МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ

ім. акад. М.Д.СТРАЖЕСКА

Лішневська Вікторія Юріївна

УДК 612.111.7.014.3:616.132.2-008.64-053.9

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ТРОМБОЦИТІВ ТА РОЛЬ МЕМБРАННОГО МЕХАНІЗМУ В ПІДВИЩЕННІ АГРЕГАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ КРОВ'ЯНИХ ПЛАТІВОК У ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ ТА ХВОРИХ НА ІХС ПОХИЛОГО ВІКУ

14.01.11. - кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті геронтології Академії медичних наук України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, академік АМН України, член-кореспондент НАН України і АМН Росії КОРКУШКО Олег Васильович, керівник відділу клінічної фізіології і патології внутрішніх органів Інституту геронтології АМН України.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор НЕТЯЖЕНКО Василь Захарович, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб №1 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (м.Київ);

доктор медичних наук ФЕДІРКО Маргарита Іванівна, асистент кафедри геронтології та геріатрії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України.

Провідна установа: Інститут терапії АМН Украіни, відділ атеросклерозу та його ускладнень, м.Харків.

Захист відбудеться “16” березня 1999 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Українському науково-дослідному інституті кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска МОЗ України (252151 м.Київ, вул. Народного ополчення, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска МОЗ України (252151 м.Київ, вул. Народного ополчення, 5).

Автореферат розісланий “ 16 ” лютого 1999 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Деяк С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Старіння як складний фізіологічний процес, супроводжується якісними і кількісними змінами на органному, клітинному, молекулярному рівні, що призводять до наростання функціональної нестабільності систем організму, порушення механізмів зворотнього зв'язку, зниження його адаптаційних можливостей [В. П. Войтенко, 1986; В. В. Фролькіс, 1988].

Складовою частиною процесу старіння є дестабілізація гемореологічного гомеостазу. Про це свідчить збільшення з віком частоти випадків “немотивованого”, не пов'язаного з ушкодженням судинної стінки, внутріартеріального та внутрівенного тромбоутворення [З. С. Баркаган, 1996; О. В. Коркушко, 1996; R. Abbate,1993; G. Mendelson, 1997], яке призводить до широкого розповсюдження в даній віковій групі захворювань, обумовлених пов'язаними з тромбозом метаболічними порушеннями [З. С. Баркаган, 1996; R. S. Ajmani, 1998]. Також його наслідком є підвищення ризику виникнення тромбоемболій, особливо небезпечних у похилому віці в зв'язку з існуванням майже прямолінійної залежності між частотою смертельних випадків від них та віком померлих [Gensini G., 1998; Cl. G. Knight, 1997].

Відомо, що хворобою, яка була і залишається однією із провідних причин смертності населення промислово розвинутих країн [В. М. Коваленко, 1998; S. Sans, 1997] і, особливо, людей похилого віку, є ішемічна хвороба серця (ІХС). Щорічно в Україні від неї гине 1355 чоловік на 100 тисяч населення старше 60 років [В. В. Безруков, 1998]. Головною причиною смерті від даної патології та важливою ланкою її патогенезу, відповідно до сучасних уявлень, є тромбоз коронарних судин [А. С. Гавриш, 1994; М. І. Лутай, 1992; В. З. Нетяженко, 1998; Р. А. Потемкіна, 1996; R. S. Ajmani, 1998; P. F. Cohn, 1997 та ін.].

Таким чином, як старіння, так і ІХС потенцують несприятливі зміни в системі гемостазу, посилюючи дисбаланс її про- і антикоагулянтних компонентів, що обумовлює важливість вивчення механізмів активації тромбогенезу, а також пошук можливих шляхів його запобігання в осіб похилого віку, як практично здорових, так і хворих на ІХС. Даній проблемі, з огляду на її актуальність, присвячена велика кількість досліджень, проте, не дивлячись на пильну увагу широких наукових кіл, деякі важливі її аспекти залишаються вивченими не достатньо повно.

Зокрема, розрізнені і багато в чому неоднозначні дані про тромбоцитарну ланку гемореологічної системи в людей похилого віку, хоча відомо, що саме стан тромбоцитів, їх здатність реагувати на вплив ушкоджуючих факторів є одним із провідних факторів, зумовлюючих швидкість і інтенсивність процесу тромбоутворення [Е. И. Киношенко, 1997; Р. А. Потемкина, 1996; S. Kjeldsen, 1995; J. Willerson, 1995 та ін.]. Тому зрозуміла необхідність достовірних уявлень про морфофункціональні особливості кров'яних платівок для розуміння механізмів активації тромбогенезу при старінні та ІХС.

Враховуючи важливу роль поверхневої мембрани в забезпеченні нормальної життєдіяльності клітин, до яких, в певній мірі, можна віднести і тромбоцити [І. Т. Ішанхотжаєв, 1990; Л. С. Мхітарян, 1998; J. Emeri, 1990; S. Grundy, 1990; S. Merati, 1992], а також односпрямованість передумов до порушення структури плазмолеми, що мають місце при ІХС і старінні [О. В. Коркушко, 1996; В. В. Фролькіс, 1994; C. Fett, 1993], нами було припущено, що істотне значення в дестабілізації тромбоцитів при досліджуваних станах належить мембранному механізму, а саме змінам у ліпідному складі поверхневої мембрани кров'яних платівок.

Таким чином, дане дослідження було покликане виявити особливості морфо-функціонального стану тромбоцитів у практично здорових та хворих на ІХС похилого віку, місце мембранного механізму в підвищенні агрегаційної активності кров'яних платівок, та можливість стабілізації тромбоцитарної ланки гемореологічної системи препаратами, що мають мембраностабілізуючий ефект.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертації є частиною комплексних досліджень, що проводяться в Інституті геронтології АМН України в 1995-1998 р.р. “Оцінка ефективності тривалої диференційованої антиангінальної терапії хворих на ІХС похилого віку”. № ОК. 91. 321.

Мета і задачі дослідження. Метою дійсного дослідження було вивчення морфо-функціонального стану тромбоцитів у практично здорових та хворих на ІХС похилого віку і визначення ролі мембранного механізму (ліпідного складу поверхневої мембрани тромбоцитів) у підвищенні агрегаційної активності кров'яних платівок.

Виходячи з мети дослідження визначені наступні задачі:

1.

2.

2.

2.

2.

2.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше вивчений функціональний стан тромбоцитів у практично здорових людей похилого віку із застосуванням в якості індукторів агрегації адреналіну і норадреналіну. Визначено, що з віком підвищується агрегаційна активність кров'яних платівок, зростає їхня чутливість до катехоламінів.

Показані особливості ультраструктури тромбоцитів людей похилого віку, які свідчать про зменшення спроможності кров'яних платівок до концентрації біологічно активних речовин, зниження їх енергетичного потенціалу. Виявлені ознаки прискореного виснаження тромбоцитів у судинному руслі.

Показано залежну від віку зміну поверхневої мембрани тромбоцитів: порушення структури глікокаліксу, зниження поверхневого заряду, зміну співвідношення компонентів ліпідного шару. Виявлений тісний зв'язок цих особливостей із підвищенням агрегаційної активності тромбоцитів у людей похилого віку.

Доведено, що найбільше значення для підвищення агрегаційної активності тромбоцитів має збільшення кількості холестерину, тригліцеридів і лізофосфатіділхоліну на фоні зниження рівня загальних фосфоліпідів.

Встановлено більш виражену дестабілізацію кров'яних платівок у хворих на ІХС похилого віку, при загальній односпрямованості змін їхнього морфофункціонального стану з тим, що спостерігаються при фізіологічному старінні.

Вперше проведена оцінка впливу препаратів, що мають мембраностабілізуючий ефект (пропранололу та комплексу препаратів “Есенціалє-форте” і вітамін Е), на морфо-функціональний стан тромбоцитів у групі хворих на ІХС похилого віку, а також розкриті особливості впливу цих препаратів на ліпідний склад мембран кров'яних платівок. Показано позитивний, але не достатній для стабілізації функціонального стану тромбоцитів, результат прийому пропранолололу, що пов'язано з особливостями впливу препарату на ліпідний склад поверхневої мембрани кров'яних платівок.

З,ясована доцільність використання комплексу “Есенціалє-форте” у сполученні з вітаміном Е з метою стабілізації функціонального стану тромбоцитів у хворих на ІХС похилого віку.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані при проведенні дослідження дані, що до підвищення агрегаційної активності тромбоцитів, як у практично здорових, так і в хворих на ІХС похилого віку, свідчать про високий ризик виникнення тромбозів і пов'язаних із ними ускладнень (тромбоемболій, ішемічних ушкоджень органів), і підкреслюють необхідність корекції функціонального стану кров'яних платівок в даних групах.

Сумісне застосування турбудіметричної агрегатометрії і люмінесцентної мікроскопії в оцінці функціональної активності тромбоцитів дає можливість одержання більш об'єктивної, у порівнянні з роздільним використанням даних методів, інформації про стан кров'яних платівок у кровотоці, що особливо важливо при наявності в організмі передумов до активації внутрісудинного тромбоутворення (старінні, різноманітних патологічних процесах, зокрема ІХС).

Обгрунтовано доцільність застосування препаратів, що впливають на ліпідний склад мембран тромбоцитів, з метою корекції підвищеної агрегаційної спроможності кров'яних платівок у старших вікових групах.

Комбінація препаратів “Есенціалє-форте” у сполученні з вітаміном Е рекомендована для профілактики виникнення і нормалізації порушень стабільності тромбоцитарної ланки гемореологічної системи в осіб старших вікових груп.

Результати дослідження використовуються при читанні лекцій на кафедрі геронтології і геріатрії та сімейної медицини Київської медичної академії післядипломної освіти, кафедрі шпитальної терапії Львівського державного медичного університету. Результати проведених досліджень впроваджені в клінічну практику у Львівській обласній клінічній лікарні, санаторії “Любінь Великий” АТ “Укрпрофздоровниця”, клінічних відділеннях Інституту терапії АМН України, клінічному кардіологічному санаторії “Перемога”, кардіологічному відділенні Інституту геронтології АМН України, Київському шпиталі інвалідів Великої Вітчизняної війни, лікарні та поліклініці ГУ МВС України по Київській області (наявність впроваджень підтверджена актами про впровадження).

Особистий внесок здобувача. Обгрунтовано актуальність і необхідність виконання даного дослідження, сформульовані його мета і задачі, проведений аналіз наукової літератури, здійснений добір тематичних хворих. Проведено заплановані в роботі дослідження, сформована комп'ютерна база даних, проведено статистичне опрацювання цифрових даних, аналіз отриманих результатів та їхнє узагальнення.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні положення дисертації були обговорені на: республіканській науково-практичній конференції молодих вчених та фахівців “Сучасні фундаментальні і прикладні проблеми клініки внутрішніх хвороб” (Харків, 1997); науково-практичній конференції “Реабілітація хворих похилого віку із захворюваннями серцево-судинної системи і церебральною судинною патологією” (Київ, 1997); III Міжнародному симпозіумі: “Біологічні механізми старіння” (Харків, 1998); XV з'їзді Українського фізіологічного товариства (Донецьк, 1998); III International Congress of pathophysiology (Finland, 1998); 1st European Congress of biogerontology (Denmark, 1998); Пленумі правління наукового товариства кардіологів України “Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасні аспекти профілактики, діагностики і лікування” (Київ, 1998); конференціях клінічного відділу Інституту геронтології АМН України (997, 1998).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 статей (із них - 2 без співавторів), а також 10 тез у матеріалах конференцій, з'їздів, конгресів.

Структура дисертації. Робота викладена на 168 сторінках, ілюстрована 27 таблицями, 32 малюнками. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, розділу “Матеріал і методи обстеження”, трьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури. Бібліографія містить 273 джерела, серед яких 151 вітчизняний і 122 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження

В основу даної роботи покладено обстеження 131 людини 60-79 років. Серед них 57 практично здорових людей і 74 хворих на ІХС. В групу хворих на ІХС були включені особи з діагностованою стабільною стенокардією II функціонального класу, відповідно до класифікації ВОЗ (1983 р.), без перенесеного інфаркту, порушень ритму та серцевої недостатності.

В групу практично здорових увійшли люди, стан органів і систем яких відповідав нормативам фізіологічного старіння, розробленим в Інституті геронтології АМН України.

Контрольну групу склали 22 практично здорові людини 20-29 років.

Для вирішення поставлених у дослідженні завдань були використані такі методи:

·

· ультраструктура кров'яних платівок була вивчена методом електронної мікроскопії;

· структура мембрани і її роль у дестабілізації функціонального стану тромбоцитів були досліджені шляхом вивчення ліпідного складу тромбоцитарних мембран методом двомірної тонкошарової хроматографії; вивченням стану глікокаліксу і поверхневого заряду кров'яних платівок електронно-гістохімічним методом; порівняльного аналізу впливу пропранололу in vitro на рівень адреналін-індукованої агрегації в групі молодих та у практично здорових і хворих на ІХС похилого віку.

Для курсового лікування хворих на ІХС 60-79 років були обрані Анаприлін (пропранолол) і комплекс “Есенціалє-форте” у сполученні з вітаміном Е. Пропранолол призначався в дозі 10 мг 3 рази на добу. Добова доза препаратів, що входять у комплекс: “Есенціалє-форте” 2 капс. Х 3 рази на добу; вітаміну Е - 200 мг 3 рази на добу. Лікування тривало 20 днів.

Вибір пропранолола в якості препарату для дослідження обумовлений як важливою роллю бета-адреноблокаторів у терапії ІХС, так і тим, що препарати даної групи - єдині з антиангінальних засобів мають з,ясований мембраностабілізуючий ефект.

Застосування комплексу “Есенціалє-форте” у сполученні з вітаміном Е пов'язано з існуючими данними про значення активації ПОЛ і порушення метаболізму ліпідів, що супроводжують, відповідно літературних даних, процес старіння та ІХС [О. В. Атаман, 1996; Ю. Б. Білоусов, 1996; R. І. Ajmani, 1998; N. Heye, 1992; S. Labrouch, 1995], у зміні структури ліпідних прошарків клітинних мембран, і в тому числі поверхневої мембрани тромбоцитів.

Результати дослідження

Морфофункціональний стан тромбоцитів у практично здорових людей похилого віку.

Результати вивчення функціонального стану тромбоцитів у практично здорових осіб похилого віку показали пов,язане з віком підвищення агрегаційної активності кров'яних платівок, збільшення їхньої чутливості до катехоламінів. Про це свідчать дані агрегатометрії, що демонструють скорочення тривалості латентного періоду (із 19,48 ± 1,18 сек у групі молодих до 8,60 0,60 сек у старшій групі; Р < 0,01), збільшення швидкості (відповідно 8,19 0,81 і 23,18 2,21 %/хв.; Р < 0,01) і максимального рівня адреналін-індукованої агрегації (відповідно 20,30 2,11 і 54,12 3,41%; Р < 0,01) у старшій віковій групі (показники норадреналін-індукованої агрегації аналогічні).

З цими даними узгоджуються результати люмінесцентної та електронної мікроскопії, які свідчать про збільшення кількості активованих, агрегованих та дегранульованих тромбоцитів при зменшенні кількості неактивованих та юних форм

(табл. 1).

Ультраструктура кров'яних платівок також набуває значних змін. Вони полягають у розширенні канальців поверхневої вакуолярної системи, зменшенні розмірів мітохондрій, зміні кількості й упорядкованості розташування їхніх крист, збільшенні кількості неутилізованого глікогену. У платівках знижується число -гранул із 10,12 0,73 до 7,44 0,42 ( Р < 0,05) відповідно, їхній вміст стає менш однорідним і електроннощільним, ніж у молодих людей.

Виявлені морфологічні особливості свідчать про обмеження метаболічного потенціалу кров'яних платівок, зниження їхньої спроможності до депонування біологічно активних речовин (О. С. Гавриш, 1993, 1994; В. К. Вашкінель, 1992, 1997). Останнє підтверджує люмінесцентномікроскопічна оцінка вмісту катехоламінів в тромбоцитах, що демонструє зниження загальної кількості адреналіну та норадреналіну в кров'яних платівках людей похилого віку. Інтенсивність люмінесценції в групі молодих складає 4,71 0,12 ум. од.; в старшій віковій групі 2,93 0,11 ум. од. (Р < 0,01). Цим методом також було виявлено переважання адреналіну в -гранулах кров'яних платівок всіх обстежених.

В осіб старшої групи, до того ж, значно збільшується кількість тромбоцитів із аутофагосомами та явищами парціального некрозу, що є ознакою прискореного виснаження кров'яних платівок.

Таблиця 1

Розподіл тромбоцитів по функціональних групах у практично здорових людей різного віку за даними люмінесцентної та електронної мікроскопії.

Вид мікроскопії | Вікова |

Функціональні групи тромбоцитів (%)

група | юні |

неактиво-

вані | активо-

вані | деграну-льовані | агрего-

вані

Люмінес-

центна | 20-29 | 2,620,17 | 79,910,92 | 9,340,58 | 3,23 0,57 | 4,710,33

60-79 | 0,410,07** | 59,191,72** | 18,531,12** | 7,540,36** | 12,890,73**

Електронна | 20-29 | 3,130,02 | 78,411,68 | 19,621,32 | 2,230,21 | 5,230,57

60-79 | 2,210,04* | 50,783,12** | 43,423,41** | 5,390,18** | 16,170,63**

Примітки: * Р 0,05 порівняно з групою молодих.

** Р < 0,01 порявняно з групою молодих.

Залежні від віку зміни відбуваються і у поверхневій мембрані тромбоцитів людей похилого віку. Відповідно до результатів електронної мікроскопії змінюється стан глікокаліксу: у порівнянні з групою молодих збільшується кількість випадків поверхневих конформаційних змін (із 12,5% до 23,5%; Р < 0,01), спостерігаються глибокі конформаційні зміни (у 7,2% випадках); у 12,5% випадках мають місце локальні депозити, у 25,1% - екранування. Зменшується заряд платівок із 3,4 0,2 ум. од. у групі молодих до 3,0 0,1 ум. од. у старшій віковій групі (Р < 0,05). Виявлені зміни глікокаліксу сприяють підвищенню агрегаційної активності тромбоцитів, що знаходить підтвердження в роботах по вивченню цього питання хворих на ХС середнього віку. (О. А. Хомутовський, 1984; О. С. Гавриш, 1994).

Вивчення ліпідного складу тромбоцитарної мембрани свідчить про зменшення кількості загальних фосфоліпідів (100,78 4,91 мкг/1х107 клітин у контрольній групі молодих, 68,28 2,41 мкг/1х107 клітин у групі похилого віку; Р < 0,01) при збільшенні кількості холестерину (86,78 4,92 і 134,71 4,52 мкг/1х107 клітин відповідно; Р < 0,01) і тригліцеридів (відповідно 36,91 2,01 і 50,12 1,24 мкг/1х107 клітин; Р < 0,01) у мембрані. Визначені зміни в концентрації окремих фракцій фосфоліпідів: збільшення рівню фосфатіділсерину (відповідно 8,89 0,38 і 10,59 0,37% від загального числа фосфоліпідів; Р < 0,05), лізофосфатіділхоліну (0,83 0,12 і 2,41 0,24%; Р < 0,01) та фосфатіділінозітолу (1,31 0,12 і 2,01 0,11; Р < 0,01). Згідно з загальними закономірностями фізіології клітинних мембран (В. Ф. Антонов, 1982; В. Т. Івков, 1982 та ін.), наведене призводить до збільшення мікров,язкості плазмалеми тромбоцитів, посилення адсорбції на її поверхні іонів кальцію, циркулюючих імунних комплексів та плазмових чинників згортання, тобто підвищенню агрегаційної спроможності кров'яних платівок.

Отримані дані свідчать про те, що порушення у співвідношенні компонентів ліпідного шару тромбоцитарної мембрани багато в чому сприяють дестабілізації функціонального стану кров'яних платівок. Це узгоджується з результатами вивчення впливу пропранололу, який має мембраностабілізуючий ефект, in vitro на параметри адреналін-індукованої агрегації тромбоцитів, що демонструють значну перевагу дії препарату в старшій групі. Так, зниження швидкості і інтенсивності агрегації у людей похилого віку становить відповідно 11,21 0,31 %/хв. та 23,62 0,21%, в той час, як в групі молодих лише 1,67 0,11%/хв. та 2,81 0,23%.

Проведений кореляційний аналіз підтвердив високий рівень взаємозв,язку між показниками підвищеної активності тромбоцитів і змінами в ліпідному складі плазмалеми. Так, коефіцієнт кореляції рівня агрегації і кількості холестерину мембрани склав r = 0,81 (Р < 0,05); заряду і кількості лізофосфатіділхоліну r = - 0,86 (Р < 0,05), холестерину r = -0,44 (Р < 0,05) та фосфоліпідів r = 0,87 (Р < 0,05); кількості активованих тромбоцитів і вмісту лізофосфатіділхоліну r = 0,71 (Р < 0,05) та фосфоліпідів r = - 0,53 (Р < 0,05).

Таким чином, результати вивчення тромбоцитів у практично здорових людей 60-79 років свідчать про наявність вікових особливостей морфофункціонального стану кров,яних платівок, що є проявом як загальних закономірностей старіння, так і внутрісудинних змін. З,ясовано значну роль мембранного механізму (у даному випадку - порушення співвідношення компонентів ліпідного шару поверхневої мембрани тромбоцитів) у підвищенні агрегаційної спроможності кров'яних платівок у людей похилого віку.

Морфофункціональний стан тромбоцитів у хворих на ІХС похилого віку.

Результати вивчення тромбоцитів у хворих на ІХС 60-79 років свідчать про наявність значних змін морфофункціонального стану кров'яних платівок, більш виражених у порівнянні з групою практично здорових осіб того ж віку. Спостерігається подальше скорочення тривалості латентного періоду (якщо в групі здорових тривалість латентного періоду адреналін-індукованої агрегації склала 8,60 0,60 сек, то в групі хворих на ІХС 7,78 0,36 сек, Р < 0,05), зростання швидкості (23,18 2,21 і 31,49 3,12%/хв., відповідно; Р < 0,01) та інтенсивності (54,12 3,41 і 72,12 3,20 % відповідно; Р < 0,01) індукованої агрегації. Значно збільшується кількість агрегованих і дегранульованих платівок у групі хворих на ІХС (табл. 2) .

Таблиця 2

Розподіл тромбоцитів по функціональних групах у практично здорових людей і хворих на ІХС похилого віку за даними люмінесцентної та електронної мікроскопії.

Вид

мікро-скопії | Функціональні групи тромбоцитів (%)

Група | юні |

неактиво-

вані | активо-

вані | деграну-

льовані | агрего-

вані

Люмінес-центна |

Здорові | 0,410,07 | 59,911,72 | 18,531,12 | 7,540,36 | 12,890,73

ІХС | 0,610,09** | 44,211,38** | 23,480,69** | 24,721,27** | 10,870,56

Електрон-на |

Здорові | 2,210,04 | 50,783,12 | 43,423,41 | 5,390,18 | 16,170,57

ІХС | 0,640,04* | 39,921,58** | 43,330,68 | 18,751,31** | 37,581,09**

Примітки: * Р 0,05 порівняно з групою здорових того ж віку.

** Р < 0,01 порявняно з групою здорових того ж віку.

Крім того, в обстежуваній групі виявлено подальше зростання поліморфізму -гранул, збільшення кількості кров'яних платівок з аутофагосомами та явищами парціального некрозу. Спостерігається значна дилятація елементів поверхнево-вакуолярної системи і поліморфні вакуолі, утворені внаслідок злиття -гранул, що описується як “в,ялотекучий екзоцитоз” (О. С. Гавриш, 1994). Наведене свідчить про наявність хронічного подразнення значної частини кров'яних платівок, і в сукупності з даними про значну перевагу кількості дегранульованих платівок, дозволяє говорити про активацію тромбоцитів у судинному руслі, що має місце у хворих на ІХС похилого віку, незважаючи на стабільний плин захворювання .

Виявлені морфофункціональні зміни кров'яних платівок сполучаються з вираженим порушенням стану їх мембран, що виражається у значному збільшенні кількості деструктивних змін глікокаліксу, представлених у 28% випадків глибокими конформаційними зсувами, а в 12,5% - осередковою дисоціацією. У 30% мають місце локальні депозити, що вірогідно вище, ніж у групі здорових (P < 0,01), у 25,5% спостерігається екранування. Виявлено подальше зниження поверхневого заряду кров'яних платівок (3,0 0,29 ум. од. у здорових; 2,54 0,18 ум. од. - у хворих на ІХС; P< 0,01).

При вивченні ліпідного складу поверхневої мембрани тромбоцитів визначене достовірне збільшення рівня холестерину (134,71 4,52 у практично здорових і 164,59 3,49 мкг/1х107 клітин у хворих на ІХС; P < 0,01) і тригліцеридів (50,12 1,24 і 61,01 1,35 мкг/1х107 клітин відповідно; P < 0,01), підвищення кількості фосфатіділсерину (з 10,59 0,37% від загального числа фосфоліпідів у групі здорових, до 18,39 0,71% у групі хворих на ІХС; P< 0,01), фосфатіділінозітолу (із 2,01 0,11 до 2,80 0,16% відповідно; P < 0,01), лізофосфатіділхоліну ( із 2,41 0,24 до 4, 01 0,21%; P < 0,01). При цьому спостерігається зниження загальної кількості фосфоліпідів (68,28 2,41 і 56,79 2,11 мкг/1х107 клітин; P < 0,01). Виявлені зміни, як було показано раніше, сприяють дестабілізації функціонального стану тромбоцитів, і свідчать про важливу роль мембранного механізму, а саме, порушень у ліпідному складі мембрани, у підвищенні агрегаційної активності кров'яних платівок у хворих на ІХС похилого віку.

Це посередньо підтверджують і результати вивчення впливу пропранололу in vitro на агрегацію тромбоцитів хворих на ІХС 60-79 років, що демонструють достовірне зниження швидкості та інтенсивності адреналін-індукованої агрегації в старшій групі, на відміну від контрольної групи молодих (у групі хворих на ІХС швидкість агрегації зменшилась на 11,0 1,01 %/хв., в той час, як в групі молодих - на 1,67 0,11%/хв.; Р < 0,01, інтенсивність агрегації, відповідно, на 19,2 1,41% і 2,81 0,23% ; Р < 0,01).

Крім того, результати кореляційного аналізу виявили високий ступінь зв'язку рівня максимальної агрегації тромбоцитів і кількості дегранульованих клітин з утриманням холестерину, лізофосфатіділхоліну і фосфатіділхоліну в мембрані кров'яних платівок, а також зворотний зв'язок цих показників із кількістю загальних фосфоліпідів. Коефіцієнт кореляції рівня максимальної агрегації з кількістю холестерину мембрани склав r = 0,88 (P < 0,05); лізофосфатіділхоліну r = 0,70 (P < 0,05); фосфатіділхоліну r = 0,61 (P < 0,05) і загальних фосфоліпідів r = -0,62 (P < 0,05). Кореляція кількості дегранульованих платівок із рівнем холестерину склала r = 0,61 (P < 0,05), фосфатіділхоліну r =0,60 (P < 0,05), фосфоліпідів r = - 0,51 (P < 0,05).

Наведені дані свідчать про важливе значення змін у ліпідному складі тромбоцитарної мембрани в підвищенні агрегаційної активності кров'яних платівок, і, таким чином, у збільшенні ризику тромбоутворення і пов'язаних із ним ускладнень, у хворих на ІХС похилого віку. Цей висновок обумовив доцільність використання з метою стабілізації функціонального стану тромбоцитів у пацієнтів даної групи препаратів, що мають мембраностабілізуючий ефект.

Вивчення можливостей корекції функціонального стану тромбоцитів у хворих на ІХС похилого віку препаратами, що мають мембраностабілізуючий ефект

Як було наведено в методичній частині, для курсового лікування, в якості мембраностабілізуючих препаратів нами були обрані пропранолол і комплекс “Есенціалє-форте” у сполученні з вітаміном Е.

Результати, отримані при вивченні впливу пропранололу на морфофункціональний стан тромбоцитів свідчать про зменшення агрегаційної активності кров'яних платівок під впливом бета-адреноблокатора, на що вказує достовірне збільшення тривалості латентного періоду (7,75 0,62 сек. до лікування і 16,00 1,58 сек. після лікування; Р < 0,01), зниження швидкості (6,62 0,51 і 4,13 0,37 %/хв., відповідно; Р < 0,05) і інтенсивності (27,25 1,47 і 17,88 1,49% відповідно; Р < 0,01) адреналін-індукованої агрегації. Зменшення, за даними люмінесцентної мікроскопії, кількості активованих кров'яних платівок (із 25,00 1,12 % до початку курсу, до 21,50 1,10 % після його закінчення; Р < 0,05), при збільшенні числа неактивованих (49,50 2,02 % і 55,13 2,54 %, відповідно; Р < 0,05) підтверджують це висловлення.

Певні зміни відбулися в ультраструктурі тромбоцитів: зменшився розмір вакуолей, зросла кількість (із 5,33 0,31 до 6,42 0,22; Р < 0,05) та електронна щільність -гранул. На структуру мітохондрій і кількість аутофагосом вплив препарату виявився незначним.

Рідше зустрічаються деструктивні зміни глікокаліксу: глибокі конформаційні зміни мають місце в 15% випадках, при 28% до курсу лікування (Р < 0,01), осередкова дисоціація глікокаліксу - у 6,5% (до лікування - 12,5%; Р < 0,01). Локальні депозити спостерігаються в 20% випадків (до лікування - 30%; Р < 0,01). Збільшився поверхневий заряд платівок. (з 2,54 0,18 до 3,38 0,15; Р < 0,01).

Після проведеного курсу лікування пропранололом визначені зміни у ліпідному складі поверхневої мембрани тромбоцитів: вірогідно знизилася кількість холестерину (із 167,03 ± 7,24 до 134,25 1,15 мкг/1х107 клітин; Р < 0,01), тригліцеридів (із 62,90 1,44 до 51,39 0,43 мкг/1х107 клітин; Р < 0,01), фосфатіділсерину (із 19,05 0,17 до 17,31 0,17 %; Р < 0,01) і лізофосфатіділхоліну (із 3,78 0,27 до 3,36 0,19 %; Р < 0,05), фосфатіділінозітолу (із 2,73 0,18 до 1,65 0,08%; Р < 0,01), збільшилась кількість фосфатіділетаноламіну (із 2,08 0,15 до 3,41 0,16%; Р < 0,01).

Отримані результати свідчать, що зміни у морфофункціональному стані кров'яних платівок після лікування пропранололом пов,язані із впливом препарату на ліпідний склад поверхневої мембрани тромбоцитів.

Проте, ефект пропранололу не можна вважати достатнім для нормалізації функціонального стану тромбоцитів у хворих на ІХС похилого віку. Це стає очевидним при аналізі співвідношення типів агрегаційних кривих, який показав, що, не дивлячись на зменшення швидкості та інтенсивності агрегації під впливом препарату, кількість ірреверзібільних кривих залишилась без змін, і склала 80 % від загального числа випадків. Також цей висновок підтверджує відсутність достовірних розходжень у кількості дегранульованих платівок до і після прийому пропранололу.

Пояснення наведеному факту ми знаходимо в особливостях мембраностабілізуючої дії препарату, що пов'язаний, відповідно до результатів кореляційного аналізу, з метаболізмом фосфоінозітідів (коефіцієнт кореляції між динамікою рівня агрегації і кількістю фосфоінозітідів складає r = 0,73, Р < 0,05). При цьому отримані нами раніше результати вивчення мембранних механізмів дестабілізації кров'яних платівок у практично здорових та хворих на ІХС похилого віку свідчать, що найважливіше місце у процесі підвищення агрегаційної активності тромбоцитів посідають зміни співвідношення фосфоліпіди/холестерин і збільшення рівня лізофосфатіділхоліну. В той час пропранолол хоча і знижує кількість холестерину в мембрані, проте на рівень фосфоліпідів впливу практично не має.

З огляду на отримані дані, для корекції морфофункціонального стану тромбоцитів, нами була використана комбінація двох препаратів - есенціальних фосфоліпідів (“Есенціалє-форте”) і антиоксиданта (вітамін Е).

Вивчення впливу даного комплексу на ліпідний склад мембрани кров'яних платівок свідчить про достовірні зміни всіх досліджуваних компонентів у напрямку нормалізації структурної організації плазмолеми: збільшення кількості фосфатіділетаноламіну (із 2,29 0,19 до 3,88 0,15%; Р < 0,01 ), зниження рівня тригліцеридів (із 57,28 1,99 до 46,38 1,34 мкг/1х107 клітин; Р < 0,01) і лізофосфатіділхоліну (із 4,04 0,36 до 2,73 0,12%; Р < 0,01), фосфатіділінозітолу (із 2,06 0,17 до 1,71 0,11%; Р < 0,01). При цьому, що особливо важливо, відбулося достовірне збільшення рівня фосфоліпідів у мембрані (із 52,06 2,24 до 80,85 1,52 мкг/1х107 клітин; Р < 0,01) при зниженні рівня холестерину (161,73 3,24 до 116,59 3,57 мкг/1х107 клітин; Р < 0,01).

Порівнюючи зміни в ліпідному складі мембран тромбоцитів після курсового прийому пропранололу і комбінації “Есенціалє-форте” із вітаміном Е необхідно відзначити, що даний комплекс має більш значимий ефект не тільки якісний, але і кількісний.

Наведені результати дозволили припустити, що внаслідок дії препаратів відбулось також значне зниження агрегаційної активності тромбоцитів. Припущення підтвердили результати агрегатометрії, що продемонстрували достовірне збільшення тривалості латентного періоду (7,15 0,89 сек до лікування і 23,75 1,83 сек після лікування; Р < 0,01), зменшення швидкості (11,25 3,38 і 2,38 0,42%/хв. відповідно; Р < 0,01) і інтенсивності адреналін-індукованої агрегації (37,75 9,15% і 5,13 1,04% відповідно; Р < 0,01), а також відсутність випадків ірреверзібільної агрегації після прийому препаратів.

Про нормалізацію функціонального стану тромбоцитів комплексом “Есенціалє-форте” з вітаміном Е свідчать також результати люмінесцентної мікроскопії, які показали, що поряд із зменшенням кількості активованих (із 20,38 1,16% до лікування, до 12,25 ± 0,65% після курсу; Р < 0,01) і агрегованих (із 11,25 0,92% до 6,75 0,45%; Р < 0,01) платівок вірогідно знизилася також кількість дегранульованих тромбоцитів (із 21,25 ± 1,31% до 7,88 0,64%; Р < 0,01), що є важливим показником стабілізації стану кров,яних платівок у судинному руслі.

Таким чином, отримані дані дозволяють зробити висновок про можливість корекції морфофункціонального стану тромбоцитів препаратами, механізм дії яких пов'язаний з впливом на ліпідний склад мембран кров,яних платівок, і рекомендувати з цією метою комплекс “Есенціалє-форте” у сполученні з вітаміном Е.

ВИСНОВКИ

1.

2.

2.

2.

2.

2.

2.

2.

2.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Наявність підвищення агрегаційної активності тромбоцитів у людей похилого віку як практично здорових, так і хворих на ІХС свідчить про необхідність прийому препаратів для стабілізації функціонального стану кров'яних платівок у наведених групах.

2. Для отримання об'єктивної інформації про стан агрегаційної активності тромбоцитів необхідно сумісне використання методів турбудіметричної агрегатометрії та люмінесцентної мікроскопії.

3. Для корекції функціонального стану тромбоцитів в осіб похилого віку як практично здорових, так і хворих на ІХС доцільно використовувати комплекс препаратів “Есенціалє-форте” в сполученні з вітаміном Е.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

2.

2.

2.

2.

2.

2.

2.

2.

2.

2.

2.

2.

2.

АНОТАЦІЯ

Лішневська В. Ю. Морфофункціональний стан тромбоцитів і роль мембранного механізму в збільшенні агрегаційної активності кров,яних платівок у практично здорових та хворих