КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

БАКАЙ Богдана Ярославівна

УДК 81’373.7 + 811.1’06

ФОРМУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ В ПЕРЕЛОМНІ МОМЕНТИ ІСТОРІЇ НАРОДІВ ЄВРОПИ

(на матеріалі української, російської, англійської, німецької, французької мов у періоди першої та другої світових воєн)

Спеціальність 10.02.15 – загальне мовознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Дрогобицькому Державному педагогічному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент,

СМЕРЧКО Алла Костянтинівна

Дрогобицький державний педагогічний університет

ім. І. Франка, доцент кафедри слов’янських мов

Офіційні опоненти: член-кореспондент Національної Академії Наук України,

доктор філологічних наук, професор,

АкуленкО Валерій Вікторович

Центр наукових досліджень для викладання іноземних мов

НАН України, директор Центру;

кандидат філологічних наук,

Цимбалюк Тетяна Василівна,

Інститут української мови НАН України,

науковий співробітник.

Провідна установа: Київський державний лінгвістичний університет

Міністерства освіти і науки України,

кафедра загального та українського мовознавства, м. Київ

Захист відбудеться “22” грудня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, бульвар Шевченка, 14, кім. 63).

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Київського національно-го університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58, кім. 10).

Автореферат розісланий 9 листопада 2000 р

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Шахова Л.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У наш час мовознавці активно вивчають фразеологічний фонд мови. Зокрема, підкреслюють властивість фразеології надзвичайно швидко і активно віддзеркалювати зміни в політичному житті та побуті народу.

Разом з тим, аналіз літератури показує, що немає лінгвістичних досліджень, у яких у зіставному плані аналізувалися б тенденції розвитку фразеологізмів у різних мовах, попри те, що існує низка праць, де розглядаються соціальні аспекти фразеотворення у періоди активних соціальних змін та війн (коли відбувається перебудова свідомості та, відповідно, мовної картини світу носіїв мови), та праць, які лише торкаються деяких аспектів цієї проблеми.

Порівняльно-зіставне дослідження формування фразеологічних фондів європейських мов дозволяє виявити універсалії фразеотворчих процесів та особливості їх конкретизації у різних мовах.

Цим обумовлюється доцільність пропонованої дисертаційної праці.

Актуальність теми. Сучасні фразеологічні дослідження зосереджені здебільшого на одній мовній групі. У дисертації аналіз поширено на три мовні групи – слов’янську, германську, романську. Комплексний підхід до питань формування фразеологічних фондів європейських мов, як до проблем загального мовознавства, визначає актуальність дослідження.

Актуальною є також розробка проблеми зумовленості лінгвальних процесів позамовними чинниками. У цьому напрямку наукових досліджень лише поодинокі праці розглядають фразеологічну підсистему мови.

Все це зумовлює актуальність дисертації.

Зв’язок роботи з науковими планами та програмами. Пропонована дисертаційна робота відповідає темі науково-дослідної роботи кафедри слов’янських мов Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка “Науково-методичне забезпечення вивчення слов’янських мов в національній українській школі”, затвердженій вченою радою Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка, протокол № 5 від 28 грудня 1993 р. Вона поширює на романські та германські мови низку праць, виконаних тут на матеріалі східнослов’янських та західнослов’янських мов.

Мета дослідження полягає у виявленні та розгляді в контрастивному плані закономірностей утворення і розвитку стійких словесних комплексів (далі – ССК) у переломні періоди в залежності від екстра- та інтралінгвальних факторів.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:

¦ виділити склад фразеологічних іновацій часів першої та другої світових воєн та здійснити їх порівняльно-зіставний аналіз на матеріалі східнослов’янських (українська, російська), германських (англійська, німецька) та романської (французька) мов;

¦ визначити гносеологічні та онтологічні фактори загальних та специфічних рис у їх формуванні;

¦ описати сфери представлення, джерела, шляхи виникнення ССК вказаних періодів;

¦ визначити функціональні типи неологічних ССК і тенденції фразеоформування, дальший розвиток ССК в аналізованих мовних системах.

Об’єктом дослідження є фразеологія української, російської, англійської, німецької, французької мов, яка виникла або змінила своє значення у періоди першої та другої світових воєн. Основний фактичний матеріал дослідження складають фразеологічні одиниці (далі – ФО) згаданих мов, дібрані шляхом суцільної вибірки з лексикографічних джерел, а також з науково-дослідницьких праць, які описують становлення, розвиток, стан лексики визначених періодів.

Предметом дослідження є особливості розвитку фразеологічних фондів в українській, російській, англійській, німецькій, французькій мовах у періоди першої та другої світових воєн.

Основними методами дослідження є: принцип системності, зіставний метод, прийом тематичних груп та прийом понятійного поля, таксонімічний метод, кількісна методика лінгвістичного аналізу, методика категоріального аналізу, дискретного аналізу, прийоми внутрішньої та зрвнішньої інтерпретації, соціологічні прийоми, метод фразеологічного аналізу.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації вперше:

1) здійснено контрастивно-комплексний аналіз фразеологічних новотворів періодів першої та другої світових воєн на матеріалі різних мовних систем;

2) виявлено типові та специфічні тенденції у розвитку фразеологічних систем європейських мов періодів першої та другої світових воєн;

3) описано фонд фразеологічних іновацій визначених періодів в українській, російській, французькій мовах, більш докладно німецької та англійської мов;

4) виконано аналіз походження іновацій стосовно соціально-політичних груп, у яких вони виникли, джерел їх походження, комунікативних запитів, які мотивували їх виникнення;

5) здійснено лексико-семантичну систематизацію іновацій вказаних періодів;

6) встановлено особливості процесу фразеотворення в переломні періоди історії у мовах різних груп;

7) показано залежність фразеологічної номінації від екстралінгвальних факторів (включаючи ідеологію, політику, світогляд різних соціальних груп, віддзеркалення в свідомості цих груп конкретних історичних подій).

Практичне значення отриманих результатів полягає у встановленні особливостей процесу фразеотворення у переломні періоди у житті суспільства, у визначенні залежності фразеологічної номінації від екстралінгвальних факторів (включаючи ідеологічну політику держав, світогляд різних соціальних груп, віддзеркалення в їхній свідомості конкретних історичних подій), у виявленні подібностей та відмінностей розвитку національних фразеологічних систем.

Практичне значення результатів дисертаційної праці виявляється також у тому, що результати дослідження можуть бути використані при викладанні східнослов’янських, германських та романських мов, розробці спецкурсів з проблем контрастивної фразеології східнослов’янських, германських та романських мов, у курсах із зіставної типології, загального мовознавства, країнознавства, на спецкурсах та спецсемінарах із зіставної фразеології, при викладанні мов у гуманітарних ліцеях, школах з поглибленим вивченням мови, а також при аналізі перекладу фразеологізмів.

Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорена на засіданні кафедри слов’янських мов Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка. Результати дослідження було оприлюднено на наукових читаннях “Людина і мистецтво в гуманістичних вимірах” (Дрогобич, 1997 р.), “Людина і гуманістична природа віри” (Дрогобич, 1998 р.), на методологічному семінарі з проблем перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені професора Ю. А. Жлуктенка при кафедрі перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського національного університету імені Івана Франка (вересень 1999 р.), на Міжнародній науковій конференції “Спадщина академіка В. І. Борковського і сучасна філологія на межі тисячоліть” (Львів, 2000 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано шість статей у збірниках наукових праць.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновку, списку використаних джерел та додатку.

Повний обсяг дисертації – 228 сторінок, основний текст дисертації – 178 сторінок; у списку використаних джерел 173 назви, додаток займає 35 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і наукову новизну дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об’єкт, предмет, подано методи дослідження, розкрито практичне значення дисертації, показано зв’язок роботи з науковими програмами та планами, вказано, на яких наукових читаннях, семінарах, конференціях оприлюднено результати дисертаційної праці.

У першому розділі “Проблема фразеологічних інНовацій” подано огляд літератури за проблемою вивчення процесів фразеоформування у мовознавстві. Представлено основні підходи до класифікації стійких словесних комплексів, дано порівняльний огляд стану лексикографічної фіксації фразеологічних одиниць, ступеня теоретичного опрацювання кола проблем фразеоформування та фразеологічних іновацій у лінгвістичній науці в Україні та за її межами.

Розглядаються літературні джерела за проблемою сфер фразеоформування, лексико-стилістичної чи тематичної класифікації фразеологізмів, функцій стійких словесних комплексів.

По кожному з розглянутих аспектів матеріал згрупований послідовно з української, російської, англійської, німецької, французької мов.

Виділено основні питання, що залишилися невирішеними, показано значення результатів реферованої дисертації для дослідження питань фразеоформування європейських мов.

У другому розділі “Загальна методика і методи дослідження процесів фразеоформування” охарактеризовано методи вирішення завдань, поставлених у дисертації, показано застосування загально-лінгвістичних методів дослідження до виділеного сектору фразеології.

Методологічною засадою аналізу фактичного матеріалу визначеного синхронного зрізу є принцип системності. Для виявлення універсального і специфічного у мовах використовувалися: зіставний метод з прийомами встановлення підстави зіставлення та зіставних ознак, таксонімічний метод. Аналіз лексико-семантичних груп здійснювався на основі прийому тематичних груп та прийому понятійного поля або поля Й. Тріра. Якісна та кількісна характеристика фактичного матеріалу здійснювалася за допомогою кількісної методики лінгвістичного аналізу. На базі категоріального аналізу відібрані ССК були об’єднані у групи, проаналізовано структуру цих груп. Методикою дискретного аналізу, зокрема, виділено ознаки ССК. У дослідженні застосовувалися прийоми зовнішньої та внутрішньої інтерпретації. На підставі методу фразеологічного аналізу матеріал вибірки розглядався у статиці та динаміці.

У третьому розділі “СФЕРИ ФОРМУВАННЯ І ДЖЕРЕЛА ТВОРЕННЯ ССК ПІД ЧАС ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ СВІТОВИХ ВОЄН” розглядаються такі середовища формування фразеологічних одиниць як військове, мистецьке, засоби масової інформації, інші групи населення. Визначені відповідні джерела виникнення ССК.

Як найчисленніший у аналізовані періоди, такий, що значно перевищує всі інші дериваційні групи, виділяється розряд ССК, етимологічно пов’язаних з солдатським соціолектом. Він складає 20% ФО вибірки української мови (це фраземи скальковані чи запозичені з російської), 47,5% ФО російської, 42% ФО англійської, 57,3% ФО німецької, 12% ФО французької мови. До цього розряду віднесено, напр., рос. держаться до последнего, взять языка, бить мимо цели; англ. over the top, Moaning Minnie; нім. Durch die K.V. – Maschine drehen, jn im Fadenkreuz haben, Augenschondienst haben (machen); франц. partir en guerre contre quelqu’un.

Так, у імплікаціоналі німецького стійкого виразу Augenschondienst haben (machen) закладена теза “для солдата все повинно бути виконанням служби”. На цій ідеї базується експресивний ефект стійкого сполучення. Українською мовою її можемо передати як “нести службу “береження” очей”, що евфемістично з оказійними семами іронії представляє значення “спати”.

Частина ССК військового соціолекту містить у внутрішній формі вказівку на події воєнного часу, як англійські meeting his Pearl Harbour, Remember Pearl Harbour!, Praise the Lord and pass the ammunition, Praise the Lord and keep the engines running, gassed at Mons, hanging at the barbed wire at Mons, the old Contemptibles.

Паремія Praise the Lord and pass the ammunition містить у імплікаціоналі вказівку на ситуацію, у якій вона виникла, атаку з боку японських збройних сил американської військової бази в Пірл Гарбор (1941 р.), яка означала втягнення США до війни на Далекому Сході. Її автор – лейтенант морських сил М. Форджі. Ті ж асоціативні семи знаходимо в імплікаціоналі ФО meeting his Pearl Harbor. Значення “пережити катастрофічний поворот подій” реалізується через словесну форму “зустріти свій Пірл Гарбор”.

У цій найширшій групі виявлено ФО, які відбивають впливи мов найрізноманітніших регіонів планети, де велися бойові дії, пор. англійські ak dum and viggery! (стійке сполучення складається з елементів мов гінді та арабської), a la kefak (арабське запозичення), dear old Blighty (фразеокомпонент Blighty походить з мови гінді), “alf a mo” Kaiser, Backshee lance-Jack (неасимільовані фразеокомпоненти є запозиченими з австралійського варіанту англійської мови), C’est la guerre, san fairy Ann, appray la guerre (всі три вислови утворені на основі французьких лексичних одиниць (далі – ЛО) та ФО).

Всередині цієї категорії фразеологізмів слід окремо виділити значну групу ССК, пов’язаних з лексиконом моряків, напр. англ. to get the bar of chocolate, by the grace of God and a few Marines; нім. Wir liegen richtig!, dicker Dampfer; франц. en rade.

Cлід виділити також словник авіаторів. До цього розряду належать, напр. російські заводиться с полуоборота, пикировать на цель. Кілька англійських ССК цього типу денотують “стан нервовості”, напр. all of doodah, bags of panic. В арго авіації французька ФО marcher sur trois pattes стосувалася чотирициліндрового мотора, який не працював справно. Метафора походить від образу кульгавої тварини, чотири “лапки” зіставляються зі швидкостями мотора. Пізніше цим стійким сполученням характеризували несправну роботу і автомобільних моторів. Серед стійких сполучень, утворених в середовищі політиків, виокремлюється група ССК, які мають авторський характер і пов’язані з висловлюваннями політичних керівників держав на той період. Пор. англ. alarm and despondency, blood, toil, tears and sweat (У. Черчіль); нім. ein Fetzen Papier (рейхканцлер Бетман-Гольвег); франц. certaine idйe de… (Ш. де Голь). Так, словами “This is not the end. It is not even the beginning of the end. But it is, perhaps, the end of the beginning” прем’єр-міністр Великобританії У. Черчіль зустрів новину про перемогу союзних військ у Північній Африці в листопаді 1942 р. Саме у фонді ССК політичного сектору широко представлені інтернаціоналізми, як англ. cold war, франц. drфle de guerre.

Зібраний матеріал дозволив розглядати окремою групою ФО, що походять з газет та журналів. Серед них виділилася низка стійких сполучень, що мають дериваційною базою тексти інформаційних повідомлень про події на фронтах, як англ. the spirit of the troops is excellent, according to plan, нім etw. (jn) am Boden zerstцren.

З повідомлень вермахту походить ФО von Feindfahrt zurьck. Це стійке сполучення стосувалося інформації про дії підрозділів воєнно-морських сил. Сьогодні воно зустрічається в найрізноманітніших контекстах: стосовно відряджень, повсякденних прогулянок чи повернення з крамниці.

Здебільшого дериваційною базою стійких сполучень, які пов’язані з творами художньої літератури, виступають словосполучення та фрази, що фігурували як заголовки різного типу творів: пор. рос. театр для себя, живинка в деле, возмутитель спокойствия; англ. merchants of death, century of the Common Man.

Числена група ФО української мови походить з поезії. Тут слід зазначити особливий ідеологічно і поетично зумовлений вплив одного автора, П. Тичини, на формування цього сектору українського фразеологічного фонду (19 ССК). Так, отримали статус стійких сполучень всі назви його поетичних збірок, як напр. сонячні кларнети, сталь і ніжність, перемагать і жить, і рости, і діяти.

У дисертації розглядаються також ССК, які виникли на основі цитат з пісень (напр. нім. das Hцchste der Gefьhle, франц. les chиres tкtes blondes) і кінематографічних творів (напр. англ. a man’s gotta do what a man’s gotta do).

З фразеологічною творчістю інших груп населення етимологічно пов’язані російська ФО тыловая крыса; англійські ФО the white collar workers, are-we down-hearted, don’t call us; німецькі ФО am dransten sein, auf den Arm nehmen, ein Fest aufziehen; французькі ФО а la sauvette, Cela ne bouscule pas au portillon.

Як свідчить аналіз отриманого матеріалу, у переломні періоди історії зростає вплив соціолекту тієї суспільної групи, що є найактивнішою в об’єктивному (суспільно-політичному) плані, як джерела творення фразеологічних неологізмів. В окреслені періоди такою виступає мова військового середовища. Як наслідок, простежується зниження впливу на фразеотворення інших мовних підсистем.

Стирання різких (на початку століття) бар’єрів між соціальними класами як наслідок виняткових подій, зростання у суспільстві ролі і політичної активності середнього та нижчого прошарків (що властиве для перехідних періодів історії), при загальній скерованості суспільства та мови до демократизації, віддзеркалилися відповідним чином у фразеології. В першу чергу, ці процеси виявляють себе у входженні до загальномовного фонду ФО розмовної, фамільярної, просторічної сфер.

Позамовні чинники наклали свій відбиток і на характер відмінностей у цих мовних процесах. Так, значний ідеологічний тиск на українську мову віддзеркалився на співвідношенні надходження фразеологічних новотворів із різних соціальних шарів. Це виявляється при порівнянні відповідних статистичних даних у інших аналізованих мовах. Так, з середовища політиків походять 29,5% ФО (44 з 149) вибірки української мови та 12,8 ФО (28 з 141) російської мови; 21% ФО (42 з 200) англійської мови; 9,7% ФО (18 з 186) німецької мови; 12% ФО (12 з 100) французької мови.

Значний вплив воєнно-військової системи на всі сфери суспільства у Росії та Німеччині того періоду віддзеркалюють наступні дані: 53% неологічних ССК походять з солдатського сектору в російській (66 з 141) та німецькій (106 з 186) мовах при, відповідно, 20 % ФО (28 з 141) та 13,5% ФО (18 з 186, а якщо враховувати кальки з російської, то – 25 з 186) – з політичного середовища, 15% ФО (21 з 141) та 1% ФО (2 з 186) – з художньої літератури, 3% ФО (4 з 141) та 2% ФО (4 з 186) – з публіцистики, 15,5 % ФО (22 з 141) та 26% ФО (48 з 186) з лексиконів інших груп населення.

Низька активність соціолекту солдатів у французькій мові (пор.: 12% (12 з 100) ФО представляють солдатське середовище, 12% ФО – політичне, 4% ФО – художню літературу, 2% ФО – пісенне мистецтво, 9% ФО – публіцистику, 61% ФО – соціолект цивільного населення) зумовлена відповідними характеристиками цієї групи у політичному плані внаслідок розгрому Франції під час першої та другої світових воєн.

Співвідношення ССК у англійській мові, як показує порівняльний її розгляд, видається середнім: 47% (89 з 200) англійських ФО походять з солдатського соціолекту, 21% (42 з 200) ФО – з політичної сфери, 3% (6 з 200) ФО – з художніх творів, 5% (10 з 200) ФО – популяризовані засобами масової інформації, 2,5% (5 з 200) ФО – пов’язані з рекламою, 7% (14 з 200) ФО – з пісенним, кінематографічним мистецтвом, 19% (39 з 200) ФО – з соціолектами інших груп населення. Слід зауважити, що, порівняно з іншими європейськими державами, Великобританія в час воєн зазнала найменших політичних та соціальних змін.

У четвертому розділі “ТЕМАТИЧНІ ГРУПИ НЕОЛОГІЧНИХ ССК ПЕРІОДУ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ СВІТОВИХ ВОЄН” здійснено групування фразеологічних одиниць на основі загальної смислової домінанти – єдності теми або єдиного спільного поняття.

Синтез фразеологічного матеріалу виявляє активні фразеологічні процеси у семасіологічних ділянках, що позначали страх, гнів, тривогу, хвилювання, втому, відчай, готовність (до бою чи будь-якої діяльності), прагнення самоствердження, спокою, задоволення найнеобхідніших матеріальних потреб (голод, спрага) при мінімальному творенні в антонімічних полях.

Одним із найактуальніших є сектор із ядерною семою відчувати страх. У різних мовах він реалізується через відмінні символічні образи, часто пов’язані з традиційно формованими стереотипами націй-носіїв цих мов.

Власне англійська ФО to show the white feather етимологічно корелює зі звичаєм, традиційним уподобанням народу. Внутрішня форма ССК навіює картини з арен півнячих боїв, коли за бойових тварин тримали парі з високими ставками. Реактуалізований під час першої світової війни вираз спричинився до виникнення звичаю: деякі жінки дарували біле перо здоровим чоловікам у цивільному одязі, які, на їх думку, мали б воювати в окопах.

Інша типова реакція людини, що виявляє емоцію страху, представлена в образній системі німецької ФО Angst hat er keine, aber rennen kann er, яка використовує іронічний прийом: “Він не має страху, але може втекти” (1914/18 рр.).

Інколи, як у наступному випадку, стрижнева ознака ССК дублюється у внутрішній формі ФО різних мов. Пор. українську фразему тремтить, як фашист перед партизанами та німецьку Bibberbuxen haben, внутрішню форму якої можемо передати висловом “мати тремтливі штани”.

Брак мужності денотує також французький ССК avoir le sang de navet. У внутрішній формі виразу висувається на перший план ознака кольору крові. Образ білуватої крові, тобто “крові з ріпи”, викликає асоціації з анемічними захворюваннями, що метафорично асоціюється з малодушністю.

Описаний концепт “страх” відповідав комунікативному запитові епохи, який і спричинився до його вербальної матеріалізації у більш численному ряді ФО.

Відповідає запитам періоду також формування новотворів у ділянках з центрами, які можемо виразити семами “бити, побити”, “піти геть, втекти, зникнути”, “померти”, “кінець”, “зміни”. Так, значення піти геть, втекти, зникнути є стрижневим для англійських стійких сполучень to take French leave, to go AWOL, Let’s take a powder та для французьких se faire la malle, la fuite, la paire, jouer rip(e), faire le mur, sauter le mur, jouer l’air de Dйpart, prendre les maquis, A la gare!

Сема бити, побити складає ядро німецьких ССК jn zu Gulasch verarbeiten, einen vor die Batterie kriegen, ein Auge zudrьcken, einen auf den Hut kriegen, jm eins auf den Hut geben, jm eins in die Batterie hauen, jm aufs Gedachtnis tippen, ich boxe (haue, stoЯe) dich aus dem Anzug, Du hast wohl lange nicht mehr Karbol gerochen?

Вимога динамічності руху, дій (що особливо актуалізується в переломні періоди і взагалі є характерною рисою нашого століття) викликала утворення значної у кількісному відношенні групи неологізмів цього тематичного поля, напр. рос. жать на всю железку; нім. viel (allerhand) draufhaben, im vollen (hellsten) Caracho, eine Affennaht draufhaben; франц. а toute pompe.

Значно поступаються обсягом групи ФО, що позначають локальні об’єкти, незаконні грошові операції, формули ввічливості, предметні реалії.

Порівняно з тематичними полями позначення душевних переживань і станів внутрішнього життя людини, властивості психіки і поведінки людини, у зібраному матеріалі меншими виявилися поля, що представляють образну характеристику людини у її відношенні до дійсності, характерологічне найменування особи. Тут, зокрема, ССК дають визначення індивідові у політичному аспекті, що зумовлено суспільними перетвореннями. Пор. англійську ФО merchants of death. Цей самий чинник віддзеркалився у словесному втіленні групи абстрактних понять політичного сектору, найменувань владних структур, характеру їх політики. Наприклад рос. министерская чехарда, англ. a riddle wrapped in a mistery inside an enigma, Big Brother is watching you, франц. le mur d’argent.

Широко представлені поля, які позначають військові маневри і дії, військові формування, засоби озброєння, кваліфікаційні характеристики знаменних подій та дат.

Так, у матеріалі вибірки англійської мови виявлено 6 ФО семантичного поля артилерійських засобів ведення бою. Поширеним засобом створення екпресивності цих найменувань стало використання антропонімічних власних назв, відповідно персоніфікаційного способу образного фразеотворення. Напр. рос. ССК Катюша поет, англ. Bardia Bill, slender Emma, Moaning minnie, Chicago piano, Chicago typewriter, Big Bertha (ця прозопопея – найменування великих гаубиць, що їх використовували німці у 1914 р., вони були виготовлені спеціалізованою фірмою “Крупп”, звідси натяк на фрау Берту Крупп ), франц. Orgues de Staline.

Розділ п’ятий “ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ НОВОТВОРІВ ПЕРІОДУ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ СВІТОВИХ ВОЄН” присвячений проблемі фразеологічних функцій. Вона є особливо цікавою у світлі змін в концептуальній картині світу. Терміном “фразеологічна функція”, як визначають М. А. Алєксєєнко та А. К. Смерчко, прийнято позначати мету і призначення використання фразеологічної одиниці при відтворенні її в мовленні.

Для переломних періодів характерна величезна номінативна потреба. Так, напр., у матеріалі вибірки російської мови із 124 ССК 57, тобто половина, позначають нові об’єкти та поняття (напр. Великая Отечественная война). Значна частина цих новотворів збереглася в узусі завдяки потенціалові виняткової образної чи емотивної експресивності. На сьогодні лише 30% французьких ФО (15 з 108), 25,9% німецьких ФО (22 з 185), 27% англійських ФО (54 з 200), 54% російських ФО (67 з 124), 30% українських ФО (45 з 149) вибірки не функціонують в узусі. При чому більша їх частина: 1,85% ФО французької, 8,6% ФО німецької, 2% ФО англійської, 17,7% ФО російської, 20,8% ФО української мов (відповідно 2, 16, 4, 22, 31 ФО) відійшли до словника історизмів після перебудовчих реформ 90-х рр., як рос. Великий почин, англ. iron curtain, франц. les deux Grands.

Інший значний момент дезактуалізації ФО означених періодів – перші повоєнні роки. Тоді вийшли з ужитку 4,6% ФО французької, 3,24% ФО німецької, 16% ФО англійської, 12,9% ФО російської, 9,3% ФО української мов вибірки, напр. рос. ФО плясать под сабантуй, англ. Bardia Bill. Невелика кількість неологічних ССК (напр. англ. Berlin by Christmas!, dear old Blighty, нім. die Uniform entmilitarisieren) була усунута, здебільшого з фразеологічної периферії, після першої світової війни, ці стійкі сполучення зазнали реактуалізації на час другої світової війни. Це викликано повторенням екстралінгвальної ситуації та коротким часовим проміжком між подіями. Носії мови у схожих комунікативних ситуаціях використали раз створені лексико-семантичні форми, які ще не стерлися остаточно з їх пам’яті.

У вузькоспеціальній сфері збереглася незначна кількість аналізованих ФО (1% ССК німецької мови, 7% ССК – англійської, 14,5% ССК – російської, 2,7% ССК – української), напр.рос. воздушная этажерка (маневр літака у вертикальній площині), нім. jn aussteigen lassen (у мові солдатів та злочинців).

Процес загальної екстенсифікації фразеологічного фонду засвідчено також великою кількістю ФО, що постали у зв’язку з потребою конкретизації, тобто більш докладного опису вже названих предметів, явищ, їх ознак. Так, ФО выровнять пузырек доповнює значення “відпочивати” семантичними елементами “відпочивати, займаючи горизонтальне положення”. У внутрішній формі стійкого сполучення – образ “пузырька”, тобто бусолі (приладу для орієнтування при стрільбі з гармати). “Выровнять пузырек” означає “поставити бусоль в неробоче положення”, звідси – переносне значення “відпочивати”. Вираз виник під час другої світової війни у середовищі артилеристів.

Низку образно-характерологічних засобів, що вживаються для найменування дії “летіти”, доповнюють неологізми beetle away, about, across, over, up to. Їх спільний дієслівний компонент, утворений шляхом конверсії від субстантивної лексеми а beetle – “жук”, забезпечує їм асоціативну образність – “переміщуватися, летіти так, як летить жук”. У порівнянні з сигніфікатом нейтрально-називного синоніма to fly, фразеокомпонент to beetle вміщує додаткові семантичні елементи: “летіти прямо до...”. Окрім того, з метою уточнення способу руху, як у всіх англійських одиницях цього розряду (phrasal verbs), у представленому ССК використовуються типові прийменникові фразеокомпоненти about, across та ін.

У результаті демократизації періоду першої та другої світових воєн людина звільнилася від стереотипізованих обмежень у мовній сфері, як наслідок набуває більшого значення експресивно-образна функція. З цією тенденцією пов’язане використання лексики науково-технічного словника у ФО. Пор. варіативні ССК: рос. на всех парусах, на всех парах та на всю железку, нім. aufgeblasen wie ein Frosch та sich aufblasen wie ein Fesselballon, aufgeblasen wie ein Luftballon, франц. nager comme un chien de plomb та nager comme un fer а repasser.

Найрізноманітнішими способами реалізується концепт “не розуміти чого-небудь”. Німецький неологізм часу другої світової війни keine Antenne haben представляє це поняття за допомогою образу, запозиченого від нововведень радіотехніки. ССК вживається у значенні “не розуміти чого-небудь, не мати відчуття чого-небудь, що-небудь відхилити, відкинути”.

Такі ФО зберігають живі асоціації з явищами масового мовного спілкування. Більшість з них характеризується конкретністю образності, яскравою експресивністю. Напр. рос. дать прикурить, англ. I was doing... before you knew what a button-stick was, нім. durch die K.V. – Maschine drehen, франц. Cela ne bouscule pas au portillon. У результаті знизилася частка штучних та “абстрактних” ССК у фразеологічному фонді.

Характер образності корелює з культурно-історичним контекстом епохи, що є тим фоном, на якому відбувається розвиток та збагачення фонду ССК. У роки двох світових воєн, коли аналізовані ССК закріплювалися в узусі, особливо актуальним був етимологічний зв’язок вторинного значення фразеологізму з деривативним, яке виходило зі сфери воєнних реалій. Ця віднесеність надавала новотворам підвищеної експресії. Так, англійський термінологічний ССК shell shock використовувався в час першої світової війни на означення стану, що його переживають травмовані перебуванням у вогні війни. У повоєнні роки завдяки метафоричній екстенсифікації значення вираз позначав будь-яку шокову ситуацію, напр. розлучення, смерть. Експресивність виразу досягається завдяки гіперболічній асоціації із винятковими явищами минулих воєнних подій.

ФО jn im Fadenkreuz haben містить специфічний, пов’язаний з реаліями військової справи образ “тримати в хресті оптичного приладу”. Мається на увазі дуло особистої зброї, на яке насаджений оптичний прилад з тонкими лініями, що перехрещуються. Пристосування мало за мету покращити спостереження за об’єктом прицілювання. ССК використовується на означення поняття “пильно стежити за ким-небудь” і в сучасній мові зберігає мотивацію внутрішньої форми. Вираз виник у 1914 р. і спочатку був поширений у середовищі солдатів та моряків.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в описі й аналізі у зіставному аспекті закономірностей виникнення та еволюції стійких словесних комплексів у перехідні періоди історії та їх залежності від позамовних і внутрішньомовних чинників. У дослідженні доведено, що фразеологічні системи європейських мов активно віддзеркалюють зміни в історичному розвиткові народів-носіїв цих мов.

Результати дисертаційного дослідження дозволяють твердити, що

1. Процеси фразеотворення найактивніші у періоди соціальних, політичних, економічних перетворень, зокрема воєн, коли відбувається реструктурація концептуальної картини світу.

2. Формування фраземіки зумовлюється особливостями концептуальної картини світу різних народів, що, в свою чергу, визначається як рисами національного менталітету, так і особливостями соціального, політичного, історичного розвитку цих народів.

3. Виявлені такі універсалії формування фразеологічного фонду у переломні моменти історії:

активний безпосередній вплив суспільно-політичних феноменів на напрямки формування фразеологічного фонду (так, демократизаційні зрушення у європейських спільнотах після першої світової війни виявилися у фразеологічній системі мови відповідним перерозподілом народних за походженням та літературно-книжних ССК);

зміна у співвідношенні номінативних, комунікативно-евристичних, прагматичних ФО – зростання лінгвального запиту на ССК останньої категорії;

зміна характеру експресивності ССК, їх образного, емотивного, оцінного аспекту (як віддзеркалення концептуальної картини світу);

виникнення нових напрямків екстенсифікації тематичних полів фразеології (напр. зростання поля з семантичним ядром “війна”).

Масштаби змін у фонді фразеологічних засобів номінації прямо залежать від масштабів суспільних перетворень. Так, період першої світової війни та революційних переворотів у Росії позначився найбільшими щодо інших європейських мов змінами у фонді ССК російської мови.

Перехідним моментам історії відповідають лінгвальні періоди, що визначаються перетвореннями у концептуальній та лексико-фразеологічній площинах. Вони виявляють себе у прискоренні процесів усередині системи образних засобів мови. Так, період першої світової війни позначений занепадом пуристичних тенденцій у європейських мовах та закріпленням демократизаційних й інтелектуалізаційних тенденцій (пор. входження ЛО та ФО політичної, наукової, технічної сфер до загальної норми). У переломні моменти історії набувають прискорення процеси виникнення неологізмів і архаїзмів чи історизмів.

У визначені періоди зростає вплив на фразеотворення найактивнішої у суспільно-політичному плані соціальної групи і спостерігається підвищення ролі індивіда у фразеотворенні.

Особливості формування фразеологічного фонду в окремих мовах визначаються як рисами національного характеру націй-носіїв цих мов, так і специфікою їх суспільно-політичних систем.

Отже, маємо підстави стверджувати, що у фразеології мов різних сімей в аналогічних суспільно-політичних умовах відбуваються однотипні зміни, диференціація між якими виявляється у тих випадках, коли виразно виявляють себе суттєві відмінності в державному устрої, національній ментальності та в формах взаємовпливу досліджуваних мов.

Результати дисертації висвітлені в таких публікаціях:

1. Історична зумовленість фразеотворення в європейських мовах (у періоди першої та другої світових воєн) // Філологічний збірник : Наукові праці Дрогоб. держ. пед. ун-ту. – Дрогобич : Відродження. – 1998. – Вип. 1. – С. 3-16.

2. Сфери формування і джерела творення фразеологічних одиниць періоду першої та другої світових воєн // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогоб. держ. пед. ун-ту. – Дрогобич : Вимір.– 1999. – Вип. 3. – С. 184-193.

3. Типологічний аналіз та особливості формування фразеологічних фондів східно-слов’янських та романо-германських мов // Проблеми гуманітарних наук : Наукові записки Дрогоб. держ. пед. ун-ту. – Дрогобич : Вимір. – 1999. – Вип. 4. – С. 238-248.

4. Формування фразеології в перехідні періоди історії як віддзеркалення концептуальної картини світу (порівняльно-зіставне дослідження) // Вісн. Львів. ун-ту : Сер. філологічна. – Львів : Видав. центр Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка .– 2000. – Вип.28. – С. 38-42.

5. Формування фраземіки як особливого вербального виду художньої творчості народу (в переломні моменти історії) // Матеріали людинознавчих філософ. читань "Людина і мистецтво в гуманістичних вимірах". – Львів : Край. – 1997. – Вип. 4. – С. 294-297.

Загальнолюдські принципи у формуванні фразеології періоду воєн // Матеріали людинознавчих філософ. читань "Людина і гуманістична природа віри". Х. – Дрогобич : Вимір. – 1998. – Вип. 7. – С. 280-288.

АНОТАЦІЯ

Бакай Б.Я. Формування фразеології в переломні моменти історії народів Європи (на матеріалі української, російської, англійської, німецької, французької мов у періоди першої та другої світових воєн). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.15. – загальне мовознавство.

У дисертації висвітлено склад фразеологічних іновацій періодів першої та другої світових воєн, запропонований їх порівняльно-зіставний аналіз на матеріалі східнослов’янських (українська, російська), германських (англійська, німецька), романської (французька) мов; визначені гносеологічні та онтологічні фактори формування їх загальних та специфічних рис. Встановлені тематичні групи, джерела, шляхи виникнення стійких словесних комплексів (ССК). Здійснена тематична класифікація ССК вказаних мов в періоди першої та другої світових воєн. Визначені функціональні типи неологічних ССК і тенденції фразеоформування, дальший розвиток фразеологізмів у аналізованих мовних системах. Результати дослідження можуть бути використані при укладанні словників, для подальших наукових досліджень, для викладання вказаних мов.

Ключові слова: стійкий словесний комплекс, фразеологічна іновація, формування фразеологічного фонду, сфера формування ССК, тематична класифікація, функціональний тип ССК.

АННОТАЦИЯ

Бакай Б.Я. Формирование фразеологии в переломные моменты истории народов Европы (на материале украинского, русского, английского, немецкого, французского языков в периоды первой и второй мировых войн). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15. – общее языкознание.

Диссертация посвящена вопросам формирования фразеологического фонда в переходные моменты истории. Объектом диссертационной работы является фразеология украинского, русского, английского, немецкого, французского языков, которая возникла или изменила своё значение в периоды первой и второй мировых войн. Предметом исследования являются особенности развития фразеологических фондов в украинском, русском, английском, немецком, французском языках в периоды первой и второй мировых войн. Цель исследования состоит в определении и анализе в контрастивном плане закономерностей возникновения и развития фразеологических единиц в переломные моменты истории в зависимости от экстра- и интралингвальных факторов. Научная новизна исследования состоит в сравнительно-сопоставительном анализе обширного фактического материала – фразеологических инноваций периода мировых войн в пяти языковых системах. В диссертации использовались: принцип системности, сопоставительный метод, таксонимический метод, количественная методика лингвистического анализа, методика категориального анализа, прийомы внутренней и внешней интерпретации, метод фразеологического анализа и др.

В диссертации выделен состав фразеологических инноваций указанных периодов. На материале восточнославянских и романо-германских языков осуществлен их сравнительно-сопоставительный анализ. Определены гносеологические и онтологические факторы формирования их общих и специфических черт. Описаны тематические группы, источники, пути образования устойчивых словесных комплексов (УСК). Осуществлена тематическая классификация фразеологизмов в указанных языках в периоды первой и второй мировых войн. Определены функциональные типы неологических УСК и тенденции фразообразования. Исследовано дальнейшее развитие УСК в анализированных языковых системах. Выделены наиболее активные процессы формирования фразеологизмов в периоды общественно-политических преобразований, когда происходит реструктуризация концептуальной картины мира.

Результаты работы дают возможность утверждать следующее. Переломные моменты истории отличаются непосредственным влиянием общественно-политических феноменов на тенденции формирования фразеологического фонда языка. Переходные периоды отражаются на экспрессивности фонда УСК, на их образном, эмотивном, оценочном аспектах как составных элементах концептуальной картины мира. Они влияют на направления экстенсификации тематических полей фразеологии. Важность изменений фразеологических средств номинации прямо пропорциональна масштабам общественных изменений. Переломные моменты истории отвечают лингвальным периодам, которые отличаются преобразованиями в концептуальной и лексико-фразеологической системах, они характеризуются ускорением процессов внутри системы УСК (напр., демократизационные сдвиги в европейских сообществах после первой мировой войны отразились на фразеологической системе языка соответственным перераспределением народных и литературно-книжных УСК). Они способствуют ускорению процессов возникновения неологизмов и архаизмов или историзмов.

Особенности формирования фразеологического фонда в отдельных языках определяются как чертами национального характера народов-носителей этих языков, так и спецификой их общественно-политических систем.

Исторические переломы непосредственно влияют на коэффициент номинативных, коммуникативно-эвристических, прагматических ФО, возрастает спрос на эвристические УСК и т.п. В переходные периоды увеличивается влияние наиболее активной социальной группы на фразообразование, возрастает роль индивида как субъекта фразообразования.

Во фразеологии языков разных семей в аналогичных общественно-политических условиях происходят однотипные изменения, дифференциация между которыми проявляется только в тех случаях, когда чётко выступают существенные отличия в государственном строе, национальной ментальности, а