СТОРЧОУС ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 632.7:633.1+631+91

КОРЕНЕВІ ГНИЛІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ТА МІКРОФЛОРА ГРУНТУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ГЕРБІЦИДІВ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.11 — фітопатологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі захисту зернових культур від хвороб та шкідників Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук.

Науковий керівник – кандидат біологічних наук

Лисенко Сергій Володимирович,

Інститут захисту рослин УААН,

завідувач відділом захисту зернових культур

від хвороб та шкідників

Офіційні опоненти – доктор сільськогосподарських наук, доцент

Шевчук Валентина Костянтинівна,

Кам’янець-Подільський державний педагогічний

університет, в.о. професора кафедри біології

кандидат сільськогосподарських наук

Ковалишина Ганна Миколаївна,

Миронівський інститут пшениці,

завідуюча відділом захисту рослин.

Провідна установа – Білоцерківський державний аграрний університет,

м. Біла Церква.

Захист відбудеться “22” вересня 2000 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 11, навчальний корпус № 10.

Автореферат розісланий “18” серпня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із найважливіших напрямів розвитку сільського господарства є підвищення ефективності зернового комплексу України.

В останні роки спостерігається погіршення фітосанітарного стану посівів озимої пшениці. Зокрема зросла шкодочинність бур'янів та хвороб. Серед останніх чільне місце займають кореневі гнилі (Бабич А.О., Борона В.П., Задорожний В.С., Карасевич В.В., 1997; Лисенко С.В., 1996). Широка розповсюдженість, зв'язок з грунтом, відсутність вузької спеціалізації в ураженні рослин-господарів обумовлюють постійну наявність в агроценозах зернових колосових культур грибів - збудників кореневих гнилей. Внаслідок ураження хворобою недобір урожаю пшениці може сягати від 5,6 до 50% (Віннічук Т.С., 1993). А в умовах епіфітотії втрати урожаю на окремих полях досягають 70% (Темнохуд Н.П., 1985).

В системі інтегрованого захисту озимих зернових культур одним із основних методів є застосування хімічних засобів захисту рослин, у тому числі й гер--біцидів. Однак систематичне застосування гербіцидів – хімічних сполук із високою фізіологічною активністю – негативно впливає на мікрофлору грунту, що в свою чергу призводить до змін фунгістазису грунту (Болотний А.В., Строй А.М., 1992). Потрапляючи в грунт, вони проявляють нейтральний, стимулюючий або інгібуючий вплив на компоненти мікрофлори грунту, в тому числі і на збудників кореневих гнилей озимої пшениці. В зв'язку з цим виникла необхідність у вивченні впливу гербіцидів на грунт, як екологічного середовища для збудників кореневих гнилей.

Мало вивченими залишаються питання особливостей патогенезу кореневих гнилей, видового складу збудників в північному Лісостепу України. Порівняльна оцінка ефективності гербіцидів нового асортименту, з врахуванням їх впливу на ґрунтову мікрофлору, дозволить оптимізувати їх застосування.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконана в рамках галузевих і державних програм: "Розробити зональні системи інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів, що забезпечують оптимізацію фітосанітарного стану агроценозів і зниження втрат врожаю" (номер державної реєстрації 01970012341); "Сформувати асортимент нових пестицидів, розробити та удосконалити технології їх застосування" (номер державної реєстрації 01970012336).

Мета і завдання досліджень. У зв’язку із зростанням значимості кореневих гнилей озимої пшениці виникла необхідність вивчення етіології захворювання в умовах застосування гербіцидів.

Метою досліджень було вивчення особливостей розвитку збудників кореневих гнилей озимої пшениці та ґрунтової мікрофлори при застосуванні гербіцидів в умовах північного Лісостепу. Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання:

-

-

-

-

-

-

Наукова новизна одержаних даних. В умовах північного Лісостепу виявлено такі типи кореневих гнилей озимої пшениці: офіобольозна, церкоспорельозна, ризоктоніозна та фузаріозна коренева гниль. Визначено інтенсивність їх розвитку на фоні застосування гербіцидів. Встановлено види грибів - збудників хвороби: Gaeumannomyces graminis (Sacc.) von Arx. et Olivier, Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron) Deighton, Rhizoctonia cerealis van der Hoeven, Fusarium spp. Виявлено фунгітоксичну дію окремих гербіцидів на збудників кореневих гнилей в чистій культурі. Вперше в умовах зони досліджень виявлено вплив гербіцидів на динаміку чисельності різних груп мікроорганізмів та на деякі види ґрунтової мікрофлори. Встановлено, що внесення гербіцидів в посіви озимої пшениці не призводить до порушень екологічної рівноваги в агроценозі. Визначено видовий склад основних бур’янів в посівах озимої пшениці в північному Лісостепу. Проведена порівняльна оцінка ефективності гербіцидів проти бур'янів.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені основні патогени, їх поширення, типи проявлення хвороби і вплив гербіцидів на її розвиток в умовах північного Лісостепу України. Здійснена порівняльна оцінка біологічної та господарської ефективності гербіцидів з урахуванням їх впливу на ґрунтову мікрофлору.

За результатами досліджень одержаних у відділі захисту зернових культур від хвороб та шкідників гербіцид трезор 60% з.п. зареєстрований Укрдержхімкомісією для захисту посівів озимої пшениці від бур’янів і набув широкого застосування.

Гербiциди, що вивчались пройшли виробничу перевiрку на посiвах озимої пшениці в КСП агрокомбінаті "Тарасівський" Київської області на площі
20 га.

Особистий внесок здобувача. Автор безпосередньо брав участь у плануванні і проведенні дослідів та експериментів, спостережень, аналітичній роботі, обробці даних, підготовці матеріалів до друку.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися і обговорювалися на науково-виробничій конференції “Эколого-экономические основы усовершенствования интегрированных систем защиты растений от вредителей, болезней и сорняков” (Минск-Прилуки, БелНИИЗР, 14-16 февраля, 1996 года), міжнародній науковій конференції “Современные проблемы микологии, альгологии и фитопатологии” (Москва, 21-23 апреля, 1998 года), науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів "Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів в сучасних економічних та екологічних умовах" (ІЗР УААН, 13-14 березня, 1996 року), засіданнях вченої ради ІЗР УААН (1995,1996, 1997, 1998 рр.). В цілому дисертація заслухана і обговорена на розширеному засіданні відділу захисту зернових культур від хвороб та шкідників ІЗР УААН, на засіданні вченої ради Інституту захисту рос-лин УААН в 2000 році.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових робіт.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 112 сторінках машинописного тексту. Дисертація складається із вступу, загальної характеристики роботи, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, 3 розділів експериментальної частини, висновків, переліку посилань, додатку. В дисертації міститься 15 таблиць, 26 рисунків. Перелік літературних джерел охоплює 261 найменувань, в тому числі 142 іншомовних.

Висловлюю щиру подяку кандидатові сільськогосподарських наук Чабану Василю Сидоровичу за допомогу в завершенні роботи та підготовці її до захисту.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

На основі узагальнення даних літератури висвітлена історія вивчення, розповсюдження і шкодочинність кореневих гнилей озимої пшениці в різних еколого-географічних районах вирощування культури. Приведені дані про вплив гербіцидів, що належать до різних хімічних груп, на хвороби зернових культур та мікрофлору грунту.

2. МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконувалась протягом 1995-1997 рр. на дослідних полях ІЗР УААН у Баришівському районі Київської обл., у відділі захисту зернових культур від хвороб та шкідників ІЗР УААН, кафедрі мікробіології і вірусології НАУ, Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного.

Район проведення досліджень за агрокліматичним районуванням знаходиться в північному Лісостепу України, який характеризується помірно континентальним кліматом. Грунти на дослідних полях переважно сірі опідзолені, за механічним складом піщано-легкосуглинкові. Вміст гумусу-2,3%, рН сольової витяжки-6,8.

При проведенні лабораторно-польових дослідів використані загальноприйняті методики проведення досліджень (Дудка И.А., Вассер С.П., Элланская И.А. и др., 1982; Доспехов Б.А., 1985).

Облік ураження озимої пшениці кореневими гнилями здійснювали в фазі колосіння та воскової стиглості за змішаною шкалою ВІЗР (Омелюта В.П., Григорович І.В., Чабан В.С. та ін., 1986). Проби рослин відбирали на двох суміжних рядках завдовжки 0,5м в чотириразовій повторності. Видовий склад збудників кореневих гнилей озимої пшениці вивчали за морфологічними особливостями кожного з видів, виділених з уражених органів, за допомогою мікроскопів МБД-6 та “Nicon” (Билай В.И., 1977).

Відбір зразків грунту для мікологічного аналізу проводили на 5-ту, 30-ту та 70-ту добу після застосування гербіцидів згідно загальноприйнятої методики (Методические рекомендации…, 1982). Аналіз мікрофлори грунту проводили методом грунтових розведень, що включає посів грунтової суспензії на поживні середовища. Для культивування актиноміцетів використовували крохмально-аміачний агар, грибів - картопляно-глюкозний агар та середовище Чапека, для бактерій - м’ясо-пептонний агар.

Оцінку фунгіцидної активності гербіцидів на окремі види грибів в умовах in vitro проводили за методикою Голишина Н.М (1970).

Ступінь забур’яненості дослідних ділянок визначали 4-5 основними видами бур’янів (Костюковський М.Г., Гончаренко М.П., Ушакова Л.Т., 1992). Обліки проводили на площадках 0,25м2 (50х50см), повторність чотириразова. Ефективність застосування гербіцидів визначали по відношенню до контрольного варіанту (Велецкий И.М., 1989).

Оцінку впливу гербіцидів на технологічні та посівні якості зерна озимої пшениці проводили за методикою Жемела Г.П., Кучумова Л.П., Аниканова З.Ф., (1988).

Урожай визначали за допомогою пробних снопів з площі 0,25м2 , повторність чотириразова (Методические указания…, 1987).

Статистичну обробку експериментальних даних здійснювали методом дисперсійного аналізу (Доспехов Б.А., 1985) з використанням ПЕОМ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3. РОЗВИТОК КОРЕНЕВИХ ГНИЛЕЙ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ГЕРБІЦИДІВ В УМОВАХ

ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

3.1. Поширення, типи кореневих гнилей і особливості

їх прояву на фоні застосування гербіцидів

Проведеними обстеженнями і аналізом відібраних зразків встановлено, що в умовах північного Лісостепу України кореневі гнилі озимої пшениці - широко розповсюджене захворювання. Візуальними обліками уражених рослин і наступним виділенням збудників кореневих гнилей у чисті культури виявлено, що посіви озимої пшениці уражують 4 типи кореневих гнилей: офіобольозна, церкоспорельозна, ризоктоніозна і фузаріозна. Дослідження показали, що застосування гербіцидів не призводить до змін в симптомах ураження озимої пшениці. Зовнішні симптоми даних типів кореневих гнилей не відрізнялись від ідентичних типів хвороби виявлених рядом авторів в різних грунтово-кліматичних зонах України. Загнивання кореневої системи та прикореневої частини стебла в умовах північного Лісостепу України відбувалося по типу сухої гнилі.

Застосування гербіцидів, діючі речовини яких належать до різних класів хімічних сполук, не впливало на розвиток і розповсюдження кореневих гнилей озимої пшениці. Протягом проведення досліджень (1995-1997 рр.) у фазу колосіння та воскової стиглості різниці між контролем і варіантами, де застосовували гербіциди, щодо поширення і розвитку кореневих гнилей не виявлено (табл.1).

Таблиця 1 – Ураженість озимої пшениці кореневими гнилями після

застосування гербіцидів (сорт Поліська 90, КСП “Баришівське”,

Київська обл., 1995-1997 рр.)

Варіант досліду | Фаза колосіння | Фаза воскової стиглості

поширення, % | розвиток, % | поширення, % | розвиток, %

Контроль | 20,6 | 10,5 | 53,7 | 36,2

Дікопур Ф,

72% в.р., 1,0 л/га | 19,0 | 9,2 | 49,8 | 33,0

Трезор, 60% з.п., 1,2 кг/га | 20,1 | 8,5 | 53,4 | 36,2

Лентипур,

70% с.к., 1,5 л/га | 21,4 | 10,6 | 54,0 | 35,4

Лентипур,

70% с.к., 2,0 л/га | 19,7 | 8,8 | 48,6 | 33,2

НІР05 | Fф<Fт | Fф<Fт | Fф<Fт | Fф<Fт

3.2. Видовий склад збудників кореневих гнилей

при застосуванні гербіцидів

В результаті досліджень з уражених гниллю тканин кореневої системи та прикореневої частини стебла озимої пшениці виділено значну кількість грибів, що належать в основному до родів Fusarium, Pseudocercosporella, Rhizoctonia, Gaeumannomyces, Alternaria, Penicillium, Mucor. Серед них найбільш активними збудниками кореневої гнилі є гриби із роду Fusarium, Pseudocercosporella, Rhizoctonia і Gaeumannomyces, а решта належить до слабоактивних видів, що складають вторинну мікрофлору кореневої гнилі озимої пшениці.

На основі аналізу результатів проведених досліджень виявлені незначні відмінності за частотою ізоляції збудників кореневої гнилі після застосування гербіцидів (табл. 2).

Відмінності в частоті виявлення збудників, на нашу думку, пов’язані не з прямою дією гербіцидів на патогени, а опосередковано, за рахунок мінливості мікроклімату посіву в результаті знищення бур’янів.

4. ВПЛИВ ГЕРБІЦИДІВ НА МІКРОФЛОРУ ГРУНТУ

РИЗОСФЕРИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

4.1. Вплив гербіцидів на кількісний склад

таксономічних груп мікроорганізмів

Відомо, що головним біологічним фактором, який контролює розвиток збудників кореневих гнилей є грунтова мікрофлора (Чулкина В.А., 1979). У зв’язку з цим були проведені дослідження по вивченню впливу гербіцидів на мікрофлору грунту ризосфери озимої пшениці.

Дослідженнями встановлено, що всі гербіциди впливали на чисельність різних таксономічних груп мікроорганізмів (рис. 1). На 5-й день відмічено

Таблиця 2 – Видовий склад збудників кореневих гнилей озимої пшениці при застосуванні гербіцидів

(сорт Поліська 90, КСП “Баришівське”, Київська обл., 1995-1997 рр.)

Варіант | Фаза розвитку культури | Виділено ізолятів, %

Fusarium culmorum (W.G.Sm) Sacc. | F.oxyspoShlecht. emend. Shid. et Hans. | F.avena(Fr.) Sacc. | F.sporotriBilai | F.sambuFuck. | F.gibboApp. et Wr. emend. Bilai | F.gramineSchwabe | Інші види

Контроль | колосіння | 14,5 | 16,2 | 14,8 | 17,0 | 2,1 | 3,8 | 9,2 | 22,4

воскова стиглість | 16,2 | 17,6 | 12,2 | 14,3 | 1,2 | 1,5 | 6,4 | 30,6

Дікопур-Ф, 72% в.р.,

1,0 л/га | колосіння | 12,6 | 14,3 | 15,2 | 17,8 | 1,3 | 2,5 | 10,2 | 26,1

воскова стиглість | 15,3 | 18,2 | 10,5 | 12,2 | 0,7 | 1,2 | 8,7 | 33,2

Трезор,

60% з.п.,

1,2 кг/га | колосіння | 16,5 | 15,7 | 13,7 | 16,2 | 0,5 | 2,6 | 12,4 | 22,4

воскова стиглість | 18,5 | 18,2 | 9,4 | 17,3 | 0,2 | 0,7 | 7,1 | 28,6

Лентипур, 70% с.к.,

1,5 л/га | колосіння | 15,3 | 18,8 | 15,2 | 18,4 | 1,2 | 2,3 | 6,8 | 22

воскова стиглість | 15,8 | 20,2 | 10,5 | 16,7 | 0,5 | 1,2 | 5,0 | 30,1

Лентипур, 70% с.к.,

2,0 л/га | колосіння | 17,5 | 15,4 | 13,8 | 16,9 | 2,0 | 3,2 | 10,5 | 20,7

воскова стиглість | 18,7 | 18,4 | 9,7 | 15,5 | 1,2 | 1,5 | 7,5 | 27,5

НІР05 | колосіння | 1,9 | 1,7 | 1,0 | 0,8 | 0,6 | 1,2 | 2,4 | 1,6

воскова

стиглість | 2,3 | 2,5 | 2,8 | 2,9 | 0,2 | 0,3 | 2,4 | 3,0

Рис.1. Вплив гербіцидів на мікрофлору ризосфери озимої пшениці
(КСП “Баришівське”, Київська обл., 1995-1997 рр.)

зниження чисельності бактерій, актиноміцетів і грибів в 1,5-3,5 рази. На 30-й день встановлено підвищення чисельності різних груп мікроорганізмів до рівня контролю або вище його. На 70-й день розвиток мікроорганізмів відповідав контрольному рівню або перевищував його. Відновлення чисельності мікроорганізмів відмічено на 70-ту добу після застосування гербіцидів, отже внесення препаратів не призводить до порушень екологічної рівноваги в агроценозі.

4.2. Вплив гербіцидів на родовий склад грибів

ризосфери озимої пшениці

Пестициди широко застосовуються в сільськогосподарському виробництві і в сучасних умовах є постійно діючим екологічним фактором в життєдіяльності грунтових мікроорганізмів. Аналіз поведінки мікрофлори грунту в цих умовах має важливе значення для еколого-агрономічної оцінки наслідків хімічних обробок.

Дослідженнями виявлено вплив гербіцидів на склад грибів (рис. 2). На 5-й день у варіантах із застосуванням гербіцидів відмічено зменшення родів Fusarium, Alternaria, Trichoderma, Cladosporium, Rhizopus, Acremonium, Aspergillus, Mucor в 1,2-1,8 рази. Що стосується роду Penicillium, то його частка в загальній кількості грибів, навпаки збільшилась в 2,0-2,6 рази. На 30-й день ізоляція родів Fusarium, Acremonium, Aspergillus, Mucor, Cladosporium була практично на рівні контролю. Лише види роду Alternaria, Rhizopus ізолювались у меншій кількості. Аналіз грунту ризосфери на 70-й день показав, що родовий склад мікроміцетів відповідав контрольному рівню або дещо перевищував його. Виняток мали гриби родів Alternaria, Rhizopus, частка вилучення яких зменшилась в 1,5-2,0 рази.

Таким чином, перегрупування родового складу мікроміцетів ризосфери озимої пшениці й значне зниження чисельності відбувається на 5-й день після застосування гербіцидів. При цьому зменшується частка грибів родів Fusarium, Alternaria, Trichoderma, Cladosporium, Rhizopus, Acremonium, Aspergillus, Mucor і збільшується Penicillium. На 30-й день спостерігається тенденція до відновлення чисельності популяцій грибів. До кінця вегетаційного періоду, на 70-й день, чисельність видів відновлюється, а частка грибів роду Trichoderma збільшується.

5. ВПЛИВ ГЕРБІЦИДІВ НА РІСТ ЧИСТИХ КУЛЬТУР ЗБУДНИКІВ КОРЕНЕВИХ ГНИЛЕЙ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

В лабораторних умовах вивчено фунгітоксичну дію гербіцидів дікопуру Ф, 72% в.р., трезору, 60% з.п., лентипуру, 70% с.к., по відношенню до збудників кореневих гнилей Fusarium graminearum i Gaeumannomyces graminis (табл. 3). Збудники проявили неоднакову чутливість до гербіцидів. Виявлено 2 типи чутливості грибів до препаратів: абсолютна – відсутність росту гриба на поживному середовищі; відносна – зниження швидкості росту гриба. Гриб Gaeumannomyces graminis проявив абсолютну чутливість до дікопуру Ф і лентипуру та

Рис. 2. Вплив гербіцидів на родовий склад грибів ризосфери озимої пшениці (КСП “Баришівське”, Київська обл., 1995-1997 рр.)

Таблиця 3 – Вплив гербіцидів на ріст чистих культур грибів – збудників кореневих гнилей озимої пшениці

Гербіцид

(діюча речовина) | Норма вит-рати, кг,л/га | Концен-трація гер-бі-циду в поживно-му середо-вищі, % | Fusarium graminearum | Gaeumannomyces graminis

Діаметр колонії на 10 добу, мм | Гальмування рос-ту колонії гриба, % | Діаметр колонії на 10 добу, мм | Гальмування рос-ту колонії гриба, %

Контроль | Ї | Ї | 89,3 | 0 | 36,3 | 0

Дікопур Ф, 72% в.р. (2,4-Д дихлорфенокси-оцтова кислота у формі диме-тил-амінної солі) | 0,4 | 0,1 | 45,6 | 49,0 | 0 | 100

1,0 | 0,24 | 38,8 | 56,5 | 0 | 100

1,25 | 0,30 | 37,3 | 58,2 | 0 | 100

Трезор, 60% з.п. (2,4-Д дихлор-феноксиоцтова кислота, 59,6% + триасуль-фурон, 0,4%) | 0,5 | 0,1 | 45,6 | 49,0 | 38,0 | 0

1,0 | 0,24 | 42,8 | 52,1 | 37,5 | 0

1,5 | 0,30 | 39,6 | 55,6 | 33,6 | 7,4

Лентипур,

70% к.с.

(хлортолурон) | 0,4 | 0,1 | 39,5 | 55,7 | 0,9 | 97,5

1,5 | 0,35 | 27,5 | 69,2 | 0 | 100

2,0 | 0,46 | 26,3 | 70,5 | 0 | 100

НІР05 | 2,8 | 3,8

нечутливість до трезору. Гальмування росту Fusarium graminearum спричиняли всі гербіциди, але найбільше лентипур, найменше трезор. Отже, виявлено фунгітоксичну дію окремих гербіцидів на збудників кореневих гнилей в умовах in vitro.

6. ВИДОВИЙ СКЛАД БУР’ЯНІВ В ПОСІВАХ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ

6.1. Флористичний склад бур’янів в посівах озимої пшениці

Аналіз біологічної структури забур’яненості посівів показав, що серед бур’янів домінуюче положення займають двосім’ядольні види – 92%. Односім’ядольні види були представлені в межах 8%.

Найбільш поширеними, протягом періоду досліджень, серед дикорослих рослин були представники родин: лободових - 14,2-29,7%, гвоздикових – 6,2-26,7%, капустових – 5,3-26,0% та айстрових – 5,6-20,1%. Незначне розповсюдження між дикої флори мали березкові – 6,2% і фіалкові – 9,0%.

6.2. Ефективність застосування гербіцидів

в посівах озимої пшениці

При проведенні фітосанітарного обстеження виявлено, що ступінь засміченості посівів озимої пшениці коливався від сильного в 1995 році, до середнього в 1996-1997 роках. В результаті досліджень встановлено, що біологічна ефективність гербіцидів відрізняється по роках. В середньому найвища ефективність (96%) проти комплексу дводольних бур’янів у посівах озимої пшениці отримана при застосуванні трезору, 60% з.п. (1,2 кг/га) і лентипуру, 70% с.к. (2,0 л/га). Застосування дікопуру Ф, 72% в.р і лентипуру, 70% с.к. (1,5 л/га) призводило до загибелі бур’янів 95,6 і 87,6%, відповідно. Відмічена чутливість до гербіцидів домінуючих видів бур’янів: кучерявця Софії, талабана польового, лободи білої, редьки дикої, зірочника середнього. Залежно від гербіциду загибель бур’янів складала від 84,0 до 100%. Завдяки значній загибелі бур’янів у дослідах виявлено суттєву прибавку врожаю (табл. 4). Найвищі показники урожайності відмічено у варіантах, де застосовували дікопур Ф, 72% в.р. (1,0 л/га) і трезор, 60% з.п. (1,2 кг/га). Збережений урожай складав 0,27 т/га і 0,26 т/га відповідно.

Таблиця 4 – Господарська ефективність застосування гербіцидів на озимій пшениці (сорт Поліська 90, КСП “Баришівське”, Київська обл., 1995-1997 рр.)

Варіант | Норма витрати, л/га, кг/га | Урожайність, т/га | Збереже-ний уро-жай, т/га

1995 | 1996 | 1997 | середнє

Контроль | Ї | 3,94 | 4,86 | 3,76 | 4,18 | 0

Дікопур Ф, 72% в.р. (еталон) | 1,0 | 4,26 | 5,16 | 3,93 | 4,45 | 0,27

Трезор, 60% з.п. | 1,2 | 4,04 | 5,27 | 4,00 | 4,44 | 0,26

Лентипур, 70% с.к. | 1,5 | 4,18 | 5,02 | 3,88 | 4,36 | 0,18

Лентипур, 70% с.к. | 2,0 | 4,25 | 5,10 | 3,95 | 4,43 | 0,25

НІР05 | 0,23 | 0,14 | 0,12 | 0,11

Дослідженнями встановлено, що застосування гербіцидів обумовлює покращення технологічних показників і на посівні якості зерна впливу не мають.

Результати виробничої перевірки, проведеної в Київській області, КСП агрокомбінату “Тарасівський” свідчать, що застосування дікопуру Ф, 72% в.р. (1,0 л/га) сприяє знищенню дводольних видів бур’янів, при цьому врожай зерна становив 48,4 ц/га, затрати – 21,15 грн./га, вартість збереженого врожаю – 93,6 грн./га, чистий доход – 72,5 грн./га.

ВИСНОВКИ

1. Основними типами кореневих гнилей в зоні проведення досліджень є офіобольоз, церкоспорельоз, ризоктоніоз та фузаріозна коренева гниль, збудниками яких є гриби Gaeumannomyces graminis (Sacc.) von Arx. et Olivier, Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron) Deighton, Rhizoctonia cerealis van der Hoeven, Fusarium spp. Обробка гербіцидами не призводить до змін в патогенному комплексі збудників кореневих гнилей.

2. В умовах північного Лісостепу України ураження озимої пшениці кореневими гнилями спостерігається щорічно. Застосування гербіцидів дікопуру Ф, 72% в.р., 1,0 л/га, трезору, 60% з.п., 1,2 кг/га, лентипуру, 70% с.к., 1,5-2,0 л/га не впливає на інтенсивність розвитку та розповсюдження хвороби.

3. Гербіциди дікопур Ф, 72% в.р., 1,0 л/га, трезор, 60% з.п., 1,2 кг/га, лентипур, 70% с.к., 1,5-2,0 л/га не однаково інгібують розвиток мікроорганізмів різних таксономічних груп.

4. Негативний вплив гербіцидів на розвиток мікроорганізмів проявляється на 5-й день після застосування. До кінця вегетації культури чисельність мікроорганізмів відновлюється і досягає контрольного рівня або перевищує його.

5. Перегрупування родового складу мікроміцетів ризосфери озимої пшениці і значне зниження чисельності відбувається на 5-й день після застосування гербіцидів. При цьому зменшується частка грибів родів Fusarium, Alternaria, Trichoderma, Rhisopus, Acremonium, Aspergillus, Mucor, Cladosporium і збільшується Penicillium. На 30-й день спостерігається тенденція до відновлення чисельності популяцій грибів. До кінця вегетаційного періоду, на 70-й день, чисельність грибів відновлюється, а рівень популяції Trichoderma збільшується.

6. Встановлені фунгітоксичні властивості гербіцидів до збудників кореневих гнилей озимої пшениці Fusarium graminearum та Gaeumanomyces graminis. Виявлено два типи чутливості грибів до препаратів: абсолютна - відсутність росту гриба на поживному середовищі; відносна – зниження швидкості росту гриба. Гриб Gaeumanomyces graminis проявив абсолютну чутливість до дікопуру Ф, 72% в.р. і лентипуру, 70% с.к. та нечутливість до трезору, 60% з.п. Гальмування росту Fusarium graminearum спричиняли всі гербіциди, але найбільше лентипур, 70% с.к., найменше трезор, 60% з.п.

7. Встановлено видовий склад основних бур’янів в посівах озимої пшениці в північному Лісостепу. Домінуюче положення серед бур’янів займали двосім’ядольні види – 92%.

8. Застосування гербіцидів в посівах озимої пшениці сприяє знищенню двосім’ядольних видів бур’янів в середньому на 94,0%. Збережений урожай сягає від 0,18 до 0,27 т/га.

9. Гербіциди дікопур Ф, 72% в.р., 1,0 л/га, трезор, 60% з.п., 1,2 кг/га, лентипур, 70% с.к., 1,5-2,0 л/га не погіршують технологічні та посівні якості зерна озимої пшениці.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Гербіцид трезор, 60% з.п., 1,2 кг/га рекомендований для застосування в фазу кущення проти основних двосім’ядольних видів бур’янів (триреберник непахучий, кучерявець Софії, талабан польовий, лобода біла) на посівах озимої пшениці.

Список робіт, опублікованих за матеріалами дисертації

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Сторчоус І.М. Кореневі гнилі озимої пшениці та мікрофлора грунту при застосуванні гербіцидів в умовах північного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2000.

Вивчено розвиток та типи кореневих гнилей озимої пшениці після застосування гербіцидів. Визначена структура комплексу грибів – збудників хвороби. Вперше в умовах зони досліджень виявлено вплив гербіцидів на динаміку чисельності різних груп мікроорганізмів та на деякі види грунтової мікрофлори. Виявлена фунгітоксична дія окремих гербіцидів на збудників кореневих гнилей в чистій культурі. Визначена біологічна ефективність гербіцидів проти двосім’ядольних бур’янів в посівах озимої пшениці.

Ключові слова: озима пшениця, кореневі гнилі, гербіциди, мікрофлора, гриби.

Сторчоус И.Н. Корневые гнили озимой пшеницы и микрофлора почвы при использовании гербицидов в условиях северной Лесостепи України. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11 – фитопатология. – Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

Изучено развитие, распространение корневых гнилей озимой пшеницы после применения гербицидов. Выявлено, что посевы озимой пшеницы поражают 4 типа корневых гнилей: офиоболезная, церкоспорелезная, ризоктониозная и фузариозная корневые гнили. Установлены виды грибов – возбудители болезни: Gaeumannomyces graminis (Sacc.) von Arx. et Olivier, Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron) Deighton, Rhizoctonia cerealis van der Hoeven, Fusarium spp. Применение гербицидов, действующие вещества которых относятся к разным классам химических веществ, не влияло на развитие и распространение корневых гнилей озимой пшеницы. В фазы колошения, восковой спелости разницы между контролем и вариантами где применяли гербициды по распространению и развитию корневых гнилей не обнаружено.

В результате проведенных исследований установлено, что корневые и прикорневые гнили озимой пшеницы вызывают грибы которые принадлежат к родам Fusarium, Pseudocercosporella, Gaeumannomyces, Rhizoctonia, Alternaria, Penicillium, Mucor. Среди которых активными возбудителями заболевания являются Fusarium, Pseudocercosporella, Rhizoctonia, и Gaeumannomyces. Остальные грибы относятся к слабоактивным видам, которые представляют собой вторичную микрофлору корневой гнили озимой пшеницы.

Результаты исследований показали, применение гербицидов не влияет на видовой состав возбудителей корневых гнилей озимой пшеницы. Выявлены незначительные различия между частотой изоляции возбудителей заболевания.

Установлено влияние гербицидов на количественный состав таксономических групп микроорганизмов. Под действием гербицидов на 5-й день отмечено снижение численности бактерий, грибов и актиномицетов. Через 30 дней отмечено увеличение численности, а полное восстановление происходит на протяжении 70 дней.

Исследованиями установлено влияние гербицидов на состав грибов. После применения гербицидов отмечено снижение численности большинства видов грибов, за исключением грибов рода Penicillium. На протяжении 70 дней количественный и качественный состав грибов восстанавливался.

В условиях in vitro гербициды в концентрациях 0,1-0,30% угнетали рост грибов Fusarium graminearum, Gaeumannomyces graminis. Определена разная чувствительность возбудителей корневых гнилей озимой пшеницы к гербицидам. Выявлено 2 типа чувствительности грибов: 1) абсолютная – отсутствие роста гриба на питательной среде; 2) относительная – снижение скорости роста культуры гриба. Установлено наибольшее угнетающее действие на F. graminearum гербицида лентипур, 70% с.к., наименьшее – трезор, 60% с.п. Фунгицидное действие гербицидов отмечено относительно G. graminis. Гриб проявлял абсолютную чувствительность к гербицидам дикопур Ф, 72% в.р. и лентипур, 70% с.к. Препарат трезор, 60% с.п. не влиял на рост мицелия G. graminis. Таким образом, отмечено фунгитоксическое действие гербицидов на возбудителей корневых гнилей озимой пшеницы.

Установлен видовой состав сорной растительности в посевах озимой пшеницы. Определена эффективность гербицидов, изучено их влияние на технологические и посевные качества зерна озимой пшеницы.

Ключевые слова: озимая пшеница, корневые гнили, гербициды, микрофлора, грибы.

Storchous I.M. Winter wheat root rots and soil microflora after herbicide application under conditions of the northern Forest-Steppe of Ukraine. – Manuscript.

The thesis for a candidates degree of agriculture sciences, the speciality 06.01.11 – phytopathology. National Agrarian University, Kyiv, 2000.

The development and types of winter wheat root rots after herbicide application were investigated. The structure of fungal complex of disease pathogens was determined. For the first time in zone of investigations the influence of herbicides on dynamics of different groups of microorganisms and on several species of soil microflora was detected. Fungitoxicity of several herbicides on root rots pathogens in vitro was detected. Biological efficacy of herbicides against dycot weeds in winter wheat was evaluated.

Key words: winter wheat, root rots, herbicides, microflora, fungi.