ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАН УКРАЇНИ”

АРТЕМЕНКО ЛІНА ПЕТРІВНА

УДК 338.2:355.45

УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ВОЄННО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному технічному університеті України “Київський Політехнічний Інститут”.

Науковий керівник | кандидат економічних наук, професор

Довгань Людмила Євгеніївна, Національний технічний університет України “Київський Політехнічний Інститут”, професор кафедри менеджменту.

Офіційні опоненти: | член-кореспондент НАН України,

доктор економічних наук, професор

Мунтіян Валерій Іванович,

Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”,

головний науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці;

кандидат економічних наук, доцент

Рихтюк Володимир Леонідович,

Національна Академія оборони України,

доцент кафедри економіки та фінансового забезпечення.

Захист відбудеться “24” жовтня 2007 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН Укра-ї-ни” за адресою: вул. Панаса Мирного, 26, м. Київ, 01011.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, вул. Панаса Мирного, 26, м. Київ, 01011.

Автореферат розісланий 20 вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради    | Н.І.Левчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Розвиток світової спільноти в контексті геополітичних та геоеко-но-міч--них змін упродовж останнього десятиріччя супроводжується істотними зрушеннями у політиці забезпечення національної безпеки країн світу за рахунок зміцнення економічного та воєнного потенціалів. Забезпечення національної безпеки за сучасних умов актуалізує проблему забезпечення безпеки у сфері оборони, рівень якої визначається економічною могутністю тієї чи іншої країни. У зв’язку з цим принципово змінюються роль і завдання зброй-них сил щодо запобігання виникненню нових загроз воєнно-еко-но-міч-но-го характеру.

Актуальність теми. Існуючі тенденції у співвідношенні воєнних потреб та економічних можливостей розвинених країн світу обумовлюють актуальність розробки та застосування ефективних підходів до управління діяльністю Збройними Силами України (ЗСУ) в забезпеченні воєнно-еко-но-міч-ної безпеки. Формування ефективної системи воєнно-економічної без-пе-ки в Україні передбачає, передусім, проведення відповідних змін у системі управ-ління ЗСУ, які б відповідали завданням, покладеним на них в умовах ре-формування.

Згідно з Державною програмою розвитку ЗСУ на 2006 ? 2011 рр. заплановано збільшити видатки на оборону за умови, що вони не будуть уповільнювати зростання національної економіки. Недостатнє фінансування запланованих Державною програмою заходів, його неритмічність обумовлює низькі темпи реформування ЗСУ. Виділення пріоритетних напрямів рефор-муван-ня та розвитку ЗСУ пов’язані зі станом і можливостями використання економічного і воєнного потенціалів держави. Забезпечення необхідного рівня воєнно-економічної безпеки має вирішуватися з урахуванням світових тенденцій підтримання певних пропорцій між економічними можливостями держави і військовим будівництвом країни.

Значний здобуток у дослідження економічної безпеки національної економіки, оборонно-економічної проблематики внесли вітчизняні вчені Бінько І. Ф., Бодрук О. С., Геєць В. М., Данільян О. Г., Жаліло Я. А., Кваснюк Б. Є., Кириленко В. І., Корнілов І. Є., Лодзянов А. Д., Мунтіян В.І., Ольшевський В. Й., Пирожков С. І., Сніжко Г. Т., Сухоруков А. І., Шкідченко В. П., Шлемко В. Т., а також зарубіжні вчені Возженников А. В., Головацький Н. Я., Кепштейн Е. Б., Олейников Е. А., Пожаров А. І., Савицька Е. А., Сенчагов В. К., Смирнов М. К., Стивенсон Р. Т., Хрустальов Е. Ю.

Здійснюючи критичний аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з оборонно-економічної проблематики, зазначимо, що проблема удосконалення управління діяльністю ЗСУ в забезпеченні воєнно-економічної безпеки залишається малодослідженою та потребує подальшого наукового обґрунтування. Об’єктивно виникає необхідність у подальшому вирішенні наукового завдання щодо розвитку теоретичних і методико-прикладних засад з розробки пріоритетних напрямів удосконалення управління діяльністю ЗСУ в умовах мирного часу, підвищення ефективності управління із застосуванням сучасних досягнень науки і тех-ніки в забезпеченні воєнно-економічної безпеки. Використання зазна-че-ного наукового підходу обумовлює актуальність дисертаційного дослідження, результати якого мають наукову та практичну цінність для економіки та управління національним господарством.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційне дослідження пов’язане з планами науково-дослідних робіт Національ-ного технічного університету України “КПІ”, зокрема з виконанням дослідно-конструкторської роботи “Ситуація ? 1” в частині воєнно-еко-номіч-ної оцінки обґрунтування проекту створення АСУ “Дніпро” (номер ДР U000035T) на замовлення Генерального штабу ЗСУ.

Особистий внесок автора полягає в дослідженні процесу управління діяльністю ЗСУ та виявленні проблем, що потребують вирішення, розробленні теоретичних та практичних підходів щодо підвищення ефективності управ-ління при впровадженні різних варіантів побудови інформаційно-те-ле-ко-мунікаційних систем (ІТС) управління та інформаційно-теле-ко-му-нікацій-них технологій (ІТТ) військового призначення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка та обґрунтування теоретичних, методичних й практичних рекомендацій щодо удосконалення управління діяльністю ЗСУ в забезпеченні воєнно-економічної безпеки держави.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі сформульовано і вирішено такі завдання:–

дослідити стан та напрями реформування управління діяльністю ЗСУ з позицій забезпечення воєнно-економічної безпеки;–

визначити альтернативні напрями удосконалення управління ЗСУ;–

здійснити порівняльний аналіз міжнародних та вітчизняних оборонних витрат як передумови ефективного реформування ЗСУ;–

запропонувати методичні підходи до оцінювання впливу моделей управління діяльністю ЗСУ на забезпечення рівня воєнно-економічної безпеки;–

удосконалити напрями оптимізації витрат, пов’язаних із впровадженням сучасних ІТТ в контексті удосконалення управління діяльністю ЗСУ;–

розробити стратегії забезпечення воєнно-економічної безпеки держави за сценаріями розвитку національної економіки.

Об’єктом дослідження є діяльність ЗСУ в мирний час.

Предмет дослідження – процеси управління діяльністю ЗСУ в забезпеченні воєнно-економічної безпеки держави.

Методологічною основою дисертаційного дослідження стали фундаментальні положення економічної та воєнно-економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з дослідження сучасних світових тенденцій військового будівництва, воєнно-економічного потенціалу, національної безпеки.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети використано загальнонаукові та емпіричні методи наукових досліджень. Визначення сучасного стану та напрямів реформування управління діяльністю ЗСУ в забезпеченні воєнно-економічної безпеки здійснювалося загальнонауко-вими методами системного аналізу, аналогії, моделювання, абстрагуван-ня. Діагностування функціонування діяльності ЗСУ здійснювалося мето-да-ми індукції, дедукції, аналізу, синтезу. Дослідження організаційно-тех-ніч-ного забезпечення управління здійснювалося загальнонауковими ме-то-да-ми абстрагування, моделювання, конкретизації експертних оцінок. Аналіз між-народних та вітчизняних оборонних витрат, моніторинг порогових значень індикаторів забезпечення воєнно-економічної безпеки проводилися ме-то-дами: узагальнення, абстрагування, групування, порівняльного та статистич-ного аналізу. Розробка нових методичних підходів до оцінювання моделей управління діяльністю ЗСУ та їх впливу на забезпечення рівня воєнно-еко-номічної безпеки здійснювалося методами нечіткої логіки, економіко-ма-тематичного моделювання, узагальнення та розрахунково-аналі-тичними. Фо-рмування пріоритетних напрямів та розробка нових методичних підходів що-до оптимізації впровадження сучасних ІТТ управління в умовах мирного ча-су здійснювалося методами індукції, дедукції, аналогії та емпіричними ме-тодами аналізу ієрархій, спостереження, експерименту та гіпотетичним ме-тодом. Розробка прогнозу оборонного бюджету за сценаріями розвитку на-ціональної економіки з урахуванням стратегій забезпечення воєнно-еко-но-мічної безпеки проводилася методами екстраполяції, SWOT ? аналізу, еко-номіко-статистичного аналізу, програмно-цільового та функціонально-ре-сурсного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

розроблено концептуальні підходи до проведення діагностики процесу управління діяльністю ЗСУ, які, на відміну від існуючих, дозволяють виявити проблеми відповідності виконання функцій управління встановленим цілям та вимогам безпеки держави, напрями підвищення ефективності управлінської ієрархії ЗСУ, обрати сприятливу стратегію забезпечення воєнно-економічної безпеки держави;

запропоновано методичні підходи до оцінювання моделі управління діяльністю ЗСУ та її впливу на забезпечення рівня воєнно-економічної безпеки держави. Цей підхід, на відміну від існуючих, дозволяє обрати таку модель управління діяльністю ЗСУ, яка відповідає стратегії забезпечення воєнно-економічної безпеки України. Такими стратегіями можуть бути: стратегія “1” ? Україна обирає шлях євроінтеграції та вступає до НАТО; стратегія “2” ? Україна обирає нейтралітет від військових альянсів та формує професійну армію з урахуванням реальних економічних можливостей держави; стратегія “3” ? Україна обирає вступ до організації договору колективної безпеки.

удосконалено:

? проведення моніторингу порогових значень індикаторів забезпечення воєнно-економічної безпеки, що передбачає оцінювання бюджетного фінансування оборонного сектора економіки. На основі порівняльного аналізу міжнародних та вітчизняних оборонних витрат обґрунтовано необхідний рівень фінансування забезпечення воєнно-економічної безпеки;

систему визначення пріоритетних напрямів удосконалення управління діяльністю ЗСУ. Запропоновані пріоритетні напрями стосуються функці-ональ-ної, організаційної, навчальної, інформаційної складових управління та дозволяють підвищити якість управління при впровадженні ІТС. Доведено необхідність у розробці методичних підходів до оцінювання та вибору ва-ріантів ІТС управління діяльністю ЗСУ. На відміну від існуючих, запропо-новані методичні підходи дозволяють обрати економічно обґрунтований ва-ріант побудови ІТС управління військового призначення, що відповідає рівню фінансування розвитку ЗСУ в умовах їх реформування;

? розробку прогнозу оборонного бюджету з урахуванням стратегії забезпечення воєнно-економічної безпеки. На відміну від існуючих, запропоновано прогнозування оборонних витрат за різними сценаріями розвитку національної економіки залежно від стратегії забезпечення безпеки, що дозволяє визначити оптимальний варіант забезпечення воєнно-економічної безпеки і привести у відповідність виконання функцій управління встановленим цілям та вимогам безпеки до економічних можливостей держави;

набули подальшого розвитку:

теоретичні основи управління діяльністю ЗСУ для підтримання достат-нього рівня обороноздатності держави та вирішення проблеми забезпечен-ня воєнно-економічної безпеки. Розвинуто та сформульовано сутність по-няття “воєнно-економічна безпека”, що включає захист національних інте-ресів і формування умов, які забезпечують стабільний економічний розви-ток та якісне відновлення суспільних відносин держави, а у більш загальному сен-сі – динамічний розвиток і функціонування об’єкта (держави, суспільства, особи) зі збереженням системної цілісності при проходженні точок біфур-кації. Обґрунтовано сучасні підходи до удосконалення управління діяль-ністю ЗСУ, які сприятимуть впровадженню перспективної моделі ЗСУ, що за-безпечить необхідний рівень воєнно-економічної безпеки та відповідність міжнародним стандартам;

обґрунтування організаційно-технічного забезпечення управління діяльністю ЗСУ для виявлення альтернатив щодо його удосконалення. На відміну від існуючих, запропоновані методичні підходи дозволили обрати альтернативи організаційно-технічного забезпечення управління діяльністю ЗСУ з урахуванням вимог та порогових значень воєнно-економічної безпеки держави.

Практичне значення результатів дослідження. Положення роботи дове-дені до рівня методичних рекомендацій, які можна використовувати у прак-тиці управління діяльністю ЗСУ в мирний час. Значення дослідження для діяльності ЗСУ полягає в обґрунтуванні оптимальної стратегії забезпечен-ня воєнно-економічної безпеки відповідно до нових функцій, завдань ЗСУ та економічних можливостей держави, розробці напрямів удосконален-ня та підвищення ефективності управління. Практичне значення мають такі розробки: методичний підхід до оцінюван-ня моделей управління діяльністю ЗСУ на основі застосування методів не-чіткої логіки; методика оптимізації впровадження ІТТ в управління діяль-ніс-тю ЗСУ; методичний підхід до оцінювання ефективності управління діяль-ністю посадових осіб ЗСУ при впровадженні різних варіантів побудови ІТС із застосуванням методу аналізу ієрархій; методика проведення SWOT ? аналізу управління діяльністю ЗСУ в мирний час з виявленням альтернатив-них стратегій забезпечення воєнно-економічної безпеки; розробка прогно-зу оборонного бюджету за сценаріями розвитку економіки та стратегій за-безпечення безпеки держави. Основні наукові дослідження були впровад-же-ні в діяльність Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу ЗСУ, військова частина А0106 (акт № 308/41/3190 від 18.08.2006 р.), Центрального науково-дослідного інституту ЗСУ, військова час-тина А0202 (акт № 32 від 22.08.2006 р.). Визначені концептуальні підходи можуть бути використані для розробки та проведення воєнно-економічної та воєнно-стратегічної політики інсти-ту-тами державної влади, оборонного сектора економіки. Науково-те-о-ре-тич-ні висновки та рекомендації можуть бути застосовані в процесі викладання мак-роекономіки, оборонної економіки та менеджменту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати ди-сертаційної роботи оприлюднені на Всеукраїнських науково-практичних кон-ференціях “Формування регіонального механізму управління народногос-подарським комплексом України” (Сімферополь: Таврида, 2004 р.), “Сучас-ні тенденції розвитку ІТ в науці, освіті та економіці” (Луганськ, 2006 р.); Ре-гіональній науково-методичній конференції “Формування стратегії конку-рентоспроможності освіти в регіоні” (Дніпропетровськ, 2004 р.); Науково-прак-тичній конференції “Держава і економічне зростання” (Київ, 2005 р.); Між-народних науково-практичних конференціях “Динаміка наукових дослід-жень 2005” (Дніпропетровськ, 2005 р.), “Формування та проблеми розвит-ку підприємництва в економічних системах” (Київ, 2005 р., 2006 р.), “Управління в освіті” (Львів, 2007 р.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження автором опубліко-вано 18 одноосібних наукових праць загальним обсягом 6,2 д.а., у тому числі 8 статей у наукових фахових виданнях обсягом 4 д.а. та 10 матеріалів конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі всту-пу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. За-гальний обсяг викладено на 214 сторінках, в тому числі робота містить 42 таб-лиці (на 18 сторінках), 20 рисунків (на 11 сторінках), список використаних джерел з 188 найменувань (на 18 сторінках), 4 додатки (на 22 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Теоретичні засади управління діяльністю Збройних Сил України в забезпеченні воєнно-економічної безпеки” висвіт-лено роль ЗСУ в забезпеченні воєнно-економічної безпеки держави, роз-кри-то сутність та завдання ЗСУ в умовах реформування, ґрунтовно проаналі-зовано функції управління ЗСУ в мирний час, розглянуто ключові аспекти удос-коналення управління діяльністю ЗСУ, особливості державного управлін-ня в забезпеченні воєнно-економічної безпеки.

На основі критичного аналізу фундаментальних положень економічної та воєнно-економічної теорії розкрито методологічну сутність поняття “воєн-но-економічна безпека”. У авторському розумінні воєнно-економічна без-пека передбачає захист національних інтересів і формування умов, які за-безпечують стабільний економічний розвиток і якісне відновлення суспіль-них відносин держави. Місце та роль воєнно-економічної безпеки в забез-печенні національної безпеки держави наведено на рис. 1.

Рис. 1. Основні сфери національної безпеки України

Провідну роль у забезпеченні воєнно-економічної безпеки держави віді-грають процеси інтеграції складових розвитку економіки та оборонного сек-тора, які відбивають взаємозв’язки між її воєнним та економічним потен-ці-алами. З метою забезпечення відповідності складових воєнно-еко-но-міч-ної без-пеки національним інтересам держави актуальними стають питання ефек--тивного регулювання відносин у воєнно-економічній сфері. Одним з напрямів регулювання цих відносин є ефективне управління ЗСУ в мирний час. У зв’язку з цим принципово змінюються роль та завдання ЗСУ в забезпе-ченні воєнно-економічної безпеки. Зважаючи на це, висвітлено особливості управління діяльністю ЗСУ в мирний час, проаналізовано тенденції їх ре-формування в контексті забезпечення воєнно-економічної безпеки України.

Аналіз концептуальних засад Державної програми розвитку ЗСУ на 2006?2011 рр., а також досвіду реформування збройних сил провідних країн світу дозволив визначити пріоритетні підходи до удосконалення управління діяльністю ЗСУ. Виділено такі стратегічні напрями удосконалення управління діяльністю ЗСУ: перехід до перспективної структури ЗСУ; скорочення чисельності особового складу ЗСУ; досягнення оптимального співвідношення категорій офіцерів ЗСУ; впровадження мінімальних строків вислуги та максимальних строків перебування у військовому званні.

Підкреслено, що успішна реалізація зазначених напрямів потребує відповідного фінансування з метою створення сучасних боєздатних ЗСУ, а також проведення якісних змін у професійній підготовці і перепідготовці військовослужбовців.

У другому розділі “Дослідження процесу управління діяльністю Збройних Сил України” проведено діагностику процесу управління діяльністю ЗСУ в мирний час, досліджено організаційні аспекти забезпечення воєнно-економічної безпеки, наведено результати порівняльного аналізу світових та вітчизняних оборонних витрат.

Визначення пріоритетних підходів до управління діяльністю ЗСУ в забезпеченні воєнно-економічної безпеки потребує проведення відповідних досліджень щодо необхідності ідентифікації проблем в управлінні діяльністю ЗСУ. Опитування проводилося серед 200 осіб керівного складу всіх рівнів управління Сухопутних військ, Військово-Морських та Повітряних Сил ЗСУ.

Дослідження процесу управління діяльністю ЗСУ дозволило виявити низку управлінських проблем, що негативно впливають на ефективність діяльності ЗСУ в забезпеченні воєнно-економічної безпеки, зокрема: нечіткий розподіл функціональних обов’язків між посадовими особами; неефективна взаємодія між управлінським апаратом підрозділів при виконанні поставлених завдань; необхідність у підвищенні рівня компетентності керівного складу; невідповідність регламентуючої документації виконанню безпосередніх обов’язків посадових осіб; низький рівень автоматизації управлінської діяльності; обмежене бюджетне фінансування.

Результати аналізу виконання функцій управління керівним складом ЗСУ свідчать про існування такого розподілу функцій управління між керівниками різних рівнів: для керівників стратегічного рівня характерним є зміщення акцентів на управління службово-розпорядчою діяльністю (77,8%) та контрольно-виконавчою діяльністю (66,7%); для керівників оперативно-стратегічного рівня – управління навчально-бойовою діяльністю (65,7%), виховною діяльністю (66,7%), службово-розпорядчою діяльністю (82,9%); для керівників оперативно-тактичного рівня – управління службово-розпорядчою діяльністю (82,4%); контрольно-виконавчою діяльністю (77,1%), навчально-бойовою діяльністю (69,4). Існуючі тенденції не сприятимуть ефективному досягненню цілей управління діяльністю ЗСУ в забезпеченні такого рівня воєнно-економічної безпеки, який би відповідав сучасним викликам та загрозам зовнішнього середовища. У зв’язку з цим одним з першочергових завдань, які стоять перед командним складом ЗСУ, є орієнтація на оптимальне поєднання виконання функцій забезпечення воєнної безпеки з економічними аспектами діяльності ЗСУ.

Ефективній реалізації функцій управління діяльністю ЗСУ сприяє оптимальна організаційна структура управління, яка відображає особливості співвідношення чисельності офіцер-ського складу ЗСУ. Дослідження структури офіцерського складу ЗСУ виявило невідповідність співвідношення чисельності старших й молодших офіцерів меті та завданням реформування ЗСУ. Згідно з проведеними дослідженнями частка молодших офіцерів у структурі ЗСУ становить 53,2%, частка старших офіцерів – 46,5%. Подальший аналіз структури чисельності офіцер-ського складу ЗСУ показав, що окремі частини ЗСУ мають різні співвідношення в чисельності старших та молодших офіцерів. Так, найбільша диспропорція в чисельності була виявлена: в органах управління ЗСУ (95% старших офіцерів та 2,3% молодших офіцерів); науково-дослідних установах (відповідно 79,2% та 20,7%); військових навчальних закладах (відповідно 74,9% та 24,4%). Така структура чисельності офіцер-ського складу ЗСУ свідчить про неефективне використання оборонного бюджету країни, перешкоджає ефективному розвитку кадрового потенціалу ЗСУ, уповільнює проведення реформування ЗСУ в забезпеченні воєнно-економічної безпеки.

Розробка та обґрунтування альтернатив удосконалення управління діяльністю ЗСУ стосуються розвитку організаційної, кадрової та інформаційної складових управління. Виявлено альтернативи організаційно-технічного забезпечення, які стосуються підвищення якісних показників кадрового потенціалу та технічного оснащення ІТТ. Доведено, що інформатизація управління дозволяє підвищувати ефективність управління діяльністю ЗСУ.

Дослідження показали, що ефективному управлінню діяльністю ЗСУ в мирний час сприяє інтеграція процесів управління кадровою та фінансовою складовою системи управління. Аналіз оборонних витрат проводився методом порівняння частки оборонних витрат від ВВП в країнах за рівнем доходів на душу населення до яких належить Україна. Для цієї групи країн усереднене значення частки оборонних витрат від ВВП (протягом 2000 – 2005 рр.) дорівнює 3,6% (рис. 2).

Рис. 2. Оборонні витрати в групі країн з рівнем доходів на душу населення нижче за середній світовий рівень (відсоток від ВВП в цінах 2003 р.)

(розраховано за даними: SIPRI Yearbook 2006: Armaments, Disarmament and International Security / Stockholm International Peace Research Institute. – New Yopk: Оxford University Press Inc., 2006. – р. 298)

Порівняльний аналіз фінансування діяльності ЗСУ свідчить, що реальне фінансування потреб перебуває за нижньою межею порогових значень, необхідних для забезпечення воєнно-економічної безпеки (рис. 3). Індикаторами порогових значень обрано: частку оборонних витрат від ВВП, обсяг та структуру оборонного бюджету, чисельність та структуру ЗСУ, вартість утримання одного військовослужбовця.

Рис. 3. Фінансування потреб ЗСУ у відсотках до ВВП у 1992?2006 рр.

(за даними Міністерства оборони, Міністерства фінансів України)

Отримані результати свідчать про те, що динаміка ключових індикаторів воєнно-економічної безпеки України не поліпшується; наявні системи еко--номічного забезпечення оборонної сфери неадекватні воєнно-еко--но--міч--ним потребам сил для протидії реальним і потенційним воєнним загрозам; показники стану воєнно-економічної безпеки країни перебувають за межею по--рогових значень.

У третьому розділі “Напрями удосконалення управління діяльністю Збройних Сил України в забезпеченні воєнно-економічної безпеки” запропоновано методичні підходи до оцінювання впливу моделі управління діяльністю ЗСУ на воєнно-економічну безпеку, удосконалено рекомендації що--до вибору та розвитку пріоритетних напрямів удосконалення управління діяль--ністю ЗСУ, розроблено стратегії забезпечення воєнно-економічної без--пеки держави за сценаріями роз--витку національної економіки.

Наукова новизна проведеного в цьому розділі дослідження полягає в тому, що вперше запропоновано методичні підходи до оцінювання моделі управління діяльністю ЗСУ та визначено її вплив на забезпечення рівня воєнно-економічної безпеки держави із застосуванням методів нечіткої логіки. Запропоновано розглянути моделі управління діяльністю ЗСУ залежно від стратегії забезпечення воєнно-економічної безпеки, що визначається зовнішньоекономічним вибором України. Такими стратегіями можуть бути: стра--те--гія “1” ? Україна обирає шлях євроінтеграції та вступає до НАТО; стратегія “2” ? Україна обирає нейтралітет від військових альянсів та формує про--фесійну армію, яка буде сприяти забезпеченню воєнно-еко--номічної безпеки; стратегія “3” ? Україна обирає вступ до організації договору колективної безпеки. Кожній стратегії відповідає певна модель управління діяль--ністю ЗСУ. Апробація запропонованого підходу показала, що “сучасна” модель управління діяльністю ЗСУ тяжіє до моделі “2” – на 80% (що від--повідає вибору України нейтралітету від військових альянсів та формування професійної армії), і має ознаки моделі “1” – на 20% (що відповідає стратегії вступу України до НАТО).

Удосконалено формування та визначення системи пріоритетних напрямів розвитку управління діяльністю ЗСУ. Запропоновані пріоритетні напрями стосуються функціональної, організаційної, навчальної та інформаційної складових управління та дозволяють підвищити якість при впровадженні ІТС управління. Сучасні загрози та виклики, захист національних інтересів вимагають чіткої стратегії та врахування пріоритетів розвитку оборонної сфери економіки, а саме: якісна професіоналізація, оптимізація структури і чисельності командного складу, підвищення оперативності та ефективності управління за рахунок інформатизації, забезпечення сумісності з органами управління збройних сил держав ? партнерів України у міжнародному співробітництві, оборонний бюджет розвитку ЗСУ. Реалізація переходу на контрактний принцип формування ЗСУ буде пов’язана з великими труднощами і вимагатиме істотного збільшення частки оборонних витрат у ВВП.

Пріоритет розвитку кадрового потенціалу спрямований на створення сучасної, економічно доцільної, науково обґрунтованої системи підготовки висококваліфікованих фахівців ЗСУ. З урахуванням необхідності підвищення кваліфікації посадових осіб при впровадженні ІТС управління запропоновано систему дистанційного навчання.

Доведено необхідність у розробці методичних підходів до оцінювання та вибору варіантів ІТС управління діяльністю ЗСУ. На відміну від існуючих, запропоновані методичні підходи дозволяють обрати економічно обґрунтований варіант побудови ІТС управління військового призначення, що відповідає рівню фінансування та забезпечує ефективність управління діяльністю ЗСУ в умовах їх реформування. Для визначення рівня ефективності ІТС військового призначення запропоновано систему показників, що включає: вартість створення ІТС за варіантами; коефіцієнти воєнної ефективності ІТС; коефіцієнт економічної ефективності ІТС; коефіцієнт оперативності управління діяльністю при використанні ІТС; коефіцієнт надійності управління діяльністю при використанні ІТС. На основі проведених досліджень визначено, що найбільш доцільним є комплексний варіант ІТС, оскільки він найкраще відповідає встановленим вимогам автоматизації управління.

Розроблено методичний підхід до оцінювання ефективності управління при впровадженні ІТС ? шляхом застосування методу аналізу ієрархій. Запропоновані фактори, що впливають на ефективність управління діяльністю, дозволяють обрати оптимальний варіант побудови ІТС, який забезпечує виконання вимог воєнної та економічної безпеки держави. Проведене оцінювання векторів пріоритетів показало, що оптимальною альтернативою є комплексна індивідуальна розробка ІТС, яка забезпечує максимальне підвищення ефективності управління при впровадженні.

Геополітичні умови та тенденції розвитку відносин у сучасному світі спонукають державу до вибору максимально чіткого вектора у забезпеченні власної воєнно-економічної безпеки. Сценарії розвитку економіки розраховано залежно від темпів приросту ВВП. Оптимістичний сценарій: темп приросту ВВП ? 8% протягом 2008 ? 2010 рр., 7% протягом 2011 ? 2015 рр. Базовий сценарій: темп приросту ВВП ? 6% протягом 2008 ? 2010 рр., 5% протягом 2011 ? 2015 рр. Песимістичний сценарій: темп приросту ВВП ? 4% протягом 2008 ? 2010 рр., 3% протягом 2011 ? 2015 рр. Результати розрахунків наведені у табл. 2, 3 у цінах 2006 р., показники інфляції через високий ступінь невизначеності не враховувалися.

Прогнозовані обсяги можливих витрат на оборону в Україні до 2015 р. розраховано методом екстраполяції залежно від стратегії забезпечення воєнно-економічної безпеки: стратегія “1” ? вступ України до НАТО ? 3% ВВП; стратегія “2” ? нейтралітет “професійної армії” України від альянсів ? 2% ВВП; стратегія “3” ? вступ України до організації договору колективної безпеки ? 1,5% (табл. 1).

Таблиця 1

Прогнозовані показники оборонного бюджету за сценаріями розвитку економіки з урахуванням стратегій забезпечення безпеки у 2008?2015 рр., млн. грн.

Сценарії | Стратегії | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015

Оптимістичний | 1 | 18726,9 | 20225,1 | 21843,1 | 23372,1 | 25008,2 | 26758,7 | 28631,9 | 30636,1

2 | 12484,6 | 13483,4 | 14562,1 | 15581,4 | 16672,1 | 17839,2 | 19087,9 | 20424,1

3 | 9363,5 | 10112,5 | 10921,6 | 11686,1 | 12504,1 | 13379,4 | 14315,9 | 15318,0

Базовий | 1 | 18380,1 | 19483,0 | 20651,9 | 21684,5 | 22768,8 | 23907,2 | 25102,6 | 26357,7

2 | 12253,4 | 12988,6 | 13768,0 | 14456,4 | 15179,2 | 15938,1 | 16735,0 | 17571,8

3 | 9190,1 | 9741,5 | 10326,0 | 10842,3 | 11384,4 | 11953,6 | 12551,3 | 13178,8

Песимістичний | 1 | 18033,4 | 18754,7 | 19504,9 | 20090,0 | 20692,7 | 21313,5 | 21952,9 | 22611,5

2 | 12022,2 | 12503,1 | 13003,2 | 13393,3 | 13795,1 | 14209,0 | 14635,3 | 15074,3

3 | 9016,7 | 9377,3 | 9752,4 | 10045,0 | 10346,4 | 10656,8 | 10976,5 | 11305,7

Прогнозовані обсяги витрат на оборону вказують на пріоритет стратегії забезпечення безпеки “1” для всіх сценаріїв розвитку економіки, що під--тверджує проведене вище дослідження. Головним завданням реформування ЗСУ за цією стратегією має стати відповідність міжнародним стандартам. Не--обхідними умовами реалізації цього вектора забезпечення безпеки є: ради--кальне реформування органів оборони держави; фінансове забезпечення роз--витку оборонного сектора; активізація участі у миротворчих операціях; активна підтримка боротьби з міжнародним тероризмом; упровадження внутрішніх механізмів боротьби з усіма проявами тероризму.

Оптимістичний сценарій розвитку економіки за стратегією “1” забезпечує збільшення оборонного бюджету в 5 разів до 2015 р., в цій ситуації не--обхідно змінити структуру національної економіки, економічні та політич--ні стосунки з центрами глобалізації. Прогнозовані показники стратегії за--безпечення безпеки “2” за оптимістичним сценарієм мають незначне зростан--ня ? на 1,2% в 2011 р. порівняно з плановими показниками, затвердженими Державною програмою розвитку, тобто прогнозується поступовий розвиток кадрового, наукового та технічного потенціалу ЗСУ. Проведені розрахунки за стратегією “3” показали, що за всіма сценаріями розвитку національної економіки прогнозовані оборонні витрати будуть меншими за планові, тобто за цією стратегією має місце відставання України в оборонній сфері.

Прогнозування структури оборонного бюджету дозволяє визначити, що лише за стратегією “1” при оптимістичному сценарії розвитку економіки України є можливість перевищити на 5,4% планові витрати на утримання особового складу ЗСУ (табл. 2).

Планові витрати на підготовку, реформування та розвиток ЗСУ можуть бути забезпечені при реалізації стратегії “1” за всіма сценаріями, за оптимістичним та базовим сценаріями економічного розвитку ? при реалізації стратегії “2”. Планові витрати на розвиток озброєння, військової техніки та

Таблиця 2

Прогнозована структура оборонного бюджету за сценаріями розвитку економіки України та стратегіями забезпечення воєнно-економічної безпеки, млн. грн.

Сценарії розвитку економіки | Стратегії забезпечення воєнно-економічної безпеки

1 | 2 | 3

утримання особового складу | підготовка, реформування та розвиток | розвиток озброєння, військової техніки | утримання особового складу | підготовка, реформування та розвиток | розвиток озброєння, військової техніки | утримання особового складу | підготовка, реформування та розвиток | розвиток озброєння, військової техніки

Оптимістичний

2009 | 8090 | 6068 | 6068 | 6742 | 3371 | 3371 | 6068 | 2025 | 2025

2011 | 9349 | 7012 | 7012 | 7791 | 3895 | 3895 | 7012 | 2337 | 2337

2013 | 10704 | 8028 | 8028 | 8920 | 4460 | 4460 | 8028 | 2676 | 2676

2015 | 12254 | 9191 | 9191 | 10212 | 5106 | 5106 | 9191 | 3064 | 3064

Базовий

2009 | 7793 | 5845 | 5845 | 6494 | 3247 | 3247 | 5845 | 1838 | 1838

2011 | 8679 | 6505 | 6505 | 7228 | 3614 | 3614 | 6505 | 2169 | 2169

2013 | 9563 | 7172 | 7172 | 7969 | 3985 | 3985 | 7172 | 2391 | 2391

2015 | 10543 | 7907 | 7907 | 8786 | 4393 | 4393 | 7907 | 2636 | 2636

Песимістичний

2009 | 7502 | 5626 | 5626 | 6252 | 3126 | 3126 | 5626 | 1876 | 1876

2011 | 8036 | 6027 | 6027 | 6697 | 3348 | 3348 | 6027 | 2009 | 2009

2013 | 8525 | 6394 | 6394 | 7105 | 3552 | 3552 | 6394 | 2131 | 2131

2015 | 9045 | 6784 | 6784 | 7537 | 3769 | 3769 | 6783 | 2261 | 2261

інфраструктури забезпечуються стратегією “1” для всіх сценаріїв розвитку економіки, а також стратегією “2” за оптимістичним сценарієм.

Отже, стратегія “1” за оптимістичним сценарієм розвитку економіки найбільш відповідає оптимальній структурі за всіма видами оборонних витрат України. Аналогічні прогнозовані розрахунки витрат на одного військовослужбовця за сценаріями розвитку національної економіки з урахуванням стратегій забезпечення воєнно-економічної безпеки дозволяють виявити стратегію, яка забезпечить пропорційний оптимальний розвиток технічного, кадрового, навчального, інформаційного та соціального забезпечення ЗСУ.

Реалізація стратегії “1” за оптимістичним сценарієм розвитку економіки України дозволить у 2015 р. наблизитися до якісних показників забезпечення особового складу на рівні Польщі та Угорщини. При обґрунтуванні оборонних витрат необхідно враховувати ефект впливу ЗСУ на розвиток науки і техніки країни, конкурентоспроможність та темпи розвитку економіки держави, а саме: експорт зброї та технологій; передача розроблених оборонних технологій цивільним галузям; підвищення рейтингу довіри до армії, що позитивно впливає на інвестиційну привабливість; зменшення можливостей економічного і політичного тиску на Україну; розширення внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі поставлено і вирішено важливе науково-практичне завдання з удосконалення управління діяльністю ЗСУ в мирний час для забезпечення воєнно-економічної безпеки держави. Результати проведених досліджень дозволяють зробити наступні теоретичні та практичні висновки:

1. Здійснено дослідження теоретичних основ та сучасних тенденцій вирішення проблеми забезпечення воєнно-економічної безпеки. Розвинуто та сформульовано сутність поняття “воєнно-економічна безпека”, вимоги, структурний зв’язок з національною безпекою. У категоріальному контексті сутність воєнно-економічної безпеки визначено як захист національних інтересів і формування умов, які забезпечують стабільний економічний розвиток та якісне відновлення суспільних відносин держави, а у більш загальному сенсі — динамічний розвиток і функціонування об’єкта (держави, суспільства, особи) зі збереженням системної цілісності при проходженні точок біфуркації. Розкрито сучасні зовнішні та внутрішні загрози, що стосуються невідповідності сектора безпеки України потребам суспільства.

2. Важливого значення для України є вибір стратегічних пріоритетів у реформуванні інститутів сектора безпеки (в тому числі ЗСУ). Дослідження стану та напрямів реформування управління діяльністю ЗСУ з позицій забезпечення воєнно-економічної безпеки виявили наступні: підтримка ЗСУ та інших військових формувань у стані високої боєздатності, бойової й мобілізаційної готовності, наближення їх за складом, системою управління, навчання і підготовки, рівнем оснащення озброєнням та військовою технікою до стандартів збройних сил держав ? членів НАТО; забезпечення бюджетного фінансування в обсягах, достатніх для його реформування і розвитку; визначення оптимальної структури та штатної чисельності, виходячи з нагальних потреб національної безпеки та економічних можливостей держави; підвищення рівня професіоналізму та відповідальності в усіх ланках сектора безпеки; розвиток системи стратегічного планування, координації та контролю діяльності.

3. Доведено, що в сучасних умовах управління діяльністю ЗСУ здійснюється у вигляді системи взаємопов’язаних процесів з метою забезпечення воєнно-економічної безпеки держави. Дослідження показало, що сучасні підходи до удосконалення управління діяльністю ЗСУ сприятимуть впровадженню перспективної моделі ЗСУ, забезпечать необхідний рівень воєнно-економічної безпеки України та відповідність світовим стандартам. Виявлено, що серед пріоритетних напрямів удосконалення управління діяльністю ЗСУ важливе значення має впровадження ІТТ, яке дозволяє підвищити ефективність процесів управління при реформуванні ЗСУ.

4. Розроблено концептуальні підходи до проведення діагностики процесу управління діяльністю ЗСУ. Проведена діагностика функціонування діяльності ЗСУ виявила основні управлінські проблеми та шляхи удосконалення в забезпеченні воєнно-економічної безпеки, що стосуються функціональної, організаційної, навчальної та інформаційної складових. За результатами проведеної діагностики здійснено SWOT ? аналіз управління діяльністю ЗСУ, який дозволяє обрати найбільш сприятливу стратегію забезпечення воєнно-економічної безпеки держави.

5. Проведений аналіз організаційно-технічного забезпечення управління діяльністю ЗСУ свідчить про необхідність у підвищенні якісних показників кадрового потенціалу та технічного оснащення засобами ІТС. Запропоновані рекомендації дають можливість забезпечити практичну реалізацію нових науково-технічних ідей та ефективне впровадження новітніх ІТТ з метою забезпечення вимог та порогових значень воєнно-економічної безпеки держави.

6. Порівняльний аналіз міжнародних та вітчизняних оборонних витрат забезпечення воєнно-економічної безпеки показав, що ключові індикатори воєнно-економічної безпеки України не покращуються, наявні системи економічного забезпечення оборонної сфери не адекватні воєнно-економічним потребам для протидії реальним і потенційним воєнним загрозам, показники стану воєнно-економічної безпеки країни перебувають за межею порогових значень. Обґрунтовано необхідний рівень фінансування забезпечення воєнно-економічної безпеки за допомогою удосконаленої методики моніторингу порогових значень індикаторів (частка оборонних витрат від ВВП, обсяг та структура оборонного бюджету, чисельність та структура збройних сил, витрати на утримання одного військовослужбовця).

7. Запропоновано методичні підходи до оцінювання моделей управління діяльністю ЗСУ та їх впливу на забезпечення рівня воєнно-економічної безпеки держави на основі застосування методів нечіткої логіки. Запропоновано розглянути можливі стратегії забезпечення воєнно-економічної безпеки: стратегія “1” ? Україна обирає шлях євроінтеграції та вступає до НАТО; стратегія “2” ? Україна обирає нейтралітет від військових альянсів та формує професійну армію; стратегія “3” ? Україна обирає вступ до організації договору колективної безпеки. Апробація запропонованого підходу показала, що “сучасна” модель управління діяльністю ЗСУ найбільш наближена до моделі “2”, що відповідає стратегії забезпечення воєнно-економічної безпеки щодо нейтралітету професійної армії (80%), і має ознаки моделі “1”, що відповідає стратегії вступу до НАТО (20%). Сучасний стан забезпечення воєнно-економічної безпеки характеризується середнім рівнем досягнення порогового значення забезпечення безпеки.

8. У сучасній геополітичній та економічній ситуації для досягнення відповідності стандартам збройних сил розвинутих європейських держав та країн ? членів НАТО необхідно здійснити оптимізацію технічного та кадрового потенціалу ЗСУ, що дасть можливість більш ефективно витрачати обмежені фінансові ресурси. Запропоновано методичні підходи щодо оптимізації автоматизації управління діяльністю ЗСУ. На відміну від існуючих запропоновані методичні підходи дозволили здійснити економічно обґрунтований вибір варіантів побудови ІТС військового призначення, що найкраще відповідає встановленим вимогам при мінімальних витратах. Апробація запропонованих методичних підходів показала, що найбільш доцільним є комплексний варіант, оскільки цей варіант забезпечує найвищу ефективність управління діяльністю ЗСУ, забезпечує виконання вимог воєнної та економічної безпеки держави.

9. Проведене макроекономічне прогнозування довгострокових перспектив оборонного бюджету України показало, що найвірогіднішою стратегією забезпечення воєнно-економічної безпеки є багатовекторний курс на євроатлантичну інтеграцію та участь у побудові нової системи європейської безпеки. Прогнозовані показники обсягів, структури оборонного бюджету та витрат на одного військовослужбовця вказують на пріоритетність стратегії забезпечення безпеки шляхом євроінтеграції України для всіх сценаріїв розвитку національної економіки, що підтверджує проведене оцінювання моделей управління діяльністю ЗСУ та результати SWOT ? аналізу. Необхідними умовами реалізації цього вектора забезпечення безпеки є: радикальне реформування органів оборони держави; активізація участі у миротворчих операціях; активна підтримка боротьби з міжнародним тероризмом; впровадження внутрішніх механізмів боротьби з усіма проявами тероризму. Це дозволить вивести ЗСУ і країну в цілому на більш високий міжнародний рівень.

10. Використання отриманих наукових та практичних результатів рекомендується для Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства оборони, Міністерства фінансів, Міністерства економіки України, при розробці стратегії національної, воєнної та воєнно-економічної безпеки України, а також при здійсненні стратегічного планування і прогнозування воєнно-економічної сфери та інвестиційно-інноваційного розвитку держави.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Артеменко Л. П. Особенности применения информационных технологий на разных уровнях управления // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету. Випуск 204: в 5 т. Том ІV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. С. 988 994.

2. Артеменко Л. П. Дослідження механізму впливу автоматизації на ефективність управлінської діяльності державних службовців // Економіка та держава. № 5. 2006. C. 25 27.

3. Артеменко Л. П. Інформаціологічний підхід до вдосконалення управлінської діяльності // Економічний вісник НТУУ “КПІ”. Збірник наукових праць. – Київ: ПП “Екмо” 2006. № 4 – С. 167 171.

4. Артеменко Л. П. Інформаційні потреби керівників при використанні сучасних технологій // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету. Випуск 212: в 6 т. Том ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. С. 416 425.

5. Артеменко Л. П. Забезпечення воєнно-економічної безпеки держави: методичні аспекти // Економіка та держава. № 6. 2006. С. 34 37.

6. Артеменко Л. П. Впровадження автоматизованої системи управління: кадрові аспекти // Економічний вісник НТУУ “КПІ”. Збірник наукових праць. – Київ: ПП “Екмо” 2007. № 5 – С. 292 297.

7. Артеменко Л. П. Фінансові аспекти забезпечення воєнно-еко--номічної безпеки України // Інвестиції: практика та досвід.