МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Гордон Марина Володимирівна

УДК:338.22.01

ЦІЛЬОВА ФУНКЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

ДЕРЖАВИ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ

Спеціальність 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент Кучерук Світлана Анатоліївна, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічної теорії (м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Туріянська Марія Михайлівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, професор кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності (м. Донецьк);

кандидат економічних наук Галабурда Микола Костянтинович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів (м. Київ).

Захист відбудеться 30 жовтня 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради
Д 11.051.01 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: вул. Челюскінців, 198 а, м. Донецьк, 83015, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (вул. Університетська, 24, м. Донецьк, 83055).

Автореферат розісланий 27 вересня 2007 р. (дата)

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблема місця й ролі держави в функціонуванні ринкового механізму господарювання не стає менш актуальною на тлі здійснення трансформаційних перетворень і наближення української економічної системи до моделей ринкової економіки. В ході дискусій, що продовжуються, особливої гостроти набувають питання формування мети економічної політики, ступеню її впливу на різні сфери суспільного життя й діяльності господарюючих суб'єктів, на державні та недержавні інституції, на окремих громадян. Примітно, що з другої половини 90-х років ХХ ст. українські вчені стали надавати цим питанням особливо пильної уваги, оскільки посилення економічної ролі держави та спроби відновлення її функцій на фоні формування ліберальної моделі економіки вносять певну нестабільність і непослідовність у трансформаційні процеси, що проявляються в діях уряду України протягом перехідного періоду. Так, незважаючи на подальше зростання ВВП, індекс економічної свободи в Україні в 2006 році склав 3,24 бали та погіршився в порівнянні з попереднім періодом на 0,08 позиції.

Тому наукове визначення цільової функції економічної політики держави вже зараз, в умовах стабілізації ринкових перетворень і накопичення реальних основ подальшого розвитку, має істотне значення, оскільки визначає вектор економічного й соціального прогресу та формує контури майбутньої моделі суспільства.

На сьогодні економічна наука має чимало досягнень щодо визначення функцій держави в ринковій економіці. Серед досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених слід відзначити праці Р.Акоффа, Є.Балацького, О.Бузгаліна, Дж.Б’юкенена, М.Вебера, А.Гальчинського, В.Геєця, Дж.К.Гелбрейта, В.Гугняка, В.Дементьєва, Л.Дмитриченко, Л.Йохансена, І.Лукінова, Д.Норта, М.Олсона, Ф.Перру, Дж.Сакса, М.Туріянської, Б.Шаванса та іншіх.

Разом з тим, окремі аспекти проблеми залишаються недостатньо визначеними – зокрема, неоднаково трактується економічна сутність цілепокладання в економічній політиці держави та зміст його етапів. Не знайшов належного обґрунтування вплив інституціональних процесів на формування орієнтирів економічної політики держави. Не є вирішеним питання оцінки компонент цільової функції з позицій критеріальних показників.

Все це й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та задачі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках державної бюджетної теми за планом науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету “Розробка методів управління розвитком інститутів ринкового господарства” (номер державної реєстрації 0106U001181) та державної бюджетної науково-дослідної теми кафедри економічної теорії Донецького національного технічного університету “Політична економія: актуальні проблеми в умовах транзитивності” за № Н-34-2000.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування сутності цільової функції економічної політики держави та механізму її формування в процесі розробки стратегії макроекономічного розвитку.

Для досягнення цієї мети в дисертації поставлено та вирішено такі задачі:

обґрунтовано визначення категорії “цілепокладання” як системи взаємодії інститутів реалізації цілей економічної політики держави;

розроблено концепцію побудови цільової функції економічної політики держави;

визначено соціально-економічні передумови та роль державних і недержавних інституцій в процесі цілепокладання;

розроблено модель оптимізації цільової функції економічної політики держави;

визначено й обґрунтовано особливості формування цільової функції економічної політики держави в Україні;

обґрунтовано основні напрямки вдосконалення державного регулювання соціально-економічного розвитку України.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес формування цільової функції економічної політики держави в умовах транзитивної економіки.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є цільова функція економічної політики держави та механізм її формування в сучасній економіці України.

Методи дослідження. Теоретичним і методологічним підґрунтям дисертації є фундаментальні праці класиків економічної теорії, українських і зарубіжних учених з проблем державного регулювання соціально-економічних процесів. Нормативною базою є закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, інші нормативні документи.

Дослідження ґрунтується на історико-генетичному підході до аналізу сучасних процесів реформування й зміни місця та ролі держави в регулюванні економіки. На засадах принципів діалектики розкрито як об’єктивні умови формування економічної політики держави та її цільової функції, так і суб’єктивні дії державних органів влади. У вирішенні задач дисертації використано загальнонаукові методи пізнання: системний підхід (у визначенні економічного змісту категорії “цілепокладання” як системи взаємодії певних інститутів); аналіз і синтез (в дослідженні факторів впливу на економічну політику); методи логічного аналізу (у визначенні характеристик суб’єктів економічної політики); методи математичного аналізу (у прогнозуванні компонентів цільової функції економічної політики держави на засадах співвідношення між кількістю пріоритетних стратегічних цілей та кількістю реальних інструментів їх досягнення).

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснено постановку та вирішення актуальної задачі наукового обґрунтування теоретичних положень щодо формування цільової функції економічної політики держави в сучасних соціально-економічних системах; розробки методологічних засад дослідження цієї проблеми та створення моделі формування цільової функції економічної політики держави.

Конкретизація наукової новизни одержаних результатів дослідження полягає у наступному.

вперше:

запропоновано сучасну концепцію формування цільової функції економічної політики держави та визначено основні принципи її реалізації, що дозволяє виявити співвідношення поведінки індивідів із потребами суб’єктів економічної політики та встановити певні їх обмеження, що упорядковують їх оптимальну взаємодію;

для досягнення більшої ефективності державної політики обґрунтовано пропозиції щодо підсилення соціальної та інноваційної спрямованості цільової функції економічної політики держави та забезпечення узгодженості дій різних рівнів системи державного управління;

одержали подальшого розвитку:

концептуальний підхід щодо визначення природи та взаємозв’язку категорій “цільова функція” та “цілепокладання” на підставі виявлення впливу суб’єктивних чинників на процес формування цілей економічної політики, доведено необхідність оптимального поєднання економічних інтересів суб’єктів економічної політики при формуванні та реалізації цільової функції;

структура показників-індикаторів цільової функції економічної політики на засадах релевантності, достовірності, зрозумілості, когерентності, динамічної та регіональної компаративності, що дозволяє коригувати економічну політику держави в процесі реалізації цільової функції.

удосконалено:

факторний підхід до формування цільової функції держави на основі ідеї багатоваріантності формування цілей другого рівня, адаптаційних можливостей соціально-економічної системи, який передбачає оптимізацію співвідношення між кількістю пріоритетних стратегічних цілей та кількістю реальних інструментів їх досягнення, що сприятиме підвищенню ефективності економічної політики.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані в роботі методологічні принципи формування цільової функції економічної політики можуть бути використаними в оцінці ефективності державної політики, а також при розробці пріоритетів і програм соціально-економічного розвитку країни та її регіонів. Окремі положення роботи використано комісією з питань економічної політики, комісією бюджету та фінансів Донецької обласної ради при підготовці проекту рішення обласної ради “Про програму економічного та соціального розвитку Донецької області на 2006 рік”, Донецькою обласною державною адміністрацією при розробці “Комплексної програми розвитку села та агропромислового комплексу в Донецькій області на 2006-2010 роки”, Центром законодавчих ініціатив при розробці законопроектів “Пропозиції до проекту “Про стимулювання розвитку регіонів”, “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, що підтверджено відповідними документами. Результати дослідження використовуються у викладацькій роботі на кафедрі економічної теорії Донецького національного технічного університету, зокрема у таких навчальних курсах, як “Історія економічних вчень”, “Економічна теорія”, “Державне регулювання економіки”, “Економічна політика держави”, “Макроекономіка” та спецкурсах.

Особистий внесок здобувача. Висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, отримано автором самостійно й опубліковано у відкритому друку. З наукових публікацій у співавторстві в роботі використано лише ті положення, що одержано в результаті особистих досліджень.

Апробація результатів дисертації відбулася на 7 наукових і науково-практичних конференціях і конгресах: ІІ Міжнародній науковій конференції молодих учених-економістів “Проблемы теории и практики управления в современной экономике” (Донецьк: ДонДТУ. - 1999); науково-практичній конференції “Финансы, деньги и кредит” (Донецьк: ДонДУ. - 1999); Регіональній науково-практичній конференції “Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року (Донецька область – 2010)”. (Донецьк: Донецька облдержадміністрація, ІЕПД НАН України, ІЕП НАН України. - 1999); Міжнародній науковій конференції “Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки” (Харків: Харківська облдержадміністрація, ХДАДТУ. – 1999); V Міжнародному конгресі українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку” (Львів: НАН України, Міністерство освіти і науки України. – 2000); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економічної освіти і науковий прогрес” (Кривий Ріг: КТУ. – 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції Статистична оцінка соціально-економічного розвитку (Хмельницький: Хмельницький університет управління та права. - 2007).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 16 наукових робіт загальним обсягом 5,53 д.а., з яких особисто автору належить 3,73 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 169 найменувань, та 5 додатків. Роботу викладено на 177 сторінках; робота містить 5 таблиць, 12 рисунків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено сутність проблеми, мету та задачі дослідження, його об’єкт і предмет, анотовано наукову новизну одержаних результатів, розкрито практичне значення положень, висновків і рекомендацій автора, зв'язок дослідження з науковими програмами, наведено дані відносно апробації результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи формування цільової функції економічної політики держави” визначено категоріальний підхід до визначення цільової функції та її реалізації в процесі формування економічної політики. Цільова функція економічної політики являє собою постановку раціональних (тобто відповідних наявним ресурсам) задач, що визначаються необхідністю одержання максимально можливих результатів при мінімально допустимій кількості витрачених коштів платників податків. При цьому поняття “мета” та “функція” рекомендовано розрізняти: мета відображає бажаний стан економічної системи, тоді як функція відображає призначення дій держави щодо реалізації цілей, тобто та ж сама функція може одночасно реалізовувати декілька цілей. Процес завдання мети прийнято називати цілепокладанням.

На основі аналізу позицій інших авторів з цих питань доведено існування певних границь цілепокладання: ціль повинна бути конкретною, вимірюваною, повинна відповідати об’єктивним потребам даного середовища, передбачати можливі зміни та наявність хреодного ефекту, бути досяжною, тобто реальною. Цілі у функціональній системі ієрархічно пов’язані одна з одною та обов’язково передбачають наявність ресурсів, у тому числі інформаційних. Одна з проблем при цьому – оптимізація цілей та їх гармонійність.

На основі інституціонального підходу автором виділено три рівня цілей за пріоритетами: перший – пов'язаний з проблемами національної безпеки; другий – задачі соціально-економічного спрямування та забезпечення екологічної безпеки населення; третій – питання економічної ефективності дій господарюючих суб’єктів, що забезпечують економічне зростання.

Цільова функція формується у два етапи: спочатку законодавчий орган країни визначає черговість цілей, потім розробляються варіанти економічної політики держави з конкретними значеннями цілей та їх регулюванням (рис.1). Відзначається, що практичні дії щодо реалізації цілей можуть (і в дійсності так і є) відхилятися від конкретних завдань, що, на жаль, спостерігається зокрема в Україні.

Рис. 1. Причинно-наслідковий зв'язок: мета – цільова функція – цілевказівка

У рамках традиційної парадигми економіки добробуту в дисертації досліджено й так звані “провали” держави (неринкові провали): перевищення обсягів виробництва суспільних благ та пов’язана з цим зайва витрата ресурсів, неадекватна оцінка довгострокових наслідків державного втручання, створення державою нових форм нерівності (наприклад, через перерозподіл ресурсів чи доходів, перевищення витрат на утримання бюрократичного апарату, виборчу кампанію, лобізм тощо). Виникає та, на жаль, поширюється передбачене Дж.Б’юкененом утворення політичного ринку – як арени конкуренції людей за вплив на прийняття рішень, на розподіл ресурсів, “за портфелі” та т.ін., учасники якого мають незвичайні права власності. Таким чином формується економіка бюрократії, в якій не створюються економічні блага, а доходи її суб’єктів мають джерелом не результати економічної діяльності, а є наслідком отримання політичної ренти. Тому рішення деяких суб’єктів економічної політики можуть не співпадати з інтересами більшості членів суспільства, що й підтверджує практика. Такий стан висвітлює принаймні два аспекти проблеми формування цільової функції економічної політики держави: по-перше, не завжди втручання держави в ринкову економіку під гаслом виправлення провалів ринку є виправданим, по-друге, можливі випадки такого втручання через політичну гру, що наносить чималу шкоду економіці та соціальній сфері. Отже, для України найбільш прийнятною слід вважати таку основу державності, яка б поєднувала в єдиному механізмі ринкові, державні та громадські важелі регулювання соціально-економічних процесів.

Другий розділ “Формування цільової функції економічної політики в стратегії макроекономічного розвитку” містить дослідження передумов цілепокладання в регулюванні економіки, ролі державних і недержавних інститутів у процесі цілепокладання, особливостей формування цільової функції економічної політики держави в Україні.

Оцінюючи передумови цілепокладання, слід зважати, по-перше, на характер соціально-економічної системи саме за ознаками власності та влади; по-друге, на місце, роль і границі державного втручання в економіку; по-третє, на політичну ситуацію в країні.

У дисертаційному дослідженні розглянуто транзитивність як особливий стан економічної системи, що формується під впливом об’єктивних і суб’єктивних чинників і спрямовується на підвищення ефективності та сталості економіки країни. Ця властивість обумовлює процес формування цільової функції економічної політики держави. Автор поділяє тезу Д.Норта, за якою ключовим фактором підвищення економічної ефективності слід вважати правила регулювання економіки, що постійно змінюються, а також тезу Б.Шаванса про дуалізм системи перетворень – поєднання спадкоємництва та створення нового. Таким чином, генезис нових відносин і прав власності за умов транзитивності економіки відбувається при збереженні значної інертності в господарській, інституціональній та правовій сферах. Наводяться аргументи доцільності створення нової моделі соціально-економічної системи на шляху врахування генетичних складових системи та поступового формування нових економічних і соціальних відносин.

Оскільки дії держави з визначення цільової функції економічної політики відбуваються одночасно з формуванням нового інституціонального середовища, автор пропонує враховувати в цьому процесі наступне: по-перше, вплив інституцій як соціальних форм закріплення за суб’єктами суспільно необхідних функцій в рамках суспільного розподілу праці; по-друге, систему відносин, форм і прав власності; по-третє, економічну ефективність процесу перетворення відносин власності (за “теоремою Коуза”) й економічної влади - з урахуванням можливих негативних впливів з боку політичних цілей влади. У цьому контексті виникла потреба визначення авторської позиції з приводу місця держави в соціально-економічній системі України.

Об’єктивно сучасні моделі економічної структури суспільства є змішаними, тому виникає потреба наукового обґрунтування процесу перетворення української держави в економічного суб’єкта, що означає введення в макросистему елементу свідомого впливу на економіку.

Багатоаспектність формування мети державної діяльності породжує потребу розробки векторних показників-індикаторів, які можна виявити за таких умов: релевантність; достовірність інформації, що вводиться; зрозумілість для спеціалістів і користувачів; когерентність; динамічне порівняння; регіональне порівняння – тобто процеси цілепокладання та цілевказівки повинні бути взаємопов’язаними, що потребує використання математичної моделі.

В дисертаційній роботі проведена статистична оцінка взаємозалежності між окремими показниками та чинниками соціально-економічного розвитку України, на підставі якої побудовано модель макроекономічного планування на базі методу зигзагоподібної строчки М.Енгвера. Інформаційною базою є шість показників соціально-економічного розвитку, які наведено в таблиці 1. Динаміку цих показників в період з 1995 по 2006 роки наведено в таблиці 2. Дослідження показників у визначеному часовому інтервалі обумовлено необхідністю статистичного підтвердження якості побудованої моделі співставленням прогнозованих і фактичних показників економічного зростання.

Таблиця 1.

Основні соціально-економічні показники розвитку економіки України

Показники | Умовне позначення

1. Реальний ВВП (% до попереднього періоду) | GDP | 2. Інвестиції в основний капітал (% до попереднього періоду) | I | 3. Видатки держбюджету (% до ВВП) | G | 4. Індекс споживчих цін на всі товари та послуги (% до попереднього періоду) | CPI | 5. Рівень зареєстрованого безробіття | U | 6. Реальні грошові доходи (%до попереднього періоду) | MIP |

Таблиця 2.

Динаміка досліджуваних показників |

GDP | I | G | CPI | U | MIP

1995 р. | 87,8 | 71,5 | 44,6 | 477,0 | 0,5 | 108,3 | 1996 р. | 90,0 | 78,0 | 41,9 | 180,3 | 1,3 | 87,8 | 1997 р. | 97,0 | 91,2 | 36,7 | 115,9 | 2,3 | 102,7 | 1998 р. | 98,1 | 106,1 | 30,4 | 110,6 | 3,7 | 102,4 | 1999 р. | 99,8 | 100,4 | 26,7 | 122,7 | 4,3 | 99,3 | 2000 р. | 105,9 | 114,4 | 28,3 | 128,2 | 4,2 | 104,1 | 2001 р. | 109,2 | 120,8 | 27,2 | 112,0 | 3,7 | 110,0 | 2002 р. | 105,2 | 108,9 | 26,7 | 100,8 | 3,8 | 118,0 | 2003 р. | 108,5 | 131,3 | 28,7 | 105,2 | 3,6 | 109,1 | 2004 р. | 112,1 | 128,0 | 29,7 | 109,0 | 3,5 | 119,6 | 2005 р. | 102,7 | 101,9 | 32,2 | 113,5 | 3,2 | 123,9 | 2006 р. | 107,1 | 119,0 | 32,8 | 109,1 | 2,8 | 116,1 |

Розрахунок коефіцієнтів парної кореляції досліджуваних показників макроекономічної динаміки свідчить про те, що існує прямий зв’язок між показниками зростання ВВП і збільшенням обсягів інвестування в основний капітал та зростанням реальних доходів населення, а також зворотна залежність від частки державних витрат у ВВП, рівня інфляції та безробіття.

Таким чином, з метою досягнення запланованого рівня економічного зростання, держава має можливість впливу на показник державних витрат у ВВП у кількісно визначених межах. Припускаючи значення рівня інфляції та збільшення інвестицій екзогенними, маємо набір параметрів цільової функції економічної політики, які включаються до моделі: максимальний рівень безробіття (Umax) – 8%; зростання реальних доходів населення (MIPплан) – 115%; прогнозоване зростання інвестицій (I2007)– 137,7372%; прогнозоване зростання інфляції (CPI2007)– 109,9819%. За методом М.Енгвера, отримуємо рівень мінімального зростання частки видатків державного бюджету в ВВП, Gmin=6,51% за бажаним рівнем зростання ВВП - GDPplan=110,1%. При цьому в умовах спрогнозованих рівнів інфляції, збільшення обсягів інвестування та частки видатків державного бюджету в ВВП, зростання ВВП становитиме: GDP2007=116,4645%.

Таким чином, обсяг зростання прогнозованого рівня ВВП майже співпадає з плановою величиною цього індикатора, що дозволяє застосувати надану модель при формуванні цільової функції економічної політики держави.

У третьому розділі “Механізм реалізації цільової функції економічної політики держави в Україні” досліджено особливості реалізації цільової функції економічної політики української держави, виходячи з внутрішніх і зовнішніх факторів впливу. Ці фактори обумовлюють такі особливості реалізації цільової функції, як: існування режиму державного патронажу секторів і галузей економіки, які створюються випадково та безсистемно, що породжує бюрократизм і корупцію органів влади; розбалансування економіки, що обумовлює невиконання цілей з-за нестачі чи відсутності ресурсів; превалювання слабкої мотивації продуктивної праці та інтересу до виробничого нагромадження; неможливість за таких умов визначення цілей довгострокового розвитку країни.

В розділі обґрунтовано підходи до створення моделі оптимізації цільової функції економічної політики України, виходячи з офіційно проголошеного курсу на формування ринкової економіки соціального спрямування і, навіть, соціального ринкового господарства (СРГ). При цьому використано як теоретичні положення та висновки українських вчених, так і статистичні дані. Компоненти такої моделі містять дані про індекс людського розвитку (ІЛР), про темпи зростання ВВП і реальні доходи населення, про диференціацію доходів і бідність, безробіття, інвестиційну та структурно-інноваційну стратегію країни. Йдеться про селективне управління як вибірковий вплив держави на певні об’єкти економічної системи – галузі, великі виробничі об’єднання, окремі господарюючі суб’єкти, що потребує розробки та реалізації окремих програм. Конкретні механізми державної підтримки інноваційного розвитку повинні, на думку автора, включати такі компоненти, як: інституціональна й соціальна підтримка використання та розвитку творчого потенціалу кожного працівника за рахунок суспільних фондів, спеціальні програми переважно науково-дослідницького напряму та створення інформаційних центрів, що забезпечують доступність до інформації всіх учасників інноваційного процесу. Для створення дійового інноваційного ринку в країні слід посилити фінансування НДДКР та впровадити пільгове оподаткування інноваційних інвестицій. Без активного втручання держави є майже неможливим інтеграція України у світовий економічний простір і створення відкритої економіки за умов глобалізації. Світова тенденція координації національної політики та міжнародного співробітництва матиме позитивне значення для зростання внутрішнього економічного потенціалу й підвищення життєвого рівня населення країни.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Проведене дисертаційне дослідження вирішило науково-теоретичні, методичні та практичні задачі відносно формування й реалізації цільової функції економічної політики держави, що можна представити наступними висновками.

1. На основі категоріального підходу до цільової функції виявлено співвідношення між категоріями “цільова функція” та “цілепокладання”: цільова функція – це економічний зміст, структура й методи формування та визначення оптимальних рівнів мети, а цілепокладання визначає всі стадії формування економічної політики: інформаційну, організаційну, регулюючу, координуючу, контролюючу.

2. Концепція цільової функції повинна виходити з наступних засад: цілі економічних систем повинні базуватися на гіпотезах їх розвитку в майбутньому, проте обумовлені вони теперішнім та минулим станом економічної системи; формування системи цілей залежить від особистості, яка несе відповідальність за процес цілепокладання, від матеріальних та організаційних ресурсів, що направлено на досягнення мети; від організації системи інформації, що підтримує рішення суб’єктів національного господарства.

3. Дослідження соціально-економічних передумов цілепокладання в регулюванні економіки довело необхідність і доцільність застосування системного підходу, завдяки якому можна стверджувати, що неодмінним в ньому є погодження цілей вищого, нижчого рівнів і цілей системи в цілому. Практика державного регулювання ринкової економіки свідчить про доцільність створення власної моделі економіки соціального спрямування чи соціального ринкового господарства.

4. Факторний підхід до формування цільової функції економічної політики держави доводить необхідність: використання методів формалізації механізму цілепокладання, статистичних і математичних методів аналізу за умов вияву бажаних кінцевих результатів; побудови ієрархічної структури цілей з акцентом на головну з них на засадах комплексності, узгодженості, реальності; співвідношення об’єктивних і суб’єктивних процесів; розробки коефіцієнтів значущості різних компонентів системи цілей. Застосування зазначеного підходу в роботі дало змогу обґрунтувати модель оптимізації цільової функції економічної політики для України як загальної соціально-економічної моделі розвитку країни. Встановлено, що вектор показників-індикаторів цільової функції повинен відповідати таким критеріям: релевантність, достовірність, доступність, когерентність, динамічна та регіональна компаративність. У визначенні цільової функції в сучасних умовах України запропоновано використовувати три базові показники-індикатори: темпи зростання реального ВВП, темпи зростання реальних доходів населення, частку інвестицій в основні фонди без врахування випадкових факторів.

5. Серед особливостей формування цільової функції української економічної політики виявлено: збереження елементів регламентованої системи господарювання, що обумовлює дискретний характер державного регулювання та прояви бюрократизму; незбалансованість сфер і галузей економіки з-за незабезпеченості цілей ресурсами; відносно низький рівень розвитку продуктивних сил та слабка мотивація ефективної праці й інтересу до виробничого нагромадження; невизначеність стратегії подальшого соціально-економічного розвитку країни. За таких умов досить складно чітко визначити цільову функцію економічної політики та засоби адаптації економіки країни до існуючих у світі інститутів держави та їх взаємодії у єдиному механізмі регулювання соціально-економічного розвитку.

6. Суттєвим у формуванні цільової функції є визначення стратегічного курсу економічної політики держави на досягнення підвищення добробуту та якості життя. Досягнення цієї мети передбачає нарощування обсягів інвестиційних ресурсів, у тому числі капітальних вкладень в матеріальне виробництво, а також поліпшення структури інвестицій шляхом формування сприятливого інвестиційного клімату, який би створював дієві мотивації господарюючих суб'єктів до здійснення довгострокового інвестування. В цілях підвищення ефективності державного управління та надання суспільних послуг необхідно: по-перше, забезпечити узгодженість дій різних рівнів системи державного управління; і по-друге, сприяти адекватному сприйняттю схвалюваних рішень на всіх рівнях і зацікавленості суб’єктів економічної політики в їх безумовному виконанні.

7. Основні результати дослідження використано комісією з питань економічної політики, комісією бюджету та фінансів Донецької обласної ради при підготовці проекту рішення “Про програму економічного та соціального розвитку Донецької області на 2006 рік”, Донецькою облдержадміністрацією при розробці “Комплексної програми розвитку села та агропромислового комплексу в Донецькій області на 2006-2010 роки”, Центром законодавчих ініціатив при розробці законопроектів “Пропозиції до проекту “Про стимулювання розвитку регіонів”, “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Список опублікованих автором ПРАЦЬ за темою дисертації

у наукових фахових виданнях:

1. Гордон М.В. Методологические основы анализа трансакционных издержек в условиях глобализации экономики // Труды Донецкого государственного технического университета. – Сер. экономическая. – Вып. 9. – Донецк: ДонГТУ. – 1999. – С. 203-211.

2. Гордон М.В., Кучерук С.А. Проблемы оценки масштабов и эффективности участия государства в переходной экономике // Труды Донецького государственного технического университета. – Сер. экономическая. – Вып. 9. – Донецк: ДонГТУ. - 1999. - С. 38-48 (особистий внесок здобувача: визначення параметрів оцінки масштабів ефективності діяльності держави у перехідний період).

3. Кучерук Г.Г., Гордон М.В. Приоритетные направления внешнеэкономической деятельности Украины // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Сб . научн. трудов. – Донецк: Донеччина. – 2000. – С. 148-150 (особистий внесок здобувача здійснено у частині обґрунтування пріоритетів економічної політики).

4. Кучерук Г.Г., Малый И.И., Гордон М.В. Партиципативное управление как фактор роста производительности труда // Вісник Донецького університету. – Сер. В: Економіка і право. – 2000. - № 1. – С. 16-19 (особисто здобувачу належить визначення поняття партиципативного управління).

5. Гордон М.В. Государство и рынок в социальном рыночном хозяйстве Украины // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. – Екон. сер. - № 468. – Харків: ХНУ. – 2000. – С. 32-36.

6. Кучерук С.А., Гордон М.В. Реструктуризація банківської сфери: проблеми зниження трансакційних витрат // Вісник технологічного університету Поділля. – 2000. - № 6. – Ч.2. – С. 174-176 (особистий внесок здобувача – визначення трансакційних витрат в державному регулюванні).

7. Гордон М.В. О некоторых аспектах формирования целевой функции экономической политики в Украине // Наукові праці Донецького національного технічного університету. - Сер. економічна. – Вип. 69. – Донецьк: ДонНТУ. – 2004. – С. 200- 204.

8. Гордон М.В. Институциональный аспект механизма целеполагания в экономической политике государства // Наукові праці Донецького національного технічного університету. – Сер. економічна. – Вип. 89-3. – Донецьк: ДонНТУ. – 2005. – С. 116-122.

9. Гордон М.В., Оленцевич Н.В. Целевая функция экономической политики в контексте институциональной теории // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Сер. економічна. Випуск. 31-1 (117). – Донецьк: ДонНТУ. - 2007. - С. 99-103 (особистий внесок здобувача: аналіз цільової функції економічної політики держави з позицій інституціоналізму).

за матеріалами конференцій:

10. Гордон М.В., Кучерук С.А. Государственное регулирование и экономическая безопасность предприятия // Матеріали II Міжнародної наукової конференції молодих учених-економістів “Проблемы теории и практики управления в современной экономике”. – Донецьк: ДонДДУ. – 1999. – С. 5-9 (особисто здобувачем запропоновано використання вектору показників-індикаторів результатів державної діяльності).

11. Гордон М.В., Кучерук С.А. Методологические вопросы эффективности бюджетной системы Украины // Матеріали науково-практичної конференції “Финансы, деньги, кредит”. – Донецьк: ДонДУ. – 1999. – С. 100-101 (особисто здобувачу належить розробка пропозицій щодо удосконалення бюджетної політики держави в трансформаційний період).

12. Гордон М.В., Кучерук С.А. Стимулюючий ефект соціальних гарантій // Матеріали регіональної науково-практичної конференції “Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року “Донецька область – 2010”. – Донецьк: Донецька облдержадміністрація, ІЕПД НАН України, ІЕП НАН України. – 1999. – С. 133-138 (особистий внесок здобувача: проаналізовано завдання держави щодо соціальної сфери).

13. Гордон М.В. Социальная рыночная экономика: вариант для Украины? // Матеріали Міжнародної наукової конференції “Проблеми теорії і практики становлення соціально орієнтованої ринкової економіки”. – Харків: Харківська облдержадміністрація, ХДАДТУ. - 1999. – С. 109-110.

14. Гордон М.В., Оленцевич Н.В. Проблеми трансформації регіональної економіки // Матеріали V Міжнародного конгресу українських економістів “Україна в ХХI столітті: концепції та моделі економічного розвитку”. – Львів: НАН України, Міністерство освіти і науки України. – 2000. – С. 166-170 (особисто здобувачем досліджено напрямки державного інвестування в стратегії макроекономічного розвитку).

15. Гордон М.В. Новая институциональная экономическая теория и формирование целевой функции экономической политики // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми економічної освіти і науковий прогрес”. – Кривий Ріг: Міністерство освіти і науки України, Дніпропетровська обласна рада, КТУ. – 2006. – С. 116-117.

16. Гордон М.В., Оленцевич Н.В. Державне регулювання економіки: проблеми оцінки і прогнозування // Збірник наукових праць Всеукраїнської науково-практичної конференції “Статистична оцінка соціально-економічного розвитку”. - Хмельницький: Міністерство освіти і науки України, Хмельницький університет управління та права. - 2007 - С. 62-65 (особистий внесок здобувача: запропоновано факторну модель цільової функції економічної політики держави).

АНОТАЦІЯ

Гордон М.В. Цільова функція економічної політики держави: питання теорії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України. Донецьк, 2007.

Проведено комплексне економічне дослідження актуальної проблеми формування цільової функції економічної політики держави через визначення методологічних основ такого аналізу, категоріальний зв'язок, еволюцію концепцій цілепокладання в економічній політиці, розкриття його соціально-економічних передумов, особливостей формування цільової функції, роль державних і недержавних інститутів в цьому процесі, через факторний підхід до формування цільової функції економічної політики в Україні.

В ході дослідження, по-перше, визначено необхідність розмежування понять “цільова функція” та “цілепокладання”, позначено сумісні риси різних позицій щодо їх трактування, по-друге, систематизовано соціально-економічні передумови цілепокладання в державному регулюванні економіки, по-третє, виявлено особливості формування цільової функції економічної політики для України, по-четверте, встановлено потребу взаємодії державних і недержавних інституцій в процесі визначення та реалізації цільової функції, по-п’яте, здійснено системний підхід до оцінки та прогнозування основних компонент цільової функції, по-шосте, залучено математичні методи її прогнозування на засадах оптимального співвідношення між кількістю пріоритетних стратегічних цілей та кількістю реальних інструментів їх досягнення.

Представлено авторську модель оптимізації цільової функції економічної політики держави для сучасних умов України на основі факторного підходу до формування цільової функції економічної політики держави.

Ключові слова: економічна політика, цільова функція, цілепокладання, регулювання економіки, держава, інституції, пріоритети, прогнозування.

АННОТАЦИЯ

Гордон М.В. Целевая функция экономической политики государства: вопросы теории - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 – экономическая теория и история экономической мысли. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины. Донецк, 2007.

Осуществлено комплексное исследование актуальной проблемы формирования целевой функции экономической политики государства путем авторского определения методологических основ такого анализа: определения экономической политики государства как совокупности научных положений, целей, политических средств и практических мер, с помощью которых осуществляется регулирование отношений между гражданами, социальными группами, нациями в сфере экономической жизни общества.

Раскрыты различия и взаимосвязь категорий “целевая функция” и “целеполагание”: первая понимается как содержание, структура и методы формирования и определения оптимальных уровней целей; вторая – как деятельность по выявлению и анализу потребностей управляемого объекта с учетом реальных возможностей их наиболее полного удовлетворения. Данный анализ осуществлен на принципах системности категорий и их связи с реальными процессами.

Исследованы особенности формирования целевой функции экономической политики государства в Украине с точки зрения внутренних и внешних факторов, влияющих на украинскую экономику. В качестве одной из особенностей формирования целевой функции рассмотрены проблемы взаимодействия государственных и негосударственных институтов в этом процессе и выявлено, что механизм такого взаимодействия достаточно сложен, поскольку объектом экономической политики являются потребности и интересы как субъектов хозяйственной жизни, так и различных социальных слоев общества, удовлетворение которых и является смыслом целеполагания. Все это обусловливает активизацию вмешательства государства в рыночную экономику.

Осуществлен факторный анализ процесса формирования целевой функции экономической политики в Украине на основе формализации механизма целеполагания и статистического исследования его факторов, в результате чего определена многомерность критериальных значений целевой функции и выявлено несоответствие почти всех (кроме динамики ВВП) показателей пороговым значениям. Вектор показателей-индикаторов целевой функции должен удовлетворять условиям релевантности, достоверности, понятности, когерентности, динамической и региональной сравнимости. На основании такой методики, предложенной в работе, рекомендовано использование для Украины только трех показателей-индикаторов: темпы роста ВВП, темпы роста реальных доходов населения и инвестиции в основные фонды. Реализацию предложенной целевой функции целесообразно осуществлять путем селективного управления, объектами которого могут выступать отрасли, крупные производственные объединения и отдельные предприятия (организации, фирмы).

Важными компонентами селективного управления следует считать определение приоритетных целей, учет случайных факторов воздействия, социально-экономической ситуации в стране. Правильный выбор “точек роста” в предложенной методике формирования целевой функции экономической политики государства для Украины способен обеспечить стабильное состояние общества и независимое экономическое развитие.

Ключевые слова: экономическая политика, целевая функция, целеполагание, регулирование экономики, государство, институции, приоритеты, прогнозирование.

SUMMARY

Gordon M.V. The Function of Goal of State Economic Policy: questions of theory. - Manuscript.

Thesis on competing scientific degree of candidate of economic sciences by specialty 08.00.01 – economic theory and history of economic thought. Donetsk National University of Ministry of Education and Science of Ukraine. Donetsk, 2007.

Of the dissertation has been done the complex political and economic research of important problem of the state economic policy goal function formation by the definition of methodological fundamentals of this analysis, categorical ties, the goal definition conceptions, evolution in economic policy, exploration of its social and economic conditions, the role of state and non-state institutions within this process by the factorial reproach to the function of goal of economic policy in Ukraine.

The investigation resulted in firstly, proved necessity of differentiation of the “function of goal” and “goal definition”, there have been defined the common features of different points of view concerning its investigation. Secondly, there have been systematized social and economic conditions of goal definition in state economic regulation. Thirdly, there have been found the peculiarities of Ukrainian economic policy function of goal formation. Fourthly, there has been proved the need of interrelation between state and non-state institutions within the process of definition and application of function of goal. Fifthly, there has been done the system reproach towards estimation and forecast of function of goal basic components. Sixthly, the mathematic methods have been applied to forecast basing on optimal correlation of primary strategic goals’ number and number of real instruments to reach them. The author has suggested the model to optimize the function of goal of state economic policy in current terms of Ukraine basin on factorial reproach to the formation of function of goal of state economic policy.

Key words: the economic policy, the function of goal, the goal definition, state, regulation of economy, institutions, priorities, forecasting.