КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

ГРИЦЕНКО ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 69.059.7 : 519.866

СИСТЕМА НОРМУВАННЯ УКРУПНЕНИХ ПОКАЗНИКІВ КОШТОРИСНОЇ ВАРТОСТІ ОБ’ЄКТІВ

РЕКОНСТРУКЦІЇ ЖИТЛА

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами

(економіка будівництва)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник

кандидат економічних наук, професор

Гойко Анатолій Францович,

Київський національний університет будівництва і архітектури,

завідувач кафедри економіки будівництва

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Федоренко Валентин Григорович,

Інститут підвищення кваліфікації Державної служби зайнятості України,

завідувач кафедрою теоретичної та прикладної економіки

кандидат економічних наук, доцент

Закорко Олена Павлівна,

Державний інститут управління та економіки водних ресурсів,

ректор

Захист відбудеться “ 12 ” грудня 2007р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.03 при Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03638, м. Київ – 638, Повітрофлотський проспект, 31

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03638, м. Київ–638, Повітрофлотський проспект, 31

Автореферат розісланий “ 7 ” листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Погорельцев

Загальна характеристика роботи

Житловий фонд України, створений головним чином в шестидесяті – дев’яності роки минулого століття, старіє не лише фізично, але і морально.

Фізичне старіння, перш за все, впливає на водопровідні та теплові комунікації, які потребують, як поточного ремонту, так і капітального, а також на системи вентиляції та енергопостачання.

Не менш важливим є і моральне старіння житлового фонду: малогабаритність квартир, відсутність центрального гарячого водопостачання (газові колонки), невиразна архітектура, застарілі фасади тощо.

Виходячи з економічної доцільності, постає проблема реконструкції житлового фонду, що має не тільки технічну складову (проектування), але і значну економічну, що полягає в необхідності економічного обґрунтування реконструкції в кожному окремому випадку, що, в свою чергу, потребує визначення її кошторисної вартості. Складність реконструкції полягає в тому, що на стадії проектування, яке потребує економічного обґрунтування (ескізний проект, проект), визначення кошторисної вартості на основі елементних ресурсних кошторисних норм (ЕРКН) неможливе в принципі, так як невідомі обсяги будівельно-монтажних робіт по елементах конструкцій. Це органічна та безальтернативна обставина, оскільки ці стадії проектування є укрупненим відображенням прийнятих рішень за своїм призначенням, і, отже, ніяка деталізація їм невластива (до затвердження рішень, що прийняті на згаданих стадіях проектування, будь-яка деталізація не має сенсу через можливі значні зміни).

Актуальність теми. Одним із виходів з даної ситуації є розробка системи нормування укрупнених показників кошторисної вартості реконструкції житла.

Не дивлячись на необхідність створення системи нормативів укрупнених показників кошторисної вартості реконструкції житла, така система до цього часу відсутня, і проектні організації орієнтуються на об’єкти-аналоги. Використання цієї системи ускладнюється відсутністю методик вибору об’єктів-аналогів адекватних об’єкту проектування, а все залежить від знань та сумління автора проекту і, загалом, від окремого випадку. Тому вибір проектів-аналогів необхідно систематизувати за допомогою спеціальної методики, що забезпечує отримання аналога на основі математико-статистичної обробки показників множини однорідних об’єктів-аналогів, які забезпечать достовірність нормативів, висновків та результатів. Реальною уявляється гіпотеза про можливість розробки укрупнених нормативів кошторисної вартості об’єктів реконструкції житла на основі економіко-математичних моделей залежності цієї вартості від конструктивних рішень об’єктів реконструкції, які відображені в їх техніко-економічних показниках.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності з “Програмою реконструкції житлових будинків перших масових серій”, що затверджена разом з заходами по її реалізації постановою Кабінету Міністрів від 14 травня 1999 року, № 820, з напрямами наукових досліджень Київського національного університету будівництва і архітектури за такою темою: “Ціноутворення показників кошторисної вартості реконструкції житла”, номер держреєстрації №0107U007835. Вказана робота, де автор дисертації виступала як відповідальний виконавець, виконувалась за рахунок фінансування Міністерством науки і освіти України,.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у створенні системи нормативів укрупнених показників кошторисної вартості при реконструкції об’єктів житлового будівництва на основі економіко-математичних моделей.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань, які дозволять на базі економіко-математичних моделей створити:

1. Нормативи укрупнених показників кошторисної вартості об’єктів реконструкції житла, відповідно з її затвердженою структурою (згідно з ДБН Д.1.1.-1-2000), у тому числі:

– прямих витрат на загальнобудівельні та санітарно-технічні роботи (витрати на заробітну плату, експлуатацію машин та механізмів) за локальним кошторисом;

– загальновиробничих витрат при виконанні загальнобудівельних та санітарно-технічних робіт;

– окремого об’єкта за об’єктним кошторисом;

– зовнішніх мереж енергопостачання, водопроводу, каналізації, теплопостача-ння за зведеним кошторисним розрахунком;

– нормативних витрат (по главах 1-12 зведеного кошторисного розрахунку та витрат після їх підсумку).

2. Нормативи укрупнених показників трудомісткості та заробітної плати у прямих витратах на загальнобудівельні та внутрішні санітарно-технічні роботи.

Об’єкт дослідження – кошторисна документація об’єктів реконструкції житлових будинків.

Предмет дослідження – методи складання всіх видів кошторисів та зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва по видах робіт при реконструкції житлових будинків.

Методи досліджень. Теоретичною базою основних положень дисертаційної роботи є загальнонаукові принципи проведення наукових досліджень. Правове поле дисертаційного дослідження склали законодавчі та нормативні документи з питань визначення кошторисної вартості робіт об’єктів житлового будівництва. При виконанні робіт враховувались результати наукових праць провідних вітчизняних та зарубіжних вчених.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження є дані державних кошторисних нормативів та кошторисних показників вартості реконструйованих житлових будинків, що розроблені проектними організаціями та науково-дослідними інститутами.

У роботі використовувались загальнонаукові та спеціальні методи дослідження процесів і явищ у їх взаємозв’язку і розвитку: монографічний – при формуванні мети, завдань, предмета і об’єкта дослідження; економіко-математичні – при визначенні взаємозв’язку показників кошторисної вартості реконструкції житла та техніко-економічних показників досліджуваних об’єктів; статистичні – при групуванні проектів за видами витрат; експериментальний – при апробації системи розроблених моделей.

Обробка і аналіз даних здійснювалися з використанням комп’ютерної техніки та стандартного програмного забезпечення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці:

1. Кількісної оцінки нормативів впливу питомих величин техніко-економічних показників на укрупнені показники кошторисної вартості об’єктів реконструкції житла за допомогою економіко-математичних моделей, що дає можливість використовувати їх на стадіях проектування: ескізний проект, проект (ДБН А.2.2-3-2004), а також на тендерних торгах відповідно до затвердженої (ДБН Д.1.1.-1-2000) структури щодо:

– прямих витрат на загально-будівельні та санітарно-технічні роботи, у тому числі на заробітну плату, експлуатацію машин та механізмів;

– загальновиробничих витрат при виконанні загально-будівельних робіт;

– окремих об’єктів за об’єктним кошторисом;

– зовнішніх мереж енергопостачання, водопроводу, каналізації, теплопостача-ння за зведеним кошторисним розрахунком (по главах 1, 3-7 зведеного кошторисного розрахунку);

– витрат за зведеним кошторисним розрахунком (по главах 1-12, кошторисного прибутку, покриття адміністративних витрат, ризику, інфляції та ПДВ).

2. Кількісної оцінки нормативів впливу одного техніко-економічного показника на укрупнені показники кошторисної вартості об’єктів реконструкції житла за допомогою економіко-математичних моделей, відповідно до затвердженої структури (ДБН Д.1.1.-1-2000).

3. Раціональних об’ємів надбудови реконструйованих житлових будинків за умов мінімізації кошторисної вартості на основі економіко-математичних моделей.

Практичне значення одержаних результатів. Головним практичним результатом дослідження є розробка нормативів техніко-економічних показників, які дають змогу отримати укрупнені показники кошторисної вартості укрупнених видів робіт, що дозволяють:

1. Складати всі передбачені ДБН Д.1.1-1-2000 кошториси та кошторисні розрахунки вартості будівництва на стадіях ескізного проекту та проекту:

– зведений кошторисний розрахунок з переліком всіх витрат;

– об’єктні та локальні кошторисні розрахунки за позиціями зведеного кошторисного розрахунку.

2. Проводити тендерні торги між підрядниками на будівництво об’єктів реконструкції житла на основі реальних цін без розробки робочої документації.

3. Підвищити точність розрахунків показників кошторисної вартості.

4. Проводити необхідні економічні розрахунки на стадіях ескізного проекту та проекту.

Результати роботи впроваджені у варіантному проектуванні та економічному обґрунтуванні інвестиційних проектів реконструкції житлових будинків, що
виконані Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом “НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” (лист №1045/к від 29.10.2007), Українським проектним та конструкторсько-технологічним інститутом “АТОМЕНЕРГОБУДПРОЕКТ” (лист № 01/05-144 від 14.09.2007), а також у навчальному процесі дисциплін “Економіко-математичні методи і моделі у будівництві”, “Операційний менеджмент” Київського національного університету будівництва і архітектури (довідка № 372 від 16.10.2007).

Особистий внесок здобувача. В дисертаційній роботі використані авторські розробки та узагальнення, які відображені в матеріалах чотирьох особистих роботах здобувача та в трьох роботах у співавторстві (до особистого внеску здобувача належать розрахунки і узагальнення нормативів, а також розробка методики розрахунку укрупнених показників кошторисної вартості об’єктів реконструкції житлових будинків).

Апробація результатів. Результати дисертаційної роботи доповідалися на 66-й (2005 рік), 67-й (2006 рік) і 68-й (2007 рік) науково-практичних конференціях та науковій конференції студентів і молодих учених (2006 рік) у Київському національному університеті будівництва і архітектури.

Публікації. Основні результати дисертації опубліковано в 7 наукових працях: 1 монографія у співавторстві та 6 статей, у тому числі: 4 – одноосібних публікацій та 2 у співавторстві. Усі статті опубліковані у фахових виданнях, які входять до переліку затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 194 сторінки, у тому числі текстова частина – 157 стор., таблиці – 18 стор., список використаних джерел літератури, що містить
122 найменувань, займає 12 стор., додатки – 7 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, її зв’язок із загальнодержавними науковими програмами, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет і методи наукового дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, встановлено особистий внесок здобувача, подано відомості про їх апробацію.

У першому розділі наведений аналіз літературних джерел, що присвячений проблемам реконструкції житлових будинків та розробки укрупнених кошторисних нормативів вартості реконструкції житлових будинків.

Необхідність розробки методики створення нормативів кошторисної вартості об’єктів реконструкції житлових будинків виникла на основі кількох спонукальних мотивів, основним з яких є ненадійність використання методу об'єктів-аналогів, обмеженого кваліфікацією одного автора кошторисних розрахунків, як правило, невеликою кількістю проектів таких об’єктів-аналогів у конкретній проектній організації і відсутністю детальної методики їх вибору “Вибір аналогу має забезпечувати максимальну відповідність характеристик об'єкта, що проектується та об'єкта-аналога за виробничо-технологічним або функціональним призначенням та за конструктивно-планувальною схемою” [ДБН Д.1.1-1-2000, стр. 61]).

У другому розділі наведено обгрунтування доцільності моделювання нормативів за допомогою сучасних економіко-математичних методів і визначення факторів, від яких, у першу чергу, залежить кошторисна вартість об’єкту будівництва, тобто його техніко-економічних показників (як, наприклад, висота, периметр, об’єм надбудови, площа основи тощо).

За відсутністю подібних нормативів, а також принципів і методів їх формування, і не тільки для реконструкції житла, а і взагалі, логічною виглядає постановка мети роботи, що зводиться до створення системи економіко-математичних моделей і нормативів показників кошторисної вартості об’єктів реконструкції житла. Для досягнення цієї мети, що надасть практичну можливість використання такої системи, було проведено економіко-математичне моделювання укрупнених показників, відповідно до схеми складання інвесторської кошторисної документації.

Основна гіпотеза роботи полягає у тому, що питомі (на 1мі будівельного об'єму) величини техніко-економічних показників об'єктів реконструкції житлових будинків імовірнісно обумовлюють величину кошторисної вартості по окремих видах показників питомих витрат. В результаті проведених у роботі досліджень гіпотеза, що існує причинний зв'язок між техніко-економічними показниками і показниками кошторисної вартості укрупнених видів будівельно-монтажних робіт, який може бути виражений у вигляді регресійних моделей, знайшла підтвердження.

Деталізація наведеної гіпотези і необхідність її доказу визначила наступні дії:

– розподіл об’єктів реконструкції житлових будинків за однорідними групами;

– складання регресійних моделей питомих показників кошторисної вартості залежно від питомих величин техніко-економічних показників по однорідних групах об’єктів;

– коригування однорідних груп об’єктів з метою підвищення точності регресійних моделей;

– складання таблиць нормативів питомих величин техніко-економічних показників об’єктів реконструкції житлових будинків за однорідними групами;

– перевірка нормативів питомих величин техніко-економічних показників щодо достовірності різниці їх значень по однорідних групах;

– встановлення груп нормативів питомих величин техніко-економічних показників і відповідних ним регресійних моделей, за якими і одержували відповідні показники кошторисної вартості.

У роботі цей алгоритм реалізований у розділах 3 і 4.

Розділ 3 присвячений економіко-математичному моделюванню кошторисної вартості загально-будівельних і внутрішніх санітарно-технічних робіт.

Критеріями відбору моделей були два показники: коефіцієнт множинної кореляції та показник відхилення (). Значення першого показника повинно бути найбільшим, оскільки саме коефіцієнт множинної кореляції (R) характеризує тісноту кореляційного зв’язку між вибраними для моделювання показниками, а значення другого – найменшим, оскільки цей показник оцінює відхилення фактичних питомих величин кошторисної вартості () від теоретичних (), розрахованих за знайденими моделями у кожній точці (i=1,2,…,m) статистичного ряду, також визначалось середнє його значення:

;

.

Процес моделювання прямих витрат і їх складових (табл. 1) розпочинався з побудови регресійних моделей всього масиву вихідних даних. Це дало змогу оцінити відхилення без групування об’єктів на однорідні групи і, таким чином, вирішити подальші напрями дослідження.

Результати моделювання були негативними – середньоарифметичні відхилення () склали величину від 37,35% до 53,12% для і =116,84% для (табл.1) і низькі значення коефіцієнта множинної кореляції.

Оскільки наведені в табл. 1 показники вказують на недоцільність такого моделювання, була прийнята спроба згрупувати досліджувані об’єкти по групах таким чином:

– група 1 – з питомою величиною прямих витрат ?80 грн/мі;

– група 2 – з питомою величиною прямих витрат 80<?120 грн/мі;

– група 3 – з питомою величиною прямих витрат 120<?160 грн/мі;

– група 4 – з питомою величиною прямих витрат 160<?200 грн/мі;

– група 5 – з питомою величиною прямих витрат >200 грн/мі.

Таблиця 1

Значення критеріїв відбору моделей на першому кроці моделювання прямих витрат на загально-будівельні роботи і їх складових

Найменування питомої величини показника, який моделюється | Середньо-арифметичне відхилення (), % | Коефіцієнт множинної кореляції (Rі)

Прямі витрати () | 37,35 | 0,51

Заробітна плата () | 43,2 | 0,49

Експлуатація машин () | 53,12 | 0,53

Заробітна плата в витратах на експлуатацію машин () | 48,68 | 0,58

Витрати праці робітників не зайнятих обслуговуванням машин () | 46,81 | 0,5

Витрати праці робітників тих, що обслуговують машини () | 116,84 | 0,45

По кожної групі були побудовані регресійні моделі для визначення кошторисної вартості за видами витрат. Незалежними змінними виступали питомі величини техніко-економічних показників будівлі, що реконструюються (на 1мі об’єму будівлі): – периметр будівлі,; – висота будівлі, ; – об’єм надбудови, що передбачається, одиниць; – площа забудови (основи), .

Результати моделювання були позитивними – середньоарифметична величина відхилень (,%) для по групах не перевищувала 1%, за винятком об’єктів групи 2 (з питомою величиною прямих витрат від 80<?120 грн./мі), де відхилення коливались від 6,33% до 99,44%. При цьому слід зазначити, що відхилення, які за показниками кошторисної вартості не перевищують =23,59%, а =47,85% та =99,44% відносяться до витрат праці, які в нашому випадку відіграють допоміжну роль.

Аналіз отриманих результатів засвідчив, що групування об’єктів дозволяє одержати (по кожній групі окремо) більш точні регресійні моделі, що вказують на залежність нормативів кошторисної вартості від техніко-економічних показників та отримати межі коливань техніко-економічних показників у кожній з груп, які відповідають регресійним моделям нормативів кошторисної вартості.

Таким чином, були побудовані регресійні моделі і межі коливань відповідних (ч) питомих величин техніко-економічних показників (табл. 2, 3).

Отже, для розрахунку нормативів кошторисної вартості нового об’єкта реконструкції житла достатньо визначити питомі величини техніко-економічних показників цього об’єкта, зіставити їх з питомими величинами техніко-економічних показників, які були пронормовані, знайти відповідну групу об’єктів і провести розрахунки питомої величини нормативу кошторисної вартості за відповідною регресійною моделлю.

Перевірка достовірності різниці середньоарифметичних питомих величин техніко-економічних показників однорідних груп за t-критерієм Ст’юдента, дала можливість зробити наступні висновки:

1. Різниця між значеннями питомих величин техніко-економічних показників об’єктів реконструкції житла у більшості випадків недостовірна, тобто для нового об’єкта визначена група не має істотного значення, коли відповідні значення показників нового об’єкта наближаються до нормативів відповідної групи.

2. Результати свідчать про те, що в процесі побудови регресійної моделі для нового об’єкта реконструкції житла, по якому є тільки питомі величини техніко-економічних показників, що суттєво співпадають з величинами техніко-економічних показників, які прийняті нами у вигляді нормативів, необхідно:

- використати рівняння тієї однорідної групи відповідних меж коливань питомих величин техніко-економічних показників, до якої найближче підходять ці показники по нових об’єктах, не загострюючи уваги на показники сусідних груп;

- проводити ті ж самі дії по об’єктах інших груп, але звертаючи особливу увагу на те, до якої групи найближче підходять питомі величини техніко-економічних показників нового об’єкта і підбирати ту регресійну модель, яка складена за відповідними показниками відібраної групи.

Отже, можна стверджувати, що створено перший варіант методики розрахунку нормативів кошторисної вартості укрупнених видів робіт залежно від кількох видів техніко-економічних показників, яка працює з задовільною точністю (?20,0%).

У п’ятому розділі висунуто і перевірено другу гіпотезу: встановлення впливу питомої величини одного техніко-економічного показника, в якості якого виступає питомий об’єм надбудови (,одиниць), на питому величину кошторисної вартості реконструкції житла.

Отримана експрес-методика була перевірена на тих же п’яти групах об’єктів, що і перша (табл. 4).

Таблиця 4

Середньоарифметична величина відхилень (,%) по основній і експрес-методиці по п’яти групах прямих витрат

Групи | Середньоарифметичні відхилення
по прямих витратах (,%)

номера | межі коливань питомих
прямих витрат, грн./мі | основна методика | експрес-методика

1 | ?80 | 3,9 -6 | 5,62

2 | 80<?120 | 6,33 | 3,18

3 | 120<?160 | 7,29 -5 | 3,79 -4

4 | 160<?200 | 0,83 | 2,42

5 | ?200 | 1,69 -12 | 0,007

Результати розрахунків за експрес-методикою є позитивними, але точність отриманих результатів поступається основній методиці. Тобто, проведене дослідження відкриває шлях до використання двох методик в залежності від вимог користувача до точності розрахунків.

Використання експрес-методики дозволило висунути ще одну гіпотезу: питома кошторисна вартість об’єкта реконструкції житла, підрахована по об’єктному кошторису по двох однорідних групах об’єктів, залежить від питомої величини об’єму надбудови (,) і таким чином, свідчить що раціональний питомий об’єм надбудови (який забезпечує мінімум питомої кошторисної вартості) становить:

– для об’єктів з витратами < 250 грн/мі – близько 0,06 одиниць (рис. 1);

– для об’єктів з витратами ? 250 грн/мі – близько 0,14 одиниць (рис. 2).

Рис.1. Графік залежності між питомою кошторисною вартістю об’єкта реконструкції житла (“Всього” по об’єктному кошторису для групи об’єктів
<250 грн/мі) і питомим об’ємом надбудови

Рис. 2. Графік залежності між питомою кошторисною вартістю об’єкта реконструкції житла (“Всього” по об’єктному кошторису для групи ?250 грн/мі)
і питомим об’ємом надбудови

Доказ цієї гіпотези наведено в табл. 5 і на рис. 1 (для першої групи об’єктів), а також в табл. 6 і на рис. 2 (для другої групи об’єктів).

Таблиця 5

Відхилення розрахункових (по моделі ) значень питомої величини кошторисної вартості об’єктів реконструкції житла по об’єктному кошторису
(Y=“Всього” <250грн/мі – група 1) в залежності від питомого об’єму надбудови
(регресійне рівняння Y = -26084xі + 12351xІ – 1163,9x + 165,14 ; R=0,69)

Умовний номер об’єкта | Питомий об’єм надбудови“ | Всього” по об’єктному кошторису до 250 грн./мі | Величина відхилень,

емпіричні | теоретичні

1 | 0,088341594 | 122,54 | 140,73 | 14,84

3 | 0,090290275 | 160,48 | 141,54 | 11,80

4 | 0,032221402 | 172,59 | 139,59 | 19,12

5 | 0,282149742 | 238,77 | 234,10 | 1,95

… | … | … | … | …

27 | 0 | 169,8 | 165,14 | 2,74

29 | 0,33324032 | 207,14 | 183,58 | 11,37

Середньоарифметичне відхилення, згідно з даними табл. 5 складає = 18,37%.

Таблиця 6

Відхилення розрахункових (по моделі ) значень питомої величини кошторисної вартості об’єктів реконструкції житла по об’єктному кошторису
(Y= “Всього” ?250грн./мі – група 2) в залежності від питомого об’єму надбудови (регресійне рівняння Y = 24814xі – 5342xІ + 133,87x + 314,64 ; R=0,84)

Умовний номер об’єкта | Питомий об’єм надбудови“ | Всього” по об’єктному кошторису ? 250 грн./мі | Величина відхилень,

емпіричні | теоретичні

2 | 0,2149 | 398,7 | 343,00 | 13,98

7 | 0,1010 | 300,7 | 299,23 | 0,50

15 | 0,2093 | 284 | 336,15 | 18,36

… | … | … | … | …

26 | 0,2505 | 398,6 | 403,08 | 1,12

28 | 0 | 302,5 | 314,64 | 4,00

Середнє відхилення, згідно з даними табл. 6 складає = 5,22 %.

Узагальнюючі таблиці 2, 3, 7 містять межі коливань питомих величин техніко-економічних показників по групах показників кошторисної вартості об’єктів реконструкції житла.

Ці межі коливань техніко-економічних показників дають змогу знайти такі регресійні моделі кошторисної вартості об’єктів реконструкції житла, які відповідають значенням техніко-економічних показників нового проекту реконструкції житла.

ВИСНОВКИ

1. Основна гіпотеза про те, що кошторисна вартість укрупнених видів робіт (у відповідності зі структурою інвесторської кошторисної документації) знаходиться у кореляційному зв’язку з техніко-економічними показниками об’єктів реконструкції житла, знайшла в роботі своє підтвердження.

2. На основі досліджень, проведених в роботі, складені три методики:

– основна, в якій визначені межі коливань питомих величин техніко-економічних показників по однорідних групах об’єктів реконструкції житла і регресійні рівняння, за допомогою яких визначаються нормативи інвесторської кошторисної вартості укрупнених видів робіт по цих групах об’єктів (згідно з номенклатурою зведеного кошторисного, об’єктного і локального кошторисного розрахунків);

– експрес-методика, яка дозволяє визначити інвесторську кошторисну вартість об’єктів в масштабі основної методики за допомогою одного показника (об’єму надбудови), але з меншою точністю;

– методика, що дозволяє визначити раціональний об’єм надбудови об’єкта реконструкції житла.

3. Регресійними моделями, задовільними за точністю, для визначення кошторисної вартості об’єктів реконструкції житла на стадіях проектування (ескізний проект, проект) можна вважати ті моделі за якими середньоарифметична величина відхилень розрахункових величин від фактичних (по модулю),
;

4. Регресійні моделі по п’яти однорідних групах об’єктів, які одержані в роботі, задовольняють показникам точності, за незначними виключеннями.

5. Основна ідея перших двох методик полягає у тому, що визначаються
(по однорідних групах об’єктів) межі коливань питомих величин техніко-економічних показників, з якими порівнюються ті ж показники по об’єктах, що потребують визначення кошторисної вартості, і таке співставлення дозволяє знайти регресійну модель по відповідній однорідній групі об’єктів.

6. Раціональною величиною питомого об’єму надбудови для групи об’єктів реконструкції житла з кошторисною вартістю < 250 грн/мі є питомий об’єм
V ? 0,06 одиниць, а з кошторисною вартістю ? 250 грн/мі є питомий об’єм V ? 0,14 одиниць.

7. Регресійні моделі інвесторської кошторисної вартості, визначеної по зведеному кошторисному розрахунку і його складовим, мають точність у межах .

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Принципи планування виробничої програми будівельного підприємства і методи нормування її параметрів. Монографія / Гойко А.Ф,, Міхельс В.О., Вахович І.В., Покровський Р.Л., Гриценко Ю.О. – К.: КНУБА, 2007. – 56 с.

До особистого внеску здобувача належать розробка розділу “Нормування кошторисної вартості по укрупнених видах робіт (на прикладі реконструкції житла)”.

2. Гриценко Ю.О. Методи техніко-економічної оцінки проектів реконструкції житла. – К.: Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин: Збірник наукових праць. – Вип. 13. – КНУБА, 2004. – С. 93-98.

3. Гриценко Ю.О. Економіко-математичне моделювання укрупнених показників кошторисної вартості окремих видів будівельно-монтажних робіт при реконструкції житлових будинків – К.: Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин: Збірник наукових праць. – Вип. . – КНУБА, 2005. – С. 28-33.

4. Гриценко Ю.О. Визначення вартості окремих видів будівельно-монтажних робіт за допомогою укрупнених показників при реконструкції житлових будинків. – К.: Будівельне виробництво, № 46, 2005. – С. 110-116.

5. Міхельс В.О., Гриценко Ю.О. Принципи і методи формування нормативів укрупнених показників кошторисної вартості об’єктів реконструкції житлових будинків. – К.: Економіка та держава, № 7, 2006. – С. 49-52.

До особистого внеску здобувача належать розрахунки і узагальнення нормативів укрупнених показників кошторисної вартості об’єктів реконструкції житлових будинків.

6. Гойко А.Ф., Гриценко Ю.О. Методика складання нормативів кошторисної вартості по укрупнених видах робіт об’єктів реконструкції житла. – К.: Економіка та держава, № 12, 2006. – С. 28-33.

До особистого внеску здобувача належать розрахунки та розробка методики складання нормативів кошторисної вартості показників укрупнених видів робіт об’єктів реконструкції житла.

7. Гриценко Ю.О. Визначення кошторисної вартості об’єктів реконструкції житла. – К.: Будівельне виробництво, № 47, 2006. – С. 70-75.

Додаткові публікації, матеріали конференцій:

1. Гриценко Ю.О. Залежність вартісних показників від конструктивних характеристик об’єктів при реконструкції житлових будинків // Програма
66-ї науково-практичної конференції. – К.:КНУБА, 2005. – С. 64.

2. Гриценко Ю.О. Визначення вартості окремих видів будівельно-монтажних робіт за допомогою укрупнених показників при реконструкції житлових будинків // Програма 67-ї науково-практичної конференції. – К.:КНУБА, 2006. – С. 59.

3. Гриценко Ю.О. Складання нормативів укрупнених показників кошторисної вартості об’єктів реконструкції житлових будинків // Тези доповідей наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів КНУБА. – К.:КНУБА, 2006. – С. 132.

4. Гриценко Ю.О. Кошторисна вартість об’єктів реконструкції житла: моделювання, нормування // Програма 68-ї науково-практичної конференції. – К.:КНУБА, 2007. – С. 65.

АНОТАЦІЯ

Гриценко Ю.О. Система нормування укрупнених показників кошторисної вартості об’єктів реконструкції житла. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – “Економіка та управління підприємствами (економіка будівництва)”. – Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена теоретичному обгрунтуванню та розробці нормативів впливу питомих величин техніко-економічних показників на укрупнені показники кошторисної вартості об’єктів реконструкції житла. На основі узагальнення існуючого вітчизняного та закордоного досвіду розробки укрупнених показників кошторисної вартості, виявлення основних чинників, що впливають на їх формування, і проведення відповідних досліджень розроблено наукове обгрунтуванння та практичні заходи застосування економіко-математичних методів, зокрема, регресійного моделювання для нормування укрупнених показників кошторисної вартості об’єктів реконструкції житла і визначення раціонального об’єму надбудови об’єкта реконструкції.

Науково обгрунтовано і запропановано теоретичні і практичні заходи з підвищення достовірності нормативних показників шляхом групування вихідного масиву об’єктів реконструкції житла на однорідні групи. Поряд з основною методикою проведення розрахунків, розроблено експрес-методику, яка значно скорочує і спрощує розрахунки щодо нормування укрупнених показників кошторисної вартості.

Ключові слова: економіко-математичні методи, укрупнені види робіт, кошторисна вартість, реконструкція житла, нормативи кошторисної вартості.

АННОТАЦИЯ

Гриценко Ю.А. Система нормирования укрупненных показателей сметной стоимости объектов реконструкции жилья. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – “Экономика и управление предприятиями (экономика строительства)”. – Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2007.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и разработке нормативов влияния удельных величин технико-экономических показателей на укрупненные показатели сметной стоимости объектов реконструкции жилья. На основании обобщения существующего отечественного и зарубежного опыта разработки укрупненных показателей сметной стоимости, выявления основных факторов, которые влияют на их формирование и проведение соответствующих исследований разработано научное обоснование и практические мероприятия использования экономико-математических моделей, а именно регрессионного моделирования для нормирования укрупненных показателей сметной стоимости объектов реконструкции жилья и определения рационального объёма надстройки объекта реконструкции.

Научно обосновано и предложено теоретические и практические мероприятия повышения достоверности нормативных показателей путем группирования исходного массива объектов реконструкции жилья на однородные группы. Разработана система таких моделей и нормативов, обладающих требуемой точностью, в соответствии с номенклатурой сводного, объектного и локального сметных расчетов по однородным группам объектов:

– прямых затрат на общестроительные и санитарно-технические работы,
а именно на заработную плату, эксплуатацию машин и механизмов по локальной смете;

– общепроизводственных затрат при выполнении общестроительных работ;

– отдельного объекта по объектной смете;

– внешних сетей энергоснабжения, водопровода, канализации, теплоснабжения по сводному сметному расчету;

– затрат по сводному сметному расчету (по главах 1-12, сметной прибыли, административных затрат, риска, инфляции и ПДВ).

Одновременно с основной методикой проведения расчетов, разработана экспресс-методика, которая значительно сокращает и упрощает расчеты нормирования укрупнённых показателей сметной стоимости, при этом точность полученных результатов уступает основной методике.

На основании экспресс-методики разработана новая методика нахождения рационального объема надстройки при минимальных показателях сметной стоимости с помощью экономико-математических моделей в зависимости от удельных величин технико-экономических показателей реконструированных жилых зданий.

Главным результатом исследований является разработка нормативов технико-экономических показателей, с помощью которых можно определить укрупненные нормативы сметной стоимости укрупненных видов работ, с помощью которых возможно:

– составить все предусмотренные ДБН Д.1.1-1-2000 сметы и сметные расчеты стоимости объектов реконструкции жилья на стадиях проектирования эскизного проекта и проекта;

– проводить тендерные торги между подрядчиками на реконструкцию объектов жилья на основании реальных цен без разработки рабочей документации;

– увеличить точность расчетов показателей сметной стоимости;

– проводить необходимые экономические расчеты на разных стадиях проектирова-ния.

Ключевые слова: экономико-математические методы, укрупненные виды работ, сметная стоимость, реконструкция жилья, нормативы сметной стоимости.

ANNOTATION

Gritsenko Y.O. The system of rate setting for increased indicators of the budget cost of reconstructing housing objects. – Manuscript.

The dissertation for getting the scientific degree of the candidate of economical sciences in speciality 08.00.04 – “Economics and business management (building economy)”. – Kyiv National University of Building and Architecture, Kyiv, 2007.

The research is devoted to theoretical grounds and development of influencing the norms of specific technical and economical indices of increased indicators of the budget cost of reconstructing housing objects. Being based on the generalized existing domestic experience of the increased indicators of the budget cost development, exposure of basic factors that influence their formation and corresponding research conduction, we have elaborated the scientific grounds and practical measures of applying the economical and mathematical methods, namely regressive modelling for setting increased indicators of the budget cost of reconstructing housing objects.

Theoretical and practical measures on increasing the authenticity of normative indices by grouping the initial array of the reconstructing housing objects into homogeneous groups are scientifically grouped and suggested. Alongside the basic methods of calculations procedure, the express-method is elaborated for considerably decreasing and simplifying calculations regarding the norms of the increased indicators of the budget cost.

Keywords: economical and mathematical methods, increased kinds of activity, budget cost, housing reconstruction, norms of the budget cost.