Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України

ГАВРИЛЮК Олег Олександрович

УДК 377.1

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ

ПІДГОТОВКИ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ У ВИЩОМУ ПРОФЕСІЙНОМУ УЧИЛИЩІ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

ПІКЕЛЬНА Валерія Семенівна, Криворізький державний педагогічний університет, декан факультету трудового і професійного навчання

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Дьомін Анатолій Іванович, Національний аграрний університет, кафедра педагогіки, професор кафедри

кандидат педагогічних наук, доцент Олійник Віктор Васильович, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, ректор

Провідна установа Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського, кафедра теорії і методики трудового та професійного навчання, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця

Захист відбудеться “29” січня 2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К .455.01 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 04053, м. Київ-53, вул. Артема, 52-а, корпус 3, аудиторія 20.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ-53, вул. Артема, 52-а, корпус 3.

Автореферат розісланий “25” грудня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Снісаренко О.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Перехід до ринкової економіки, поява в Україні безробіття, виникнення і поступовий розвиток ринку праці, певна переорієнтація вимог регіонального ринку праці, необхідність задоволення індивідуальних професійних інтересів кожної людини – все це зумовило створення нових типів навчальних закладів в системі професійно-технічної освіти.

Підприємства різних форм власності все більше відчувають потребу у висококваліфікованих спеціалістах. Іде активний пошук шляхів якісної підготовки таких фахівців. Розв’язання даної проблеми безпосередньо пов’язано з відкриттям нових типів навчальних закладів, зокрема, вищих професійних училищ. Вони готують комерсантів, фінансистів, бухгалтерів, менеджерів, тобто тих фахівців, яких потребує ринок праці і, насамперед, підприємства малого й середнього бізнесу.

Діяльність нових типів професійно-технічних навчальних закладів ми досліджували на основі аналізу, порівняння та узагальнення відповідних матеріалів, наукових праць з історії, філософії, загальної та професійної педагогіки, соціології, психології професійної освіти. Йдеться, зокрема, про роботи А.М. Алексюка, С.Я. Батишева, А.П. Беляєвої, С.У. Гончаренка, І.А. Зязюна, Н.Г. Ничкало,  М.Д. Ярмаченка та ін.

Відповідно до мети дослідження нас цікавила історія виникнення та розвитку професійних закладів, в яких здійснювалась підготовка молодших спеціалістів, і ми вважали за необхідне ознайомитися з працями Г.І. Ажикіна, В.О. Зайчука, О.М. Коханка, М.М. Кузьміна, І.Л. Лікарчука, В.В. Олійника, М.Ф. Пузанова, Г.І. Терещенка та ін.

Особливий інтерес для нас складали дослідження І.Б. Васильєва, В.О. Радкевич, О.І. Щербак та інших.

Багато корисного почерпнули з праць учених, які досліджували історію і розвиток зарубіжної освіти: Н.В. Абашкіної, М.А. Васильєвої (Німеччина), Л.Д. Адамської, Є.П. Іонової, Є.Ю. Левитської (США), К.В. Корсака, В.В. Тищенка (Франція), Н. Лукашевича (Англія), С.С. Семилєтова (Японія) тощо.

Абсолютна більшість досліджень систем зарубіжної професійної освіти, вивчення її особливостей та певних переваг здійснювалися в останні 10-12 років.

У ході досліджень ми звернулися до праць учених, в яких розглядаються питання теорії і практики управління навчальним закладом. Маються на увазі роботи В.І. Бондаря, Л.І. Даниленко, А.І. Дьоміна, Ю.А. Конаржевського, В.І. Маслова, Н.М. Островерхової, В.С. Пікельної, А.Г. Соколова та інших.

Однак теоретичні засади діяльності нових типів професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) досліджені недостатньо. Не обгрунтовані в достатній мірі організаційно-педагогічні умови їх успішного функціонування. Не розроблена необхідна для практиків (зокрема, директорів вищих професійних училищ) спеціальна методична література. Професійна педагогічна практика потребує не тільки нових, більш ефективних технологій професійного навчання і виховання, але й нових систем управління закладами нового типу.

Сьогодні в освіті і суспільстві нагромадилась низка протиріч, від успішного розв’язання яких залежить подальше вдосконалення як професійно-технічної освіти в цілому, так і окремих її ланок. Це, насамперед, суперечності між: створенням професійно-технічних навчальних закладів нового типу і відсутністю науково обгрунтованого навчально-методичного забезпечення діяльності таких закладів; необхідністю врахування потреб регіонального ринку праці і відсутністю обгрунтованих методик вивчення цих потреб; потребами регіону у молодших спеціалістах та відсутністю необхідного кадрового потенціалу в професійно-технічних навчальних закладах нового типу, який би забезпечив необхідну підготовку фахівців; необхідністю забезпечення наукового керівництва навчальними закладами нового типу і відсутністю достатньо обгрунтованих організаційно-педагогічних умов управління вищими навчальними закладами системи професійно-технічної освіти тощо.

Розв’язання зазначених суперечностей, безумовно, сприятиме успішному вирішенню реформаційних завдань становлення вищих професійних училищ.

Передумовами створення вищих професійних училищ були: поєднання триступеневої підготовки (кваліфікованого робітника і молодшого спеціаліста) за певними профілями навчання; необхідність розв’язання проблем матеріально-технічного, кадрового і методичного забезпечення третього ступеня навчання (підготовка молодшого спеціаліста); розробка необхідної навчально-програмної документації та забезпечення учнів необхідним фондом спеціальної літератури за профілем підготовки на третьому ступені неперервної освіти в училищі; вивчення потреб регіонального ринку праці і певне перепрофілювання закладу (набір учнів за новими професіями, необхідними регіону).

Це й зумовило вибір теми дослідження – “Організаційно-педагогічні умови підготовки молодших спеціалістів у вищому професійному училищі”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось згідно з планом комплексної теми “Теорія і практика трудової та професійної підготовки в закладах освіти України” кафедри педагогіки і методики трудового та професійного навчання Криворізького державного педагогічного університету, а також затверджене Радою АПН України з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні.

Об’єкт дослідження – процес підготовки молодших спеціалістів.

Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови, створення яких має забезпечити успішну підготовку молодших спеціалістів у вищих професійних училищах.

Мета дослідження – теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови підготовки молодших спеціалістів з урахуванням особливостей формування ступеневої професійно-технічної освіти та потреб регіонального ринку праці.

Наукова гіпотеза полягає в тому, що система підготовки молодших спеціалістів у вищих професійних училищах буде ефективною за умов:

-

- врахування особливостей систем підготовки молодших спеціалістів у зарубіжних країнах з метою збагачення вітчизняного досвіду;

- використання структурно-функціональної моделі в системі управління закладом І-го рівня акредитації;

- цілеспрямованої організації та оновлення змісту підготовки молодших спеціалістів у вищому професійному училищі.

Відповідно до мети та гіпотези були визначені завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Методологічною основою дослідження стали: загальні положення теорії пізнання; філософські положення про взаємозв’язок, взаємозумовленість явищ і процесів, що відбуваються у навколишньому середовищі, необхідність вивчення цих явищ в конкретних умовах; основні положення теорії систем, теорії управління та теорії моделювання.

Теоретичну основу дослідження становлять положення та висновки, які стосуються: організації професійного навчання на різних рівнях освіти (А. Бєляєва, І.Б. Васильєв, Р.С. Гуревич, А.І. Дьомін, В.П. Жук, В.О. Зайчук, І.А. Зязюн, О.М. Коханко, А.Я. Найн, Н.Г. Ничкало, В.О. Радкевич, О.І. Щербак та ін.); теорії управління та теорії моделювання (В.І. Бондарь, Л.І. Даниленко, В.І. Маслов, Н.М. Островерхова, В.С. Пікельна, А.Г. Соколов, Р.Х. Шакуров); теорії систем та їх розвитку (А.М. Алексюк, В.Г. Афанасьєв, М.М. Булинський, С.У. Гончаренко, Ю.А. Конаржевський, Ф.Ф. Корольов, Н.В. Кузьміна та ін.); прогресивних систем зарубіжної професійної освіти (Н.В. Абашкіна, Л.Д. Адамська, Ю.П. Васильєв, І. Єгоров, К.В. Корсак, З.А. Малькова, Л.П. Одерій та ін.).

Експериментальна робота здійснювалась протягом 1993 –  років трьома етапами.

На першому етапі (1993 –  рр.) основна увага була зосереджена на виборі та обгрунтуванні теми дослідження. Вивчалась, аналізувалась, узагальнювалась відповідна вітчизняна та зарубіжна наукова література. Досліджувалась методологія, теорія та практика професійної освіти, вивчались дисертаційні роботи з даних тем. На цьому етапі було визначено об’єкт, предмет, мету і робочу гіпотезу дослідження. Опираючись на теоретичний аспект досліджуваних питань та досвід роботи вищих професійних училищ, виявили і обгрунтували соціально-економічні передумови створення навчальних професійних закладів, де здійснюється підготовка молодших спеціалістів, критерії, за якими варто оцінювати результати проведеного дослідження.

Розпочався констатуючий експеримент, що здійснювався на базі вищого професійного училища № 25 м. Хмельницького.

На другому етапі дослідження (1996 –  рр.) продовжувалося вивчення наукової літератури, законодавчої та нормативної документації щодо навчальних закладів нового типу, досвіду їх роботи.

У 1997 році на базі вищого професійного училища № м. Хмельницького було створено додатковий підрозділ закладу – навчально-тренувальну фірму”.

Завершився констатуючий і розпочався формуючий експеримент. Аналізувались результати поточних педагогічних зрізів. Застосовувались діагностичні методики. Були розроблені “Концепція діяльності вищого професійного училища № 25 м. Хмельницького” та структурно-функціональна модель вищого професійного училища.

На третьому етапі дослідження (1998 –  рр.) оцінено запропоновану структурно-функціональну модель вищого професійного училища та обгрунтовано організаційно-педагогічні умови успішної підготовки молодших спеціалістів у професійних закладах І-го рівня акредитації. Розроблено за результатами дослідження навчально-методичний посібник “Організаційно-педагогічні умови підготовки молодших спеціалістів у вищих професійних училищах”. На даному етапі було здійснено технічне оформлення дисертаційної роботи.

Основними методами дослідження стали: порівняльно-змістовний, структурно-функціональний, проблемно-цільовий та ретроспективний логіко-системний аналіз, які дали змогу виявити і систематизувати дослідницькі матеріали з проблем розвитку професійної освіти в Україні та за її межами; метод екстраполяції уможливив поширення висновків, одержаних у результаті аналізу документів щодо діяльності окремих навчальних закладів на мережу установ професійної освіти; хронологічний метод сприяв розгляду теми дослідження у динамічних змінах та часовій послідовності; методи вивчення досвіду роботи, моделювання та емпіричні методи (спостереження, бесіди, анкетування), констатуючий та формуючий експерименти сприяли перевірці істинності та повноти теоретичних уявлень про організаційно-педагогічні умови підготовки молодших спеціалістів у вищому професійному училищі. Обробка здобутих результатів здійснювалась за допомогою статистичних методів дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обгрунтовано структурно-функціональну модель вищого професійного училища зі ступеневою структурою і додатковою підструктурною ланкою – навчально-тренувальною фірмою.

Подальшого розвитку набули критерії оцінки ефективності організаційно-педагогічних умов діяльності ВПУ.

Теоретичне значення дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов успішної підготовки молодших спеціалістів, у визначенні особливостей діяльності ВПУ в регіоні, необхідності своєчасного перепрофілювання кадрів відповідно до потреб регіонального ринку праці.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в розробці навчально-методичного посібника Організаційно-педагогічні умови підготовки молодших спеціалістів у вищих професійних училищах”, що може бути запропонований керівникам ПТУ, на базі яких створюватимуться ВПУ. Нагадаємо, що згідно з прийнятими державними рішеннями до 2003 р. в Україні має бути 250 вищих професійних училищ.

Особистий внесок здобувача в одержанні бажаних результатів полягає в теоретичному обгрунтуванні Концепція діяльності вищого професійного училища № м. Хмельницького”; розробці системно-структурної моделі вищого професійного училища та обгрунтуванні організаційно-педагогічних умов, реальне створення яких забезпечить успішну діяльність навчального закладу.

Достовірність та аргументованість здобутих результатів і основних висновків дисертаційної роботи забезпечується вихідними методологічними положеннями, використанням комплексу методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, меті й гіпотезі дослідження; застосуванням вибіркового кількісного та якісного аналізу зі статистичними методами опрацювання здобутих результатів; підтвердженням основних положень гіпотези результатами педагогічного експерименту; позитивними наслідками їхнього впровадження в практику підготовки молодших спеціалістів.

На захист виносяться:

1.

2.

3.

Апробація результатів дослідження. Про основні положення і результати дослідження доповідалось на: Всеукраїнській конференції “Впровадження нових технологій професійного навчання” за участю Академії економіки “Д-р П. Ран і Партнер ГмбХ”, ФРН (м. Київ, 1997 р.), семінарі-конференції “Сучасні технології підготовки фахівців для комерційної сфери діяльності в професійно-технічних закладах освіти”(м. Київ, 1997 р.), Всеукраїнській конференції “Підведення підсумків реалізації проекту створення модельних навчальних центрів з підготовки фахівців для підприємницької сфери діяльності” (м. Ізмаїл, 98 р.), Всеукраїнській конференції “Шляхи удосконалення співробітництва українських навчально-тренувальних фірм з європейськими навчально-тренувальними фірмами” (м. Івано-Франківськ, 1999 р.), Всеукраїнському семінарі “Впровадження нових технологій професійного навчання – Перший Всеукраїнський ярмарок НТФ” (м. Хмельницький,  р.), Всеукраїнській конференції “Розвиток міжнародного співробітництва при підготовці фахівців комерційної сфери діяльності” (м. Київ, 1999 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Трудова та професійна підготовка молоді: проблеми і перспективи” (м. Кривий Ріг, 2000 р.), обласній науково-практичній конференції “Професійна компетентність педагога як основна детермінанта удосконалення навчально-виховного процесу” (м. Хмельницький,  р.).

Крім того, основні положення і результати дослідження обговорювались щорічно на обласних і міських теоретичних і практичних семінарах м. Хмельницького, на засіданнях кафедри педагогіки та методики трудового і професійного навчання Криворізького державного педагогічного університету, на семінарах директорів ПТНЗ та засіданнях педагогічних рад вищого професійного училища (обговорення програм запровадження інноваційних технологій навчання й освіти).

Розроблений навчально-методичний посібник “Організаційно-педагогічні умови підготовки молодших спеціалістів у вищих професійних училищах”, який впроваджено в навчально-виховний процес Хмельницького обласного науково-методичного центру (ОНМЦ), в роботу постійно діючих теоретичних семінарів і семінарів-практикумів (довідка № від “18” жовтня 2000 р.).

Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 14 публікаціях автора О.О. Гаврилюка, у тому числі - 5 статтей у провідних наукових фахових виданнях, 5 статтей у збірниках наукових праць; 3 статті у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій і 1 навчально-методичний посібник.

Основна база дослідження - вище професійне училище № м. Хмельницького, мета діяльності якого пов’язана із задоволенням потреб регіонального ринку праці та індивідуальних потреб у професійній освіті населення регіону.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел (218 найменувань), додатків (11). Основний зміст дисертації викладено на 200 сторінках. Робота містить 30 таблиць, 6 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об’єкт, предмет, завдання, сформульовано мету та гіпотезу, розкрито теоретико-методологічні основи, визначено етапи і методи дослідження, названо експериментальну базу, показано наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок дисертанта, наведено відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження, представлено положення, які виносяться на захист.

У першому розділі “Підготовка молодших спеціалістів як соціально-педагогічна проблема” розглядаються соціально-економічні передумови виникнення і розвитку середніх спеціальних закладів, організація та зміст їх діяльності. Встановлено, що потреба у фахівцях “середнього рівня” кваліфікації історично виникла і пов’язана з бурхливим розвитком сухопутної і морехідної торгівлі, промислового і сільськогосподарського виробництва, залізничного транспорту тощо. Розвиток цих галузей викликав гострий попит на фахівців комерційної сфери.

Було виявлено, що світова спільнота вже у XYIII столітті відчула потребу у фахівцях середньої ланки спеціальної освіти. Міжнародні контакти в науці, виробництві, економіці, культурі, освіті зумовили необхідність підготовки таких фахівців для цих сфер діяльності.

Перші заклади, що виникли як середні спеціальні (середні і нижчі технічні училища та інші) почали досить швидко поширюватись, оскільки потреба у молодших спеціалістах зростала. Одночасно зростали й вимоги до їх підготовки.

Аналіз досліджуваних джерел дозволив помітити значні зміни у змісті підготовки фахівців середнього рівня професійної кваліфікації. Це викликано насамперед тим, що даний рівень вимагав: більш глибоких теоретичних знань за профілем підготовки, знань виробничих технологій, високої графічної грамотності для випускників технічних середніх закладів (обсяг годин на графічну підготовку планувався в залежності від профілю технічного закладу).

За результатами порівняльного аналізу з’ясована безпосередня залежність змісту середньої спеціальної освіти від рівня кваліфікації (чим вищий кваліфікаційний рівень підготовки, тим більше годин передбачалося в навчальному плані на теоретичне вивчення спеціальних дисциплін за профілем навчання). Зверталась увага на знання з організації праці, оскільки молодші спеціалісти виконували функції помічників інженерів.

Були виявлені організаційні і педагогічні умови, за якими функціонували середні спеціальні заклади. До перших віднесені: наявність необхідної матеріально-технічної бази навчання; вимоги до рівня загальної освіти учнів; наявність педагогів за профілем підготовки.

До педагогічних умов, за якими успішно здійснювалась підготовка молодших спеціалістів віднесли: систематичний перегляд та обгрунтування навчальних планів і програм відповідно до зростаючих вимог; можливість змінювати перелік навчальних предметів, тривалість їх вивчення, орієнтуючись на вимоги регіонального ринку праці (чітка орієнтація на розвиток промислових галузей в регіоні); постійна увага до навчально-методичного забезпечення навчально-виховного і навчально-виробничого процесу; оперативне відображення змін у кваліфікаційних характеристиках, на засадах яких здійснюється підготовка молодших спеціалістів; орієнтація на національні стандарти освіти та врахування світових тенденцій щодо подальшого розвитку середньої спеціальної освіти.

Аналіз розвитку вищої освіти в різних високорозвинених країнах дозволив дійти висновку, що вже у 80-ті роки почалась академічна співпраця між Сходом і Заходом. Дослідження специфіки підготовки молодших спеціалістів (або тих, чий диплом професійної освіти дорівнює диплому молодшого спеціаліста) у системах професійної освіти високорозвинених країн (вивчались системи підготовки їх у Німеччині, Франції, США та Японії) дозволили констатувати, що Україна вже включилась у спільний “потік руху світового співтовариства” - тому необхідно враховувати нові пріоритети і нові вимоги до навчання й виховання молоді, зокрема, в системі вищої освіти. Освіта визнана найважливішою частиною усього виробничо-соціального комплексу, високий рівень її сприяє розв’язанню світових глобальних проблем.

Обгрунтовано, що найбільшим авторитетом, популярністю серед населення у високорозвинених країнах користується “напіввища професійна освіта”, “вища за короткою програмою”, “середня спеціальна освіта” і заклади, що дають таку освіту.

На сучасному етапі розвитку світової професійної освіти спостерігаються певні тенденції. Серед них: посилення світової освітянської уваги до створення неперервної професійної освіти; поєднання загальної освіти (старша ланка загальноосвітньої школи) з професійною; поступове ускладнення професійної освіти та розширення контингенту студентів вищої школи (всіх кваліфікаційних рівнів) за рахунок дорослого населення в закладах різних форм навчання; посилення уваги до першої стадії вищої освіти (або її скороченого варіанту), яка має стати загальнодоступною для населення; поступове створення “інтеграційних універсальних закладів”, в яких би функціонували спеціалізовані середні і вищі заклади з підготовкою фахівців різного кваліфікаційного рівня; обгрунтування і розробка змісту професійної освіти, визнання її стандартів на світовому рівні. Вирішення проблеми світової мобільності спеціалістів (конвертованості їх дипломів) тощо.

У розділі розкрито також досвід діяльності технікумів (середніх спеціальних закладів), які в радянські часи вели підготовку молодших спеціалістів (досвід, накопичений цими закладами, досить значний і потребував, на нашу думку, серйозної уваги). Свого часу досліджувались такі проблеми, як: чітка організація практик (згідно з профілем підготовки); навчання студентів на базі нової техніки; розвиток стійкого інтересу студентів до обраної професії; удосконалення діяльності методичних комісій; введення в діяльність середніх спеціальних закладів експериментально-конструкторської роботи; посилення уваги до контролю за навчальною діяльністю студентів.

Виявлено, що однією із найсуттєвіших педагогічних умов успішного функціонування середніх спеціальних закладів (вищі професійні училища - не виключення) є науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу.

У розділі приділена увага стратегічним напрямкам реорганізації професійної освіти, до яких дослідники відносять: забезпечення високого рівня якості підготовки молодших спеціалістів; розвиток їх здібностей до швидкої адаптації в нових умовах діяльності.

Розкрито сутність нових інформаційних технологій, що використовуються сьогодні у навчанні (йдеться про технології на базі електронної техніки). Підкреслюється їх органічний зв’язок з організацією навчально-виховного процесу на засадах принципів гуманізації і гуманітаризації. Не залишаються сьогодні поза увагою педагогів ВПУ проблеми: розвитку мотивації навчальної діяльності, поєднання процесів навчання і учіння, співпраці і співтворчості педагогів і учнів, введення інтенсивних технологій (модульного, інформативного та дистанційного навчання). Проте успішність запровадження інноваційних технологій потребує “нового покоління педагогів”, спроможних використовувати такі технології. Вивчення, аналіз та узагальнення досліджуваного матеріалу дозволили визначити, що сьогодні значно посилена увага викладачів ПТУ до методичної роботи, а в умовах ВПУ - до науково-методичної.

Обгрунтовано, що однією з найбільш важливих організаційних умов успішної діяльності ВПУ є налагоджена система управління закладом, яка потребує наявності обгрунтованих “Концепції діяльності ВПУ” і структурно-функціональної моделі ВПУ.

Ми вважали за необхідне дослідити особливості діяльності навчально-тренувальних фірм (НТФ), оскільки на базі ВПУ № 25 така фірма створена і діє (функціонують в Україні на базі ВПУ, започатковані в рамках консультативної програми ТРАНСФОРМ, яка здійснювалась під керівництвом Федерального міністерства освіти, науки, технологій і досліджень Німеччини і Міністерства освіти і науки України з 1995 р.).

Аксіоматичне положення про роль спеціальної підготовки робітників і спеціалістів для малого і середнього бізнесу зумовило необхідність переорієнтації певної частини професійних закладів на підготовку фахівців комерційної сфери. Створення НТФ потребувало: необхідної матеріальної бази, позитивного ставлення педагогічних колективів і керівників до впровадження інноваційних технологій, вивчення попиту регіонального ринку праці і потреба в певних рівнях кваліфікації фахівців тощо. Навчання у НТФ, як показав досвід, допомагає у працевлаштуванні. У розділі розкрита специфіка технології навчання молоді і дорослого населення, але, разом з тим, визначено, що реалізація подібних проектів потребує: проходження педагогами спеціальних курсів, створення нових підручників і посібників, методичних матеріалів, посилення уваги до економічних знань (підготовка фахівців комерційних професій).

Виявлені переваги навчання у НТФ: заклади працюють як “діючі підприємства”; є можливість навчатися на власних помилках без “смертельних збитків” для фірми; відсутні “таємниці фірми”; можливість безпосередньо перейти до трудової діяльності тощо.

Таким чином, у першому розділі розкриті деякі проблеми підготовки молодших спеціалістів і шляхи їх науково-обгрунтованого розв’язання.

У розділі викладено, що найбільш суттєвими факторами, які сприяють успішному функціонуванню навчального закладу є визначення та наукове обгрунтування організаційно-педагогічних умов його діяльності. Встановлено, що залишаються предметом уваги спеціалістів такі організаційні умови діяльності закладів, як реалізація вимог управлінського характеру, чітка організація навчального процесу, організація практик за профілем підготовки, використання таких організаційних форм діяльності, які розвивають стійкий інтерес до обраної професії (спеціальності) тощо.

Серед педагогічних умов успішної діяльності навчальних закладів, що готують молодших спеціалістів, були визнані актуальними такі: необхідність удосконалення навчальних планів і програм; розробка навчально-методичного забезпечення (як наслідок - посилення уваги до удосконалення системи методичної роботи); випереджаюча діагностика нахилів учнів з метою виявлення і подальшого розвитку в них інтересу до певних видів діяльності; створення умов для здобуття молоддю професій відповідно до їх власних інтересів.

Результати теоретичного аспекту дослідження дозволили також виявити та обгрунтувати основні критерії оцінки підготовки молодших спеціалістів в умовах вищих професійних училищ. Доведено доцільність застосування таких критеріїв: якість рівня здобутої кваліфікації (рівень академічної і практичної підготовки); рівень професійного інтересу учнів до обраної професії; рівень самостійності учнів у навчально-виховному процесі; можливість працевлаштування на регіональному ринку праці.

Обгрунтування організаційно-педагогічних умов успішної діяльності ВПУ зумовили об’єктивну необхідність розробки Концепції діяльності навчального закладу (ВПУ № , м. Хмельницького), структурно-функціональної моделі ВПУ та навчально-програмної документації.

У другому розділі “Особливості підготовки молодших спеціалістів у вищих професійних училищах” доведено, що підготовка фахівців у закладах І-го рівня акредитації потребує попередньої розробки та наукового обгрунтування структурно-функціональної моделі ВПУ відповідно до розробленої нами Концепції діяльності навчального закладу.

У розділі підкреслюється, що перехід до ступеневої форми освіти став конструктивним кроком перебудови профтехшколи, який відповідає потребам сьогодення і одночасно є серйозним іспитом на спроможність системи професійної освіти задовольнити потреби регіону. Отримана можливість здійснювати відбір здібної молоді для подальшого навчання на вищих рівнях. Було підтверджено: здійснення ступеневої професійної підготовки у ВПУ дозволяє успішно вирішувати державні, регіональні і особисті проблеми, пов’язані з професійною підготовкою молоді і дорослого населення регіону.

Були виявлені та обгрунтовані підходи до розробки структурно-функціональної моделі ВПУ № м. Хмельницького. При моделюванні використана систематизуюча функція моделі, що дозволила розглянути функції кожного структурного підрозділу в загальній структурі навчального закладу – об’єкта моделювання. Разом з тим доведено, що структурно-функціональна модель ВПУ №25 дозволяє реалізувати необхідну технологію управління. Структурно-функціональна модель ВПУ наведена на рис.1.

У процесі розробки моделі закладу були враховані і такі властивості системи, як: єдність функціонування системи і зовнішнього соціального середовища, цілеспрямованість функціонування всієї системи і окремих її структурних підрозділів, динамічність, здатність до самоудосконалення, здатність в реальності зберігати стійкий стан, можливість оперативної і активної участі педагогічного колективу в керівництві закладом тощо.

Використання основних положень теорії моделювання управлінської діяльності (розроблені В.С. Пікельною) дозволило виявити та обгрунтувати ієрархічну підпорядкованість структурних підсистем “по вертикалі” і “по горизонталі”. В подальшому процедура моделювання дозволила визначити “зв’язки-відносини” між підсистемами, що стали основним предметом управлінського впливу.

Відповідно до основної мети дослідження були виявлені та обгрунтовані організаційно-педагогічні умови успішного функціонування закладу.

Згідно визначених нами об’єктивно необхідних для успішного функціонування закладу організаційних умов були розроблені: Концепція діяльності навчального закладу (ВПУ № , м. Хмельницький) та структурно-функціональна модель; Положення про формування контингенту учнів (правил прийому до навчання у ВПУ); Положення про організацію профорієнтаційної роботи серед молоді і дорослого населення регіону з урахуванням потреб регіонального ринку праці; Положення про добір педагогічних кадрів; перелік професій, за якими здійснюється підготовка молодших спеціалістів (професійно-кваліфікаційна структура закладу була приведена у відповідність до потреб регіонального ринку праці, з урахуванням можливостей працевлаштування випускників закладу).

Для успішного функціонування ВПУ № міста Хмельницького були запроваджені певні педагогічні умови діяльності. Розроблені, обгрунтовані та впроваджені нові навчальні плани, за якими здійснюється підготовка молодших спеціалістів (за спеціальностями: “Регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів. Радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури”, “Електромонтер з ремонту та обслуговування електрообладнання. Електромеханік”, “Секретар-друкарка. Оператор електронно-обчислювальних машин. Бухгалтер”, “Слюсар з ремонту автомобілів”).

Зміст підготовки молодших спеціалістів, який має постійно оновлюватись, впливає на зміни навчальних програм, що корегуються відповідно до потреб регіонального ринку праці та особистих інтересів людини. Крім цього, у процесі дослідження здійснено наступне: розроблені навчальні плани згідно зі ступеневою підготовкою робітників і молодших спеціалістів; введені в плани навчальні предмети, орієнтовані на підвищення фахової і загальноосвітньої культури молодших спеціалістів; посилена увага до формування позитивного ставлення педагогів і їх активної участі у методичній роботі ВПУ; формування мотивів професійного самоудосконалення педагогів; вивчення інноваційних технологій та запровадження їх у навчально-виховний процес ВПУ; впровадження в систему методичної роботи вищого професійного училища нетрадиційних форм методичної роботи; використання у власній практиці діагностичних методик щодо визначення рівня інтелектуального розвитку учнів та здобутих кваліфікаційних рівнів за спеціальністю; наявність у викладачів та майстрів виробничого навчання авторських навчальних програм, друкованих наукових праць; пошук нових засобів активізації навчально-виховного процесу на всіх рівнях підготовки (І, ІІ і ІІІ рівень професійно-технічної освіти).

У даному розділі обгрунтовано положення, що успішна діяльність ВПУ залежить і від створення таких організаційно-педагогічних умов, як наявність у керівників високого наукового рівня управління навчально-виховним процесом ВПУ; організація творчої співпраці педагогів і учнів; запровадження нових дидактичних технологій навчання в процес підготовки молодших спеціалістів (модульних, інформаційних, дистанційних).

У ході експериментальної роботи було виявлено, що ефективною організаційною формою підготовки фахівців в умовах НТФ є Всеукраїнські і міжнародні ярмарки, організовані навчально-тренувальними фірмами, об’єднаними в Асоціацію “Український національний центр НТФ “Централь”. Господарем перших двох таких ярмарків була НТФ “Проскурів”, що діє при ВПУ №  м. Хмельницький, активна участь якої довела високу якість підготовки фахівців для комерційної сфери регіону.

У розділі розкрито організаційну єдність в діяльності ВПУ та її підструктури - навчально-тренувальної фірми.

Згідно з розробленою ними програмою дослідження проводились констатуючий і формуючий експеримент. Оцінювання здобутих результатів здійснювалось за визначеними критеріями: рівень професійного інтересу учнів до обраної професії; бажання учнів ПТУ здобути вищу освіту; визнання учнями важливості такої якості особистості, як “самостійність”; рівень активності педагогів (участь в науково-методичній роботі закладу); динаміка зростання якісного складу педагогів закладу; динаміка зростання успішності учнів (за середнім балом успішності) і найголовніший, з нашої точки зору, показник - це можливість успішного працевлаштування, оскільки відомо, що кінцевий результат професійної підготовки в умовах ринкової економіки - це конкурентоспроможність випускника на ринку праці.

Порівняльний аналіз констатуючого і формуючого експериментів (статистична обробка здобутих в різні етапи дослідження результатів) показав, що загальний стан діяльності ВПУ значно поліпшився. Цей висновок зумовлений такими показниками: високий рівень інтересу учнів до обраної професії зріс на 24,5%; показник бажання у робітничої молоді здобути вищу освіту за обраною професією, зріс від 5% майже до 36%; кількісний показник учнів, які продовжили навчання у ВПУ зріс на 87,9%; зріс показник усвідомлення молоддю важливості для подальшого життя такої особистої і професійної якості, як “самостійність” (показник тих учнів, хто визнав її життєво необхідною, зріс на 40,3%; зріс показник рівня науково-методичної активності педагогів: на 16% підвищився високий рівень активності і на 20% - середній рівень (відповідно низький рівень активності викладачів і майстрів виробничого навчання знизився на 36%); спостерігається майже по всіх спеціальностях позитивна динаміка успішності учнів (порівнювався середній бал успішності) - це зрозуміло, оскільки для здобуття кваліфікації молодшого спеціаліста необхідно подолати конкурс за результатами якості навчання на попередніх ступенях професійної освіти.

Звертає на себе увагу і такий досить “яскравий” показник, як “відсів” учнів (відрахування з числа учнів за незадовільне навчання пропуски занять з неповажних причин). На етапі констатуючого експерименту такий “відсів” дорівнював майже 50%, на етапі формуючого (навчання за прграмами ВПУ) - він не перевищував 15-17% (більша частина цих учнів відраховувались з поважних причин: догляд за дитиною, призов на військову службу тощо). Поступово стала зростати кількість випускників ВПУ, які продовжили навчання у вищих закладах II, III, IY рівнів акредитації. Але найбільш показовим виявився критерій “працевлаштування випускників ВПУ (у порівнянні з випускниками ПТУ)” - він зріс удвічі і склав майже 80-87% (деякі випускники самі знаходили місце праці, яке було “більш до вподоби”), диплом стає конвертованим, авторитет і популярність професійних закладів І-го рівня акредитації у населення регіону постійно зростає.

Найуспішніше відбувається працевлаштування випускників НТФ (комерційна діяльність). При завершенні формуючого експерименту було здійснено факторний аналіз, який показав підвищення ваги таких показників: високий рівень управління навчальним закладом, можливість працевлаштування учнів після завершення навчання, високий кваліфікаційний рівень педагогів; інтерес учнів до обраної професії.

Розрахунок коефіцієнта рангової кореляції по Спірмену показав його високе значення (), що підтверджує, насамперед, ефективність впливу на стан діяльності ВПУ такого фактору, як науковий рівень управління закладом.

Здійснено дослідно-експериментальну перевірку впливу на результати діяльності закладу обгрунтованої і розробленої Концепції діяльності навчального закладу (ВПУ № , м. Хмельницький), використання структурно-функціональної моделі ВПУ і створених відповідних, організаційно-педагогічних умов підтвердила як підвищення наукового рівня управління вищим професійним училищем, так і позитивну динаміку у вирішенні основних завдань закладу.

Висновки

Проведене дослідження організаційно-педагогічних умов, які мають сприяти успішній підготовці молодших спеціалістів у вищому професійному училищі дозволило дійти певних висновків.

1.

2.

На сучасному етапі розвитку світової професійної освіти спостерігаються певні тенденції, серед яких: посилення світової освітянської уваги до створення неперервної професійної освіти; поєднання старшої ланки загальної освіти з професійною; поступове ускладнення професійної освіти та розширення її контингенту за рахунок дорослого населення тощо. Звертає увагу і така тенденція (йдеться про економічно розвинені країни): перша стадія вищої освіти (або її скорочений варіант) має стати загальнодоступною з тим, щоб у найближчому майбутньому зробити цей рівень вищої освіти обов’язковим для всієї молоді (фізично і психічно здорової). Не менш важливою визнана необхідність обгрунтування і розробки змісту вищої професійної освіти і визнання її стандартів на світовому рівні. Йдеться про вирішення проблеми світової мобільності фахівців, конвертованості їх дипломів.

3.

Сучасні вищі професійні училища мають задовольнити попит регіонального ринку праці. Поява вищих професійних училищ потребує, з одного боку, створення аксіоматично необхідних умов функціонування навчальних закладів, з іншого - розробки Концепції діяльності навчального закладу, яка відображає його специфіку; розробки структурно-функціональної моделі закладу і усвідомлення його як відносно цілісної соціально-педагогічної системи; підвищення вимог до організації науково-методичної роботи у ВПУ (необхідність постійного підвищення творчого потенціалу педагогів, їх позитивного ставлення до впровадження інноваційних технологій тощо).

Специфічною особливістю НТФ є те, що технологія навчання спрямована не на оволодіння знаннями взагалі, а на “тренування” конкретним видом діяльності, що дає можливість краще адаптуватись в умовах ринкової економіки. Виявлено такі перевагами навчання в НТФ: слухачі навчаються самостійно встановлювати “ділові відносини” з іншими фірмами; професійні навички формуються в умовах “діючого підприємства”; успішно здійснюється оволодіння новітніми методами діяльності у певних галузях виробництва (слухачі самостійно оволодівають спеціальними операціями безпосередньо на робочих місцях); широко використовується сучасна інформаційно-обчислювальна техніка та засоби комунікацій тощо.

Виявлено, що найбільш важливою передумовою створення НТФ є підготовка “мультиплікаторів” (викладачі-інструктори навчально-тренувальних фірм). Створення нової підструктурної ланки на базі ВПУ також потребує розробки “Концепції підвищення кваліфікації та перепідготовки з деяких економічних спеціальностей”.

4.

У процесі розробки моделі закладу були враховані і такі властивості системи, як єдність функціонування системи і зовнішнього соціального середовища, цілеспрямованість функціонування всієї системи і окремих її структурних підрозділів, динамічність, здатність до самоудосконалення, здатність в реальності зберігати стійкий стан, можливість оперативної і активної участі педагогічного колективу в керівництві закладом тощо.

До організаційних умов успішної діяльності ВПУ №  м. Хмельницького віднесені: розробка структурно-функціональної моделі та “Концепції діяльності вищого професійного училища № 25 м. Хмельницького”; розробка Положення про формування контингенту учнів (правил прийому на навчання у ВПУ); організація профорієнтаційної роботи серед молоді і дорослого населення регіону з урахуванням потреб регіонального ринку праці; розробка Положення про добір педагогічних кадрів; визначення переліку професій, за якими здійснюється підготовка молодших спеціалістів (професійно-кваліфікаційна структура закладу була приведена у відповідність до потреб регіонального ринку праці, можливостей працевлаштування випускників закладу); введення в модель закладу навчально-тренувальної фірми як структурної підсистеми ВПУ № ; введення ВПУ № м. Хмельницького до навчального науково-виробничого комплексу, створеного на базі Технологічного університету Поділля (м. Хмельницький); заключення угод про співпрацю між ВПУ № та Хмельницьким інститутом бізнесу і Хмельницьким політехнічним коледжем; створення необхідної матеріально-технічної бази вищого професійного училища та його підструктури - НТФ.

До педагогічних умов, які мають забезпечити успішну реалізацію зазначених реформаційних процесів, було віднесено: впровадження такого змісту і технологій навчання, які б сприяли формуванню таких якостей; особистості: професійна компетентність, підприємливість, організаційні здібності, розвинений інтелект, високий рівень загальної культури, загальнолюдських моральних якостей, впровадження інформаційних технологій з використанням сучасної комп’ютерної техніки; організація навчально-виховного процесу з урахуванням інтелектуальних потреб кожного учня; підготовка педагогічних кадрів для вищої професійної школи на рівні сучасних вимог ринку праці.

5.

Здобуті результати дослідження дозволяють стверджувати правильність сформульованої гіпотези.

Проведене дослідження не вичерпує всієї повноти проблеми створення та функціонування навчальних закладів нового типу в системі професійної освіти. Залишаються актуальними і потребують відповідної уваги з боку педагогічної науки такі напрями дослідження проблеми управління вищими професійними училищами (враховуючи те, що створення їх буде збільшуватись у найближчі навчальні роки), як: удосконалення роботи з підвищення кваліфікації викладачів і майстрів виробничого навчання; обгрунтування змісту науково-методичної роботи у ВПУ; система підготовки “мультиплікаторів” для НТФ; методики запровадження інтенсивних технологій тощо.

СПИСОК