Енгеля та фельдшера Іванова в приналежності до народників та зберіганні з метою розповсюдження народницької літератури» [10, с.3]. Довести приналежність означених осіб до згаданого товариства слідчі не змогли. Проте відомо, що О.Я. Енгель будучи вже студентом Харківського університету активно проводив пропагандистську роботу серед харківських робітників та селян Бердянського повіту. В 1881 році він був заарештований за участь у народовольському русі. Й після вислання його до Катеринослава проводив пропаганду серед учнівства міста на початку 80-х років ХІХ ст.
Не лише відкриті прояви опозиційних поглядів, але й непатріотичні висловлювання учнів середніх навчальних закладів суворо карались. Описи повсякденного життя учнівства, що їх наведено Н.І. Ширманом, дозволяють простежити основні причини виникнення опозиційних настроїв в середовищі учнівства, зокрема учнів-євреїв. Певна частина мемуарів привертає увагу лише загальними міркуваннями, здогадками та конкретними сюжетами. Так, учень Єлисаветградської чоловічої гімназії Н.І. Ширман, єврей за національністю згадує: «одного разу під час обіду зайшла мова про «Тараса Бульбу» - повість Гоголя. Вона [поміщиця, що у неї гостював учень - А.Т.] розхвалювала патріотизм Остапа і сильно обурювалась зрадою Андрія, якого обзивала найобразливішими епітетами. Мені було тоді 16 років. Я довго її слухав, а потім сказав: «злочин Андрія, звичайно важкий злочин, проте деяке виправдання для нього можна знайти, що він був молодим і закоханим, а молодість і кохання багато що прощають». Вона обурилась зауваженню і гнівно запитала: «Як, і ви зрадили б свою Вітчизну?» На що я відповів: «Я не можу зрадити свою Вітчизну, бо в мене, у єврея, немає Вітчизни, весь світ - моя Вітчизна» [11, с.71].
Суть означеної розмови випадково дійшла до начальника місцевого жандармського управління, який, в свою чергу, звернувся до директора навчального закладу з вимогою покарати учня. За цей «проступок» учень був позбавлений дозволу на проведення приватних уроків [цим активно займались малозабезпечені учні гімназій - А.Т.] й опинився перед проблемою бути виключеним з гімназії через несплату за навчання. Лише через півроку з учня було знято це покарання.
Причиною відкриття справи проти учениці Олександрійської прогімназії Сури-Гітлі Шор стали повідомлення її однокласниць про «недопустимі висловлювання» проти царя [12, с.3].
Переважно негативна реакція на політику держави учнів-євреїв, що виражалась як в окремих висловлюваннях, так і в постійній опозиційній діяльності у складі учнівських гуртків політичного спрямування, доводить усвідомлення євреями свого становища, прагнення до збереження своїх культурно- національних відмінностей, захисту прав, високий рівень національної свідомості серед єврейської молоді. Однак учні-євреї, вливаючись в опозиційний рух, не становили якоїсь окремої течії. Не можна вказати на жоден гурток, який би складався виключно з учнів-євреїв.
Внаслідок антисемітської спрямованості національної та освітньої політики уряду Російської імперії другої половини ХІХ ст. відбулося посилення протидії з боку єврейського населення, в тому числі й серед учнівства Півдня України, зростали опозиційні настрої, розвивався пасивний рух опору. Маючи на меті централізацію багатонаціональної держави, виховання й ствердження патріотичної, вірнопідданської позиції уряд Російської імперії припустився невиправної помилки - обмеження прав національних меншин, що й призвело до зростання прибічників революційних перетворень в державі, зруйнувало потенціал майбутніх захисників держави серед учнівської молоді. Ситуація в освітніх закладах на Півдні України в другій половині ХІХ ст. яскраво ілюструє загострення відносин між державою й єврейським населенням, що стало ще однією складовою послаблення імперії, ще однією сумною сторінкою в історії єврейського народу.
Джерела та література
Щербак Н.О. Особливості національної політики російського уряду на Правобережній Україні наприкінці XVIII - початку ХХ ст.: Автореф. дис. ... д-ра іст. наук: 07.00.01 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. - К., 2006.
Найман О. Євреї України у складі Російської імперії // Історія в школі. - 2007. - №1, №4.
Центральний державний історичний архів у м. Києві (далі - ЦДІАК України). - Ф.385. - Оп.1. - Од. зб. 130.
ЦДІАК України. - Ф.419. - Оп.1. - Од. зб. 1206.
ЦДІАК України. - Ф.419. - Оп.1. - Од. зб. 1204.
Державний архів Миколаївської області. - Ф.137. - Оп.1. - Од. зб. 158.
Державний архів Кіровоградської області. - Ф.60. - Оп.1. - Од. зб. 115.
ЦДІАК України. - Ф.301. - Оп.1. - Од. зб. 152.
9. Геккер Н. Революционные кружки в Бердянске (1878-1879 гг.) // Каторга и ссылка. - 1924. - Кн. 11.
ЦЦІАК України. - Ф.419. - Оп.1. - Од. зб. 264.
Ширман Н.І. Спогади // Єлисаветградська гімназія. Книга 1. - Кіровоград, 1997.
ЦЦІАК України. - Ф.419. - Оп.1. - Од. зб. 453.
Николаенко А. В., Тарасов А. В. Евреи в ученическом оппозиционном движении Юга Украины (вторая половина ХІХ в.)
В статье проанализированы причины, организационные формы оппозиционного движения учеников-евреев Юга Украины во второй половине ХІХ века. Указано на существование значительного числа учеников еврейского происхождения в деятельности ученических кружков. Отмечено, что оппозиционное движение учеников-евреев не являлось отдельным течением.
Ключевые слова: оппозиционное движение, тайные кружки, Юг Украины, евреи.
Nikolaenko A. V., Tarasov A. V. Jewries in the opposition motion of the pupils of the South Ukraine in the second half of XIX century
The reasons, organizational forms of the opposition motion of the pupils-Jewries have been analyzed in article. It is indicated on existence of far of pupils-jewries origin in activity of secret circles.
