МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВАРЯНИЧЕНКО ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК (338.8+338.95): 622.003.13

УДОСКОНАЛЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

( за видами економічної діяльності )

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту Національного гірничого університету Міністерства освіти та науки України (м. Дніпропетровськ)

Науковий керівник: | доктор технічних наук, професор

Саллі Володимир Ілліч,

Національний гірничий університет

Міністерства освіти і науки України

(м. Дніпропетровськ),

завідувач кафедри менеджменту.

Офiцiйнi опоненти: |

доктор економічних наук, доцент

Вагонова Олександра Григорівна,

Національний гірничий університет

Міністерства освіти і науки України

(м. Дніпропетровськ),

професор кафедри прикладної економіки

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Рассуждай Людмила Миколаївна,

Донецький державний університет управління

Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри фінансів

Захист відбудеться “29” лютого 2008 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.080.01 при Національному гірничому університеті за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного гірничого університету за адресою 49005, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.

Автореферат розісланий “25” січня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 08.080.01 В.М.Дереза

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Пріоритетний напрямок реструктуризації шахтного фонду, прийнятий діючою Стратегією розвитку галузі, полягає в зменшенні кількості шахт, залишаючи лише потужні (для умов України) і ефективно працюючі вуглевидобувні підприємства. При цьому однаково важливе, як удосконалення комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт, так і забезпечення економічної ефективності тих збиткових підприємств, де видобувається вугілля цінних сортів. Крім того, в умовах існуючого дефіциту вугілля в Україні склалася явна суперечність між надзвичайними потребами в коксівному паливі та незадовільним станом багатьох шахт, де видобувається вугілля таких марок.

Необхідність збереження потенційно життєздатних вугільних підприємств зумовила актуальність вирішення задач, пов'язаних з комплексною оцінкою доцільності відпрацювання запасів коксівного вугілля на глибоких горизонтах, розкриттям внутрішніх резервів, підвищенням рівня економічної надійності і зниження інвестиційних ризиків. Реалізація таких задач передбачає одночасний аналіз доцільності проектів виїмки запасів на верхніх горизонтах діючих шахт.

Питання, пов'язані з оцінкою ефективності роботи вугільних шахт, моделюванням параметрів гірничих підприємств привертали увагу багатьох дослідників. Серед них: Амоша О.І., Астахов О.С., Вагонова О.Г., Галушко О.С., Губерна Г.К., Іванов М.І., Кабанов А.І., Нейєнбург В.Є., Петенко І.В., Райхель Б.Л., Рассуждай Л.М., Решетілова Т.Б., Саллі В.І. та ін.

Але і дотепер залишається невирішеним основне завдання - забезпечення інвестиційної політики з простого відтворення потужності шахтного фонду у регіонах, де видобувається вугілля у надзвичайно складних умовах, як, наприклад, у Центральному районі Донбасу. Крім того, потребує подальшого дослідження сама концепція оцінки стану кожного конкретного вугільного підприємства з точки зору доцільності його збереження.

Різноманітні погляди на видобуток вугілля в складних умовах з урахуванням тільки рейтингу за собівартістю та граничної глибини розробки залишають невирішеними проблеми відбору шахт для інвестування, не існує єдиних економічних пріоритетів щодо відробки запасів, залишених на верхніх горизонтах. Це потребує розробки наукової концепції удосконалення комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт з крутими пластами з метою можливості продовження терміну їх служби в залежності від комплексного впливу природних факторів в умовах обмеженого фінансування.

Вирішенню цих актуальних завдань присвячена дана робота, її мета та задачі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Елементи дисертації знайшли своє відображення в планових держбюджетних науково-дослідних роботах кафедри менеджменту Національного гірничого університету “Розробка і обґрунтування методів оцінки економічної надійності і інвестиційної привабливості вугільних шахт” (№ держреєстрації 0103U001287, 2003-2004 рр.) і госпдоговірній темі “Розробка і обґрунтування методів оцінки економічного стану шахт в умовах реструктуризації, механізму визначення збалансованої ціни на вугілля та оптимального розподілу дотацій з урахуванням специфіки окремих регіонів Донбасу” (№ держреєстрації 0104U004633, 2003-2004 рр.). Особистий внесок здобувача полягає у визначенні можливості комплексного аналізу ефективності діяльності шахти (виробничого об’єднання, вугільного регіону) за допомогою багатофакторної оцінки показників з використанням методів кластерного аналізу. Автором запропоновано використання міжкластерної відстані, як основи інтегрованого показника ефективності роботи вугледобувного підприємства, розроблено методичні принципи формування стратегічної пропозиції шахти і досягнення запланованого результату в умовах обмежених зовнішніх інвестицій з урахуванням імовірності еволюційного або інволюційного розвитку.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка інструментарію і практичних рекомендацій щодо удосконалення комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено наступні задачі:

- доведена доцільність удосконалення діючої системи оцінки ефективності роботи вугільних шахт;

- визначено можливості комплексного аналізу ефективності діяльності шахти (виробничого об’єднання, вугільного регіону);

- досліджений і вибраний інтегрований (за багатофакторною оцінкою) показник ефективності з урахуванням критерію досягнення максимальних можливостей за кожним чинником;

- здійснено оцінку поточних результатів діяльності шахти щодо максимального набору досягнень за допомогою показника міжкластерної відстані та визначено групування шахт, до яких можуть бути рекомендовані однорідні стратегічні пропозиції;

- науково обґрунтовано методичний підхід до визначення ступеня порівняльного інвестиційного ризику по збереженню групи глибоких шахт, що видобувають цінне коксівне вугілля;

- розроблена система прогнозування результатів діяльності шахти (виробничого об’єднання, вугільного регіону) на підставі параметрів певних стратегічних угруповань з урахуванням значення імовірності еволюційного чи інволюційного розвитку;

- досліджені можливості і доведена економічна доцільність видобування запасів, залишених на верхніх горизонтах;

- узагальнені параметри доцільності збереження глибоких шахт з крутими пластами на базі комплексної оцінки їх стану та можливості відпрацювання залишених запасів.

Об’єкт дослідження – процес комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт.

Предмет дослідження – теоретико – методичні засади та інструменти комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт.

Методи дослідження – в основу дисертаційного дослідження покладені принципи та емпіричні і теоретичні методи проведення комплексних досліджень. При виконанні роботи використані результати досліджень та наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених в сфері управління діяльністю виробничих систем та визначення інвестиційної привабливості вугільних шахт. На етапі побудови загальної логіки та структури дослідження в роботі використані методи структурно-логічного аналізу. Теоретичне обґрунтування доцільності удосконалення діючої системи оцінки ефективності роботи вугільних шахт здійснено за допомогою системного підходу та методів: історичного, абстрагування, аналізу і синтезу. Для визначення можливості комплексного аналізу ефективності діяльності шахти використані методи порівняння та економічного аналізу. В роботі також використані методи: статистичного та кластерного аналізу (для вирішення задач дослідження і вибору інтегрованого показника ефективності, аналізу поточних результатів діяльності шахт Центрального району Донбасу і формування стратегічних пропозицій щодо їх розвитку); кореляційно-регресійного аналізу та економіко-математичні (для визначення зв’язку основних параметрів шахти з глибиною розробки та ступенем порівняльного інвестиційного ризику по збереженню групи збиткових шахт); ситуаційного аналізу та економіко - математичні (при дослідженні економічної доцільності видобування запасів, залишених на верхніх горизонтах). Узагальнення параметрів доцільності збереження глибоких шахт виконано на основі абстрагування і синтезу отриманих результатів дослідження.

Під час здійснення аналітичних розрахунків було використано програмне забезпечення для роботи із статистичною інформацією SPSS 13.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі акти України, програми Уряду України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи Міністерства вугільної промисловості України, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених. Джерелом аналітичної інформації були матеріали статистичної звітності вугільних шахт Центрального району Донбасу.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в удосконаленні системи оцінки ефективності роботи вугільних підприємств в умовах обмежених надходжень коштів державної підтримки і зовнішніх інвестицій шляхом визначення еволюційного потенціалу шахт.

Найбільш суттєві наукові результати полягають у такому:

Уперше:

- доведено, що імовірність зміни потенціалу розвитку (еволюційного або інволюційного) вугледобувних підприємств пропорційна ступеню зниження глибини гірничих робіт та обсягам капітальних вкладень на збереження виробничої потужності та запропоновано показник “еволюційний потенціал шахти”, який враховує імовірність якісної еволюції шахти і є підставою для визначення черговості розподілу обмежених зовнішніх інвестицій;

удосконалено:

- методичний підхід до оцінки ступеня порівняльного інвестиційного ризику по збереженню групи глибоких шахт, який враховує показник витрат на розкриття і підготовку 1т запасів горизонтів, співвідношення фактичного і квазінормативного рівня собівартості та продуктивності праці;

- теоретичні та методичні підходи до кількісної оцінки доцільності розробки раніше залишених запасів на базі запропонованого комплексного критерію мінімізації витрат з урахуванням довжини лагу на здійснення відновлюваних робіт;

дістали подальшого розвитку:

- методичні підходи до формування механізму збереження потужності глибоких шахт з крутими пластами на основі кластерного аналізу відхилення показників поточної діяльності підприємства від оптимальної траєкторії, яка формується на підставі реально досягнутих максимальних показників роботи шахти.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання розробленої системи комплексної оцінки ефективності роботи вугледобувних підприємств для здійснення реальної оцінки перспектив розвитку шахти в умовах обмежених розмірів державної підтримки і комерційних інвестицій, прогнозування результатів майбутньої діяльності залежно від максимальних досягнень, які передували періоду планування та оцінки економічної доцільності розробки запасів, залишених на верхніх горизонтах. Результати дисертаційної роботи доповідалися і були схвалені на правліннях ДП “Артемвугілля”, “Дзержинськвугілля”, наукових радах інституту “Дніпродіпрошахт”.

Запропоновані рекомендації з оцінки доцільності видобутку вугілля із запасів верхніх горизонтів реалізовані на вугільних шахтах Центрального району Донбасу при реструктуризації галузі, зокрема при вирішенні питань, пов’язаних з доцільністю розподілу коштів держпідтримки, використанням ресурсів на ліквідацію вузьких місць, враховані при розробці річних і стратегічних планів шахт ДП “Артемвугілля” ( акт впровадження від 6.03. 2007р.) і ДП “Дзержинськвугілля” (акт впровадження від 12.04.2007р.). Складові комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт використані інститутом “Дніпродіпрошахт” при формуванні перспективних планів розвитку шахт та проектах з підготовки нових горизонтів (акт впровадження № М-06-58 від 06.12.2006р.). Теоретичні положення та запропонована автором система показників комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт впроваджені у навчальний процес Національного гірничого університету і використовуються при вивченні дисциплін: “Планування”, “Інвестиційне проектування”, “Менеджмент” студентами напряму 0502 “Менеджмент” (довідка №9812 – 11/1 - 115 від 12.02.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою, в якій викладено результати особистих досліджень і розробок автора щодо вирішення наукових задач з удосконалення комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт. Внесок автора до опублікованих колективних праць конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати здійснених досліджень доповідалися і були схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми економічної освіти і науковий прогрес” (м. Кривий Ріг, 2006 р.), “Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект” (м. Донецьк, 2006 р.), науковій конференції “Mlodzi pracownicy uczelni ekonomicznych wobec wyzwan wspolczesnej gospodarki” (м. Поляніца, Польща, 2006 р.), міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України” (м. Дніпропетровськ 2005, 2006 і 2007 р).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено в 11 наукових публікаціях, у тому числі 6 статей у виданнях, включених ВАК України до переліку спеціалізованих видань з економіки і 5 тез доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій і семінарів, загальний обсяг складає 3,5 д.а., з них безпосередньо автору належать 3,4д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 192 сторінки, у тому числі 21 рисунок та 30 таблиць на 14 сторінках, список використаних джерел із 181 найменування на 18 сторінках, 10 додатків на 33 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Аналіз методів багатофакторної оцінки ефективності роботи вугільних шахт” згідно з аналізом стану шахт доведено, що економічна ефективність роботи вугільної промисловості може бути характеризована інтегрованими показниками, заснованими на врахуванні обраної групи факторів. При цьому акцентовано, що забезпечення стабільної роботи глибоко збиткових шахт стримується не тільки недостатністю бюджетних коштів, а і відсутністю ефективного механізму адресності інвестування.

В умовах, коли постійно ускладнюються гірничо-геологічні параметри видобутку вугілля, зростає його собівартість, ціна, визначена умовами внутрішньої політики України, не спроможна задовольнити потреби вугільних шахт на покриття поточних та накопичених збитків. Тому ще значний час розвиток галузі буде визначатися рівнем державної підтримки та комерційних інвестицій. Потрібні дуже зважені підходи щодо зниження збитковості та підвищення загальної ефективності роботи підприємств вугільної галузі. В першу чергу, це стосується принципів визначення показників, якими оцінюються результати роботи шахт, а також напрямів підтримки їх потужності.

На підставі системного аналізу встановлено, що в сучасних умовах, коли фактично неможливо спрямовано визначитися з цільовою функцією роботи вугільних шахт, для оцінки ефективності набувають поширення інтегровані показники, відомі як “економічна надійність”, “економічна безпека”, “економічна ентропія” та ін. Загальною рисою цих підходів є те, що вони використовують комплекс визначених параметрів діяльності шахти: інтегрований показник ефективності (рейтинг), гірничо-геологічні показники, технологічні показники, економічні показники. Тобто, перевагою використання таких інтегрованих показників є можливість урахування якомога розширених характеристик діяльності шахт. В цілому вони дозволяють досить коректно оцінити поточний стан та інвестиційну привабливість вугледобувного підприємства.

Доведено, що основним недоліком таких підходів є те, що при цьому або зовсім не враховується ступінь взаємозв’язку між окремими показниками і групами, або для цього використовуються процедури факторного аналізу, що не завжди призводить до коректних результатів.

Для того, щоб уникнути цього недоліку, у дисертаційній роботі в результаті аналізу сутності періодичних змін обсягів виробництва запропоновано використання кластерного аналізу, за допомогою якого встановлюється ступінь спорідненості не тільки між чинниками, за якими здійснюється оцінка, а й між об’єктами, відносно яких виконується оцінка.

З урахуванням стандартної методики кластерного аналізу було сформовано послідовність проведення оцінки ефективності діяльності вугільних шахт. В процесі аналізу були розглянуті показники роботи 14 шахт Центрального району Донбасу за наступними критеріями (табл. 1). Критерієм відповідності показників було обрано квадрат евклідової відстані, вірогідність дослідження було підтверджено малою частотою зміни кластеру (21%) кожної шахти впродовж 5 років. Таким чином, було обґрунтовано, що кластерний аналіз сприятиме підвищенню надійності й достовірності оцінки економічного стану групи збиткових шахт у режимі зіставлення.

Таблиця 1

Показники поточної діяльності шахт та критерії вибору оптимального значення

Показник | Критерій | ГІРНИЧО-ГЕОЛОГІЧНІ | · Глибина розробки, м

· Зольність видобувного вугілля, %

· Середньодинамічна потужність пластів, м | Мінімум

Мінімум

Максимум | ТЕХНОЛОГІЧНІ | · Середня довжина очисного вибою, м

· Річне посування лінії очисних вибоїв, м

· Довжина підтримуваних виробок, м

· Навантаження на лаву, т/добу

· Сумарний видобуток, т/рік | Максимум

Максимум

Мінімум

Максимум

Максимум | ЕКОНОМІЧНІ | · Собівартість 1 т, грн

· Розрахункова ціна, грн/т

· Чисельність промислово-виробничого персоналу, люд.

· Продуктивність праці, т/люд. | Мінімум

Максимум

Мінімум

Максимум |

У другому розділі “Методичні особливості оцінки ефективності продовження експлуатації або закриття шахт” запропоновано науково обґрунтовані методичні підходи щодо моделювання розвитку вугільних шахт в умовах обмежених зовнішніх інвестицій з урахуванням показника імовірності якісних перетворень.

В процесі застосування кластерного аналізу доведено, що для одержання більш коректної та детальної картини, аналіз даних необхідно проводити у межах трьох кластерних угруповань “Регіон”, “Виробниче об’єднання” та “Шахта” за схожими сценаріями для кожного угруповання.

За міру при здійсненні кластерного аналізу використано показник міжкластерної відстані (квадрат евклідової відстані), який відповідно до оцінки ефективності відображає рівень відхилення показників поточної діяльності підприємства від умовної оптимальної траєкторії, яка формується на підставі реально досягнутих максимальних показників, згідно з табл. 1.

На рис.1 приведено діаграму оцінки використання потенціалу кожної конкретної шахти (ДП “Артемвугілля”) за процедурою аналізу 3-ої кластерної групи. Довжині стовпців відповідає квадрат евклідової відстані (узятий з протилежним знаком) між оптимальним і фактичним комплексом даних за кожний рік. Так, результати розрахунків свідчать, що ефективність роботи, наприклад, шахти “Комсомолець” у 2004 р. була мінімальною, що визначається квадратом евклідової відстані, близьким до мінус 1.

Рис. 1. Динаміка фактичних показників ефективності шахт ДП “Артемвугілля”

Відповідно до вірогідності кластерного аналізу, сформовано 5 кластерів, які отримали ідентифікацію стратегічних груп, оскільки шахти в межах групи мають однорідні показники і як наслідок подібні початкові умови подальшого розвитку ( у табл. 2 жирним шрифтом відмічено шахти з імовірністю якісної інволюції, стратегічні перспективи розвитку яких повністю залежать від зовнішніх інвестицій).

Встановлено, що у 2006 році тільки 4 шахти із 14 мали позитивні стратегічні тенденції розвитку і достатньо високу імовірність досягнення беззбитковості тільки за рахунок власних коштів. Проведені розрахунки підтвердили коректність використання методів кластерного аналізу для оцінки ефективності роботи вугільних шахт і дозволили сформулювати принципи визначення стратегічних пропозицій щодо подальшого їх розвитку.

На основі системного підходу до формування індивідуальних особливостей вугільної шахти ( топологія мережі виробок), її внутрішньої

Таблиця 2

Потенціал стратегії розвитку кластерної групи “Шахта”

Кластер 1

Шахта | Найбільший крок якісної еволюції | Найбільший крок якісної інволюції | Імовірність якісної еволюції | Імовірність якісної інволюції | ім. Дзержинського | + 0,24 | - 0,55 | 0,42 | 0,58 | Північна | + 0,38 | - 0,78 | 0,63 | 0,37 | Кластер 2

Шахта | Найбільший крок якісної еволюції | Найбільший крок якісної інволюції | Імовірність якісної еволюції | Імовірність якісної інволюції | Торецька | - 0,36 | - 0,45 | 0,45 | 0,55 | ім. Калініна 1 | + 0,17 | - 0,68 | 0,36 | 0,64 | Кластер 3

Шахта | Найбільший крок якісної еволюції | Найбільший крок якісної інволюції | Імовірність якісної еволюції | Імовірність якісної інволюції | Південна | + 0,20 | - 0,29 | 0,43 | 0,57 | ім. Калініна 3 | 0 | - 0,47 | 0,43 | 0,57 | Кластер 4

Шахта | Найбільший крок якісної еволюції | Найбільший крок якісної інволюції | Імовірність якісної еволюції | Імовірність якісної інволюції | ім. Леніна | + 0,11 | - 0,29 | 0,48 | 0,52 | Комсомолець | + 0,56 | - 0,48 | 0,57 | 0,43 | ім. Калініна 2 | + 0,84 | - 0,50 | 0,59 | 0,41 | Кластер 5

Шахта | Найбільший крок якісної еволюції | Найбільший крок якісної інволюції | Імовірність якісної еволюції | Імовірність якісної інволюції | Булавинська | + 0,58 | - 0,29 | 0,32 | 0,68 | Ольховатська | + 0,45 | - 0,53 | 0,33 | 0,67 | Вуглегірська | + 0,62 | - 0,55 | 0,33 | 0,67 | Єнакієвська | + 0,24 | - 0,24 | 0,55 | 0,45 | Полтавська | + 0,32 | - 0,26 | 0,39 | 0,61 |

структури й взаємодії виробничих процесів встановлено міру негативного впливу глибини розробки на техніко-економічні показники підприємств.

Аналіз статистичної інформації свідчить про постійне зниження обсягів видобутку при одночасному зростанні витрат на виробництво. Зростання глибини розробки зумовило також зменшення посування загальної лінії очисних вибоїв і, як наслідок, зниження середньодобового навантаження на вибій. Під впливом чинника глибини мають тенденцію до погіршення і інші найважливіші техніко-економічні параметри роботи глибоких шахт Центрального району Донбасу. Дуже важливою є та обставина, що посування

лінії очисних вибоїв нижче передбаченого планами в 1,2-1,4 рази, а в деяких випадках у 3 рази. На основі отриманих даних проаналізовані календарні графіки відпрацювання запасів (освоєння потужності) на горизонті, вважаючи, що збільшення посування лінії очисних вибоїв в порівнянні з досягнутими на

вищих горизонтах зумовлює неможливість освоєння потужності шахти на проектному горизонті.

Останнім часом зберігається тенденція до зменшення кількості лав. Це пов'язано з неможливістю подальшого збільшення одночасно працюючих пластів при поглибленні гірничих робіт, складнощами вентиляції, необхідністю збільшення штату робітників з видобутку. Разом з тим, чисельність робітників з видобутку, обслуговуючих одну лаву протягом року, постійна і для шахт Центрального району Донбасу складає 170-180 людей на 1 лаву. На основі дихотомного аналізу, як першого постулату дотримання адекватності моделювання, у роботі зіставлено виконаний за допомогою кластерного аналізу прогноз стратегічного розвитку з прогнозом основних параметрів шахти на фоні зростання глибини розробки.

В дисертаційній роботі разом з кластерним аналізом розглянуто і ступінь порівняльного інвестиційного ризику по збереженню групи глибоких шахт, де добувається досить цінне коксівне вугілля. Статистична оцінка загального рівня ризику встановлена за допомогою сімейства спеціальних кривих (рис.2). Перш за все, визначається показник витрат на розкриття і підготовку 1т запасів горизонтів, що будується

(1)

де S1 - рівень витрат на 1т підготовлених запасів, грн/т; Ki - обсяг капітальних витрат на завершення підготовки чергового глибокого горизонту, грн; Zi - об'єм запасів робочого і знов розкритого горизонту, т.

Виділено три основні області ризику діяльності компанії (держави) при здійсненні інвестиційних проектів збереження або закриття шахти:

1) гарантована область - характеризується відсутністю втрат при інвестиційній діяльності з гарантією отримання, як мінімум, розрахункового прибутку;

2) область підвищеного ризику - характеризується коректуванням показника гарантованої області на рівень витрат виробництва на i-й шахті

(2)

де Ci і Cb -фактична собівартість видобутку по шахті і квазінормативний її рівень, прийнятий для шахт Центрального району рівним 300 грн/т;

3) область абсолютного ризику - характеризується коректуванням показника гарантованої області на рівень продуктивності праці робітника з видобутку на i-й шахті

(3)

де Pb і Pi субоптимальний рівень місячної продуктивності праці,

Рис.2. Ступінь порівняльного інвестиційного ризику по збереженню групи глибоких шахт регіону

прийнятий для шахт Центрального району рівним 18 т/міс і фактична місячна продуктивність праці робітника по видобутку по шахті.

У дисертації прийнято, що ступінь порівняльного інвестиційного ризику по збереженню групи глибоких шахт вимірюється від 0 до 1, причому, більшому ризику відповідає значення показника ризику ближче до одиниці. Побудова граничних ліній по різних періодах дозволяє порівнювати рівні ризику за ступенем кривизни цих ліній. Видно (див. рис. 2), що ступінь ризику - різний по шахтах регіону, і він тим вище, чим складніші господарство шахти та умови залягання пластів, і більше обсяг інвестицій, необхідних для здійснення приросту потужності. З цих причин виявилося найскладнішим нарощувати потужність, наприклад, шахти ім. К.Маркса, оскільки для цього потрібні значні обсяги робіт і витрат.

Аналогічним чином можна розраховувати рівень ризику не тільки для даних кожного року минулих спостережень, але і в цілому за весь даний період часу, що досліджується.

У третьому розділі “Комплексна оцінка ефективності роботи вугільних шахт” розкрито сутність та можливість вибору підходів щодо оцінки ефективності використання інвестицій шахтами регіону за допомогою показника “еволюційний потенціал шахти” в залежності від прогнозованої імовірності еволюційного або інволюційного стану підприємства, а також розглянуто доцільність відпрацювання запасів на погашених горизонтах.

Запропонований у роботі підхід щодо оцінки ефективності поточної діяльності шахт дозволяє більш зважено підійти до планування стратегічного розвитку. Якщо зазначити зростання ефективності, як еволюційний розвиток, можна визнати, що граничне значення квадрату евклідової відстані, яке дорівнює 0, відповідає моменту у діяльності шахти з потенційною можливістю якісного зростання (суттєва зміна технологій або організаційна реструктуризація). І, навпаки, якщо граничне значення квадрату евклідової відстані дорівнює мінус 1, стан підприємства можна характеризувати як кризовий. Це дає можливість за допомогою статистичного методу частотного аналізу розрахувати імовірність одного чи іншого якісного перетворення.

Цей показник може бути використаний для прогнозування потенційних обсягів видобутку вугілля за рахунок власного потенціалу:

Dp = Do Pe, (4)

де Dp – прогнозований обсяг видобутку вугілля, тис. т; Do – оптимальний обсяг видобутку за даними аналізу, тис. т; Pe – імовірність якісної еволюції шахти, част. од. (табл. 3).

Таблиця 3

Прогноз обсягу видобутку вугілля за рахунок власного потенціалу шахти

Шахта | Обсяг видобутку вугілля, тис.т | Імовірність якісної еволюції шахти | Імовірність якісної інволюції шахти | Прогноз за рахунок власного потенціалу шахти,тис.т | Еволюційний потенціал шахти, грн/грн | Черговість розподілу зовнішніх інвестицій | фактичний | за даними кластерного аналізу | Дзержинського | 230 | 290 | 0,42 | 0,58 | 122 | 39,36 | 10 | Торецька | 95 | 127 | 0,45 | 0,55 | 57 | 34,35 | 13 | Південна | 75 | 108 | 0,43 | 0,57 | 46 | 14,57 | 11-12 | Північна | 170 | 227 | 0,63 | 0,37 | 143 | 8,01 | 1-2 | Леніна | 205 | 426 | 0,48 | 0,52 | 204 | 0,25 | 14 | Комсомолець | 100 | 135 | 0,57 | 0,43 | 77 | 5,93 | 6-7 | Калініна1 | 73 | 92 | 0,36 | 0,64 | 33 | 14,80 | 6-7 | Калініна 2 | 180 | 265 | 0,59 | 0,41 | 156 | 9,64 | 3-4-5 | Калініна 3 | 45 | 50 | 0,43 | 0,57 | 21 | 9,30 | 11-12 | Булавінська | 165 | 176 | 0,32 | 0,68 | 56 | 17,4 | 1-2 | Ольховатська | 80 | 111 | 0,33 | 0,67 | 37 | 6,84 | 3-4-5 | Вуглегірська | 105 | 166 | 0,33 | 0,67 | 55 | 7,96 | 3-4-5 | Єнакієвська | 220 | 299 | 0,55 | 0,45 | 164 | 7,32 | 8-9 | Полтавська | 220 | 234 | 0,39 | 0,61 | 91 | 17,03 | 8-9 |

Доведено, що значення імовірності якісної еволюції є також підставою для визначення черговості розподілу зовнішніх інвестицій при прийнятті рішень на рівні виробничого об'єднання. При цьому в першу чергу кошти направляються на ту шахту, де найбільш імовірні якісні перетворення (найбільша імовірність якісної еволюції) і на ті шахти, де складається критична ситуація (найбільша імовірність якісної інволюції).

Отримавши значення обсягу видобутку за рахунок власного потенціалу, є можливість оцінити ефективність коштів, які надійшли на підприємство із зовнішніх джерел. Для цього в роботі введено поняття “еволюційний потенціал шахти” Ip, яке відображає кількість гривень, отриманих шахтою на 1грн. інвестицій в залежності від прогнозованої імовірності якісної еволюції підприємства

Ip = Ц (Dф – Dp)/Oi (5)

де Ц – розрахункова ціна за 1 т фактично реалізованої продукції, грн/т; Dф - загальний видобуток вугілля за рік, т; Oi – обсяг інвестицій за рік, грн.

Запропонований підхід щодо удосконалення комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт з крутими пластами буде неповним без дослідження доцільності відпрацювання запасів, що залишилися на верхніх горизонтах. В результаті аналізу організаційно-структурних аспектів управління капітальним будівництвом при підготовці нових горизонтів шахт з крутими пластами згідно із зазначеною формою відтворення окремого підприємства сформульовано критерій доцільності відпрацювання запасів, залишених на верхніх горизонтах шахт, згідно якому вимірюється зміна собівартості на фоні збільшення обсягів видобутку вугілля цінних марок:

(6)

де: D0 - об'єм видобутку по шахті без відпрацювання запасів на погашених горизонтах, т; S0 - річні витрати на видобуток вугілля по шахті без відпрацювання запасів на погашених горизонтах, грн; Si - зміна річних витрат по і-ому чиннику у зв'язку з відпрацюванням запасів на погашених горизонтах, грн; і - чинник зміни витрат у зв'язку з відпрацюванням запасів на погашених горизонтах; n - число чинників зміни витрат при відпрацюванні запасів на погашених горизонтах; d - приріст видобутку внаслідок відробки запасів на погашених горизонтах, т; ?Pj - поправка по j-ому елементу марочного складу і якості вугілля при відпрацюванні запасів на погашених горизонтах, грн; Q - витрати на відновлення погашених гірничих виробок, грн; z - залишкові запаси на погашених горизонтах, намічених до відпрацювання, т.

Виконані розрахунки терміну окупності витрат та внутрішньої норми прибутковості за допомогою показника Pl - комплексного параметру, який визначає технічні та економічні аспекти розробки залишених запасів, підтвердили принципову недоцільність розробки таких запасів при рівні видобутку 60-70 тис. т/рік. Але доцільність розробки залишених запасів зростає за умови збільшення видобутку понад 100 тис. т/рік при відповідному зниженні виробничих витрат.

Удосконалена методична база комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт пропонує інвестору новий підхід у виборі шахт щодо інвестування. Оцінка ефективності поточної діяльності шахт за допомогою методів кластерного аналізу дозволяє більш зважено підійти до планування стратегічних напрямів розвитку підприємства. За комплексним критерієм оцінюється ступінь порівняльного інвестиційного ризику по збереженню групи глибоких шахт при здійсненні інвестиційних проектів продовження експлуатації або закриття шахти. В залежності від прогнозованої імовірності якісної еволюції або якісної інволюції підприємства прогнозуються обсяги видобутку та визначається ефективність використання інвестицій шахтами регіону за допомогою комплексного показника – “еволюційного потенціалу шахти”. Також визначається економічна доцільність відпрацювання запасів, залишених на верхніх горизонтах шахт, що актуально в умовах ринкового механізму ціноутворення, зорієнтованого на рівень світових цін на відповідні марки вугілля. Рішення щодо подальшої розробки запасів вугілля цінних марок “К” і “Ж” обґрунтовуються на фоні явного дефіциту коксівного вугілля та його конкурентоспроможності.

Таким чином, комплексне вирішення проблеми інвестування підтримки потужності шахт Центрального району Донбасу, що видобувають цінне коксівне вугілля, сприятиме розвитку вітчизняної вугледобувної галузі.

ВИСНОВКИ

У дисертації на базі проведених наукових досліджень вирішено актуальну наукову задачу, що полягає в теоретичному обґрунтуванні і розробці системи комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт (виробничого об’єднання, вугільного регіону) за сукупністю даних поточної діяльності, а також формуванні стратегічних пропозицій відносно досягнення оптимальних результатів при існуючому потенціалі розвитку в умовах обмежених надходжень коштів державної підтримки і зовнішніх інвестицій.

Основні наукові висновки, що отримані на основі використання наукових методів дослідження, зводяться до такого:

1. Аналіз і теоретичне узагальнення існуючих методичних засад оцінки ефективності роботи вугільних шахт виявив доцільність удосконалення діючої системи оцінки ефективності роботи вугледобувних підприємств, а також, що найпоширеніші критерії ефективності роботи вугільних підприємств (прибутковість, собівартість, обсяг виробництва) не можуть відображати реального стану діяльності шахт через збитковість останніх і їх деградацію (у результаті неможливості поновлення основних виробничих засобів). В умовах функціонування шахти як складної системи, яка формується під впливом різноманітних поєднань внутрішніх і зовнішніх факторів, доцільним стає використання інтегрованих показників, основаних на врахуванні багатьох чинників. Це дозволяє здійснювати всебічну оцінку змін, які відбуваються в поточній діяльності шахти, визначати пріоритетність заходів щодо поліпшення ситуації в цілому. У процесі впровадження інтегрованих показників ефективності доцільно застосовувати мобільні методи визначення взаємозв’язку між чинниками, які є складовими моделі оцінки.

2. Доведено, що для підвищення надійності й достовірності оцінки економічного стану групи збиткових шахт у режимі зіставлення доцільно використовувати кластерний аналіз, за допомогою якого встановлюється ступінь спорідненості не тільки між чинниками, за якими здійснюється оцінка, а й між об’єктами, відносно яких виконується оцінка. Встановлено, що для одержання більш коректної та детальної картини аналіз даних необхідно проводити в рамках трьох кластерних груп: “Регіон”, “Виробниче об’єднання”, “Шахта”.

3. Аналіз факторів, що впливають на ефективність діяльності, дозволив сформувати масив із 12 показників діяльності шахт і вибрати інтегрований (за багатофакторною оцінкою) показник ефективності з урахуванням критерію досягнення максимальних можливостей за кожним чинником. У якості вимірювача при здійсненні кластерного аналізу доцільно використовувати показник міжкластерної відстані (квадрат евклідової відстані), який відповідно до оцінки ефективності відображає рівень відхилення показників поточної діяльності підприємства від умовної оптимальної траєкторії, яка формується на підставі реально досягнутих максимальних показників та визначати підприємства, що працювали використовуючи всі свої потенційні можливості (значення показника ефективності близько 0) та шахти з мінімальною ефективністю (значення показника ефективності близько мінус 1).

4. Встановлено, що у відповідності до умов вірогідності кластерного аналізу необхідно сформувати п’ять кластерів, які одержали ідентифікацію стратегічних груп, так як шахти у межах групи мають однорідні показники і як наслідок схожі умови для подальшого розвитку. Це дає змогу виділяти угруповання підприємств, до яких можуть бути рекомендовані однорідні стратегічні пропозиції. Для формування стратегічних пропозицій щодо розвитку підприємств в умовах обмежених зовнішніх інвестицій, необхідно використовувати показник імовірності якісної еволюції чи якісної інволюції. Це дозволяє враховувати реальні потенційні можливості розвитку підприємства за рахунок власних ресурсів. На цій основі визначено, що у 2006 році тільки 4 шахти з 14 мали позитивні стратегічні тенденції розвитку і достатньо високу імовірність досягнення беззбитковості тільки за рахунок власних коштів.

5. У ході досліджень встановлено, що основний вплив на загальний рівень порівняльного інвестиційного ризику по збереженню групи глибоких шахт спричиняють: показник витрат на розкриття і підготовку 1т запасів горизонтів, співвідношення фактичного і квазінормативного рівня собівартості та продуктивності праці. Визначено, що ступінь ризику по шахтах регіону тим вище, чим складніше господарство шахти та умови залягання пластів, і більше обсяг інвестицій, необхідних для здійснення приросту потужності.

6. У роботі доведено, що для прогнозування потенційних обсягів видобутку вугілля слід використовувати показник ефективності роботи шахти з урахуванням значення імовірності еволюційного чи інволюційного розвитку підприємства. На цій основі введено поняття “еволюційний потенціал шахти”, яке відображає кількість гривень, отриманих шахтою на 1 грн інвестицій в залежності від прогнозованої імовірності якісної еволюції підприємства та визначено формули розрахунків.

7. Запропонований критерій оцінки ефективності розробки запасів, залишених на верхніх горизонтах шахт, дозволяє визначити в залежності від обсягу видобутку та зміни собівартості доцільність розробки запасів верхніх горизонтів. У разі підвищення собівартості по шахті на 10,0% і більше, а також видобутку до 100 тис. т на рік підтверджується недоцільність розробки залишених запасів. Про недоцільність розробки таких запасів також свідчать терміни окупності витрат на розкриття і підготовку та внутрішня норма прибутковості, виходячи з середнього рівня відсоткових ставок за довгостроковими кредитами з урахуванням чинника ризику, пов’язаного із здійсненням проекту розробки запасів верхніх горизонтів. Доцільність розробки залишених запасів зростає за умови збільшення видобутку понад 100 тис. т/рік при відповідному зниженні виробничих витрат.

Розроблені рекомендації з оцінки доцільності видобутку вугілля з запасів верхніх горизонтів шахт Центрального району Донбасу дозволяють оцінити наслідки переходу до відпрацювання верхніх горизонтів та виробляти оптимальне рішення в конкретних гірничо-геологічних, виробничо-технічних та фінансових умовах кожної шахти, враховуючи: можливість зростання повноти виїмки вугілля дефіцитних марок “К”, “Ж”, “ОС”, віддалення у часі витрат на підготовку нових горизонтів, поліпшення умов та безпеки праці .

8. Розрахунки доцільності закриття і подальшої експлуатації шахт Центрального району Донбасу виявили, що тільки підприємства, які видобувають вугілля марки “Т” можуть бути закриті при досягненні економічно припустимої глибини (900-1000 м). Рішення про закриття глибоких шахт району, що видобувають вугілля марки “К” і “Ж” потребує додаткових досліджень щодо соціальних проблем і дефіциту коксівного вугілля.

9. Реалізація розроблених наукових положень, висновків і рекомендацій у процесі їх впровадження на шахтах ДП “Артемвугілля”, ДП “Дзержинськвугілля”, проектному інституті “Дніпродіпрошахт” підтвердила їх достовірність та доцільність використання під час формування перспективних планів розвитку шахт та в проектах з реконструкції і підготовки нових горизонтів.

Наукові положення, висновки, рекомендації, розроблена на їх основі методична база комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт рекомендуються для використання планово - економічними службами шахт, науково - дослідними організаціями, проектними інститутами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових наукових виданнях

1. Варяниченко О.В.Принципи використання кластерного аналізу для оцінки ефективності роботи збиткових шахт // Економіка: Проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр.- Вип.206: В4т. - Т.ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005.- С.303-309.

2. Варяниченко Е.В. Оценка результатов деятельности угольных шахт по данным кластерного анализа // Економіка: Проблеми теорії та практики: Зб.наук. пр. - Вип.207: В5т.- Т. ІІІ.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2005.- С.675-682.

3. Саллі В.І., Варяниченко О.В. Економічні аспекти збереження збиткових шахт, де добувається вугілля дефіцитних марок // Економічний вісник НГУ- 2005.- №3.- С.20-26. Особистий внесок автора: обгрунтовано методичний підхід щодо статистичної оцінки загального рівня ризику.

4. Варяниченко Е.В. Прогноз уровня производительности труда на угольных шахтах: использование заубежного опыта // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: Региональный аспект: Сб. науч. труд.: В3т.- Т.1.-Донецк: ДонНУ, 2006.- С.149-153.

5. Варяниченко О.В. Прогнозування об’єму інвестицій з урахуванням еволюційного або деградаційного розвитку шахт // Схід. – 2006. - №5 (77). -

С.42-45.

6. Варяниченко Е.В. Эффективность сохранения глубоких шахт с крутыми пластами // Економіка: Проблеми