УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

БАБІЙ НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА

УДК: 636.2.082

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧОРНО-РЯБОЇ ХУДОБИ ВІТЧИЗНЯНОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ СЕЛЕКЦІЇ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

06.02.01 ? розведення та селекція тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ ? Чубинське ? 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Федорович Єлизавета Іллівна,

Інститут біології тварин УААН,

завідувач лабораторії біологічних основ генетики

і селекції тварин;

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України

Сірацький Йосип Зенонович,

Інститут розведення і генетики тварин УААН,

завідувач відділу відтворення

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Костенко Олександр Іванович,

Українська академія аграрних наук,

начальник відділу відділення зоотехнії

Захист відбудеться “25 “ березня 2008 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, вул. Погребняка, 1, с. Чубинське Бориспільського району Київської області.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, вул. Погребняка, 1, с. Чубинське Бориспільського району Київської області.

Автореферат розісланий “ 22 “ лютого 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.В.Мільченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Селекційна робота з наявними масивами великої рогатої худоби України спрямована на підвищення їх генетичного потенціалу через застосування новітніх досягнень генетики і селекції. На сучасному етапі розвитку тваринництва важливо не тільки зберегти та підвищити генетичний потенціал вітчизняної худоби, а й раціонально використовувати кращий світовий генофонд. У молочному скотарстві селекція орієнтована на такі параметри тварин як тип будови тіла, рівень продуктивності, відтворювальна та адаптаційна здатність.

У західному регіоні України в результаті тривалої селекційно-племінної роботи з використанням генетичного потенціалу голландської, остфризької, естонської, німецької чорно-рябої худоби, а в останні роки і голштинської породи сформувалася популяція української чорно-рябої молочної худоби, яка відзначається достатньо високими надоями, жирномолочністю, доброю відтворювальною здатністю, задовільними відгодівельними і м’ясними якостями та пристосованістю до умов розведення (П.І.Хмара, Є.І.Федорович, П.В.Лабунський, С.М.Кравець, 1996; М.Я.Єфіменко, 1991, 1996; М.С.Пелехатий, 1994; Ю.Ф.Мельник, Д.М.Микитюк, А.М.Литовченко та ін., 2003; Є.І.Федорович, 2000; Є.І.Федорович, Й.З.Сірацький, 2004; З.Є.Щербатий, Б.А.Павлів, П.Й.Руснак, 1996). Ефективність селекційної роботи зумовлена не лише пошуком кращого поєднання порід, а й умовами використання тварин та їх акліматизацією. Крім того, селекційно-генетичні та біологічні параметри худоби не залишаються постійними – вони змінюються в залежності від умов зовнішнього середовища та під впливом спрямованої селекції. У зв’язку з цим, проведення порівняльного і всебічного вивчення господарсько-біологічних особливостей чорно-рябої худоби вітчизняної та зарубіжної селекції в умовах західного регіону України має наукове і практичне значення. Це і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН "Розробити і вдосконалити методи підвищення відтворної здатності у великої рогатої худоби нових порід і типів" у 2005 році (№ державної реєстрації 0101U003123) і "Консолідувати та підвищити за основними ознаками продуктивності генетичний потенціал створених та вивести нові породи і типи молочної худоби" в 2006-2007 роках (№ державної реєстрації 0106U005843).

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було вивчити закономірності росту й розвитку молодняку, екстер’єрно-конституційні особливості, продуктивні, відтворювальні й технологічні ознаки чорно-рябої худоби вітчизняної та зарубіжної селекції у розрізі генерацій і лактацій в умовах західного регіону України.

Для реалізації мети необхідно було вивчити:

· ріст і розвиток телиць чорно-рябої худоби вітчизняної та зарубіжної селекції у розрізі генерацій;

· лінійний ріст та екстер’єрні особливості чорно-рябої худоби різної селекції;

· молочну продуктивність корів різної селекції в поколіннях та у розрізі лактацій;

· молочну продуктивність і характер лактаційної кривої високопродуктивних корів різної селекції у розрізі лактацій;

· морфологічні та функціональні властивості вимені;

· молочну продуктивність корів чорно-рябої худоби різної селекції в розрізі ліній та родин;

· вплив матерів на молочну продуктивність дочок;

· вплив батьків на молочну продуктивність дочок;

· відтворювальну здатність корів чорно-рябої худоби різної селекції;

· тривалість господарського використання корів різної селекції;

· хімічний склад молока корів чорно-рябої худоби різної селекції;

· морфологічні та біохімічні показники крові корів різної селекції.

Об’єктом досліджень були телички та корови чорно-рябої худоби різної селекції.

Предметом досліджень були закономірності росту живої маси, лінійного росту, молочна продуктивність, вплив батьків і матерів на молочну продуктивність, тривалість сухостійного, сервіс- та міжотельного періодів, тривалість господарського використання корів, хімічний склад молока та морфологічні й біохімічні показники крові.

Методи досліджень: зоотехнічні – жива маса, лінійні проміри, індекси будови тіла, молочна продуктивність; біохімічні – морфологічні та біохімічні показники крові, хімічний склад молока; біометричні – середні величини та їх похибки, показники вірогідності результатів досліджень, частка впливу, коефіцієнти кореляції та успадкування.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в господарсько-кліматичних умовах одного господарства проведена порівняльна комплексна оцінка господарсько корисних ознак тварин чорно-рябої худоби голландської, західнонімецької, східнонімецької та української селекції в чотирьох поколіннях (генераціях) у розрізі лактацій. Проведено порівняльну оцінку росту й розвитку, екстер’єрних особливостей, молочної продуктивності, морфологічних та функціональних властивостей вимені, відтворювальної здатності, тривалості господарського використання, хімічного складу молока, морфологічних і біохімічних показників крові корів різної селекції. Вивчено взаємозв’язки між господарсько корисними ознаками, хімічним складом молока, молочною продуктивністю матерів і їх дочок. Встановлено коефіцієнти успадковуваності молочної продуктивності шляхом "мати-дочка" та часту впливу матерів і батьків на формування молочної продуктивності дочок.

Проведені дослідження вносять нові положення в розведення і селекцію української чорно-рябої молочної породи. Враховуючи високу частку голштинської породи в генотипі новостворених порід та вибагливість голштинів до умов середовища, одержані результати досліджень дають змогу планувати раціональне використання тварин зарубіжної селекції.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані експериментальні дані можуть бути використані при створенні конкурентоспроможних стад та при розробці довготривалих програм селекції і перспективних планів селекційно-племінної роботи зі стадами української чорно-рябої молочної породи, а також у навчальному процесі при вивченні курсу "Розведення та селекція тварин". Вони впроваджені в племзаводах, племрепродукторах та племпідприємствах Львівської області ( акт впровадження від 9 жовтня 2007 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом організовано і проведено науково-виробничі та лабораторні дослідження, зібрано дані первинного зоотехнічного обліку та проведено їх статистичну обробку й аналіз. Самостійно описано й узагальнено одержані результати, сформульовано висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень дисертаційної роботи оприлюднені і одержали позитивну оцінку на щорічних засіданнях відділу відтворення та вченої ради Інституту розведення і генетики тварин УААН у 2005-2007 роках, на IV науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (Чубинське, травень, 2006), на міжнародній науково-практичній конференції "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики" (Львів, червень, 2006), на V науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (Чубинське, квітень, 2007), на міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва" (Львів, жовтень, 2007), на науково-практичній конференції молодих науковців і спеціалістів "Актуальні проблеми біології, тваринництва та ветеринарної медицини" (Львів, грудень, 2007).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені в журналах "Тваринництво України", "Вісник аграрної науки", міжвідомчих тематичних збірниках наукових праць та матеріалах конференцій. Всього за темою дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових праць, в тому числі у фахових виданнях – 9.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 225 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 47 таблицями та 6 рисунками. Робота містить вступ, огляд літератури, матеріали і методи дослідження, результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення, висновки, пропозиції виробництву, список використаних літературних джерел, додатки. Перелік використаної літератури нараховує 390 найменувань, з них 51 – іноземною мовою.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Експериментальну частину роботи виконано в Інституті розведення і генетики тварин УААН та племрепродукторі "Правда" Бродівського району Львівської області на тваринах імпортованих з Голландії, Західної і Східної Німеччини та коровах вітчизняної селекції і їх нащадках у чотирьох поколіннях. За період з 1984 по 2007 рр. було зібрано дані по 1330 коровах (східнонімецької селекції – 293, західнонімецької – 301, голландської – 288 та української – 448 гол.).

Наукові дослідження проведені згідно схеми (рис. 1.1). Динаміку живої маси від народження до 18-місячного віку вивчали у розрізі генерацій на 358 теличках голландської селекції, 380 ? східнонімецької, 397 ? західнонімецької та 318 ? української селекції.

Рис. 1.1. Схема досліджень

Живу масу тварин визначали шляхом індивідуального щомісячного зважування. Абсолютний приріст (D) за окремі вікові періоди і за весь період дослідження визначали за формулою: D=Wt ? Wo, середньодобовий приріст (R) – за формулою: R = , де Wt і Wo – кінцева і початкова жива маса, кг; t2 і t1 – вік в кінці і на початку періоду, дні. Відносну швидкість росту (К) визначали за формулою С.Броді: К=. Напругу росту (Н) визначали за коефіцієнтами приросту: Н= . Кратність збільшення живої маси визначали шляхом ділення живої маси в 3-; 6-; 9-; 12-; 15- і 18-місячному віці на живу масу новонароджених теличок.

Для характеристики екстер'єрних особливостей та загального розвитку корів (n=498) за допомогою мірної палиці, циркуля та мірної стрічки брали наступні проміри: висоту в холці, глибину й ширину грудей, обхват грудей за лопатками, косу довжину тулуба, ширину в маклаках та обхват п’ястка. Шляхом співвідношення промірів вираховували індекси будови тіла тварин (А.И.Чижик, 1979; Й.З. Сірацький та інші, 2001, 2005).

Оцінку молочної продуктивності корів проводили згідно даних зоотехнічного обліку та на основі проведених щомісячно контрольних надоїв. Для визначення хімічного складу молока було сформовано методом аналогів чотири групи повновікових корів різної селекції по 6 голів у кожній. Визначення якості молока проводили згідно ГОСТ – 13928-84. Хімічний склад молока визначали на 2-3, 5-6, 8-9 місяцях лактації. Вміст жиру в молоці визначали за методикою Гербера, загальний білок та казеїн ? формольним титруванням, вміст лактози, сухого знежиреного молочного залишку (СЗМЗ) – рефрактометрично, суху речовину – висушуванням у сушильній шафі. Названі методики описані Р.Й.Кравцівим та ін. (2000), М.М.Лебедевым, А.Т.Усовичем (1976), М.Г.Остапець, Н.М.Романською (1974).

Стійкість лактації визначали за індексами: Х.Тернера (Е.И.Сакcа, 1985; А.И.Бич, Е.И.Сакcа, 1987), И.Иоганссона и А.Ханссона (1963), J.I.Weller et al. (1987), Д.Т.Вінничука (1997), А.Жирнова (1971), а індекс спадання лактації – за Д.В.Елпатьевским (В.М.Макаров, 1995).

Морфологічні та функціональні властивості вим’я досліджували на 815 тваринах за методикою Латвійської сільськогосподарської академії (1970).

Для дослідження морфологічних і біохімічних показників крові із яремної вени у повновікових корів (по 6 голів кожної селекції) брали кров у пробірки з гепарином (10 од/мл). Для отримання сироватки проби крові центрифугували. Загальний білок у сироватці крові визначали рефрактометрично (И.П.Кондрахин и др., 1985), фракції білків ? методом горизонтального електрофорезу в крохмальному гелі за методикою B.J. Davis (1959, 1961, 1963, 1964), вміст сульфгідрильних груп ? за методикою Г.А. Узбекова (1968), каротину ? за методикою П.Т. Лебедева, А.Т. Усовича (1976). Активність аспартатамінотрансферази (К.Ф.2.6.11) та аланінамінотрансферази (К.Ф.2.6.12) визначали за допомогою наборів реактивів "Аланінамінотрансфераза" і "Аспартатамінотрансфераза" за методикою Райтмана-Френкеля в модифікації Т.С.Пасхиной (М.Д.Лемперт, 1968; О.К.Смирнов, А.П.Пасечник, 1969). Кількість гемоглобіну й еритроцитів у крові визначали за допомогою фотоелектроколориметра (Г.В.Девиз, А.И.Воробьева, 1969; D.Brahman, P.Trinder, 1972), глютатіону ? за методикою С.Д.Балаховского, И.С.Балаховского (1953), вміст цукру ? глюкозооксидазним методом (Г.В.Девиз, А.И.Воробьева, 1969; И.П.Кондрахин и др., 1985).

Загальний вміст ліпідів у молоці та сироватці крові визначали шляхом екстракції сумішшю хлороформ-метанолу (2:1) за методом Фолча (В.І.Немировський та ін.,1989), жирнокислотний склад ? методом газорідинної хроматографії на хроматографі Сhrom-4 (Чехія) (T.C.Jenkins, 1999).

Відтворювальні якості корів оцінювали за наступними показниками: вік першого осіменіння і отелення, тривалість сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів за загальноприйнятими методиками. Коефіцієнт відтворювальної здатності та індекс плодючості визначали за формулами, запропонованими Д.Т.Вінничуком (1970), вихід телят від 100 корів – за формулою В.Ф.Бочарова (1975), індекс адаптації тварин – за формулою Й.З. Сірацького та ін. (1994), коефіцієнт успадковуваності – за загальноприйнятою формулою (М.В.Зубець, Й.З.Сірацький, О.Г.Тимченко та ін., 1999).

Тривалість господарського використання тварин визначали як різницю між датою народження і датою вибуття.

Частку впливу фактора на показники продуктивності визначали методом дисперсійного аналізу. Одержані результати досліджень обробляли методом варіаційної статистики за Н.А.Плохинским (1969).

Тварини всіх груп знаходилися в однакових умовах догляду та утримання і їх умовний генотип за голштинською породою залежно від генерації знаходився в межах 50,0-96,87 %. Утримання корів ? прив’язне в зимовий і пасовищне – в літній періоди. Годівля тварин проводилася за нормами ВІТа. Затрати кормів за рік на одну корову кожної селекції залежно від року коливалися від 45 до 60 ц кормових одиниць.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ріст і розвиток телиць. Нами встановлено, що чорно-рябі телички кожної окремої генерації вітчизняної та зарубіжної селекції різнилися між собою за показниками живої маси у всі вікові періоди. Жива маса новонароджених теличок І генерації була найвищою у тварин голландської селекції (31,0 кг), які за цим показником переважали аналогів українського, східно- та західнонімецького походження відповідно на 1,9 (Р<0,001), 2,1 (Р<0,01) та 1,1 кг. У ІІ, ІІІ і ІV поколіннях новонароджені телята різної селекції за живою масою майже не відрізнялися між собою.

У 6-місячному віці найвищою живою масою відзначилися телички голландської селекції І (173,6 кг) та ІІІ (161,2 кг) генерації, східнонімецької – ІІ (166,4 кг) генерації та західнонімецької – ІV (155,1 кг) генерації. Слід зауважити, що у цьому віці за вищеназваним показником між тваринами різного походження вірогідної різниці не виявлено.

За живою масою у 12-місячному віці між телицями І та ІІ покоління усіх дослідних груп значних відмінностей не виявлено, цей показник у них знаходився в межах 295,9-300,4 та 286,6-294,0 кг відповідно. У ІІІ (280,1 кг) і ІV ( 268,7 кг) поколінні тварини західнонімецької селекції переважали аналогів голландської, української та східнонімецької селекції відповідно на 1,0; 20,6 (Р<0,001) та 10,6 і 17,2 (Р<0,05); 18,5 (Р<0,01) та 19,2 кг (Р<0,01).

У 18-місячному віці жива маса у І, ІІ та ІІІ поколінні найвищою була у телиць голландського походження, у ІV – західнонімецького, а найнижчою – у ровесниць вітчизняної селекції. Останні за вищеназваним показником поступалися аналогам голландського, східно- та західнонімецького походження: І генерація – на 9,0; 4,1 та 2,7 кг, ІІ – на 8,0; 2,4 та 3,5, ІІІ – на 31,9 (Р<0,001); 20,6 (Р<0,01) та 24,2 (Р<0,001) і ІV – на 6,1; 3,6 та 8,1 кг відповідно.

У тварин різної селекції у всі вікові періоди з кожним наступним поколінням жива маса зменшувалася (виняток – жива маса новонароджених телиць).

Нами встановлено, що абсолютний та середньодобовий прирости у тварин усіх поколінь незалежно від селекції найвищими були у період від 3-х до 6-місячного віку, а відносна швидкість та напруга росту живої маси тварин – у період від народження до 3-місячного віку. У подальшому з віком телиць вищеназвані показники знижувалися.

Екстер’єрні особливості чорно-рябої худоби різної селекції. Імпортоване маточне поголів’я чорно-рябої худоби різної селекції характеризувалося високорослістю, глибокими і широкими грудьми, добре розвиненою задньою частиною тулуба, розтягнутістю. За промірами статей тіла корови, імпортовані із Західної Німеччини, переважали аналогів, завезених з Голландії та Східної Німеччини, за висотою в холці на 4,7 (Р<0,001) і 6,5 (Р<0,001), глибиною грудей ? на 3,3 (Р<0,001) і 4,6 (Р<0,001), шириною грудей ? на 1,4 (Р<0,01) і 3,5 (Р<0,001), шириною в маклаках ? на 1,6 (Р<0,001) і 3,9 (Р<0,001), косою довжиною тулуба ? на 6,1 (Р<0,001) і 7,4 (Р<0,001), обхватом грудей за лопатками ? на 3,7 (Р<0,001) і 5,9 (Р<0,001) та обхватом п’ястка ? на 0,3 (Р<0,05) і 0,6 см (Р<0,001) відповідно. Корови з Голландії переважали тварин із Східної Німеччини за цими промірами відповідно на 1,8 (Р<0,01), 1,3 (Р<0,05), 2,1 (Р<0,01), 2,3 (Р<0,001), 1,3; 2,2 та 0,3 см (Р<0,05).

Слід зауважити, що у тварин західнонімецької селекції проміри статей тіла знижувалися до ІІІ покоління, східнонімецької та голландської ? до ІІ. У нащадків наступних генерацій вони залишилися майже на одному рівні.

Вихідне маточне поголів’я української селекції було низькорослим, вузькогрудим, коротким, з тонким кістяком. Воно поступалося коровам, імпортованим з Голландії, Західної та Східної Німеччини, за висотою в холці відповідно на 7,6; 12,3 та 5,8 см, глибиною грудей ? на 10,7; 14,0 та 9,4, шириною грудей ? на 7,6; 9,0 та 5,5, шириною в маклаках ? на 8,4; 10,0 та 6,1, косою довжиною тулуба ? на 13,54; 19,6 та 12,2, обхватом грудей за лопатками ? на 19,1; 22,8 та 16,9 і обхватом п’ястка ? на 0,8; 1,1 та 0,5 см при Р<0,001 у всіх випадках. Однак з кожним наступним поколінням лінійний ріст корів вітчизняного походження збільшувався і за промірами статей тіла між тваринами ІV генерації різної селекції вірогідної різниці не виявлено.

У імпортованих корів різної селекції індекс довгоногості був майже на одному рівні і знаходився в межах 45,0-45,8 %. У їх нащадків наступних поколінь він дещо збільшився. У вихідного маточного поголів’я вітчизняного походження цей показник був вищим, ніж у тварин, завезених з Голландії, Західної і Східної Німеччини (відповідно на 5,3; 5,8 і 5,0 % при Р<0,001), однак у нащадків наступних поколінь він знизився і у корів ІV генерації був майже такий, як і у аналогів зарубіжної селекції. Подібна закономірність виявлена і за індексом округлості ребер. Індекс розтягнутості у тварин зарубіжної селекції у розрізі поколінь суттєво не змінювався і знаходився в межах 116,6-120,3 %. У тварин української селекції він зріс з 114,0 % у вихідного маточного поголів’я до 117,4 % у нащадків ІV генерації. За індексами збитості, костистості і грудним суттєвої різниці між тваринами різних дослідних груп не виявлено. Між тваринами зарубіжної селекції не встановлено також суттєвої різниці за індексами масивності, ейрисомії, лептосомії та індексом статі.

Молочна продуктивність корів. За величиною надою, вмістом жиру в молоці та виходом молочного жиру нащадки кожної наступної генерації дедалі більше поступалися вихідному маточному поголів’ю незалежно від селекції (виняток – корови української селекції, третя лактація). Найвищою молочною продуктивністю відзначалися імпортовані первістки західнонімецької селекції. Їх надій становив 5573 кг, вміст жиру в молоці – 4,05% та кількість молочного жиру – 225 кг (табл. 1). Аналоги зі Східної Німеччини поступалися тваринам, завезеним з Голландії та Західної Німеччини, за величиною надою на 229 та 292 кг при P<0,05, за виходом молочного жиру – на 1,3 та 6,3 кг, однак переважали їх за вмістом жиру в молоці на 0,14 (P<0,001) та 0,10 % (P<0,01), а корови української селекції за вищеназваними показниками вірогідно поступалися всім аналогам зарубіжного походження (P<0,001).

1. Молочна продуктивність корів-первісток

Селекція | n | Показник

надій | вміст жиру | вихід молочного жиру

Mm, кг | ? | Cv,% | Mm, % | ? | Cv,% | Mm, кг | ? | Cv,%

F

Голландська | 96 | 5510±66,5 | 651,315 | 11,8 | 4,01±0,02 | 0,229 | 5,7 | 220,4±2,6 | 26,401 | 12,0

Західнонімецька91 | 5573±92,8 | 884,837 | 15,9 | 4,050,02 | 0,231 | 5,7 | 225,4±3,6 | 35,006 | 15,5

Східнонімецька99 | 5281±83,2 | 827,613 | 15,7 | 4,15±0,03 | 0,295 | 7,1 | 219,1±2,9 | 29,470 | 13,5

Українська | 115 | 3632±47,3 | 507,190 | 14,0 | 3,73±0,01 | 0,092 | 2,5 | 135,6±1,7 | 19,159 | 14,1

F1

Голландська | 105 | 5054±104,6 | 1072,035 | 21,2 | 4,090,02 | 0,237 | 5,8 | 210,0,4 | 45,944 | 22,1

Західнонімецька104 | 5222±114,6 | 1168,645 | 22,4 | 4,030,02 | 0,245 | 6,1 | 210,5±4,8 | 49,018 | 23,3

Східнонімецька100 | 4790±118,9 | 1188,612 | 24,8 | 4,05±0,02 | 0,230 | 5,7 | 193,9±5,1 | 51,106 | 26,4

Українська | 143 | 3529±40,5 | 484,881 | 13,7 | 3,73±0,01 | 0,142 | 3,8 | 131,5±1,6 | 19,202 | 14,6

F2

Голландська | 58 | 4041±129,2 | 984,164 | 24,4 | 3,920,02 | 0,146 | 3,7 | 156,5±4,8 | 37,040 | 23,7

Західнонімецька64 | 4320±155,9 | 1246,777 | 28,9 | 3,94±0,02 | 0,196 | 5,0 | 169,7±6,4 | 51,172 | 30,1

Східнонімецька66 | 4008±135,5 | 1101,093 | 27,5 | 3,89±0,01 | 0,117 | 3,0 | 155,9±5,5 | 44,622 | 28,6

Українська | 101 | 3541±62,5 | 627,751 | 17,7 | 3,73±0,01 | 0,094 | 2,5 | 131,9±2,4 | 24,022 | 18,2

F3

Голландська | 18 | 3567±141,4 | 599,7383 | 16,8 | 3,840,04 | 0,157 | 4,1 | 136,8±5,9 | 25,403 | 18,6

Західнонімецька34 | 3858±183,7 | 1071,208 | 27,8 | 3,85±0,04 | 0,206 | 5,4 | 152,1±7,1 | 41,649 | 27,4

Східнонімецька25 | 3591±132,7 | 663,820 | 18,5 | 3,740,03 | 0,162 | 4,3 | 134,4±5,0 | 25,01 | 18,6

Українська | 62 | 3582±76,1 | 598,970 | 16,7 | 3,72±0,02 | 0,147 | 3,9 | 133,3±2,9 | 23,203 | 17,4

F4

Голландська | 11 | 3752±105,9 | 351,242 | 9,4 | 3,710,04 | 0,118 | 3,2 | 139,1±4,1 | 13,690 | 9,8

Західнонімецька8 | 3687±231,3 | 654,103 | 17,7 | 3,78±0,05 | 0,142 | 3,7 | 139,5±8,5 | 24,023 | 17,2

Східнонімецька3 | 3158±333,9 | 333,976 | 18,3 | 3,63±0,03 | 0,046 | 1,3 | 114,6±12,4 | 21,556 | 18,8

Українська | 27 | 3446±98,5 | 511,653 | 14,8 | 3,67±0,02 | 0,105 | 2,8 | 126,6±3,6 | 18,622 | 14,7

Примітка: у цій та наступних таблицях вірогідність різниці між групами тварин описана у тексті.

Аналогічна картина спостерігалася і у тварин І генерації. У тварин ІІ та ІІІ генерації найвища молочна продуктивність також була у корів західнонімецького походження. У ІІІ поколінні первістки голландської, східнонімецької та української селекції за величиною надою та виходом молочного жиру майже не відрізнялися між собою. У IV поколінні найнижчою молочною продуктивністю характеризувалися корови східнонімецького походження. За ІІ, ІІІ і кращу лактацію збереглася така ж тенденція.

За величиною надою та виходом молочного жиру за ІІІ лактацію імпортовані тварини західнонімецької селекції та їх нащадки І і ІІ генерації переважали корів голландського походження відповідно на 618 (P<0,05) та 18,7 (P<0,05); 269 (P<0,001) та 12,0 і 210 та 5,7 кг, східнонімецького ? на 1014 (P<0,001) та 38,1 (P<0,001); 333 та 14,5 і 205 та 8,6, українського – на 3408 (P<0,001) та 156,3 (P<0,001); 1321 (P<0,001) та 66,2 (P<0,001) і 261 та 17,3 кг (табл. 2). У нащадків ІІІ покоління найвища молочна продуктивність спостерігалася у корів голландської селекції, а найнижча – у ровесниць німецького походження. У корів української селекції у розрізі генерацій вміст жиру в молоці був найнижчим (виняток – IV генерація).

2. Молочна продуктивність корів за третю лактацію

Селекція | n | Показник

надій | вміст жиру | вихід молочного жиру

Mm, кг | ? | Cv,% | Mm, % | ? | Cv,% | Mm, кг | ? | Cv, %

F

Голландська | 71 | 6575±119,5 | 1006,567 | 15,3 | 4,27±0,03 | 0,286 | 6,7 | 279,9±4,9 | 41,131 | 14,7

Західнонімецька71 | 7193±156,1 | 1287,494 | 17,9 | 4,16±0,04 | 0,313 | 7,5 | 298,6±6,4 | 53,055 | 17,8

Східнонімецька66 | 6179±145,7 | 1183,708 | 19,2 | 4,22±0,03 | 0,280 | 6,6 | 260,5±6,0 | 48,963 | 18,8

Українська | 86 | 3785±57,3 | 531,466 | 14,0 | 3,76±0,01 | 0,125 | 3,3 | 142,3±2,2 | 20,920 | 14,7

F1

Голландська | 51 | 4946±135,6 | 968,794 | 19,6 | 4,040,03 | 0,213 | 5,3 | 199,7±6,1 | 43,175 | 21,6

Західнонімецька58 | 5215±162,0 | 1233,807 | 23,7 | 4,060,06 | 0,462 | 11,4 | 211,7±7,5 | 57,177 | 27,0

Східнонімецька66 | 4882±130,9 | 1063,517 | 21,8 | 4,04±0,03 | 0,222 | 5,5 | 197,2±5,8 | 46,833 | 23,7

Українська | 75 | 3894±50,4 | 436,563 | 11,2 | 3,75±0,01 | 0,113 | 3,0 | 145,5±2,1 | 18,086 | 12,4

F2

Голландська | 29 | 3959±186,4 | 1003,736 | 25,4 | 3,960,03 | 0,159 | 4,0 | 157,2±7,7 | 41,460 | 26,4

Західнонімецька26 | 4169±168,8 | 860,652 | 20,6 | 3,91±0,02 | 0,107 | 2,7 | 162,9±7,0 | 35,834 | 22,0

Східнонімецька34 | 3964±163,1 | 951,341 | 24,0 | 3,89±0,02 | 0,141 | 3,6 | 154,3±6,4 | 37,115 | 24,1

Українська | 38 | 3908±68,4 | 421,883 | 10,8 | 3,73±0,01 | 0,078 | 2,1 | 145,6±2,5 | 15,328 | 10,5

F3

Голландська | 10 | 4360±186,8 | 590,781 | 13,5 | 3,790,03 | 0,099 | 2,6 | 165,2±7,2 | 22,614 | 13,7

Західнонімецька19 | 3797±99,1 | 431,957 | 11,4 | 3,79±0,03 | 0,148 | 3,9 | 144,0±3,5 | 15,287 | 10,6

Східнонімецька11 | 3710±130,6 | 433,234 | 11,7 | 3,75±0,03 | 0,103 | 2,8 | 139,1±4,9 | 16,536 | 11,9

Українська | 20 | 3968±102,5 | 458,603 | 11,6 | 3,67±0,02 | 0,109 | 3,0 | 145,8±3,8 | 17,177 | 11,8

У імпортованого маточного поголів’я по всіх лактаціях встановлені від’ємні кореляції між величиною надою та вмістом жиру в молоці (виняток – краща лактація корів голландської селекції), при чому в більшості випадках вони були вірогідними (Р<0,05-0,001). У їх нащадків І, ІІ та ІІІ генерації ці зв’язки були різнонаправленими. Так, у корів різної селекції у розрізі генерацій і лактацій вони коливалися від не вірогідно негативних (r=-0,33) до вірогідно позитивних (r=0,32 при Р<0,001). У корів вітчизняного походження спостерігалася аналогічна картина – коефіцієнти кореляції у розрізі поколінь і лактацій знаходилися в межах від -0,24 до +0,30 (Р<0,05).

Аналіз молочної продуктивності по місяцях лактації показав, що за всі досліджувані лактації найвищою величиною середньомісячних надоїв характеризувалися корови західнонімецької селекції, а найнижчою – аналоги українського походження (виняток: IV і V місяці І лактації, де найвищі середньомісячні надої були у корів голландської селекції). Пік молочної продуктивності у корів зарубіжного походження припадав на ІІ місяць лактації, а у тварин вітчизняного походження – на ІІІ місяць, після чого відбувався поступовий її спад.

Слід відмітити, що високопродуктивні корови вітчизняної та зарубіжної селекції у всі досліджувані лактації мали високу стабільність надоїв, про що свідчать індекси стабільності лактації, визначені різними способами.

Встановлено, що форма вимені впливає на молочну продуктивність корів. Найбільшою величиною надою характеризувалися тварини з ванноподібною та чашоподібною формами вимені. Найвищою швидкістю молоковіддачі відзначалися корови західнонімецької селекції (1,75 кг/хв), а найнижчою – української (1,58 кг/хв). За цим показником останні поступалися аналогам голландської, західно- і східнонімецької селекції відповідно на 0,13; 0,17 і 0,13 кг/хв при Р<0,001, а тварини західнонімецького походження переважали ровесниць східнонімецького та голландського походження на 0,04 (Р<0,01) та 0,04 (Р<0,01) кг/хв.

Аналіз генеалогічної структури маточного поголів’я показав, що у худоби західнонімецької селекції найбільш перспективними є лінії Елевейшна 1491007 (І ? 4960 ? 3,97 ? 196,7), Фонд Метта 502096 (І ? 4932 ? 3,99 ? 197,0) та Пакламар Бутмейкера 502044 (І ? 5159 ? 4,05 ? 209,0), голландської ? лінії Елевейшна 1491007 (І ?4868 ? 4,03 ?194,6) і Чіфа 522027 (І ? 4365 ? 3,99 ? 182,0), східнонімецької ? лінії Рефлекшн Соверінга 198998 (І ? 4824 ? 4,01 ? 193,5) і Фонд Метта 502096 (І ? 4610 ? 3,94 ? 181,8) та української селекції ? лінії Фонд Метта 502096 (І ? 3584 ? 3,75 ? 134,5), Аннас Адеми 30587 (І ? 3667 ? 3,73 ? 136,6) і Рефлекшн Соверінга 198998 (І ? 3637 ? 3,72 ? 135,2).

У господарстві виділено 41 маточну родину, серед яких найбільш перспективними є родини Гідри, Мегі, Гольді, Мартіни, Тонну, Траудель та Рюмки, середня величина надою нащадків яких за кращу лактацію становила 5295-6144 кг. До жирномолочних належать родини Ампули, Мартіни та Арки, вміст жиру в молоці корів цих родин, як за першу, так і за кращу лактацію перевищував 4,0 %.

У результаті проведених досліджень встановлено, що на рівень молочної продуктивності дочок значно впливають їх матері та батьки. Частка впливу надою матерів на надій дочок у розрізі лактацій становила 27,14-34,06 %, на вміст жиру в молоці – 15,41-27,11 та на кількість молочного жиру – 20,53-31,47 %. Аналогічна закономірність виявлена і за впливом вмісту жиру в молоці та кількістю молочного жиру матерів на молочну продуктивність їх дочок.

Частка впливу батьків на надій дочок зарубіжного походження залежно від лактації складала 22,69-43,18 %, на вміст жиру в молоці дочок – 27,72-41,44% і на кількість молочного жиру – 29,61-47,96 %, а вітчизняної селекції – відповідно 13,36-18,51; 2,72-3,39 та 5,21-7,17 %.

Відтворювальна здатність корів. Нами встановлено, що у тварин різної селекції у розрізі генерацій вік першого осіменіння та першого отелення знаходився в межах 509,8-692,4 та 792,8-974,9 дня відповідно. Найменшим він був у корів, імпортованих із Голландії, а найбільшим – у нащадків ІІ генерації вітчизняного походження. Найвищою живою масою при першому осіменінні характеризувалися телиці, завезені із Східної Німеччини (452,1 кг), а найнижчою – нащадки ІІІ покоління української селекції (379,6 кг). При першому отеленні цей показник найбільшим був у тварин, завезених із Західної Німеччини (520,7 кг), а найнижчим – у нащадків ІІІ покоління вітчизняного походження (472,8 кг).

За показниками відтворювальної здатності найкращими виявилися тварини української селекції. Сухостійний період у них в залежності від покоління та лактації знаходився в межах 41-57, сервіс-період ? в межах 78-103 та міжотельний період ? в межах 365-384 дні. У тварин голландського походження ці показники складали відповідно 35-52; 96-122 та 376-405, західнонімецького ? 38-61; 77-122 та 366-406 і східнонімецького ? 33-58; 89-140 та 375-423 дні.

Величина надою позитивно корелює з живою масою тварин при першому отеленні (виняток ? голландська селекція, перша генерація). У корів голландської селекції коефіцієнт кореляції між величиною надою та живою масою при першому отеленні в розрізі генерацій коливався від -0,03 до 0,41, західнонімецької селекції ? від 0,05 до 0,50, східнонімецької селекції ? від 0,08 до 0,42 та української селекції ? від 0,11 до 0,40.

Між величиною надою і тривалістю сервіс- та міжотельного періодів коефіцієнти кореляції у корів голландського походження коливалися від -0,44 до +0,31 (Р<0,05) та від -0,55 до +0,31, західнонімецького ? від -0,20 до +0,66 (Р<0,001) та від -0,62 (Р<0,05) до +0,65 (Р<0,01), східнонімецького ? від -0,58 (Р<0,05) до +0,38 (Р<0,05) та від -0,55 до +0,45 (Р<0,01) та українського ? від -0,02 до +0,31 та від -0,02 до +0,36 відповідно.

У тварин голландського походження у розрізі поколінь і лактацій коефіцієнт відтворювальної здатності та вихід телят на 100 корів знаходилися в межах 0,89-0,98 та 88,9-97,9, західнонімецького – в межах 0,90-1,00 та 90,4-100,2, східнонімецького – в межах 0,86-0,97 та 86,4-96,3 і українського – в межах 0,94-1,00 та 93,9-99,9 відповідно. Необхідно зазначити, що в більшості випадків ці показники найвищими були у корів української селекції. Індекс плодючості у корів голландського походження знаходився в межах 43,3-50,3, західнонімецького – в межах 45,1-57,8, східнонімецького – в межах 40,7-46,9 та вітчизняного – в межах 42,8-46,0.

Тривалість господарського використання корів. Тривалість господарського використання корів української селекції була найбільшою і становила в середньому 2779,9 дня. Тварини голландського, західно- та східнонімецького походження за цим показником поступалися коровам вітчизняного походження відповідно на 272,3; 325,9 та 545,1 дня при Р<0,001. Необхідно відмітити, що між тваринами голландської та західнонімецької селекції за тривалістю господарського використання вірогідної різниці не виявлено і вони за цим показником переважали корів східнонімецької селекції відповідно на 272,8 (Р<0,001) та 219,2 дня (Р<0,01).

Встановлено, що внаслідок порушення функції відтворювальної здатності вибуло 44,5 % корів голландського походження, 47,0 – західнонімецького, 43,2 % – східнонімецького та 32,0 % – вітчизняного походження, через низьку продуктивність – 18,1; 20,0; 14,7 та 29,9, фізіологічну старість – 9,3; 8,7; 9,5 та 15,8, захворювання кінцівок – 8,4; 8,1; 14,0 та 6,0, захворювання вим’я – 7,5; 5,9; 7,2 та 6,5, травми, нещасні випадки – 5,7; 5,5; 6,1 та 6,5 і через інші причини – 6,5; 4,6; 5,3 та 3,3 % відповідно.

Хімічний склад молока повновікових корів різної селекції. Між тваринами різної селекції на 2-3, 5-6 та 8-9 місяцях лактації за добовим надоєм молока, вмістом у ньому жиру та білка вірогідної різниці не виявлено (табл. 3). Вміст жиру в молоці вищим був у тварин зарубіжної селекції, а вміст білка – у аналогів українського походження. За вмістом казеїну та білків сироватки молока між тваринами досліджуваних груп також не виявлено вірогідної різниці.

3. Динаміка кількісних і якісних показників молока повновікових корів різної селекції у розрізі лактації (n=6)

Селекція | Добовий надій, кг | Вміст у молоці, % | Білка на 100 г жиру, г

жиру | білка | лактози | сухої речови-ни | СЗМЗ

2-3 місяць лактації

Голландська | 21,0±0,8 | 3,68±0,06 | 3,27±0,05 | 4,63±0,05 | 12,32±0,12 | 8,58±0,08 | 87,9±1,6 | Західнонімецька20,7±1,0 | 3,70,06 | 3,24±0,03 | 4,66±0,05 | 12,31±0,11 | 8,56±0,06 | 86,6±0,9 | Східнонімецька20,4±2,3 | 3,65±0,04 | 3,25±0,03 | 4,64±0,04 | 12,23±0,09 | 8,52±0,07 | 87,5±1,1 | Українська | 19,7±0,7 | 3,64±0,07 | 3,32±0,06 | 4,67±0,04 | 12,32±0,10 | 8,67±0,07 | 91,1±1,1 | 5-6 місяць лактації

Голландська | 14,0±1,2 | 3,92±0,06 | 3,36±0,04 | 4,64±0,06 | 12,63±0,12 | 8,71±0,09 | 85,9±1,2 | Західнонімецька13,7±0,7 | 3,90±0,07 | 3,35±0,05 | 4,67±0,04 | 12,63±0,11 | 8,73±0,05 | 86,0±1,5 | Східнонімецька13,9±1,4 | 3,85±0,05 | 3,29±0,04 | 4,61±0,03 | 12,48±0,07 | 8,58±0,08 | 84,4±0,9

Українська | 12,2±0,7 | 3,79±0,05 | 3,41±0,04 | 4,66±0,06 | 12,57±0,15 | 8,78±0,11 | 90,1±1,0 | 8-9 місяць лактації

Голландська | 11,2±0,7 | 4,06±0,05 | 3,37±0,06 | 4,71±0,07 | 12,88±0,13 | 8,83±0,13 | 85,5±1,6 | Західнонімецька10,2±0,8 | 4,11±0,04 | 3,35±0,05 | 4,74±0,04 | 12,93±0,05 | 8,82±0,06 | 81,4±1,3 | Східнонімецька11,0±0,9 | 4,04±0,05 | 3,34±0,04 | 4,71±0,05 | 12,81±0,05 | 8,77±0,05 | 83,1±0,9 | Українська | 9,7±1,1 | 3,96±0,06 | 3,43±0,06 | 4,72±0,06 | 12,85±0,16 | 8,89±0,12 | 86,7±1,6 | За лактацію

Голландська | 15,3±0,8 | 3,90±0,05 | 3,34±0,04 | 4,66±0,05 | 12,61±0,12 | 8,74±0,09 | 86,4±1,3 | Західнонімецька15,0±0,6 | 3,91±0,06 | 3,31±0,02 | 4,69±0,03 | 12,62±0,08 | 8,71±0,03 | 84,7±1,1 | Східнонімецька15,1±1,4 | 3,88±0,04 | 3,29±0,03 | 4,65±0,03 | 12,51±0,05 | 8,62±0,04 | 84,9±0,5 | Українська | 13,9±0,6 | 3,80±0,04 | 3,39±0,04 | 4,68±0,03 | 12,58±0,10 | 8,78±0,07 | 89,3±1,0 |

Впродовж лактаційного періоду у молоці спостерігалося збільшення вмісту сухої речовини та сухого знежиреного молочного залишку. Вміст лактози у всі періоди лактації у корів усіх дослідних груп змінювався незначно. Найвищий вихід білка на 100 г жиру спостерігався у корів української селекції.

Нами встановлено, що концентрація жирних кислот загальних ліпідів у молоці корів західнонімецької селекції на 2-3 місяці лактації була найвищою (3749,16 мг%), а української – найнижчою (3343,48 мг%) (табл. 4). Аналогічна картина спостерігалася і на 5-6 місяці лактаційного періоду. Встановлено, що у корів українського і німецького походження вміст жирних кислот у ході лактації зростав, а у тварин голландської селекції – знижувався. Ці зміни відбувалися за рахунок збільшення концентрації ненасичених і зменшення насичених жирних кислот про що вказує