У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





загрожує нашій країні. Але нам тепер загро-жують і крилаті ракети під назвою "томагавк права", апробовані американцями в Іраку та Югославії. Тут доречно зауважити, що США, претендуючи на роль цивілізованої нації, насправді є краї-ною, яку можна назвати "імперією зла". Вона єдина з країн світу, що застосувала ядерну зброю проти іншої нації, і це призвело до масової загибелі жителів Японії. То це було цивілізовано? Аме-рика убила 2 млн людей у південно-східній Азії й останні 45 років підтримувала вбивства сотень тисяч людей від Гватемали до

Східного Тимору. Це цивілізовано? Країна, яка наполягає на продовженні проти Іраку ембарго ООН, що виявилося вбивчим для 500 тис. дітей. Одному відсоткові населення країни належить 40 відсотків національного багатства. Це теж цивілізовано? Нині очевидно, що в локальних "миротворчих операціях" Сполучені Штати активно використовують один із найбільш варварських боєприпасів ХХ століття. "Під час операції "Буря в пустелі", — пише Сергій Птичкін в "Российской газете" за 20 березня 2001 ро-ку, — вони забили в пустелі Кувейту й Іраку понад 300 тонн (!) уранових стержнів. Під час конфлікту в Боснії і Герцеговині ці слов'янські землі отримали не менше 3 тонн урану. Під час війни проти Югославії, за різними даними, від 10 до 30 тонн уранових болванок залишилось назавжди в Сербії і Косовському краї". Відомо, що завантаження російського реактора ВВЕР-1000 ста-новить шістдесят тонн урану і майже стільки ж — відходи од ви-користаного палива.

Отже, США під виглядом боєприпасів просто викинули ядер-ні відходи кількох своїх атомних електростанцій. Таким чином, миротворча місія американців на захист мусульманського насе-лення призвела до скидання величезної кількості ядерного бруду, що значно збільшило кількість захворювань на рак серед мусуль-манського населення Боснії та Косова. Це також цивілізовано? А де ж захисники екологічної чистоти "партії зелених" — зеленіють від доларових подачок і через те мовчать?

Україна та Росія, як і латиноамериканські країни, пожинаючи плоди спровокованої Вашингтоном політики неоглобалізму, са-мою логікою життя змушені будуть дедалі частіше залишати зай-няті позиції, особливо в гострих кризових ситуаціях.

Ліберальні реформи, втілювані західними вчителями в краї-нах Східної Європи, призвели до лібертаризму, який у свій арсе-нал із класичного лібералізму залучає постулат про обмеження втручання держави в економічне і соціальне життя. Інші складові лібералізму — плюралізм, терпимість, консенсус — залишилися осторонь.

Не випадково сьогоднішньому наступові лібералізму сприяє відсутність соціальної програми і механізмів захисту населення перед загрозою наступу "економічної людини" з яскраво вираже-ними соціал-дарвіністськими інстинктами.

Різновиди неоліберальної доктрини

Доктрина вільного ринку має два різновиди. Перший — офі-ційна доктрина, нав'язана беззахисним. Ніби за прислів'ям: "На тобі, небоже, що мені негоже". Другий — те, що ми можемо назва-ти "реальною доктриною вільного ринку": ринкові порядки прий-нятні для вас, але не для нас, — хіба що заради тимчасової користі. Саме "реальна доктрина" панувала починаючи з XVII ст., коли Британія стала найрозвиненішою державою в Європі, з високим рівнем податків та ефективним керівництвом, яке організовувало фіскальну та військову діяльність держави, що стала "найбільшим і єдиним гравцем в економіці" та в її глобальній експансії, як вис-ловився британський історик Джон Бруер. До ліберального "інтернаціоналізму" Британія звернулася в 1846 році, після того як 150 років протекціонізму, насильства й державного контролю по-ставили її далеко попереду кожного конкурента.

Повчальна історія Індії. Наприкінці XVm ст. вона виробляла сталі стільки ж, як і вся Європа. Британські інженери в 1820 році вивчали передові методи індійських сталеплавильних заводів, на-магаючись подолати "технологічний розрив". Коли розпочався залізничний бум, Бомбей споруджував паровози на конкуренто-спроможному рівні. Але безжалісна доктрина вільного ринку зруйнувала ці сектори індійської промисловості. Так само як ра-ніше вона зруйнувала текстильну промисловість, суднобудування та інші види індустрії, що на той час вважалися передовими. Проте США і Японія уникнули європейського контролю й зумі-ли запозичити британську модель втручання держави в ринок.

Через століття після того як Англія звернулася до однієї з форм ліберального "інтернаціоналізму" тим же шляхом пішли й США. За 150-річний період протекціонізму та насильства США перетворилися в найбагатшу й наймогутнішу країну світу, подібно до Британії, вони стали гравцем на економічному просторі, де могли отримати перемогу над кожним конкурентом. Ці пере- моги обумовлювалися тим, що, як раніше Англія, Вашингтон за-стосовував силу для придушення розвитку інших країн. У Латин-ській Америці, Єгипті, Південній Азії та в інших країнах світу такому розвиткові треба було стати "наздоганяючим", а не "конку-рентним". Відбувалося також широкомасштабне державне втру-чання в торгівлю. Так, допомога за планом Маршалла пов'язува-лася із закупівлею американських сільськогосподарських продук-тів, що уможливило збільшення частки США у світовій торгівлі зерновими з менш як 10 відсотків до війни до понад 50 відсотків у 1950 році; водночас експорт зерна з Аргентини скоротився на дві третини. Американська допомога "Хліб для світу" також використовувалася для субсидій у сфері агробізнесу в США і по-ставок американського зерна; така політика відігравала роль од-ного із засобів боротьби з незалежним розвитком інших країн. Такими засобами фактично було зруйновано зернове господар-ство Колумбії, що стало одним із факторів зростання її нарко- індустрії.

І так повсюди. Текстильна промисловість Кенії зазнала краху в 1994 році. Тоді адміністрація Клінтона нав'язала їй квоту, і це перегородило країні шлях для розвитку. "Африканських рефор-маторів" попередили, що їм слід і далі рухатися шляхом "реформ вільного ринку", здійснюючи політику в торгівлі й інвестиціях, що відповідала вимогам західних інвесторів.

І це тільки деякі з безлічі ілюстрацій.

Проте найбільші відхилення від доктрини вільного ринку в країнах, що успішно розвиваються, зокрема і в США, полягають в іншому. Один із основних постулатів теорії вільної торгівлі прого-лошує, що державні субсидії не допускаються. Так, після Другої світової війни лідери американського бізнесу вважали, що без дер-жавної підтримки американська економіка рухатиметься назад — просто депресуватиме. Вони наголошували на тому, що високо- розвинена промисловість, зокрема авіаційна, "не може задовільно існувати в конкурентоспроможній економіці без субсидій, що ґрунтується лише на вільному підприємництві" і "уряд — єдино можливий її рятівник".

Після війни провідні газети й журнали визнавали, що система Пентагону — найкращий спосіб перекласти витрати на суспіль-ство. Вони розуміли, що соціальні витрати могли б відігравати й стимулюючу роль. Хоча це не прямі субсидії для корпоративно-го сектору, тому що вони є перерозподільними. Військовим вит-ратам не властивий жоден із цих "недоліків". Вироби військової промисловості також легко продавати. Секретар президента Трумена з військово-повітряних сил висловив це дуже просто: нам не слід вживати слово "субсидія"; ми повинні вживати слово "безпека". Він переконаний, що військовий бюджет здатний за-довольнити потреби авіаційної промисловості. Одним із наслід-ків цієї політики стало те, що авіація тепер є провідним сектором експорту США і джерелом найбільших прибутків.

Так само Клінтон підтримав "Боїнг", назвавши його взірцем для компаній в усій Америці. Це призвело до того, що літакобу-дування в США належать переважно двом фірмам, "Боїнг-Мак- дональд" і "Ейрбас", кожна з яких зобов'язана своїм існуванням та успіхам широкомасштабній державній підтримці. Така ж мо-дель переважає у виробництві комп'ютерів і взагалі в електро-ніці, автоматиці, біотехнологіях, засобах комунікації, а фактич-но — майже в кожному секторі економіки, що динамічно розви-вається.

Адміністрації Рейгана не потрібно було роз'яснювати докт-рину "реально існуючого капіталізму вільного ринку". Її співро-бітники — майстри своєї справи: звеличуючи перед бідними пе-реваги ринку, вони вихваляються перед діловим світом тим, що Рейган "дав більше субсидій американській індустрії, ніж кожен з його попередників майже за півстоліття". Більш ніж "скромне" твердження, позаяк ці субсидії переважили субсидії всіх поперед-ників, разом узятих, коли ті "керували найбільшим зсувом у бік протекціонізму після 30-х років XX ст.".

Такий коментар про рейганівське десятирічне правління опублікував журнал "Форін афферз". Без цього та інших надзви-чайних заходів державного втручання в ринок сталеливарна, автомобільна, верстатоінструментальна чи напівпровідникова галузі промисловості навряд чи впоралися б з японською кон-куренцією і були здатні стати лідерами в нових технологіях, які мали важливі для всієї економіки наслідки. Цей досвід свідчить про подвійну мораль проповідників вільного ринку.

США, як і Японія, знову ж оголосили про нові важливі про-грами інвестицій у передові технології в авіаційній та напівпро-відниковій галузях промисловості, щоб підтримати приватний індустріальний сектор державними субсидіями.

На доказ того, що є "реально існуюча теорія вільного ринку", зазначимо й таке. "Фактично всі найбільші фірми світу мали виз-начальний вплив з боку урядової політики, яка стосувалася їх стратегії й конкурентоспроможності"; "понад 20 компаній зі 100 найбільш успішних впродовж 1993 року, за визнанням журналу "Форчун", взагалі б не вижили, якби їх не врятували уряди країн, коли вони потрапили в біду". Одна з них, компанія "Локхід", була врятована гарантіями великих урядових позик. Урядове втру-чання, яке "було скоріше правилом, ніж винятком, протягом двох останніх століть, відіграло ключову роль у


Сторінки: 1 2 3