МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Х О Д У Н Едуард Володимирович

УДК 616.314:11-089.28-611

РОЗРОБКА ТА КЛІНІЧНА АПРОБАЦІЯ СТАНДАРТНИХ ШТИФТОВО-КУКСОВИХ ВКЛАДОК ДЛЯ ЗАМІЩЕННЯ ПОВНИХ ДЕФЕКТІВ КОРОНКОВОЇ ЧАСТИНИ ЗУБА

14.01.22 – стоматологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України (ректор – заслужений діяч наки і техніки України, академік АМН України, доктор медичних наук, професор В.М. Казаков).

Науковий керівник - кандидат медичних наук, професор

РУБАНЕНКО Вячеслав Васильович,

Українська медична стоматологічна академія МОЗ Укра-

їни, завідувач кафедри ортопедичної стоматології

та імплантології.

Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор

Куцевляк Валерій Ісаєвич,

Харківський державний медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри стоматології

дитячого віку та дитячої щелепно-лицевої хіріргії

- доктор медичних наук, професор

Левкович Анатолій Миколайович,

Дніпропетровська державна медична академія

МОЗ України, завідувач кафедри

ортопедичної стоматології.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Захист дисертації відбудеться "24"квітня 2001 р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії за адресою: 36024 м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці академії (36024, м.Полтава, вул. Шевченка, 23).

Автореферат розісланий “22” березня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Петрушанко Т.О.

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Карієс, травма і інші ураження твердих тканин зубів часто призводять до руйнування значної частини або ж всієї коронки зуба

( А.І. Рибаков, В.С. Іванов, 1980; Є.Я. Варес, 1998 ).

Необхідність збереження стійких зруйнованих зубів і коренів обумовлена багатофункціональністю пародонта, який регулює жувальне навантаження, здійснює захист, обмін речовин, відіграє сенсорну, секреторну, пластичну роль (Т.А. Ходжиметов, 1991; П.Г.Герасимчук, І.П. Герасимчук, 1998 ).

Поодинокі зуби і корені продовжують функціювати у акті жування, сприяють збереженню альвеолярних паростків, що має значення в подальшому протезуванні. Важливим моментом слід визнати можливість використання відновлених коренів в якості опори для різноманітних конструкцій знімних і незнімних протезів (С.И. Абакаров, 1994; Е.Н. Жулёв, 1995 ).

Проблемі збереження зруйнованих зубів приділено багато уваги внаслідок чого, крім традиційних методів пломбування, широко застосовуються ортопедичні конструкції, починаючи від звичайних вкладок і полукоронок і аж до протезів з кореневими або парапульпарними штифтами. За даними В.А. Лабунця (2000) потреба у виготовленні штифтових зубів на 1000 населення сягає 12,5-20,5% у різних регіонах України.

У теперішній час для відновлення кореневої частини зубів пропонуються, так звані, куксові коронки, які складаються з штучної кукси з штифтом і покривної коронкової конструкції. Технологія їх виготовлення не відрізняється значною складністю, але при застосуванні індивідуального литва потребує спеціального обладнання і не доцільна у масовому протезуванні.

Використання стандартних штифтово-куксових вкладок скорочує витрати активного часу лікаря, значно спрощує процес виготовлення, але потребує уточнення технологічних і конструктивних особливостей. Висока коштовність продукції зарубіжних фірм, відсутність вітчизняних аналогів промислового готунку, знижують ефективність їх впровадження.

У зв’язку з цим пошуки шляхів вирішення цієї проблеми слід визначити актуальними.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Вибраний напрямок наукових досліджень є фрагментом комплексної ініціативної теми кафедр стоматологічного профілю Української медичної стоматологічної академії: “Механізм пошкодження зубощелепної системи, резистентність організму і обгрунтування методів профілактики, терапії та реабілітації основних стоматологічних захворювань” зареєстрованої під № 01970018550.

Автор являється безпосереднім виконавцем даного фрагменту.

Мета дослідження полягає у розробці і математичному обгрунтуванні стандартної штифтово-куксової вкладки, клініко-рентгенологічному визначенні показань до її застосування, вдосконаленні технології відновлення коронкової частини зуба.

Задачі дослідження:

1. Розробити і обгрунтувати математично оптимальні форму і розміри елементів стандартної штифтово-куксової вкладки.

2. Розробити набор ріжучого інструмента для підготовки протезного ложа під штифтово-куксову вкладку.

3. На підставі клініко-рентгенологічної картини з’ясувати показання до застосування розроблених стандартних штифтово-куксових вкладок.

4. Уніфікувати клінічні маніпуляції відновлення зруйнованих зубів стандартними штифтово-куксовими вкладками.

5. Вивчити віддалені результати протезування і встановити характер основних ускладнень.

Об’єкт дослідження - проблема якісного відновлення зруйнованих коронок природних зубів.

Предмет дослідження - клінічна апробація розроблених штифтово-куксових вкладок і ріжучого інструмента для підготовки протезного ложа.

Методи дослідження - на підставі математичних розрахунків визначені оптимально допустимі розміри елементів штифтово-куксової вклади, а морфологічні виміри дозволили вивчити щільність їх прилягання до тканин зуба; клініко-рентгенологічні дослідження дали змогу розширити показання до застосування розроблених стандартів, уніфікувати клінічні і лабораторні етапи виготовлення і встановити характер основних ускладнень у віддалений термін спостереження.

Наукова новизна дослідження. Розроблені і математично обгрунтовані форма і допустимі розміри елементів штифтово-куксової вкладки, на підставі чого визначені оптимальні стандарти для окремих зубів верхньої та нижньої щелеп.

Розроблений комплект стандартного ріжучого інструмента для одномоментного формування протезного ложа у кореневій і коронковій частинах зуба, який забезпечує щільне прилягання елементів конструкції до твердих тканин.

Розроблені показання до застосування стандартних штифтово-куксових вкладок, уніфіковані клінічні і лабораторні етапи їх виготовлення.

Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю швидкого і повноцінного відновлення зруйнованої коронкової частини зуба. Скорочення витрат часу лікаря і зубного техніка, доступність і простота виготовлення дозволяють рекомендувати розроблені комплекти для потреб масового протезування.

Налагоджений промисловий випуск комплектів стандартних штифтово-куксових вкладок і ріжучих інструментів, які впроваджені на клінічних базах кафедр ортопедичної стоматології. Донецького державного медичного університета ім. М. Горького і Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проаналізована наукова література з вивчаємої проблеми. Всі розділи підготовлені і виконані самостійно. Математичні розрахунки параметрів елементів штифтово-куксової вкладки і комп’ютерне моделювання виконані при участі доктора фізико-математичних наук, професора Доценко В.І. (завідувача кафедри біофізики Української медичної стоматологічної академії).

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації повідомлені і обговорені на Всеукраїській науково-практичній конференції ”Актуальні питання ортопедичної стоматології та ортодонтії“, м. Полтава, 2000р.; розширеному засіданні кафедр ортопедичної стоматології і імплантології та пропедевтики ортопедичної стоматології з курсом ортодонтії, м. Полтава, 2000 р.; на засіданні апробаційної ради №2 ”стоматологія“ Української медичної стоматологічної академії, м. Полтава, 2000 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 4 роботи, із них 3 статі у виданнях, ліцензованих ВАК України, отримана пріоритетна довідка на винахід за № 2000074314.

Структура і обсяг дисертації. Робота викладена на 128 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 28 рисунками і 14 таблицями. У роботі поданий вступ, розділ огляду літератури, опис об“єктів і методів дослідження, результати власних досліджень, їх аналіз і обговорення, висновки і практичні рекомендації.

Список літератури містить 154 найменувань, з них 111 робіт вітчизняних і 43 – іноземних авторів.

ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкти і методи дослідження. Стійкість штифтової конструкції визначається законами механіки. Але ще в більшій мірі вона обумовлена біологічними закономірностями, серед яких мають значення реактивність тканин пародонта,діяльність жувальних м’язів, положення зуба в зубному ряді і взаємовідносини з зубами антагоністами. Таким чином, не стільки закони механіки, скільки клінічна картина вирішує питання про показання до виготовлення конструкції.

У зв’язку з цим для вирішення поставлених задач нам знадобилися експериментальні, клінічні і допоміжні методи дослідження, які у загальному вигляді представлені в таблиці .

Таблиця

Методичне і кількісне забезпечення задач дослідження

Задачі дослідження | Методи дослідження | Кількість експериментального і клінічного матеріала.

1. Розробити і обгрунтувати математично оптмимальну форму і розміри стандартної штифтово-куксової вкладки. | Методика математичного розрахунку. | На базі даних про середньо-анатомічні розміри коронкової і кореневої частин природних зубів і витривалості пародонта.

2. Розробити набір ріжучого інструмента для підготовки протезного ложа. Визначити щільність прилягання елементів вкладки до протезного ложа. | Технічна документація на вироби. Морфометричні виміри розпилів зубів з зафіксованими вкладками. | На базі уніфікованих розмірів стандартних штифтово-куксових вкладок і на 14 зразках свіжеекстрагованих зубів верхньої і нижньої щелеп.

3. Визначити показання до застосування розроблених стандартів. | Клінічні і рентгенологічні дослідження. | 75 осіб з повними дефектами коронкової частини зубів.

4. Уніфікувати клінічні маніпуляції виготовлення штифтово-куксових вкладок. | Клінічні співставлення методик препарування кукси зуба під вкладку з урахуванням наступної конструкції коронки. | Ті ж пацієнти з повними дефектами коронкової частини зубів.

5. Вивчити віддалені результати протезування і встановити характер основних ускладнень. | Клінічний аналіз результатів протезування. | Ті ж пацієнти через 1, 6, 12, 24 місяці після протезування.

Частина експериментальніх досліджень передбачала два розділи. Перший з них повністю присвячений математичному моделюванню ситуацій у ротовій порожнині за умов використання штифтово-куксових вкладок для поодиноких коронок і у якості опори в будь-яких конструкціях протезів.

Метою розрахунків явився аналіз напружень, які виникають у найбільш небезпечних місцях конструкції. Основою для розрахунків були середньо-анатомічні розміри коронок і коренів природних зубів і витривалість їх пародонта до навантажень під час жування.

Для визначення щільності прилягання елементів вкладки до тканин протезного ложа використані морфометричні виміри на свіжеекстрагованих зубах.

Клінічна частина досліджень передбачала вивчення ефективності лікування повних дефектів коронки зуба за допомогою розроблених стандартів. Вона виконана на 93 зубах 75 осіб жіночої і чоловічої статі, у віці від 16 до 54 років.

Обов’язковою умовою для вирішення питання про використання стандартів вважали рентгенологічні дослідження.

Клінічні етапи ортопедичного лікування хворих з повними дефектами коронкової частини зубів зведені до підготовки протезного ложа, яка, завдяки конструкції розробленого нами ріжучого інструмента, проводиться одномоментно і забезпечує щільне прилягання вкладки до тканин кукси зуба.

Особливості лабораторних етапів зумовлені конструкцією покривної коронки. У необхідних випадках використаний метод статистичної обробки цифрових даних за Стьюдентом-Фішером.

Результати досліджень і їх обговорення. Аналіз даних літератури свідчить про те, що в клінічній практиці часто видаляються повноцінні корені зруйнованих зубів. Це пов’язано з значними витратами часу на їх лікування і з умовами, від яких залежить якісне пломбування кореневих каналів. Існуючи ортопедичні методи обмежені штифтовими конструкціями протезів, серед яких найбільш поширеними в останній час вважаються штифтово-куксові вкладки. Вони відрізняються від звичайних штифтових зубів тим, що складаються з двох частин, з яких покривні коронки можна замінити у разі їх поломки. Технологічні особливості виготовлення штифтово-куксових вкладок передбачають індивідуальне литво або використання стандартів.

Перші потребують спеціального обладнання і неабияких мануальних навичок лікаря-стоматолога, що значно обмежує їх застосування в умовах масового протезування і у стоматологічних кабінетах в сільській місцевості.

Стандартні штифтово-куксові вкладки виготовляються декількома зарубіжними фірмами, висококоштовні і потребують набора спеціального інструмента для підготовки протезного ложа.

В Україні спроби створення аналогічних комплектів вкладок і інструментів обмежені дослідними зразками, ефективність їх використання не вивчена і досі.

Таким чином, в проблемі відновлення зруйнованих зубів залишається ще багато не вирішених питань, які й обумовили мету і задачі дослідження.

Для вирішення першої задачі, яка передбачала розробку математично обгрунтованих стандартів штифтово-куксових вкладок, використана методика математичного розрахунку на базі даних про середньо-анатомічні розміри коронок і коренів природних зубів з урахуванням витривалості іх пародонту до навантаження.

Метою розрахунків був аналіз напружень, що виникають у найбільш небезпечних перетинах конструкції і кореня, а також розробка рекомендацій по визначенню геометричних розмірів несучих елементів.

В результаті розрахунків і виходячи з конструктивних і технологічних особливостей форма штифтово-куксової вкладки обрана у вигляді двох усічених колових конусів, з’єднаних між собою більшими основами. Розміри надкореневої частини обумовлені відповідними розмірами коронкової частини природних зубів. Це значить, що діаметр основи надкореневої частини не перебільшує найменшого перетину зуба у його шийки з урахуванням товщини стінок майбутньої коронки. Цими ж параметрами обмежена висота надкореневої частини. Верхній діаметр з технологічних особливостей виробництва вибраний з умов конусності, яка дорівнює 0,2 мм.

Для розрахунків кореневої частини вкладки вивчені сили, які виникають під час дії жувального тиску на матеріал кореня. Її довжина вибрана за умови не руйнування кореня зуба. Розкол кореня продовж перетину може бути визнаний рівнодіючою всіх складових тиску, що розповсюджується в горизонтальній площині.

Таким чином, за допомогою математичних розрахунків визначені оптимальні розміри елементів штифтово-куксових вкладок для всіх природних зубів.

Враховуючи напруження, які виникають у корені при вертикальних і горизонтальних навантаженнях і міцність штифтово-куксової вкладки виготовленої із титана, зручно уніфікувати отримані розміри в окремі групи. Це дало змогу визначити три основних типорозміри вкладок, з яких перший використовується у центральних і бічних різцях нижньої щелепи. Другий типорозмір призначений для бічних верхніх різців , премолярів і окремих коренів всіх молярів. Третій типорозмір застосовується для іклів верхньої і нижньої щелеп, а також для центральних верхніх різців.

У комплект включені 28 штифтово-куксових вкладок (4,18 і 6 штук відповідно вказаним типорозмірам) для зубів обох щелеп.

При розрахунках напружень, що виникають при використанні штифтово-куксових вкладок у якості опори в мостоподібних протезах ми прийшли висновку, що запропонований набір стандартів можна застосовувати і з цією метою, але їх призначення треба узгоджувати з клінічним статусом і рентгенологічною картиною.

Для вирішення задачі, яка стосувалася розробки ріжучого інструмента основною умовою була відповідність препарованих поверхонь кореня елементам штифтово-куксової вкладки. Крім того планувалося зменшити кількість операцій по підготовці протезного ложа і час на препарування.

З цією метою в одному інструменті об’єднані дві робочі поверхні, одна з яких для підготовки кореневого каналу, а друга для підготовки площадки під основу надкореневої частини вкладки. Інструмент виготовлений з твердосплавного матеріалу марки ВК-8. Його робочі поверхні на 0,2 мм більше довжини і діаметра елементів вкладки, що і забезпечує щільне прилягання останніх до тканин протезного ложа. Препарування виконується одномоментно. Експериментальне морфометричне дослідження зразків видалених зубів з підготовленим протезним ложем показало, що щілина між твердими тканинами зуба і вкладкою не перевищує 0,24+0,01 мм. Це забезпечує надійну фіксацію конструкції.

В комплект включені шість різновидів ріжучого інструмента, по три для прямого і кутового наконечників.

Клінічний досвід підтвердив відповідність інструмента вимогам, що їх було сформульовано умовами дослідження.

Наступною задачею явилась клінічна апробація розробленого комплекта в залежності від стану і призначення окремих коренів, це дало змогу визначити показання до застосування стандартних штифтово-куксових вкладок.

В результаті вивчення клінічного і рентгенологічного статусу 93 зубів у 75 пацієнтів встановлено, що найбільш поширеною причиною ураження твердих тканин є карієс (88,1%) і гостра травма (6,5%), дані співпадають з тими, які наведені у спеціальній літературі.

В анамнезі майже всі хворі відзначають несвоєчасність звертання до лікаря, повторні пломбування, зміну кольору зуба після лікування кореневих каналів. Привертає до себе увагу той факт, що найчастіше скарги хворих пов’язані з косметичним недоліком, а не з функціональними порушеннями, внаслідок чого бічні зуби лікуються пізно, або зовсім не лікуються.

При формуванні клінічних груп ми виходили з ступеня руйнування зубів, тому що саме цей фактор визначає лікарську тактику, а клінічні і лабораторні етапи виготовлення конструкцій мають свої спеціфічні особливості. На цій підставі виділені три групи зруйнованих зубів.

До першої групи віднесені ті випадки, коли кукса кореня з достатньо товстими стінками виступає над ясеневим краєм не менш ніж на один міліметр.

Витончені стінки, що ледве виступають над яснами або закінчуються на їх рівні потребують іншого підходу до протезування. Такі зуби склали другу групу.

До третьої групи віднесені зуби, зруйновані нижче ясеневого краю. Вони виявляються найбільш важкими для протезування.

При клінічних оглядах ми звернули увагу на те, що при глибоких руйнуваннях кукси кореня мають місце запальні явища у слизовій оболонці, тому у всіх таких випадках нами виконувалася діагностична проба Шилера-Писарева до початку протезування і в різний термін лікування. Але, позитивна проба Шилера-Писарева не є протипоказанням до виготовлення вкладок, бо саме протезування і підготовка кукси кореня сприяють усуненню травмуючого фактора під час приймання їжі.

Разом з тим при набряку, гіперемії, кровотечіях ясен в ділянці відновлювального зубу не можна обмежитись тільки виготовленням конструкції. В нашій клінічній практиці добрий стійкий терапевтичний ефект і достатньо швидке звикання до протезів отримані при використанні аплікацій препарату “Вермілат“, який відзначається виразною протизапальною дією. Препарат направленої антиоксидантної активності, розроблений в Українській медичній стоматологічній академії на замовлення Міністрества науки і технологій та Міністерства охорони здоров’я України, пройшов довготривалі клінічні випробування.

До початку ортопедичного втручання у всіх випадках призначається рентгенографія, метою якої є вивчення стану періапікальних тканин, кореневих каналів, а також якість ендодонтичного лікування.

До встановлених закономірностей рентгенологічного дослідження в наших клінічних групах ми віднесли такі випадки, коли протезування вкладками протипоказане: корені, які не лікувалися; великі осередки запалення біля верхівки коренів; не якісно проведене ендодонтичне лікування внаслідок непрохідності кореневих каналів.

Стосовно останнього положення слід мати на увазі, що коли глибина розміщення пломбувального матеріалу перевищує довжину кореневої частини вкладки і наявні сприятливі клінічні умови, ефективність протезування достатньо велика. Про це свідчать віддалені спостереження (більш одного року) за станом 11 зубів, що нами лікувалися.

Відсутність ускладнень при протезуванні штифтово-куксовими вкладками коренів, які запломбовані не до верхівки, або мають дещо ширшу періодонтальну щілину, або мають рухомість І-ІІ ступеня, дозволяють рекомендувати такі корені до відновлення запропонованими стандартами.

Повертаючись до протипоказань ми хотіли б підкреслити той факт, що багатокореневі зуби, які зруйновані нижче рівня біфуркації, мабуть недоцільно відновлювати штифтово-куксовими вкладками. В спеціальній літературі такі випадки наведені, але вони не вирішують завдань масового протезування.

Вирішуючи четверту задачу дослідження стосовно уніфікації клінічних етапів виготовлення протезів з стандартними штифтово-куксовими вкладками ми виходили з особистостей конструкції покривної коронки. Нами встановлені загальні закономірності, які полягають у підготовці кукси кореня.

При наявності твердих стінок, що виступають над ясеневім краєм, препарування розпочинають з підготовки цих стінок під ту чи іншу штучну коронку. Стінки слід зберегти, тому що вони поліпшують фіксацію наступної конструкції.

При витончених стінках частина кукси, що виступає, зрізається до ясеневого рівня. Це дозволяє одразу сформувати пришийковий уступ.

При руйнуванні кукси кореня нижче ясеневого рівня слід вирівняти стінки у горизонтальній площині і приступити до формування протезного ложа під вкладку.

Особливість конструкції запропонованого ріжучого інструменту полягає у можливості одномоментно сформувати протезне ложе у кореневому каналі і у куксі кореня. Підготовка ложа, фіксація вкладки і моделювання її надкореневої частини виконуються у одне відвідування.

При виготовленні покривних коронок із світло- або хімічнотвердіючих композитів протезування можливо скінчити також у перше відвідування.

Моделювання надкореневої частини вкладки під коронки з фарфору або з пластмаси недоречне, тому що додаткова товщина цих коронок додасть їм міцності і кольоростійкості.

Під штамповані металеві коронки, що їх облицьовано пластмасою, при моделюванні слід враховувати товщину стінок з вестибулярної та бічних порверхонь.

Моделювання надкореневої частини під штамповану металеву коронку виявляється найбільш складким, тому що кукса повинна відтворити анатомічну форму зуба, який оброблений на товщину металевої гільзи. Товстий шар цементу може привести до передчасного розцементування коронки.

Суцільновідлиті коронки з покриттям пластмасою або фарфором потребують моделювання надкореневої частини у вигляді конуса.

Матеріалом для моделювання можуть бути ”Акрилоксид“, або композити любих відтінків білого кольору. З підготовленої культі знімають відбиток і в друге відвідування пацієнта робота фіксується за допомогою цементу.

З особливостей лабораторних етапів слід відзначити необхідність зменшення ширини проміжної частини на 2-3 мм у випадках, коли штифтово-куксова вкладка використовується як опора у мостоподібному протезі.

Вивчення віддалених результатів протезування і аналіз ускладнень при користуванні штифтово-куксовими вкладками обумовлені п’ятою задачею дослідження.

З загальної кількості виготовлених протезів ускладнення склали 7,5% (7 випадків) і спостерігалися у термін від декількох днів до трьох місяців.

Найбільш поширеним ускладненням виявилося розцементування покривних суцільновідлитих коронок ( 4,3%). На наш погляд, причиною можуть бути помилки лікаря при цементуванні, або використання у якості фіксуючого матеріалу фосфатних цементів.

Склоіономірні цементи усувають цей недолік.

Як ускладнення при користуванні готовою конструкцією ми відзначили появу запального процесу у ясеневому краї (2 випадки), що пов’язане з глибоким просуненням краю коронки у ясеневу кишеню

Таким чином, стандартні штифтово-куксові вкладки в значній мірі скорочують витрати активного часу лікаря-стоматолога, не потребують литва і можуть бути виготовлені разом з покривною коронкою в одне відвідування без участі зубного техніка.

Це відкриває перспективи для впровадження розробки в умовах масового протезування.

В И С Н О В К И

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у підвищенні якості протезування повних дефектів коронкової частини зубів на основі впровадження математично обгрунтованих стандартних штифтово-куксових вкладок і ріжучого інструмента для одномоментної підготовки протезного ложа.

1.

2.

3.

4.

При виготовленні суцільновідлитих з покриттям або порцелянових коронок надясенева частина кукси зрізається до рівня ясен, що дає змогу сформувати правильний пришийковий виступ. Фотополімерні покриття на штифтово-куксові вкладки не потребують участі в протезуванні зубного техніка і можуть бути виготовлені в одне відвідування.

5. Віддалені ( до 2 років) результати спостережень ефективності протезування свідчать про те, що найбільш поширеним ускладненням є розцементування покривних суцільно відлитих конструкцій. Це пов’язане з недостатньо старанним висушуванням кукси або з використанням фосфатних цементів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

АНОТАЦІЯ

Ходун Е.В. ”Розробка і клінічна апробація стандартних штифтово-куксових вкладок для заміщення повних дефектів коронкової частини зуба“.

-Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. Українська медична стоматологічна академія МОЗ України (м. Полтава), 2001.

Дисертація присвячена розробці і клінічній апробації стандартних штифтово-куксових вкладок і набора ріжучого інструмента для одномоментної підготовки протезного ложа. Вони здатні рівномірно розподілити жувальний тиск, забезпечують щільне прилягання до тканин кореня, значно скорочують час лікаря, не потребують наявності ливарного обладнання.

На підставі математичних розрахунків, що базуються на даних про середньо-анатомічні розміри природних зубів і витривалість пародонта, визначені три основних типорозміри вкладок і ріжучого інструмента. Характерною особливістю інструмента є можливість одномоментно підготувати корень для кореневої і надкореневої частин вкладки.

Клінічна апробація стандартного комплекту дозволила розширити показання до його застосуванняя за рахунок зменшення кореневої частини і уніфікувати лікарські та лабораторні маніпуляції.

Запропоновані набори стандартних штифтово-куксових вкладок і інструмента для формування протезного ложа відкривають перспективи до їх впровадження у масовому протезуванні.

Ключові слова: повні дефекти коронкової частини зубів, стандартні штифтово-куксові вкладки, показання, клінічне застосування.

АННОТАЦИЯ

Ходун Э.В. ”Разработка и клиническая апробация стандартных штифтово-культевых вкладок для замещения полных дефектов коронковой части зуба“. –Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22- стоматология. Украинская медицинская стоматологическая академия МЗО Украины ( г. Полтава), 2001.

Диссертация посвящена разработке и клинической апробации стандартных штифтово-культевых вкладок и набора режущего инструмента для одномоментной подготовки протезного ложа. На Украине попытки внедрения стандартов для восстановления разрушенных зубов не подвинулись дальше теоретических предпосылок и опытных образцов. Между тем, такие конструкции способствуют более равномерному распределению жевательного давления по поверхности корня, обеспечивают плотное прилегание к твердым тканям, значительно сокращают затраты активного времени врача, не требуют наличия литейных установок. На этом основании задачами работы явились математические обоснование оптимально допустимых размеров штифтово-культевой вкладки, разработка соответствующего режущего инструмента для одномоментного формирования протезного ложа, и их клиническая апробация.

Математические расчеты выполнены на базе данных о средне-анатомических размерах естественных зубов и выносливости пародонта к нагрузке. Расчеты произведены для случаев использования штифтово-культевых вкладок для фиксации одиночных коронок и для случаев использования их в качестве опоры в мостовидных протезах. В результате определены три основных типоразмера, предназначенные для корней различных групп зубов, создан комплект, в который вошли 28 штук вкладок и 6 штук режущих инструментов, по три для прямого и углового наконечников.

Особенностью инструмента является возможность одномоментного формирования протезного ложа для корневой и надкорневой частей вкладок.

Клинические исследования позволили расширить показания к их применению в связи с уменьшением длины корневой части и унифицировать вречебные и лабораторные манипуляции.

Предложенные комплекты штифтово-культевых вкладок открывают известные перспективы использования их в массовом протезировании.

Ключевые слова: полные дефекты коронковой части зубов, стандартные штифтово-культевые вкладки, показания, клиническое применение.

RESUME

E. V. Hodun ”Enaparation and clinical approbation of standard pin stamps inlays for the substitution of total defects of the crowu part of tooth“.

Manuscript. The thesis to the scientific degree of candidate in medicine. Speciality – 14.01.22 – stomatology. Ukrainian medical stomatological academy of Poltava, 2001.

The thesis is devoted to working on and clinical approbation standard pin stumps inlays and gang of the cutting tool for mоmental preparation of an orthopedic bed.

Because of mathematical accounts on a data about middle anatomical dimention of natural teeth there were defined three basic types of a dimention of the inlays and cutting toolkit.

The clinical approbation of the standards has allowed to expand the observations to their application and to unify clinical and laboratory stages of their manufacture.

The offered packages open wide perspectives of use them in mass prostheses.

Key word: tooth crowns full defect, standard pin stumps inlays, indications, clinical application.