своєї форми на іншу тощо.
Основний капітал сільського господарства трактується як частина авансованої вартості, представленої засобами праці, що бере участь у виробничому процесі тривалий час; зберігає натурально-уречевлену форму; поступово переносить свою вартість на готовий продукт, в результаті чого частина вартості обертається разом із продуктом і переходить із товарної форми у грошову, а інша частина вартості, що зменшується внаслідок зносу, залишається у сфері виробництва до зношування усього основного капіталу; централізується в амортизаційному фонді для відшкодування вибуття основних засобів.
Основний капітал сільського господарства в сучасних умовах доцільно класифікувати за групами: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будівлі, споруди і передавальні пристрої, машини й устаткування, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар (меблі), робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, нематеріальні активи, інші основні засоби.
Встановлено, що відтворення основного капіталу – це процес постійного повторення його виробничого використання, зносу, амортизації, підтримки в робочому стані через здійснення ремонтів і відновлення в натурі. Поняття “Раціональне відтворення основного капіталу” слід розглядати як обґрунтований тип відтворення, при якому досягається таке оптимальне поєднання кількісних і якісних характеристик капіталу, що на відповідному етапі господарювання забезпечує необхідні обсяги випуску продукції при мінімальних затратах ресурсів. Раціональне відтворення основного капіталу можна досягти за будь-якої форми при певній економічній ситуації, в якій опинився суб’єкт господарювання. Під ефективним раціональним відтворенням запропоновано розглядати такий тип відтворення, при якому досягається позитивна динаміка кількісних і якісних змін у капіталі, що забезпечує максимальний вихід продукції при мінімальних витратах ресурсів. Ефективне раціональне відтворення можливе лише при розширеній формі відтворення як кількісного, так і якісного збільшення потенційних можливостей основного капіталу.
На сучасному етапі у сільському господарстві поширені такі форми відтворення основного капіталу як просте – в межах попередніх параметрів, розширене й звужене. Джерелами простого і розширеного відтворення основних засобів є власні, позичкові, залучені та спеціальні кошти (рис.1).
Рис.1. Типи і джерела відтворення основного капіталу
З метою аналізу раціонального відтворення основного капіталу в сільському господарстві визнано необхідним використовувати показники у натурально-уречевленій та вартісній формах, що враховують особливості галузі, специфіку ведення господарства, природно-економічні умови, характер формування й експлуатації основних засобів, їх різні функції у виробничих процесах. Для встановлення реального стану та забезпечення співставності окремих складових елементів основного капіталу доцільно проводити їх експертно-економічну оцінку з комплексним визначенням первісної, відновної та залишкової вартості.
При здійсненні системного аналізу раціонального відтворення основного капіталу передбачено застосування показників його руху, стану та ефективності використання. До основних показників руху основного капіталу відносять: коефіцієнт (швидкість) обороту, коефіцієнт зростання, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт сукупного відтворення. Стан основного капіталу визначають два взаємопов’язані показники: коефіцієнт зносу, що визначається як відношення суми зносу до первісної вартості основного капіталу; коефіцієнт придатності – як частка від ділення первісної вартості капіталу за мінусом усієї суми зносу на його первісну вартість.
Для комплексної оцінки ефективності використання основного капіталу запропоновано використовувати систему показників, що характеризують масштаби й динаміку використання основного капіталу, порівняння рівнів продуктивного використання капіталу порівняно з нормативами та потужностями; показники інтегрального використання основного капіталу, що враховують сукупний вплив усіх факторів – як екстенсивних, так і інтенсивних.
Процес відтворення основного капіталу підприємства, кінцевою метою якого є забезпечення максимально ефективного використання всіх його складових елементів при мінімальних витратах на їх утримання та обслуговування, потребує стратегічного управління. Методичне забезпечення цього управління потребує: на стадії формування основного капіталу – визначення загальної потреби в прирості окремих елементів основного капіталу при обґрунтуванні розвитку виробничої бази підприємства та вибір форми задоволення потреби в прирості основного капіталу; на стадії експлуатації основного капіталу – раціоналізації експлуатації окремих елементів основного капіталу, обґрунтування ремонтної політики, оптимізації строків експлуатації основних засобів.
При розробці методичних підходів до обґрунтування варіантів придбання (введення) окремих елементів основного капіталу і формуванні раціональної їх структури запропоновано розраховувати показник доцільності – забезпечення швидкої окупності проведених витрат на основі використання аналізу точки беззбитковості. Встановлено, що критерієм доцільності додаткового залучення основного капіталу може бути показник граничної ефективності основного капіталу.
Важливим завданням управління процесом раціонального відтворення основного капіталу є визначення оптимальних термінів експлуатації окремих його елементів. Оптимальний (економічно доцільний) термін експлуатації пропонується визначати як період експлуатації, в якому забезпечується максимізація обсягів нагромадження коштів для відновлення основного капіталу за рахунок амортизаційних відрахувань з урахуванням обсягів їх використання на проведення ремонтних робіт.
У другому розділі – “Сучасний стан використання і відтворення основного капіталу” – здійснено оцінку складу і структури основного капіталу сільськогосподарського виробництва; проаналізовано рівні забезпечення, стану, руху та ефективності використання й відтворення основного капіталу; розглянуто особливості відтворення земельних ділянок; досліджено стан інвестування відтворення й ефективності використання основного капіталу, диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію та ресурси в сучасних умовах господарювання.
Проведений аналіз динаміки і структури основного капіталу аграрного підприємства підтверджує важливість зростання його обсягу для комплексного вирішення виробничих і соціально-економічних проблем: створення належних матеріальних умов для здійснення господарської діяльності, виконання технологічних процесів, надання сервісних послуг, підвищення продуктивності їхньої праці та ефективності господарювання. Залежно від рівня забезпечення виробництва основним капіталом змінюються обсяги випуску продукції та рівень капіталовіддачі.
Методами групування та регресійного аналізу встановлено, що із збільшенням суми основного капіталу з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь зростає рівень капіталовіддачі. Встановлено, що на кожен відсоток зростання капіталозабезпечення рівень капіталовіддачі збільшується на 0,2 %.
На прикладі сільськогосподарських підприємств Тернопільської області встановлено, що ефективність капіталу значною мірою залежить від співвідношення між його основними й оборотними складовими. Групуванням сільськогосподарських підприємств за рівнем співвідношення основного і оборотного капіталів встановлено, що: при раціональному забезпеченні основного капіталу оборотним підвищується рівень виробництва продукції на одиницю сукупного капіталу та гектар земельних угідь. Разом з тим, із зростанням суми оборотного капіталу збільшуються витрати предметів праці на одиницю зростаючої маси валового продукту і на одиницю затрат живої праці. Збалансованість і ефективне використання основного й оборотного капіталів послаблює та упереджує цю тенденцію шляхом відносного зниження матеріальних витрат на одиницю випуску продукції.
Виявлено, що структурні елементи основного капіталу істотно вирізняються за функціональною роллю в процесі виробництва, а тому не з однаковою активністю впливають на кінцеві результати господарювання. За інших однакових умов вищих результатів досягають підприємства, що краще оснащені, так званими активними елементами основного капіталу: силовими і робочими машинами, транспортними засобами, продуктивною худобою, багаторічними культурними насадженнями.
Групування господарств за рівнем питомої ваги активної частини засобів у структурі основного капіталу виявило прямий вплив її на рівень капіталовіддачі. Вищий рівень капіталовіддачі спостерігається в тих господарствах, де більша питома вага активних засобів. Підраховано, що на кожний відсоток зростання активної частини капіталу, капіталовіддача зростає на 0,77 відсотка. Тому важливо забезпечувати раціональне співвідношення між окремими структурними елементами основного капіталу, і насамперед, між тими з них, ефективність використання яких взаємозумовлена.
Вартість основних засобів сільськогосподарських підприємств України, зокрема Тернопільської області, в 1996–2004 рр. зменшувалися відповідно в 3,2 і майже в 5 раз. Особливо різкий спад спостерігається з 2000 року. Середньорічні темпи зменшення вартості основних виробничих засобів за аналізований період досягло 25 % (табл.1).
Таблиця 1
Динаміка і структура основних засобів сільськогосподарських підприємств
Показник | Україна | Тернопільська обл.
1996р. | 2000р. | 2004р. | 1996р. | 2000р. | 2004р.
Наявність основних засобів, млн. грн. | 121305 | 74804 | 37573 | 3363 | 1359 | 674
в т. ч . будівлі і споруди | 78484 | 50642 | 22202 | 2149 | 1037 | 403
питома вага, % | 64,7 | 67,7 | 59,1 | 63,9 | 76,3 | 59,8
машини та обладнання | 24018 | 11221 | 8803 | 888 | 202 | 185
питома вага, % | 19,8 | 15,0 | 23,4 | 26,4 | 14,9 | 27,4
робоча та продуктивна худоба | 4973 | 2468 | 624 | 151 | 31 | 7
питома вага, % | 4,1 | 3,3 | 1,7 | 4,5 | 2,3 | 1,0
багаторічні насадження | 1456 | 1047 | 988 | 10 | 7 | 7
питома вага, % | 1,2 | 1,4 | 2,6 | 0,3 | 0,5 | 1,0
транспортні засоби, інвентар | 12374 | 9426 | 4956 | 165 | 82 | 72
питома вага, % | 10,2 | 12,6 | 13,2 | 4,9 | 6,0 | 10,7
Основні засоби в розрахунку :
- на 1 га с/г угідь, грн. | 4037 | 2937 | 2101 | 4795 | 2221 | 1752
- на 1 середньорічного працівника, грн. | 40793 | 35460 | 36347 | 27868 | 19017 | 23085
Коефіцієнт сукупного відтворення основного капіталу в господарствах Тернопільської області має тенденцію до зменшення. Його значення в 1990 р. становило 0,12, у 2004 р. – 0,07, що свідчить про зниження рівня інтенсивності процесу відтворення. Кількісні значення коефіцієнта обертання капіталу в технічних засобах свідчать, що в сучасних умовах повне оновлення існуючого парку машин забезпечується протягом 18 років, тоді як нормативні строки служби тракторів складають 7-10, а іншої техніки – 5-8 років.
У сільському господарстві спостерігається звужене відтворення основного капіталу. У період з 1990-2004 рр. коефіцієнт зносу основних засобів зріс від 0,2 до 0,5, значення коефіцієнта придатності знизилося відповідно від 0,8 до 0,5.
Основною причиною звуженого відтворення основного капіталу сільськогосподарських підприємств є скорочення капітальних вкладень. Їх розмір в основний капітал підприємств області у 2000 р. порівняно з 1990 р. зменшився майже в 40 разів. По Україні за цей період сума інвестицій скоротилася від 11799 до 880 млн. грн., або в 13,4 раза.
У динаміці спостерігається зниження рівня забезпечення тракторами і комбайнами. Найвищий рівень забезпечення тракторами в Україні був у 1990 р., коли на 1000 га ріллі припадало 14 машин, тоді як у 2004 р. – 11, або на чверть менше. За цей період майже на половину знизився рівень забезпеченості зернозбиральними і в 4 рази кукурудзозбиральними комбайнами. Скорочується частка інших видів техніки
Сучасний рівень технічного забезпечення сільського господарства області не відповідає техніко-технологічним вимогам виробництва. По всіх видах техніки в середньому лише дві третини їх складу знаходиться на рівні готовності до роботи. Особливою проблемою є забезпечення роботоздатності тракторного парку, зокрема гусеничних тракторів, рівень готовності яких становила 53-56%. Навіть у спеціалізованих машинно-технологічних станціях України спостерігається низький рівень готовності техніки до роботи.
Порівняльний аналіз використання матеріально-технічних засобів свідчить про надто низький рівень їх окупності продукцією. У сільському господарстві України на виробництво одиниці продукції витрачається вдвічі більше ресурсів, ніж у розвинених державах світу.
Специфічним капіталом сільського господарства є земля. Вона виступає одночасно засобом і предметом праці та просторовим базисом, об’єктом приватної власності, включена в економічні відносини і має ряд інших характеристик та особливостей, які потрібно враховувати комплексно, у тісному взаємозв’язку з її продуктивністю.
Структурну характеристику основного капіталу в сільськогосподарських угіддях наведена в таблиці 2.
Таблиця 2
Структурна характеристика основного капіталу „Земельні ділянки”
(станом на 1 січня 2004 р.)
Показник | Україна | Тернопільська область
тис.га | % | тис.га | %
Площа сільськогосподарських угідь | 41789 | 100 | 1053,7 | 100
в розрахунку на 1 жителя, га | 1,01 | х | 0,91 | х
Площа ріллі | 32480 | 77,7 | 846,7 | 80,4
в розрахунку на 1 жителя, га | 0,68 | х | 0,73 | х
Площа присадибних ділянок | 4927,8 | 11,8 | 218,5 | 20,7
Площа зрошуваних земель | 2208,2 | 5,3 | - | -
Площа осушених земель | 2297,3 | 5,5 | 136,2 | 12,9
Землі під лісами | 10458 | 25,0 | 198,5 | 18,8
Площа земель під водою | 2421 | 5,8 | 24,6 | 2,3
Площа орендованих земель | 21369,7 | 51,1 | 488,1 | 46,3
Питома вага сільськогосподарських угідь у власності та користуванні, %: | х | 100 | х | 100
у товаровиробників | х | 75,0 | х | 69,2
- сільськогосподарських підприємств | х | 67,6 | х | 65,8
- фермерських господарств | х | 7,4 | х | 3,4
- громадян | х | 20,9 | х | 38,8
Встановлено, що природні можливості сільськогосподарських земельних ділянок і кліматичних умов Тернопільської області забезпечують потенційну урожайність озимих зернових 50 ц з 1 га, ярих – 45, зернобобових – 40, кукурудзи на зерно – 60, цукрових буряків – 402, картоплі –294, зеленої маси однорічних трав – 314, багаторічних трав – 401, кукурудзи – 398, кормових коренеплодів – 697 ц. Фактично ж потенціальні продуктивні можливості землі використовуються недостатньо.
Виявлено, що в динаміці має місце погіршення факторів відтворення родючості земельних ділянок, зокрема внаслідок зменшення використання добрив. Аналіз свідчить про різке зменшення як удобрюваних площ, так і норм внесення добрив на одиницю площі. За період 1990-2004 рр. використання органічних добрив у розрахунку на 1 га посівної площі скоротилося від 12,3 до 0,9 т, мінеральних добрив – від 213 до 59 т, в тому числі азотних – від 89 до 37 т, фосфорних – від 70 до 11т, калійних – від 54 до 11 т. На відтворення родючості землі негативно вплинуло порушення раціональних сівозмін внаслідок різкого скорочення посівів кормових культур і відповідного розширення зернових культур, що спричинило дефіцитний баланс гумусу в сівозмінах.
Стан розвитку і використання основного капіталу позначився на результативності сільського господарства. За аналізований період обсяг валової продукції зменшився в 1,7 раза, в тому числі рослинництва – у 1,4, тваринництва – у 2,1 раза. Важливою причиною недостатньо ефективного використання основного капіталу сільського господарства є відсутність повноцінної ринкової інфраструктури, системи сервісного забезпечення і обслуговування аграрного виробництва.
У третьому розділі – “Основні напрями раціонального відтворення основного капіталу в сільському господарстві” обґрунтовано пропозиції формування засад і реалізації заходів щодо раціонального відтворення основного капіталу в сільському господарстві на основі інноваційного відтворення основного капіталу.
Встановлено, що розширене відтворення основного капіталу на умовах самофінансування можливе за норми рентабельності сукупного основного капіталу, включаючи вартість землі на рівні не нижче 8 %. Його можна здійснити за рахунок власних коштів (прибутку, амортизаційних відрахувань, резервного фонду, спеціальних фондів, сталих пасивів), а також залучення на певних умовах зовнішніх джерел коштів.
Визначено зовнішні та внутрішні умови, що сприяють раціональному відтворенню основного капіталу сільського господарства. До зовнішніх умов належать, зокрема, інституційні, що включають розвинуте бюджетне фінансування галузі, ефективну податкову, амортизаційну та цінову політику. Внутрішні умови включають: раціональні розміри господарств, ефективні організаційно-правові форми господарювання, оптимальну галузеву структуру виробництва, використання прогресивних технологій в рослинництві, тваринництві, зберігання й переробки продукції, розвинену ринкову інфраструктуру й маркетингову діяльність, ефективні галузеві й міжгалузеві економічні відносини.
Для забезпечення об’єктивного підходу до здійснення раціонального відтворення основного капіталу в сільському господарстві необхідно провести експертну оцінку всіх його складових елементів, використовуючи загальновизнані методи: метод витрат, метод аналогів продажу, метод потенційної прибутковості.
В оцінках вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення (крім присадибних ділянок) доцільно використовувати метод вартості доходу. Метод порівняльної вартості, що найчастіше використовується для оцінки присадибних ділянок може бути допоміжним. З метою відображення справедливої вартості земельних ділянок у методиці їх грошової оцінки слід врахувати показники природної та економічної родючості. Запропоновано доповнити існуючу методику грошової оцінки землі в межах регіону (області) на основі врахування природної родючості ґрунту (запасу гумусу).
З метою вдосконалення грошової оцінки сільськогосподарських угідь за методом вартості доходу вважаємо доцільним: здійснювати оцінку земельної ділянки на основі визначення нормативної ренти, потенційної родючості ріллі, сінокосів і пасовищ, врахувати особливості рельєфу, конфігурації та довжини гонів, а також особливості формування нормативного прибутку із земельних ділянок під багаторічними насадженнями; в оцінках багаторічних насаджень враховувати параметри, що є визначальними для нормативного прибутку: для плодових багаторічних насаджень це – плодова порода, рік посадки і термін списання, помологічний сорт, характеристика підвою, форма та розмір крони, схема посадки, стан насаджень, умови зволоження, зручність для обробітку, екологічний стан та розміщення тощо.
Встановлено особливості відтворення біологічного потенціалу таких складових елементів основного капіталу як продуктивна, робоча та племінна худоба і багаторічні насадження. Вони характеризуються необхідністю врахування витрат на вирощування та формування продуктивних якостей, кількості продукції за весь строк господарського використання та специфікою руху капітальної вартості.
Запропоновано удосконалити механізм орендних відносин у сільському господарстві шляхом передачі орендарю всіх ризиків і вигод, пов’язаних з правом користування і володіння, сплату орендної плати незалежно від наслідків господарської діяльності у розмірі, що компенсує вартість орендованого капіталу (сума амортизаційних відрахувань) та забезпечує збільшення доходу орендодавців 1 % до банківського відсотка на депозитні вклади.
При обґрунтуванні пропозицій щодо формування раціональної структури основного капіталу підприємства запропоновано використовувати принцип економічної доцільності залучення додаткового капіталу на основі показника граничної ефективності, який виникає у зв'язку з потребою поліпшення структури основного капіталу підприємства, розширення виробництва чи здійснення диверсифікації виробництва й послуг.
З метою повноцінного забезпечення сільського господарства основними засобами з дотриманням їх оптимальної структури, проведено відповідні розрахунки з використанням нормативної бази Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” (табл.3).
Таблиця 3
Потреба сільськогосподарських товаровиробників Тернопільської області в основному капіталі*
Продукція | Норматив основного капіталу на 1 т продукції, грн | 2010 р | 2015 р
прогноз продукції, тис.тонн | сума капіталу, млн.грн | прогноз продукції, тис.тонн | сума капіталу, млн.грн
Зерно | 1661,3 | 1200 | 1993,6 | 1500 | 2492,0
Цукрові буряки | 335,0 | 2000 | 670,0 | 3000 | 1005,0
Картопля | 976,2 | 1000 | 976,2 | 1200 | 1171,4
Кормові | 1091,2 | 1020 | 1113,0 | 1300 | 1418,6
Природні угіддя | 1741,0 | 175 | 304,7 | 200 | 348,2
Молока | 3935,2 | 700 | 2754,6 | 800 | 3148,2
М’ясо | 38683,2 | 150 | 5787,5 | 200 | 7716,6
Яйця | 1362,1 | 300 | 408,6 | 400 | 544,8
Вовна | 175024 | 0,1 | 17,5 | 0,3 | 52,5
Всього | х | х | 14025,7 | х | 17897,3
*Враховано всі категорії товаровиробників
Забезпечення оптимальних параметрів основного капіталу потребують удосконалення їх структури. Структурні зрушення основного капіталу в перспективі будуть характеризуватися: зменшення питомої ваги будівель, споруд і передавальних пристроїв – від 59,8 до 50,4%, зростання частки засобів механізації й обладнання – від 27,4 до 30,4, продуктивної і робочої худоби – від 1,0 до 2,0. Необхідно підвищити питому вагу вартості транспортних засобів, багаторічних насаджень та інших засобів.
Оновлення активної частини основного капіталу підприємств запропоновано здійснювати у відповідності з новими технологіями, які є головним двигуном НТП, з урахуванням умов "життєвого циклу технологій". Інноваційний тип розвитку основного капіталу запропоновано втілювати за допомогою інноваційної моделі, що відображає інноваційні пріоритети, напрями, структури, мотивації, стратегії та механізми тощо, які спрямовані на формування інноваційного типу розширеного відтворення сільського господарства. Кількісне та якісне відтворення основного капіталу можливе за наявності відповідних інвестицій, що здійснюються на інноваційній основі.
Розрахунками встановлено, що для досягнення прогнозного рівня основного капіталу в сільському господарстві Тернопільської області на період до 2015 р. необхідно по всіх категоріях товаровиробників щорічно інвестувати 3360 грн. з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. Основними джерелами фінансування інвестицій визначено власні кошти – прибуток і амортизація, позикові – кредити банків та спеціальні – лізинг.
Для вирішення проблеми фінансування інвестицій на просте відтворення капіталу запропоновано механізм перетворення амортизації у важливий інструмент регулювання інвестиційної діяльності підприємств, що передбачає виконання наступних операцій: визначення розміру амортизаційних відрахувань і по роках амортизаційного періоду; чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства; розрахунок чистого грошового потоку підприємства по роках амортизаційного періоду, що визначається сумою амортизації та чистого прибутку підприємства; визначення теперішньої вартості сукупного грошового потоку, сформованого протягом амортизаційного періоду з урахуванням фактора дисконту.
З метою ефективного використання кредитних ресурсів для відтворення основного капіталу запропоновано: оптимізувати розміри потреби в кредиті та строки його використання і співвідношення позикових і власних джерел фінансування розвитку підприємства; переоснастити сільське господарство новою технікою, яка, зокрема, має, по-перше, відповідати вимогам завдань забезпечення виробництва продукції, якості та вартості одиниці продукції, що роблять її конкурентоздатною на внутрішньому й світовому ринках; по-друге, забезпечувати потреби в ґрунтообробній і посівній техніці, самохідних бурякозбиральних комбайнах, енергонасичених кормозбиральних комбайнах середнього й високого класу, а також причіпних фермерських кормозбиральних машинах, техніці для потреб тваринництва і птахівництва тощо. Технічне оновлення виробництва необхідно здійснювати за двома тісно пов’язаними між собою напрямами, пов’язаними із переведенням сільського господарства на сучасні техніко-технологічні схеми використанням організаційних схем матеріально-технічних поставок і використання техніки, що відповідають умовам ринкової економіки і особливостям організаційної структури.
Для забезпечення розширеного відтворення матеріально-технічного потенціалу сільськогосподарських підприємств, зокрема машинно-тракторного парку, доцільно різко активізувати інноваційно-інвестиційні процеси в сільськогосподарських підприємствах. Ефективними слід вважати інноваційні проекти, в яких запроектовані рівні прибутку на капітал будуть на рівні не нижчому, ніж ринкова ставка відсотка по позичках.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо розробки теоретико-методологічних і прикладних засад раціонального відтворення основного капіталу в сільському господарстві, що дозволяє зробити наступні висновки:
1. Категорія „основний капітал”, притаманна капіталістичному способу господарювання, набула поширення в Україні у зв’язку із запровадженням засад приватної власності й ринкових відносин. Вона включає матеріальні та нематеріальні активи з очікуваним строком корисного використання понад один рік, зокрема земельні угіддя, які аграрні формування утримують з метою здійснення виробництва, заготівлі, переробки та збуту продукції. Необхідною ознакою функціонування основного капіталу в системі економічних відносин є його відтворення, що забезпечує ефективність та соціально-економічний розвиток сільського господарства. Основними ознаками капіталу стосовно сучасного етапу розвитку сільського господарства в Україні є вартість, рух вартості, наявність суб’єкта власності, ідентифікація суб’єкта власності як фізичної особи, специфіка руху вартості, зміна своєї форми на іншу тощо.
2. Раціональне відтворення основного капіталу сільського господарства характеризує такий тип відтворення, при якому досягається оптимальне поєднання його складових елементів, поліпшення кількісних і якісних характеристик, максимальний вихід продукції при мінімальних витратах ресурсів, а також розподіл кінцевого результату в інтересах власників. Ефективне раціональне відтворення можливе лише при розширеній його формі як кількісного та якісного збільшення потенціальних можливостей основного капіталу. Запропоноване в дослідженнях поняття визначення “ефективного раціонального відтворення основного капіталу” слід використовувати в теоретичних і практичних наукових дослідженнях. Управління процесом раціонального відтворення основного капіталу передбачає визначення оптимальних термінів експлуатації окремих його елементів, при яких забезпечується максимізація нагромадження коштів для їх відновлення за рахунок амортизаційних відрахувань, а також проведення ремонтних робіт.
3. Сучасні тенденції звуженого відтворення основного капіталу в сільському господарстві, який характеризується зростанням коефіцієнта зносу і відповідного зниження коефіцієнта придатності основного капіталу. Процес зменшення числових значень коефіцієнта сукупного відтворення основного капіталу свідчить про зниження інтенсивності процесу відтворення. В динаміці має місце погіршення факторів відтворення родючості земельних ділянок внаслідок різкого зменшення як обсягів, так і норм внесення добрив на одиницю площі. На відтворення родючості землі негативно вплинуло порушення раціональних сівозмін внаслідок різкого скорочення посівів кормових культур і відповідного розширення зернових культур, що спричинило дефіцитний баланс гумусу в сівозміні.
4. Підвищення рівня концентрації основного капіталу зумовлює зростання капіталовіддачі. На кожен відсоток зростання капіталозабезпечення рівень капіталовіддачі збільшується на 0,2 %. При раціональному забезпеченні основного капіталу оборотним підвищується вихід продукції на одиницю сукупного капіталу та на гектар земельних угідь. Вищих результатів досягають підприємства, краще оснащені активними та біологічними елементами основного капіталу: силовими й робочими машинами, транспортними засобами, продуктивною худобою, багаторічними культурними насадженнями.
5. З метою забезпечення справедливої (ринкової) оцінки вартості капіталу необхідно удосконалити існуючу методику грошової оцінки землі в межах регіону шляхом врахування в розрахунках природної родючості ґрунту (запасу гумусу), здійснення оцінок земельних ділянок на основі нормативної ренти з врахуванням потенційної родючості ріллі, сінокосів і пасовищ, особливостей рельєфу, конфігурації та довжини гонів, і нормативного прибутку з ділянок під розміщених на ній багаторічними насадженнями.
6. Для забезпечення раціонального відтворення основного капіталу в сільському господарстві Тернопільської області, а також використання потенціалу землі на рівні, обґрунтованому в дослідженнях, необхідно його обсяги з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь довести в 2015 р. до 16,98 тис грн., що в 4 рази більше від первісної вартості наявних основних засобів. Досягнення такого рівня капіталозабезпеченості потребує здійснення значних інвестицій, зокрема, до 2015 р. – 18858 млн. грн., в тому числі до 2010р. до 11058 млн. грн. У відтворювальній структурі інвестицій у основний капітал на перспективу 29 % займають витрати на його просте і 71 % – на розширене відтворення.
7. При обґрунтуванні раціональної структури
