КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

БАБЧЕНКО Надія Володимирівна

УДК 811.133.1:81’35+’342+’373

ФОНЕТИКО-ГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ

ЕКОНОМІЧНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ

Спеціальність 10.02.05 - романські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ -2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі французької філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

КРЮЧКОВ Георгій Георгійович,

завідувач кафедри французької філології

Інституту філології

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

КАГАНОВСЬКА Олена Марківна,

завідувач кафедри французької філології

Київського національного лінгвістичного університету МОН України

кандидат філологічних наук, доцент

ЖАЛАЙ Василь Якович,

директор Центру

наукових досліджень

та викладання іноземних мов

НАН України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 26 жовтня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці ім. М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033 м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10.

Автореферат розіслано 21 вересня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради к.філол.н. Клименко Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У сучасному романському мовознавстві графіка та орфографія розглядаються останнім часом як системні явища, що функціонують як у взаємодії з усною формою мови, так і самостійно, розвиваючись за власними законами. За теоретичну основу було взято праці вітчизняних та зарубіжних мовознавців Т.О.Амірової, Г.Вальтер, В.Г.Гака, Н.Каташ, Г.Г.Крючкова, а також дослідження останніх років – М.Арріве, Т.М.Гейко, К.Грюаза, І.О.Гунчик, Ж.Дюбуа, Л.Ю.Єрмоленко, Ф.Коулмаса, О.А.Лабенко, В.М.Мазниченко, А.В.Новікової, Н.В.Олійник, Т.Г.Омельченко, Л.В.Сидельникової, І.В.Ситдикової, О.Д.Федченко та багатьох інших. Значна кількість наукових робіт з даної тематики, що з’явилися за останні роки, не вичерпують можливостей дослідження сучасної французької орфографії. Вибір нашої теми зумовлений браком досліджень з орфографії спеціальної лексики сучасної французької мови, а також розвитком технічних можливостей графічної передачі інформації.

Актуальність теми зумовлена зростанням дослідницького інтересу до орфографії, викликаним появою нових підходів до її вивчення, а саме з позицій орфографіки. Відсутність у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці комплексного аналізу причин і результатів якісних та кількісних змін у складі орфографії економічних і політичних текстів на матеріалі сучасної французької мови також обумовлює актуальність дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у межах наукової теми кафедри французької філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Графеміка та орфографіка сучасної французької мови”, що є складовою теми Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Розвиток і взаємодія мов і літератур в умовах глобалізації” (№ 06 БФ 044-01).

Метою дослідження є встановлення графічного інвентаря фонографічних і графематичних засобів французької орфографії, які вживаються для фіксації на письмі економічної та політичної лексики. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

узагальнення наявних дефініцій поняття „письмо” та визначення місця орфографії політичної та економічної лексики у французькій писемній мові;

виявлення графічних засобів, що складають систему літерних та нелітерних знаків орфографії політичної та економічної лексики французької мови, класифікування досліджуваних одиниць, упорядкування графічного інвентаря нелітерних знаків;

описання функціональних характеристик літерних і нелітерних знаків орфографії політичної та економічної лексики французької мови, виділення їх основних функцій;

4) дослідження прагматичної функції літерних і нелітерних знаків орфографії політичної та економічної лексики французької мови;

5) охарактеризування впливу інших мов на орфографію політичної та економічної лексики французької мови;

6) окреслення актуальних орфографічних категорій та засобів графічної передачі змісту в сучасній французькій мові на матеріалі текстів сучасної французької преси політичного та економічного спрямування.

Об'єктом дослідження є економічна та політична лексика в текстах публіцистичного та офіційного жанрів.

Предметом дослідження є фонографічні та графематичні особливості сучасної економічної та політичної лексики, що функціонує в текстах публіцистичного та офіційного жанрів.

Методи дослідження. В роботі застосовано такі методи дослідження: метод лінгвістичного спостереження та аналізу послужив для виявлення та класифікації графічних знаків, що використовуються орфографією політичної та економічної лексики французької мови, метод функціонального дослідження був використаний для вивчення їх прагматичних властивостей, дескриптивний метод та метод порівняльного аналізу дозволили виявити відмінності між орфографією загальної та економіко-політичної лексики.

Матеріалом дослідження стали: офіційні видання та інтернет-матеріали Ради Європи, а також публіцистичні статті політичного та економічного спрямування, взяті з інтернет-видань “Le Мonde”, “Le Figaro”, “Lenouvelliste” за 2004 – 2007 роки.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше на матеріалі політичної та економічної лексики французької мови описано фонетико-графічні особливості цієї лексики та класифіковано фонографічні та графематичні засоби її фіксації на письмі. Вперше здійснено системний і різноаспектний аналіз фонографічних і графематичних особливостей політико-економічної лексики французької мови. Набув подальшого розвитку аналіз прагматичної функції досліджуваних літерних та нелітерних знаків. Крім того, в дисертації вперше розроблено графічний інвентар орфограм, які вживаються в політико-економічній лексиці французької мови.

Наукова новизна результатів дослідження може бути узагальнена такими положеннями, що виносяться на захист:

1. До економічної та політичної лексики належать притаманні цій сфері терміни та номени, а також власні назви, вжиті на позначення суб’єктів економічної чи політичної діяльності.

2. Для політичної та економічної лексики французької мови характерне звуження інвентаря літерних орфограм-фонограм порівняно з загальною лексикою, зумовлене прагненням до стандартизації терміносистем. Політична та економічна лексика французької мови збагачується за рахунок запозичених буквених комплексів, нелітерних графічних знаків та графічних скорочень.

3. Частина орфограм, що вживаються в загальній лексиці французької мови, виконують функцію розрізнення одиниці спеціальної лексики та загального слова чи терміна. Семограмами на рівні політичної та економічної лексики можуть бути численні нелітерні графічні знаки (дефіс, крапка, пробіл) та графематичні засоби французької орфографії.

4. Для політичної та економічної лексики французької мови характерна тенденція до уніфікації вживання графематичних орфограм у складі термінів. Нелітерні орфограми, а також піктографічні знаки у складі політичної та економічної лексики французької мови можуть бути носіями текстової або позатекстової інформації.

5. Політична та економічна лексика французької мови має у своєму складі графічні дублети, що функціонують паралельно і виконують функцію графостилістичного синоніма. До графічних дублетів належать також терміни, утворені шляхом перенесення значення слів загальної лексики. При цьому дещо змінюється орфографія терміна ? на відміну від слова загальної лексики, початковою літерою терміна є велика літера.

6. Для політичної та економічної лексики французької мови характерне надання особливого значення графічній формі слова. Це засвідчується, по-перше, вживанням абревіатур, утворених шляхом транслітерації, початкові літери яких у складі слів нескороченого французького відповідника не збігаються з літерами скорочення, і, по-друге, широким вживанням абревіатур у текстах політичної та економічної тематики.

7. В орфографії політичної та економічної лексики відбувається запозичення графічного знака з інших терміносистем, що спричинює полісемію графічного знака.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що досліджуваний матеріал розглядається з позицій нової лінгвістичної науки – орфографіки. Висновки та одержані результати дослідження є внеском до теорії орфографії французької мови.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання її матеріалів та основних положень і висновків у теоретичних лекційних курсах „Теорфонетика” (розділ „Графіка, орфографія”), „Лексика французької мови” (розділ „Запозичення”), у практиці викладання французької мови, а також на семінарах і спецкурсах „Теорія французької орфографії”, „Графеміка та орфографіка французької мови”. Вони можуть бути використані також у перекладацькій практиці та лексикографічній роботі при укладенні словників і посібників, для лінгвістичного аналізу текстів, у науково-дослідній роботі аспірантів та студентів.

Апробація результатів дисертації проводилася на засіданнях кафедри французької філології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Основні положення та результати дослідження заслуховувалися на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: ‘‘Langue et culture

franзaises dans le contexte contemporain” (Київ, 2005); „Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаси, 2005); „Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність” (Київ, 2005).

Публікації. Основний зміст роботи відображено в шести виконаних одноосібно наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України, та в матеріалах конференцій. Їх загальний обсяг складає 1,2 др. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що нараховує 241 позицію, з них 93 – іноземними мовами. Список джерел ілюстративного матеріалу нараховує 382 позиції. Загальний обсяг дисертації становить 305 сторінок друкованого тексту, обсяг основного тексту дисертації – 161 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. „Проблеми графічного оформлення політичної та економічної лексики”. До найважливіших екстралінгвістичних чинників, що викликають зміни в орфографії політичної та економічної лексики, слід віднести вступ Франції до Європейського Союзу, розвиток інформаційних технологій та ЗМІ, процеси світової інтеграції та глобалізації і пов’язані з ними процеси поширення впливу англомовної культури, посилення взаємодії з культурами інших країн. У сучасному суспільстві відбувається стрімке зростання обсягів передачі інформації, переважно представленої графічно. Швидкий обмін інформацією, зокрема між носіями різних мов, є характерним для сфери економіки та політики.

Проблеми кодифікації інформації набувають значно більшої вагомості у зв’язку з появою новітніх технологій масової комунікації; графічний знак виходить на істотно новий рівень. Особливого значення набуває орфографія термінології окремих галузей і сфер вживання спеціальної лексики.

У складі політичної та економічної лексики спостерігається паралельне функціонування термінів та слів загальної лексики. Спеціальній лексиці притаманна відсутність чіткого розмежування термінології, яка належить до спеціальної лексики, та загальновживаних слів, що набувають статусу терміна у випадку появи нового додаткового значення. До термінології належить фахова лексика в складі політичної та економічної терміносистем.

Правила творення та функціонування політичних та економічних термінів відповідають словотвірним моделям загальної французької мови. Значна кількість термінів містять у своєму складі власні назви. Непоодинокими є випадки паралельного функціонування запозичень поряд із термінологічними одиницями, утвореними всередині мови.

Типовий термін визначається як номінативна група (іменник або субстантивоване словосполучення). У спеціальній лексиці французької мови відзначається тенденція до утворення скорочених термінів, що є графічними дублетами терміносполучень. Широковживані скорочення у деяких випадках лексикалізуються. Скорочення термінів спричинює специфіку вживання великої літери в спеціальній лексиці. Скорочення можуть мати декілька варіантів фонетичної форми.

Ми пропонуємо відносити до політичної та економічної лексики притаманні цій сфері терміни, а також власні назви, які позначають політичні та економічні реалії (назви політичних партій, підприємств, організацій, торгових марок, соціальних та громадських установ). До політико-економічної лексики ми відносимо також власні імена та географічні назви, що входять до складу згаданих вище термінів та номенів.

Специфіка графічного оформлення термінологічних одиниць зумовлена особливостями творення політичної та економічної лексики. Зауважимо, що зумовлені процесом глобалізації світової економіки поява великої кількості багатослівних термінів та необхідність швидкої передачі інформації сприяють широкому використанню абревіатур у спеціальній лексиці.

У складі термінології функціонує запозичена лексика, вимова і написання якої не відповідають нормам французької мови. Транскрипція і транслітерація спричиняють проникнення до орфографії терміносистем літерних комбінацій, нетипових для даної мови. Транслітерація спричиняє появу різних варіантів прочитання одного й того самого терміна. У політичній та економічній лексиці французької мови з'явилися іншомовні словотворчі елементи. Як правило, афікси не запозичаються окремо, а вичленуються з потоку запозичених слів, приєднуючись потім до французьких основ і утворюючи разом із ними нові терміни.

Професійні мови широко використовують деривацію. Міжнародні норми термінології рекомендують використання ресурсів греко-латинського фонду для створення термінологічної неології, чи неонімії, з метою сприяння інтернаціональному взаєморозумінню. Інтернаціональні слова є етимологічними дублетами, що походять у більшості випадків від грецьких і латинських коренів; серед інтернаціоналізмів вирізняють похідні з класичних та з сучасних мов.

Отже, до специфіки графічного оформлення політичних та економічних термінів відносяться такі явища, як вживання іншомовних орфограм, що пояснюється інтернаціоналізацією терміносистем та запозиченням графічної форми іншомовних термінів, а також широке застосування транскрипції, яке призводить до відмінностей у вживанні певних орфограм та їх озвучуванні порівняно з загальною лексикою.

Орфографія спеціальної лексики французької мови, як і орфографія загальної лексики французької мови, базується на використанні латинського алфавіту з додаванням до деяких літер діакритичних знаків. До особливостей економічної та політичної лексики відносяться широке вживання екзотичних літерних комплексів, пов’язане з процесом запозичення графічної форми, та вживання екзотичних фонетичних відповідників французьких орфограм, викликане намаганням зберегти фонетичні особливості лексеми в мові-джерелі.

Особлива розгалуженість орфографічного інвентаря, який використовується для графічного оформлення економічної та політичної лексики, спостерігається у власних назвах, які входять до складу термінів та номінів. Неалфавітні знаки, характерні для термінології інших сфер (наприклад, цифри) також вживаються в орфографії спеціальної лексики. До складу засобів оформлення деяких термінів та номінів входять розділові знаки (лапки, дефіс); у складі абревіатур може вживатися крапка.

Завдяки використанню новітніх технологій, що забезпечують передачу різноманітних зображень, відбувається широке застосування графічних знаків різного характеру: літерних, нелітерних, до складу яких входять ієрогліфічні та ідеографічні знаки, та параграфемних засобів оформлення лексики. До нелітерних знаків відносяться інтерлітери, пунктуаційні знаки, цифри, ідеограми та ієрогліфічні орфограми. Ми розглядаємо як параграфемні засоби шрифт, курсив, жирний шрифт, колір, абзац, а також малюнок чи фото, що є графічним дублетом лексичного представлення.

Розділ 2. „Фонографічні засоби оформлення політичної та економічної лексики”. Дослідження лексичного матеріалу політичних та економічних текстів свідчить, що інвентар фонограм, які використовуються для графічного оформлення термінів, не виходить за межі фонограм загальної лексики французької мови.

У політичній та економічній лексиці французького походження спостерігається звуження інвентаря фонограм у порівнянні з загальною лексикою. У політико-економічній лексиці майже не вживаються такі монограми, як д, г, в, о, о, с, щ, я, назальні диграми оn, їn, фn, голосні диграми eо, eы, ey, oи, oй, oк, oё, oщ, oы, приголосні диграми qq, zz, триграми аon, cch, chs, eim, що зустрічаються в загальній лексиці французької мови, однак не були виявлені нами у досліджуваному матеріалі. У політичній та економічній термінології практично не вживаються комплекси з чотирьох та п’яти букв – тетраграми та пентаграми. Зустрічалися в політико-економічних термінах лише тетраграми aill, eill, euil та пентаграми euill і ueill. В той же час відзначається поява нової диграми ое, яка вживається замість лігатури њ, та триграми оеu, яка вживається замість диграми њu.

Інвентар фонетичних відповідників орфограм зменшується порівняно з загальною лексикою французької мови. Так, у складі політичної та економічної лексики не виявлені фонетичні відповідники [?], [e], [E] монограми а, фонетичні еквіваленти [g], [z], [t?], [ts] монограми с, фонетичний відповідник [t] монограми d, фонетичні відповідники [E], [?]монограм й, и, к, ё, фонетичні відповідники [r], [j] монограми h, фонетичні відповідники [x], [?] монограми j, фонетичні відповідники [ц], [w] монограм o, ц, фонетичний відповідник [g] монограми q, фонетичний відповідник [d] монограми t, фонетичні відповідники

[v], [y] монограми w, фонетичні відповідники [ij], [e], [е] монограми y, фонетичні відповідники [dz], [s], [ts] монограми z, фонетичний відповідник [е?] диграми em, фонетичний відповідник [е] диграми аy.

Екзотичні літерні комплекси широко вживаються у політичних та економічних термінах. Проте вони навряд чи увійдуть до загального графічного інвентаря французької мови.

В орфограм, що входять до складу запозичених термінів, широко спостерігаються випадки уживання додаткових фонетичних еквівалентів; іноді спостерігається уживання фонетичного еквівалента, нетипового для даної позиції літери в слові – наприклад, монограма g у запозичених словах перед е, і, у має фонетичний еквівалент [g]. Деякі монограми, що згідно з загальними правилами французької орфографії мали б бути складовою фіналі і відповідати нулю звука, мають фонетичний еквівалент. Так, монограма t в запозиченнях, перебуваючи у фінальній позиції, має звуковий відповідник [t].

В цілому можна відзначити особливу складність французьких політичної та економічної терміносистем та прагнення до їх стандартизації шляхом уживання найкоротших графічних форм та запозичених графічних елементів.

На прикладі політико-економічної лексики спостерігається закономірне зменшення кількості випадків розрізнення слова за допомогою орфограм порівняно з основною лексикою. Так, функція розрізнення слів у політичній та економічній лексиці була виявлена лише для орфограм а, а, в, с, s, q, й, к, h, l, ф, q, аі, an, аu, en, ll, tt.

Функціональні характеристики деяких орфограм представлені в межах економічної та політичної лексики. Так, зіставлення монограм а та а дозволяє виділити значення таких лексичних одиниць:

а (прийменник у складі терміна, наприклад: а paritй, а vue) – a (прийменник, наприклад: а priori) та відрізнити прийменник а від особової форми дієслова (il) а – “avoir”.

Mонограми а, в передають значення таких слів:

tache n. f (пляма) – tвche n. f (задача), наприклад:

tвches de sйcuritй fondamentale de l'OTAN.

В окремих термінах монограма с визначає значення терміна:

cens n. m (ценз) – sens n. m (смисл, сенс);

cession n. f (припинення) – session n. f (сесія).

Разом з графічною фіналлю монограма к у співставленні з диграмою аі розрізняє терміни:

frеt n. m (фрахт) – frais n. m pl (витрати).

За допомогою орфограми й розрізняються терміни:

alliй n. m (союзник) – allier v (змішувати, поєднувати).

Літера h разом з дефісом відрізняє одиниці спеціальної та загальної лексики:

pays n. m фte – pays-hфte n. m (країна-господар).

У деяких випадках монограма l виконує функцію семограми, тобто визначає значення терміна label на відміну від іншого терміна – labelle, значення якого корелюється орфограмою ll та афонограмою е.

Монограма ф вживається у політичній та економічній термінології, набуваючи значення при розрізненні термінів у порівнянні з орфограмою аu:

chфmage n. m (безробіття) – chaumage n. m (сінокіс).

Монограма q є орфограмою на рівні економічної та політичної лексики, разом з афонограмою u набуваючи значення при розрізненні термінів у порівнянні з орфограмою c:

quartier n. m (квартал) – cartier n. m (власник підприємства з виробництва гральних карт).

Монограма t є орфограмою на рівні економічної та політичної лексики, відрізняючи термін від слова у протиставленні з диграмою tt:

il frиte v (фрахтувати, брати напрокат) – il frette v (накладати обруч).

Монограма v  у протиставленні з монограмою w дозволяє розрізняти термін та загальне слово:

warrant n. m (варрант) – varrant n. m (варан).

Диграма an розрізняє термін від слова у протиставленні з диграмою en:

Amande n. f (мигдаль) – amende n. f (штраф).

Спостерігаються (переважно у запозиченнях та скороченнях) непоодинокі випадки, коли літери, що за правилом мають утворювати єдиний графічний комплекс, залишаються самостійними монограмами: Gazprom, imam, la Bourse d'Amsterdam, Scotland Yard, l'usine Volkswagen, l'espace Schengen. Найчастіше це явище спостерігається у запозичених термінах та абревіатурах. Навіть серед запозичених термінів зустрічаються слова, що мають найпростішу орфографію: master тощо. Отже, у орфографії політичної та економічної лексики французької мови існує прагнення до вживання найпростіших орфограм і зберігається тенденція до написань за фонетичним принципом.

Розділ 3. „Графематичні засоби оформлення французької політичної та економічної лексики”. Кількість афонограм у складі політико-економічної лексики порівняно незначна, що свідчить про тенденцію до написання за фонетичним принципом. У складі політичної та економічної лексики були виявлені випадки відсутності звукового еквівалента у монограм е, h, m.

Фіналь у політико-економічній лексиці має такі особливості: –

реалізація проспективної функції фіналі слів загальної лексики, в першу чергу службових слів, що функціонують в політико-економічних текстах. Ці фіналі взаємодіють з першою орфограмою термінів (les_actions, des_experts); –

граматична функція виявляється так само, як і в загальній лексиці, де фінальна літера є орфографічним показником множини. Значущість граматичної функції фіналі значно зростає; часто вона нероздільно поєднана з семантичною функцією, виконуючи разом з нею специфічну роль – розрізнення термінів;–

завдяки семантичній функції фіналі деякі терміни, змінюючи категорію числа, набувають іншого значення, тобто утворюється новий термін, що відрізняється від попереднього лише графічно. Вживання у спеціальній лексиці фіналей -s, -x, що позначають множину, чітко визначене: у деяких випадках даний термін уживається лише в однині, в інших ? лише у множині;–

відносно термінів-інтернаціоналізмів можна зауважити, що фіналь (зокрема, фіналь -s) у них не завжди вживається за правилами французької мови. Оскільки найчастіше інтернаціоналізми є транскриптами та напівтранскриптами, що типово для географічних та власних назв, при комбінації „велика літера на початку слова + фіналь -s” фіналь -s у більшості випадків не виконує функції розрізнення однини / множини;–

фіналь -е з граматичною функцією зустрічається в основному в прикметниках зі значенням іменнника, де фіналь -е визначає жіночий рід.

У лексичних одиницях та словосполученнях, що належать до політичної та економічної лексики, широко вживається велика літера. Велика літера, хоча й належить до алфавітних засобів французької орфографії, функціонує як суто графематичний засіб політичної та економічної лексики. Однією з прагматичних функцій великої літери в назвах організацій є виділення назви з тексту. Завдяки вживанню великої літери при написанні назви організації часто не використовуються лапки. Іноді вживання великої літери є ознакою того, що мається на увазі не будь-яка установа названого типу, а саме та, про яку йшлося вище. Це дозволяє здійснювати економію графічних засобів за рахунок усічення останньої частини складного терміна.

У деяких випадках завдяки вживанню / невживанню великої літери відбувається графічне розрізнення слів спеціальної та загальної лексики. При цьому у 100% випадків, розглянутих нами, велика літера належить терміну, маленька – нетерміну:

alliй n. m (союзник) ? Alliй n. m (держава-союзник);

bourse n. f (стипендія) ? Bourse n. f (біржа);

йglise n.f (церква (будівля) ? Eglise f (церква (установа);

trйsor n. m (скарб) ? Trйsor n. m (державна скарбниця; державні фінанси);

verts adj (зелені) – Verts n. m. pl (члени Партії зелених) тощо.

Існує ряд графічних дублетів, утворених за рахунок існування повної та скороченої графічних форм, що функціонують паралельно. Уживання різних графічних форм одного й того ж терміна зумовлене намаганням уникати повторів. Надмірна кількість скорочень зумовлює появу омографів. Уживання скорочення в дужках після терміна є ознакою новизни терміна або скорочення; уживання терміна в дужках після скорочення – ознака того, що скорочення вважається відомим читачеві. Майже всі серед досліджуваних нами термінів-скорочень складаються з великих літер і пишуться без крапок, що засвідчує тенденцію до стандартизації. Існує зворотний зв’язок між графічною формою абревіатури і розширеного терміна-відповідника: наявність абревіатури впливає на написання вихідного терміна.

У політико-економічній лексиці функціонують графічні знаки, що належать іншим терміносистемам – цифра, плюс, мінус, тощо. У складі політико-економічних текстів носіями позатекстової інформації є дужки, лапки та параграфемні засоби – курсив, абзац, колір, фон, просторове розміщення.

Можливість варіювання тексту в часі, його зміну (повна зміна, часткова зміна або періодичне чередування одних і тих самих уривків тексту) ми відносимо до найсучасніших параграфемних засобів. Піктографічні знаки, які зустрічаються в політико-економічних текстах, є носіями певної інформації, а в окремих випадках виконують функцію семограми. Для цього вживаються малюнок, який на смисловому рівні доповнює текст, та фото, що виконує функцію, аналогічну заголовку тексту.

Зустрічаються випадки заміни графічного знака візуально подібним знаком, що, як правило, надає слову нового семантичного забарвлення або певним чином співвідноситься з його значенням, підсилює його. На основі цього можна вважати скорочення специфічною частиною політико-економічної лексики. Їх фонетичний еквівалент може визначатися таким чином:

скорочення озвучується згідно із загальними правилами орфографії французької мови;

скорочення озвучується називанням літер, що входять до його складу;

скорочення озвучується називанням частини літер, що входять до його складу, та фонетичним еквівалентом (згідно із загальними правилами орфографії французької мови) інших літер у його складі;

скорочення озвучується відповідно до тих звукових еквівалентів, які мають букви, що входять до його складу, у повній лексичній формі абревіатури;

скорочення озвучується називанням повної форми багатослівного терміна-відповідника.

Абревіатура служить економії графічних засобів та полегшенню зорового сприйняття читачем текстів. Спостерігається паралельне функціонування орфографічних дублетів – скорочення та повної форми терміна, наприклад:

Fin 2004, 279 800 demandeurs d'emplois handicapйs йtaient inscrits а l'ANPE et un quart recherchait un emploi dans les services а la personne ou aux collectivitйs (gardiennage, entretien), a indiquй le 13 novembre l'Agence nationale pour l'emploi.

В орфографії економічної та політичної лексики французької мови спостерігаються суперечливі явища: намагання уникати повторів зумовлює вживання різних графічних форм одного й того ж терміна, однак надмірна кількість скорочень спричиняє появу омографів:

L'Autoritй des marchйs financiers (AMF), elle-mкme, avait cru devoir avertir le public que le coыt du dйmantиlement des centrales nuclйaires, entre 2020 et 2050, faisait l'objet d'йvaluations trиs incertaines.

Lors du 88e Congrиs de l'Association des maires de France (AMF) а Paris, Dominique de Villepin a annoncй, mardi 22 novembre, qu'il voulait "renforcer les prйrogatives" des maires en matiиre de sйcuritй, avec notamment des "moyens juridiques et financiers nouveaux" concernant la vidйo-surveillance.

Серед досліджуваних нами абревіатур майже всі складаються з великих літер і пишуться без крапок, що засвідчує тенденцію до стандартизації.

Нелітерні знаки, такі як дефіс, інтервал можуть виконувати функцію орфограми, відрізняючи термін від загального слова. Так, у політичних та економічних текстах на дефіс часто покладається функція, аналогічна тій, яку він виконує в основній лексиці. Однак при розрізненні номера закону, статті тощо дефіс може не поєднувати, а розділяти частини графічного слова, до складу якого він входить:

L'article 434-4 du code pйnal risque de crйer un sйisme politique.

Іноді дефіс виконує смислорозрізнювальну функцію:

centre-droite ? centre droite;

porte-parole ? porte parole;

procиs-verbal ? procиs verbal тощо.

Пунктуаційні знаки в політичній та економічній лексиці виконують не лише орфографічні, а й позатекстові функції. Так, лапки та дужки часто служать ознакою новизни терміна. Наше дослідження показує, що вживання абревіатури в дужках після приналежного до спеціальної лексики словосполучення є ознакою новизни терміна або графічного скорочення; вживання відповідного словосполучення в дужках після абревіатури – ознака того, що абревіатура має бути відома читачеві.

Крапка служить розрізненню термінів, тобто може виступати в якості орфограми, наприклад:

AAA (найвища оцінка якості. Інший варіант написання – Ааа) i A.A.A. (Agricultural Adjustment Act).

Знак оклику може бути складовою графічного слова:

Pour cela, il suffit d'ouvrir un compte mail sur le site d'un des gйants de l'Internet, tels que Yahoo!, Google, Microsoft [...] .

До складу деяких термінів входять цифри: G7, G8. Завдяки можливості використання параграфемних засобів утворюються орфографічні дублети:

Les 25 ont promis ce week-end de "sortir de l'immobilisme" dans lequel les ont plongйs les non franзais et nйerlandais а la Constitution europйenne mais, preuve de leurs divergences, se sont donnй jusqu'а 2009 pour trouver une solution а cette impasse institutionnelle.

En la matiиre, le Parlement europйen "co-dйcide" avec les gouvernements des Vingt-Cinq, qui ont acceptй а la demande de la France de remettre le texte "а plat" , mais qui demeurent trиs divisйs sur le projet.

Цифри вживаються для позначення порядкового номера закону, статті тощо:

Selon l'article 29A de la Loi fondamentale sur la Knesset, le prйsident peut dйcrйter la dissolution de la Chambre devenue ingouvernable, avec l'assentiment du premier ministre. Ce dйcret entre alors en vigueur dans les 21 jours, sauf si, durant cette pйriode, un dйputй parvient а rallier autour de sa candidature une majoritй de 61 des 120 membres du Parlement afin de former un nouveau gouvernement, ce qui est dйsormais exclu.

Lors du 88e Congrиs de l'Association des maires de France (AMF) а Paris, Dominique de Villepin a annoncй, mardi 22 novembre, qu'il voulait "renforcer les prйrogatives" des maires en matiиre de sйcuritй, avec notamment des "moyens juridiques et financiers nouveaux" concernant la vidйo-surveillance.

Іноді цифри заміщують літерну орфограму:

Offre fibre optique n9uf.

Цифра 9, яка графічно є дзеркальним відображенням літери е, в той же час є омофоном слова neuf, у якому вона вжита, а при літерному написанні могла б стати його омографом.

Отже, цифри та деякі розділові знаки використовуються у складі графічних слів політичної та економічної лексики французької мови. При цьому вони частково втрачають значення, притаманне їм при вживанні у загальній лексиці чи спеціальній лексиці іншої сфери. Цифри використовуються і у своєму математичному значенні, і як носії позатекстової інформації; вони можуть вживатися для створення орфографічних дублетів.

Курсив використовується для виділення певного фрагменту тексту, наприклад, цитати, та для позначення новизни одиниці спеціальної лексики або виділення іноземного слова. Жирний шрифт також застосовується для виділення фрагментів тексту, наприклад, для розрізнення мови кореспондента та опитуваного, виділення заголовка на тлі тексту тощо.

У політичних та економічних текстах часто вживаються нелітерні піктографічні знаки, такі як $, €, ?, %, & тощо. Наприклад:

Le groupe de distribution vestimentaire suйdois Hennes et Mauritz (H & M) a annoncй, jeudi 25 janvier, que, pour la premiиre fois de son histoire, il avait franchi le cap du milliard d'euros de bйnйfice annuel.

A ce jour, la Bourse hexagonale ne compte qu'une petite centaine de sociйtйs йtrangиres, dont une quarantaine d'europйennes, dix-huit amйricaines (General Electric, Procter & Gamble, McDonald's...), une dizaine d'africaines, mais seulement trois asiatiques, toutes japonaises (Sharp, Ricoh et Honda Motor).

У складі текстів політичної та економічної тематики носіями позатекстової інформації є також дужки, лапки та параграфемні засоби – курсив, абзац, колір, просторове розміщення.

Піктографічні знаки в політичних та економічних текстах є носіями певної інформації, а в окремих випадках виконують функцію семограми. Виділення лексичних одиниць кольором або використання його в ілюстрації до тексту, а також в якості фону для певного фрагмента тексту широко застосовується в публіцистичних текстах.

Існує практика, коли політична партія використовує певний колір у своїй символіці; це явище отримує відображення і на графічному рівні. Так, на графіках голосування, що наводяться у публіцистичних виданнях у якості ілюстрації до тексту, регіони, що надали перевагу тому чи іншому кандидату, виділяються певним кольором. Для зорового виділення з тексту графічних слів, що несуть смислове навантаження, використовуються відповідний колір і / або фон.

Застосування топографемних засобів практикується переважно у рекламних текстах, де одне повідомлення через певний час замінюється іншим. Однак у деяких випадках використання топографемних засобів є цілком виправданим і у суто спеціалізованих політичних та економічних текстах. Так, у текстах, що висвітлюють вибори президента Франції, зображення змінюється щосекунди.

Функція абзацу, як і в загальній лексиці, полягає у полегшенні сприйняття тексту читачем завдяки його розбивці на уривки, об’єднані за смислом. В інтернет-виданнях, де немає потреби в економії простору, замість абзацу застосовується відступ.

Курсив використовується для виділення певного фрагмента тексту, наприклад, цитати, та для позначення новизни одиниці спеціальної лексики або виділення іноземного слова. Жирний шрифт також застосовується для виділення фрагментів тексту, наприклад, для розрізнення мови кореспондента та опитуваного, виділення заголовка на тлі тексту тощо.

У політичних та економічних текстах представлені всі три види параграфемних засобів: синграфемні, супраграфемні та топографемні. Найменше вживаються синграфемні засоби з огляду на специфіку цих текстів. Віднести до таких можна лише незвичні написання літер із додаванням інших графів, які не заважають розпізнаванню самої літери. Зустрічаються вони переважно у рекламних текстах. Як правило, такі графічні знаки є логотипами торгових марок.

До особливого виду ідеограм слід віднести зображення, що не є спеціальними позначеннями у складі будь-якої усталеної системи графічних знаків, однак є зрозумілими для більшості людей. У публіцистичних текстах інколи вживається малюнок, який на смисловому рівні доповнює текст, та фото, що виконує функцію, аналогічну заголовку тексту. Фото, що використовується як ілюстрація, ми не відносимо до засобів орфографії. Однак останнім часом не лише спеціально створене зображення є носієм графічної інформації; з цією метою використовуються і фото. Так, в Інтернет-матеріалах першої сторінки сайта де наводяться короткі відомості про статтю та посилання (лінк), зустрічаються фотографії, що відображають тематику статті і служать допоміжним засобом якнайпростішого візуального представлення інформації, що характеризується максимальною легкістю сприйняття. Отже, завдяки розвитку новітніх технологій графіка політичних та економічних текстів збагачується новими засобами передачі інформації.

ВИСНОВКИ

До економічної та політичної лексики відносяться терміни, притаманні цій сфері, а також номени, які позначають економічні та політичні реалії (назви політичних партій, підприємств, організацій, торгових марок, соціальних та громадських установ тощо). Економічним чи політичним терміном є лексична одиниця, що пов'язана з певним поняттям, яке належить до сукупності політичних або економічних явищ і виражає стійкий комплекс ознак поняття. Назви власні та географічні назви є складовою економічної та політичної лексики в тих випадках, коли вони вжиті на позначення суб’єктів економічної чи політичної діяльності.

Особливості термінотворення зумовлюють специфіку графічного оформлення політичної та економічної лексики. Проявляється протиріччя у вживанні простих графічних форм та, навпаки, складних у разі запозичення. Технічний прогрес та пов’язане з ним зростання обсягу міжмовного обміну інформацією, зокрема представленою графічно, сприяють змінам орфографії спеціальної лексики внаслідок прагнення до її стандартизації та уніфікації, в тому числі й шляхом створення термінів-інтернаціоналізмів та утворення термінів і номінів шляхом запозичення їх фонетичної чи графічної форми.

В орфографії політичної та економічної лексики спостерігається звуження інвентаря фонограм та інвентаря фонетичних відповідників з одночасним підвищенням частотності вживання додаткових фонетичних відповідників. Спрощення орфографії засвідчується появою нових орфограм та тенденцією до написань за фонетичним принципом.

В орфографії політичних та економічних текстів функціонують: звичайні літерні орфограми французької орфографії, екзотичні літерні орфограми (запозичені), літерні афонограми, графематичні засоби (літерні скорочення, велика літера, нелітерні засоби орфографії) та орфографічні дублети, утворені за допомогою вище перелічених засобів.

Лише частина орфограм виконують функцію розрізнення політичної та економічної лексики; функцію семограми натомість часто виконують нелітерні знаки. Так, графічні дублети утворюються переважно у випадках скорочення, однак існує значна кількість графічних дублетів, що розрізнюються за допомогою однієї або декількох орфограм або ідеограм (велика / мала літера, вживання / невживання крапок, цифр у складі графічного слова). Нелітерні знаки (дужки, лапки) можуть бути носіями екстралінгвістичної інформації.

Велика літера, хоча й належить до алфавітних засобів французької орфографії, функціонує як суто графематичний засіб політико-економічної лексики. Однією з прагматичних функцій великої літери в назвах організацій є зорове виділення назви з тексту. Вживання великої літери сприяє мовній економії.

Одні й ті самі графічні знаки у складі різних терміносистем мають відмінності у значенні. Відбувається запозичення графічного знака з інших терміносистем, що спричинює полісемію графічного знака. Як правило, в цьому випадку значення графічного знака частково змінюється. Ці знаки використовуються на заміщення літерних засобів французької орфографії, при цьому змінюючи семантичне значення слова.

При утворенні графічного скорочення з перших літер вихідного словосполучення фонетичні відповідники орфограм, що входять до складу скорочення, можуть змінюватися. У скороченнях, що складаються з великих літер, поліграми, за рідкими винятками, не утворюються. Орфограми у складі цих скорочень також можуть озвучуватися називанням відповідних літер алфавіту.

В політичних та економічних текстах представлені всі види параграфемних засобів – синграфемні, супраграфемні та топографемні засоби. У зв’язку з використанням параграфемних та піктографічних засобів слід розрізнити основний, традиційний інвентар та додаткові засоби графіки терміносистем: літера з додатковими графами, курсив, абзац, міжрядковий пробіл, колір, фон, просторове розміщення, піктографічні знаки, фото і малюнок з функцією ідеограми. Новітні технології дають змогу застосування нових графічних засобів, до яких відноситься варіювання тексту в часі.

В орфографії політичної та економічної лексики відбуваються суперечливі процеси: тенденція до написань за фонетичним принципом та до уніфікації написань, зокрема, графічних скорочень та чисел у її складі, та розширення реального орфографічного інвентаря за рахунок запозичення графічної форми лексем з інших мов. Це явище, хоча формально ускладнює орфографію політичної та економічної лексики французької мови, однак сприяє приведенню її у відповідність з міжнародними терміносистемами і полегшує користування міжнародними базами даних. Отже, зміни у сучасній орфографії політичної та економічної лексики викликані в першу чергу прагненням до спрощення передачі інформації на письмі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бабченко Н.В. Функції фіналі -s у терміносистемах (на прикладі політичної та економічної термінології) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. / КНУ; відп. ред. Н.М.Корбозерова. Вип. 6. К., 2003. С. 24-27.

2. Бабченко Н.В. Вживання