НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

„ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ЧОРНОДОН Вікторія Іванівна

УДК 631.164. 23: 635.047 (477.43/44)

ФОРМУВАННЯ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙ НА СТВОРЕННЯ САДІВ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ПОДІЛЛЯ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті садівництва Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Шестопаль Олександр Миколайович,

Інститут садівництва УААН,

головний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Червен Іван Іванович

Миколаївський державний аграрний

університет Міністерства аграрної

політики України, завідувач кафедри

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Кісіль Микола Іванович

Національний науковий центр

„Інститут аграрної економіки” УААН

завідувач відділу

Захист відбудеться-18 грудня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.350.01 в Національному науковому центрі „Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, к. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, 2-й поверх, к. 212.

Автореферат розісланий 16 листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Шпикуляк О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Внаслідок швидкого демонтажу адміністративно-планової системи та пов’язаної з цим лібералізації цін у промисловому садівництві переважають негативні тенденції: зменшуються обсяги виробництва плодів і ягід, у багатьох сільськогосподарських підприємствах через низьку рентабельність чи збитковість виробництва садівницької продукції немає власних нагромаджень навіть для простого відтворення багаторічних насаджень. Відтак найгострішою в сучасному промисловому садівництві країни є проблема його фінансового забезпечення, зокрема проблема інвестицій.

В умовах глобалізації світової економіки, коли все більше посилюється конкуренція між товаровиробниками садівницької продукції на перший план постає проблема виробництва конкурентоспроможних плодів і ягід за якістю та собівартістю. Вирішення цієї проблеми безпосередньо пов’язане з виявленням і найповнішим використанням наявного природно-економічного потенціалу для розвитку садівництва, обґрунтування і найповнішого використання основних організаційно-економічних і технологічних чинників підвищення ефективності садівництва. Для успішного вирішення цих питань винятково важлива роль належить активізації інвестиційної діяльності в промисловому садівництві.

Дослідження за темою дисертації виконані на прикладі садівницької зони Поділля, зокрема Вінницької області, яка цілковито репрезентує тут зону Поділля, оскільки на сільськогосподарські підприємства області на даний час припадає 86 % загального обсягу виробництва плодів і ягід у цих підприємствах зони Поділля. Прикметною особливістю Вінниччини є те, що тут збереглося і в останні роки успішно функціонує об’єднання спеціалізованих садівницьких господарств „Вінницясадвинпром”.

Питанням економічної ефективності інвестицій в агропромисловому комплексі присвячені роботи багатьох вітчизняних вчених, чільне місце серед них займають І.Й. Дорош, О.М. Голованов, Г.М. Підлісецький, М.Я. Дем’яненко, І.І. Червен, С.О. Гуткевич, М.І. Кісіль, О.В. Мертенс та ін. Стосовно галузі садівництва найповніше викладені ці питання в працях О.М. Шестопаля, О.Ю. Єрмакова, В.А. Рульєва, Л.А. Костюк та ін.

Однак з огляду на особливості та тенденції сучасних змін у розвитку промислового садівництва України, дослідження комплексу питань щодо посилення інвестиційної діяльності в галузі набувають виняткової актуальності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалися згідно з тематикою наукових досліджень лабораторії економіки Інституту садівництва УААН як складової теми: „Розробити організаційно-економічні механізми формування ринку садівницької продукції та ефективного ведення промислового садівництва” (номер державної реєстрації 0101U007539). Дисертант є співавтором Комплексної програми розвитку садівництва Вінницької області на період 2005-2010 рр. Основні положення та результати дисертаційного дослідження покладені в основу Регіональної програми розвитку галузі садівництва на період 2007-2012 років.

Мета та завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи є опрацювання теоретичних основ і виявлення особливостей формування інвестицій у промисловому садівництві та обгрунтування основних напрямів ефективного їх використання. Для досягнення цієї мети в роботі виокремлено такі завдання:

- узагальнити теоретичну суть і виділити особливості інвестицій у промисловому садівництві;

- удосконалити методику визначення економічної ефективності використання інвестицій у промисловому садівництві;

- визначити тенденції розвитку садівництва в ретроспективі та дати всебічну оцінку сучасного стану його на Вінниччині;

- оцінити тенденції й сучасний стан відтворення плодових і ягідних насаджень у сільськогосподарських підприємствах зони;

- визначити економічну ефективность садівництва залежно від впливу кількісних параметрів основних організаційно-економічних чинників;

- передбачити основні складові розвитку промислового садівництва на оглядову перспективу;

- обґрунтувати основні джерела інвестицій у садівництві та основні напрями ефективного їх використання;

- визначити шляхи активізації інвестиційних процесів у галузі та виявити інвестиційну привабливість промислового садівництва Поділля.

Об’єктом дослідження є організаційно-економічні аспекти формування та визначення економічної ефективності інвестицій на створення садів у сільськогосподарських підприємствах Поділля.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів формування та визначення економічної ефективності інвестицій у промисловому садівництві.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення інвестиційних процесів у сільському господарстві, зокрема у промисловому, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, довідкові видання з економіки аграрної сфери та відповідні законодавчі і нормативні акти. Для виконання завдань дисертації використовувались такі методи: абстрактно-логічний (формування теоретичних узагальнень і висновків), монографічний (вивчення позитивного досвіду сільськогосподарських підприємств щодо високоефективного використання інвестицій у промисловому садівництві), конкретно-історичний (аналіз ретроспективи розвитку садівництва в регіоні), порівняння (оцінка ефективності садівництва залежно від основних організаційно-економічних чинників), економіко-статистичний, розрахунково-конструктивний, графічний (аналіз тенденцій та прогнозування розвитку промислового садівництва на оглядову перспективу), економіко-математичний (модель прогнозного розвитку садівництва на перспективу).

Інформаційною базою дослідження виступають: Закони України, Укази Президента України, акти Верховної Ради України, Накази Міністерства аграрної політики України, офіційні звітні матеріали Державного комітету статистики України, матеріали статистичних збірників, дані Міністерства Аграрної політики України, оперативна інформація Головного управління агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністрації, матеріали переписів багаторічних насаджень, річні звіти спеціалізованих садівницьких господарств, дані відділу інвестиційної політики та мікроекономічного аналізу та відділу економіки Вінницької, Хмельницької, Тернопільської облдержадміністрацій, матеріали досліджень Інституту садівництва УААН, Подільської дослідної станції Інституту садівництва, фахові літературні джерела, особисті спостереження автора, опрацьовані автором спеціальні методичні підходи до виконання теми досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних аспектів формування та ефективного використання інвестицій у промисловому садівництві, на основі узагальнення досвіду ряду сільськогосподарських підприємств з високоефективного використання інвестицій у садівництві та передбачення перспектив розвитку цієї галузі. До найважливіших результатів досліджень, що характеризують новизну належать такі:

вперше:

- розроблено класифіккацію інвестицій у промислове садівництво, в основі якої покладено їх поділ на 11 класифікаційних ознак: об’єкти вкладень; характер участі інвесторів; регіональна ознака; форма власності; значимість для інвестиційного процесу, форма відновлення основних засобів; вид інвестиційних ресурсів; рівень ризику; джерела фінансування; цілі відтворювального процесу і макроекономічне значення;

- в умовах формування ринкової економіки обґрунтовано кількісні параметри основних організаційно-економічних чинників підвищення економічної ефективності виробництва плодів і ягід;

- науково обґрунтовано створення сировинних зон садівницької продукції та їх концентрації на території Поділля на основі проведення розрахунків щодо економічної ефективності інвестицій підприємств – виробників плодоягідної продукції;

удосконалено:

- методику визначення економічної ефективності інвестицій у створення плодоягідних насаджень, зокрема запропоновано використання спеціальних методичних підходів для розширення інформаційної бази, що передбачають системний підхід до виконання досліджень;

- методичні підходи до аналізу факторів ефективності інвестицій, шляхом віднесення до найбільш суттєвих у промисловому садівництві таких як: соціально-економічне значення; капіталомісткість галузі; природно-економічне середовище; біологічні вимоги культур, тривалість періодів створення та продуктивного використання, територіальна прикріпленість;

набули подальшого розвитку:

- положення щодо характеру відтворення плодоягідних насаджень і його вплив на формування інвестиційних процесів у садівництві;

- розроблено прогноз розвитку галузі садівництва у Вінницькій області на період до 2012 р., зокрема визначено необхідну кількість виробництва плодоягідної продукції для забезпечення внутрішніх потреб та на експорт, площі плодоягідних насаджень на перспективу та обсяг інвестиційних ресурсів, необхідний для досягнення визначених параметрів розвитку;

Практичне значення одержаних результатів в тому, що впровадження розроблених пропозицій сприятиме підвищенню економічної ефективності промислового садівництва у сільськогосподарських підприємствах зони, зокрема збільшенню виробництва плодів і ягід, підвищенню ефективного використання інвестицій та загалом основного капіталу в галузі.

Результати досліджень можуть бути використані сільськогосподарськими підприємствами Поділля й інших садівницьких зон і районів країни а також на макрогалузевому рівні при плануванні потреби в інвестиціях як внутрішньогосподарських, так і залучених, зокрема іноземних.

Результати дисертаційного дослідження використані Головним управлінням агропромислового розвитку Вінницької обласної державної адміністрації та підпорядкованими структурами для використання в практичній роботі по вирішенню питань розвитку садівництва в сільгоспформуваннях області. Основні подоження та матеріали дисертаційного дослідження покладені в основу Регіональної програми розвитку галузі садівництва на період 2007-2012 років (довідка № 2/786 від 07.05.07 р.); впроваджені Корпорацією „Вінницясадвинпром” Український державний концерн садівництва, виноградарства та виноробної промисловості (довідка № 05/6-14 від 03.05.07 р.); використані ТОВ „Аграна фрут Лука” при визначенні економічної ефективності залучених інвестицій (довідка № 217/05 від 05.05.07 р.). Матеріали досліджень знайшли практичне застосування в навчальному процесі Вінницького інституту економіки Тернопільського національного економічного університету при викладенні дисциплін „Економіка підприємства”, „Економіка галузей народного господарства”, „Інвестиційна діяльність підприємств” (довідка № 0150 від 20.12.06 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням, виконаним самостійно автором відповідно до поставлених мети і завдань щодо розв’язання проблеми формування й підвищення економічної ефективності використання інвестицій. Усі статті за темою дисертаційних досліджень опубліковано автором одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційних досліджень доповідались та обговорювались на: Регіональній науково-практичній конференції „Сучасні підходи до вирішення економічних проблем області” (Хмельницький, 2004); Науковій конференції молодих учених (Умань, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції ”Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 2005); II Mіжнародній науково- практичній конференції ”Wydszta, cenie I nauka bez granic - 2005” (Przemisl - Praha, 2005); ІV міжвузівській науково-практичної конференції студентів, магістрантів та аспірантів (Вінниця, 2006); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції ”Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій” (Вінниця, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених (Умань, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано тринадцять наукових праць загальним обсягом 4,75 др. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 172 сторінках друкованого тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 214 найменувань, містить 11 рисунків, 38 таблиць, 12 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі – „Теоретико-методологічні основи інвестування та економічної ефективності інвестицій у садівництві” розроблено класифікацію інвестицій у промислове садівництво, визначено особливості інвестиційних процесів у садівництві, теоретично узагальнено й удосконалено методику визначення економічної ефективності інвестицій у створення плодоягідних насаджень, обгрунтовано методичні підходи до виконання теми дослідження.

На основі системного аналізу публікацій провідних зарубіжних і вітчизняних учених встановлено: інвестиції в основний капітал галузі садівництва – це вкладання коштів у створення (відтворення) багаторічних насаджень і формування складових виробничої і ринкової інфраструктури.

Інвестиції здебільшого спрямовуються на створення нових елементів капіталу як серед основних засобів виробництва, так і на приріст обігових ресурсів, а також товарних запасів. У промисловому садівництві вони здійснюються з метою створення нових і приросту функціонуючих засобів виробництва, в кінцевому підсумку для підвищення прибутковості виробництва.

Не зважаючи на рiзноманiтнi тлумачення поняття “iнвестицiї”, в них є спiльна основа, яка стосується визначення ролi iнвестицiй в нагромадженнi капiталу та сутi процесу iнвестування, що покладено в основу дослiдження.

Ми пропонуємо розглядати інвестиції як всі види витрат на організацію нових підприємств, формування приросту основних та оборотних засобів, створення об’єктів неінвентарного характеру та придбання нематеріальних та фінансових активів з метою отримання прибутку або досягнення соціального результату. Інвестування є свідома взаємодія інвестиційної політики та інвестиційних процесів в результаті якої створюється новий капітал.

Інвестиційний процес у галузі садівництва пов’язаний з дією комплексу різнопланових об’єктивних і суб’єктивних соціально-економічних та політичних факторів, вплив яких на інвестиційну діяльність визначає рівень ефективності не тільки інвестицій, а й загалом виробництва плодово-ягідної продукції.

Садівництво характеризується рядом особливостей, які безпосередньо чи опосередковано впливають на інвестиційний процес у галузі, на наш погляд до найбільш суттєвих можна віднести такі:

1. Галузь має важливе соціально-економічне значення, враховуючи виняткову продовольчу та лікувальну цінність плодів і ягід.

2. Садівництво – найбільш капіталомістка галузь, що зумовлено значними капітальними вкладеннями на створення багаторічних насаджень та формуванням виробничої інфраструктури, тому однією з найгостріших є проблема інвестицій, оскільки для створення й ефективного використання саду потрібні великі питомі затрати праці та матеріально-технічних засобів. До того ж варто повсякчас враховувати й такий чинник, як зумовлений природою рослин лаг створення насаджень, тобто великий розрив у часі між вкладанням інвестицій та одержанням ефекту.

3. Плодові та ягідні насадження, на відміну від інших основних засобів виробництва, створюються безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах. Ця особливість сприяє тому, що підприємство має можливість створювати багаторічні насадження, з найповнішим враховуванням конкретного природно-економічного середовища.

4. Плодові та ягідні культури, їх сорти надто різняться як за біологічними вимогами до умов середовища, так і за споживними вартостями продукції, а також за часом надходження її на ринок.

5. Плодові та ягідні культури значно різняться між собою за тривалістю періодів як створення, та і продуктивного використання насаджень, що потрібно враховувати при обґрунтуванні й дотриманні садооборотів.

6. Прикметною ознакою плодових і ягідних насаджень є їх територіальна прикріпленість до землі. Відтак на багато років створюється по суті єдиний основний засіб виробництва: насадження і земля. Це необхідно враховувати як при формуванні орендних відносин, так і при вартісній оцінці цих засобів виробництва.

Біологічні особливості порід і сортів плодових насаджень зумовлюють неоднакові строки вступу їх в плодоношення і тривалість продуктивного використання. Породно-сортовим складом насаджень значною мірою визначається їх балансова вартість, а отже й обсяг амортизаційних відрахувань протягом їх продуктивного використання.

У сучасних умовах виняткової актуальності набуває оцінка ефективності інвестованого капіталу у виробництво. Оцінюючи економічну ефективність продуктивного використання плодових та ягідних насаджень важливо врахувати ефективність трансформації інвестицій на етапі створення багаторічних насаджень.

Серед показників економічної ефективності інвестицій у створення багаторічних насаджень найвагомішими, на нашу думку слід вважати коефіцієнт економічної ефективності інвестицій та строк їх окупності, при обов’язковому врахуванні такого показника як грошовий потік, що зумовлюється потребою врахування амортизаційних відрахувань з балансової вартості багаторічних насаджень.

Нині виникла невідкладна потреба індексації балансової вартості наявних багаторічних насаджень, адже їх фактична балансова вартість у 5-6 разів менша від чинних нормативів питомих капітальних вкладень.

Важливим елементом при визначенні доцільності здійснення інвестиційного проекту має стати інвентаризація наявних багаторічних насаджень і земельних ділянок, на яких вони вирощуються, тобто за об’єкт інвентаризації слід приймати не лише такий вид основних засобів, як багаторічні насадження, а й земельні ділянки. Інвентаризація має здійснюватися з метою визначення сукупної вартості основних засобів виробництва сільськогосподарських підприємств.

Через обмеженість інформаційної бази практично неможливо детально проаналізувати та визначити економічну ефективність садівництва в розрізі породних груп і культур. Річні звіти містять інформацію про площі, валові збори, урожайність та собівартість продукції в розрізі породних груп садівницьких культур, а результати реалізації відображені разом по зерняткових і кісточкових плодах та горіхоплідних і ягодах.

Вважаємо, що в статистичній звітності садівницьких господарств або довідково слід відображати середньорічну вартість основних засобів виробництва (включаючи вартість землі) та матеріальних обігових засобів садівництва для можливості визначення норми прибутку галузі.

У другому розділі – „Аналіз тенденцій розвитку та оцінка сучасного стану промислового садівництва” проаналізовано розвиток садівництва в регіоні, здійснено оцінку ефективності галузі, сучасного рівня відтворення плодово-ягідних насаджень, а також формування інвестицій у садівництві та наведено приклади застосування показників економічної ефективності інвестицій при оцінці діяльності конкретних підприємств.

В економічній ситуації, що склалася в останні роки в Україні, промислове садівництво стало низькорентабельним або ж збитковим. У більшості садівницьких господарств немає власних нагромаджень для відтворення садів. Тому обсяги вибуття плодоягідних насаджень значно переважають обсяги їх закладання.

Розвиток садівницької галузі на Поділлі складається з певних етапів, про що свідчать історичні літературні джерела та проведені переписи багаторічних насаджень. Протягом 1991-2001р.р. площа садів у сільськогосподарських підприємствах регіону зменшилась на 48%, валовий збір плодів та ягід за даний період зменшився у 3,5 рази. Починаючи з 2001 року виробництво продукції у галузі садівництва набуває позитивних тенденцій, зокрема за останніх 4 роки спостерігається збільшення валових зборів, підвищення рівня врожайності плодів, ягід і винограду, зниження собівартості виробництва продукції за рахунок нових технологій вирощування.

Для забезпечення певної стабільності у виробництві плодів потрібно постійно дотримувати оптимальну вікову структуру насаджень, що досягається організацією планомірного їх відтворення. Відомо, що планомірне відтворення плодових і ягідних насаджень є одним з найважливіших чинників інтенсифікації садівництва, завдяки чому, передусім, впроваджуються в галузі новітні досягнення науково-технічного прогресу, досягається оновлення сортименту з урахуванням кон’юнктури ринку садівницької продукції.

Садівництво, як галузь сільськогосподарського виробництва цілковито базується на процесах відтворення і продуктивного використання плодових і ягідних насаджень. Останні на відміну від інших основних засобів виробництва самі безпосередньо створюють новий продукт, чим і визначається їх вирішальна роль у формуванні ефективності всіх складових виробництва в галузі. Тому проблема підвищення ефективності садівництва полягає, передусім, у забезпеченні високої ефективності інвестицій на етапі створення насаджень і в процесі продуктивного їх використання.

Однiєю з актуальних проблем у садiвництвi нинi та в перспективi є зниження трудомiсткостi створення плодоягiдних насаджень Оцінюючи економічну ефективність продуктивного використання плодових та ягідних насаджень важливо визначити ефективність трансформації інвестицій в багаторічні насадження, які є основним капіталом галузі садівництва.

У зв’язку з дискретним за роками розподiлом капiтальних вкладень на створення, середня тривалiсть часу трансформацiї цих вкладень, протягом якого вони не дають економічного ефекту, здебiльшого буде коротшою порiвняно до загально тривалостi часу вiд закладаннятя їх до вступу в товарне плодоношння.

Розрахунок середньої тривалості трансформації капітальних вкладень в багаторічні насадження здійснемо на прикладі такого підприємства, як СП„Лука" Вінницької області (таблиця 1)

Таблиця 1

Розрахунок середнього строку трансформації капітальних

вкладень в діючі основні засоби виробництва по СП „Лука"

Роки

створення

насаджень | Капітальні вкладення за роками, грн | Роки, в які від капітальних вкладень не було віддачі | Витрато- роки,

(2x3)

1 | 2 | 3 | 4

Перший |

12187,5 | 4 | 48750,0

Другий | 9750,0 | 3 | 29250,0

Третій | 9750,0 | 2 | 19500,0

Четвертий | 7312,5 | 1 | 7312,5

Усього |

39000,0 | 4 | 104812,5

Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень у створення багаторічних насаджень становить на СП „Лука" - 0,4 (3000 : 25,5 х 0,34). Прибуток з одного гектара = 3 тис. грн., капітальні вкладення (балансова вартість) = 25,5 грн.; коефіцієнт питомої ваги насаджень в обсязі всіх основних засобів виробництва = 0,34. Строк окупності капітальних вкладень на СП „Лука" = 5,2 років (1 : 0,4 + 2,7).

Відобразимо окупність інвестицій в СП „Лука” за допомогою таблиці 2

Таблиця 2

Окупність інвестицій у створення ягідних культур в СП „Лука” на 1 га, за 2004- 2006 рр.

Показник | Вишня | Малина | Суниця

Інвестиції у створення насаджень, тис.грн | 6,4 | 20,4 | 13,4

Прибуток, тис.грн | 2,9 | 9,3 | 2,7

Річні амортизаційні відрахування з балансової вартості насаджень, тис.грн | 4,9 | 3,1 | 4,8

Грошовий потік, тис.грн | 7,8 | 12,4 | 7,5

Коефіцієнт економічної ефективності інвестицій | 0,12 | 0,59 | 0,52

Строк окупності інвестицій, років | 8,3 | 1,7 | 1,9

Дані, наведені у таблиці 2 переконливо доводять, що при проведенні розрахунків окупності інвестицій у створення насаджень кожне садівницьке підприємство може обґрунтувати таку модель породно-сортової структури промислового саду, реалізація якої забезпечить швидкий обіг капіталу та найвищий рівень його окупності.

Першоосновою економічної оцінки помологічних сортів є визначення собівартості та трудомісткості їх продукції. Основна суть розрахунку даних показників полягає в тому, що витрати коштів і праці до збирання врожаю будуть однаковими для всіх сортів у досліді, а різниця між ними в цих показниках знаходимиться у прямій залежності від рівня їх урожайності.

Як приклад наведемо економічну оцінку сортів яблуні на слаборослій підщепі М 9 ( схема садіння дерев – 4 х 2 м) та на середньо рослій підщепі ММ 106 (5 х 3) у досліді Подільської дослідної станції Інституту садівництва, закладеному у 1991 р. Форма крони - одноярусна пальмета, сад - без зрошення, система утримання міжрядь деревно-перегнійна. Обсяги капітальних вкладень за сортами диференційовано з урахуванням строків переведення молодих насаджень у категорію плодоносних. Економічна оцінка сортів яблуні на підщепі М 9 представлена в таблиці 3.

Серед сортів, наведених у таблиці 3 за комплексним показником ефективності в даному досліді найкращим виявився сорт Глостер. Усі інші сорти за цим показником поступаються перед сортом Айдаред, незважаючи на те, що сорти Джонаголд і Мантуанське за рівнем врожайності значно переважають його.

Найвiрогiднiшi данi щодо економiчної оцiнки типiв насаджень, сортiв, пiдщеп можливо одержати у виробництвi лише за умови органiзацiї належного облiку витрат коштiв i працi.

Таблиця 3

Результати економічної оцінки сортів яблуні у дослідах

„Подільської дослідної станції садівництва" ІС УААН

Показник | Сорт | Середнє за сортами

Айда-ред (контр оль) | Глост -ер | Джо-

на-

голд | Ельст -ар | Ман-туан-ське | Мел-роуз

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

Інвестиції на створення 1 га саду, тис.грн | 8,4 | 8,8 | 8,4 | 8,9 | 7,8 | 9,7 | 8,7

Затрати праці на створення 1 га саду, люд.-год | 543 | 544 | 550 | 548 | 440 | 668 | 549

Виробничі витрати на 1 га саду, грн | 2651 | 2975 | 2777 | 2773 | 2784 | 2668 | 2771

Урожайність, ц/га | 105,6 | 169,2 | 124,9 | 94,5 | 115,0 | 101,6 | 118,5

Собівартість реалізації 1 ц плодів, грн | 30,35 | 22,83 | 27,48 | 34,59 | 29,46 | 31,51 | 28,64

Ціна реалізації 1 ц плодів, грн | 78,27 | 52,34 | 54,34 | 45,81 | 51,94 | 68,33 | 57,88

Витрати праці на виробництво 1 ц плодів, люд.-год | 5,2 | 3,7 | 4,6 | 5,9 | 5,0 | 5,4 | 5,0

Прибуток з 1 га саду, тис.грн | 5,1 | 5,0 | 3,3 | 1,1 | 2,6 | 3,7 | 3,5

Рівень

рентабельності виробництва, % | 157,8 | 129,2 | 97,7 | 32,4 | 76,3 | 116,8 | 102,1

Коефіцієнт економічної ефективності івестицій | 0,26 | 0,25 | 0,17 | 0,05 | 0,14 | 0,17 | 0,18

Строк окупності

інвестицій, років | 3,8 | 4,0 | 5,9 | 7,0 | 7,1 | 5,9 | 5,6

Найповнiша економiчна оцiнка рiзних типiв насаджень і сортiв досягається лише при залученні такого комплексу показникiв: капiтальнi вкладення (iнвестиції) у створення 1 га насаджень (або ж балансова вартiсть 1 га, грн); витрати працi на створення 1 га насаджень, люд.-год; рiк вступу насаджень у товарне плодоношення; середня врожайнiсть (для ягiдникiв бажано не менше як за 2 роки, для плодових – 4 - 6 рокiв), ц т/га; у т. ч. вищий i перший товарнi сорти, у % до валового збору; виробничi витрати на 1 га насаджень, грн; собiвартiсть реалiзованого 1 ц плодiв, ягiд, грн; реалiзацiйна цiна 1 ц продукцiї, грн; затрати працi на виробницгво 1 ц плодiв, ягiд, люд.-год; прибуток з 1 га саду, ягiдника, грн; рiвень рентабельностi виробництва продукцiї %; коефiцiєнт економiчної ефективностi інвестицій у створення насаджень; строк окупності інвестицій.

Стабільність функціонування промислового садівництва досягатиметься лише за умов постійного вкладання інвестицій в основний капітал галузі. Системне виділення інвестицій на створення (відтворення) насаджень та формування інших елементів виробничої інфраструктури є неодмінною умовою всебічної інтенсифікації виробництва плодів і ягід. Структура інвестицій за джерелами фінансування відображена у вигляді таблиці 4.

Таблиця 4

Структура інвестицій у садівництві Поділля за джерелами фінансування

Показник |

Освоєно (використано)

2005 р. | 2006 р.

тис.грн. | у % до загального обсягу | тис. грн. | у % до загального обсягу

Всього | 308309 | 100 | 69596 | 100

У т.ч за рахунок коштів

державного бюджету |

15814 |

41 |

23660 |

34

коштів підприємств та організацій | 7143 | 17 | 19269 | 28

власних коштів приватних осіб | 5390 | 14 | 13570 | 20

коштів іноземних інвесторів | 4639 | 12 | 3240 | 10

коштів інвестиційних фондів | 1291 | 3 | 704 | 2

кредитів банків та інших

позик | 2156 | 6 | 2530 | 4

інших джерел фінансування | 1964 | 5 | 1783 | 3

Джерело: Таблиця розроблена на основі: Звіту про інвестиції в основний капітал за 2005-2006 рр, Звіту Вінницької, Тернопільської та Хмельницької облдержадміністрацій про результати щодо залучення інвестицій за 2005,2006 рр.

Враховуючи обмеженість фінансових ресурсів і необхідність подолання подальшого спаду виробництва, потрібно ґрунтовно будувати політику формування необхідної фінансової бази інвестування на основі оптимального поєднання використання власних і позикових коштів та залучення капіталу на найвигідніших умовах.

У третьому розділі – „Формування джерел інвестицій та основні напрями підвищення економічної ефективності садівництва” здійснено прогноз перспектив розвитку садівництва в регіоні, проведено пошук джерел інвестицій у промисловому садівництві, обґрунтовано шляхи активізації інвестиційного процесу, а також визначено організаційно-економічні чинники підвищення ефективності промислового садівництва.

Відправним станом обґрунтування перспектив розвитку будь-якої галузі сільського господарства, зокрема садівництва є обсяги потреб населення в конкретних видах продукції. Основними вихідними даними для цього є добуток кількісного складу населення та чинних норм споживання продукції. У Державній програмі відновлення садівництва, виноградарства, розсадництва і виноробної промисловості України до 2005 р. (прийнята в 1994 р.) була врахована норма споживання плодів і ягід однією людиною в рік - 82 кг, у т.ч. 79 кг тих, що вирощуються в Україні, і 3 кг - цитрусових (імпорт). Передбачається, що в перспективі така норма споживання плодів і ягід відповідатиме платоспроможному попиту населення на цю продукцію. Підставою цього є врахування досвіду розвинених країн світу, в яких рівень споживання плодів і ягід перевищує 100 кг у рік однією людиною. Основними економічними засадами перспектив розвитку садівництва в області є великі внутрішні потреби в плодах, ягодах і продуктах їх промислового перероблення, що зумовлено великою кількістю міського населення. Із загальної кількості населення Вінницької області - 1,8 млн. чол., міське населення становить 882 тис. чол., або 49 %. Природно-економічні умови регіону є досить сприятливими для розвитку товарного (промислового) садівництва. Звідси основними аргументами активізації розвитку садівництва в області є: потужний ринок садівницької продукції, грунтово-кліматичні умови, що дозволяють успішно вирощувати майже всі плодові та ягідні культури помірного клімату, радикальне розширення кількісних параметрів промислового садівництва, що тісно пов'язане зі збільшенням робочих місць у сферах як виробництва плодів і ягід, так і їх промислового перероблення, а також економія транспортних витрат на завезення цієї продукції з інших регіонів.

При виборі джерел фінансування інвестиційної діяльності необхідно враховувати основні принципи формування структури капіталу: максимізація рентабельності власного капіталу, обрання найдешевшого способу фінансування, одержання та використання коштів у встановлені терміни, фінансування довгострокових проектів бажано проводити за рахунок залучених коштів, найризикованіші інвестиції необхідно здійснювати за рахунок власних коштів, необхідно дотримуватись збереження достатнього рівня платоспроможності.

Основними в даний час і на ближчу перспективу мають формуватися такі джерела інвестицій в основний капітал галузі — багаторічні насадження, виробничу інфраструктуру: внутрішньогосподарські нагромадження на основі високоінтенсивного ведення галузі, амортизаційний фонд, що акумулюється через амортизаційні відрахування з балансової вартості плодових і ягідних насаджень.

Створення iнвестицiйного ринку в процесi відродження галузі – проблема не менш важлива, нiж створення товарного ринку, оскiльки товари (продукція) – це похiдний продукт вiд iнвестицiй (нацiональних, внутрiшнiх чи iноземних, зовнiшнiх). Структурна переорiєнтацiя всієї економiки на основi сучасних досягнень науково-технічного прогресу також реалiзується через інвестиції. Iнвестицiйний ринок можна назвати ключем до швидкого й ефективного економiчного розвитку, а iнвестицiйна полiтика є важливою складовою економiчної полiтики держави. Тому слiд рiзко посилити роль держави в активiзацiї iнвестицiйної дiяльностi, мобiлiзацiї фiнансових джерел iнвестування.

Розширення місткості внутрішнього ринку плодів і ягід і продуктів їх промислового перероблення залежить від позитивного вирішення таких позицій: а) радикальне підвищення рівня оплати праці і соціальних виплат, що є прерогативою владних структур; б) підвищення конкурентоспроможності цієї продукції за якістю і собівартістю, що є одним із основних завдань товаровиробників; в) системне переконання споживачів через рекламу та засоби масової інформації про виняткову споживчу та лікувальну цінність плодів і ягід. Все це має забезпечити підвищення платоспроможного попиту на продукцію садівництва до рівня чинної норми її споживання.

Дослідження ефективності виробництва плодоягідної продукції у спеціалізованих господарствах корпорації „Вінницясадвинпром" залежно від рівня спеціалізації, концентрації, інтенсифікації галузі дозволили встановити закономірності його розвитку в сучасних умовах, виявити оптимальні параметри виробництва.

На основі проведених розрахунків, встановлено наступну закономірність: з поглибленням спеціалізації значно підвищуються показники ефективності виробництва плодовоягідної продукції (таблиця 5).

Таблиця 5

Економічна ефективність садівництва залежно від рівня спеціалізації галузі в господарствах корпорації „Вінницясадвинпром" (2005-2006 рр.)

Показник |

Групи господарств за рівнем спеціалізації,%

І | II | III | IV

до 35 | 35,1-60 | 60,1-85 | вище 85

Кількість господарств | 3 | 8 | 11 | 2

Рівень спеціалізації,% | 25,7 | 44,1 | 78,4 | 88,9

Виробничі витрати на 1 га, грн | 1135,7 | 1121,4 | 1365,9 | 1391,2

Урожайність, ц/га | 21,1 | 26,5 | 36,2 | 69,4

Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. | 29,6 | 21,8 | 36,2 | 39,4

Ціна реалізації 1 ц, грн | 31,1 | 23,2 | 56,9 | 63,2

Прибуток на 1 ц, грн | 5,1 | 7,2 | 12,2 | 13,9

Прибуток на 1 га, грн | 285,7 | 328,8 | 455,6 | 398,3

Витрати праці на 1 ц, люд-год | 7,9 | 3,4 | 4,1 | 4,2

Витрати праці на 1га, люд-год | 270,3 | 154,8 | 179,4 | 143,5

Рівень рентабельності,% | 10,6 | 31,1 | 36,7 | 57,7

Дані таблиці 5 дозволяють зробити ряд висновків. Зокрема підвищення рівня спеціалізації господарств безпосередньо пов'язане зі зростанням інтенсифікації садівництва. Найвища ефективність використання багаторічних насаджень, як основних виробничих фондів, спостерігається у сільськогосподарських підприємствах IV групи із середнім рівнем спеціалізації 88,9%. У даній групі прибуток на 1 ц реалізованої продукції вищий, порівняно із II групою відповідно у 2,8 та 1,9 рази, а рівень рентабельності - на 81,6 та 46,1 процентні пункти.

Основним напрямом підвищення ефективності виробництва плодоягідної продукції є застосування комплексу організаційно-економічних чинників з одночасним забезпеченням збалансованої інтеграції сфер виробництва, переробки, зберігання і реалізації продукції.

Активізація інвестицій у галузі садівництва базується на вирішенні загальних економічних проблем у сфері інвестування, інвестиційної політики, розробці інвестиційної стратегії, визначенні її напрямів та створенні сприятливого інвестиційного клімату в галузі.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні положення та практичні рекомендації для вирішення наукової задачі формування та економічної ефективності інвестицій на створення садів у сільськогосподарських підприємствах Поділля, що сприятиме активізації інвестиційних процесів у галузі садівництва та збільшенню обсягів виробництва високоякісної плодоягідної продукції

1. Багатоаспектність категорії „інвестиції” свідчить, що за цим терміном стоїть чимало значень і змістових висловлювань в історичному поступі і на сьогодні. Суть інвестицій деякі вчені та практики розглядають як сукупність довгострокових вкладень капіталу в основні засоби, тобто ототожнюють їх з капітальними вкладеннями. Інвестиції є значно ширшою економічною категорією, оскільки можуть здійснюватися в коротко- і середньостроковому періодах та впроваджуватись у найрізноманітніших формах, і проектах індикаторами росту яких є прибуток, дохід, дивіденди, проценти, економічний, соціальний ефект тощо.

2. Необхідність інвестицій зумовлена, зокрема, необхідністю оновлення або заміни наявної матеріально-технічної бази виробництва, її удосконалення чи модернізації у зв'язку з моральним чи фізичним зношенням основних засобів виробництва, впровадження у виробництво нових сортів плодо-ягідних культур, потребою у введенні виробництва на основі принципово нових технологій вирощування, збільшенням обсягів виробництва та освоєння нових видів діяльності.

3. Планомірність і прискорення темпів відтворення багаторічних насаджень - процес цілковито об'єктивний, він визначається як природою рослин, так і економічним чинником зокрема, прискорення обігу капіталу вкладеного на створення садів, підвищення продуктивності праці, особливо на роботах по догляду за деревами і на збиранні врожаю, зниження собівартості продукції та підвищення її якості. Загальне прискорення темпів відтворення багаторічних насаджень зумовлюється й тим, що в їх структурі поступово зростатиме питома вага кісточкових і ягідних культур, які відзначаються значно коротшим колообігом насаджень, ніж зерняткові. Все це посилює значення і вагомість інвестиційних процесів у садівництві, як фактора стабілізації і підвищення ефективності галузі. Відомо, що виробничий потенціал товарного садівництва визначається динамікою кількісного і якісного складу плодоносних плодових і ягідних насаджень.

4. Дослідженням встановлені основні джерела інвестицій на створення садів: внутрішньо галузеві нагромадження, на основі високопродуктивного ведення садівництва; амортизаційний фонд, який формується через щорічні амортизаційні відрахування з балансової вартості насаджень; залучені спільними підприємствами на створення сировинних зон; приватні інвестиції; пільгові банківські кредити.

Амортизаційні відрахування мають здійснюватись за прямолінійним методом, з використанням за прямим призначенням на противагу використання його як грошового потоку.

5. Зона Поділля визначається високою інвестиційною привабливістю, яка полягає в наступному: грунтово-кліматичні умови дозволяють успішно вирощувати усі плодові і ягідні культури помірного клімату;виробничий досвід свідчить про високу економічну ефективність інвестицій у створення насаджень, які швидко вступають в плодоношення, це стосується зерняткових культур на слаборослих підщепах, ряду кісточкових та ягідних культур, зокрема суниці та смородини; наявність відносно дешевої робочої сили; велика потужність плодопереробних підприємств, розміщених у різних районах зони.

6. Садівництво через низку екстремальних погодних умов, вимагає окрім застосувань ряду технологічних заходів щодо залобігання ризику виробництва продукції та створення насаджень згідно з Законом України „Про державну підтримку сільського господарства Украіни" садівництво конче потребує розвитку різних форм страхування в т.ч. державного. Застосування практики страхування і гарантування підтримки інвестиційних програм державою має стати важливим напрямом державної підтримки галузі. Основою державної політики в сучасних умовах господарювання є створення умов для розширення позабюджетних джерел фінансування інвестиційних проектів на основі вдосконалення нормативно- правової сфери діяльності.

7. На рівень ефективності садівницької галузі впливають такі організаційно–економічні фактори: раціональне розміщення, оптимальна концентрація, спеціалізація, інтенсифікація галузі, науково обґрунтований породно-сортовий склад садів і ягідників, форми організації виробництва та мотивації праці, ціноутворення, інтеграція виробництва, зберігання, переробки і реалізації продукції. У регіоні, що досліджується найвищу економічну ефективність має виробництво плодово-ягідної продукції з такими параметрами: рівень спеціалізації перевищує 50%, рівень виробничих витрат на 1 га саду перевищує 1,5 тис.грн, середньорічний обсяг виробництва продукції - більше 300 тис.ц, площа плодоносних насаджень знаходиться в межах 200-300 га.

8. Аналіз динаміки капітальних вкладень у створення плодоягідних насаджень свідчить, що в останні роки їх обсяг не перевищує 8-10 % від прогнозованої потреби. У промисловому садівництві створився дуже тривалий інвестиційний вакуум. Тому в найближчій перспективі немає підстав сподіватися на інноваційні зрушення в садівництві без вагомих інвестицій у галузь.

9. Інвестиції значною мірою визначають темпи розвитку садівництва. Отже, поряд із заходами щодо збереження діючого потенціалу необхідно активізувати процес залучення інвестицій та визначити пріоритетні напрями їх вкладення. Активізація інвестиційної діяльності є однією з основних умов успішного реформування економіки.

10. Відродження садівництва можливе лише при залученні інвестицій та ефективному їх використанні, що сприятиме підвищенню продуктивності плодових і ягідних насаджень, зниженню собівартості, підвищенню якості продукції, застосуванню нових ресурсозберігаючих технологій, вплине на розвиток агропромислової інтеграції, поширенню ефективних форм організації виробництва і праці , що в свою чергу призведе до максимізації економічної ефективності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданннях:

1. Чорнодон В.І.