МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ

ВЕРЕЩАГІН Сергій Ігорович

УДК 616.7-007-053.4:577.4

ПОРУШЕННЯ ФОРМУВАННЯ ОПОРНО-РУХОВОГО

АПАРАТУ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В

ПРОМИСЛОВИХ РАЙОНАХ ДОНБАСУ

14.01.21 – травматологія та ортопедія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому науково-дослідному інституті травматології та ортопедії державного медичного університету ім. М. Горького Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник – | доктор медичних наук, професор
Климовицький Володимир Гарійович
Донецький науково-дослідний інститут
травматології та ортопедії, директор інституту

Офіційні опоненти | доктор медичних наук, професор
Крись-Пугач Анатолій Павлович,
Український науково-дослідний інститут травматології та ортопедії, керівник Українського центру ортопедії та травматології дитячого та підліткового віку

Доктор медичних наук,
Герцен Генріх Iванович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, професор кафедри травматології та ортопедії

Провідна установа: | Харківський науково-дослідний інститут ортопедії та травматології ім. проф. М.І. Ситенка, МОЗ України, м. Харків.

Захист відбудеться "26" грудня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.606.01 при Українському науково-дослідному інституті травматології та ортопедії за адресою: 01601, м. Київ, вул. Воровського, 27

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту травматології та ортопедії за адресою:

01601, м. Київ, вул. Воровського, 27

Автореферат розісланий "17" листопада 2000 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук Улещенко В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах демографічної кризи охорона здоров’я дитячого населення є пріоритетним напрямом державної політики України.

Викликає занепокоєння негативна динаміка основних показників здоров’я дітей, що зберігається у нашій країні впродовж останніх років: збільшується їх первинна захворюваність та розповсюдженість хронічних хвороб, особливо кістково-м’язової системи, знижуються показники фізичного розвитку (Звіт МОЗ України, 1997; Комлик П.В. із співавт.,1994).

В період 1991-1998 років в Україні рівень захворюваності дітей хворобами кістково-м’язової системи збільшився на 76,6 % (Нагорна А.М., Грузєва Т.С., 1999). Звертає увагу поява у дітей ортопедичних захворювань, присутніх дорослому, або навіть організму, що старіє - остеохондроз, різні види остеопатій, та інші порушення структурно-функціонального стану кістково-м’язової системи (Демченко О.В., Шевченко С.Д., 1998; Коренєв М.М. із співавт., 1999; Лук’янова О.М., Поворознюк В.В., 1999).

Найбільшу частоту природжених пороків розвитку та захворювань опорно-рухового апарату спостерігають у дітей, що мешкають в екологічно несприятливих регіонах України, в тому числі і в Донбасі (Гур’єв С.О., 1995; Климовицький В.Г., 1998; Крисюк А.П., Куценок Я.Б., Меженіна Е.П., 1996; Усикова Т.Я. с соавт, 1995).

Вплив техногенного забруднення зовнішнього середовища на виникнення та перебіг ортопедичних захворювань у дитячому віці вивчали численні автори (Андрианов В.Л., Садофьева В.И., 1990; Афанасьев А.П. с соавт., 1997; Барабаш П.П. с соавт., 1995; Крисюк А.П. із співавт., 1997; Кувина В.Н., 1991; Резник Б.Я. с соавт.,1994; Садовой М.А., 1995; Смирнова Н.Г., 1994; Тихоненков Е.С. с соавт.,1996).

Проте, результати цих досліджень вирішували вузькі, конкретні задачі, що стосувалися окремих нозологічних форм захворювань або вікових груп, переважно, природжених захворювань кістково-м’язової системи у новонароджених та дітей першого року життя. До цього часу є недостатньо вивченою розповсюдженість та структура ортопедичних захворювань у дітей дошкільного віку в екологічно несприятливих регіонах. Не вирішені питання раннього виявлення захворювань та деформацій опорно-рухового апарату, що виникають у дітей в дошкільному віці. Відсутній єдиний погляд на характер лікувально-профілактичних заходів серед дитячого контингенту населення, що мешкає в умовах промислового забруднення зовнішнього середовища.

Тому є очевидною актуальність пошуку інформативних критеріїв первинної діагностики порушень формування опорно-рухового апарату у дітей дошкільного віку в екологічно несприятливих регіонах, та розробка раціонального підходу до лікування та профілактики цієї патології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно плану науково-дослідних робіт Донецького НДІ травматології та ортопедії і є фрагментом тем: "Встановити ступінь впливу медико-біологічних, соціально-гігієнічних та екологічних факторів на формування ортопедичної патології у дітей дошкільного віку та оптимізувати організаційно-профілактичні заходи у промисловому регіоні Донбасу" (№ держреєстрації А01002283Р, шифр ОК 91.4) та "Вивчити стан захворюваності опорно-рухової системи серед дитячого населення Петровського району м. Донецька, та взаємозв’язок її виникнення від впливу антропогенних факторів вугільного виробництва з метою підвищення рівня його здоров’я" (№ держреєстрації А01002900Р, шифр ХД 23.0352.92).

При виконанні цих науково-дослідних робіт автор проводив клінічні та статистичні дослідження, аналіз первинного матеріалу та отриманих результатів, впровадження результатів дослідження в практичну охорону здоров’я.

Мета дослідження. Підвищити якість первинної діагностики, профілактики та лікування порушень формування опорно-рухового апарату у дітей дошкільного віку в екологічно несприятливому регіоні шляхом використання інформативних діагностичних критеріїв та організаційно-медичних заходів, розроблених з урахуванням особливостей клінічних характеристик і факторів ризику даної патології.

Задачі дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено екологічну залежність поширеності та нозологічної структури порушень формування опорно-рухового апарату у дітей дошкільного віку, що мешкають в промисловому регіоні з хімічним забрудненням атмосферного повітря.

Вперше здійснено оцінку ступеню впливу хімічного забруднення атмосферного повітря на рівень ортопедичної захворюваності дітей дошкільного віку.

Вперше визначено діагностичне та прогностичне значення показників соматичної захворюваності та фізичного розвитку для первинної діагностики порушень формування опорно-рухового апарату у дітей з екологічно несприятливих регіонів.

Вперше визначена низка ендо- та екзогенних факторів ризику ортопедичних захворювань у дітей дошкільного віку, що зазнають впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Практичне значення отриманих результатів. Доведена можливість використання показників здоров’я та фізичного розвитку для визначення порушень формування опорно-рухового апарату у дітей дошкільного віку в екологічно несприятливому регіоні.

Використання розроблених критеріїв оцінок, які враховують фактори ризику виникнення патології опорно-рухового апарату, ступінь опору організму до впливу несприятливих факторів, дозволяє поліпшити виявлення цієї патології при первинному ортопедичному огляді на 10,2 %.

Використання запропонованого комплексу організаційно-медичних заходів забезпечує зниження динаміки зростання рівня ортопедичних порушень з віком дітей.

Отримані статистичні дані про розповсюдження порушень формування опорно-рухового апарату у дітей дошкільного віку в промислових районах Донбасу можуть бути використаними для створення регіональної програми оздоровлення даного контингенту населення.

Результати досліджень викладені в методичних рекомендаціях “Критерії оцінки і групи здоров’я при ортопедичній патології опорно-рухового апарату у дітей в дошкільних закладах” (1996), інформаційному листку “Причинно-следственные факторы возможного формирования заболеваний костно-мышечной системы у детей дошкольного возраста в угольном регионе” (1993), та опубліковані у “Реєстрі медико-біологічних і науково-технічних нововведень” (1995).

Методичні рекомендації впроваджено у практику дитячого відділення Донецької обласної клінічної травматологічної лікарні, міських лікарень Макіївки, Димитрова, Костянтинівки (Донецька область), дитячих садків для дітей з патологією опорно-рухового апарату м. Донецька (№167) та Донецької області (м.м. Вугледар, Красногорівка).

Основні положення дисертаційної роботи використовують у навчальному процесі на кафедрі травматології та ортопедії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою автора, особистий внесок якого складається з обгрунтування мети та завдань дослідження, вибору адекватних методичних заходів, проведення наукових досліджень, обстеження дітей, обчислення та аналізу отриманих результатів, розробки критеріїв для первинної діагностики ортопедичних порушень, методики визначення обсягу лікувально-профілактичних заходів, створення прогностичної моделі динаміки популяційного рівня ортопедичної захворюваності дітей, що мешкають в екологічно несприятливому регіоні.

Автор приймав безпосередню участь у впровадженні результатів дослідження в практику.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та результати досліджень повідомлені на IХ з’їзді дитячих лікарів України (Одеса, 1993); ювілейній науково-практичній конференції травматологів-ортопедів, присвяченій 75-річчю науково-дослідного центру Татарстану "Восстановительная травматология и ортопедия" (Казань, 1994); республіканській науково-практичній конференції "Сучасні основи реабілітації та медико-соціальної експертизи при наслідках травм і ортопедичних захворюваннях" (Вінниця, 1995); міжнародній конференції "Екологія та здоров’я людини. Охорона повітряного та водного басейну" (Крим, 1995); конференції "Сучасні проблеми екологічного стану геологічного середовища України" (Київ, 1995); науково-практичній конференції "Актуальні проблеми геріатричної ортопедії" (Київ, 1996); обласному науково-медичному товаристві травматологів-ортопедів (Донецьк, 1993, 1995, 1996, 1999).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 18 роботах, в тому числі: 3 статті в наукових фахових виданнях, які є в переліку, затвердженому ВАК України; 2 – у збірниках наукових робіт; 9 – в матеріалах та тезах з’їздів та конференцій; 1 – у "Реєстрі медико-біологічних та науково-технічних нововведень" МОЗ України; 1 – методичні рекомендації; 1 – брошура; 1 – інформаційний листок.

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 150 сторінках машинописного тексту, проілюстрована 35 таблицями та 8 рисунками. Дисертація складається з огляду літератури, п’яти розділів власних досліджень, заключення, висновків, списку використаних джерел, додатку. Список використаних джерел містить 187 найменувань, з яких 146 – країн СНД і 41 – іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріал та методи дослідження. Робота базується на аналізі результатів комплексного обстеження 2679 дітей у віці 2-7 років у 24 дитячих дошкільних установах. З них 2346 дітей мешкали у промислових районах Донецька та області, де містяться вуглевидобувні та коксохімічні підприємства. Контрольну групу склали 333 дитини в умовно екологічно “чистому” сільськогосподарському районі.

У роботі використані клініко-статистичний, епідеміологічний та математичний методи дослідження.

Клінічне обстеження полягало у проведенні ортопедичного огляду, визначенні основних антропометричних показників дитини (зріст, маса тіла). Всі дані заносили у спеціально розроблену карту-схему, що містить 30 інформативних ознак огляду дітей: відомості про нозологічні форми ортопедичної патології у статево-віковому аспекті, анамнестичні дані про проведені раніше лікувальні заходи та діагностичні дослідження. Карти-схеми було систематизовано, визначено групування основних ознак, та зроблено табличне зведення.

Стан здоров’я дітей оцінювали за показниками загальної соматичної захворюваності, наявності окремих нозологічних форм гострих та хронічних запальних захворювань з відокремленням групи “тих, що часто та тривало хворіють”. Оцінку фізичного розвитку здійснювали за допомогою шкали регресії маси тіла у відношенні до зросту у порівнянні з регіональними нормативами.

Епідеміологічне дослідження було використано для визначення та систематизації факторів ризику порушень формування опорно-рухового апарату у дітей. Застосовували розроблену схему-анкету, яка має 33 розділи та 141 рубрику. Відповіді на запитання анкети були отримані як з історії розвитку дитини, так і шляхом особистого опитування батьків.

Відомості про екологічний стан території мешкання дітей були надані Донецьким інститутом технічної екології. Розглядали кількісну та якісну характеристику шкідливих хімічних речовин, які містяться у приземному шарі атмосфери.

Статистична обробка даних містила підрахування середніх арифметичних (М) та помилок середніх (m) з застосуванням критерію t Стьюдента. Проводили кореляційний та регресійний аналіз.

Результати досліджень та їх обговорення.

За результатами ортопедичного обстеження дітей дошкільного віку встановлено, що розповсюдження порушень формування опорно-рухового апарату у промислових районах складає 622,8 випадки на 1000 оглянутих, а в умовно екологічно “чистому” районі – 432,4 випадка, тобто перевищення рівня контролю складає 1,44 рази.

Ортопедичні порушення траплялися частіше серед хлопчиків – 662,1 випадку на 1000 оглянутих, що на 12,6 % вище патології, що її виявляють серед дівчаток. В умовно екологічно “чистому” районі порушення формування опорно-рухового апарату відзначали серед хлопчиків та дівчаток з однаковою частотою.

Одиничні ортопедичні порушення спостерігали у 42,3 % оглянутих дітей, а множинні – у 20,0 %. У контрольній групі питома вага дітей з одиничними, і особливо, множинними ортопедичними порушеннями, була меншою – відповідно 31,5 % та 11,7 % оглянутих дітей.

Порушення формування опорно-рухового апарату виявляли у дітей всіх вікових груп. З віком частота патології поступово збільшувалася та була найбільшою у дітей старшої вікової групи (6-7 років) – 670,6 випадків на 1000 оглянутих. В умовно екологічно “чистому” районі частота ортопедичних порушень в кожній віковій групі була меншою, а збільшення рівня патології з віком – менш вираженим.

Вивчення нозологічної структури порушень формування опорно-рухового апарату у дітей в промислових районах показало, що найбільшу питому вагу мали статичні деформації кістяку: плоскоступість – 37,5 % в структурі патології або 320,1 на 1000 оглянутих, порушення постави – 34,7 % або 297,1 на 1000. Пострахітичні деформації складали 18,4 % в структурі патології або 157,3 на 1000 оглянутих. Значно рідше відзначали такі ортопедичні захворювання, як сколіоз – 3,6 % або 30,7 на 1000 оглянутих, клишоногість – 2,0 % або 17,5 на 1000, кривошию – 1,1 % або 9,4 на 1000. Захворювання, що увійшли в групу “інші” (природжені вкорочення нижньої кінцівки, крилоподібна лопатка, параліч Ерба) посідали 2,6 % в структурі патології, або 22,2 на 1000 оглянутих.

В умовно екологічно “чистому” районі структура патології опорно-рухового апарату була представленою таким чином: порушення постави – 41,1 % або 234,2 випадки на 1000 оглянутих, пострахітичні деформації – 28,4 % або 162,2 на 1000, плоскоступість – 23,2 % або 132,1 на 1000, сколіоз – 5,8 % або 33,0 на 1000, кривошия – 0,5 % або 3,0 на 1000, “інші” захворювання – 1,0 % або 6,0 на 1000 оглянутих.

Порівняльний аналіз частоти окремих нозологічних одиниць порушень формування опорно-рухового апарату у дітей довів, що більш високий рівень патології в промислових районах був обумовлений, переважно, двома патологічними станами – плоскоступістю та порушеннями постави, які в умовно екологічно “чистому” районі зустрічалися рідше, відповідно в 2,4 та 1,2 рази. Заслуговувало на увагу збільшення частоти таких природжених деформацій кістково-м’язової системи, як клишоногість, кривошия та захворювань, які увійшли в групу “інші”, яких серед дітей в промислових районах було в 3 – 3,5 рази більше, ніж у групі контролю.

Проведене дослідження виявило, що підвищення рівня ортопедичної захворюваності дітей з віком стається за рахунок збільшення частоти статичних деформацій кістяку, що мали місце у 72,3 % дітей з патологією опорно-рухового апарату, або 617,2 випадки на 1000 оглянутих. Так, серед дітей 2-річного віку порушення постави спостерігали у 10,7 % оглянутих, а в 7 років – у 35,8 %.

Таким чином, проведені дослідження довели, що для дітей, які мешкають у промислових районах Донбасу, характерним є підвищений рівень порушень формування опорно-рухового апарату, в структурі яких переважають статичні деформації, та висока частота множинних ортопедичних порушень і природжених захворювань кістково-м’язової системи.

При аналізі екологічного стану території промислових районів встановлено, що показник забруднення атмосфери складав 2,8 за припустимого нормативу - 1. Основними хімічними речовинами, що містяться у атмосферному повітрі при наявності вуглевидобувних підприємств, були: завішені речовини, діоксид азоту, оксид вуглецю, діоксид сірки, сірководень, нафталін, бензпірен. Розсіювання шкідливих речовин у приземному шарі атмосфери створювало у жилому масиві та місцях розташування дошкільних установ такі їх концентрації: діоксид азоту – перевищення гранично припустимої концентрації (ГПК) до 5,0 разів, сірководень – перевищення до 8,0 ГПК, діоксид сірки – до 1,5 ГПК. Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) в місцях розташування дитячих садків коливався від 8,8 до 24,4.

У районі з коксохімічним виробництвом, крім основних шкідливих речовин, у атмосферному повітрі містилися специфічні хімічні речовини – фенол, нафталін, аміак, бензол, ціаністий водень. У жилому масиві та місцях розташування дитячих садків відзначали перевищення ГПК таких речовин: завішені речовини – до 3 разів, нафталін – до 50 разів, бензпірен – до 3 разів, сірководень – до 10 разів. ІЗА коливався від 20,0 до 40,0. Більшість з речовин, що перевищувало ГПК, за ступенем впливу на організм людини відносили до високо та надзвичайно небезпечних речовин.

В умовно екологічно “чистому” районі концентрація шкідливих речовин у атмосферному повітрі була на 2 порядки меншою, ніж у промислових і не перевищувала припустимого нормативу. ІЗА мав значення – 0,19.

Для оцінки ступеня та форми впливу хімічного забруднення атмосферного повітря на рівень порушень формування опорно-рухового апарату дітей був використаний апарат кореляційного та регресійного аналізу. Встановлено пряму залежність між рівнем ортопедичної захворюваності дітей дошкільного віку та ступенем забруднення повітря, як по окремих хімічних речовинах, так і за загальним показником (ІЗА): величина коефіцієнтів кореляції знаходилась у межах 0,19 – 0,24. Оскільки ці коефіцієнти перевищували критичний рівень (0,088), то вони були статистично значимими.

Більш високе значення коефіцієнтів кореляції було отримано при розрахунку ступеня впливу хімічного забруднення атмосферного повітря на рівень множинних ортопедичних порушень. Максимальне значення коефіцієнтів кореляції знаходилося у межах 0,40 – 0,47, що свідчило про більш сильний вплив забрудненого атмосферного повітря на рівень множинних ортопедичних порушень у дітей в промислових районах. Серед розглянутих хімічних речовин найбільше значення коефіцієнту кореляції відзначали у діоксиду азоту (r=0,47), нафталіну (r=0,42), бензпірену (r=0,40), оксиду вуглецю (r=0,40).

За допомогою регресивного аналізу було побудовано модель взаємозв’язку між рівнем порушень формування опорно-рухового апарату дітей та хімічним забрудненням атмосферного повітря (враховували ІЗА та окремі шкідливі речовини). Вирахувана величина коефіцієнту детермінації свідчила про те, що мінливість рівня даної патології пояснювалася впливом хімічних речовин, що містяться у атмосферному повітрі, на 13,0 %, а мінливість рівня множинних ортопедичних порушень на 29,8 %, що характеризує сильний вплив антропогенного фактора, що ми його вивчаємо.

Таким чином, результати математичного аналізу дозволили встановити, що хімічне забруднення атмосферного повітря є фактором, що достовірно та сильно впливає на рівень порушень формування опорно-рухового апарату дітей дошкільного віку в промислових районах Донбасу.

Вивчення стану здоров’я дітей з порушеннями опорно-рухового апарату довело, що в промислових районах ортопедичні захворювання у 90,1 % випадків поєднувалися з соматичними захворюваннями. В структурі останніх переважали хронічні захворювання – 49,4 %, які були у 85,3 % випадків представлені хворобами бронхо-легеневої системи, та персистуюча інфекція носоглотки. Велику питому вагу мала група дітей, “що часто та тривало хворіють” – 41,5 % в структурі соматичної патології. Серед дітей без ортопедичних порушень соматичні захворювання спостерігали значно рідше – 39,4 % випадків, а кількість дітей з хронічною соматичною патологією та тих, що відносяться до групи “що часто та тривало хворіють”, була меншою, відповідно, в 3 та 2 рази.

Порушення фізичного розвитку у дітей з патологією опорно-рухового апарату відзначали в 29,1 % випадків, що на 12,0 % більше у порівнянні з групою дітей без ортопедичних порушень. Дисгармонійний фізичний розвиток у 15,8 % дітей з порушеннями формування опорно-рухового апарату в промислових районах був обумовлений дефіцитом маси тіла, у 3,3 % - надлишком маси тіла, а у 10,0 % - загальною затримкою фізичного розвитку.

Встановлено, що рівень соматичної захворюваності дітей в промислових районах перевищував аналогічний показник в умовно екологічно “чистому” районі в 3 рази – відповідно 3550 та 1043 на 1000 обстежених. Питома вага групи дітей "що часто та тривало хворіють", у промислових районах складала 32,5 % від числа оглянутих, і була у 2 рази більшою у порівнянні з групою контролю.

Отримані дані свідчили про наявність у дітей з порушеннями формування опорно-рухового апарату в промислових районах симптомів екологічної дезадаптації, які виявляли себе зниженням опору до впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища, підвищенням рівня соматичних захворювань та порушенням фізичного розвитку.

На основі аналізу результатів епідеміологічного дослідження встановлені та математично обгрунтовані з вірогідністю не меншою ніж 0,99 фактори ризику виникнення порушень формування опорно-рухового апарату у дітей дошкільного віку в промислових районах Донбасу. До них відносили еколого-гігієнічні, медико-біологічні та соціально-побутові ознаки.

Факторами ризику виникнення патології опорно-рухового апарату є: мешкання родини дитини в безпосередній близькості до санітарної зони промислових підприємств; тривалість проживання родини в екологічно несприятливих умовах більш, ніж 10 років; ускладнений перебіг вагітності у поєднанні з соматичними захворюваннями матері в цей період; перенесений в період першого року життя рахіт; вік матері, більший за 30 років, та батька – старший за 35 років на момент народження дитини; соціальний стан матері – робітниця; величина площі житла – менш за 5 м2 на кожного члена родини.

Відзначено, що серед дітей, які мешкають в безпосередній близькості до санітарної зони промислових підприємств, рівень порушень формування опорно-рухового апарату досягав 73,2 %, в той час як в інших житлових масивах цей показник складав від 56,4 % до 61,8 %. В цьому випадку підвищення рівня ортопедичної захворюваності дітей пояснювали високою концентрацією у атмосферному повітрі токсичних речовин.

З несприятливим впливом антропогенного фактора зовнішнього середовища була пов’язана і інша ознака – тривалість проживання в умовах забрудненого повітряного басейну. Зокрема, серед дітей, батьки яких жили у вказаних умовах більше 10 років, патологію опорно-рухового апарату виявляли на 6,2 % більше, ніж у дітей, батьки яких жили у аналогічних умовах до 10 років.

При поєднанні патології вагітності та соматичних захворювань матері в цей період порушення формування опорно-рухового апарату спостерігали на 26,1 % частіше, у порівнянні з дітьми, матері яких під час вагітності були здоровими. Це спостереження підтверджує наявні відомості про негативний вплив на стан здоров’я дітей перших років життя перинатальніх факторів, в тому числі й обумовлених промисловим забрудненням навколишнього середовища.

Перенесений у минулому рахіт також був одним з найбільш значимих факторів ризику виникнення ортопедичних порушень у дітей дошкільного віку в промислових районах Донбасу. В наших дослідженнях встановлено, що серед дітей, які перенесли рахіт, у 87,5 % випадків відзначали ті чи інші ортопедичні порушення. Вочевидь, що загальноприйнята система профілактики рахіту та лікування його наслідків в екологічно несприятливих районах повинна бути переглянутою.

На частоту виникнення порушень формування опорно-рухового апарату у дітей мав вплив вік батьків. Наші дослідження встановили, що серед дітей, матері яких під час народження дитини мали вік старший за 30 років, ортопедичні захворювання спостерігали частіше на 6,5 % у порівнянні з дітьми, що мали матерів у віці до 30 років. Вік батька дитини більший за 35 років також призводив до збільшення частоти порушень формування опорно-рухового апарату на 8,1 % у порівнянні з дітьми, батьки яких були молодшими за 35 років.

Соціальний стан матері також впливав на частоту виникнення у дітей патології опорно-рухового апарату. Частіше за все ортопедичні захворювання спостерігали у дітей, матері яких були зайняті фізичною працею (робітниці), що пояснюють несприятливим впливом різних виробничих факторів.

На рівень порушень формування опорно-рухового апарату дітей дошкільного віку впливають і соціально-побутові умови родини, зокрема забезпеченість житловою площею. Ми встановили, що величина житлової площі, менша за 5 м2 на кожного члена родини, виявляє на 8,1 % частіше наявність патології опорно-рухового апарату, у порівнянні з дітьми, забезпеченість яких житловою площею більша, ніж 5 м2 на особу, що викликає гіподинамію дитини в першому випадку. З вищенаведеного можна зробити висновок, що в умовах екологічного негаразду виникнення порушень формування опорно-рухового апарату у дітей дошкільного віку обумовлене комплексом ендо- та екзогенних факторів, що слід враховувати при плануванні та проведенні оздоровчих заходів.

Наведені результати дослідження стали основою для удосконалення системи скринінгу та первинної діагностики порушень формування опорно-рухового апарату у дітей дошкільного віку, що мешкають в умовах промислового забруднення навколишнього середовища, та розробки організаційно-медичних заходів, спрямованих на зниження прогресування патологічного процесу з віком дитини.

Розроблені нами критерії оцінок поєднували:

1.

2.

3.

4.

5.

Практичне використання даних критеріїв при проведенні первинного ортопедичного обстеження дозволило виявити порушення формування опорно-рухового апарату у дітей на 10,2 % більше, у порівнянні з існуючими методами діагностики.

Припускали, що високій рівень ортопедичної захворюваності дітей дошкільного віку в промислових районах з тенденцією до збільшення частоти захворювань та деформацій опорно-рухового апарату з віком потребує доповнення існуючої системи профілактики та лікування дітей з даними патологічними станами, переважно в умовах колективного виховання (дитячий садок – яслі).

Розроблений комплекс організаційно-медичних заходів поєднував:

1)

2)

3)

4)

Апробація розробленого комплексу показала зниження динаміки зростання ортопедичних порушень на 8,1 % у порівнянні з аналогічним показником у дітей в дошкільних закладах загального профілю. Поряд з поліпшенням показників динаміки ортопедичних порушень відзначали зниження частоти та тривалості гострих соматичних захворювань, зменшення кількості дітей з відхиленнями фізичного розвитку, прискорення психомоторного розвитку дітей.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

Особистий внесок полягає у проведенні огляду дітей, встановлення патології, аналізу первинного матеріалу та статистичних досліджень.

2.

Особистий внесок полягає у проведенні огляду дітей, досліджень та розрахунків, аналізу отриманих результатів.

3.

4. Верещагiн С.I., Усiкова Т.Я., Цимiданова Н.Б. Критерії оцінки і групи здоров'я при ортопедичній патологїї опорно-рухового апарату у дітей в дошкільних закладах // Реєстр медико-біологічних і науково-технічних нововведень. – Київ, 1995. - № 40/5/5.- С.57-58.

Особистий внесок полягає у розробці методики визначення ортопедичної патології у дітей.

5. Усікова Т.Я., Циміданова Н.Б., Верещагін С.І. Ортопедична захворюваність серед дітей дошкільного віку в екологічно несприятливому регіоні Донбасу //Тези доповідей IX з’їзду дитячих лікарів України. -Одеса, 1993.- С.167.

Особистий внесок полягає у проведенні статистичних досліджень, аналізу отриманих результатів.

6. Усикова Т.Я., Артеменко С.П., Цимиданова Н.Б., Верещагин С.И. Некоторые особенности физического развития и соматической заболеваемости детей дошкольного возраста с ортопедической патологией Петровского района г. Донецка // Актуальные вопросы травматологии и ортопедии: Мат. науч. конф., посвящ. 40-лет. Донецкой Областной травматологической больницы. - Донецк, 1993. - С. 56-60.

Особистий внесок полягає у проведенні розрахунків та аналізу первинного матеріалу.

7. Усикова Т.Я., Верещагин С.И., Воропаев В.Н., Донченко Л.И. Состояние неспецифической реактивности у детей с патологией опорно-двигательного аппарата //Актуальные вопросы травматологии и ортопедии: Мат. науч. конф., посвящ. 40-лет. Донецкой Областной травматологической больницы. -Донецк, 1993. - С.60-63.

Особистий внесок полягає у проведенні відбору хворих, досліджень та розрахунків, аналізу отриманих результатів.

8.

Особистий внесок полягає у проведенні статистичних досліджень, аналізу первинного матеріалу.

9.

Особистий внесок полягає у проведенні розрахунків, статистичних досліджень, аналізу отриманих результатів.

10.

Особистий внесок полягає у проведенні аналізу первинного матеріалу, статистичних досліджень.

11.

Особистий внесок полягає у проведенні розрахунків, аналізу отриманих результатів.

12.

Особистий внесок полягає у проведенні досліджень та розрахунків.

13.

14.

Особистий внесок полягає у розробці схеми реабілітації дітей, аналізу отриманих результатів.

15.

16.

Особистий внесок полягає у розробці основних принципів фізичного виховання дітей з патологією опорно-рухового апарату.

17.

Особистий внесок полягає у розробці методики визначення ортопедичної патології у дітей.

18.

АНОТАЦІЯ.

Верещагін С.І. Порушення формування опорно-рухового апарату у дітей дошкільного віку в промислових районах Донбасу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. - Український науково-дослідний інститут травматології та ортопедії, Київ, 2000.

Дисертація присвячена клініко-епідеміологічному аналізу порушень формування опорно-рухового апарата у дітей дошкільного віку у промислових районах Донбасу. Вивчено розповсюдженість та нозологічну структуру даної патології. Встановлено та оцінено силу залежності між рівнем ортопедичної захворюваності дітей та ступенем хімічного забруднення атмосферного повітря. Виявлені особливості соматичної захворюваності та фізичного розвитку дітей з патологією опорно-рухового апарату. Визначені еколого-гігієнічні, медико-біологічні та соціально-побутові фактори ризику виникнення порушень формування опорно-рухового апарату у дітей дошкільного віку, що мешкають в умовах промислового забруднення навколишнього середовища. Розроблені критерії для поліпшення ранньої діагностики ортопедичних захворювань. Запропонований комплекс ефективних організаційних та медичних заходів щодо профілактики та лікування дітей з ортопедичними порушеннями в умовах дитячих дошкільних закладів.

Ключові слова: опорно-руховий апарат, патологія, екологія, фактори ризику, діти, стан здоров’я.

SUMMARY.

S.I. Vereshchagin. Infringements of formation locomotor system at children of preschool age in industrial region of Donbass.

Thesis for a candidate scientific-degree on specialization

14.01.21 – traumatology and orthopedics

Ukrainan Research Institute of Traumatology and Orthopedics, Kyiv, 2000.

The thesis is devoted clinical and epidemiological of analysis of infringements of formation of the locomotor system at children of preschool age in industrial region of Donbass. The prevalence and nosological structure of the given pathology is investigated. Is established and the force of dependence between a level orthopedical of infringements and chemical air pollution is appreciated. The features somatic disease and infringement of physical development of children with a pathology of the locomotor system are revealed. The ecological, hygienic, medical, biological and social risk factors of occurrence orthopedic pathology at children are determined. Developed of criteria for improvement of early diagnostics of infringements of formation of the locomotor system. The complex of effective organizational and medical measures on preventive maintenance and treatment of children with orthopedical disease in conditions of children's preschool establishments is offered.

Keywords: the locomotor system, pathology, ecology, risk factors, children, health.

Аннотация

Верещагин С.И. Нарушения формирования опорно-двигательного аппарата у детей дошкольного возраста в промышленных районах Донбасса. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 – травматология и ортопедия. – Украинский научно-исследовательский институт травматологии и ортопедии МЗ Украины, Киев, 2000.

В диссертационной работе представлены результаты клинико-эпидемиологического анализа нарушений формирования опорно-двигательного аппарата у 2679 детей дошкольного возраста в промышленных районах Донбасса с химическим загрязнением атмосферного воздуха. Установлена высокая частота данной патологии, которая в 1,44 раза превышает показатели в условно экологически “чистом” районе. Выявлено, что удельный вес множественных ортопедических нарушений у детей в промышленных районах превышает аналогичные показатели группы контроля в 2 раза. Частота заболеваний и деформаций опорно-двигательного аппарата увеличивается с возрастом детей и достигает 670,6 случаев на 1000 осмотренных в старшей возрастной группе. В нозологической структуре ортопедических нарушений преобладают статические деформации скелета. Отмечается увеличение количества врожденных заболеваний костно-мышечной системы, которые в 3-3,5 раза чаще встречались среди детей дошкольного возраста в промышленных районах, чем в условно экологически “чистом” районе.

При проведении корреляционного анализа установлена достоверная взаимосвязь между уровнем нарушений формирования опорно-двигательного аппарата детей дошкольного возраста в промышленных районах и степенью загрязненности атмосферного воздуха. Содержащиеся в воздухе вредные химические вещества оказывают более сильное влияние на уровень множественных ортопедических нарушений у детей по сравнению с общим уровнем данной патологии. Среди рассмотренных химических веществ наибольшее значение коэффициентов корреляции отмечено у диоксида азота, нафталина, бензпирена, оксида углерода.

С помощью регрессионного анализа построена модель зависимости между показателями ортопедической заболеваемости детей и степенью химического загрязнения атмосферного воздуха. Установлено, что изменчивость уровня данной патологии на 13,0 % объясняется влиянием вредных химических веществ, а изменчивость уровня множественных ортопедических нарушений – на 29,8 %.

Оценка состояния здоровья детей с нарушениями формирования опорно-двигательного аппарата показала, что в промышленных районах данная патология в 90,1 % случаев сочеталась с соматическими заболеваниями. В структуре последних преобладали хронические заболевания, главным образом болезни бронхо-легочной системы и персистирующая инфекция носоглотки (49,4 %). Удельный вес группы “часто и длительно болеющих” детей в 2 раза превышал аналогичную группу среди детей без ортопедических нарушений. Случаев дисгармоничного физического развития детей с патологией опорно-двигательного аппарата было выявлено на 12,0 % больше, по сравнению с детьми без ортопедических нарушений. Полученные данные являлись свидетельством экологической дезадаптации детей с нарушениями формирования опорно-двигательного аппарата в промышленных районах.

По результатам эпидемиологического исследования определены основные факторы риска возникновения патологии опорно-двигательного аппарата у детей в промышленных районах, такие как: проживание семьи ребенка в непосредственной близости к санитарной зоне промышленных предприятий; длительность проживания семьи в условиях химического загрязнения атмосферного воздуха более 10 лет; осложненное течение беременности в сочетании с соматическими заболеваниями матери в данный период; рахит, перенесенный