ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
національний інститут стратегічних досліджень
науменко сергій васильович
УДК 65.012.8:33+339.9
розвиток транскордонного співробітництва в системі забезпечення економічної безпеки україни
21.04.01 – економічна безпека держави
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у відділі регіональної політики Національного інституту стратегічних досліджень.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Мокій Анатолій Іванович,
Львівська комерційна академія,
проректор з міжнародних зв’язків, професор
кафедри міжнародних економічних відносин
Офіційні опоненти: доктор економічних наук,
старший науковий співробітник
Мікула Надія Анатоліївна,
Інститут регіональних досліджень Національної академії наук України,
завідувач відділу проблем ринкової інфраструктури та транскордонного співробітництва
кандидат економічних наук,
Мартинюк Володимир Петрович,
Тернопільський національний економічний університет,
доцент кафедри податків та фіскальної політики
Захист дисертації відбудеться 12 грудня 2007 року о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.718.01 у Національному інституті стратегічних досліджень за адресою: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 7-а.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного інституту стратегічних досліджень за адресою: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 7-а.
Автореферат розісланий 11 листопада 2007 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради М.М.Розумний
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Транскордонне співробітництво (ТКС) є однією з важливих форм європейської інтеграції, що здійснюється на регіональному рівні і посідає особливе місце у процесі формування регіональної політики України. Поглиблення транскордонного співробіт-ництва відкриває нові можливості для активізації господарської діяльності на прикордонних територіях, підвищення їх конкурентоспромож-ності шляхом мобілізації природно-ресурсного потенціалу регіонів сусідніх країн, досягнення інтегрального ефекту внаслідок усунення бар’єрів для руху товарів, послуг, капіталу, інформації і технологій.
Проблемам участі регіонів України в інтеграційному процесі та розвитку транскордонного співробітництва присвячені дослідження В.Будкіна, І.Гладій, М.Долішнього, Ю.Макогона, А.Мельник, А.Мокія, С.Писаренко, Є.Савельєва, В.Чужикова. Такі дослідники, як П.Бєлєнький, Н.Мікула, О.Мілашовська, Р.Федан розглядають транскордонне співробіт-ництво як форму соціально-економічної інтеграції регіонів, що втілена у функціонуванні єврорегіонів. Б.Данилишин, Р.Олейник, І.Сіренко у дослідженнях сутності та ефективності транскордонного співробітництва роблять акцент на зовнішньоекономічній діяльності прикордонних регіонів. Увага до розвитку прикордонних регіонів пояснюється їхнім інфраструктур-ним призначенням у системі міжнародних економічних відносин.
Стратегія ефективного розвитку прикордонних регіонів, що здійснюють транскордонне співробітництво, обов’язково повинна включати аспекти забезпечення економічної безпеки. Хоча проблеми економічної безпеки в Україні почали досліджуватися порівняно недавно, але вже існує значна кількість наукових праць з питань зміцнення економічної безпеки на різних рівнях ієрархії управління економікою. Так, у працях І.Бінька, О.Бєлова, В.Кузьменка, Г.Пастернак-Таранушенка, В.Шлемка визначено базові складники економічної безпеки держави та чинники впливу на них, розроблені методи оцінки вірогідності негативного впливу зовнішнього середовища на ці складники. Регіональний вимір економічної безпеки досліджували О.Бабич-Декань, О.Барановський, І.Мєдушевская, О.Рябченко. Стратегічні аспекти цієї проблематики розглядаються у працях З.Варналія, О.Власюка, В.Воротіна, В.Губенка, , Я.Жаліла, В.Мунтіяна.
Проте ще недостатньо досліджені питання забезпечення економічної безпеки регіону у процесі транскордонного співробітництва, розробки ефективних моделей міжнародної інноваційної співпраці як основи економічного розвитку регіонів, активізації науково-технічної компоненти транскордонного співробітництва та вдосконалення його інсти-туційного забезпечення. Існує об’єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень та практичної апробації методів підвищення ефективності транскордонного співробітництва в контексті економічної безпеки з метою забезпечення динамічного розвитку прикордонних територій в системі національної економіки. Саме ця необхідність обумовлює актуальність теми дослідження визначає його мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В основу дисертаційної роботи покладено результати досліджень, проведених автором у рамках здійснених наукових проектів Національного інституту стратегічних досліджень протягом 2004-2006 рр., основними з яких є: “Нова хвиля економічних реформ: загальнодержавний та регіональний контекст” (номер державної реєстрації 0105U001181), “Стратегія соціально-економічних перетворень в Україні” (номер державної реєстрації 0106U002632).
Мета і завдання роботи. Метою дисертаційної роботи є розробка економіко-організаційних механізмів та інституційного забезпечення процесу поглиблення транскордонного співробітництва у контексті зміцнення економічної безпеки держави та її регіонів.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
- узагальнити теоретико-методичні підходи до визначення впливу транскордонного співробітництва та участі регіонів у інтеграційних процесах на економічну безпеку;
- ідентифікувати індикатори економічної безпеки (стимулятори та дестимулятори) на регіональному рівні (в розрізі районів і міст області);
- визначити тенденції розвитку транскордонного співробітництва регіонів України;
- встановити взаємозв’язок між рівнем економічної безпеки регіону та масштабами і глибиною транскордонного співробітництва;
- обґрунтувати концептуальні рішення з реалізації інноваційно-інвестиційної моделі транскордонного співробітництва, визначити її цілі, засоби та особливості реалізації на різних рівнях ієрархії управління;
- визначити основні напрями вдосконалення інституційного забезпечення транскордонного співробітництва;
- розробити практичні рекомендації щодо методів посилення соціально-економічної інтеграції прикордонних регіонів з врахуванням вимог забезпечення економічної безпеки.
Об'єктом дослідження є транскордонне співробітництво прикордонних регіонів України.
Предметом дослідження є стан та механізми розвитку транскордонного співробітництва відповідно до вимог зміцнення економічної безпеки держави та її регіонів.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є логіко-діалектичний метод пізнання явищ і процесів у сучасному світовому господарстві та національних економіках. Зокрема, у роботі використано методи системно-структурного аналізу та теоретичного узагальнення (при дослідженні індикаторів економічної безпеки регіону), синтезу та порівняльного аналізу (для дослідження теоретичних моделей економічної інтеграції, транскордонного співробітництва та їх адаптивності до умов перехідної економіки), історико-логічний метод (для окреслення специфіки розвитку транскордонного співробітництва України), функціонально-системний підхід та метод критичного аналізу (для виявлення геополітичних та соціально-економічних передумов здійснення ТКС України в умовах багатовекторності) та економіко-математичні методи: багатофакторного аналізу (для оцінки факторів впливу та функціональних залежностей між рівнем економічної безпеки і масштабами транскордонного співробітництва прикордонного регіону), розрахунок індикаторів рівня економічної безпеки регіонів і держави.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-розпорядчі акти з питань економічної політики, економічної безпеки, зовнішньої та регіональної політики, документи Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України. У роботі використана також довідкова і монографічна література, матеріали експертних оцінок та власних досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретико-методичних положень та розробці науково-прикладних рекомендацій активізації транскордонного співробітництва у контексті зміцнення економічної безпеки держави і регіонів, зокрема :
вперше:
- виявлено двоїстий характер ефектів транскордонного співробітництва, який полягає в тому, що ТКС має здатність створювати загрози економічній безпеці регіону і виступати чинником її зміцнення, а також економетрично доведено негативний зв’язок не лише між імпортною, але й експортною орієнтацією імпортозалежних виробництв та рівнем економічної безпеки відносно слаборозвинених областей України;
- розроблено механізми посилення економічної безпеки прикордонних регіонів у розрізі окремих компонент (сировинно-ресурсної, продовольчої, енергетичної, екологічно-техногенної, технологічної, фінансової, зовнішньоекономічної безпеки) в умовах транскордонного співробітництва на основі аналізу функціональних залежностей між індикаторами економічної безпеки та транскордонного співробітництва та обґрунтовано головні їх характеристики (цілі, засоби та особливості реалізації на різних рівнях ієрархії управління);
удосконалено:
- методи оцінки рівня економічної безпеки прикордонного регіону (до-повнено розрахунком інтегрального показника економічної безпеки на субрегіональному рівні з врахуванням факторів-стимуляторів – площа території; кількість населення; обсяги інвестицій, виробництва промислової продукції, продукції сільського господарства, експорту, імпорту, а також факторів-дестимуляторів – чисельність безробітних; кількість злочинів; обсяги промислових токсичних відходів; обсяги кредиторської заборгованості; кількість потерпілих від травматизму;
- інституційну інфраструктуру та функції органів регулювання транскордонного співробітництва, зокрема, запропоновано створення органу науково-технічної співпраці регіо-нів з передачею до його компетенції процедури експертної оцінки та державної реєстрації транскордонних проектів; надання органам державної влади повноважень у фінансуванні ТКС та реалізації міжрегіональних інноваційних стратегій;
дістали подальшого розвитку:
- теоретичні положення міжнародної економічної інтеграції та транскордонного співробітництва (теорії економічного районування та створення регіональних комплексів, теорії розвитку регіону, полюсів росту, теорії взаємодії регіональних економік) в сенсі адаптування до умов перехідної економіки з урахуванням особливостей забезпечення економічної безпеки регіонів;
- теоретичні аспекти підвищення ефективності функціонування єврорегіонів (обґрунтовано об’єктивну обумовленість посилення економіч-ного складника єврорегіону як форми транскордонного співробітництва між територіальними громадами або місцевими органами влади прикордонних регіонів України та ЄС).
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розроблені стратегічні заходи поглиблення транскордонного співробітництва, а також концептуальні засади посилення економічної безпеки прикордонних регіонів доцільно використати при формуванні регіональної політики, в економіко-аналітичній та прогностичній роботі органів державного управління.
Методичні та прикладні рекомендації щодо аналізу проблем транскордонного співробітництва з позицій економічної безпеки держави і регіону, аналітичні оцінки стану і перспектив поглиблення транскордонної співпраці знайшли застосування у роботі економічних та зовнішньоекономіч-них підрозділів Волинської облдержадміністрації (акт № 222/2-87 від 10.03.07). Пропозиції щодо напрямів інтенсифікації транс-кордонного співробітництва в умовах європейської інтеграції отримали практичне втілення у роботі державних органів м. Хелм, Республіка Польща (довідка від 8.12.06). Окремі положення дисертації були використані Регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові при підготовці аналітичних матеріалів до Секретаріату Президента України з питань поглиблення співпраці в межах єврорегіонів, проблем прикордонних українсько-білоруських зв’язків (довідка № 3/1-18 від 21.03.07). Положення щодо вдосконалення інституційних засад транскордонного співробітництва відображені в рекомендаціях ХІІІ Між-народного науково-практичного семінару “Проблеми розвитку зовнішньо-економічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (довідка № 36-01/7.97-134 від 27.01.07). Результати досліджень використані у навчальному процесі при викладанні дисциплін економічного циклу у Волинському інституті економіки і менеджменту (довідка № 49 від 27.02.07).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційному дослідженні використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на таких міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях, форумах: економічний форум з питань прикордонного співробітництва (м. Львів, жовтень 2001 р.), засідання Українсько-польської міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва (м. Луцьк, листопад 2002 р.), VII міжнародна науково-практична конференція “Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії і практики” (травень
2004 р.), міжнародна науково-практична конференція “Туристична індустрія як вектор регіонального розвитку” (м. Чернівці, травень 2004 р.), економічний форум “Україна - Польща” (Ялта, червень 2004 р.), спільне засідання Українсько-білоруської та Українсько-молдовської ділових рад (м. Луцьк, вересень 2004 р.), науково-практична конференція “Проблеми підвищення ефективності функціонування підприємств різних форм власності”
(м. Донецьк, вересень 2004 р.), зустріч керівників прикордонних областей України і Республіки Білорусь (Республіка Білорусь, м. Мозир, травень
2005 р.), V Пленум Спілки економістів України “Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону” (м. Київ, червень 2005 р.), засідання Українсько-білоруської ділової ради (Республіка Білорусь, м. Брест, липень 2005 р.), міжнародна науково-практична конференція “Корпоративне управління в Україні: менеджмент, фінанси, аудит” (м. Рівне, травень 2006 р.), міжнародна науково-практична конференція “Wyzwania wspуіpracy transgranicznej Polska-Ukraina 2006” (Польща, м. Хелм, грудень 2006 р.), XVI економічний форум “Європейські виклики: до питання про тотожність Європи” (Польща, м. Криниця-Здруй, вересень 2006 р.).
Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у чотирнадцяти наукових статтях (сім опубліковано автором одноосібно), у тому числі шість статей у фахових виданнях і вісім – у інших виданнях загальним обсягом 5,03 д. а. (особистий внесок дисертанта –
4,01 д. а.).
Структура та обсяг роботи. Структура дисертації зумовлена логікою дослідження, поставленими завданнями і складається зі вступу, трьох розділів та висновків. Дисертаційна робота обсягом 189 сторінки, у тому числі 158 сторінок основного тексту та 5 додатків на 12 сторінках. У тексті розміщено 17 таблиць на 18 сторінках та 11 рисунків на 11 сторінках. Список використаних джерел містить 205 найменувань, з яких на 182 є посилання.
Основний Зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовані мета, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі “Теоретичні основи транскордонного співробіт-ництва в системі економічної безпеки держави” досліджено соціально-економічну природу транскордонного співробітництва як чинника розвитку економіки держави, виявлено специфіку ТКС у сучасних умовах, окреслені методи оцінки, індикатори економічної безпеки на регіональному рівні.
Транскордонне співробітництво є специфічною сферою політичної, зовнішньоекономічної, екологічної, культурно-освітньої та інших видів міжнародної діяльності, яка здійснюються на регіональному рівні і яка, охоплюючи всі загальні їхні форми, відрізняється необхідністю та можливостями більш активного їх використання, а також низкою особливостей, а саме - наявністю кордону і необхідністю його облаштування, спільним використанням природних ресурсів і, відповідно, вирішенням проблем екологічної безпеки, широким взаємним спілкуванням населення сусідніх держав та особистими зв’язками людей, значно вищим навантаженням на інфраструктуру (шляхи, зв’язок, сферу обслуговування).
Основою транскордонного співробітництва є процес узгодження інтересів та договірних відносин у прикордонних регіонах з метою пошуку рішень для спільних та ідентичних проблем. ТКС спрямоване на подолання негативних аспектів існування кордонів та наслідків, які виникли на прикордонних територіях через їх розміщення, і має метою покращання умов життя населення. До головних цілей такої співпраці відносяться: подолання існуючих стереотипів та упереджень; усунення політичних та адміністративних бар’єрів між сусідніми народами; створення господарської, соціальної та культурної інфраструктури з формуванням спільних органів, господарюючих суб’єктів, асоціацій тощо.
Специфіка функціонування транскордонного регіону полягає у тому, що для забезпечення його цілісності як територіальної системи необхідна координація діяльності окремих прикордонних територій, яка забезпечується через транскордонне співробітництво. ТКС стало чинником, який сприяє соціальній рівності та суспільному діалогу, інструментом для розвитку всіх секторів прикордонної місцевої та регіональної влади в Європі.
Існує чимало прикладів транскордонного співробітництва, коли його суб'єктами є саме місцеві влади або громади - муніципалітети, міста, селища. Здебільшого такі контакти носять неформальний характер і спрямовані на спільні дії в разі виникнення надзвичайних ситуацій. Подібна форма транскордонного співробітництва класифікується як така, що здійснюється згідно з принципом “ad hoc” і є типовою для первинних стадій розвитку ТКС. Втіленням ще однієї форми розвитку ТКС є міжрегіональні асоціації, зокрема, функціональні. На відміну від транскордонного співробітництва на основі “ad hoc”, що не має тенденції до інституціоналізації, його розвиток в рамках міжрегіональних асоціацій є саме інституціональним. Поширеною формою здійснення ТКС є єврорегіони, основними принципами функціонування яких є партнерство, рівноправність, рівнозначність сторін, взаємодопомога, солідарність прикордонних територій, існування концепції та стратегії транскордонного розвитку.
У контексті забезпечення економічної безпеки транскордонне співробітництво набуває специфічного значення, оскільки рівень безпеки впливає на інтенсивність ділових відносин між прикордонними територіями. Так, при наявності численних загроз потенційні партнери, інвестори не бажають співпрацювати з підприємцями депресивного регіону, оскільки бояться піддати власний бізнес великим ризикам. Високий рівень економічної безпеки навпаки сприяє налагодженню зовнішньоекономічних ділових контактів. З іншого боку, інтенсивність транскордонного співробітництва може мати негативний вплив на стан економічної безпеки регіону. Характер цього впливу залежить від функціональних зв’язків між індикаторами економічної безпеки і рівнем розвитку транскордонного співробітництва, а також від економічної політики в межах кожного співпрацюючого регіону.
Методика розрахунку коефіцієнтів економічної безпеки регіонів передбачає такі етапи: (1) стандартизація показників (стимуляторів або дестимуляторів), які характеризують економічну безпеку; (2) обчислення інтегральних оцінок регіону; (3) обчислення коефіцієнтів економічної безпеки окремих регіонів. Важливим методичним аспектом є обґрунтування вибору показників-стимуляторів і дестимуляторів, а також розгляд економічної безпеки області у розрізі міст та районів.
У другому розділі „Роль транскордонного співробітництва в забезпеченні економічної безпеки держави” виявлені тенденції транскордонного співробітництва в контексті зміцнення економічної безпеки та досліджено транскордонний рух товарів, капіталів, інтелектуальних і трудових ресурсів в умовах поглиблення ТКС.
ТКС сприяє розширенню національних законодавчих рамок у отриманні благ з транскордонних ринків і формалізує відносини у транскордонному регіоні, залучаючи, крім громадян, і інші суб‘єкти господарювання та установи. Тобто система забезпечення життєдіяльності населення прикордонного регіону виходить за національні межі. Складність полягає у тому, що прикордонна торгівля здійснюється без офіційного оформлення документів, і в Україні слід запровадити транскордонну статистику, яка дозволить змоделювати процеси, що відбуваються.
Здійснення транскордонного співробітництва тісно пов’язане із економічною безпекою регіонів і держави, що вимагає аналізу та оцінки індикаторів економічної безпеки, які характеризують соціально-економічне становище прикордонної території з позиції її економічних інтересів. Особливо чітко зв’язок між ТКС та рівнем економічної безпеки простежується у прикордонних областях. Так, Волинська область, яка здійснює транскордонне співробітництво з двома сусідніми державами – Республікою Польща та Республікою Білорусь, згідно розрахованої інтегральної оцінки, має досить низький рівень економічної безпеки. У 2003 р. значення цього показника становило 0,0981, у 2004 р. – 0,0971, а у 2005р. знизилося до 0,0934, тобто до критичного рівня.
Регіон є складною поліструктурною одиницею, тому при оцінці та забезпеченні економічної безпеки його доцільно розглядати в розрізі адміністративно-територіальних утворень – районів, міст та інших населених пунктів, кожен з яких, поряд із спільними характеристиками, має низку специфічних ознак, власних проблем, сильних сторін і переваг. Волинська область складається з 16 районів, шість з яких є прикордонними. Крім обласного центра, в межах області знаходиться три міста обласного підпорядкування. Для кожного з цих адміністративно-територіальних утворень розраховані коефіцієнти економічної безпеки з використанням таких індикаторів-стимуляторів: площа території, кількість населення, обсяги інвестицій, виробництва промислової продукції, продукції сільського господарства, експорту, імпорту. Отримані результати відображені на картограмі рис. 1.
–
високий рівень економічної безпеки (і 0,2);–
допустимий рівень економічної безпеки (0,2 і 0,06);–
незадовільний рівень економічної безпеки (і 0,06).
Рис. 1. Рівень економічної безпеки районів Волинської області за індикаторами-стимуляторами
Найвищий рівень економічної безпеки за індикаторами-стимуляторами є в м. Луцьку і = 0,93, що цілком логічно, оскільки обласний центр зосереджує в собі значну частину трудового і виробничого потенціалу. Сім районів області Ратнівський, Камінь-Каширський, Ковельський, Маневицький, Ківерцівський, Володимир-Волинський, Горохівський, а також міста Володимир-Волинський та Ковель мають допустимий рівень економічної безпеки (0,2 і 0,06. Решта вісім районів Любешівський, Шацький, Старовижівський, Любомльський, Турійський, Рожищенський, Локачинський, Іваничівський і м. Нововолинськ характеризуються незадовільним рівнем економічної безпеки (і 0,06. Це райони з незначною чисельністю населення, слабо розвиненим сільським господарством та наявністю низькорентабельних об’єктів видобувної промисловості. Наведена оцінка економічної безпеки районів, фактично, показує максимально можливий рівень за існуючих на даний час умов, однак реально цей рівень понижується внаслідок дії дестабілізуючих факторів.
Загалом економічну безпеку держави і окремого регіону доцільно розглядати детальніше у розрізі її складників: сировинно-ресурсної, продовольчої, енергетичної, екологічно-техногенної, технологічної, фінансової, зовнішньоекономічної безпеки. Так, підвищенню загального рівня економічної безпеки Волинської області сприяє її екологічна компонента. Сировинно-ресурсна безпека є задовільною, але існує потреба у пошуку альтернативних джерел сировини для підприємств легкої промисловості. Основними загрозами продовольчій безпеці області є низька якість імпортованих продуктів харчування та стагнація розвитку власної продовольчої бази. Рівень енергетичної безпеки значно залежить від зовнішніх джерел постачання енергії, проте ця залежність останнім часом стала послаблюватись у зв’язку з розробкою місцевих газових родовищ. Технологічній безпеці загрожує скорочення обсягів фінансування наукової та інноваційної діяльності. Фінансова безпека області має недостатній рівень, що пов’язано з порушеннями у міжбюджетних відносинах, поширенням бартерних операцій, низькою платоспроможністю фізичних та юридичних осіб. Загрозу зовнішньоекономічній безпеці області становить постійне негативне сальдо зовнішньої торгівлі та значна частка критичного імпорту у загальних обсягах.
Узагальнення досвіду транскордонного співробітництва Волинської області дозволило визначити фактори, що мають позитивний вплив на ТКС: географічна близькість регіонів та місткість українського ринку, наявність позитивного досвіду співпраці, інституційного забезпечення тощо (табл. 1).
Таблиця 1
Основні чинники розвитку ТКС Волинської області
Характер чинників | Чинники, що мають позитивний вплив | Чинники, що мають негативний вплив | Економіко-географічні | Суміжність територій та невелика відстань між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Наявність позитивного досвіду співпраці регіонів.
Наявність інституцій, що сприяють встановленню партнерства.
Процес приватизації в Польщі та Україні.
Добре розвинений торговельний сектор, приватизований і адаптований до умов ринкової економіки.
Підвищення конкурентоспроможності виробництва товарів і послуг.
Розвинена транспортна інфраструктура. | Різний рівень і характер трансформації економік країн.
Брак фінансових можливостей, у т. ч. місцевих бюджетів прикордонних територій на проведення активної політики транскордонного співробітництва.
Нестача інвестиційних ресурсів для забезпечення спільних проектів.
Недостатній рівень розвитку фізичної інфраструктури.
Поширення практики використання негрошових форм розрахунків.
Тарифні і нетарифні обмеження, пов’язані зі вступом Польщі в ЄС. | Правові | Наявність двосторонніх угод про співробітництво в окремих галузях господарювання.
Постійно здійснювана робота щодо підведення українського законодавства до норм ЄС. | Неадаптованість інституцій з обох сторін кордону.
Неповнота імплементації норм, закріплених в угодах.
Нестабільність правового поля транскордонного співробітництва. | Суспільні | Етнічна близькість населення.
Подібність культури і психології. | Негативні аспекти історичного досвіду співпраці.
Ментальні відмінності.
Мовний бар’єр. | З іншого боку, негативний вплив мають специфічні бар’єри українсько-польського торгово-економічного співробітництва (недосконалість функціонування інфраструктури зовнішньоторговельної діяльності: митних, прикордонних служб, банківських, страхових установ та ін.), проблеми, які характерні для діяльності підприємств з іноземними інвестиціями в Україні (підвищені ризики інвестування; відсутність достовірної інформації про партнерів; недосконалість і нестабільність законодавства, тінізація економіки).
Зіставлення результатів оцінки досліджуваних зв’язків за допомогою економіко-математичних методів дає можливість стверджувати, що між показниками транскордонного співробітництва та економічною безпекою Волинської області є обернена залежність (табл. 2). Економічна безпека, в першу чергу, залежить від імпорту (зв'язок негативний), а підвищення рівня економічної безпеки обмежує як експорт, так і імпорт. Варто наголосити на тому, що в дослідженні розглядалася лише одна з компонент транскордонного співробітництва – зовнішня торгівля. Інші складові ТКС – інвестиційна діяльність, реалізація спільних проектів можуть відрізнятися за впливом на економічну безпеку.
Таблиця 2
Результати оцінки взаємозв’язку між обсягами експорту, імпорту та рівнем економічної безпеки Волинської області методом найменших квадратів з інструментальними змінними1
Незалежні змінні | Залежні змінні | Економічна безпека | Експорт | Імпорт | Константа |
-0,003
(-0,116) | -0,427
(-2,406) | 0,605
(3,391) | Економічна безпека – | -0,009
(-1,021*) | -0,311
(-2,306*) | Експорт | -0,253
(-1,043)– | 0,208
(1,962*) | Імпорт | -0,067
(-1,074*) | 0,230
(1,051)– | Скоригований коефіцієнт детермінації | 0,95 | 0,97 | 0,94 | Коефіцієнт Дарбіна-Уотсона | 2,54 | 1,98 | 1,93 | 1Зірочкою (*) позначено рівень статистичної значущості у 5%.
Таким чином, можна стверджувати, що місце транскордонного співробітництва в територіальному розвитку визначається поєднанням потенційних ресурсних можливостей прикордонних регіонів та територій двох або більше країн, що мають спільний кордон, з метою вирішення завдань просторового розвитку в межах транскордонних регіонів.
Третій розділ роботи „Напрями поглиблення транскордонного співробітництва в контексті зміцнення економічної безпеки” присвячений обґрунтуванню стратегічних рішень та методів посилення інтеграції прикордонних регіонів, формуванню інноваційно-інвестиційної моделі ТКС та вдосконаленню інституційних засад системи економічної безпеки до вимог та практики європейського співробітництва.
Перспективою подальшого розвитку транскордонного співробітництва, безумовно, стане координація дій, спрямованих на підтримку економічної, наукової, екологічної, культурної та освітньої співпраці, сприяння в налагодженні контактів з міжнародними організаціями, інституціями, що задекларовано як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях.
Відповідність принципам регіональної політики ЄС має на меті реалізацію визначених шести пріоритетних напрямів регіональної політики ЄС, виокремлення яких служить концентрації фінансованих ресурсів транскордонного співробітництва та їх ефективному використанню. Перший напрям – це сприяння структурній перебудові та розвитку депресивних регіонів. Цей напрям співробітництва стосується лише тих регіонів, де рівень ВВП на душу населення протягом трьох років був нижчим за 75% від середнього по ЄС; на його частку припадає 67,6% фінансування. Другий напрям пов’язаний із наданням фінансових ресурсів регіонам, де спостерігається стагнація промисловості (11,1 % фінансування). Третій і четвертий напрями є близькими за сферою дії, тому їх фінансування об’єднано і воно становить 10,9%. Третій напрям полягає у боротьбі з тривалим безробіттям та підтримкою ініціатив зайнятості; четвертий – це адаптація підприємців, робітників у промисловості та виробничій сфері до системних змін, які загрожують безробіттям. Із загального обсягу фінансування 9,9% припадає на розвиток сільськогосподарських територій та прискорення структурної перебудови сільського господарства, 0,5% відводиться на допомогу територіям із низькою щільністю населення. Розвиток цих напрямів транскордонного співробітництва доцільно розвивати і в нашій країні, зокрема в її західних регіонах.
В умовах посилення інтеграції України у світову економіку, зростання ролі транскордонного співробітництва все більшої уваги потребує зовнішньоекономічна безпека. Товарна незбалансованість експорту та імпорту в Україні, а також їх вплив на рівень життя населення і розвиток економіки свідчать про недосконалість зовнішньоторговельної політики, що, відповідно, негативно впливає на забезпечення економічної безпеки країни. Цим обумовлено необхідність застосування нового механізму посилення економічної безпеки, який полягає у зменшенні залежності виробництва від імпорту, покращанні технологій виробництва, структурних змінах імпорту та покращенні торговельного балансу.
Як відомо, географічне розташування України сприяє розширенню міжнародних транспортно-експедиторських послуг, обсягів транзитних перевезень автомобільним, залізничним, повітряним, водним і трубопровід-ним транспортом. З огляду на це важливо забезпечити ефективну участь держави у проектах транскордонних транспортних коридорів “Південь-Північ”, “Західна Європа – Східна Європа”, що сприятиме активізації транскордонного співробітництва і забезпеченню економічної безпеки держави.
Посилення економічної безпеки стане стійким реальним процесом за умови здійснення цілого комплексу необхідних заходів у різних сферах: у зовнішній торгівлі, в сфері виробництва, фінансів, продовольчого і сировинно-ресурсного забезпечення, інвестиційній, охороні навколишнього середовища тощо.
Визначальний вплив на розвиток ТКС та рівень економічної безпеки держави має інноваційна складова. Інноваційний потенціал України та її прикордонних територій за багатьма параметрами відповідає рівню розвинених країн (наявність висококваліфікованої робочої сили, широкої мережі навчальних, наукових i науково-технічних закладів). Саме тому видається доцільним формування інноваційно-інвестиційної моделі транскордонного співробітництва, пріоритетами повинні стати:
? концентрація pecypcів прикордонних територій на проведенні фундаментальних i прикладних досліджень за напрямами, з яких є наявний науковий, технологічний, виробничий потенціал;
? запровадження програмно-цільового підходу до інноваційної транскордонної діяльності;
? розширення участі малого i середнього бізнесу в інноваційно-інвестиційній співпраці;
? створення нових та удосконалення діючих організаційних форм інноваційно-інвестиційного розвитку прикордонних територій.
Розвиток ТКС прикордонних регіонів потребує розробки відповідної законодавчої бази та формування організаційного, фінансового та інформаційного забезпечення, а також підготовки кадрів для здійснення транскордонної співпраці в інтересах країни і регіонів. Відповідно, механізм ТКС на регіональному рівні повинен передбачати такі заходи інституційного та організаційно-економічного характеру:
– створення змішаних комісій з представників відповідних підрозділів регіональних органів влади та експертів для обґрунтування пріоритетних напрямків співпраці;
– координацію роботи міжрегіональних комісій з відповідними міжурядовими комісіями;
– створення робочих експертних груп за сферами діяльності для розробки спільних програм;
– організацію широкої пропагандистської компанії міжрегіональної співпраці;
– передбачення бюджетного фінансування для здійснення міжрегіональної діяльності;
– залучення коштів міжнародних організацій та програм технічної допомоги, структурних фондів ЄС;
– організацію роботи зацікавлених суб’єктів господарювання в реалізації конкретних проектів спільних програм за умови всебічної і солідарної участі регіональних органів влади.
Реалізація подібних заходів суттєво сприятиме подальшому розвитку транскордонного співробітництва, зміцненню економічної безпеки держави і створенню необхідних соціально-економічних та організаційних умов для досягнення комплексного, сталого розвитку прикордонних регіонів в умовах європейської інтеграції України.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі розв’язано важливе наукове завдання узагальнення теоретичних положень транскордонного співробітництва та економічної безпеки держави, виявлення особливостей транскордонного співробітництва та проблем його здійснення в Україні, а також розробки напрямів та методів поглиблення транскордонного співробітництва у контексті забезпечення економічної безпеки держави. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки.
1. Транскордонне співробітництво є ефективною формою соціально-економічної інтеграції регіонів. Вона виражається в системі господарських зв’язків, міжтериторіальній кооперації в різних галузях економіки, соціальній та гуманітарній сферах. Як один із засобів пожвавлення позитивних соціально-економічних процесів на прикордонних територіях, транскордонне співробітництво потребує комплексного підходу із врахуванням передового, адаптованого до регіональних особливостей України європейського та світового досвіду.
2. Роль транскордонного співробітництва у інтеграційних процесах визначається можливістю прискорення процесів вирівнювання якості життя населення прикордонних територій, щонайменше до рівня країн-нових членів ЄС, та досягнення вільного руху товарів, людей і капіталів через кордон до повної інтегрованості простору. Поглиблення участі прикордонних регіонів України в транскордонному співробітництві повинно розглядатися як засіб закладення підґрунтя сталого розвитку регіонів вздовж її державного кордону.
3. Теорії регіонального розвитку доводять актуальність транскордон-ного співробітництва у забезпеченні економічного зростання та економічної безпеки периферійних регіонів. Прикордонне розміщення більшості областей України та розширення кордонів ЄС актуалізує необхідність удосконалення методів оцінки економічної безпеки регіону на основі вибору факторів-стимуляторів (площа території, кількість населення. обсяги інвестицій, виробництва промислової продукції, продукції сільського господарства, експорту, імпорту) та де стимуляторів (чисельність безробітних, кількість злочинів, обсяги промислових токсичних відходів, обсяги кредиторської заборгованості, кількість потерпілих від травматизму), причому не лише на рівні держави, а й на рівні регіону (районів та міст).
4. Домінування торговельно-інвестиційної моделі в транскордонних зв`язках та її асиметричність, низька ефективність інноваційної співпраці обумовлюють необхідність розв`язання низки інституційних проблем поглиблення транскордонного співробітництва. На відміну від усталеної думки, економетрично доведено негативний зв’язок експортної діяльності області з відносно нижчим рівнем розвитку та рівнем економічної безпеки, що пояснюється імпортною залежністю експортоорієнтованих підприємств. Цим аргументовано необхідність реалізації інноваційно-інвестиційної моделі транскордонного співробітництва, яка передбачає: вдосконалення чинного законодавства щодо державної підтримки інноваційних підприємств; посилення ролі місцевих органів влади у транскордонному співробітництві; створення організаційних форм супроводу процесу обміну інноваціями.
5. Економічна безпека регіону є складною поліструктурною категорією, що характеризує рівень захищеності від потенційних загроз, незалежність і здатність до саморозвитку всіх галузей господарського комплексу, соціальної сфери, а також його зв'язок із особливостями регіонального розвитку. У контексті транскордонного співробітництва кожен із складників економічної безпеки набуває специфічного значення, оскільки рівень безпеки впливає на інтенсивність ділових відносин між прикордонними територіями. Посилення економічної безпеки прикордонних регіонів можливе за умови здійснення цілісного комплексу необхідних заходів у різних сферах: у зовнішній торгівлі, в сфері виробництва, фінансів, продовольчого і сировинно-ресурсного забезпечення, інвестиційних процесах, охороні навколишнього середовища.
6. Економічна безпека західних областей України формується під впливом загальнодержавних соціально-економічних процесів, регіональних і локальних факторів економічного поступу, характеру здійснення транскордонного співробітництва з сусідніми територіями іноземних держав. Рівень економічної безпеки характеризує ступінь реалізації економічних інтересів регіону і держави. З погляду транскордонного співробітництва, головними економічними інтересами прикордонних регіонів є: можливість виходу на зовнішні ринки, залучення нових джерел фінансування, запозичення прогресивного досвіду в сфері технологій, розвиток інфра-структури, лібералізація ринку. Мета реалізації та сутність кожного виду економічних інтересів регіону полягає в підтриманні такого стану економічної сфери, який характеризується збалансованістю, здатністю цієї сфери забезпечувати ефективне функціонування економіки регіону і економічне зростання, стійкістю до негативних чинників.
7. Рівень транскордонного співробітництва значною мірою залежить від рівня розвитку місцевого самоврядування. Лише за умови, що місцева влада буде мати необхідні повноваження в сфері зовнішньоекономічних відносин, можлива ефективна співпраця економічних суб’єктів прикордонних територій. Це питання має бути вирішене в процесі удосконалювання законодавства щодо транскордонного співробітництва. Розвиток транскордон-ного співробітництва повинен базуватися на продуманій і збалансованій регіональній політиці, яка б дозволяла гнучко реагувати на зміни соціально-економічної ситуації та політико-правових умов на прикордонних територіях, застосовувати диференційовані методи управління та селективного впливу на соціально-економічні процеси з метою реалізації економічних інтересів регіонів, їх захисту від існуючих загроз для економічної безпеки.
Список опублікованих праць за темою дисертації
У наукових фахових виданнях:
1. Науменко С.В. Інноваційно-інвестиційний розвиток транскордонного співробітництва як чинник регіональної політики держави // Зовнішня торгівля: право та економіка. Збірник наукових праць. – Вип. 5-6. – К.: УАЗТ, 2004. – С. 85-91. (0,5 д.а.).
2. Науменко С.В. Проблеми та шляхи подальшого розвитку підприємництва на територіях пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності // Проблеми підвищення ефективності функціонування підприємств різних форм власності. Збірник наукових праць – Донецьк: Інститут економіки промисловості НАН України. 2004. – С. 42-49. (0,3 д.а.).
3. Науменко С.В. Формування механізму інноваційно-інвестиційної моделі транскордонного співробітництва // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ.-Економічні науки. Вип. III. – Чернівці: АНТ Лтд, 2005. – С. 479-482. (0,25 д.а.)
4. Науменко Н.С., Науменко С.В. Перспективи економічного розвитку польського ринку робочої сили в контексті європейської інтеграції // Вісник ЛКА. – Серія економічна. – Випуск 18. Ч. 1 – Львів: Видавництво ЛКА, 2005. – С. 90-95. (0,4 д.а./0,3 д.а.). (Особистий внесок автора: визначено особливості формування і функціонування польського ринку праці напередодні вступу Польщі до ЄС).
5. Науменко Н.С., Науменко С.В. Обґрунтування стратегічних рішень та використання методів посилення інтеграції прикордонних регіонів в ЄС // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія „Інтеграція та інноваційна трансформація”. Збірник наукових праць. Випуск ХІ. № 1. – Рівне, НУВГП, 2005. – С. 98-105. (0,3 д.а./0,2 д.а.). (Особистий внесок автора: оцінка ролі міжрегіональної співпраці України з новими країнами-членами ЄС в межах транскордонного співробітництва).
6. Мокій А.І., Науменко С.В., Флейчук М.І., Засадко В.В. Напрями інтенсифікації українсько-білоруських зв’язків прикордонних областей // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Сборник научных трудов. Ч. 1. - Донецк: ДонНУ, 2007. – С. 41-46. (0,4 д.а./0,1 д.а.). (Особистий внесок автора: аналіз інституційного забезпечення українсько-білоруського співробітництва).
В інших виданнях:
7. Науменко С.В. Глобально мислити – регіонально діяти // Зовнішньоекономічний кур’єр. – 2001. - № 7-8. - С. 21-25. (0,5 д.а.).
8. Науменко С.В. Регіональна палата – ключ до нових ринків // Діловий вісник. - 2003. - №4 (107). – С. 22-23. (0,3 д.а.).
9. Науменко Н.С., Науменко С.В. Структурні проблеми українсько-литовських зовнішньоторгівельних відносин // Збірник матеріалів VII міжнародної науково-практичної конференції „Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії та практики”. - К.: УАЗТ, 2004. – С. 75-76. (0,28 д.а./0,15 д.а.). (Особистий внесок автора: проаналізовано основні показники зовнішньоторгівельних відносин між Україною та Литвою, визначено напрями міжнародного торгівельного співробітництва).
10. Науменко Н.С., Науменко С.В. Передвступна допомога Польщі та структурні фонди ЄС напередодні та після розширення Європейського Союзу // Збірник матеріалів VIII Міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ 27 травня 2005 р. – К.: УАЗТ, 2005.– С. 61-69.( 0,1 д.а./0,05 д.а.). (Особистий внесок автора : проаналізовано основні напрями надання допомоги Польщі з боку міжнародних фондів щодо здійснення економічних перетворень з метою адаптації в ЄС).
11. Науменко С.В., Подлевський А.А. Місце та роль торгово-промислової палати в забезпеченні ефективності діяльності підприємств регіону // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Корпоративне управління в Україні: менеджмент, фінанси, аудит”. - Рівне: НУВГП, 2006. – С. 189-193. (0,4 д.а./0,3 д.а.). (Особистий внесок автора: проаналізовано роль і місце Волинської торгово-промислової палати у підтримці прикордонних торгівельних зв’язків промислових підприємств).
12. Науменко С.В. Формування інноваційно-інвестиційної моделі транскордонного співробітництва в умовах європейської інтеграції // Матеріали міжнародної наукової конференції „Wyzwania wspolpracy transgranicznej Polska – Ukraina 2006”. – Chelm, 2006. – С. 21-32. (0,5 д.а.).
13. Науменко Л.М., Науменко Н.С., Науменко С.В. Оцінка ефективності польсько-українського економічного співробітництва, як чинника реалізації проекспортної політики і стратегії євроінтеграційних прагнень України // Матеріали міжнародної наукової конференції „Wyzwania wspolpracy transgranicznej Polska – Ukraina 2006”. - Chelm, 2006. – С.63-72. (0,3 д.а./0,15 д.а.). (Особистий внесок автора: досліджено особливості двостороннього зовнішньоекономічного співробітництва між державами в контексті євроінтеграційного процесу).
14. Науменко С.В. Потенціал для міжнародного співробітництва є! // Діловий вісник. – 2007. - № 8 (159). – С. 14-15. (0,5 д.а.).
Анотація
Науменко С.В. Розвиток транскордонного співробітництва в системі забезпечення економічної безпеки України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 21.04.01 – економічна безпека держави. – Національний інститут стратегічних досліджень. – Київ, 2007.
Дисертація присвячена розробці моделі транскордонного співробітництва в системі забезпечення економічної безпеки держави. У процесі дослідження проведено аналіз функціональних взаємозв’язків між рівнем економічної безпеки та ефективністю здійснення транскордонного співробітництва прикордонного регіону, уточнено та адаптовано категорійний апарат, що дозволило розмежувати поняття „транскордонного регіону” та „прикордонного регіону”, а також обґрунтувати роль ТКС в інтеграційному процесі та в процесі регіонального розвитку.
На основі удосконалених методів оцінки рівня економічної безпеки прикордонного регіону (з врахуванням таких індикаторів-стимуляторів, як площа території, кількість населення, обсяги інвестицій, виробництва промислової продукції, продукції сільського господарства, експорту, імпорту), узагальненого європейського досвіду транскордонного співробітництва, дослідження сучасних тенденцій розвитку прикордонної торгівлі, транскордонного руху капіталів, інтелектуальних та трудових ресурсів, а також виявлених проблем транскордонного співробітництва в Україні розроблено пропозиції щодо вдосконалення інституційних засад системи економічної безпеки до вимог та практики європейського співробітництва та обґрунтовано стратегічні рішення та методи посилення інтеграції прикордонних регіонів.
Ключові слова: транскордонне співробітництво, економічна безпека держави, прикордонна торгівля, транскордонний рух капіталів регіональна політика.
Аннотация
Науменко С.В. Развитие трансграничного сотрудничества в системе обеспечения экономической безопасности Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по
