МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

ЄВСЄЄВА Галина Володимирівна

УДК 67/68:65.011.12

ФОРМУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами

(легка промисловість)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: | доктор технічних наук, професор

Рожок Володимир Давидович,

Київський економічний інститут менеджменту,

ректор

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Миколайчук Наталія Сергіївна,

Херсонський національний технічний університет

Міністерства освіти і науки України, декан факультету перепідготовки і підвищення кваліфікації

| кандидат економічних наук, професор

Кальченко Альбіна Георгіївна,

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, професор кафедри маркетингу

Захист дисертації відбудеться “27” листопада 2007 року о 14-00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.102.05 Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Немировича-Данченка, 2, І корпус, 3-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Немировича-Данченка, 2.

Автореферат розісланий “26” жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук І.О. Тарасенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку економіки України вимагає адаптації економічних відносин до нових умов господарювання. Жорстка конкуренція на ринку змушує переглядати існуючі принципи функціонування підприємств легкої промисловості, які починають гальмувати їх розвиток. Для збереження своїх ринкових позицій підприємствам необхідно докласти зусиль у напрямку підвищення технологічності та ефективності бізнес-процесів, знаходження додаткових можливостей зниження рівня витрат, підвищення якості обслуговування споживачів. Накопичені проблеми потребують системного та комплексного підходу до їх вирішення. Як показує світовій досвід одним з дієвих інструментів управління господарською діяльністю та забезпечення адаптивності суб’єктів ринку є логістика.

Дослідженням в області логістики присвячені наукові праці таких провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, як: А.І. Альбеков, Б.А. Анікін,
Д. Бауерсокс, Г.Дж. Болт, А.М. Гаджинський, О.В. Глогусь, Д. Джонсон,
А.Г. Кальченко, К. Клосс, Є.В. Крикавський, Л.Б. Міротін, Ю.М. Неруш,
В.Є. Ніколайчук, О.А. Новіков, М.А. Окландер, Б.К. Плоткін, А.Н. Родніков,
А.І. Семененко, В.І. Сергеєв та інших.

Незважаючи на наукові досягнення, логістичне управління на підприємствах легкої промисловості знаходиться в початковому стані свого розвитку, а ефективно функціонуючі логістичні системи ще не створені. Саме тому, завдання вдосконалення системи управління набуває важливого значення та потребує доопрацювання наукових та практичних аспектів діяльності підприємств легкої промисловості, створення відповідних методичних та організаційних інструментів управління, адекватних потребам часу. Вищезазначене і обумовило вибір теми дисертації, її актуальність, мету, завдання та зміст.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна роботи пов’язана з науковими дослідженнями Київського національного університету технологій та дизайну МОН України, зокрема з темами: “Розробка механізмів стратегічного розвитку підприємств легкої промисловості, системних технологічних комплексів автоматизованої підготовки виробництва та виготовлення конкурентоспроможної продукції з використанням методів дизайну, менеджменту та маркетингу в умовах ринкової економіки” (№ ДР 0102U001413, 2002-2004 рр.) особистий внесок автора полягає у визначенні ролі, функцій та етапів формування логістичної системи на підприємствах легкої промисловості; “Розробка сучасних інструментальних методів управління підприємством, технологічними процесами виготовлення конкурентоспроможної продукції” (№ ДР 0105U002389, 2005-2007 рр.) – особистий внесок автора полягає у вдосконаленні системи управління запасами на підприємствах легкої промисловості.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є обґрунтування методичних та практичних рекомендацій по формуванню логістичної системи на підприємствах легкої промисловості, що обумовило необхідність вирішення наступних завдань:

- визначити концептуальні положення логістики в управлінні виробничо-господарською діяльністю підприємств;

- розкрити сутність, зміст та етапи формування логістичної системи на підприємствах легкої промисловості;

- проаналізувати світовий досвід впровадження та функціонування логістичних систем;

- обґрунтувати передумови впровадження логістичної системи на підприємствах легкої промисловості;

- розробити методичний підхід щодо оцінки логістичного потенціалу підприємств;

- дослідити особливості оперативного управління матеріальними потоками на підприємствах легкої промисловості;

- обґрунтувати організаційний механізм формування логістичної системи;

- здійснити економіко-математичне моделювання управління запасами в логістичній системі на підприємствах легкої промисловості;

- обґрунтувати критерії оцінки ефективності функціонування логістичної системи.

Об’єктом дослідження є процеси руху та управління матеріальними потоками на підприємствах легкої промисловості.

Предметом дослідження є науково-методичні основи формування логістичної системи на підприємствах легкої промисловості.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є економічна теорія та теорія управління, праці провідних вчених. Дослідження ґрунтуються на використанні основних положень системного підходу, сучасних теорій менеджменту та маркетингу. У дослідженні використано наступні методи: спостереження, порівняння, аналіз та узагальнення емпіричних даних (для постановки проблеми і вивчення об’єкту дослідження); методи економічного аналізу (для дослідження сучасного стану легкої промисловості); методи системного та статистичного аналізу (для розробки методики визначення логістичного потенціалу підприємств легкої промисловості); структурно-логічний аналіз (для встановлення взаємозв’язків між причинами, предметами та суб’єктами внутрішньосистемних конфліктів); економіко-математичне моделювання (для прийняття оптимальних рішень в управлінні запасами); кореляційно-регресійний аналіз (для проведення кількісної оцінки впливу рівня понаднормативних запасів на логістичні витрати; впливу логістичних витрат на собівартість).

Інформаційно-аналітичною базою дослідження є дані Державного комітету статистики України, Міністерства промислової політики України, Української асоціації підприємств легкої промисловості, фінансова та статистична звітність підприємств легкої промисловості, ресурси мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у подальшому розвитку концептуальних засад логістики в управлінні підприємствами легкої промисловості, виявленні економічних передумов та впровадженні практичних рекомендацій щодо формування логістичної системи. Наукову новизну дисертації визначають наступні положення:

вперше:

- запропоновано концептуальну модель формування логістичної системи, яка передбачає: розробку стратегії формування системи, аналіз існуючого ланцюга “закупівля-виробництво-розподіл”, визначення оптимальної структури управління матеріальним потоком та організаційної структури, удосконалення системи управління запасами, що в комплексі дозволить досягти міжфункціональної інтеграції процесу управління матеріальним потоком на підприємствах легкої промисловості;

- розроблено методичний інструментарій оцінки логістичного потенціалу підприємств легкої промисловості, який ґрунтується на системі показників, що відображають оптимальність, раціональність та ефективність організації матеріального потоку, ступінь задоволення споживачів і дозволяє оцінити можливості формування логістичної системи;

удосконалено:

- сутність поняття “логістика”, як науково-практичної діяльності, що базується на інтегрованій функції управління матеріальними та супутніми потоками і забезпечує поставку товарів “точно в строк”;

- критерій ефективності функціонування логістичної системи шляхом поєднання таких складових, як логістичні витрати, логістичний сервіс та економічна ефективність, що дозволяє комплексно дослідити результати логістичної діяльності підприємства з метою підвищення ефективності поточного управління;

набули подальшого розвитку:

- організаційний механізм формування логістичної системи на підприємствах легкої промисловості, який передбачає перепроектування процесу управління матеріальним потоком та формування матричної організаційної структури управління;

- методи обліку логістичних витрат за рахунок вибору найбільш ефективного методу, який на відміну від існуючих, включає облік витрат по виконанню фізичних функцій і операцій з матеріальним потоком, а також виявлення “прихованих” витрат;

- методика визначення оптимальної величини запасу в частині урахування різних за структурою витрат на створення та утримання запасів;

- економіко-математична модель комплексної задачі оптимізації запасів продукції та термінів поставок її споживачам, в якій критерієм оптимальності є максимізація загального прибутку від реалізації продукції з урахуванням витрат на запаси та додаткових капітальних вкладень на реалізацію сервісного обслуговування споживачів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені теоретичні положення та методичні підходи доведені до рівня практичних рекомендації та можуть бути використані підприємствами будь-якої форми власності з метою їх адаптації до динамічних умов зовнішнього середовища, підвищення рівня їх конкурентоспроможності та ефективності господарської діяльності в цілому. До результатів, які мають практичне значення, належать наступні: концептуальна модель формування логістичної системи, методика оцінки логістичного потенціалу підприємств, організаційний механізм формування логістичної системи на підприємствах, метод обліку логістичних витрат, економіко-математична модель комплексної задачі оптимізації запасів продукції та термінів її поставок споживачам.

Наукові результати дисертаційної роботи впроваджено на підприємствах легкої промисловості, зокрема на АТЗТ “Україна” (довідка №68/4 від 6.07.06), ЗАТ ВТШ фірма “Дана” (довідка №836/2 від 15.02.07). Прикладні результати дисертаційної роботи були використані в аналітично-прогнозній, методичній та практичній роботі Української Ліги Логістики та Складування (довідка №89 від 06.06.07).

Основні положення дисертаційного дослідження використано у навчальному процесі кафедри менеджменту Київського національного університету технологій та дизайну при підготовці та викладанні дисциплін “Логістика” та “Стратегічний менеджмент” (акт від 04.09.06).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною, завершеною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо обґрунтування теоретичних положень, методичних підходів та практичних рекомендацій з проблем формування логістичної системи на підприємствах легкої промисловості. З наукових публікацій, які видані у співавторстві, у роботі використано тільки ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати дисертаційної роботи доповідались на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Управління організаційно-технічними та фінансово-економічними змінами на промислових підприємствах” (м. Київ, 23-24 березня 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічний розвиток: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Київ, 21-23 вересня 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Концептуальні засади формування менеджменту в Україні” (м. Судак, 20-22 вересня 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів “Наукова діяльність молоді на переломі тисячоліть” (м. Київ, 24-26 квітня 2002 р.), VI Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (м. Київ, 17-18 квітня 2007 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 3,18 д.а., з яких автору належить 2,78 д.а., у тому числі 6 робіт надруковано у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,28 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків; містить 19 рисунків та 18 таблиць. Повний обсяг дисертації 213 сторінок комп’ютерного тексту. Список використаних джерел містить 154 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування логістичної системи” розглянуто концептуальні положення логістики в управлінні виробничо-господарською діяльністю підприємств, сутність, зміст, етапи формування логістичної системи та світовий досвід впровадження логістичних систем.

Одним з дієвих інструментів управління виробничо-господарською діяльністю підприємств, впливу на їх загальну стратегію, забезпечення адаптивності до мінливого зовнішнього середовища та створення конкурентних переваг є логістика. На сьогоднішній день не існує єдиного визначення поняття “логістика”. В дисертації наводиться авторське визначення логістики, як науково-практичної діяльності, що базується на інтегрованій функції управління матеріальними та супутніми потоками і забезпечує поставку товарів “точно в строк”. Встановлено, що логістичний підхід має більш високий рівень організації й управління підприємством. Головне завдання полягає в тому, щоб зробити його основним інструментом організації та управління.

Сформульовані положення логістичної концепції. Основними з них є: розгляд руху матеріальних та супутніх потоків через усі етапи економічного процесу як єдиного цілого; координація дій фахівців різних служб, які управляють матеріальними та супутніми потоками; облік витрат протягом усього логістичного ланцюга; встановлення оптимального рівня обслуговування споживачів. Кожне з положень запропоновано розглядати в технологічній та функціональній взаємодії один з одним, що і визначає суть логістичної системи. Під останньою автор розуміє сукупність функціонально співвіднесених ланок, які системно реалізують цілісну оптимальну дію на матеріальний потік, орієнтовану на задоволення потреб споживачів.

Проведені дослідження дозволили запропонувати наступні етапи формування логістичної системи (рис. 1): 1) вибір стратегії формування логістичної системи здійснюється на основі аналізу навколишнього середовища та техніко-економічного аналізу діяльності підприємства легкої промисловості; стратегія розробки системи повинна відображати основні цілі та задачі підприємства; 2) аналіз існуючого ланцюга “постачання-виробництво-збут” на максимальну відповідність поставленим цілям передбачає оцінку логістичного потенціалу підприємств легкої промисловості та виявлення у цьому ланцюзі вузьких місць; 3) здійснення організаційних перетворень в структурі управління підприємства; 4) проведення оптимізації рівня запасів для забезпечення безперебійного виробничого процесу, мінімізації витрат та підвищення якості обслуговування споживачів; 5) оцінку ефективності функціонування логістичної системи, що базується на обліку логістичних витрат, визначенні оптимального рівня обслуговування споживачів та на розрахунку показника економічної ефективності.

Рис. 1. Модель формування логістичної системи

Рис. 1. Модель формування логістичної системи

При формуванні логістичної системи повинні враховуватися наступні принципи: послідовного просування по етапах створення системи; узгодження інформаційних, ресурсних та інших характеристик проектованої системи; відсутності конфліктів між цілями окремих підсистем і цілями всієї системи.

Аналіз закордонного досвіду впровадження мікрологістичних систем (“just-in-time”, KANBAN, “планування потреби в матеріалах/виробничого планування потреби в матеріалах” (MRP I/МRР ІІ), “планування ресурсів підприємства” (ERP) та інші) дозволив виявити можливості і проблеми використання цих систем на підприємствах легкої промисловості та запропонувати найбільш ефективні з них, а саме системи МRР ІІ та системи ЕRP-класу.

У другому розділі “Становлення логістичної системи в управлінні підприємств легкої промисловості” досліджено передумови впровадження логістичної системи на підприємствах легкої промисловості; розроблено методичний підхід щодо оцінки логістичного потенціалу підприємств легкої промисловості; з’ясовано особливості оперативного управління матеріальними потоками на підприємствах галузі.

Вибір галузі легкої промисловості для оцінки можливостей її організаційно-економічної оптимізації на мікрорівні обумовлюється тим фактором, що процеси активних ринкових перетворень, які їй притаманні, вимагають максимально швидкої та ефективної ринкової орієнтації.

Проведені дослідження підтверджують актуальність впровадження логістики в практичну діяльність підприємств легкої промисловості.

В результаті вивчення стану використання логістики в Україні встановлено, що кількість підприємств, які впроваджують мікрологістичні системи стрімко зростає та охоплює всі галузі промисловості (в т.ч. підприємства легкої промисловості). Впровадження цих систем дозволяє забезпечити підтримку та гнучкість основних бізнес-процесів закупівлі, виробництва та розподілу. Логістика, як науково-практична діяльність має всі передумови для активного розвитку в найближчі роки.

Впровадження логістичної системи на підприємствах легкої промисловості потребує оцінки їх логістичного потенціалу, необхідної для підтримки процесу прийняття рішень, вдосконалення комунікації всередині підприємства, оцінки власної діяльності, мотивації та постановки цілей підприємства.

Оцінка логістичного потенціалу ґрунтується на запропонованій системі показників: коефіцієнт задоволення потреби К1 (ефективність матеріального потоку на вході); коефіцієнт рівномірності поставок К2 (інтенсивність матеріального потоку на вході, показник роботи постачальників); коефіцієнт співвідношення вхідних та вихідних односторонніх матеріальних потоків К3; коефіцієнт співвідношення запасів та вхідного матеріального потоку К4; коефіцієнт співвідношення запасів та вихідного матеріального потоку К5; коефіцієнт якості обслуговування споживачів К6; коефіцієнт надійності (оперативності) обслуговування К7; коефіцієнт корисності обслуговування (показник “наявності товару”) К8; коефіцієнт продуктивності логістичних витрат К9.

Оцінку логістичного потенціалу підприємств легкої промисловості для ретроспективного та порівняльного зіставлення з іншими підприємствами рекомендується здійснювати за формулою середньої геометричної простої:

, , (1)

де Ілп інтегральний показник логістичного потенціалу; Ki – і-й показник логістичного потенціалу, і=1,…n; n – кількість показників.

Залежно від одержаних значень Ілп рівень логістичного потенціалу рекомендується оцінити так: (00,2) – відсутній; (0,2–0,4) – низький; (0,4–0,6) – середній; (0,6–0,8) – добрий; (0,8–1,0) – високий.

Запропонований методичний підхід може бути використаний як для оцінки логістичного потенціалу, так і для оцінки поточного стану функціонування логістичної системи (за умови включення до інтегрального показника коефіцієнта продуктивності логістичних витрат).

Апробація методичного підходу здійснена за матеріалами трьох підприємств легкої промисловості, а саме: АТЗТ “Україна”, ЗАТ ВТШ фірма “Дана”, СП ТОВ “РІФ-1”. В результаті встановлено, що ТОВ “РІФ-1” має високий логістичний потенціал (в межах 0,8–1,0) завдяки розробленій на підприємстві політиці інтегрованого процесу управління матеріальним потоком. Показник Ілп, розрахований за даними АТЗТ “Україна” та ЗАТ ВТШ фірма “Дана”, знаходиться в діапазоні (0,6–0,8), що відповідає оцінці логістичного потенціалу – "добре". Причини, які знижують його повне використання, обумовлені загальносистемною кризою в легкій промисловості, а також неефективністю заходів, які вживають підприємства по подоланню власних труднощів на ринку. Розв’язання останніх носить нерегулярний, імпульсивний характер, визначається поточними проблемами промислового виробництва, а не цілеспрямованими заходами, орієнтованими на перспективу.

Однією з причин заниженого рівня логістичного потенціалу підприємств легкої промисловості є недоліки в процесі управління матеріальним потоком. Зокрема, він має слабкий інтегрований початок, оскільки немає орієнтації на загальносистемну ефективність, а у рішенні окремих завдань управління матеріальним потоком домінують локальні критерії оптимізації. Подібна конфігурація призводить до виникнення внутрішньосистемних конфліктів і “вузьких місць”, таких як: неузгодженість планів; децентралізація процесу управління матеріальним потоком та слабка його інформаційна інтеграція; низький рівень скоординованості процесу оперативного управління матеріальним потоком; низька оперативність та достовірність складання планів; відсутність оперативного зворотного зв’язку про хід виконання планів.

Уточнені та систематизовані взаємозв’язки між причинами, предметами та суб’єктами внутрішньосистемних конфліктів (рис. 2), в результаті чого обґрунтована залежність конфліктів управління матеріальним потоком від причин організаційного характеру. Штучне розділення суміжних функцій управління матеріальним потоком потребує їх постійного погодження та призводить до непродуктивних втрат часу на координацію у процесі розробки загальних рішень між різними функціонально-орієнтованими підрозділами.

У третьому розділі “Методичні основи формування логістичної системи” обґрунтовано та розроблено організаційний механізм формування логістичної системи на підприємствах легкої промисловості, здійснено математичне моделювання управління запасами в логістичній системі, обґрунтовано критерії оцінки ефективності функціонування логістичної системи.

Для усунення причин існування внутрішньосистемних конфліктів на підприємствах легкої промисловості запропоновано організаційний механізм формування логістичної системи, який передбачає: 1) перепроектування процесу управління матеріальним потоком, включаючи централізацію його планування та оперативного управління, а також інтеграцію у відповідності до MRP II технологій управління; 2) перерозподіл функцій управління матеріальним потоком між підрозділами, формування процесної схеми управління матеріальним потоком і побудова матричної організаційної структури управління.

Процес управління матеріальним потоком, що пропонується представлено на рис. 3.

Рис. 3. Основні етапи інтегрованого процесу управління матеріальним потоком на підприємствах легкої промисловості

Інтегрований процес управління матеріальним потоком на підприємствах легкої промисловості передбачає: можливість планування з використанням планової специфікації; створення специфікації й технологічного маршруту комплекту виробів з опціями й специфікою конкретного замовлення клієнта; можливість оцінки замовлення клієнта, складання кошторису виробничого завдання для визначення вартості виробництва й очікуваних строків виготовлення продукції на основі існуючого завантаження потужностей підприємства й задіяних ресурсів; управління виробництвом відповідно до замовлень; диспетчеризацію й відстеження виробництва відповідно до замовлень; інтерфейс із системою автоматизованого проектування для оперативної передачі конструкторсько-технологічної інформації в інтегровану інформаційну систему управління матеріальним потоком; управління проектами.

Інтеграція процесу планування дозволить формувати взаємопов’язані та погоджені між собою плани (по обсягу та по строках) покриття виробничих потреб в матеріальних ресурсах, плани виробництва та реалізації продукції, і, на цій основі, переходити до здійснення оперативного управління матеріальним потоком у всіх функціональних підсистемах.

Організаційний механізм формування логістичної системи вимагає посилення горизонтальних зв’язків за рахунок перерозподілу функцій управління матеріальним потоком, фізичних функцій руху і перетворення матеріальних ресурсів між підрозділами у відповідності до процесної схеми управління, яка усуває штучний розподіл відповідальності за виконання окремих взаємопов’язаних функцій. Для досягнення максимальної ефективності роботи підприємств легкої промисловості й скоординованості управління матеріальним потоком запропоновано створення відділу логістики, який виконує функції централізованого планування і підтримки процесу оперативного управління матеріальним потоком. Наявність такого відділу дасть можливість концентрувати ухвалення рішень по усуненню конфліктів інтересів і цілей, які існують між основними підрозділами підприємства.

Проведені дослідження засвідчили, що оптимальна форма організаційної структури управління матеріальним потоком, яка реалізує принципи логістики, відповідає матричній оргструктурі управління. Підприємство, управління яким побудовано на процесній основі, з урахуванням рівневої спеціалізації, розглядає свою роботу як серію операцій або функцій у вигляді потоку, що перетинає його функціональні межі (рис. 4).

Управління запасами складає найбільш важливу сферу логістичного менеджменту підприємства, як з точки зору трудомісткості, так і пов’язаних з ними витрат. В основі оптимізації рівня запасів лежить розрахунок оптимального розміру замовлення, який забезпечує максимізацію загального прибутку від реалізації продукції. У дисертаційній роботі розроблено методику визначення оптимальної величини запасів, з урахуванням різних по структурі витрат на створення та утримання запасів, зокрема, пропорційних, непропорційних та постійних. Методика складається з наступних етапів:
1) встановлення допустимої множини величин партій поставок зазначеного матеріалу (з урахуванням даних про потребу в матеріалі, звітних даних про поставки, умов поставок); 2) розрахунок сумарних витрат, пов’язаних з виконанням замовлень при умові поставок партій зазначеної величини;
3) розрахунок витрат, пов’язаних з утриманням запасів зазначеної величини;
4) визначення загальних витрат, пов’язаних з виконанням замовлень та утриманням запасів для кожної зазначеної величини поставок; 5) визначення прибутку, який одержить підприємство від оптимізації запасів; 6) визначення прибутку від реалізації встановленого рівня сервісу; 7) знаходження сумарного прибутку; 8) знаходження серед значень сумарного прибутку максимальної величини. Відповідна цьому значенню партія поставок приймається за оптимальну.

Рис. 4. Модель централізації й децентралізації функцій управління матеріальним потоком між підрозділами підприємств

легкої промисловості в матричній організаційній структурі управління

В результаті запропонованого поетапного алгоритму визначення оптимальної величини запасу обирається оптимальна партія поставки з урахуванням максимізації прибутку від оптимізації запасів та реалізації встановленого рівня сервісу.

Величина запасів значною мірою залежить від графіку поставок продукції (матеріалів) усім споживачам (постачальником). Це обумовлено тим, що на рівень витрат, пов’язаних з виконанням замовлень та утриманням запасів впливає графік поставок готової продукції (матеріалів). Чим рівномірніше розподіляються поставки між усіма споживачами, тим меншою є необхідна величина запасів. Можливість розробки оптимального графіку поставок обумовлена множиною варіантів поставок продукції споживачам , де j вид продукції, ; індекс обсягу партії поставки, ; i – споживач, ; номер варіанту календарних термінів поставок продукції, ; індекс рівня сервісу. Це і обумовило необхідність розробки економіко-математичної моделі комплексної задачі оптимізації запасів продукції та термінів поставок її споживачам. Критерієм оптимальності задачі є максимізація загального прибутку від реалізації продукції з урахуванням витрат на запаси продукції та додаткових капітальних вкладень. Цей критерій оптимальності відображається наступною цільовою функцією:

, (2)

де прибуток від реалізації j-го виду продукції (без врахування витрат на реалізацію поставок продукції та сервісне обслуговування); додатковий прибуток, який забезпечує реалізація -го рівня сервісного обслуговування; витрати на виконання замовлення та на утримання запасів по варіанту ; k – день поставки, ; витрати на утримання одиниці запасу j-ї продукції у k-й день, пов’язані з появою перехідних запасів (); необхідний початковий запас j-ї продукції у k-й день, якщо сумарні поставки її більші, ніж випуск продукції в цей день; інтенсивність використання варіанту поставки . Змінна може прийняти значення рівне 1, якщо передбачається поставка по варіанту , або значення =0, якщо поставка по ньому не передбачається.

В економіко-математичній моделі знайшли своє відображення наступні обмеження:

1) В план може увійти лише один варіант поставки j-ї продукції по кожному споживачу:

. (3)

2) Сумарні поставки j-ї продукції усім споживачам у k-й день з урахуванням перехідних та початкових запасів повинні бути рівними обсягу випуску j-ї продукції постачальником в цей день:

, (4)

де величина перехідного запасу j-ї продукції у k-й день; запас j-ї продукції у (k-1)-й день, який використовується для поставки у k-й день; необхідний початковий запас j-ї продукції у k-й день, якщо сумарні поставки її більші, ніж випуск продукції в цей день.

3) Сумарні капітальні витрати на реалізацію сервісного обслуговування за всіма варіантами поставок не повинні бути більшими за передбачені на це кошти:

. (5)

Економіко-математична модель дозволяє визначити варіанти поставок для кожного споживача із зазначенням розміру і інтервалів поставок, рівня сервісу та капітальних витрат на його здійснення.

Аналогічна економіко-математична модель може бути використана для вирішення задачі про поставки матеріалів від множини постачальників до підприємства-споживача.

У дисертаційній роботі проведені дослідження з метою обґрунтування критеріїв оцінки ефективності функціонування логістичної системи. Функціональну оцінку роботи логістичної системи запропоновано розглядати в розрізі наступних складових: логістичні витрати, логістичний сервіс та економічна ефективність.

Логістичні витрати є якісним показником ефективності функціонування логістичної системи та інструментом управління підприємством. В результаті дослідження підсистеми процесу управління витратами обґрунтовано складність застосування традиційного бухгалтерського обліку у визначенні логістичних витрат. Реалізація на підприємстві логістичного підходу до управління матеріальним потоком (припускає інтеграцію й координацію різних функцій і операцій по руху й перетворенню матеріального потоку) вимагає застосування в системі управління витратами принципів і підходів обліку, планування й регулювання витрат, які виникають у ході виконання відповідних операцій. Важливим також є виявлення та оцінка прихованих витрат, які раніше не розглядалися й не приймалися в розрахунок у ході прийняття управлінських рішень. Зі зміною організаційної структури управління змінюється й характер класифікації витрат. Так, при матричній організаційній структурі управління всі витрати для цілей логістики є контрольованими і керованими однією організаційною одиницею – відділом логістики, що дозволяє скоординовано управляти матеріальним потоком, скорочуючи сукупні витрати.

Запропоновано вести облік витрат щодо виконання фізичних функцій і операцій, які пов'язані з роботою по здійсненню транзакцій між постачальниками й споживачами (рис. 5). В першу чергу даний метод необхідний як підхід до визначення витрат не по підрозділах, а по операціях.

Рис. 5. Структура логістичних витрат на підприємствах легкої промисловості

Основною перевагою даного методу є можливість на його основі формувати інформаційне поле для внутрішньофірмового управління, і, що особливо важливо, для управління єдиним матеріальним потоком у логістичній системі.

Логістична політика підприємства повинна розроблятися з урахуванням збалансованості бажаного рівня сервісу та мінімальної величини логістичних витрат для підвищення конкурентоспроможності підприємства. Логістичний сервіс представлено комплексом послуг, які надаються споживачу та охарактеризовано групою наступних показників: якість, надійність (оперативність) та корисність (показник “наявності товару”).

Запропоновано використання показника сумарного ефекту та економічної ефективності, як складових оцінки функціонування логістичної системи підприємства.

Такий підхід до оцінки ефективності функціонування логістичної системи дозволяє комплексно оцінити результати логістичної діяльності підприємства та проводити необхідний контроль розміщення логістичних потужностей для найбільш ефективного поточного управління.

Розроблені в дисертації методичні та практичні рекомендації щодо формування логістичної системи на підприємствах легкої промисловості дозволяють забезпечити комплексний підхід до управління матеріальним потоком, його оптимізацію шляхом інтеграції матеріалопровідного ланцюга для одержання конкурентних переваг на ринку.

ВИСНОВКИ

Отримані результати проведеного дисертаційного дослідження дають нове розуміння наукового завдання щодо формування логістичної системи на підприємствах легкої промисловості. Основними результатами науково-теоретичних, методичних та прикладних досліджень дисертації є:

1. Логістика як науковий напрямок перебуває на стадії формування, її дефініції та зміст повною мірою не уніфіковані. В дисертаційній роботі автором запропоновано власне визначення логістики, як науково-практичної діяльності, що базується на інтегрованій функції управління матеріальними та супутніми потоками і забезпечує поставку товарів “точно в строк”. Обґрунтовані основні положення логістичної концепції.

2. Ефективним в управлінні діяльністю підприємств легкої промисловості є формування логістичної системи, під якою автор розуміє сукупність функціонально співвіднесених ланок, які системно реалізують цілісну оптимальну дію на матеріальний потік, орієнтовану на задоволення потреб споживачів.

3. Запропоновано концептуальну модель формування логістичної системи, яка складається з комплексу взаємопов’язаних напрямків діяльності по забезпеченню міжфункціональної інтеграції управління матеріальним потоком на підприємствах легкої промисловості.

4. Важливе значення для ефективної діяльності підприємств легкої промисловості має оцінка їх логістичного потенціалу, яка ґрунтується на системі запропонованих автором показників та дозволяє: визначити оптимальність та раціональність організації економічних потоків; ефективність використання ресурсів; різносторонньо оцінити функціонування підприємства; налагодити відслідковування покращення чи погіршення якості діяльності підприємства в цілому та окремих підрозділів; порівнювати результати роботи підрозділів між собою.

5. Встановлено, що процес управління матеріальним потоком на підприємствах легкої промисловості має слабкий інтегрований початок, оскільки немає орієнтації на загальносистемну ефективність, а в рішенні окремих задач управління матеріальним потоком домінують локальні критерії оптимізації. Подібна конфігурація і змістовне наповнення елементів підсистеми управління призводить до виникнення внутрішньосистемних конфліктів. Виявлені, уточнені та систематизовані взаємозв’язки між причинами, предметами та суб’єктами внутрішньосистемних конфліктів.

6. Запропоновано організаційний механізм формування логістичної системи, який передбачає перепроектування процесу управління матеріальним потоком та формування матричної організаційної структури управління.

7. Зважаючи на те, що управління запасами складає найбільш важливу сферу логістичного менеджменту підприємства, обґрунтовано та розроблено методику визначення оптимальної величини запасів з урахуванням різних за структурою витрат на створення та утримання запасів. В результаті запропонованого поетапного алгоритму визначення оптимальної величини запасу обирається відповідна партія поставки з урахуванням максимізації прибутку від оптимізації запасів та реалізації встановленого рівня сервісу.

Розроблена економіко-математична модель комплексної задачі оптимізації запасів продукції та термінів поставок її споживачам забезпечує визначення варіантів поставок для кожного споживача із зазначенням розміру і інтервалів поставок, рівня сервісу та капітальних витрат на його здійснення.

8. Функціональну оцінку роботи логістичної системи запропоновано розглядати в розрізі наступних складових: логістичні витрати, логістичний сервіс та економічна ефективність. Такий підхід дозволяє комплексно оцінити результати логістичної діяльності підприємства та проводити необхідний контроль розміщення логістичних потужностей для найбільш ефективного поточного управління.

9. Запропонована класифікація логістичних витрат, яка заснована на їх обліку по виконанню фізичних функцій та операцій з матеріальним потоком, як найбільш ефективний спосіб їх визначення.

10. Методичні рекомендації та пропозиції щодо формування логістичної системи на підприємствах легкої промисловості можуть бути використані в економічній діяльності підприємств інших галузей промисловості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Євсєєва Г.В. Використання принципів логістики в підвищенні ефективності закупівельної діяльності підприємств легкої промисловості // Вісник Донецького університету. Серія Б. Економіка і право. Спецвипуск. – Донецьк, 2006. – Т.1.– с.261-268.

2. Євсєєва Г.В. Внутрішньосистемні конфлікти в управлінні матеріальним потоком, існуючі на підприємствах легкої промисловості та причини їх виникнення // Вісник Хмельницького національного університету. – Хмельницький, 2006. – Т.1.– с. 68-73.

3. Євсєєва Г.В. Класифікація ризиків в логістичних системах // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. – Київ, 2005. – №6 (26). – с.173-175.

4. Євсєєва Г.В. Оптимальні алгоритми прийняття рішення про стан підприємства з урахуванням ризику незатребуваної продукції в логістичних системах // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. – Київ, 2005. - №4. – с.165-167.

5. Євсєєва Г.В., Рожок В.Д. Методика визначення оптимальних поточних запасів для різних умов поставок // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. – Київ, 2006. – №6 (32). – с.158-160. (Особистий внесок – розроблено поетапний алгоритм визначення оптимальної величини запасу з урахуванням максимізації прибутку від оптимізації запасів та реалізації встановленого рівня сервісу).

6. Рожок В.Д., Євсєєва Г.В. Комплексна задача оптимізації запасів продукції та термінів поставок її споживачам // Актуальні проблеми економіки. 2007. – №1 (67). – с.182-185. (Особистий внесок – запропоновано критерій оптимальності, а саме: максимізація прибутку від реалізації продукції з урахуванням витрат на запаси та додаткових капітальних вкладень на сервісне обслуговування споживачів).

В інших виданнях:

7. Євсєєва Г.В. Промислове підприємство як об’єкт логістичного впливу // Збірник тез доповідей всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.: НУХТ, 2006. – с.48.

8. Євсєєва Г.В., Сліпенюк Т.М. Розробка логістичної системи управління запасами на підприємстві // Тези доповідей всеукраїнської наукової конференції молодих вчених та студентів. – Київ: КДУТД, 2002. – Т. ІІ. – с. 138. (Особистий внесок – розроблено схему логістичного управління запасами).

9. Рожок В.Д., Євсєєва Г.В. Теоретичні аспекти логістики // Вісник Київського державного університету технологій та дизайну. – Київ, 2001. – №3. – С. 77-79. (Особистий внесок – дослідження концептуальних положень логістики в практичній діяльності підприємств).

10. Фокіна Н.П., Євсєєва Г.В. Комерційна логістика як метод зниження та ліквідації ризику незатребуваної продукції // Збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.: МАУП, 2006. – с.312-320. (Особистий внесок – класифікація методів зниження ризику незатребуваної продукції).

АНОТАЦІЇ

Євсєєва Г.В. Формування логістичної системи на підприємствах легкої промисловості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (легка промисловість). – Київський національний університет технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних, методичних та практичних рекомендацій щодо формування логістичної системи на підприємствах легкої промисловості.

У роботі визначено концептуальні положення логістики в управлінні виробничо-господарською діяльністю підприємств, розкрито сутність, зміст та етапи формування логістичної системи, досліджено світовий досвід їх впровадження. Запропоновано концептуальну модель формування логістичної системи. Визначено та обґрунтовано передумови впровадження логістичної системи на підприємствах легкої промисловості. Розроблено методичний інструментарій оцінки логістичного потенціалу підприємства. Досліджено особливості оперативного управління матеріальним потоком на підприємствах легкої промисловості.

Обґрунтовано та розроблено організаційний механізм формування логістичної системи на підприємствах легкої промисловості.

Запропоновано методику визначення оптимальної величини запасів та економіко-математичну модель комплексної задачі оптимізації запасів продукції та термінів поставок її споживачам.

Рекомендовано функціональну оцінку роботи логістичної системи розглядати в розрізі таких складових, як логістичні витрати, логістичний сервіс та економічна ефективність.

Ключові слова: логістика, логістична система, логістична концепція, логістичний потенціал, матеріальні потоки, оптимізація запасів, економіко-математична модель, логістичні витрати, організаційний механізм, інтеграція.

Евсеева Г.В. Формирование логистической системы на предприятиях легкой промышленности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (легкая промышленность). – Киевский национальный университет технологий и дизайна Министерства образования и науки Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена разработке теоретических, методических и практических рекомендаций по формированию логистической системы на предприятиях легкой промышленности.

Исследованы зарубежные и отечественные подходы к научному представлению понятия “логистика”, что позволило дать авторское определение, обосновать основные положения логистической концепции. Раскрыты суть, содержание и принципы формирования логистической системы.

Предложена концептуальная модель формирования логистической системы, которая состоит из комплекса взаимосвязанных направлений деятельности по обеспечению межфункциональной интеграции управления материальным потоком.

Исследован зарубежный опыт внедрения логистических систем с целью обоснования наиболее подходящего механизма внедрения операционных систем на предприятиях легкой промышленности Украины.

Обоснованы предпосылки внедрения логистической системы на предприятиях легкой промышленности. Разработана методика оценки логистического потенциала предприятий, которая основывается на системе показателей, позволяющих разносторонне оценить функционирование предприятия.

Исследован процесс оперативного управления материальным потоком на предприятиях легкой промышленности с целью выявления причин заниженного уровня логистического потенциала. Установлено, что этот процесс имеет слабое интегрирующее начало и приводит к возникновению внутрисистемных конфликтов.

Выявлены, уточнены и систематизированы взаимосвязи между причинами, предметами и субъектами внутрисистемных конфликтов, что позволило обосновать зависимость конфликтов управления материальным потоком от причин организационного характера.

Разработан организационный механизм формирования логистической системы, который предусматривает: перепроектировку процесса управления материальным потоком, включая централизацию его планирования и оперативного управления, а также интеграцию в соответствии с MRP II технологией управления; формирование матричной организационной структуры управления, включая перераспределение функций управления материальным потоком, физических функций движения и преобразования материальных ресурсов между отделами в соответствии с процессной схемой управления. Для достижения максимальной эффективности работы предприятий легкой промышленности и координации управления материальным потоком обоснована необходимость создания отдела логистики.

Разработана методика определения оптимальной величины запасов с учетом разных по структуре затрат на их создание и хранение. Обоснована и разработана экономико-математическая модель комплексной задачи оптимизации запасов продукции и сроков поставок ее потребителям, которая разрешает определить варианты поставок для каждого потребителя с указанием размера поставки, интервалов поставок, уровня сервиса и капитальных затрат на его осуществление.

Функциональную оценку работы логистической системы рекомендовано рассматривать в разрезе таких составляющих: логистические затраты, логистический сервис и экономическая эффективность.

Предложена классификация логистических затрат, которая основана на учете затрат по выполнению физических функций и операций с материальным потоком, как наиболее эффективный способ их исчисления. Логистический сервис представлен комплексом услуг, которые предоставляются потребителю, и охарактеризован группой показателей: качество, надежность (оперативность) и полезность (показатель “наличия товара”).

Предложено использование показателя суммарного эффекта и экономической эффективности, как составляющих оценки функционирования логистической системы.

Ключевые слова: логистика, логистическая система, логистическая концепция, логистический потенциал, материальные потоки, оптимизация запасов, экономико-математическая модель, логистические затраты, организационный механизм, интеграция.

Ievsieieva G.V. The formation of logistic system at the enterprises of light industry - Manuscript.

The dissertation for receiving of a scientific degree of the candidate of economic science on a speciality 08.00.04 - economy and management of the enterprises (light industry). - Kyiv National University of Technologies and Design of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2007.

The dissertation is devoted to the development of theoretical, methodical and practical recommendations concerning