НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Лук’янченко Олександр Олексійович

УДК 332.055.2:64.016

ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ

КОМУНАЛЬНОЇ МІСТООБСЛУГОВУЮЧОЇ СФЕРИ

Спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил

і регіональна економіка

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Донецьк – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіко-правових досліджень НАН України (м. Донецьк).

Науковий консультант – доктор економічних наук, професор

Богачов Сергій Валентинович,

Інститут економіко-правових досліджень НАН України,

завідувач відділу економіко-правових

проблем містознавства (м. Донецьк)

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

академік НАН України

Буркинський Борис Володимирович,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних

досліджень НАН України, директор (м. Одеса)

доктор економічних наук, професор

Онищук Георгій Ілліч,

Державний науково-дослідний та

проектно-вишукувальний інститут “НДІпроектреконструкція”

Міністерства житлово-комунального господарства України,

директор (м. Київ)

доктор економічних наук, професор

Гудзь Петро Васильович,

Запорізький національний технічний університет

МОН України, завідувач кафедри

менеджменту та маркетингу (м. Запоріжжя)

Захист відбудеться “23” квітня 2008 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “22” березня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.Г. Слоква

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Необхідність поглибленого дослідження процесів економічного і соціального розвитку міст України, незалежно від їх розмірів і статусу, викликана декількома обставинами. З одного боку, зміною економічної, соціальної і екологічної ситуації, важливістю раціонального розподілу повноважень між центральними, регіональними і місцевими органами влади і управління, а також становленням і розвитком ринкових відносин у системі міської економіки. З іншого боку, в умовах реформування системи місцевого самоврядування в Україні з’являється необхідність перегляду стратегій розвитку міст, спрямованих на забезпечення їх розвитку за рахунок власних ресурсів. При цьому, необхідно констатувати, що традиційні моделі економічного зростання країни, регіонів і міст в даний час себе вичерпують і за своєю суттю, в основному, не забезпечують стабільного і якісного зростання, а лише визначають стратегічні завдання. Не менш важливим є те, що міський розвиток на сучасному етапі залежить не стільки від обсягів наявних ресурсів, скільки від здатності органів місцевого самоврядування використовувати адаптовані до умов економіки України методи управління і регулювання сфери міських послуг. Все це обумовлює необхідність обґрунтування вибору стратегічного розвитку комунальної містообслуговуючої сфери в контексті вирішення ключових проблем функціонування міста як соціально-економічної системи.

Економіка міста в умовах ринкових перетворень зазнає кардинальних змін унаслідок як становлення і розвитку економічних відносин між суб'єктами господарської діяльності, так і через реформування системи владних відносин в управлінні містом, його життєдіяльності. Важливою складовою економіки міста виступає сфера міських послуг, яка спрямована на задоволення потреб жителів даної території в товарах і послугах, які виробляються на цій же території.

До складу містообслуговуючої сфери входять підприємства державної, комунальної і приватної форм власності. При цьому, переважаючою виступає комунальна форма власності. Управління комунальною містообслуговуючою сферою знаходиться в безпосередньому віданні територіальної громади і здійснюється від її імені органами місцевого самоврядування. Оскільки у даний час місцеве самоврядування знаходиться у стадії реформування та пошуку шляхів розвитку, то очевидна необхідність вдосконалення форм і методів господарювання і адекватного економіко-організаційного забезпечення розвитку міста.

Теоретичні та прикладні проблеми міського економічного і соціального розвитку займають важливе місце у дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених і практиків. Представниками вітчизняних і зарубіжних наукових шкіл зроблено значний внесок у вирішення проблем розвитку міста, його економічної, соціальної та екологічної складової, питань фінансування, планування та інвестування міського розвитку, включаючи інфраструктуру і сферу міських послуг.

Проте залишаються невирішеними проблеми організаційного й економічного забезпечення розвитку комунальної містообслуговуючої сфери, а саме використання органами державної влади та місцевого самоврядування засобів і форм економічного впливу на організацію відносин, пов’язаних із наданням послуг підприємствами комунальної сфери населенню міста.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до тематики досліджень Інституту економіко-правових досліджень НАН України протягом 2004-2007 рр.“Економіко-правове забезпечення розвитку міських систем промислового регіону” (№ ДР U005967), в рамках якої дисертантом визначені проблеми і напрями трансформації містообслуговуючої сфери; “Стратегія розвитку міста як соціально-економічної системи” (№ ДР U007863), у межах якої автором розроблено концепцію розвитку комунальної містообслуговуючої сфери і методологічні підходи до її реалізації.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в узагальненні теоретичних положень, розробці методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо розвитку комунальної містообслуговуючої сфери на основі формування і використання відповідного економіко-організаційного забезпечення з урахуванням ринкових умов.

Відповідно до мети були поставлені і вирішені такі завдання:

визначено роль і місце сфери міських послуг в економіці міста;

уточнено етапи еволюції економіко-організаційного забезпечення сфери міських послуг;

узагальнено зарубіжний і вітчизняний досвід функціонування сфери міських послуг;

сформовано концептуальні підходи до розвитку комунальної містообслуговуючої сфери;

обґрунтовано економічні і соціальні стратегії розвитку містообслуговуючої сфери;

визначено основні напрями розвитку комунальної містообслуговуючої сфери;

проаналізовано економіко-правові проблеми організації діяльності комунальної містообслуговуючої сфери;

оцінено ефективність управління підприємствами комунальної містообслуговуючої сфери;

проаналізовано стан фінансових джерел розвитку комунальної містообслуговуючої сфери;

обґрунтовано пропозиції з вибору напрямів ефективного використання об'єктів комунальної власності міста;

обґрунтовано вибір методів фінансування розвитку комунальної містообслуговуючої сфери;

визначено перспективи економічного розвитку комунальної містообслуговуючої сфери;

запропоновано організаційно-інформаційну модель управління комунальною містообслуговуючою сферою;

обгрунтовано пропозиції з вдосконалення організації планування розвитку комунальної містообслуговуючої сфери;

визначено напрями підвищення якості та диверсифікації комунальних послуг.

Об'єктом дослідження є процес функціонування і розвитку комунальної містообслуговуючої сфери в умовах ринкових відносин.

Предметом дослідження є методи, інструменти, способи та форми управління розвитком комунальної містообслуговуючої сфери.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є положення класичної і сучасної економічної теорії управління містом, праці вітчизняних і зарубіжних учених і фахівців у сфері міського розвитку, зокрема, Б.І. Адамова, В.Н. Амітана, С.В. Богачова, Б.В. Буркинського, В.М. Василенка, П.В. Гудзя, О.П. Кириленка, В.К. Мамутова, Г.І. Онищука, В.В. Рибака, В.В. Фінагіна, Л.А. Вєліхова, О.Г. Вороніна, В.С. Занадворова, А.С. Лукіна, А. О’Саллівана, Дж. Форестера.

В процесі дослідження використані наступні методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (для теоретичного узагальнення наукових основ функціонування сфери міських послуг); статистично-економічні (для аналізу економіко-організаційних проблем, оцінки діяльності підприємств і стану фінансових ресурсів комунальної містообслуговуючої сфери); системного підходу (для обґрунтування концептуальних основ і стратегічних напрямів розвитку комунальної містообслуговуючої сфери і вдосконалення законодавчої і методичної бази); фінансового аналізу і прогнозування (для обґрунтування вибору напрямів фінансування інвестиційних проектів розвитку комунальної сфери); експертного оцінювання (для визначення пріоритетних напрямів розвитку комунальної містообслуговуючої сфери).

Інформаційною основою дослідження слугувала існуюча нормативно-правова база, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, монографічні дослідження, матеріали міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій, дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, опубліковані у спеціальних виданнях.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці комплексу теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій по формуванню і використанню економіко-організаційного забезпечення розвитку комунальної містообслуговуючої сфери з урахуванням особливостей її функціонування в ринкових умовах. Автором

вперше:

визначено суть поняття “комунальна містообслуговуюча сфера”, яка є невід'ємною частиною сфери міських послуг, що об'єднує підприємства з надання послуг соціального, комунального і побутового характеру і виконує функції забезпечення життєдіяльності населення і бізнесу міста. Комунальна містообслуговуюча сфера включає підприємства, які знаходяться у власності територіальної громади і здійснюють свою діяльність в її інтересах при вирішенні завдань міського економічного і соціального розвитку;

розроблено концептуальні основи розвитку комунальної містообслуговуючої сфери, адекватні економічним умовам України, які включають принципи самозабезпеченості, багатоваріантності, збалансованості і самодостатності, мету та заходи з формування її економічного й організаційного забезпечення;

обґрунтовано вибір напрямів ефективного використання об'єктів комунальної власності, що враховують особливості їх передачі в оренду, концесію, а також передачу в оперативне управління комунальних підприємств, що забезпечило додатковими джерелами розвиток комунальної містообслуговуючої сфери;

розроблено організаційно-інформаційну модель управління комунальною містообслуговуючою сферою на основі формування єдиної інформаційної системи міста, використання комп'ютерних технологій і відповідних програмних засобів, яка забезпечує ухвалення ефективних рішень щодо розвитку сфери міських послуг;

запропоновано методичний підхід до визначення напрямів диверсифікації та підвищення якості послуг, який включає заходи з упровадження організаційних і технологічних інновацій на підставі прийняття рішень за результатами оцінки ефективності відповідних інвестиційних проектів, що забезпечило вибір раціонального вкладення бюджетних коштів у розвиток комунальної містообслуговуючої сфери;

вдосконалено:

методичні підходи до аналізу і синтезу економіко-організаційних проблем функціонування комунальної містообслуговуючої сфери, які дозволили оцінити стан матеріально-технічної бази комунальних підприємств, можливості залучення фінансових ресурсів як для простого відновлення інженерних мереж і комунікацій, так і для розширеного їх відтворення;

методичні підходи до вибору напрямів житлової і тарифної політики, засновані на врахуванні виявлених економіко-організаційних проблем, що дозволило обґрунтувати перспективи економічного розвитку комунальної містообслуговуючої сфери;

організаційні підходи до планування розвитку комунальної містообслуговуючої сфери шляхом формування відповідних програм за результатами досліджень інформаційно-маркетингового центру міської ради, що дозволили оцінити потреби у розвитку послуг, забезпечити розробку та оцінку ефективності проектів розвитку послуг, прийняти рішення щодо фінансування відібраних проектів, а також здійснювати моніторинг якості послуг, які надаються комунальними підприємствами населенню та бізнесу у місті;

методичні підходи до використання критеріїв оцінки фінансових джерел розвитку комунальної містообслуговуючої сфери, включаючи власні кошти і кошти бюджету розвитку, що забезпечило вибір ефективної тарифної політики;

обґрунтування вибору методів фінансування комунальної містообслуговуючої сфери на основі використання структурно-функціональної моделі формування місцевих фінансових ресурсів, що діє у відповідному правовому полі і об'єднує інституційну інфраструктуру, органи управління та дозволяє залучати додаткові кошти для інвестицій і забезпечує створення конкурентного середовища у сфері міських послуг;

дістало подальший розвиток:

теоретичне узагальнення умов ринкової трансформації сфери міських послуг, що дозволило визначити відповідні принципи функціонування і розвитку комунальної містообслуговуючої сфери;

положення про загальносвітові тенденції взаємопов'язаного розвитку підприємств сфери міських послуг всіх форм власності (державної, комунальної і приватної), що дозволило визначити особливості функціонування комунальної містообслуговуючої сфери в Україні;

принципи органічного поєднання конкурентності і державного регулювання при формуванні економічної і соціальної стратегії розвитку містообслуговуючої сфери, відповідно до яких повинні забезпечуватися як прибутковість, рентабельність, ліквідність роботи комунальних підприємств, так і рівнозабезпеченість населення міськими послугами незалежно від районів мешкання;

обґрунтування пріоритетності напрямів розвитку комунальної містообслуговуючої сфери (будівництво і ремонт автодоріг; регулювання роботи автотранспорту і торгівлі; вивіз, переробка і захоронення побутових відходів; благоустрій території; відведення і постачання води, забезпечення населення гарячою водою, теплом, електрикою і газом), що забезпечує потреби мешканців і бізнесу в якісних послугах;

система показників ефективності функціонування комунальної містообслуговуючої сфери, яка враховує галузеві особливості підприємств водо-, теплопостачання, дорожнього господарства, міського транспорту, благоустрою і житлово-експлуатаційного господарства, що дозволяє розробити пропозиції щодо вдосконалення управління ними.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх використання дозволяє обґрунтовано приймати рішення, спрямовані на забезпечення розвитку комунальної містообслуговуючої сфери в умовах ринку.

До найбільш практично значущих результатів відносяться пропозиції щодо:

формування і реалізації концептуальних основ розвитку комунальної містообслуговуючої сфери, які спрямовано на задоволення потреб територіальної громади у соціальних, комунальних і побутових послугах і досягнення мети стратегії підвищення якості життя населення;

вибору напрямів ефективного використання об’єктів комунальної власності, включаючи оренду, концесію та передачу в оперативне управління як додаткового джерела фінансування розвитку комунальної містообслуговуючої сфери;

вдосконалення організації процесу планування розвитку комунальної містообслуговуючої сфери на основі маркетингових досліджень, які виконуються інформаційно-маркетинговим центром, і обґрунтування вибору інвестиційних проектів упровадження технологічних інновацій, спрямованих на підвищення якості та диверсифікації комунальних послуг.

Рекомендації щодо створення передумов стійкого розвитку комунальної містообслуговуючої сфери використані у діяльності Міністерства житлово-комунального господарства України при формуванні економічної стратегії підприємств житлового господарства, спрямованої на підвищення прибутковості їх діяльності (лист №14/3-84 від 30.05.2007 р.).

Пропозиції щодо вдосконалення системи місцевих податків та податку на нерухоме майно, які сприятимуть збільшенню матеріально-фінансової бази розвитку комунальної містообслуговуючої сфери, використані Міністерством фінансів України у процесі доопрацювання відповідних розділів проекту Податкового кодексу України (лист №31-21010-04-17/6245 від 31.05.2007 р.).

Висновки та пропозиції щодо обґрунтування напрямів ефективного використання об’єктів комунальної власності міста, виявлення резервів підвищення якості комунальних послуг, що надаються підприємствами комунальної містообслуговуючої сфери, використані у діяльності Донецької обласної державної адміністрації (довідка №01/14я-2680 від 03.10.2007 р.).

Результати виконаного дослідження використані у діяльності Головного економічного управління Донецької міської ради, зокрема, при розробці щорічних програм соціально-економічного розвитку міста, під час формування відповідних розділів, присвячених обґрунтуванню напрямів житлової політики, діяльності комунальних підприємств житлово-комунального, дорожнього та транспортного господарства (довідка № 01-10/9207 від 19.09.2007 р.).

Концептуальні положення розвитку базових підприємств комунальної містообслуговуючої сфери в контексті розвитку прикладних проблем містознавства використано у діяльності Асоціації міст України та громад (лист № 3-228 від 10.04.2007 р.).

Пропозиції щодо моніторингу рівня постійних та змінних витрат і тарифів на комунальні послуги впроваджено у діяльність комунального комерційного підприємства “Донецькміськтепломережа” (довідка №127/д від 24.05.2007 р.).

Рекомендації щодо підвищення якості послуг за рахунок упровадження інноваційних технологій у комунальну містообслуговуючу сферу та пропозиції щодо розрахунку ефективності інвестиційних проектів використані у діяльності комунального підприємства “Донецькміськводоканал” (довідка №06/5453 від 03.10.2007 р.).

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі при підготовці спеціалістів та магістрів економічних спеціальностей у Донбаській національній академії будівництва та архітектури МОН України (лист № /15-75 від 10.10.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і рекомендації дисертаційної роботи є підсумком багаторічних особистих наукових досліджень у галузі забезпечення розвитку містообслуговуючої сфери. Всі результати, які винесено на захист, отримані автором самостійно. Особистий науковий внесок дисертанта у наукові роботи, виконані у співавторстві, конкретизовано в авторефераті у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися та були схвалені на: III-IV Міжнародних науково-практичних конференціях “Місто, регіон, держава: проблеми розподілу повноважень” (м. Святогірськ, 2003, 2006 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми управління ресурсами міського розвитку” (м. Донецьк, 2003 р.), круглому столі “Розподіл повноважень – основа регіонального та місцевого розвитку” (м. Донецьк, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Організаційні та економічні проблеми розвитку муніципальних утворень” (м. Тернопіль, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні” (м. Київ, 2006 р.), VІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Україна та її регіони на шляху до інноваційного суспільства” (м. Донецьк, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів” (м. Запоріжжя, 2006 р.), науково-практичній конференції “Теорія та практика державного управління в умовах Євроінтеграції” (м. Луцьк, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Напрями і моделі трансформації інноваційної діяльності у контексті міжнародної інтеграції” (м. Донецьк, 2007 р.), V міжнародній науково-практичній конференції “Місто, регіон, держава: економіко-правові проблеми містознавства” (м. Святогірськ, 2007 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 38 наукових робіт, зокрема, дві особисті монографії, 23 статті у фахових виданнях, 6 – за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 117,6 друк. арк. Особисто авторові належить 54,4 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Дисертація, загальним обсягом 365 сторінок комп’ютерного тексту, містить 43 рисунки та 32 таблиці, 9 додатків, список використаних джерел із 306 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено її мету та завдання, сформульовано об’єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та вказано практичне значення отриманих результатів.

Розділ 1. Теоретичні основи функціонування сфери міських послуг. У розділі визначено роль і місце сфери міських послуг в економіці міста; визначено етапи еволюції економіко-організаційного забезпечення сфери міських послуг; узагальнено зарубіжний і вітчизняний досвід функціонування сфери міських послуг.

У роботі сучасне місто показане як багаторівнева система, існування якої спрямоване на вирішення задач економічного та соціального розвитку, що забезпечують задоволення відповідних потреб його жителів. При цьому важливим виступає посилення уваги до сфери міських послуг, яка сприяє вирішенню соціальних завдань економічної політики і забезпеченню розвитку, що перетворює її на значимий сектор господарювання міст. Це пов'язано, перш за все, з тим, що у сфері послуг створюється особливий продукт, що задовольняє відповідні потреби людини. У даний час у сфері міських послуг спостерігаються істотні зміни, які обумовлені трансформаційними процесами, що здійснюються у системі міського господарства. На зміну традиційним методам надання послуг приходять нові, пов'язані з упровадженням у процеси обслуговування населення досконаліших технологій, систем сервісу, які здатні не тільки задовольнити запити споживачів, але й завоювати нові сегменти ринку послуг.

Міська територіальна громада безпосередньо або через органи самоврядування приймає рішення про розвиток сфери надання міських послуг. Вибір методів господарювання підприємствами, що надають послуги жителям міста, залежить від сукупності умов і чинників, зокрема, рівня економічного розвитку, соціальних, політичних умов, історичних традицій, ефективності економіки. Що стосується платності і тарифікації послуг, то вартість і тарифи на міські послуги, перш за все, залежать від способу управління комунальними підприємствами. При цьому послуги, що надаються за принципом суспільного блага, є безкоштовними для населення, але не для органів управління містом. Витрати на виробництво і надання послуг покриваються за рахунок місцевого бюджету або міжбюджетних трансфертів. Таким чином сфера міських послуг відіграє важливу роль у вирішенні проблем економічного та соціального розвитку сучасного міста, оскільки вона дозволяє не тільки забезпечити потреби жителів у необхідних товарах і послугах, але й сприяє підвищенню якості його життя.

На підставі критичного аналізу економічної літератури, підходів різних авторів до визначення понятійних конструкцій “містообслуговуюча сфера”, “містообслуговуюча галузь”, “містообслуговуюча підсистема”, “соціальна сфера”, “невиробнича сфера”, “інфраструктура” у роботі доведено, що між цими термінами існують відмінності. Обґрунтовано, що якнайповніше та найбільш точне функціональне призначення комплексу об'єктів, що належать територіальній громаді та які обслуговують потреби міського населення і підприємств, відображає поняття “комунальна містообслуговуюча сфера”, яка є невід'ємною частиною сфери міських послуг, що об'єднує підприємства з надання послуг соціального, комунального і побутового характеру і виконує функції забезпечення життєдіяльності населення і бізнесу міста.

Умови трансформації системи міських послуг у процесі реформування економіки України включають перехід до ринкових принципів господарювання, що, у свою чергу, викликає зміну принципів формування цін на тарифи і послуги відповідно до принципів суспільного блага, митного принципу, принципу приватної економіки і податкового принципу. Зазначене потребує врахування необхідності при трансформації державної власності до комунальної формування відповідного організаційно-економічного забезпечення функціонування комунальної містообслуговуючої сфери, адекватного ринковим умовам, які включають формування конкурентного середовища, попиту і пропозиції, вільне ціноутворення (тарифоутворення).

У результаті трансформації політичної і економічної систем у Конституції України місцеве самоврядування визначено невід'ємним правом територіальної громади, яка отримує право власності на землю, природні ресурси, рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів. Крім того, власність територіальної громади отримала назву “комунальна власність”. Комунальна власність, таким чином, стала включати більш значну різноманітність відносин, віднесених до власних повноважень територіальної громади. У зв’язку з цим в науковий оборот вводиться більш суттєве визначення підприємств, заснованих на комунальній власності, а саме комунальне підприємство.

Еволюцію організаційного забезпечення комунальної містообслуговуючої сфери у контексті становлення комунальної власності в Україні розглянуто через чотири періоди: підготовчий, початковий, масової приватизації і завершальний. На завершальному етапі, який продовжується до теперішнього часу, законодавче забезпечення щодо визнання органів місцевого самоврядування учасниками господарських і цивільних правовідносин дає можливість організації комунальних унітарних та корпоративних підприємств, які стають основою функціонування комунальної містообслуговуючої сфери.

У дисертації зроблено акцент на тому, що важливим чинником реалізації політики органів місцевого самоврядування в галузі ефективного розвитку комунальної містообслуговуючої сфери є економіко-організаційне забезпечення, яке включає створення у системі органів місцевого самоврядування структур, покликаних для реалізації політики у сфері надання комунальних та інших послуг з життєзабезпечення на місцевому рівні; формування ефективної мережі комунальних підприємств і установ; впровадження таких елементів регулювання, як ліцензування комунальної діяльності або системи конкурсного відбору на право здійснення діяльності у сфері надання комунальних послуг; реалізації інноваційно-інвестиційних проектів у сфері надання комунальних послуг, спрямованих на підвищення їх якості.

У дисертаційній роботі стверджується, що ефективність використання економіко-організаційного забезпечення комунальної містообслуговуючої сфери багато в чому залежить від розподілу повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо надання міських послуг. Для цього проаналізовано досвід розподілу повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо надання міських послуг, а також розглянуто питання функціонування сфери міських послуг у країнах з розвинутою економікою, зокрема країн Євросоюзу та США, а також постсоціалістичних країн. Встановлено, що компетенція органів місцевого самоврядування країн Євросоюзу та США забезпечує реалізацію інтересів населення громади або комуни і сприяє комплексному розвитку території. При цьому практично у всіх країнах вирішення проблем житлово-комунального господарства, включаючи водопостачання, прибирання сміття, транспорт і благоустрій території, віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування. У той же час питання вищої освіти, охорони здоров'я, дозвілля й економічного розвитку на місцевому рівні розв'язуються лише у Бельгії, Австрії, Ірландії та Голландії.

Порівняльний аналіз стану комунальної містообслуговуючої сфери за кількістю об'єктів комунальної власності, принципами фінансування власних та делегованих повноважень, наявністю конкурентного середовища свідчить про достатньо серйозні розбіжності в цій сфері в Україні та постсоціалістичних і розвинутих країнах. Це суттєво відображається в результатах діяльності комунальних підприємств цих країн.

За результатами аналізу проблем і перспектив розвитку комунальної містообслуговуючої сфери у постсоціалістичних країнах визначено напрями досягнення стабілізації її стану і подальшого розвитку, а саме:

фінансове оздоровлення підприємств комунальної містообслуговуючої сфери за рахунок реструктуризації і ліквідації їх заборгованості, доведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня, жорсткої підтримки встановлених стандартів оплати послуг населенням, переходу від надання дотацій житлово-комунальних підприємств і категоріальних пільг до субсидування малозабезпечених сімей, ліквідації перехресного субсидування тарифів;

зниження витрат і підвищення якості та доступності надання житлово-комунальних послуг, а також формування інвестиційної привабливості комунальної містообслуговуючої сфери шляхом розвитку конкуренції у сфері надання житлових послуг, створення стійких, ефективних і прозорих процедур тарифного регулювання комунальних підприємств - природних монополістів, що дозволяють економічно зацікавлювати їх у скороченні витрат і ресурсів;

забезпечення державної підтримки процесу модернізації житлово-комунального комплексу за рахунок надання бюджетних коштів.

У роботі зроблено висновок про необхідність пошуку спеціальних методологічних підходів до дослідження розвитку комунальної містообслуговуючої сфери, аналізу її сучасного стану та розробки пропозицій щодо вдосконалення відповідного економічного та організаційного забезпечення її розвитку.

Розділ 2. Методологічні підходи до дослідження розвитку комунальної містообслуговуючої сфери. У розділі сформовано концептуальні підходи до розвитку комунальної містообслуговуючої сфери; обґрунтовано соціальні і економічні стратегії розвитку містообслуговуючої сфери; визначено основні напрями розвитку комунальної містообслуговуючої сфери.

У роботі підкреслено, що життєзабезпечення міста підтримується комунальною містообслуговуючої сферою, яка включає підприємства, що знаходяться у власності територіальної громади і здійснюють свою діяльність в її інтересах при вирішенні задач економічного та соціального розвитку. Підтримка ефективної діяльності зазначених підприємств комунальної містообслуговуючої сфери (електро-, водо-, газо-, теплопостачання, міський транспорт, дорожнє господарство, вивіз сміття, прибирання й озеленення території та інша діяльність з благоустрою міста) вимагає розробки і реалізації відповідних концептуальних основ, спрямованих на підвищення якості, доступності та цінової конкурентоспроможності послуг, які надаються зазначеними підприємствами.

У роботі представлено процес формування концептуальних засад розвитку комунальної містообслуговуючої сфери та підкреслено значимість аналітичного етапу, а також необхідність додержання принципів самозабезпеченості, багатоваріантності, збалансованості і самодостатності, що створює передумови формування стратегії економічного і соціального розвитку та дозволяє визначити найбільш пріоритетні напрями розвитку (рис. 1).

Реалізація концептуальних основ спрямована на підвищення надійності функціонування комунальної містообслуговуючої сфери, її інвестиційної привабливості, підвищення якості житлово-комунального обслуговування, ефективності і надійності роботи систем газо-, енерго-, тепло-, водопостачання, водовідведення, транспорту і дорожнього господарства.

Розроблені концептуальні основи стали підґрунтям для формування стратегії і визначення основних напрямів діяльності органів місцевого самоврядування із забезпечення міськими послугами населення і підприємств міста. Зростання ролі стратегічних визначень у практиці планування розвитку міст викликано багатьма причинами, серед яких найважливішими є: ускладнення зовнішнього середовища; посилення невизначеності і ризику у підприємницькій та іншій діяльності; посилення економічної конкуренції міст; зростання ролі регіонального і місцевого рівнів прийняття рішень; криза теорії і практики планування й управління територіями.

Стратегічне визначення міського розвитку спрямовано на вирішення найгостріших міських проблем; визначає основні цілі розвитку міста, створює межі для більш детального планування і прийняття поточних рішень, дозволяє пов'язувати територіальні і галузеві плани; забезпечує спадкоємність програм і планів, а також визначає загальну логіку розвитку міста. Стратегічні підходи у плануванні дозволяють: оцінити умови, в яких проходитиме розвиток міста; провести комплексну оцінку потенціалу міста; оптимально розподілити ресурси і концентрувати їх на найголовніших напрямах; координувати програми міського розвитку; визначати напрям руху через постановку цілей і задач, створити інструменти для вимірювання й оцінки результатів; визначити та розвивати пріоритетні напрями розвитку комунальної містообслуговуючої сфери.

У дисертації підкреслюється, що проблема визначеності пріоритетів напрямів розвитку комунальних послуг міста набуває особливої актуальності в умовах обмеженості бюджетних ресурсів та необхідності задоволення зростаючих потреб городян у контексті реалізації стратегії соціального розвитку. Відповідно до концепції Маслоу у роботі наведено піраміду потреб у міських послугах, яка дозволяє визначити пріоритетні напрями розвитку містообслуговуючої комунальної сфери. Слід підкреслити, що стабільність роботи галузей комунальної містообслуговуючої сфери, що лежать на нижньому рівні зазначеної піраміди робить найсерйозніший вплив на рівень соціальної напруженості в місті.

У роботі разом із соціальними критеріями розглянута доцільність можливої комерціалізації комунальних підприємств і зниження таким чином бюджетного навантаження. Для цього запропоновано використовувати експертні технології органами місцевого самоврядування, що дозволить оцінювати якісні показники діяльності комунальних підприємств. Шляхом опитування експертів отримано результати, які дозволили зробити такі висновки: найбільш соціально значущими є галузі тепло-, електро-, водо- і газопостачання. При цьому лише тепло- і водопостачання, а також дорожнє господарство не можуть бути комерціалізовані. Практично всі галузі комунального господарства мають можливість зменшити бюджетне навантаження. Таким чином, пріоритетними напрямами можливої комерціалізації і зниження бюджетного навантаження виступають електропостачання, житлове і транспортне господарство. Це дозволило сформувати систему програмних заходів, що включає вдосконалення структури управління, формування ринкових механізмів, фінансове забезпечення і державну підтримку (рис. 2).

Представлені методологічні підходи до дослідження розвитку комунальної містообслуговуючої сфери передбачають відповідні уточнення і виявлення особливостей, тому комплексна оцінка стану комунальної містообслуговуючої сфери, що включає аналіз економіко-організаційних проблем, ретроспективна оцінка ефективності функціонування підприємств пріоритетних галузей, а також дослідження джерел фінансування їх розвитку, набуває особливого значення.

Розділ 3. Аналіз функціонування комунальної містообслуговуючої сфери. У розділі проаналізовано економіко-організаційні проблеми діяльності комунальної містообслуговуючої сфери; отримана оцінка ефективності управління комунальними підприємствами та проаналізовано стан фінансових джерел розвитку комунальної містообслуговуючої сфери.

У роботі за результатами оцінки констатується недосконалість та низька ефективність як в цілому системи управління комунальною містообслуговуючою сферою, так і структури управління її складовими, а також систематизовано основні причини збитковості комунальних підприємств.

Оцінку ефективності управління підприємствами комунальної містообслуговуючої сфери Донецька, аналіз динаміки фінансових показників і економічних та соціальних результатів діяльності (показників прибутковості, платоспроможності, ліквідності, фінансової стійкості) комунальних підприємств м. Донецька (водо-, теплопостачання, дорожнього і транспортного господарства, обслуговування житлового фонду і благоустрою території) за 2002-2006 рр. наведено в табл. 1.

У роботі констатується, що, незважаючи на зростання продуктивності праці, більшість комунальних підприємств є збитковими. Основними причинами цього залишається недосконалість тарифної політики, низька платіжна дисципліна, зношеність основних засобів підприємств галузі, які викликають високі питомі витрати матеріальних і енергетичних ресурсів, що використовуються підприємствами комунальної містообслуговуючої сфери.

Результати аналізу особливостей структури й основних проблем формування фінансових ресурсів розвитку комунальної містообслуговуючої сфери дозволили визначити місце і роль місцевих фінансових ресурсів у сучасній системі управління сферою, виявити напрями підвищення податкових та неподаткових надходжень до місцевого бюджету. Доведено, що значну роль у формуванні прибуткової частини місцевих бюджетів відіграє податок на землю та надходження від оренди нерухомості та діяльності підприємств комунальної власності. За результатами дослідження різних підходів до визначення ролі фінансових ресурсів (монетаризм, кейнсіанство, моделі економічного зростання) зроблено висновок про те, що міські фінансові ресурси одночасно є складовою системи фінансових ресурсів міста і є сукупністю коштів, які має в своєму розпорядженні остання в особі органів місцевого самоврядування для вирішення завдань, покладених на неї її членами і органами державної влади.

Обґрунтовано, що фінансово-економічна самостійність територіальної громади і місцевих органів самоврядування багато в чому залежить від нормативно-правового забезпечення, що визначає порядок формування і використання коштів місцевих бюджетів, наявності достатнього обсягу фінансових ресурсів для покриття обов'язкових витрат місцевих бюджетів, а також довготривалого фінансового планування.

Таким чином, узагальнення економіко-організаційних проблем розвитку комунальної містообслуговуючої сфери, результати оцінки ефективності управління підприємствами цієї сфери та аналізу стану фінансових джерел їх існування дозволили конкретизувати заходи щодо формування та використання економічного й організаційного забезпечення її розвитку.

Таблиця 1

Основні економічні показники підприємств

комунальної містообслуговуючої сфери м. Донецька у 2002-2006 рр.

Показники | Підприємства

КП “ДРБУ” | КП “ЗБ” | ДКАТП | КП ЖЕК №1 | КП “Тепломережа” | КП “Донецькміськводоканал”

2002р. | 2004р. | 2006р. | 2002р. | 2004р. | 2006р. | 2002р. | 2004р. | 2006р. | 2002р. | 2004р. | 2006р. | 2002р. | 2004р. | 2006р. | 2002р. | 2004р. | 2006р.

Доход від реалізації послуг, тис. грн. | 6517,8 | 23660,9 | 43550,4 | 909,5 | 3360,1 | 7104,1 | 5199,2 | 6016,9 | 21281,2 | 663,5 | 1006,3 | 1869,7 | 15094,5 | 17002,4 | 30033,8 | 81264,9 | 140623,5 | 190949,3

Собівартість реалізованих послуг,

тис. грн. | 4694,5 | 18062,5 | 34626,9 | 795,5 | 2515 | 5227,9 | 3963,8 | 5231,9 | 16158,4 | 0 | 0 | 0 | 16440,3 | 20314,5 | 38033,4 | 71564,4 | 114411,5 | 156603,7

Фінансовий резуль-тат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн. | -169,6 | 223,9 | 296,6 | 31,6 | 68,7 | 194,4 | -398,1 | -244,5 | -52,2 | 1510,5 | 1921,9 | 9804,4 | 74,4 | 2846,8 | 3063,6 | 3263,15 | -4010,3 | -9498,4

Рентабельність продукції (послуг), %–– | 0,42 | 3,97 | 2,06 | 1,30–––––– | 0,11 | 13,67 | 0,02 | 4,56– | -10,26

Чистий прибуток (збитки), тис. грн. | -169,6 | -14,4 | 144,8 | 31,6 | 51,7 | 67,8 | -408,5 | -251,8 | -186,7 | 5,2 | -25,5 | -1,8 | 18 | 2776,1 | 9,1 | 3263,15 | -3625,1 | -16067,8

Вартість майна підприємства, тис. грн. | 74179,9 | 222253 | 185481,2 | 867,7 | 1791,6 | 4636,1 | 9220,1 | 11894,5 | 13035,7 | 47711,1 | 65520,2 | 73816,7 | 29718,7 | 38243,5 | 44613 | 102444,4 | 165997,2 | 326328,6

основних засобів | 72534,0 | 218502,3 | 177983,2 | 640,4 | 1309,5 | 3643,7 | 6929,9 | 8497 | 9265,8 | 47456,6 | 65296 | 73404,6 | 8503,6 | 17096,5 | 22021,6 | 33402,2 | 93707,5 | 261357,1

оборотних засобів | 1645,9 | 3750,7 | 7498 | 227,3 | 482,1 | 992,4 | 2290,2 | 3397,5 | 3769,9 | 254,5 | 224,2 | 412,1 | 21215,1 | 21147 | 22591,4 | 69042,2 | 72289,7 | 64971,5

Чисельність працюючих, осіб | 228 | 331 | 417 | 51 | 82 | 90 | 321 | 266 | 285 | 16 | 22 | 30 | 939 | 909 | 908 | 1361 | 1769 | 2064

Фонд оплати праці, тис. грн. | 922,4 | 1976 | 7295,3 | 272,7 | 743,4 | 1923,1 | 1171,9 | 1607 | 3619,5 | 147,4 | 249,6 | 465,6 | 2899 | 4335,3 | 7987,3 | 4652,8 | 14349,3 | 27254,7

Продуктивність праці, грн./осіб | 2,83 | 1,87 | 2,84 | 17,83 | 28,78 | 78,93 | 14,27 | 21,1 | 57,32 | 2,19 | 3,32 | 5,7 | 16,94 | 19,4 | 33,78 | 2,83 | 1,87 | 2,84

Розділ 4. Економічне забезпечення розвитку комунальної містообслуговуючої сфери. У розділі розроблено пропозиції щодо вибору напрямів ефективного використання об'єктів комунальної власності міста; обґрунтовано вибір методів фінансування розвитку комунальної містообслуговуючої сфери; визначено перспективи економічного розвитку комунальної містообслуговуючої сфери.

Економічне забезпечення включає вибір напрямів ефективного використання об’єктів комунальної власності як джерела розвитку комунальної містообслуговуючої сфери (рис. 3). При цьому доцільно враховувати особливості їх використання шляхом оренди, передачі в концесію, оперативного управління комунальними підприємствами.

Практика господарювання засвідчила, що органи місцевого самоврядування стикаються із серйозними проблемами міського розвитку, вирішити які можливо за рахунок залучення приватного капіталу в комунальний сектор економіки, і тому необхідна адаптація досвіду діяльності зарубіжних органів місцевого самоврядування до умов України. У кожному конкретному випадку рішення ухвалюються виходячи із забезпечення максимальної прибутковості міського бюджету і зниження соціальних проблем.

Наявність у власності землі дає можливість територіальній громаді не тільки використовувати її для створення загальноміської інфраструктури, але і виступати на ринку землі рівноправним партнером. Це дозволяє використовувати міські землі як фінансово-економічну основу місцевого самоврядування – засіб отримання додаткових коштів для розширеного відтворювання інженерно-транспортної, соціальної і природоохоронної інфраструктури шляхом продажу приватним особам як земельних ділянок, так і прав їх оренди і забудови. Оскільки земельні ресурси мають високий ринковий потенціал, тому значна кількість суб'єктів земельних відносин, високий рівень їх персоніфікації та прибутковості створюють сприятливі умови для першочергового включення таких земель в економічний оборот. У той же час, незавершеність інвентаризації земель, відсутність документів на право власності користування землею, неповне проведення грошової оцінки земель, невчасне оформлення документів на землю істотно ускладнюють порядок розрахунку плати за землю, призводять до ухилення платників від сплати податку за землю і до втрат місцевих бюджетів.

У дисертації акцентовано увагу на тому, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами і організаціями, що знаходяться у комунальній власності відповідних територіальних громад, базуються на принципах підлеглості, підзвітності і підконтрольності органам місцевого самоврядування. При цьому важливу роль у залученні підприємств і організацій до вирішення питань економічного та соціального розвитку міста, в цілому, і комунальної містообслуговуючої сфери, зокрема, відіграють такі форми договірного використання об'єктів комунальної власності, як оренда і концесія.

Основу формування місцевих фінансових ресурсів складають як власні надходження, так і залучені фінансові ресурси, серед яких можна виділити головним чином податкові і неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти, позиковий капітал, прогнозовані доходи від реалізації інвестиційних проектів. При цьому формування органами місцевого самоврядування матеріально-фінансової бази неможливе без їх активної участі у бюджетному процесі з метою виявлення можливих додаткових джерел фінансових ресурсів. З метою створення умов для вдосконалення відповідної законодавчої бази України у роботі запропонована схема структурно-функціональної моделі формування місцевих фінансових ресурсів, положення якої відповідають принципам і вимогам Європейської хартії місцевого самоврядування до функціонування системи місцевих фінансових ресурсів. Ця модель включає взаємодію органів управління, інституційну інфраструктуру, а також відповідні інструменти формування і методи управління фінансовими ресурсами. Реалізація запропонованої моделі дозволить забезпечити ефективне функціонування системи місцевих фінансових ресурсів, а також застосовувати єдиний підхід до їх формування і використання.

Обґрунтування перспектив економічного розвитку комунальної містообслуговуючої сфери включає вибір напрямів реалізації житлової і тарифної політики. На основі аналізу чинників, які істотно впливають на процес тарифоутворення на комунальні послуги, встановлено, що на зростання собівартості послуг теплопостачання, зокрема, на підприємстві КП “Тепломережа” основний вплив справляло зростання витрат на газ, вугілля (45%), а також підвищення заробітної плати (21%) (рис. 4).

У роботі також доведено про необхідність здійснення органами місцевого самоврядування експертизи економічної обґрунтованості цін і тарифів з розробкою рекомендацій щодо зниження витрат. Це дозволяє забезпечити захист споживачів від необґрунтованого підвищення цін (тарифів) та виявляти нераціональне витрачання бюджетних коштів на етапах формування, встановлення та застосування цін і тарифів на комунальні послуги.

Рис. 4. Структура собівартості щодо тарифу на послуги

теплопостачання станом на початок 2007 р.

З метою впорядкування відносин у сфері житлово-комунального господарства запропоновано впроваджувати в практику укладання прямих договорів по наданню житлово-комунальних послуг (між споживачем і їх виконавцем), здійснювати індивідуальну приватизацію комунальних житлово-експлуатаційних підприємств,