Національний педагогічний університет

ім.М.П.Драгоманова

ХОРОШКОВСЬКА ОЛЬГА НАЗАРІВНА

УДК 373.1.02: 372.8

ЛІНГВОДИДАКТИЧНА СИСТЕМА ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ШКОЛАХ

З РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ ВИКЛАДАННЯ

13.00.02. — теорія і методика навчання української мови.

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Київ — 2000

Дисертацією є монографія

Робота виконана в лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки АПН України

Офіційні опоненти: —

Пентилюк Марія Іванівна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри українського мовознавства Херсонського державного педагогічного університету; —

Плющ Марія Яківна, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова;—

Коваль Ганна Петрівна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри початкового навчання Рівненського економіко-гуманітарного інституту.

Провідна установа — Південноукраїнський державний педагогічний університет ім.К.Д.Ушинського, кафедра теорії і методики дошкільного виховання (м. Одеса).

Захист відбудеться 07.12.2000 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.07. в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9).

З дисертацією (монографією) можна ознайомитись у науковій частині Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9).

Автореферат розіслано 05.11. 2000 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Козачук Г.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. З набуттям українською мовою статусу державної вона стала предметом вивчення у всіх навчальних закладах України, в тому числі й у школах етнічних меншин. Зростає її роль як засобу спілкування і співробітництва громадян усіх національностей, що мешкають в Україні. У Державній програмі розвитку української та інших мов в Українській РСР на період до 2000р., спрямованій на реалізацію Закону про мови, ставиться завдання всебічно сприяти відновленню і функціонуванню української мови у навчально-виховних закладах, зазначається, що з цією метою необхідно розробити "науково-педагогічні основи системи навчання української мови в різних типах національної школи". Пропонована нами робота стосується розробки лінгводидактичної системи початкового навчання української мови у школах з російською мовою викладання, що має значення і для шкіл інших етнічних меншин України.

Слід зазначити, що навчання української мови як другої, близькоспорідненої, розпочалося ще в 20-х рр., однак спеціальних досліджень навчального процесу не проводилось аж до 50-х. Наявні лише окремі статті, присвячені проблемам паралельного навчання української та російської мов (Л.О.Булаховський) і труднощам, які виникають при цьому (О.Прозоровський) та дослідження КанюкиС.М. (1958 р.), в якому зроблено спробу класифікації лексики української мови у порівнянні з російською. У кінці 50-х рр. проблеми, пов'язані з навчанням близькоспоріднених мов, усе більше привертають увагу методистів, учителів. У періодичній пресі друкується низка статей, присвячених цій проблемі (ЗарицькийС.А., МірошникД.І., ПасхінаО.В., ТищенкоМ.К., ШахновичМ.Д.). У 60-х роках робиться спроба аналізу проблеми становлення методики навчання російської й української мов (ГорбунцоваТ.Ю., МасальськийВ.І., ЧередниченкоІ.Г.), проводиться дослідження явищ міжмовної інтерференції (БогушА.М.). Однак лише починаючи з 70-х років, у лабораторії навчання і виховання молодших школярів Інституту педагогіки розпочинається систематичне дослідження особливостей навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання (ХорошковськаО.Н., КутенкоЛ.О., КоршунТ.В.). Одночасно досліджуються й проблеми методики навчання української мови як другої й у середніх класах (БіляєвО.М., Пентилюк М.І., КоломійченкоО.Ф., ІваненкоВ.К., ТиховаВ.І.). Здійснюються дослідження, що стосуються методики навчання російської мови в школах з українською мовою викладання на початковому етапі (АндрієвськаГ.А., КовальГ.П., ЛапшинаІ.М., ТруноваВ.А. та ін.) та в середній ланці (ГолобородькоЄ.П., ІваницькаГ.М., МельниченкоІ.М., МісяцьН.К., ПаламарЛ.М., ПасхінаО.В., ПашківськаН.А. та ін.).

На сьогодні з'ясовано окремі проблеми, що стосуються збагачення й активізації словникового запасу учнів (Л.О.Кутенко) та відбору слів на початковому етапі засвоєння української мови як другої (Т.В.Коршун), особливостей формування орфографічних умінь (О.Н.Хорошковська), створено на науковій основі програми і підручники для 1-4 (1-3) класів шкіл з російською мовою викладання. Разом з тим не було розроблено з позицій системного підходу методологічних і теоретичних засад методики та самої методики навчання. Ці питання набувають особливої актуальності в умовах реформування загальноосвітньої середньої школи і переходу початкової на новий зміст і структуру та реалізації нових цілей навчання мови, визначених у проекті Державного стандарту мовної освіти. Актуальність зазначеної проблеми підсилюється тим, що українська мова стала предметом викладання у школах усіх етнічних меншин України, а теорія і практика її навчання перебувають у процесі становлення.

Таким чином, актуальність проблеми зумовлена соціально-педагогічними умовами і соціальними запитами суспільства, зміною цілей і функцій мовної освіти. Все це створило об'єктивну потребу в розробці теми "Лінгводидактична система початкового навчання української мови у школах з російською мовою викладання".

Осмислення досвіду навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання, зростаюча роль її як державної, проблеми, пов'язані з системним підходом до організації навчального процесу, спонукали нас до діалектичної оцінки напрацьованого в цій галузі в Україні та за її межами, що дало змогу розробити теоретичну базу нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження було складовою частиною планової теми лабораторії навчання і виховання молодших школярів Інституту педагогіки АПН України й стосувалося проблеми "Розробка базового компоненту початкової освіти та його методичного забезпечення" (Державна реєстрація №01960008100) .

Мета роботи полягає в теоретичному й експериментальному обгрунтуванні лінгводидактичної системи навчання української мови як другої, близькоспорідненої, у початкових класах.

Реалізуючи поставлену мету, ми виходили з гіпотези, що навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання буде ефективнішим за умови забезпечення системного підходу до організації навчального процесу з урахуванням:

— основних цілей навчання;

— дидактичних і лінгводидактичних принципів;

— структурування змісту навчання та типології уроків, визначеної на основі порівняльного аналізу навчального матеріалу в обох мовах; —

лінгвістичних, психологічних, психолінгвістичних особливостей засвоєння української мови як другої, близькоспорідненої;

— методів та систем навчальних вправ, які відповідають основним цілям навчання та типології уроків і зумовлюються змістом, етапом та особливостями засвоєння навчального матеріалу української мови.

Об'єктом дослідження є процес навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання, а предметом — лінгводидактична система навчання української мови як другої.

Завдання дослідження:

1. Зробити всебічний аналіз стану проблеми в літературі та практиці навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання.

2. Визначити психологічні, лінгвістичні та психолінгвістичні особливості засвоєння української мови як другої та лінгводидактичні принципи її вивчення.

3. З'ясувати критерії відбору змісту навчального матеріалу та оптимізувати його.

4. Проаналізувати і відібрати методи та прийоми навчання української мови як другої і визначити типологію уроків.

5. Розробити цілісну лінгводидактичну систему навчання української мови як другої, близькоспорідненої, у початкових класах та експериментально перевірити її ефективність.

Для реалізації поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:

Теоретичні — теоретичний аналіз і синтез (використовувався на етапі визначення цілей, об'єкта і предмета, гіпотези і завдань дослідження, а також при розробці і науковому обгрунтуванні теоретичних основ лінгводидактичної системи навчання української мови як другої); історико-логічні (на етапі опрацювання літератури з проблеми дослідження та моделювання навчального процесу). Емпіричні — діагностичні (бесіди з учителями й учнями, анкетування), обсерваційні (спостереження за навчальним процесом), експериментальні (педагогічний експеримент).

Теоретико-методологічною основою дослідження є загальна теорія систем як міждисциплінарна галузь наукового знання, положення сучасної філософії про пізнання, взаємозв'язок і взаємозумовленість усіх явищ і процесів; праці вітчизняних та зарубіжних лінгвістів (БулаховськийЛ.О., БілодідІ.К., ВиноградовВ.В., ГвоздєвО.М., ЖовтобрюхМ.А., ЄрмоленкоС.Я, МацькоЛ.І., Плющ М.Я., ТоцькаЛ.І., ШахматовО.О.) про мову як систему, що виявляється у взаємозв'язках мовних явищ; праці психологів і психолінгвістів (АндрієвськаВ.В., БєляєвБ.М., ВиготськийЛ.С., ЖинкінМ.І., ЗимняІ.А., КостюкГ.С., ЛеонтьєвО.О., РубінштейнС.Л., СиницяІ.О., СупрунА.Є., УзнадзеД.М.), що стосуються особливостей засвоєння другої мови, мови і мовлення, теорії мовленнєвої діяльності.

До уваги бралися також праці дидактів та лінгводидактів (АлексюкА.М., БабанськийЮ.К., ДаниловМ.О., СавченкоО.Я.; БіляєвО.М., ВашуленкоМ.С., ГородиловаГ.Г., КовальГ.П., ЛадиженськаГ.О., МасальськийВ.І., ПаламарЛ.М., ПашківськаН.А., ПлискоК.М., ФедоренкоЛ.П., УспенськийБ.М., ШанськийМ.М.), що стосувалися як загальних питань теорії навчання (принципів, методів, організації уроку), так і конкретних, пов'язаних з удосконаленням методики навчання рідної і другої мов, а також концептуальні положення, що стосуються мовної освіти на сучасному етапі розвитку школи.

Дослідження зазначеної проблеми розпочато у 1972 р. Воно проводилося поетапно понад 25 років за участю і під керівництвом автора.

На І етапі (1972-1979 рр.) — здійснювався теоретико-методичний аналіз практики навчання української мови як другої, близькоспорідненої, та досліджувалась ефективність формування орфографічних умінь і навичок молодших школярів.

На ІІ етапі (1980-1990 рр.) — проводилось удосконалення й переконструювання змісту навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання, досліджувалась ефективність навчального процесу в умовах 4-річної початкової школи та розроблялися теоретичні основи методики.

На ІІІ етапі (1991-1999 рр.) — була створена й науково обгрунтована цілісна лінгводидактична система початкового навчання української мови як другої, близькоспорідненої.

Недостатній рівень навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання та низька результативність знань, умінь і навичок, а також нерозробленість проблеми в літературі зумовили мету першого етапу експерименту: вивчити стан навчання української мови як другої у початкових класах та рівень знань, умінь і навичок учнів з цього предмета; проаналізувати лінгвістичну, лінгводидактичну, психологічну та психолінгвістичну літературу з проблем, що стосуються дослідження.

Низький рівень усного мовлення та орфографічної грамотності учнів з української мови зумовили необхідність вивчення процесу формування орфографічних умінь і навичок під час засвоєння української мови як другої, близькоспорідненої, у початкових класах, на основі чого була захищена кандидатська дисертація (1977 р.), зроблено ряд теоретичних і практичних висновків, які були враховані у нашій наступній роботі. Це, зокрема, орієнтація на усне мовлення як першооснову писемного, виявлення взаємозв'язку і взаємозалежності між рівнем розвитку усного українського мовлення та рівнем орфографічних умінь і навичок. У програмах і підручниках для 2 класу[44-28] були уточнені деякі терміни і визначення, внесені корективи у зміст навчання. Одержані на цьому етапі дані публікувались у періодичній пресі [59-69], висвітлювались у виступах перед учителями й методистами, на республіканських і міжнародних конференціях [107].

На другому етапі (1980-90 рр.) відповідно до плану наукової роботи лабораторії розпочалося вивчення можливостей переходу початкової школи на навчання з 6-ти років. Перед нами було поставлено завдання визначити оптимальний зміст навчання та структурувати його, а також дослідити методи і прийоми навчання української мови як другої у 1-4 класах, системи вправ та урок як основну форму навчання.

Експеримент проводився у Волноваському районі Донецької та м.Орджонікідзе Дніпропетровської областей. Дослідним навчанням були охоплені всі початкові класи шкіл з російською мовою викладання (близько 5 000 учнів). У процесі підготовки та проведення експериментальної роботи було з'ясовано критерії відбору змісту, основним з яких став порівняльний аналіз двох мовних систем — російської й української — та здійснено його відбір і структурування за роками навчання. У програму було введено розділ "Усне мовлення" (1 клас). Під час експерименту апробовано нові підходи до проведення навчального процесу та способи презентації мовного матеріалу в підручниках залежно від ступеня збігу його змісту в обох мовах, типи й структура уроків української мови. На цьому етапі завершено розробку експериментальних програм [45] і пробних підручників з української мови для 1-4 кл. шкіл з російською мовою викладання [29-31] та методичних рекомендацій для вчителів [2-5], де дослідник виступає як провідний автор і керівник авторських колективів. Були створені навчальні комплекси, які включали, крім вищезазначеного, картини з розвитку мовлення [13], звуковий посібник до уроків українського мовлення (1 клас) [12], таблиці з орфографії і граматики [10, 11], діафільм [14], а також програми з української мови як другої для педучилищ, цільових курсів ІУУ та програми відповідного спецкурсу для педфакультетів педагогічних інститутів [46, 51, 54].

На третьому етапі (1991-99 рр.) узагальнювалися дані, що стосуються теорії і практики навчання української мови як другої, розроблялася цілісна лінгводидактична система навчання та експериментально перевірялася її ефективність. Вихідними позиціями дослідження на цьому етапі стали:—

Державна програма розвитку української та інших мов в Українській РСР на період до 2000 року (1991 р.);—

Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ ст.), 1994 р.; —

Концепція мовної освіти в Україні (1994, 1996 рр.);—

Закон про українську мову як державну (1997 р.);—

Комплексні заходи щодо всебічного розвитку і функціонування української мови (1997р.);

— Проект Державного стандарту з української мови, в якому сформульовано нові підходи до визначення змісту мовної освіти (1997 р.).

Як уже зазначалося, розроблені нами зміст і методика навчання української мови вперше було апробовано у 80-х роках на базі шкіл з російською мовою викладання Волноваського району Донецької області та м.Орджонікідзе Дніпропетровської. Дослідне навчання підтвердило їх високу результативність. У зв'язку з поставленими завданнями на третьому етапі було завершено роботу над методикою (1997 р.), теоретичну базу якої становили лінгвістичні, психологічні та психолінгвістичні особливості засвоєння української мови, а також дидактичні й лінгводидактичні основи. Методика була складовою частиною лінгводидактичної системи. Експериментальна перевірка її ефективності проводилась у школах м. Севастополя (1997-99 рр.). Оскільки досвід навчання української мови як другої у вчителів був відсутній (місто знаходилося під юрисдикцією Москви), нами разом із Севастопольським інститутом післядипломної освіти були проведені спеціальні курси з методики та ряд семінарів. Крім того, методистами ІПО проводилися щотижневі консультаційні дні. Результати першого року навчання описані у статті нашої пошукачки Савельєвої Н.В. У квітні 1998/99 навчального року за спеціально розробленими завданнями було проведено контрольний зріз рівня сформованості умінь і навичок з української мови в учнів 2-3 класів. Всього було охоплено 20 шкіл м. Севастополя: 380 учнів 2-х і 223 — 3-х класів. Аналіз контрольних робіт, які передбачали виявлення якості умінь і навичок з орфографії (2 клас) і граматики (3 клас), показали, що вони становили у 2-х класах близько 70 відсотків, у 3-х — 71,7. За успіхи у навчанні української мови у 1988/99 рр. 7 учителів міста нагороджені значком "Відмінник народної освіти".

Нині розроблені нами програма і методика навчання української мови як другої апробуються в педколеджі та на факультеті підготовки вчителів української мови Севастопольського ІПО.

Таким чином, лінгводидактична система є результатом багаторічної науково-дослідної роботи в галузі методики навчання української мови в початкових класах шкіл з російською мовою викладання. Зміст її викладено в монографії "Лінгводидактична система початкового навчання української мови у школах з російською мовою викладання" (К., 1999. - 305с.- 16,7 друк. арк.), яка представлена до захисту на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02. — теорія і методика навчання української мови.

Наукова новизна дослідження полягає у науковому й практичному обгрунтуванні цілісної лінгводидактичної системи навчання української мови як другої, близькоспорідненої, у початкових класах, яка включає теоретичні засади (цілі, зміст, принципи, методи і прийоми, системи вправ, типологію уроків) та методику навчання.

У процесі дослідження визначено: критерії відбору та зміст навчання української мови як другої, лінгводидактичні принципи, особливості засвоєння української мови російськомовними учнями, методи і прийоми навчання та системи вправ, типологію уроків залежно від ступеня збігу відповідного навчального матеріалу російської й української мов, та розроблено методику з урахуванням основних цілей навчання.

Теоретичне значення дослідження полягає у:—

визначенні лінгводидактичних принципів навчання української мови як другої;—

відборі й обгрунтуванні найоптимальніших методів та прийомів навчання, видів і систем вправ;—

розробці типів і структури уроків української мови як другої, близькоспорідненої; —

науковому обгрунтуванні критеріїв відбору змісту навчального матеріалу і вимог, які ставляться до підручників з української мови як другої, близькоспорідненої;—

з'ясуванні лінгвістичних, психологічних та психолінгвістичних засад методики.

Розроблені теоретичні положення мають значення не тільки для навчання української мови у школах з російською мовою викладання, але й у школах з викладанням іншими національними мовами.

Практичне значення дослідження визначається його спрямованістю на підвищення ефективності навчання української мови як другої. Розроблено зміст та методику навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання, запропоновано типологію уроків. Результати дослідження використані в програмах і підручниках з української мови для 1-3 (1-4) класів шкіл з російською мовою викладання та в методичних посібниках для учителів. Вони можуть бути корисними при розробці змісту та методики навчання української мови в школах з іншими мовами навчання, а також при підготовці спецсемінарів і спецкурсів, програм з методики української мови як державної для педагогічних вузів.

Особистий внесок автора зумовлюється власним підходом до розробки лінгводидактичної системи початкового навчання української мови у школах з російською мовою викладання. Дисертант опублікував за матеріалами дослідження понад 100 наукових праць, у тому числі програми, підручники, методичні посібники, статті. Текст монографії "Лінгводидактична система початкового навчання української мови у школах з російською мовою викладання" написано автором одноосібно.

Вірогідність результатів дослідження та їх обгрунтування забезпечувалися використанням комплексу методів, адекватних його меті та завданням, кількісним і якісним аналізом результатів навчання, перевіркою здобутих висновків у масовій практиці.

Апробація роботи. Розроблена лінгводидактична система знайшла своє втілення у програмах, підручниках, методичних посібниках з української мови для 1-4 (3) класів шкіл з російською мовою навчання.

Програми й підручники пройшли широку апробацію у школах України, дістали схвальну оцінку педагогічної громадськості. Підручники затверджені Міністерством освіти як стабільні.

Основні положення нашого дослідження обговорювалися на щорічних наукових конференціях Інституту педагогіки АПН України, всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, а також курсах і семінарах для вчителів м.Києва й області, міст Запоріжжя, Донецька, Херсона, Севастополя та ін. Результати науково-дослідної роботи систематично висвітлювались у фахових журналах.

Публікації автора видані у вигляді монографії і методичних посібників та рекомендацій [1-27], підручників [28-43], програм [44-58], наукових статей [59-106], тез виступів [107-110]. Усього наукових публікацій — 110. Із них за темою дослідження — 110.

У монографії проблема дослідження розкривається за такими напрямами:—

визначення методологічних та теоретичних засад дослідження;—

аналіз стану проблеми в теорії та практиці навчання;

·