МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

ІВАНЧЕНКО НАДІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 338.658

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ

НЕМАТЕРІАЛЬНИМИ АКТИВАМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами

(легка промисловість)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор

Рубан Владислав Якович,

Київський національний університет технологій та

дизайну МОН України,

професор кафедри економічної кібернетики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Бутнік-Сіверський Олександр Борисович,

Інститут післядипломної освіти,

Національний університет харчових технологій МОН України,

завідувач кафедри економіки, обліку та фінансів

доктор економічних наук, доцент

Савіна Галина Григорівна,

Херсонський національний технічний університет

МОН України, завідувач кафедри менеджменту та маркетингу.

Захист відбудеться “ 28 ” вересня 2007р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.102.05 Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти та науки України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, корпус 1, 3 поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2

Автореферат розісланий “27” серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І. О. Тарасенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження.

Сучасний період розвитку економіки характеризується впровадженням нових технологій і випуском наукоємної продукції, що потребує більш глибоких знань і вмінь практичного використання досвіду та кваліфікації працівників, організаційної культури, здатності продуктивно перетворювати та оцінювати інформацію. Саме тому нематеріальні активи (НМА) стають найважливішою складовою активів підприємства.

У зв’язку з цим питання управління НМА має велике наукове і практичне значення. Особливо це стосується підприємств легкої промисловості України, які працюють в умовах жорсткої конкуренції з боку іноземних компаній, мають всесвітньо відомі торгові марки та бренди. Тому, управління нематеріальними активами для підприємств є ключовим ресурсом стабільного розвитку і конкурентоспроможності, а також підвищення їх ринкової вартості.

Методологічні основи наукового аналізу категорії “нематеріальні активи” закладені у працях відомих зарубіжних та вітчизняних економістів: Д.Андриссена, В.Астахова, В.Бочарова, Е.Божко, О.Бутнік-Сіверського, В.Гавви, Л.Едвінсона, Р.Каплана, А.Клименка, Б.Лева, В.Леонтьева, Д.Нортона, О.Олексика, Н.Пузині, Р.Рейлі, І.Рєпіної, Г.Савіної, П.Салівана, О.Святоцького, В.Тесакова, Р.Тиссена, О.Федоніна, Г.Цибульова, Р.Швайса та інших.

Разом з цим, вивчення і аналіз опублікованих за даною тематикою робіт дозволили зробити висновок про те, що питання формування теоретичних та методичних підходів щодо вирішення завдання ефективного управління нематеріальними активами підприємства за умов трансформаційної економіки не достатньо розроблені як у науковому так і в організаційно-практичному аспектах. Подальше поглиблення наукових досліджень пов’язано з удосконаленням таких напрямів як: система управління нематеріальними активами на підприємстві, сучасна класифікація НМА, методи і моделі оцінки стану розвитку НМА.

Саме це обумовило вибір теми, формування мети і завдань дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота безпосередньо пов’язана з виконанням кафедрою економічної кібернетики Київського національного університету технологій та дизайну МОН України науково-дослідної роботи за темою: “Розробка форм вихідної аналітичної інформації для моделі Реєстру об’єктів державної власності, які використовуються у сфері господарської діяльності”, що була проведена на замовлення Фонду державного майна України (номер державної реєстрації 0104U010116, 2003-2004 рр.). Особистий внесок автора полягає в розробці модельно-математичного та інформаційно алгоритмічного забезпечення реєстру об’єктів державної власності, які використовуються у сфері господарської діяльності.

Мета і задачі дослідження.

Метою дисертаційної роботи є обґрунтування методичних рекомендацій та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності управління нематеріальними активами на підприємствах.

Для досягнення мети у дисертаційній роботі були поставлені та вирішувались наступні задачі:

- визначити економічну сутність нематеріальних активів підприємства в ринкових умовах;

- узагальнити складові механізму управління нематеріальними активами;

- з’ясувати вітчизняний та зарубіжний досвід оцінки та моделювання управління нематеріальними активами;

- обґрунтувати вихідні положення та інформаційно-логічну схему управління НМА підприємства;

- здійснити вибір та ідентифікацію показників оцінки нематеріальних активів на підприємствах легкої промисловості;

- оцінити динаміку та виявити особливості розвитку нематеріальних активів на підприємствах легкої промисловості;

- обґрунтувати основні напрямки і заходи підвищення ефективності управління нематеріальними активами підприємства швейної галузі;

- класифікувати методи розрахунків нематеріальних активів в умовах оцінки ринкової вартості підприємств;

- здійснити прогнозні оцінки впливу динаміки розвитку нематеріальних активів на ринкову вартість підприємств.

Об’єктом дослідження є система управління нематеріальними активами на підприємстві легкої промисловості.

Предметом дослідження є складові механізму управління нематеріальними активами на підприємстві легкої промисловості.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі для вирішення поставлених завдань використовувались загальні економічні закони; загальнонаукові системно-ситуаційні методи дослідження для розкриття змісту та сутності управління НМА; інформаційно-логічне та імітаційне моделювання для дослідження структур та класифікацій нематеріальних активів на підприємстві; статистичні і експертні методи обробки даних та методи прогнозування для виявлення стану нематеріальних активів на підприємствах легкої промисловості.

Інформаційною базою дослідження є статистичні дані Державного комітету статистики України, Міністерства промислової політики України, аналітичні матеріали Міністерства економіки України, Української асоціації підприємств легкої промисловості, фінансова звітність суб’єктів господарської діяльності, ресурси мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів

полягає в наступному:

вперше:

- розкрито сутність поняття “нематеріальні активи” як економічної категорії та складової системно-ситуаційної моделі розвитку;

- запропоновано складові механізму управління нематеріальними активами, а саме: вибір системи показників оцінки нематеріальних активів на підприємстві та їх ідентифікація, узагальнення динаміки, визначення станів (оптимальний, прискорений, сповільнений, нестійкий) та виявлення тенденцій розвитку нематеріальних активів на підприємстві;

- розроблено методи кількісної оцінки окремих показників нематеріальних активів для підприємств легкої промисловості;

удосконалено:

- систему класифікації нематеріальних активів на підприємстві легкої промисловості, яка враховує такі нематеріальні активи як: компетентність персоналу, клієнтську базу, мережу постачальників, та власні “бази знань”;

- методику розрахунку гудвілу підприємства (за допомогою інформаційно-логічної схеми);

набули подальшого розвитку:

- системно-ситуаційна модель розвитку підприємства (в якій ресурс “знання” представлено як систему нематеріальних активів);

- етапи впровадження механізму управління НМА на підприємствах легкої промисловості (усвідомлення цілей підприємства, аналіз нематеріальних активів на підприємстві, збирання та обробка вхідних даних, визначення показників та їх ідентифікація, розрахунок інтегрального показника, оцінка динаміки та виявлення проблем на підприємстві, надання рекомендацій щодо управління НМА в залежності від стану їх розвитку).

Практичне значення одержаних результатів.

Запропонований в дисертаційній роботі організаційно-економічний механізм управління нематеріальними активами надав можливість оцінити стан розвитку нематеріальних активів на підприємствах швейної галузі ТзОВ “Літо”-ЛТД (довідка № 11/4 від 23.05.2007 р.), ВТП “Берегиня”(довідка № 15/7 від 28.05.2007р.), КПМФ “Славія” (довідка № 37/7 від 8.05.2007 р.) та надати рекомендації щодо подальшого їх розвитку.

Прикладні результати дисертаційної роботи були використані Фондом державного майна України при формуванні моделі Реєстру об’єктів державної власності, які використовуються у сфері господарської діяльності.

Основні результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес і використовуються при розробленні методичного забезпечення для проведення лекційних та практичних занять для студентів інженерно-економічного факультету Київського національного університету технологій та дизайну МОН України, зокрема при викладанні курсів “Корпоративне управління”, “Проектування баз і сховищ даних”, “Економіка і організація інформаційного бізнесу” (акт від 28.06.07 р.; акт від 29.06.07 р.).

Особистий внесок здобувача.

Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід в обгрунтуванні теоретичних положень, методичних підходів та практичних рекомендації щодо розробки механізму управління нематеріальними активами на підприємствах легкої промисловості (з експерементальними розрахунками та впровадженням на підприємствах легкої промисловості).

Апробація результатів дисертації.

Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування доповідались на: XІ Міжнародній науково-практичній конференції ”Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти” (м. Київ, листопад 2005 р.); Міжнародній науково-методичній конференції “Забезпечення наступності змісту в системі ступеневої освіти” (м. Київ, листопад 2003 р.); Ювілейній міжнародній науково-технічній конференції ”Інноваційні технології ? майбутнє України” (м. Київ, жовтень 2005 р.); X Всеукраїнській науково методичній конференції “Проблеми економічної кібернетики” (м. Київ, вересень 2005 р.); VII Міжнародній науково-технічній конференції “Системний аналіз та інформаційні технології” (м. Київ, червень-липень 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Актуальні проблеми менеджменту зовнішньоекономічної діяльності” (м. Київ, квітень 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні моделі і методи прогнозування соціально-економічних процесів” (м. Київ, квітень 2006 р.); V Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (м. Київ, квітень 2006 р.), VІ Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (м. Київ, квітень 2007 р.).

Публікації.

Основні наукові положення, висновки і результати дослідження опубліковано у 6 наукових фахових виданнях загальним обсягом 3,42 друк. арк., з них особисто автору належать 2,74 друк. арк.

Обсяг і структура роботи.

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків, містить 24 рисунка, 26 таблиць. Дисертація викладена на 187 сторінках машинописного тексту. Список використаних джерел містить 159 найменувань.

Основні положення дисертації.

У вступі визначені актуальність теми , предмет та об’єкт, мета і завдання дослідження, методи та інформаційна база дослідження; вказаний зв’язок із науковими програмами, планами, темами; визначені наукова новизна та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи нематеріальних активів підприємства” розглянуто економічну сутність та структуру нематеріальних активів підприємства, складові механізму управління нематеріальними активами, зарубіжний та вітчизняний досвід оцінки та управління нематеріальними активами підприємств.

В економіці підприємств України нематеріальні активи – це принципово новий об'єкт саме фінансового обліку, що узагальнює особливі види вкладень капіталу підприємства, а також характеризує його економічний потенціал і фінансову стабільність. Тому не існує єдиного визначення поняття “нематеріальні активи”. У податковому визначенні нематеріальних активів обов’язковим є наявність права власності на об’єкт, бухгалтерське визначення нематеріальних активів не враховує категорії права власності, головним є використання об’єкта протягом більше одного року і його нематеріальна форма.

В роботі визначено нематеріальні активи як економічну категорію, яка враховує знання, досвід, потенційні можливості, зацікавленість і гнучкість працівників та керівництва; системи і бази даних; рівень технічного та технологічного оснащення; лояльність клієнтів; наявність патентів та брендів й інші активи, які не відображені у бухгалтерському обліку, однак є ключовими факторами ефективного економічного розвитку підприємства.

Відмінними ознаками нематеріальних активів є: відсутність матеріальної основи, в той же час їх здатність приносити дохід власнику; неможливість виділення із загальної маси майна підприємства або відособлення в самостійний вид майна; багатоцільовий характер використання; тривалість експлуатації, що дає змогу враховувати їх у складі довгострокових інвестицій як позаобігові активи; підвищений ступінь ризику в прагненні одержати дохід від їх застосування; відсутність корисних доходів. Проведене дослідження дозволило виділити десять основних складових нематеріальних активів (рис.1).

Аналіз методів оцінки нематеріальних активів виявив, що більшість з них ґрунтуються на уявленнях індустріальної епохи і втрачають свою актуальність в період постіндустріальний та економіки знань. Це пов’язано з тим що: вартість нематеріальних активів розраховується на основі початкової вартості, витрат які відносяться до минулих показників діяльності підприємства і не придатні до оцінки потенціалу підприємства в майбутньому; не всі НМА враховані на балансі підприємства; відсутня кількісна оцінка окремих показників НМА; не враховується взаємозв’язок із збалансованістю показників; ігнорується взаємодія з іншими активами підприємства та інше.

Дослідження виявило три основні підходи до оцінки НМА: витратний, порівняльний (ринковий), доходний.

Витратний підхід заснований на обліку принципів корисності та заміщення і полягає у визначенні поточної вартості витрат на відновлення або заміщення об’єктів оцінки в поточних цінах з наступним корегуванням на суму зносу (амортизацію). Витратний підхід застосовується, коли об’єкт не призначений для отримання доходу (твори мистецтва).

Порівняльний підхід визначає вартість НМА шляхом порівняння цін нещодавніх продажів подібних об’єктів. Застосування порівняльного підходу на практиці пов’язано з багатьма труднощами та умовностями, тому що НМА відрізняються країною походження, терміном правової охорони, складом розробників, умовами фінансування, терміном продажу та ін.

В основу доходного підходу покладено принцип очікування, а саме вартість НМА визначається величиною майбутніх грошових потоків, які генерують ці об’єкти в дійсну вартість. Вартість НМА можна ототожнювати з капіталом (інвестицією) – величиною, здатною генерувати певний додатковий прибуток, додану вартість, за умов ефективного його використання.

Отже, орієнтуючись на прибутковість конкретної галузі, до якої належить підприємство, або визначивши внутрішню доходність потоку доданої вартості по відомій доданій вартості, за допомогою економіко-математичних методів можна оцінити вартість конкретного НМА та визначити величину вкладеного капіталу. Проведене дослідження надало можливість дійти висновку, що найбільш універсальним в сучасних ринкових умовах є доходний підхід.

В роботі обґрунтовано, що ефективне управління нематеріальними активами містить три етапи: кількісну оцінку, моніторинг змін та створення інфраструктури передачі знань.

У другому розділі “Організаційно-економічний механізм управління нематеріальними активами на підприємствах легкої промисловості” визначено: вихідні положення управління та інформаційно-логічна схема нематеріальних активів; запропоновано систему їх ідентифікації; проведено оцінку динаміки та виявлено особливості розвитку нематеріальних активів.

Проведене дослідження засвідчило, що серед нових парадигм моделювання управління економічними об’єктами найсучаснішим аналітичним інструментом є системно-ситуаційна модель, яка запропонована професором Рубаном В.Я. у 90-х роках минулого століття. Ця модель адаптована автором для дослідження, аналізу і управління НМА на підприємствах легкої промисловості. Її вдосконалення та конкретизація дозволили розглядати гранично невичерпний ресурс знань як систему нематеріальних активів на підприємстві.

Загальна класифікація нематеріальних активів надала можливість побудувати логічну послідовність (інформаційно-логічну схему) їх виникнення та використання в управлінні підприємством легкої промисловості. Послідовність та важливість взаємопов’язаного розташування показників нематеріальних активів було встановлено методом колективних експертних оцінок на підприємствах, а саме методом апріорного ранжування. Інформаційно-логічна схема відображає зв’язки між трьома складовими, які змінюються протягом часу (рис. 2).

Для спрощення управління нематеріальними активами підприємств легкої промисловості на основі інформаційно-логічної схеми пропонується ідентифікувати її складові.

Інформаційно-логічна схема нематеріальних активів підприємства складається з трьох частин.

Перша частина відповідає стартовому інтелектуальному капіталу підприємства на етапі його створення і представлена сумою ().

У другій частині представлено показники пов’язані з фінансовими витратами і відображенням їх на балансі підприємства. Вони виникають у результаті прийняття управлінських рішень і формують суму ().

Третя частина представлена сумою (), яка виникає в результаті впровадження автоматизованих систем управління, формуванні клієнтської бази, мережі постачальників та інше.

Інтегральний показник розвитку нематеріальних активів визначається за формулою:

, (1)

Рис. 2. Інформаційно-логічна схема та ідентифікація НМА на підприємствах легкої промисловості

Інтегральна оцінка показника розвитку нематеріальних активів за економіко-математичним змістом є складною, кусково?неперервною функцією трьох аргументів, яка дає змогу поєднати в одному показнику багато різних за змістом та іншими характеристиками показників розвитку НМА на підприємстві.

Використання інформаційно-логічної схеми та інтегрального показника розвитку нематеріальних активів забезпечує розрахунок гудвілу підприємства:

, (2)

Гудвіл – відображає невраховане багатство та невловимий капітал підприємства, який задається складною, кусково–неперервною функцією двох аргументів.

У дисертаційній роботі проведено аналітичне дослідження функцій гудвілу (), інтегрального показника () та балансової вартості (), що надало можливість побудувати матрицю станів розвитку нематеріальних активів на підприємстві ( рис. 3).

Рис. 3. Матриця станів розвитку НМА

Матриця описує чотири стани розвитку: оптимальний, прискорений, сповільнений та нестійкий.

Оптимальний стан свідчить, що на підприємстві перестає збільшуватись балансова вартість нематеріальних активів. Зростання вартості НМА відбувається за рахунок підвищення цінності внутрішніх (необлікових) НМА. Переведення накопичених знань в систему корпоративних надасть можливість знизити ризики втрати частини досвіду при звільненні або скороченні персоналу підприємства.

Прискорений стан є свідоцтвом швидких темпів збільшення балансових та необлікових нематеріальних активів. Такий стан характеризує стабільний розвиток НМА на підприємстві. Використання нових технологій для підтримки стабільних цін і високої якості в рамках широкого спектра продукції, розробки нових її видів надасть можливість досягнути певних переваг у ціновій політиці на одному або декількох сегментах ринку.

Сповільнений стан свідчить, що керівниками на підприємстві приділяється недостатня увага нематеріальним активам. Підприємство працює і отримує прибуток тільки завдяки матеріальним активам. Систематична діяльність, направлена на вивчення кращих технологій, виробничих процесів, методів організації виробництва та збуту продукції дозволить покращити стан розвитку НМА.

Нестійкий стан вказує на те, що підприємство у своїй вартості враховує тільки нематеріальні активи, які відображені у нього на балансі і не враховує невловиме багатство.

Оцінка перспектив розвитку нематеріальних активів на підприємстві дозволила розробити рекомендації щодо управління НМА в залежності від стану їх розвитку (табл.1).

Таблиця 1

Система управління нематеріальними активами підприємства

Стан НМА підприємства | Напрями та заходи підвищення ефективності стану розвитку НМА

Оптимальний | - створення власної корпоративної бази знань;

- підтримка рівноваги у своїй діяльності, раціональність у використанні існуючого досвіду і знань;

- вдосконалення ключових факторів успіху;

- підтримка інновацій та змін.

Прискорений | - захист сфер компетенції від конкуренції;

- закріплення позицій на ринку;

- впровадження інформаційних систем стандарту (MRP, MRPІI та ERP).

Сповільнений | - впровадження нових моделей продукції;

- маркетингові дослідження;

- стратегія бенчмаркінгу

Нестійкий | - уточнення стратегії розвитку підприємства з урахуванням НМА;

- формування внутрішніх та зовнішніх комунікацій на підприємстві;

- формування звіту “Про рух НМА”;

- прогнозування подальшого розвитку НМА.

У третьому розділі “Підвищення ефективності управління нематеріальними активами на підприємствах легкої промисловості” обґрунтовано основні напрямки та заходи щодо підвищення ефективності управління нематеріальними активами, вдосконалено методи організації і форми оцінки нематеріальних активів та оцінено вплив динаміки нематеріальних активів на ринкову вартість підприємства.

Важливим завданням соціально-економічного розвитку України є забезпечення поступового переходу до нарощування темпів економічного зростання на засадах структурної перебудови промислового виробництва, забезпечення його ефективності, впровадження інновацій, які базуються на досягненнях науки і техніки.

Проведене дослідження виявило, що на підприємствах легкої промисловості збільшуються витрати на: дослідження та розробку нових видів продукції, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності, технічну та технологічну підготовку, маркетингову та рекламну діяльність. Розроблений механізм управління НМА був апробований на підприємствах легкої промисловості: Товаристві з обмеженою відповідальністю “Літо” – ЛТД (ТзОВ, “Літо” – ЛТД), Виробничо торгівельному підприємстві “Берегиня (ВТП “Берегиня”), Колективному підприємстві Миколаївської фірми “Славія” (КПМФ “Славія”). Впровадження механізму оцінки НМА відбувалося в чотири етапи (рис .4).

Рис. 4. Етапи впровадження організаційно-економічного механізму управління НМА на підприємствах легкої промисловості

Результати апробації даного механізму на ВТП ”Берегиня” представлено у табл.2

Таблиця 2

НМА на підприємстві ВТП “Берегиня”

Рис. 5. Динаміка розвитку НМА на підприємстві ВТП “Берегиня”

Отримані результати свідчать, що підприємство ВТП ”Берегиня” має нестійкий стан розвитку НМА. Для покращення стану розвитку НМА на підприємстві ВТП ”Берегиня” було впроваджено такі організаційно-економічні заходи:

- уточнено стратегію розвитку за рахунок розробки збалансованої системи показників (рис. 6);

- сформовано внутрішні та зовнішні комунікації за рахунок впровадження в роботу системи збору пропозицій у вигляді скриньки зворотнього зв’язку, анкетування, Інтернету, електронної пошти та власного Web сайту;

- впроваджено в роботу додаткову форму звітності, а саме звіт ”Про рух НМА”;

- побудовано прогноз подальшого розвитку НМА методом експоненціального згладжування (рис. 7).

Рис. 7. Прогноз інтегрального показника розвитку НМА та гудвілу для ВТП “Берегиня”

Розроблені в роботі заходи щодо впровадження механізму управління нематеріальними активами дозволяють покращити стан розвитку НМА на підприємствах легкої промисловості, що підвищує ефективність його економічної діяльності, конкурентоспроможності та ринкову вартість.

Висновки.

Отримані результати проведеного дисертаційного дослідження дають нове розв’язання наукового завдання, що полягало у розробленні засад та рекомендацій щодо підвищення ефективності управління нематеріальними активами підприємств легкої промисловості в ринкових умовах. Основними результатами науково-теоретичних, методичних та прикладних розрахунково-аналітичних досліджень дисертації є:

1. Нематеріальні активи – це економічна категорія яка враховує знання, досвід, потенційні можливості, зацікавленість і гнучкість працівників та керівництва; системи і бази даних; рівень технічного та технологічного оснащення; лояльність клієнтів; наявність патентів, брендів та інших активів, які не враховуються у бухгалтерському обліку, однак є провідними факторами ефективного економічного розвитку підприємства в ринкових умовах.

2. Ефективне управління НМА складається з трьох етапів: їх кількісної оцінки, моніторингу та створення інфраструктури передачі знань.

3. Поєднання системно-ситуаційної моделі розвитку та економічної категорії “нематеріальні активи” надало можливість визначити граничний ресурс “знання” як інформаційно-логічну схему НМА, що дозволило оцінювати економічний розвиток підприємства з урахуванням його нематеріальних активів.

4. Розкрито мету, функції, завдання, принципи побудови механізму управління нематеріальними активами підприємствах за умов ринкової трансформації. Складовими механізму є: вибір системи показників оцінки нематеріальних активів на підприємстві та їх ідентифікація, узагальнення динаміки, визначення станів (оптимальний, прискорений, сповільнений, нестійкий); виявлення проблем розвитку НМА на підприємств та надання рекомендацій щодо управління НМА в залежності від стану їх розвитку. Перевагами механізму є врахування інформаційно-логічного зв’язку між показниками НМА.

5. В роботі обґрунтовано, що ефективне управління нематеріальними активами містить три етапи: кількісну оцінку, моніторинг змін та створення інфраструктури передачі знань.

6. Вибір системи показників НМА, інформаційно-логічна схема та ідентифікація показників для підприємств легкої промисловості дозволили виділити три групи нематеріальних активів (),(),() які виникають в процесі функціонування підприємства.

7. Узагальнення динаміки розвитку нематеріальних активів з визначенням інтегрального показника розвитку НМА та гудвілу дозволило побудувати матрицю станів розвитку.

8. Аналіз динаміки гудвілу та балансової вартості нематеріальних активів надав можливість розробити рекомендації щодо підвищення ефективності управління НМА на підприємстві.

9. Етапи впровадження механізму управління нематеріальними активами дозволили визначити стан і особливості розвитку НМА підприємств легкої промисловості: КПМФ “Славія”, ТзОВ “ЛІТО - ЛТД”, ВТП “Берегиня” та шляхи їх вирішення. Ці підприємства мають нестійкий стан розвитку нематеріальних активів. Тому, їм необхідно: уточнювати стратегію розвитку підприємства з урахуванням НМА; формувати внутрішні та зовнішні комунікації на підприємстві; формувати звіт “Про рух нематеріальних активів”; прогнозувати подальший розвиток НМА.

10. Методичні рекомендації та пропозиції щодо розробки механізму управління нематеріальними активами на підприємствах швейної галузі можуть бути використані в економічній діяльності підприємств інших галузей промисловості.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

У наукових фахових виданнях:

1. Іванченко Н.О. Комплексний аналіз нематеріальних активів як вагомого чинника ринкової економіки // Моделювання та інформатизація соціально-економічного розвитку України: Зб.наук.пр. – Вип. 6 – К: ДНДІІМЕ Мінекономіки України, 2005. – С. 105-112.

2. Іванченко Н.О. Вплив системи освіти на формування людського капіталу // Моделювання та інформатизація соціально-економічного розвитку України: Зб.наук.пр. – Вип. 4 – К: ДНДІІМЕ Мінекономіки України, 2004. – С. 161-166.

3. Іванченко Н.О. Системно-ситуаційний підхід до нематеріальних активів підприємств легкої промисловості // Актуальні проблеми економіки. – К.: 2006. – №11. – С.120-125.

4. Іванченко Н.О. Зарубіжні та вітчизняні методики та підходи до оцінки вартості нематеріальних активів підприємства // Моделювання та інформатизація соціально-економічного розвитку України: Зб.наук.пр. – Вип. 7 – К: ДНДІІМЕ Мінекономіки України, 2006. – С. 113-126.

5. Іванченко Н.О. Оцінка динаміки та виявлення проблем управління нематеріальними активами на підприємствах легкої промисловості // Вісник КНУТД. – К.: 2007. – №2. – С. 108-113.

6. Іванченко Н.О. Інфологічна модель навчального плану спеціальності на прикладі економічної кібернетики (ЕК) // Вісник КНУТД. – К.: 2006. – №3. – С. 121-126.

В інших виданнях:

7. Іванченко Н. О., Шіковець К. О., Квіта Г. М. Концептуальна модель системи економіко-математичних методів // Системний аналіз та інформаційні технології. Матеріали VII міжнародної науково-технічної конференції (28 червня – 2 липня 2005 р., м. Київ). – К.: НТУУ КПІ, 2005. – С. 224.

8. Іванченко Н. О., Шіковець К. О., Квіта Г. М. Інноваційні підходи щодо моделювання сучасних виробничих систем // Вісник КНУТД. Збірник наукових праць ювілейної міжнародної конференції “Інноваційні технології – майбутне України” – К.-: 2005. – Том 2 – С. 62-64.

9. Іванченко Н. О., Шіковець К. О., Квіта Г. М., Крістіогло Г. Н. Кібернетичний інструментарій для проблемно-діагностичного моделювання // Тези доповідей X науково-методичній конференції „Проблеми економічної кіберентики” з нагоди 40-ї річниці “Економічної кібернетики” 15-17 вересня 2005 р. м. Київ. – Донецьк: ТОВ “АПЕКС”, 2005. – С.121-123.

10. Іванченко Н. О., Шіковець К. О., Квіта Г. М. Нові парадигми моделювання розвитку економічних об’єктів // “Сучасні моделі і методи прогнозування соціально-економічних процесів”: Тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. – К.:2006. – С.200.

11. Іванченко Н. О., Кучер С. Л., Крістіогло Г. М. Система життєвого циклу інтелектуального капіталу ВНЗ // Тези доповідей V всеукраїнської наукової конференції молодих вчених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі” – К.-: 2006. – Том 2 – С.274.

12. Іванченко Н. О., Шіковець К. О., Квіта Г. М. Принципи кібернетичного моделювання економічних систем // “Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики та освіти”: Тези доп. XІ Міжнародної. наук.-практ. конф. – К.:2006. – С.293-296.

13. Іванченко Н.О, Рубан В.Я., Чубукова О.Ю., Шіковець К.О., Квіта Г.М. Компас у світлі Болонського процесу // Вісник КНУТД. – К.: 2005. – №4. – С. 132-138. (особисто автору належать розроблення етапів побудови АРМ кафедри)

Анотація

Іванченко Н.О. Механізм управління нематеріальними активами на підприємствах легкої промисловості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (легка промисловість). – Київський національний університет технологій та дизайну МОН України, Київ, 2007.

У дисертації визначено економічну сутність категорії “нематеріальні активи”, розглянуто вітчизняний та зарубіжний досвід оцінки та управління нематеріальними активами підприємств.

Розроблено та обґрунтовано механізм управління нематеріальними активами підприємства за умов ринкової трансформації та розкрито його мету, функції, завдання, принципи побудови. Механізм складається з: вибору системи показників оцінки нематеріальних активів на підприємстві та їх ідентифікації, узагальнення динаміки, визначення станів (оптимального, прискореного, сповільненого, нестійкого); виявлення проблем розвитку НМА на підприємстві та надання рекомендацій.

В роботі визначено НМА як економічну категорію яка враховує знання, досвід, потенційні можливості, зацікавленість і гнучкість працівників та керівництва; системи і бази даних; рівень технічного та технологічного оснащення; лояльність клієнтів; наявність патентів та брендів та інші активи які не відображені у бухгалтерському обліку, однак є ключовими факторами ефективного економічного розвитку підприємства.

В роботі обґрунтовано, що ефективне управління НМА містить три етапи: кількісну оцінку, моніторинг змін та створення інфраструктури передачі знань.

Визначені вихідні положення управління та розроблена інформаційно-логічна схема НМА, запропоновано систему їх ідентифікації, проведено оцінку динаміки та виявлено особливості розвитку НМА.

Розроблено етапи впровадження механізму управління нематеріальними активами на підприємствах легкої промисловості. Запропоновано конкретні рекомендації щодо впровадження механізму на підприємствах з різними станами розвитку НМА.

Ключові слова: нематеріальні активи, системно-ситуаційна модель розвитку, інформаційно-логічна схема, гудвіл, бедвіл, прогнозування, механізм управління нематеріальними активами.

Аннотация

Иванченко Н.А. Механизм управления нематериальными активами на предприятиях легкой промышленности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – Экономика и управление предприятиями (легкая промышленость). – Киевский национальный университет технологий и дизайна, Киев, 2007.

В диссертации рассматриваются отечественные и зарубежные подходы относительно определения сущности и структуры категории “нематериальные активы”. Раскрываются составляющие механизма управления нематериальными активами: выбор системы показателей оценки нематериальных активов на предприятии и их идентификация, обобщение динамики, определение состояний (оптимальное, ускоренное, замедленное, неустойчивое) и выявление проблем развития НМА на предприятии.

В работе определенно НМА как экономическую категорию, которая учитывает знание, опыт, потенциальные возможности, заинтересованность и гибкость работников и руководства; системы и базы данных; уровень технического и технологического оснащения; лояльность клиентов; наличие патентов и брендов и другие активы, которые не отображены в бухгалтерском учете, и являются ключевыми факторами эффективного экономического развития предприятия.

Отличительными признаками нематериальных активов являются: отсутствие материальной основы, в тоже время их способность приносить доход владельцу; невозможность выделения из общей массы имущества предприятия или выделения в самостоятельный вид имущества; многоцелевой характер эксплуатации; длительность эксплуатации, что дает возможность учитывать их в составе долгосрочных инвестиций как оборотные активы; повышенная степень риска в стремлении получить доход от их применения; отсутствие полезных доходов.

Определены десять категорий НМА связанные с: маркетингом, технологиями, творческой деятельностью, обработкой данных, инженерной деятельностью, контрактами, клиентами, человеческим капиталом, земельным участком, гудвиллом.

Доказано, что в условиях рыночной экономики наиболее универсальным подходом к оценке НМА является доходный подход.

В работе обосновано, что эффективное управление НМА включает три этапа: количественную оценку, мониторинг изменений и создание инфраструктуры передачи знаний.

Определенны исходные положения управления и разработана информационно-логическая схема НМА, предложена система их идентификации, проведена оценка динамики и выявлены проблемы развития нематериальных активов.

Построена матрица состояний развития нематериальных активов на предприятии: оптимального, ускоренного, замедленного и неустойчивого.

Оптимальное состояние показывает, что на предприятии балансовая стоимость нематериальных активов достигла максимального значения и учитывается только неуловимое богатство.

Ускоренное состояние характеризует стабильное развитие НМА на предприятии.

Замедленное состояние показывает, что на предприятии уделяется недостаточное внимание к нематериальным активам.

Неустойчивое состояние указывает на то, что предприятие в своей стоимости учитывает только нематериальные активы, которые отображены у нее на балансе и не принимает во внимание неуловимое богатство.

Разработаны рекомендации по управлению НМА на предприятиях легкой промышленности, а именно: создание собственной корпоративной базы знаний; поддержка равновесия в своей деятельности, рациональность в использовании собственного опыта и знаний; совершенствование ключевых факторов успеха; поддержка инноваций и изменений; защита сфер компетенции от конкуренции; закрепление позиций на рынке; внедрение информационных систем стандарта (MRP, MRPІI, ERP); внедрение новых моделей продукции; маркетинговые исследования; стратегия бенчмаркинга; уточнение стратегии развития предприятий с учетом НМА; формирование внутренних и внешних коммуникаций на предприятии; формирование отчета “О движении НМА”; прогнозирование последующего развития НМА.

Предложены четыре этапа внедрения механизма управления нематериальными активами на предприятиях легкой промышленности.

На первом этапе определяются цели и стратегии их достижения. Проводится анализ НМА предприятия. Осуществляется сбор и подготовка входных данных .

На втором етапе проводится идентификация выбранных показателей.

На третьем этапе внедрения осуществляется количественная оценка интегрального показателя развития НМА и гудвилла.

На четвертом этапе предложенного организационно-экономического механизма определяется динамика развития НМА на предприятии, выявляются проблемы развития и разрабатываются меры по повышению эффективности состояния развития НМА.

Ключевые слова: нематериальные активы, системно-ситуационная модель развития, информационно-логическая схема, гудвилл, бедвилл, прогнозирование, механизм управления нематериальными активами.

Abstract

Ivanchenko N.О., Light Industry Enterprises Intangible Assets Management Mechanism. ? Typescript.

Candidate's in Economic Sciences Thesis in the Speciality 08.00.04 - Economy and Management of Enterprises (Light Industry). - Kyiv National University of Technologies and Design of the Ministry of Education and Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.

This Thesis defines economic sense of the category 'Intangible Assets', considers home and foreign experience in enterprises intangible assets evaluation and management.

We have developed and validated intangible assets management mechanism at the time of market transformation and established its purpose, functions, goals, and construction principles. The mechanism is composed of the following: indices system choice for enterprise intangible assets evaluation and identification, dynamics generalization, statuses assessment (optimal, accelerated, delayed, unstable), and revelation of enterprise intangible assets development problems.

The paper identifies intangible assets as an economic category allowing for knowledge, experience, potential, motivation, and flexibility of workers and managers; data systems and bases; technique and technology level; customers loyalty; patents and brands availability, and other assets out of accounting but still key factors of an enterprise effective economic development.

The Thesis shows that effective intangible assets management comprises three stages: quantitative assessment changes monitoring, and knowledge transmission infrastructure creation.

We have established basic management regulations and developed information logical intangible assets pattern, proposed their identification system, made dynamics assessment and showed intangible assets progress features.

We have developed stages of light industry enterprises intangible assets management mechanism introduction. We give recommendations as to the mechanism introduction at enterprises with different stages of intangible assets progress.

Key Words: intangible assets, system situation progress model, information logical pattern, goodwill, badwill, forecasting, intangible assets management mechanism.