Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент







ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ХОРОШАЙЛО Олена Станіславівна

УДК 37.034-056.24

ВИХОВАННЯ ДУХОВНО-МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ У СТУДЕНТІВ З ОБМЕЖЕНИМИ ФІЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

13.00.07 – теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: | кандидат педагогічних наук, доцент

Роганова Марина Вікторівна,

проректор з гуманітарної освіти Донбаського інституту техніки та менеджменту Міжнародного науково-технічного університету.

Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук, професор

Капська Алла Йосипівна,

директор Інституту соціальної роботи та управління Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова;

кандидат педагогічних наук, доцент

Серебряк Володимир Васильович,

Луганський державний університет внутрішніх справ, начальник факультету економічної безпеки.

Захист відбудеться „14” лютого 2008 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ,
кв. Молодіжний, 20-а, ауд. 217, ІІ корп.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розісланий „_____” січня 2008 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.О. Андрющук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтеграція в суспільство осіб з обмеженими можливостями, їх соціальний захист, психолого-педагогічна підтримка є одним із найбільш актуальних і пріоритетних напрямків політики кожної розвиненої країни світу як в освітній, так і в соціальній сфері, оскільки ставлення до людини з інвалідністю багато в чому є показником рівня цивілізованого демократичного устрою держави.

На захист прав людей з особливими потребами, які внаслідок інвалідності та непрацездатності стикаються з труднощами та перешкодами для участі в житті суспільства, спрямовані Конституція України, Загальна декларація прав людини, Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН) та низка законодавчих актів (Закони України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, “Про освіту” та ін.), у яких визначено принцип рівності прав людини з обмеженими можливостями в отриманні освіти, працевлаштуванні, активній громадянській позиції, у реалізації своїх потенційних можливостей.

Подолання людиною з інвалідністю ізольованості, відчуженості, реалізація прав і здібностей, відчуття бути рівноправним та повноцінним членом суспільства можливі не тільки за умов медичної, соціальної, психологічної підтримки, а й завдяки формуванню у неї життєвого внутрішнього стрижня, що проявляється у духовно-моральних цінностях.

Актуальність проблеми виховання духовності та моралі підтверджується багатьма дослідженнями у різних галузях науки і практики. Теоретико-методологічна розробка сутності духовності та особливостей духовно-моральних цінностей знайшла відображення в наукових положеннях філософів (В. Баранівський, М. Бердяєв, Л. Буєва, С. Кримський, А. Кузнєцова, Л. Олексюк, Г. Сковорода, В. Соловйов та ін.); психологів (І. Бех, М. Боришевський, Т. Бутковська, О. Зеліченко, С. Рубінштейн, А. Титаренко та ін.); педагогів (В. Беспалько, Т. Власова, О. Олексюк, М. Роганова, Г. Сагач, В. Серебряк, В. Шадриков, Г. Шевченко та ін.).

Проблемою інтеграції дітей та молоді з інвалідністю, їх реабілітацією та спеціальним навчанням, особливостями корекційно-виховної роботи займаються багато сучасних вчених (В. Бондар, Т. Євтухова, І. Іванова, А. Капська, В. Ляшенко, М. Сварник, П. Таланчук, В. Тесленко, А. Шевцов та ін.).

Аналіз сучасної наукової літератури та теоретико-експериментальних досліджень свідчить про значний інтерес до проблеми духовності та моралі, виховання духовно-моральних цінностей у студентів, що підкреслює її актуальність. Водночас виникають протиріччя між необхідністю повернення молодої людини з фізичними обмеженнями до повноцінного людського життя і соціально-економічними та духовно-моральними факторами, які стримують реалізацію цієї проблеми; усвідомленням важливої ролі не тільки фізичної і психічної реабілітації, але й духовно-моральної, яка забезпечує оптимістичне світосприйняття і усвідомлення на світоглядному рівні цінності життя. Вирішення цих протиріч буде значно сприяти активізації пошуків таких засобів духовно-морального впливу на особистість, які забезпечать реалізацію природних здібностей молодих людей з особливими потребами і активне включення в соціокультурну сферу життя.

Актуальність та соціальна значущість проблеми виховання студентів з обмеженими фізичними можливостями, недостатній рівень її наукової розробки та практичної реалізації обумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у рамках комплексної теми “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика”, що розробляється кафедрою педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (№ держреєстрації 0105U000264). Тему дисертації зареєстровано Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 26.09.2006).

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити зміст духовно-моральних цінностей, форми та методи їх виховання у студентів з обмеженими фізичними можливостями.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:

- здійснити аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури і розкрити наукові підходи до проблеми виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями;

- обґрунтувати і розкрити змістовну сутність моделі Центру духовно-інтелектуального розвитку молоді з фізичними обмеженнями як педагогічну передумову виховання духовно-моральних цінностей;

- розробити й обґрунтувати критерії та показники рівнів сформованості духовно-моральних цінностей у студентів з фізичними обмеженнями;

- визначити та експериментально перевірити зміст, форми, методи та педагогічні умови виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями;

- розробити методичні рекомендації з організації та проведення виховної роботи з формування духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями для кураторів та викладачів, що працюють в інтегрованих групах та Центрі духовно-інтелектуального розвитку.

Об'єкт дослідження – процес виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження – зміст, форми, методи та педагогічні умови виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями.

У процесі вирішення поставлених завдань були використані такі методи дослідження: порівняльно-зіставний метод дозволив провести аналіз теоретичних джерел щодо ключових категорій дослідження: “цінність”, “духовно-моральні цінності”, “виховний процес”; за допомогою типологічного методу вдалося проаналізувати специфіку явища “духовно-моральні цінності у виховному процесі вищої школи” і здійснити класифікацію духовно-моральних цінностей; емпіричні методи: анкетування, бесіди, інтерв’ю, педагогічні спостереження за навчально-виховним процесом, створення спеціальних діагностичних ситуацій, констатувальний, формувальний та контрольний експерименти з наступною якісною і статистичною обробкою результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів: вперше визначено, теоретично обґрунтовано, експериментально перевірено зміст, форми, методи та педагогічні умови і структурно-функціональну модель виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями; уточнено змістовну сутність духовно-моральних цінностей, зміст виховання духовно-моральних цінностей в умовах Центру духовно-інтелектуального розвитку молоді з особливими потребами; подальшого розвитку набула розробка науково-методичного забезпечення процесу виховання духовно-моральних цінностей у студентів вищих навчальних закладів.

Практичне значення дослідження полягає у розробці методичних рекомендацій “Організація та проведення виховної роботи з формування духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями” для викладачів і кураторів. Висновки, положення й рекомендації, розкриті в дисертації, статтях, можуть бути використані реабілітаційними та освітніми закладами, які здійснюють навчання і виховання молоді з обмеженими фізичними можливостями.

Результати дослідження, навчально-методичні матеріали впроваджено в навчально-виховний процес Міжнародного науково-технічного університету (довідка №186 від 22.12.06 р.), Донбаського інституту техніки та менеджменту Міжнародного науково-технічного університету (довідка №321 від 13.06.07р.), Української академії бізнесу та підприємництва (довідка №17-К від 31.05.06р.), Горлівської філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” (довідка № 78 від 23.05.07р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалася в процесі дослідно-експериментальної роботи в Центрі духовно-інтелектуального розвитку молоді з обмеженими фізичними можливостями. Досвід та рекомендації щодо виховання духовно-моральних цінностей молоді з обмеженими фізичними можливостями представлені на засіданнях Краматорського міського відділу освіти, Міжнародних виставках “Освіта та кар’єра – 2005, 2006” та “Інваекспо 2005, 2006, 2007”. Основні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на І Міжнародній науковій конференції “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (Луганськ, 2004); ІІ Міжнародній науковій конференції “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (Луганськ, 2005); Міжнародній гіпермедійній конференції “Активізація креативного потенціалу майбутнього педагога: теорія і практика” (Полтава, 2006).

Публікації. Теоретичні положення й висновки дисертації висвітлено у 8 публікаціях, з них 5 одноосібних статей надруковано в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (239 найменувань) та 10 додатків на 14 сторінках, проілюстрована 4 таблицями та 14 рисунками. Основний текст дисертації викладено на 167 сторінках. Повний обсяг роботи – 203 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями, виділено об'єкт і предмет дослідження, визначено його мету, сформульовано завдання, висвітлено наукову новизну, практичну значущість роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади проблеми виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями” проаналізовано філософську і психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження, розкрито й уточнено сутність поняття “духовно-моральні цінності”; розглянуті специфічні особливості студентів з обмеженими фізичними можливостями як суб’єктів виховання духовно-моральних цінностей.

Огляд наукових розробок філософів, психологів та педагогів показав, що проблема духовності та моралі в різні історичні епохи турбувала людство протягом усього часу його існування (Аристотель, М. Бердяєв, Г. Гегель, Демокрит, Платон, Сократ, В. Соловйов, П. Флоренський) і сьогодні привертає увагу багатьох вчених (О. Зеліченко, С. Кримський, А. Кузнєцова, Ж. Юзвак).

Однак розуміння сутності духовності в сучасній науці не є однозначним. Деякі вчені розглядають поняття “духовність” як пошук людиною сенсу життя, як показник існування певної ієрархії цінностей людини (Л. Буєва, Ж. Юзвак); як здатність переводити універсум зовнішнього буття у внутрішній всесвіт на етичній основі (С. Кримський). Ряд вчених поняття “духовність” пов'язують з усвідомленням єдності людини зі світом, що її оточує, з Природою, з Всесвітом; відповідальністю за свої думки, слова, емоції (О. Зеліченко, А. Кузнєцова). Духовність розглядається і як внутрішня енергетична сила особистості, особистий стрижень життя, ієрархія загальнолюдських, національних цінностей, творчість за законами краси і краси вчинку (Г. Шевченко).

Проведений науковий аналіз категорії духовності дозволяє стверджувати, що проблема духовного розвитку людини тісно пов’язана із системою цінностей, з рівнем розвитку моральних установ особистості.

З'ясовано, що більшість сучасних вчених, які займаються аксіологією (С. Анісімов, Л. Архангельський, О. Дробницький, А. Здравомислов, М. Каган, В. Сагатовський, В. Тугарінов, В. Ядов), характеризують зміст поняття “цінність” через виділення цілого ряду ознак, притаманних формам суспільної свідомості: значущість, нормативність, корисність, необхідність, доцільність.

Психологічні підходи до проблеми, що нами досліджується, пов’язані з іменами Б. Ананьєва, П. Блонського, Л. Божович, Л. Виготського, З. Карпенко, О. Киричука, С. Рубінштейна, які бачили її вирішення в аксіологічному та діяльнісно-особистісному підході до духовно-морального розвитку особистості, коли сама людина в процесі творчої життєдіяльності стає суб’єктом власного розвитку, наголошуючи на рушійній силі цих цінностей для розвитку людства, для пізнання людиною самої себе і світу.

Аналіз наукових джерел сучасних педагогів (Л. Аза, В. Баранівський, Г. Ващенко, Т. Власова, А. Кузнєцова, О. Олексюк, М. Роганова, Г. Сагач, Г. Шевченко та ін.) дозволив визначити значущість духовно-моральних цінностей для виховання особистості, суть якого полягає у визнанні абсолютної цінності кожної людини, пріоритету її прав на повноцінну реалізацію своїх здібностей та інтересів.

На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних досліджень поняття “духовно-моральні цінності” схарактеризовано як внутрішні, світоглядні переконання, що формують життєву позицію та поведінку особистості, входять до її психологічної структури у формі особистісних поглядів та принципів, котрі виступають об’єднувальною ланкою між культурою суспільства і внутрішнім світом особистості. Саме завдяки духовно-моральним цінностям формується прагнення людини до самовираження і самовдосконалення.

Пріоритетними для нашого дослідження духовно-моральними цінностями, які ми можемо вважати гуманістичними і загальнолюдськими, є добро, любов, віра, гуманність, чуйність, милосердя, толерантність, обов’язок, відповідальність, що орієнтовані на внутрішні риси особистості, враховують норми поведінки та допомагають у соціальній адаптації студентам з обмеженими фізичними можливостями.

Поняттям “людина з обмеженими фізичними можливостями” визначають осіб, що мають порушення здоров'я із стійким розладом функцій організму, обумовлені захворюваннями, наслідками травми або дефектами, що приводять до обмеження життєдіяльності, впливають на якість життя людини й викликають необхідність соціального захисту.

З’ясовано, що для студентів з особливими потребами характерні: недостатня орієнтація в соціумі, низька соціальна активність, підвищена тривожність, вразливість, емоційна нестійкість, депресивні стани, звичка до невимогливого ставлення, завищені або занижені уявлення про свої можливості, низький рівень мотивації досягнення мети, відчуття втрати майбутнього; низький рівень самоактуалізації, переважання інтровертності поведінки, низька самооцінка, нерозвиненість самоконтролю, які обумовлені як суб'єктивними, так і об'єктивними факторами життєдіяльності (В. Бондар, Г.  Нікуліна, П.  Таланчук).

Разом із тим, як показує вітчизняна освітня практика, мова повинна йти про організацію інтегрованого навчання та виховання молодих людей з обмеженими фізичними можливостями і молоді, що нормально розвивається, у рамках освітньої установи, у спільному проведенні дозвілля і різних заходів, тобто передбачається не тільки освітня, а й соціальна інтеграція за умов створення інтегрованого виховного середовища за принципами співжиття, співтворчості, спрямованого на подолання соціальної ізоляції. Таке об'єднання сприяє гуманістичному вихованню здорової молоді і соціалізації молодих людей-інвалідів (І. Іванова, К. Кольченко, П. Таланчук). Тоді молода людина з фізичними обмеженнями розглядатиметься не тільки як об'єкт соціально-педагогічної, психологічної та медичної допомоги й турботи, але й як активний суб'єкт суспільного життя, що створює умови для максимально можливої його самореалізації й інтеграції (А. Капська, О. Карпенко, Н. Мирошніченко).

Важливим для нашого дослідження є технологічний аспект виховної роботи з цією соціальною групою, який побудовано на суб'єкт-суб'єктних стосунках (А. Капська). У сучасній педагогіці термін “суб’єктність” трактується як здатність людини бути стратегом своєї діяльності, ставити й коригувати цілі, усвідомлювати мотиви, самостійно будувати плани в житті, що визначає ступінь свободи особистості, її гуманності, духовності, життєтворчості. Формування суб'єктних властивостей особистості визначають головним критерієм оцінки якості виховання (Є. Бондаревська).

Студенти з особливими потребами як суб’єкти виховної роботи потребують соціально-педагогічної підтримки та супроводу. Соціально-педагогічна підтримка дітей та молоді з обмеженими можливостями розуміється як особливий вид спеціально організованої професійної соціально-педагогічної діяльності, що полягає у виявленні, визначенні та вирішенні проблем цієї категорії дітей та молоді з метою реалізації та захисту їх прав на повноцінний розвиток, і яка ґрунтується на індивідуально орієнтованій допомозі та співробітництві в їх життєвому самовизначенні. Реалізація такої підтримки можлива лише за умов сформованості спеціальної етичної та професійної компетентності соціальних та педагогічних працівників, що безумовно є ефективним чинником у вирішенні завдань інтеграції дітей та молоді з інвалідністю в суспільство (В. Тесленко).

Педагогічний супровід студентів з особливими потребами як вид педагогічної підтримки передбачає комплекс заходів, спрямованих на диференціацію та індивідуалізацію методів виховання, серед яких поряд із педагогічними методами виховання (формування свідомості, організація діяльності, стимуляція діяльності, самовиховання) застосовуються спеціальні методи соціальної роботи (методи соціальної діагностики, профілактики, контролю, реабілітації) і специфічні методи, наприклад: метод “рівний – рівному” (спосіб надання і поширення інформації шляхом довірливого спілкування з ровесниками у межах організованої і неформальної роботи (спонтанне спілкування)) (А. Капська).

Ця система заходів є особливою сферою професійної діяльності педагогів: організація інституту кураторства, створення системи соціального захисту студентів з обмеженими фізичними можливостями, безбар’єрного середовища; організація різних видів діяльності студентів, що мають насичений зміст та сприяють духовно-моральному зростанню особистості, дають змогу розвивати свої таланти в інтегрованих групах.

Створення рівних можливостей у сфері освіти для молоді з особливими потребами є основним напрямом їх професійної реалізації, правової захищеності і життєвого самовизначення (І. Іванова).

Всебічний аналіз наукових праць та власний педагогічний досвід роботи дозволяє констатувати, що в умовах вищого навчального закладу в молодої людини з фізичними обмеженнями з’являється можливість реалізувати свої здібності, набути соціального досвіду, більше зрозуміти себе, розібратися в своїх почуттях, взаємостосунках з іншими людьми, суспільством. У неї з’являється нове коло інтересів, різноманітної діяльності: навчання, спілкування, самовиховання, що повинно стати соціально-педагогічною базою для ціннісних орієнтацій студента, що й зумовлює появу інтересу до питань моралі, духовності, мистецтва, релігії.

Основне завдання виховання цієї категорії молодих людей полягає у всебічному розвитку особистості на основі мобілізації компенсаторних можливостей, повного подолання наслідків фізичного дефекту для інтелектуального, духовного та морального розвитку; формування цінностей загальнолюдської моралі і навичок культурної поведінки в колективі.

Специфіка змісту виховної діяльності з формування духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями полягає у сприйнятті педагогом студентів з обмеженими фізичними можливостями як партнерів у взаємодії; гармонізації та гуманізації стосунків молодої людини з особливими потребами і суспільства через педагогізацію середовища вищого навчального закладу; перевазі емоційного аспекту над інформаційним (для ефективного виховного впливу необхідне звернення до почуттів студента, його переживань, а точніше – до розуму через емоції).

Вирішення проблеми соціальної інтеграції та адаптації студентів з особливими потребами вимагала розробки й наукового обґрунтування структурно-функціональної моделі виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями.

У другому розділі “Виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями в умовах вищої школи” розкриті особливості виховання духовно-моральних цінностей у студентів з особливими потребами в сучасних умовах, змістовна сутність моделі Центру духовно-інтелектуального розвитку, а також зміст, форми, методи та педагогічні умови виховання цих цінностей; перевірена ефективність запропонованої структурно-функціональної моделі виховання.

Дослідно-експериментальна робота з виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями передбачала такі цілеспрямовані, взаємозалежні та взаємообумовлені етапи: констатувальний, формувальний та узагальнений. Експеримент здійснювався в період навчання студентів з I по IV курси.

З метою визначення рівня сформованості духовно-моральних цінностей у студентів з особливими потребами була використана комплексна діагностична методика (анкетування, самооцінка “Мій духовний світ”, “Незакінчені пропозиції”, тестування “Ціннісні орієнтації” (М. Рокича), інтенсивне інтерв’ю, бесіда, експертна оцінка, самооцінка). У результаті було виявлено вихідний рівень сформованості духовно-моральних цінностей, характер їх відображення у свідомості, діяльності та поведінці студентів з обмеженими фізичними можливостями, їх ціннісні орієнтації, пріоритетні потреби, інтереси, ступінь впливу різних факторів на формування духовно-моральних цінностей.

На основі проаналізованого матеріалу визначено: студенти з фізичними вадами мають занижену самооцінку, неспроможність адаптуватися до складних життєвих обставин, що викликає у них негативні почуття та емоції (розпач, страх, закомплексованість); песимістичне ставлення до свого майбутнього, високий рівень тривожності, невпевненості у собі, що проявляється у відчуженні від оточуючих людей, суспільства, або навпаки – в агресії; такі якості, як мораль, відданість, відвертість, авторитет у суспільстві, доброта, гуманність, чуйність, обов’язок, совість, на їхній погляд, малозначущі у реальному житті. Вони не вірять в ідеал, мало цікавляться громадським життям країни, соціально пасивні; їм не вистачає цілеспрямованості, упевненості в собі, сміливості, сили волі, взаєморозуміння. Разом з тим, студенти мають потребу в отриманні освіти та працевлаштуванні, у реалізації бажань у сфері розваг та спорту, у створенні сім'ї тощо.

Дослідницький пошук дозволив визначити основні критерії та показники сформованості духовно-моральних цінностей у студентів з особливими потребами: духовно-інтелектуальний – знання з проблеми духовності та моралі; емоційно-ціннісний – особистісні ціннісні орієнтації, ставлення до суспільної моралі, вимогливість до себе, спрямованість інтересів, сформованість емпатії, співчуття, гуманності, обов’язку, відповідальності; результативно-діяльнісний – ставлення до себе, оточуючих людей та навколишнього середовища, життєва позиція, потреба в духовній практиці, здатність до рефлексії, адекватна самооцінка.

Організація роботи з виховання духовно-моральних цінностей вимагала чіткого уявлення про рівні їхньої сформованості у студентів з обмеженими фізичними можливостями. Було встановлено три рівні: низький, середній, високий.

Низький рівень: пасивність, відсутність мети в житті, високий рівень тривожності, відсутність поваги до особистості іншого, спрямованість інтересів на себе, егоїзм, низька (або завищена) самооцінка, конфліктність, низький рівень сформованості емпатії, співчуття, доброти, гуманності, обов’язку, відповідальності, особисті цінності не співпадають з нормами суспільної моралі; байдужість до почуттів інших. У поведінці відзначається невпевненість в собі, що проявляється у відчуженні від оточуючих людей або навпаки – в агресивному ставленні до них.

Середній рівень: недостатньо повні знання студентів з фізичними обмеженнями про духовність та мораль, прагнення принести користь – ситуативне, середня активність, слабка потреба в моральній діяльності, усвідомлення потреби поважного ставлення до навколишнього середовища, дещо завищена або занижена самооцінка, “флюгерність” у стосунках з оточуючими людьми. Студент визнає значення духовно-моральних цінностей для кожної людини й суспільства, і одночасно суспільні цінності ще не стали для нього особистісними.

Високий рівень: повні, глибоко усвідомлені й всебічні знання про духовно-моральні цінності, уміння стримувати себе, чуйність, почуття боргу, вміння відповідати за свої вчинки, вимогливість до себе і до інших людей, поважне ставлення до оточуючих, активна життєва позиція, низький рівень тривожності, адекватна самооцінка, високі організаторські уміння, почуття шляхетності. Духовно-моральні цінності ввійшли у внутрішню сферу відповідальності. Духовно-моральні знання мають співпадати з особистісними ціннісними орієнтаціями, знаходитись у гармонії із ставленням студента до оточуючого світу, людей, себе, знаходити своє відображення у духовно-моральних мотивах поведінки.

Якісний та кількісний аналіз результатів вивчення сформованості духовно-моральних цінностей у студентів з фізичними обмеженнями на констатувальному етапі дослідження засвідчили, що майже 93% студентів знаходилися на середньому і низькому рівнях. Це підтвердило необхідність здійснення спеціально організованої виховної роботи з формування духовно-моральних цінностей у досліджуваної категорії студентів.

Як підтверджують результати проведеного експериментального дослідження, розв’язання завдань виховання може бути ефективним в умовах Центру духовно-інтелектуального розвитку молоді з обмеженими фізичними можливостями. Змістовна сутність діяльності Центру полягає у забезпеченні соціального захисту студентів, їхнього духовно-інтелектуального розвитку, психолого-фізичної реабілітації, а також подолання комплексу особистої “меншовартості” в досягненні життєвих цілей та соціальній самореалізації. Центр надає їм можливість зміцнити віру у власні творчі потенції, загартувати їх у морально-вольовому відношенні, навернути до високих духовних цінностей. Діяльність Центру охоплює такі напрямки: навчання; психолого-фізична та духовна реабілітація; трудова адаптація громадян з обмеженими фізичними можливостями.

Доведено, що існування такого Центру сприяє ефективності виховання духовно-моральних цінностей у студентів з особливими потребами. Вивчення та аналіз теоретичних положень, результати констатувального експерименту, власні педагогічні пошуки дали можливість теоретично обґрунтувати та розробити структурно-функціональну модель виховання духовно-моральних цінностей у Центрі духовно-інтелектуального розвитку молоді з обмеженими фізичними можливостями на базі вищого навчального закладу (рис. 1) та визначити педагогічні умови для підвищення ефективності цього процесу.

Рис. . Структурно-функціональна модель виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями.

Цілі. Наближення студента до духовно-морального ідеалу через самовиховання та саморозвиток; покращення та вдосконалення ставлення студентів з особливими потребами до самих себе та навколишнього світу; прагнення брати посильну активну участь у житті студентського колективу, суспільства.

Функції: інтегративно-регулююча; функція розвитку; функція захисту; коригувальна функція; компенсаційна функція.

Принципи. Принцип визнання людини найвищою цінністю; пріоритету духовно-моральних цінностей; віри в людину, можливість її духовного оновлення, морального піднесення; опори у вихованні на внутрішній світ молодої людини з особливими потребами, спонукання до самовдосконалення; сприйняття студента з фізичними обмеженнями як даність.

Зміст. Пізнавальна діяльність студентів; дозвіллєва (розважальна) діяльність; творча діяльність; морально-естетична діяльність.

Завдання. Підняти віру в сенс людського життя; сформувати орієнтацію на загальнолюдські духовно-моральні цінності та цінності української національної культури; прищеплювати їм гуманістичні принципи світосприймання і дотримуватись особистісно-орієнтованого підходу у вихованні; виховувати духовно-моральні цінності та сприяти їхній інтеграції у свідомості й поведінці студентів; створити умови для морального самовиявлення; забезпечити педагогічну та психологічну підтримку в процесі духовно-морального виховання.

Учасники виховного процесу: викладачі, куратор студентської групи, студенти з обмеженими фізичними можливостями, громадські організації.

Методи: лекції, диспути, бесіди, вправи-ігри, арттерапія та ін.

Форми виховної роботи: творчі студії, музичні вечори, читацькі конференції; тематичні кураторські години і екскурсії, дискусійні клуби, вечори питань і відповідей, семінари і конференції, комплексні акції тощо.

Розроблена модель процесу виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями в умовах Центру базується на системному, аксіологічному, культурологічному, особистісно-орієнтованому підходах.

З'ясовано, що процес виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями в умовах Центру духовно-інтелектуального розвитку поєднував такі компоненти: робота з викладачами і кураторами, спрямована на визначення змісту системи духовно-моральних цінностей даної категорії студентів, цілей, завдань, форм і методів виховної роботи, а також психологічних особливостей студентів; інформаційно-просвітницька та благодійна робота з громадськими організаціями інвалідів, спрямована на розширення знань молодих людей щодо їхніх прав, можливостей реалізувати себе в суспільному житті, займати активну громадянську позицію, створення інвалідного громадського руху, об’єднання навколо себе спільнодумців, проведення благодійних заходів, участь у міжнародних конференціях та виставках, розважальних та спортивних заходах; організація та проведення виховної роботи зі студентами з обмеженими фізичними можливостями з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей, характеру хвороби або вади, рівня сформованості духовно-моральних цінностей із включенням у сумісні види діяльності зі студентами, що нормально розвиваються.

Розроблена нами структурно-функціональна модель передбачала такі форми й методи роботи з викладачами та кураторами вищих навчальних закладів, як: ознайомлення із методичними рекомендаціями “Організація та проведення виховної роботи з формування духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями”, методичні семінари, круглі столи, практичні завдання (підбір вправ, методик діагностування, схем спостереження за студентами з метою складання індивідуальних програм їх духовно-морального розвитку тощо), спрямовані на розширення теоретичних знань і методичну підготовку викладачів до виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями.

Робота з громадськими організаціями передбачала проведення комплексу виховних заходів: конференцій і семінарів “Молодь з обмеженими можливостями в сучасному суспільстві – права та реальність”, “Розуміння інвалідності”, “Безбар’єрне середовище”; комплексних акцій “Поруч з тобою людина з особливими потребами” (благодійна акція, що включала юридичне консультування, масові заходи), “Тиждень доброти” (до Дня інваліда), “З любов'ю та турботою”; інформаційну роботу “Правовий захист інвалідів”, “Інваліду про нього і для нього”, виставки творчих робіт людей з особливими потребами “Мої мрії” (виставка картин) тощо. Такі форми роботи передбачали включення самих студентів з особливими потребами у цю діяльність на рівні зі звичайними, що дозволило змінити ставлення звичайних молодих людей до інвалідів та сприяло взаєморозумінню та взаємопідтримці.

Центральне місце в розробленій моделі виховної роботи посідає організація роботи зі студентами з обмеженими фізичними можливостями з урахуванням характеру хвороби або вади.

Формувальний педагогічний експеримент було умовно поділено на три етапи. Перший етап – мотиваційний, характерний для взаємодії викладача зі студентами з обмеженими фізичними можливостями першого курсу. У цей час робота була спрямована, головним чином, на стимулювання студентів до пізнання моральних норм і особистісного ставлення до духовно-моральних цінностей. Другий етап – ціннісно-орієнтований, характерний для студентів другого і третього курсів і спрямований на вироблення ними особистісного ставлення до норм духовності і моральності, застосування духовно-моральних цінностей у життєвих ситуаціях. Третій етап – ціннісно-діяльнісний (четвертий курс): духовно-моральні цінності стають регулятором поведінки студентів з обмеженими фізичними можливостями, їхнім особистісним смислом. Залежно від етапів обирались методи і форми виховання духовно-моральних цінностей.

У науковому дослідженні ми виходили з того, що духовно-моральне виховання студентів з фізичними обмеженнями значно активізується, коли вони, усвідомлюючи його роль у становленні своєї особистості, зацікавлені як процесом, так і результатом власного удосконалення. Головна увага зосереджувалася на формуванні переконання в необхідності самовдосконалення, самовиховання, духовного розвитку, формуванні ціннісних ідеалів, вольових якостей тощо та засвоєнні знань про духовно-моральні цінності.

Запропонована нами модель була спрямована на виховання у студентів з обмеженими фізичними можливостями таких якостей: ціннісного ставлення та життєвої позиції до себе (почуття людської гідності, відповідальності, духовного удосконалення як шляху до внутрішньої гармонії, здоров’я; прагнення до фізичного, психологічного та духовно-морального способу життя); ціннісного ставлення та життєвої позиції до інших людей (толерантності як сприйняття та розуміння особливостей та відмінностей оточуючих людей; доброти і чуйності, гуманності та милосердя, взаємопорозуміння, чесності і взаємоповаги, що є основою гарних стосунків між людьми, пізнання людиною внутрішнього світу інших людей, здатність до співчуття); ціннісного ставлення та життєвої позиції до навколишнього світу, суспільства: патріотизму як морально-соціального почуття, до складу якого входять любов та гордість за Батьківщину, поважного ставлення до її минулого і сучасного; активної громадської позиції, що зумовлює життєдіяльність людей з обмеженими фізичними можливостями як рівноправних, гідних громадян суспільства.

Встановлено, що відомі педагогічні засоби щодо виховання особистості є ефективними і для виховання студентів з особливими потребами. Однак інноваційність полягає у комбінаторності їхнього використання, тобто коли вони більше всього відповідають характеру хвороби або вади студента, а ефективність виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями збільшувалася, коли вони включалися в ті чи інші види діяльності на рівні зі звичайними студентами, що сприяло подоланню психологічних ускладнень у процесі комунікації, створенню атмосфери взаємопідтримки, взаємодопомоги, взаєморозуміння; зміцненню віри молоді з обмеженими можливостями у досягнення ними успіху за різних життєвих обставин.

Запропонована нами модель виховної роботи передбачала як традиційні форми навчально-виховної роботи, наповнені ціннісним та духовно-моральним змістом, так і специфічні: проблемні лекції (“Кожна людина – найвища цінність”, “Я – унікальна людина”, “Життя – найвища цінність” та ін.), вправи-ігри (“Поговоримо відверто”, “Моя життєва позиція”, “Я та мій внутрішній світ”, “Аукціон цінностей”), диспути (“Яку людину можна вважати духовною?”, “Совість – твій моральний дороговказ”, “Бій байдужості!” та ін.), дискусії, бесіди (“Міжособистісні взаємини”, “Мої права і обов’язки”, “Чим багата людина: грошима чи душею”), вечори питань і відповідей (“П’ять хвилин з… (одним віршем, музичним твором, з однією картиною”, “Сократівська бесіда”, “Філософський стіл”, “Розмова при свічках”), бесіди зі священиками та теологами різних конфесій, тренінги, робота дискусійних клубів за інтересами, творчих об'єднань, етюду “Моє серце і душа – моє багатство”, модифікованого “Я – повідомлення”.

Серед найбільш ефективних нетрадиційних методів корекційної роботи зі студентами з обмеженими фізичними можливостями в умовах Центру ми виділили такі види арттерапії: логотерапія, яку використовували на індивідуальному рівні; музикотерапія – на мікрогруповому; бібліотерапія – на груповому, основною метою яких була гармонізація розвитку особистості шляхом стимулювання здібностей до самовираження і самопізнання.

Педагогічна взаємодія цих форм виховної роботи сприяла формуванню духовно-моральних цінностей, опануванню ними, подоланню страху перед труднощами, невпевненості у власних силах, нерішучості, підвищенню самооцінки; спонукала до рефлексії, самовиховання, формування у студентської молоді з обмеженими фізичними можливостями належного критичного ставлення до навколишньої дійсності; знімали напругу, тривогу, страх перед спілкуванням з однолітками, які нормально розвиваються.

У процесі експериментально-дослідної роботи нами були визначені такі педагогічні умови, що сприяли підвищенню ефективності формування духовно-моральних цінностей: впровадження у виховний процес структурно-функціональної моделі формування духовно-моральних цінностей у студентів з фізичними обмеженнями; забезпечення індивідуального та диференційного підходів у вихованні, які ураховують характер хвороби або вади; створення умов для духовного розвитку студентів з особливими потребами; використання педагогічної взаємодії традиційних і нетрадиційних педагогічних та психологічних методів виховання та впливу на особистість; цілісний вплив усіх компонентів педагогічного процесу на почуття, свідомість, волю, поведінку; поетапність, послідовність виховання духовно-моральних цінностей в умовах Центру духовно-інтелектуального розвитку; організація виховально-профілактичної роботи та соціально-педагогічної підтримки та захисту; педагогічна майстерність викладача; техніко-методичне забезпечення навчально-виховного процесу.

Після завершення формувального етапу експериментального дослідження було проведено контрольний експеримент з метою з’ясування впливу розробленої моделі на виховання у студентів з обмеженими фізичними можливостями духовно-моральних цінностей.

Свідченням результативності виконаної пошукової роботи стали якісні зміни поведінки студентів: удосконалення виконавчих і організаторських умінь; підвищення вимогливості, рішучості; значне зростання студентської ініціативи; розширення кола спілкування; посилення прагнення непримиренно ставитися до проявів зла, несправедливості, жорстокості; сформувались уміння вірно оцінювати себе, свої та чужі вчинки, приймати правильні рішення тощо. Це значною мірою сприяло досягненню кожним студентом злагоди зі своїм внутрішнім світом, сприйняттю себе таким, який він є, що насамперед позитивно впливало на формування більш високої самооцінки. Як результат, у студентів з особливими потребами вироблялися уміння та навички глибшого пізнання себе та оточуючих людей. Завдяки цьому зменшився внутрішній конфлікт, напруга, агресія, що дозволило студентам контролювати свої емоції, потреби та бажання і відповідно визначати необхідні дії.

Перевірка ефективності розробленої нами структурно-функціональної моделі виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями здійснювалася шляхом проведення контрольних зрізів, які дали можливість виявити і простежити динаміку розвитку у студентів духовно-моральних цінностей у період їхнього навчання з першого по четвертий курси. Результати представлені в табл. 1 і 2.

Таблиця 1

Динаміка духовно-моральної вихованості студентів з обмеженими
фізичними можливостями експериментальної групи (у %)

Рівень моральної вихованості | 1 курс | 2 курс | 3 курс | 4 курс

Високий | 6,2 | 22,6 | 37,8 | 41,5

Середній | 21,5 | 30,1 | 44 | 53,9

Низький | 72,3 | 47,3 | 18,2 | 4,6

Аналіз таблиці засвідчив помітну зміну рівня виховання духовно-моральних цінностей у ході експерименту. Якщо на першому етапі експерименту з високим рівнем духовно-моральної вихованості було лише 6% студентів, то до закінчення університету – 41%. Знизилося відсоткове співвідношення студентів з низькою моральною орієнтацією з 72% до 5%.

Таблиця 2

Рівні вихованості духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями експериментальної та контрольної груп

Рівні | Результати експерименту

1 курс | 4 курс

Чол.

ЕГ/КГ | %

ЕГ/КГ | Чол.

ЕГ/КГ | %

ЕГ/КГ

Низький рівень | 47/62 | 72,3/77,5 | 3/48 | 4,6/60

Середній рівень | 14/11 | 21,5/13,7 | 35/19 | 53,9/23,7

Високий рівень | 4/7 | 6,2/8,7 | 27/13 | 41,5/16

Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи дозволяє констатувати, що запропонована структурно-функціональна модель виховання є результативною і сприяє активізації формування духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями.

Результати проведеного дослідження дали можливість зробити такі висновки:

1. На основі всебічного аналізу філософської, психологічної та педагогічної літератури сформульовано визначення поняття “духовно-моральні цінності” як внутрішні світоглядні переконання, що формують життєву позицію та поведінку особистості, входять до її психологічної структури у формі особистісних поглядів та принципів, котрі виступають об’єднувальною ланкою між культурою суспільства і внутрішнім світом особистості.

2. Доведено, що вирішення завдань виховання молодих людей з фізичними обмеженнями в умовах вищої школи можливе за умови чіткої, налагодженої виховної роботи в умовах Центру духовно-інтелектуального розвитку молоді з обмеженими фізичними можливостями, створення якого було передумовою ефективного виховання духовно-моральних цінностей у студентів з особливими потребами. Змістовна сутність діяльності Центру полягала у забезпеченні соціального захисту молодих людей з фізичними обмеженнями, їхнього духовно-інтелектуального розвитку, психолого-фізичної реабілітації; зміцненню віри у власні творчі потенції, загартуванню їх у морально-вольовому відношенні, наверненню до високих духовних цінностей.

На основі аналізу вже апробованого та власного педагогічного досвіду розроблено структурно-функціональну модель виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями, що включала: систему роботи з підвищення рівня підготовленості викладачів щодо виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями; сумісну інформаційно-просвітницьку роботу з громадськими організаціями та виховну роботу зі студентами, що сприяла освоєнню ними духовно-моральних цінностей.

3. Визначено критерії та рівні (низький, середній, високий) сформованості духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями. Основними критеріями визначено: духовно-інтелектуальний, емоційно-ціннісний та результативно-діяльнісний.

4. Визначено зміст, форми, методи та педагогічні умови, які значно підвищили ефективність виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями.

5. Результати формувального експерименту підтвердили, що розроблена нами структурно-функціональна модель виховання духовно-моральних цінностей сприяє формуванню і розвитку у студентів духовно-моральних цінностей, зростанню їхнього інтелектуального потенціалу.

Ефективність запропонованої структурно-функціональної моделі виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями підтверджується позитивною динамікою рівнів вихованості духовно-моральних цінностей у студентів експериментальної групи (якщо на першому курсі з високим рівнем сформованості духовно-моральних цінностей було лише 6% студентів, то на четвертому – 41%). Значно знизився відсоток низького рівня (з 72% до 4%).

6. У результаті теоретичної та практичної роботи було розроблено, оприлюднено і впроваджено методичні рекомендації для викладачів та кураторів, що працюють в інтегрованих групах і в Центрі духовно-морального розвитку молоді з обмеженими фізичними можливостями “Організація і проведення виховної роботи з формування духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями”.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблемних аспектів виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями. Воно відкриває для нас перспективу для більш детального і глибокого вивчення впливу духовно-моральних цінностей на майбутню професійну діяльність студентів, виявлення закономірностей, що обумовлюють їх індивідуальний розвиток в умовах навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах.

Основні положення дисертаційної роботи відображені в таких публікаціях:

1. Хорошайло Е. С. Создание системы дистанционного интерактивного обучения (ДИО) как одно из педагогических условий духовно-интеллектуального развития молодежи с ограниченными физическими возможностями // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: 3б. наук. праць / Гол. редактор Г. П. Шевченко. – Випуск 6. – Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту, 2004. – С. 180–184.

2. Хорошайло О. С. Виховання моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями як педагогічна проблема // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: 3б. наук. праць за матеріалами ІІ Міжнародної наукової конференції “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” / Гол. редактор Г. П. Шевченко. – Вип. 3. – Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля, 2005. – С. 186–193.

3. Хорошайло О. С. Філософський та психолого-педагогічний аспекти категорії “цінність” // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: 3б. наук. праць / Гол. редактор Г. П. Шевченко. – Вип. 6). – Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля, 2005. – С. 192–201.

4. Хорошайло О. С. Формування гуманістичних ціннісних орієнтацій студентської молоді з обмеженими фізичними можливостями в умовах сучасного українського суспільства // Вісник


Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі:

Економічна стійкість підприємства як основа забезпечення його конкурентоспроможності - Автореферат - 26 Стр.
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ПРОТИДІЇ ЕПІДЕМІЇ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ/СНІДу ТА НАРКОМАНІЇ В УКРАЇНІ - Автореферат - 30 Стр.
МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОВІСТЮ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ МАШИНОБУДУВАННЯ) - Автореферат - 29 Стр.
ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ОРГАНІЗАТОРІВ-ТРЕНЕРІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ - Автореферат - 28 Стр.
ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУБСТРАТУ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ ХІХ – ХХ ст. - Автореферат - 31 Стр.
БЕЗПЛІДНИЙ ШЛЮБ: ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ, ЧАСТОТА, СТРУКТУРА, ФАКТОРИ РИЗИКУ - Автореферат - 28 Стр.
ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ СЕРЕД ОСІБ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ОБЛІКУ В КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧІЙ ІНСПЕКЦІЇ - Автореферат - 31 Стр.