ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КВАСКО АЛЛА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 658.5:655.1

УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ВИРОБНИЦТВА НА ПОЛІГРАФІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ В РИНКОВИХ УМОВАХ.

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами

(поліграфічна промисловість)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Європейському університеті

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

Ястремський Олександр Іванович,

Український державний університет економіки та фінансів (м. Київ), проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти: |

доктор економічних наук, професор

Воротіна Людмила Іванівна, Європейський університет (м. Київ), професор кафедри менеджменту

Кандидат економічних наук, доцент

Тимошенко Олена Володимирівна,

Український державний університет економіки та фінансів (м. Київ), доцент кафедри фінансів

Захист дисертації відбудеться “27” грудня 2007 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К.26.063.01 у Європейському університеті за адресою: 03115 м. Київ, бульв. Академіка Вернадського, 16-в.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Європейського університету за адресою: 03115, м. Київ, вул. Депутатська, 15/17.

Автореферат розісланий “21” листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент О.П. Луцій

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Особливості соціально-економічних процесів в Україні потребують підвищення рівня ефективності функціонування суб’єктів господарювання. Важлива роль у вирішенні цієї задачі належить управлінню організацією виробництва та організаційним факторам, що на нього впливають. В сучасних умовах виробництва дуже важливо знайти нові напрями і методи поєднання наукових досліджень з виробництвом, можливості для скорочення тривалості виробничого циклу та зростання обсягів виробництва і ефективності роботи підприємства в цілому. Своєчасне розв’язання цих проблем пов’язане з виходом на новий рівень високотехнологічних виробництв, підвищенням якості і конкурентоспроможності виробленої продукції, використанням резервів виробництва. В результаті трансформації зовнішніх і внутрішніх виробничих відносин відбуваються зміни, які висувають більш високі вимоги до комплексності розвитку виробництв, потребують запровадження нових адаптованих виробничих систем та моделей у виробничу інфраструктуру промислового підприємства. Тому нині існує потреба в посиленні рівня управління організацією виробництва на підприємствах, а в окремих випадках і в перебудові механізму управління.

Дослідженням в області організації виробництва та управління підприємством присвячені наукові праці таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як: О.А. Ареф’єва, Л.І. Воротіна, Т.Г. Затонацька, А.П. Наливайко, В.О. Онищенко, А.В. Ставицький, А.Дж. Стрикленд, О.В.Тимошенко, А.А. Томпсон, О.Г. Туровець, О.І. Ястремський. Питання організації виробництва та ефективності функціонування поліграфічних підприємств досліджували: К.А. Анікіна, Ю.О. Барнич, В.А. Богомолова, З.В. Григорова, П.О. Киричок, Я.В. Котляревський, Р.М. Машталлер, Є.М. Палига, Л.А. Швайка.

Незважаючи на достатньо значну кількість вітчизняних і зарубіжних праць, дослідження проблем особливостей управління організацією виробництва на поліграфічних підприємствах є недостатнім, що відбивається на загальному розвитку видавничо-поліграфічного комплексу. В умовах зростання ролі раціональної організації виробництва у ефективності функціонування підприємства, все ще існують проблеми в управлінні елементами виробництва. При дослідженні організації виробництва основна увага приділяється технічним можливостям засобів праці, основним параметрам предметів праці, професійним характеристикам виконавців, а не раціональному поєднанню всіх елементів виробництва. Саме тому, завдання удосконалення системи управління організацією виробництва набуває важливого значення та потребує доопрацювання наукових і практичних аспектів діяльності підприємств поліграфічної промисловості. Вищезазначене і обумовило вибір теми дисертації, її актуальність, теоретичне і практичне значення дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з тематикою наукових досліджень кафедри економіки Європейського Університету “Економіка підприємств поліграфічної промисловості перехідного періоду” (номер державної реєстрації 0104V009747).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у подальшому розвитку теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо управління організацією виробництва на поліграфічних підприємствах.

Досягнення поставленої мети пов’язане з вирішенням наступних завдань:

- уточнити економічний зміст понять “організація виробництва” та „управління організацією виробництва”;

- дослідити особливості розвитку організації поліграфічного виробництва в сучасних умовах;

- вдосконалити методики оцінки рівня організації виробництва для поліграфічних підприємств;

- проаналізувати показники, що характеризують рівень організації виробництва підприємств, які надають поліграфічні послуги;

- дослідити виробничий цикл виготовлення продукції поліграфічними підприємствами, що спеціалізуються на книжковій продукції;

- розробити модель управління організацією виробництва на підприємствах;

- визначити можливості застосування виробничих функцій для управління організацією виробництва на поліграфічних підприємствах;

- вивчити можливості проектування тривалості виробничого циклу виготовлення продукції, як одного з напрямів управління організацією виробництва на підприємствах.

Об’єкт дослідження – процес управління виробництвом на поліграфічних підприємствах.

Предмет дослідження – теоретичні і практичні аспекти управління організацією виробництва на підприємствах поліграфічної промисловості.

Методи дослідження. У дослідженні використано наступні методи: метод логічного аналізу (для уточнення термінології понятійного апарату), методи аналітичного групування, порівняння, факторні методи економічного аналізу (при вивченні результатів діяльності підприємств), статистичні методи вивчення кількісних закономірностей, метод математичного моделювання, метод економічного прогнозування (при визначенні прогнозних показників діяльності). Кореляційно-регресійний аналіз став основою при розробці моделі тривалості виробничого циклу.

Інформаційною базою роботи є законодавчі акти, нормативні документи та Закони України з питань підприємництва, аналітичні та звітні дані поліграфічних підприємств і статистичних органів, матеріали наукових та періодичних видань, ресурси мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці комплексу теоретичних і методичних положень щодо управління організацією виробництва на поліграфічних підприємствах. Новизною є:

· Вперше:

- запропоновано концепцію розробки і впровадження моделі управління організацією виробництва, яка передбачає проектування обсягів виробництва для поліграфічних підприємств на основі виробничих функцій, побудованих з використанням показників в натуральних одиницях виміру, тобто на основі даних про чисельність працівників (або кількість відпрацьованого часу) та виробничу потужність підприємства, яка визначається по друкарському цеху (устаткуванню).

· Удосконалено:

- систему принципів раціональної організації виробництва в результаті впровадження принципу комплексності, який, на відміну від відомих, поєднує гнучкість виробничого процесу з допустимим рівнем психофізіологічних умов праці;

- методичні підходи до проектування тривалості виробничого циклу з використанням системи параметрів (обсяг і тираж видання, коефіцієнт механізації виробництва, змінність роботи, графік проходження виробів у виробництві, коефіцієнти неперервності і паралельності) та послідовності їх включення до моделі виробничого циклу, що забезпечує можливість планування обсягу виробництва та рівня завантаженості обладнання;

· Отримало подальший розвиток:

- деталізація сутності понять “організація виробництва” та “управління організацією виробництва”, що дозволяє розглядати друге поняття як систему заходів, які забезпечують збалансований розвиток всіх елементів виробництва відповідно до вимог внутрішнього і зовнішнього середовища та створюють умови для їх ефективної взаємодії в процесі досягнення цілей. В результаті, управління організацією виробництва є одночасно ресурсом розвитку виробництва і інструментом впливу на організацію виробництва;

- методичні підходи до побудови виробничої функції в межах моделі управління організацією виробництва, в якій обсяг праці вимірюється величиною витрат на її оплату, що дає можливість проектувати обсяги виробництва в умовах інфляції за рахунок переходу до відносних показників (коефіцієнтів).

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні дослідження рівня організації виробництва, тривалості виробничого циклу та його структури дозволяють визначати і оцінювати внутрішні резерви удосконалення організації виробництва, обирати способи проектування величини елементів виробництва та тривалості виробничого циклу, методи управління організацією виробництва для підвищення ефективності роботи підприємства.

Результати дослідження використовуються у господарській діяльності підприємств, зокрема: ЗАТ “Книга” (довідка № 66 від 19.02.2007 р.), МПБП “ГОРДОН” (довідка №17/1 від 17.01.2007 р). Основні положення дисертації також використовуються в навчальному процесі Видавничо-поліграфічного інституту Національного технічного університету України “КПІ” при викладанні курсів “Економіка видавничо-поліграфічних організацій”, Організація поліграфічного виробництва”, “Техніко економічний аналіз діяльності видавничо-поліграфічних організацій” при підготовці спеціалістів і магістрів спеціальності 7.050201 “Менеджмент організацій” (довідка №1800/40/1 від 05.03.2007 р.).

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійно виконаною, завершеною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо обґрунтування теоретичних положень, методичних підходів та практичних рекомендацій з проблем управління організацією виробництва на підприємствах поліграфічної промисловості. Всі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто, а їх зміст знайшов відображення в наукових працях дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати роботи доповідалися на звітних засіданнях секції “Економіка поліграфічних підприємств” (НТУУ”КПІ”, Київ, 2002-2005), щорічних науково-технічних конференціях студентів і аспірантів “Друкарство молоде” (НТУУ “КПІ”, Київ, 2001-2004).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 2,21 друк. арк., у тому числі 4 роботи надруковано у наукових фахових виданнях загальним обсягом 1,41друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох основних розділів, висновків загальним обсягом 187 стор., містить 70 таблиць, 27 рисунків, додатків обсягом 13 стор., списку використаних джерел з 196 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи управління організацією виробництва на підприємствах поліграфічної промисловості” розкрито зміст організації виробництва, визначено її складові та принципи, фактори, що впливають на її ефективність, узагальнено особливості та властивості системи управління організацією виробництва, наведена методика оцінки організаційно-технічного рівня виробництва.

Дослідження показало, що в ринкових умовах на першому плані постають питання гнучкості виробництва. Підприємства повинні мати раціональну організацію виробництва, яка передбачає інтегрування всієї сукупності різнорідних компонентів, що реалізують процес виробництва, у цілісну і високоефективну виробничу систему, елементи якої ретельно взаємоузгодженні між собою за всіма параметрами її функціонування.

Узагальнення властивостей системи управління організацією виробництва показало, що її слід розглядати принаймні з двох сторін: з одного боку - це ресурс розвитку виробництва, який може забезпечити підвищення результативності роботи підприємства, а з іншого – інструмент впливу на організацію виробництва. В дисертації уточнено власне поняття управління організацією виробництва: це система заходів, які забезпечують збалансований розвиток всіх елементів виробництва відповідно до вимог внутрішнього і зовнішнього середовища та створюють умови для їх ефективної взаємодії в процесі досягнення цілей. Це дозволяє розглядати управління і як елемент виробничої системи, і як самостійну систему. Призначення системи управління полягає в забезпеченні узгодженої взаємодії виробництва і управління в досягненні кінцевих результатів. Умовою такої взаємодії є відповідність системи управління виробництву.

Як показано в роботі, побудова, функціонування і розвиток виробничих процесів здійснюються на основі принципів раціональної організації виробництва. В результаті вивчення їх змісту встановлено, що зростання кількості принципів пов’язано, в першу чергу, з виділенням певних положень загальноприйнятих принципів організації виробництва у окремий принцип. Це обумовило необхідність формулювання автором нового принципу – принципу комплексності. Він заснований на поділі виробничого процесу на логічно завершені складові елементи (операції), які закріплюються за конкретним виконавцем (або групою виконавців) і можуть швидко адаптуватись до зміни організаційно-технічних умов, та передбачає найкоротші терміни виконання роботи при допустимому рівні психофізіологічних параметрів праці.

У дисертаційній роботі проаналізовано і узагальнено основні підходи до оцінки рівня організації виробництва. Доведено, що аналіз організації виробництва за своїм змістом відповідає аналізу його організаційно-технічного рівня. Останній, в свою чергу, включає три напрями: аналіз і оцінку рівня організації виробництва, аналіз і оцінку рівня організації праці, аналіз технічного рівня виробництва.

Автор зауважив, що особливості поліграфічного виробництва потребують певного уточнення методики розрахунку коефіцієнтів пропорційності і ритмічності. Коефіцієнт пропорційності виробництва, обчислений як відношення продуктивності одиниці устаткування у складі виробничої лінії до виробничої потужності лінії, має певні обмеження у використанні. Натуральні одиниці виміру продукції на кожній з машин виробничої лінії можуть бути різними (зошити, блоки), оскільки потокові лінії найчастіше використовуються у брошурувально-палітурному виробництві. Тому пропонується за наявності обґрунтованих норм праці для всіх частин виробничого процесу перейти до трудових одиниць виміру продукції (виконання робіт). Формула коефіцієнту пропорційності матиме вигляд:

де - норма часу на виготовлення облікової одиниці продукції (виконання одиниці роботи), хв.;

- комплексна норма часу на виготовлення облікової одиниці продукції на виробничий лінії, хв.;

- трудомісткість виконання визначеної операції (роботи) на устаткуванні, що входить до складу виробничої лінії, нормогодин;

- трудомісткість виконання робіт на виробничий лінії, нормогодин.

Встановлено, що при визначенні коефіцієнту ритмічності за кількістю порушень графіку чітко не зазначається, який з випадків вважати порушенням графіку: тільки коли обсяг робіт не виконувався, або і випадок перевиконання виробничого завдання. Вивчення методики інших способів визначення коефіцієнту ритмічності, дозволило уточнити формулювання змісту даного способу. Коефіцієнт ритмічності розраховується як відношення кількості моментів часу виконання або перевиконання виробничого завдання до тривалості аналізованого періоду. Однак, через відсутність врахування в даному способі рівня недовиконання завдання, доцільно ввести обмеження на його використання, а саме: якщо кількість моментів з порушенням графіку у аналізованому періоді більше 25%, то слід обрати інший спосіб розрахунку коефіцієнта ритмічності.

Зростання і розвиток організаційної системи на кожному з етапів потребує адекватного розвитку і зміни системи управління та її елементів. Удосконалення системи управління організацією виробництва – це складний процес, оскільки зміни в напрямах і методах управління повинні привести до підвищення ефективності виробництва.

У другому розділі “Дослідження організації виробництва на поліграфічних підприємствах в сучасних умовах” подана комплексна оцінка діяльності видавничо-поліграфічного комплексу та аналіз організації виробництва і ефективності роботи поліграфічних підприємств, що спеціалізуються на випуску книжкової продукції.

Дослідження рівня організації виробництва проводились на таких поліграфічних підприємствах: концерн “ВД “Ін-Юре”, ЗАТ “Київська книжкова фабрика”, ВАТ “Поліграфкнига”, ЗАТ “Книга”, ЗАТ “Віпол”. Початковим етапом дослідження рівня організації виробництва став аналіз господарської діяльності означених підприємств. Результати роботи підприємств свідчать про покращення ситуації у 2005 році, оскільки у попередні періоди три з них мали збитки. Підвищується рівень ділової активності, про що свідчить зростання показників обіговості коштів підприємства. Підвищився технічний рівень виробництва більшості досліджуваних підприємств (табл. 1).

Таблиця 1

Показники технічного рівня поліграфічних підприємств

№ пп | Показники | Період | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 1. | Фондовіддача, грн. | - ВАТ “Поліграфкнига” | 0,31 | 0,10 | 0,09 | 0,10 | 0,13 | 0,15 | - ЗАТ “Книга” | 0,54 | 0,57 | 0,48 | 0,49 | 0,67 | 0,67 | - ЗАТ “Віпол” | 0,79 | 1,43 | 1,07 | 0,81 | 0,88 | 0,91 | - ЗАТ “ККФ” | 0,33 | 0,55 | 0,59 | 0,78 | 0,58 | 1,34 | - ВД “Ін-Юре”* | 4,10 | 3,40 | 4,61 | 1,07 | 2,48 | 2. | Рентабельність виробництва, % | - ВАТ “Поліграфкнига” | -2,68 | 0,25 | 0,23 | 0,44 | -0,39 | 0,62 | - ЗАТ “Книга” | 9,56 | 12,62 | 1,30 | -2,20 | 3,09 | 2,06 | - ЗАТ “Віпол” | 5,03 | 7,52 | 5,53 | 5,98 | 0,59 | 4,58 | - ЗАТ “ККФ” | 1,99 | 6,23 | 4,70 | 1,29 | -3,20 | 2,42 | - ВД “Ін-Юре”* | 5,36 | 21,38 | -3,02 | -2,26 | 4,84 | 3. | Фондоозброєність праці, тис. грн. | - ВАТ “Поліграфкнига” | 41,50 | 150,17 | 155,60 | 167,53 | 172,39 | 179,09 | - ЗАТ “Книга” | 40,24 | 43,90 | 47,87 | 51,05 | 55,90 | 67,61 | - ЗАТ “Віпол” | 29,88 | 22,59 | 31,03 | 45,46 | 46,18 | 51,38 | - ЗАТ “ККФ” | 38,79 | 41,33 | 42,05 | 44,24 | 38,21 | 36,50 | - ВД “Ін-Юре”* | 9,07 | 10,73 | 8,48 | 30,67 | 21,96 | 4. | Технічна озброєність праці, тис. грн. | - ВАТ “Поліграфкнига” | 18,57 | 85,72 | 86,48 | 95,0 | 99,95 | 101,97 | - ЗАТ “Книга” | 22,29 | 26,45 | 31,48 | 31,17 | 37,68 | 46,11 | - ЗАТ “Віпол” | 26,06 | 19,9 | 23,53 | 35,03 | 40,49 | 44,78 | - ЗАТ “ККФ” | 29,21 | 30,66 | 32,98 | 28,12 | 37,2 | 48,91 | - ВД “Ін-Юре”* | 9,74 | 11,01 | 8,56 | 38,56 | 32,14 | * в 2005 році ВД “Ін-Юре” не мало власної поліграфічної бази

Низький рівень фондовіддачі пояснюється значним фізичним і моральним зносом основних фондів при значній величині їх залишкової вартості. Низькою є і рентабельність виробництва, яка для окремих підприємств була від’ємною. Зростання фондоозброєності праці відбувається, в основному, через скорочення чисельності працівників та переоцінку основних фондів. Якісний їх склад залишається незмінним. Такий же висновок можна зробити і відносно технічної озброєності, причому для окремих підприємств скорочення робітників відбувалось швидшими темпами ніж промислово-виробничого персоналу в цілому.

Спеціалізація підприємств на книжково-журнальній продукції підтверджується однойменним показником, який для зазначених підприємств складає в середньому 90% (рис. 1). Коефіцієнт ритмічності коливається від 0,8 до 0,92. Неритмічність виробництва можна пояснити значним коливанням продукції за форматом, обсягом і накладом.

Рис. 1. Показники рівня організації виробництва

Рис. 2. Структура виробничого циклу виготовлення книжкових видань

У структурі виробничого циклу найбільшу питому вагу займають брошурувально-палітурні процеси (рис. 2). Залежно від обсягу і накладу видання додрукарські і друкарські процеси поділяють друге і третє місця.

У третьому розділі “Удосконалення механізму управління організацією виробництва на підприємствах поліграфічної галузі” запропоновано концепцію розробки і впровадження моделі управління організацією виробництва (табл. 2), обґрунтована доцільність застосування на поліграфічних підприємствах виробничих функцій та рівняння регресії тривалості виробничого циклу для планування обсягів виробництва та завантаження виробничих потужностей.

Таблиця 2

Зміст моделі управління організацією виробництва на поліграфічних підприємствах

Складові моделі управління |

Зміст складових | Мета | встановлення відповідності рівня організації виробництва вимогам ринку, що буде сприяти забезпеченню конкурентоспроможності підприємства у довгостроковій перспективі | Завдання | - дослідження ринку друкованої продукції і поліграфічних послуг та виявлення потреб споживачів в довгостроковій перспективі;

- визначення перспективних вимог (параметрів) відносно надання поліграфічних послуг;

- узгодження цих вимог з можливостями оновлення основних засобів підприємства у короткостроковій і довгостроковій перспективі;

- діагностика окремих складових рівня організації виробництва на підприємстві та визначення напрямків їх зміни в межах життєвого циклу;

- проведення моніторингу процесу управління виробництвом у відповідності до змінюваного оточуючого середовища, встановлення відповідності між вимогами ринку та можливостями підприємства.

Суб’єкт | менеджери різного організаційного рівня підприємства та безпосередні виконавці на місцях.

Об’єкт | організаційно-економічні відносини, що виникають в процесі організації виробництва.

Функції | - функції стратегічного, тактичного і оперативного управління організацією виробництва;

- функції, що виділяються за характером задач - діагностика показників організаційно-технічного рівня виробництва: показники раціональної організації виробництва, його технічний рівень, показники рівня організації праці.

Принципи | - підпорядкування ринковим параметрам діяльності;

- стратегічна спрямованість організаційно-технічного розвитку;

- гнучкість, адаптивність основних засобів;

- прискорення розповсюдження прогресивних форм організації виробництва;

- комплексний характер організаційно-технічного розвитку.

Модель управління організацією виробництва передбачає:

1) відокремлення основних елементів “вхід – процес – вихід”;

2) розгляд управління організацією виробництва з позицій циклічного характеру виробництва продукції;

3) прийняття положення про те, що технічний розвиток основних засобів підприємства залежить від його здатності адаптуватись до вимог середовища та можливості підвищити рівень конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі на основі технічного розвитку.

Планування обсягів виробництва, в межах вище наведеної моделі, передбачається за допомогою виробничих функцій, які дозволяють прогнозувати обсяг випуску продукції при зміні залучених ресурсів. З-поміж ряду виробничих функцій була обрана функція Кобба-Дугласа. При розгляді динамізованого варіанту даної функції, де змінні залежатимуть і від часу, встановлено, що основна проблема полягає в приведенні показників до цін одного періоду (незмінних цін), оскільки один з факторів вимірюється в грошових показниках, а інший – в трудових. При побудові системи рівнянь для визначення параметрів а, б, в в розрахунках присутні вже питомі показники - продуктивність праці і фондоозброєність. Показником, що характеризує величину вкладеної праці або вартість робочої сили є заробітна плата. Тому, як один з варіантів удосконалення функції Кобба-Дугласа для підприємств, пропонується замінити показник “чисельність працівників” (кількість робочої сили) на величину “фонд оплати праці” (вартість робочої сили підприємства). В результаті виробнича функція матиме такий вигляд:

Таблиця 3

Виробничі функції, де обсяг праці характеризується фондом оплати праці

Підприємство | Функція

Видавничий дім “Ін-Юре”

ВАТ “Поліграфкнига”

ЗАТ “Книга”

ЗАТ “Віпол”

ЗАТ “Київська книжкова фабрика”

Коефіцієнт еластичності продукту по капіталу для ВАТ “Поліграфкнига” є від’ємним, що свідчить про неефективне використання основних фондів підприємства. Функція Кобба-Дугласа з від’ємними коефіцієнтами еластичності була отримана і вченими Т.Г. Затонацькою та А.В. Ставицьким для регіонів України. Їх дослідження виробничої функції, яка включає фонд оплати праці, показали, що для Києва характерною є від’ємна еластичність по капіталу.

Відомо, що найбільш точні дані про результати роботи підприємства можна отримати на основі натуральних показників. Недостатньо широке використання таких показників пояснюється, принаймні, двома причинами. По-перше, неможливе визначення обсягу випуску в натуральних одиницях виміру на підприємстві з великим асортиментом продукції за умови відсутності узагальнюючих натуральних показників. По-друге, вартісна характеристика основних фондів, особливо їх активної частини, може відображати рівень розвитку науково-технічного прогресу. В поліграфії перша проблема знімається за рахунок використання таких умовно-натуральних показників, як приведені до формату 60х90 аркуше- та фарбовідбитки. Для об’єктів, де протягом тривалого часу не спостерігалось оновлення активної частини основних фондів (або воно було незначним), вартість устаткування не є ознакою його прогресивності. Вирішення цих проблем означає можливість заміни вартісної характеристики основних фондів на їх кількісну величину у натуральних одиницях виміру. Оскільки обсяг випуску продукції, в значній мірі, залежить від тієї частини залучених ресурсів, що безпосередньо беруть участь у виробництва, а не від загальної їх величини, то й акцентувати увагу слід на активній частині основних фондів. Величина активної частини основних фондів в натуральних одиницях виміру характеризується виробничою потужністю. Дослідження показали, що існують три випадки, коли величина виробничої потужності підприємств потребує коригування: скорочення змінності роботи, здача устаткування в оренду, консервація устаткування.

Аналіз ефективності роботи поліграфічних підприємств дозволив визначити ще два варіанти виробничої функції для проектування обсягів виробництва. Перший варіант передбачає використання показника “чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості” замість показника “середньоспискова чисельність працівників”, що дозволяє врахувати ефективність використання даного виду ресурсу. За другим варіантом витрати праці вимірюватимуться фактично відпрацьованим часом у людино-годинах. На відміну від такого ж показника у людино-днях, він враховує внутризмінні втрати і непродуктивні витрати робочого часу. За таких умов виробнича функція матиме вигляд:

де у – обсяг випуску продукції в умовно натуральних одиницях, обл. од.;

Р – виробнича потужність підприємства в умовно натуральних одиницях, обл. од.;

Lek - чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості, осіб;

Т – фактично відпрацьований час, людино-годин.

В результаті, виробничі функції для ЗАТ “Книга”, побудовані за даною методикою, мають такий вигляд:

;

;

Для ЗАТ “Київська книжкова фабрика” отримані функції з такими параметрами:

Перевірка якості отриманих моделей показала, що вони є інформативними і адекватними, з тісним зв’язком між обсягом виробництва та факторами, які характеризують капітал і працю.

Для планування обсягів виробництва та рівня завантаженості устаткування пропонується використовувати рівняння регресії тривалості виробничого циклу, які наведені у таблиці 4. Перевірка якості моделей показала, що інформативними і адекватними, при такій послідовності факторів, є моделі, які поєднують не менше чотирьох факторів. Неадекватність моделей з трьома та меншою кількістю факторів пояснюється різною величиною впливу цих факторів на кінцевий результат.

Таблиця 4

Рівняння регресії виробничого циклу

Фактори | Виробничий цикл

1) Обсяг та наклад видання

2) п.1 плюс рівень механізації виробництва

3) п.2 плюс змінність роботи

4) п. 3 плюс тип виробничого процесу залежно від схеми руху виробів

Так, на тривалість додрукарських процесів, в першу чергу, впливає обсяг видання, на тривалість друкарських процесів – обсяг і наклад видання, на тривалість брошурувально-палітурних процесів – наклад видання та вид оздоблення. Встановлено, що відмінності в рівні механізації на кожному з етапів виготовлення продукції відбиваються і на параметрах рівняння. Найменшим рівень механізації є для додрукарських процесів, а найвищим – для друкарських (за умови, що у брошурувально-палітурному підрозділі потокова організація виробництва відсутня або охоплює лише частину операцій).

Проведені дослідження засвідчили можливість існування трьохфакторних адекватних моделей тривалості операційного і виробничого циклів. Дані моделі включають фактори у такій послідовності: обсяг видання, наклад видання, коефіцієнт змінності роботи. Зазначені моделі мають такий вигляд:

- для операційного циклу:

- для виробничого циклу:

У роботі було визначено, що при включенні до моделі виробничого циклу коефіцієнтів неперервності і паралельності пріоритетність у їх послідовності надається рівню неперервності. За таких умов не тільки рівень коефіцієнтів кореляції і детермінації буде вищим, а й фактичне значення критерію Фішера матиме більшу перевагу над критичним.

Невід’ємною складовою управління організацією виробництва поліграфічних підприємств є визначення способів скорочення тривалості виробничого циклу. Для виконання цього завдання автором пропонується перелік наступних заходів: скорочення часу і підвищення якості технологічної підготовки виробництва; скорочення часу безпосереднього виготовлення продукції, застосування відповідних до конкретних виробничих умов видів руху видань по операціях та раціональної організації трудових процесів; чітка система створення комплектних запасів матеріалів, півфабрикатів і своєчасна доставка їх на робочі місця; скорочення часу допоміжних процесів за рахунок автоматизації контрольних операцій, механізації завантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт, правильної організації планів ремонту устаткування; забезпечення надійності обслуговування основного і допоміжного процесів енергією, покращення умов праці; скорочення або ліквідація часу перерв з організаційно-технічних причин, через порушення технологічної і трудової дисципліни, скорочення браку; забезпечення чіткого управління виробничими процесами, що регулюють хід виробництва; відповідний порядок оперативно-виробничого планування.

Розроблені і запропоновані в дисертаційній роботи заходи удосконалення механізму управління організацією виробництва на підприємствах поліграфічної галузі певною мірою забезпечують вирішення наявних проблем управління організацією виробництва у ринкових умовах.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і розроблені напрями управління організацією виробництва поліграфічних підприємств в умовах ринкової економіки. Основними результатами дисертаційної роботи є:

1. В основу визначення організації виробництва покладені прості елементи виробничого процесу, тому її можна розглядати як це систему, що поєднує три підсистеми: технологічні процеси, працю (трудові процеси) і управління виробництвом, де поєднання перших двох підсистем утворює в результаті виробничий процес.

В роботі уточнено власне поняття управління організацією виробництва: це система заходів, які забезпечують збалансований розвиток всіх елементів виробництва відповідно до вимог внутрішнього і зовнішнього середовища та створюють умови для їх ефективної взаємодії в процесі досягнення цілей. Це дозволяє розглядати управління з одного боку як елемент виробничої системи, а з іншого – як самостійну систему.

2. Розроблений принцип комплексності, який, на відміну від відомих, поєднує диференціацію і гнучкість виробничого процесу з допустимим рівнем психофізіологічних параметрів праці.

3. Вивчення методики аналізу організації виробництва показало, що дослідження включають безпосередньо аналіз рівня організації виробництва, організації праці та управління, технічного рівня виробництва, що відповідає організаційно-технічному рівню виробництва. Теоретичні дослідження довели правомірність переходу до трудових показників при визначенні коефіцієнту пропорційності та застосування запропонованого обмеження у використанні показника ритмічності, що визначається на основі кількості моментів виконання завдання.

4. В результаті проведеного аналізу виробничо-господарської діяльності та рівня організації виробництва зокрема встановлено: коефіцієнт спеціалізації складає в середньому 90%; неефективне використання основних виробничих фондів пов’язане з низьким рівнем використання потужності підприємств, застарілістю технічної бази; найбільшу частку в структурі виробничого циклу (понад 50%) займають брошурувально-палітурні процеси. В цілому, спостерігається покращення результативності роботи досліджуваних підприємств в 2005 році.

5. Розроблено модель управління організацією виробництва, яка передбачає: відокремлення основних елементів “вхід – процес – вихід”; врахування циклічного характеру виробництва продукції; залежність технічного розвитку основних засобів підприємства від його здатності адаптуватись до вимог середовища та можливості підвищити рівень конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі на основі технічного розвитку.

6. Планування обсягів виробництва в межах моделі управління передбачено на основі функції Кобба-Дугласа, яка дозволяє прогнозувати обсяг випуску продукції при зміні залучених ресурсів.

Одним з варіантів удосконалення виробничої функції є заміна показника “чисельність працівників” (кількість робочої сили) на величину “фонд оплати праці” (вартість робочої сили підприємства), що дає можливість скоротити процедуру знаходження параметрів функції та використовувати її в умовах інфляції.

7. Для об’єктів, де протягом тривалого часу не спостерігалось оновлення активної частини основних фондів (або воно було незначним), пропонується використовувати виробничі функції, параметри яких визначені на основі натуральних показників. Це означає, що обсяг капіталу буде характеризуватись величиною виробничої потужності.

Для врахування ефективності використання трудових ресурсів пропонується два варіанти удосконалення виробничої функції: перший передбачає заміну показника “середньоспискова чисельність працівників” на показник “чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості”; другий - врахування витрат праці на основі фактично відпрацьованого часу у людино-годинах. На відміну від такого ж показника людино-днях, він дозволяє врахувати внутризмінні втрати і непродуктивні витрати робочого часу.

8. Запропоновано використання рівняння регресії тривалості виробничого циклу для планування обсягів виробництва та рівня завантаженості устаткування. Доведена можливість існування трьохфакторних адекватних моделей тривалості операційного і виробничого циклів, які включають фактори у такій послідовності: обсяг видання, наклад видання, коефіцієнт змінності роботи. В роботі показано, що при іншій послідовності факторів адекватна модель повинна включати не менше чотирьох факторів. При врахуванні в моделі виробничого циклу коефіцієнтів неперервності і паралельності пріоритетність у їх послідовності надається рівню неперервності.

9. Для виконання завдання скорочення тривалості виробничого циклу, що є одним з напрямів управління організацією виробництва, автором запропоновані такі основні заходи: скорочення часу і підвищення якості технологічної підготовки виробництва; скорочення часу безпосереднього виготовлення продукції, застосування відповідних до конкретних виробничих умов видів руху видань по операціях, раціональної організації трудових процесів; чітка система створення комплектних запасів матеріалів, півфабрикатів, своєчасна їх доставка на робочі місця; скорочення часу допоміжних процесів; забезпечення надійності обслуговування основного і допоміжного процесів; скорочення або ліквідація часу перерв з організаційно-технічних причин; забезпечення чіткого управління виробничими процесами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Кваско А.В. Дослідження стану кредитування поліграфічних підприємств. //Науково-технічний збірник “Наукові записки” – Львів, 2001- випуск 4 - с.83-85.

2. Кваско А.В. Організація виробництва в системі виробничих відносин. //Шляхи рішення проблем функціонування економічних систем. Вісник ХНУ ім.. Н.В. Каразіна. – Х., 2004 - №630 - ч.2 - с.187 – 190.

3. Кваско А.В. Оцінка і використання виробничих функцій на поліграфічних підприємствах. //Актуальні проблеми економіки - 2007- №7 – с.150-157.

4. Кваско А.В. Тривалість виробничого циклу та фактори, що її визначають. //Економіка і управління - 2007 - №3 - с.34 – 41.

В інших виданнях:

1. Кваско А.В. Виробничі функції та проблеми їх побудови. //Збірник наукових праць “Техніка і технологія друкарства” - Київ, 2003 - випуск 2 – с.128 – 131.

2. Кваско А.В. Дослідження стану кредитування окремих поліграфічних підприємств м. Києва. //Тези доповідей 1-ої науково-технічної конференції студентів і аспірантів “Друкарство молоде” – Київ, 2001- с.42-44

3. Кваско А.В. Моделювання як спосіб вивчення господарської діяльності. //Доповіді 4-ої науково-технічної конференції студентів і аспірантів “Друкарство молоде” - Київ, 2004 – с.133 – 137.

4. Кваско А.В.Побудова і аналіз виробничої функції для поліграфічних підприємств. //Доповіді 3-ої науково-технічної конференції студентів і аспірантів “Друкарство молоде” - Київ, 2003 – с.103 – 107.

АНОТАЦІЯ

Кваско А. В. Управління організацією виробництва на поліграфічних підприємствах в ринкових умовах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (поліграфічна промисловість). – Європейський університет, Київ, 2007р.

У дисертації досліджено теоретичні і практичні проблеми управління організацією виробництва.

Розкрито зміст організації виробництва, визначено її складові та принципи, фактори, що впливають на її ефективність, сформульовано принцип комплексності виробництва; узагальнено особливості та якості системи управління організацією виробництва, наведена методика оцінки рівня організації виробництва.

Подана комплексна оцінка діяльності видавничо-поліграфічного комплексу та аналіз організації виробництва і ефективності роботи поліграфічних підприємств, що спеціалізуються на випуску книжкової продукції.

Запропоновано концепцію розробки і впровадження моделі управління організацією виробництва, обґрунтована доцільність застосування на поліграфічних підприємствах виробничих функцій та рівняння регресії тривалості виробничого циклу для планування обсягів виробництва та завантаження виробничих потужностей.

Ключові слова: організація виробництва, ритмічність, ефективність виробництва, управління організацією виробництва, виробничий цикл, виробнича функція.

АННОТАЦИЯ

Кваско А. В. Управление организацией производства на полиграфических предприятиях в рыночных условиях. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (полиграфическая промышленность). – Европейский университет, Киев, 2007г.

Диссертация посвящена разработке теоретических основ и практических рекомендаций по управлению организацией производства на предприятиях в условиях рыночных отношений. Раскрыто содержание организации производства, определены ее составляющие и принципы, факторы, влияющие на ее эффективность. Обобщены особенности и характеристики системы управления организацией производства. Оно рассматривается як система мероприятий, которые обеспечивают сбалансированное развитие всех элементов производства соответственно требованиям внутренней и внешней среды и создают условия для их эффективного взаимодействия в процессе достижения целей. Условием такого взаимодействия является соответствие системы управления производству. В результате, управление организациею производства является одновременно и ресурсом развития производства, и инструментом влияния на организацию производства.

Сформулирован новый принцип организации производства – принцип комплексности, который основан на разделение производственного процесса на логически завершенные составляющие элементы (операции), которые закрепляются за конкретным исполнителем (или группой исполнителей), могут быстро адаптироваться к изменениям организационно-технических условий, и предусматривает наиболее короткие сроки выполнения работы при допустимом уровне психофизиологических условий труда. То есть, в отличие от уже известных принципов, он объединяет дифференциацию и гибкость производственного процесса с допустимым уровнем психофизиологических условий труда.

Изложена методика оценки уровня организации производства, которая по своему содержанию соответствует организационно-техническому уровню производства и включает три направления: анализ и оценку уровня организации производства, анализ и оценку уровня организации труда, анализ технического уровня производства. Обосновано и теоретически доказано, что для полиграфических предприятий коэффициент пропорциональности производства целесообразней рассчитывать через показатели трудоемкости, поскольку единицы измерения объемов продукции для отдельных машин поточной линия разные (от оттисков или тетрадей до блоков или книг). Рекомендовано ввести ограничение на использование коэффициента ритмичности, рассчитанного по количеству нарушений графика сдачи продукции, поскольку данный метод не учитывает уровень недовыполнения задания. Его использование возможно только при условии, что количество периодов с нарушением графика не превышает 25%, а общее количество анализированных периодов не меньше шести.

Проведена комплексная оценка деятельности издательско-полиграфического комплекса, проанализирована организация производства и эффективность работы полиграфических предприятий, специализирующихся на изготовлении книжной продукции.

Разработана концепция внедрения модели управления организацией производства. Она предусматривает, выделение в модели управления организацией производства основных элементов “вход – процесс – выход”, рассмотрение управления организацией производства с позиций циклического характера производства продукции, зависимость технического развития основных средств предприятия от его способности адаптироваться к требованиям среды и возможности повысить уровень конкурентоспособности в долгосрочной перспективе на основе технического развития.

Обоснована целесообразность использования на полиграфических предприятиях производственных функций для проектирования объемов производства. Предусмотрено несколько вариантов построения и использования функций в зависимости от экономической ситуации и возможностей предприятий. Во-первых, на основе показателей в натуральных единицах измерения – численность рабочих или количество отработанного времени и производственная мощность предприятия, определяющаяся по печатному производству. Во-вторых, путем измерения объема труда величиной затрат на ее оплату, что дает возможность перейти к относительным показателям (коэффициентам) и использовать функцию в условиях инфляции.

Анализ структуры, продолжительности производственного цикла и факторов, определяющих данные показатели, позволил разработать методические подходы к проектированию продолжительности производственного и операционного циклов для планирования объемов производства и загрузки производственных мощностей. Результатом разработок являются уравнения регрессии с использованием от трех до семи параметров и рекомендации о последовательности их включения в уравнение. Исследуемые параметры включали: объем и тираж издания, коэффициент механизации производства, сменность работы, график прохождения изделий в производстве, коэффициенты непрерывности и параллельности. Доказано, что адекватная трехфакторная модель включает такие параметры, как объем, тираж издания, коэффициент сменности работы, а при использовании семи параметров на последнем месте должен быть коэффициент параллельности.

Ключевые слова: организация производства, ритмичность, эффективность производства, управление организацией производства, производственный цикл, производственная функция.

SUMMARY

Kvasko A.V. The management of organization of production on the polygraph enterprises in market conditions. – Manuscript

Dissertation submitted for a Candidate’s Degree of Economic Sciences on the speciality 08.00.04 – Economy and management of enterprises (the polygraph industry). – European University, Kyiv, 2007.

In