Кримський ДЕРЖАВНИЙ медичний УНІВЕРСИТЕТ

ім. С. І. Георгiєвського

Нікiтiна Оксана Вікторівна

УДК 616. 441-003. 822-006-018 : 576. 2

Патоморфологічнi аспекти захворювань

щитовидної залози людини у Придніпровському

промисловому регіоні

14.03.02. - патологічна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь – 2001

Дисертація є рукописом

Робота виконана у Дніпропетровській державній медичній академії, Міністерство

охорони здоров'я України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Федченко Микола Петрович,

Дніпропетровскаї державна медична академія Міністерства

охорони здоров'я України,

професор кафедри патологичної анатомії

Офіційні оппоненти:

доктор медичних наук, професор Загорулько Олександр Кiмович,

Кримський медичний інститут ім. С. І. Георгiєвського,

завідувач кафедрою патологичної анатомії

доктор медичних наук, професор Якимова Тамара Петрівна,

Харківський інститут удосконалення лікарів,

професор кафедри клінічно-лабораторної діагностики

Провідна організація:

Донецький державний медичний університет ім. Горького Міністерства охорони

здоров'я України, кафедра патологичної анатомії, м. Донецьк

Захист складається 18.04.2001 р. о14 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 52.600.02 Кримського державного медичного

університету ім. С. І. Георгiєвського (м. Сімферополь, бульвар Ленiна, 5\7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного

університету ім. С. І. Георгiєвського (м. Сімферополь, бульвар Ленiна, 5\7).

Автореферат розісланий 18.03.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

професор _____________________ Біркун О.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Серед актуальних проблем сучасної медицини особливе місце займає зростання патологiї щитовидної залози ( ЩЗ ), обумовлений складною екологічною ситуацією в Україні та, зокрема, наслідками аварії на ЧАЕС (Бикоріз А. І. у співавт., 1985; Iркiн І. І., Погорєлов О. В., Чернецова А. П., 1993; Романенко А. М., 1993; Аветисьян І. А., Петрова Г. В., 1994; Попов О. І., Павлов С. Б., Малова Н. Г., 1994; Корабльова А. І. у співавт., 1997 ). Особливо збільшилась кількість злоякісних новоутворень серед осіб молодого віку та у дітей. Так, якщо у період з 1981 по 1986 рр. по всій Україні діагностували не більше 1-3 випадків раку ЩЗ у дітей за рік, то починаючи з 1989 року, реєструються 30-40 наданих захворювань щороку. Пік захворювання раком залози у дітей України очікується в 2000-2005 роках (Зурнаджi Ю. І., Дебіленко А. В., 1993; Juri E. Nikiforov, Douglas R., 1994). Проблема патологiї ЩЗ актуальна і для Придніпровського промислового регіону, оскільки він займає третє місце за розмірами території та чисельністю населення в Україні та друге місце (після зони навкруг ЧАЕС) по рівню забруднення навколишнього середовища (Бачинський П. П., 1994; Гербiльський Л. В., 1994, 1996; Тіщенко В. А., Клiменкова І. М., Гайдук О. І., 1996; Корабльова А. І. У співавт., 1997; Зеленська Л. І., Агєєв Ю. А., Васильєва Т. Л.,1997). Епiдемiологічне обстеження дитячого населення регіону виявило гiперплазiю щитовидної залози ( ЩЗ ) I та ІІ рівня у промислових районах у 23,3% дітей, у зоні з інтенсивним автотранспортом - у 11,4%, у районі порівняння - 2,3-3,1% ( Студенікiн М. Л., Єфiмова А. А., 1996; Ващенко Л. В., Кондратьєв В. А., 1996 ). Наряду з цим відзначалося чимале збільшення кількості дітей, що страждають раком ЩЗ ( Большова Є. В., 1996; Зеленська Л. І., Агєєв Ю. А., Васильєва Т. Л., 1997) Відомості ж про патоморфологічнi особливості захворювань ЩЗ дорослого населення Придніпров'я, існуючі у доступній нам літературі, одиничні та уривочні ( Неводник В. І., Федченко Н. П., Короленко А. С. та ін. 1993 ) Проте такі дані необхіднi для підвищення якості діагностики та лікування патологiї залози, утворення теоретичних та практичних передумов при опрацюванні єдиного алгоритму розвитку захворювань ЩЗ.

Гістологічний діагноз патологiї залози ставиться відповідно до змін зі сторони паренхiматозних елементів органу. Проте більшість нозологічних форм мають подібну морфологічну картину, що значно ускладнює диференціальну діагностику ( Tourniaire J. et al. , 1989; Hay I. D., 1990; Franc B., 1995; Boucher A., 1995 ). В зв'язку з цим особливе значення набуває вивчення змін компонентів строми залози, що вiдіграють важливу роль у регуляцiї структурного гомеостазу та виникнення патологiї в ній. Існуючі дослідження, присвячені опрацюванню наданої проблеми, одиничні та мало iнформативні. Тому назріла необхідність у більш глибокому та системному вивченні загальних закономірностей змін морфо-функціональних характеристик основних iнтерстиціальних компонентів при різноманітних нозологічних формах патологiї щитовидної залози.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота "Патоморфологічнi аспекти захворювань щитовидної залози людини у Придніпровському промисловому регіоні" є фрагментом планової кафедральної роботи "Морфо-функціональні критерії захисно-пристосувальних механізмів та структур канцеро- і антіканцерогенезу", № держреєстрації 01910033705.

Мета роботи – удосконалення гістологічної діагностики захворювань ЩЗ на основі комплексного вивчення патоморфологічних особливостей основних нозологічних форм патологiї залози у дорослого населення Придніпровського промислового регіону.

Згідно цього були поставлені такі завдання:

1.Вивчити динаміку загального числа захворювань ЩЗ у Придніпровському регіоні за період з 1980 по 1996 рр., визначити зміни за роками в структурі нозологічних форм; виявити особливості розповсюдження захворювань залози серед населення залежно від віку, статі, місця проживання.

2. Вивчити морфо-функціональні характеристики основних компонентів iнтерстиціального простору ЩЗ (тучних клітин, перифолікулярних гемокапiлярів та Ф-оболонок) в нормі у людини та тварини.

3. Виявити найбільш загальні закономірностi зміни якісних та кількісних характеристик тучних клітин, перифолікулярних гемокапiлярів та Ф-оболонок, що виникають при патологiї щитовидної залози.

4. Розробити рекомендації по поліпшенню гістологічної діагностики захворювань ЩЗ на основі аналізу проблеми морфо-функціональних змін iнтерстиціальних компонентів при патологiї залози.

Наукова новизна дослідження. Вперше здійснений статистичний аналіз загального стану патологiї щитовидної залози в Придніпровському промисловому регіоні за 16 років, а також дослідження її соціально-біологічних особливостей розповсюдження серед дорослого населення та змін в нозологічній структурі захворювань ЩЗ за роками. Проведено комплексне вивчення залози з використанням цілого ряду засобів: гістологічного, гiстохiмічного, iмуногiстохiмічного, iмунофлю-оресцентного, електронної мікроскопiї, комп'ютерної фотозйомки, засобу статистичного аналізу. Розроблений та запропонований ефективний засіб вияву Ф-оболонки на напівтонких зрізах залози з використанням зовнісудинної перфузiї тканини фізіологічним розчином та 5% розчином желатину. Розроблені практичні рекомендації по гістологічній діагностиці передпухлинних та пухлинних процесів щитовидної залози людини за станом основних компонентів її iнтерстиціального простору.

Практична та теоретична цінність роботи. Одержані статистичні дані по расповсюдженню захворювань щитовидної залози в Придніпровському промисловому регіоні будуть служити доповненням до оцінки стану даної проблеми в цілому по Україні, що важливо для опрацювання загальнодержавних лікувально-профілактичних заходів. Запропонована методика зовнісудинної перфузiї тканини ЩЗ 5%-ним розчином желатину для виявлення Ф-оболонки на напівтонких зрізах та розроблений засіб оцінки стадій передпухлинних та пухлинних процесів залози за станом деяких елементів її iнтерстиціального простору можуть бути використані в роботі морфологічних лабораторій та дозволять підвищити якість діагностики захворювань ЩЗ.

Матеріали виконаної дисертаційної роботи завпроваджені в науково – дослідницьку роботу та навчальний процес кафедр патологічної анатомії Дніпропетровської державної медичної академії (акт впровадження від 8 червня 1997 року) та Харьківського державного медичного університету (акт впровадження від 11 березня 1997 року), а також на кафедрі клінічно–лабораторної діагностики Харьківського інституту удосконалення лікарів (акти впровадження від 12 березня 1997 року), використовуються в роботі організації практичної охорони здоров'я – Дніпропетровського обласного патологоанатомічного бюро (акти впровадження від 26 листопада 1997 року). Результати статистичного аналізу включені в лекційний матеріал на кафедри природознавства (акт впровадження від 5 вересня 1997 року) та кафедри фiзвиховання, валеологiї Дніпропетровського інституту освіти (акт впровадження від 15 червня 1997 року).

Особистий внесок здобувача. Гістологічні та морфометричні дослідженя виконані автором самостійно на базі наукової лабораторії кафедри патологічної анатомії Дніпропетровської державної медичної академії (зав. кафедрою, професор Шпонька І.С.) і в м.Ліон (Франція) в лабораторії INSERM "Біологія та патологія клітинних звязків в єндокринних залозах" під керівництвом професора Бернара Русе. Дисертант брав безпосередню участь в розробці методики позасудинної перфузії тканини ЩЖ фізіологічним розчином та 5% розчином желатину для виявлення Ф-оболонки на напівтонких зрізах, засобу оцінки стадій передпухлинних та пухлинних процесів щитовидної залози людини за станом деяких елементів її iнтерстиціального простору. Автором самостійно проведено статистичний аналіз захворювань ЩЗ дорослого населення Придніпровського промислового регіону і математична обробка результатів морфометричного дослідження. Дисертантом сформульовані всі положення і висновки роботи.

Апробація роботи. Основні результати роботи були винесені на обговорення на Y конгресі патологоанатомів України "Екологiчна та iнфекцiйна патологiя: сучаснi патологоанатомiчнi аспекти" (м.Чернiгів, 1995 р.), на засіданнях обласної науково – практичної спілки патологоанатомів ( м. Дніпропетровськ, 1996-1997 рр. ), науково - практичних конференціях по програмі "Здоров'я" (м. Дніпропетровськ, 1996– 997 рр.), науково – виробничому засіданні експериментальної лабораторії INSERM "Біологія та патологiя клітинних зв'язків в ендокринних залозах ( м. Лiон, Франція, 1997 р. ).

Публікація результатів дослідження. Всього за матеріалами дисертації надруковано 11 наукових робіт: 5 - у наукових журналах, 3 - у збірниках наукових праць і статей, 3 – у формі тезисів докладів на національних наукових форумах.. Автором одержано одне свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію.

Структура та обсяг роботи. Дисертація виконана на 138 сторінках друкованого тексту, містить 10 таблиць та проiллюстрована 46 малюнками (у т.ч. 9 діаграм та 4 схеми). Дисертаційна робота складається з введення, 4 глав (огляд літератури, аналіз стану екологічної ситуації в Придніпровському регіоні та її впливу на захворювання щитовидної залози, матеріал та засоби дослідження, результати власних дослідженнь та їх обговорення), висновків, практичних рекомендаций та списку літератури , що включає 282 джерела вітчизняних і зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМіСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначається ціль та завдання роботи, її наукова новизна, практична та теоретична цінність, сформульовані основні положення, що виносяться на захист, а також подана інформація по апробації роботи, впровадженню її результатів,за публікаціями автора, структурі та обсягу дисертації.

У першому розділі приведені класичні дані літератури про структуру та функції ЩЗ в нормі, сучасне уявлення про структурну організацію залози та морфологію основних компонентів її iнтерстиціального простору; проаналізовані існуючі у наукових джерелах теорії патогенезу трьох груп нозологічних форм захворювань ЩЗ (воло, аутоiмунні процеси, рак), що найбільш часто зустрічаються, з стислою характеристикою їх гістологічної картини. При цьому, визначені суперечності та неточностi у розгляді питань виникнення та розвитку патологiї ЩЗ.

У другому розділі проведений аналіз екологічної ситуації у Придніпровському промисловому регіоні. Охарактеризовано забруднення грунтів, водного та повітряного басейнів Придніпров'я. Показано вплив екотоксикантів на різноманітні органи та системи людини в цілому та на щитовидну залозу зокрема. Приведені дані про зростання числа гiперплазій та раку ЩЗ у дітей Придніпровського регіону.

У третьому розділі описані матеріал та засоби дослідження. Проведений статистичний аналіз бiопсій 7765 випадків патологiї ЩЗ (за матеріалами журналів реєстрації гістологічного матеріалу Дніпропетровського обласного патологоанатомічного бюро), та 309 iсторій хвороби терапевтичного ендокринологічного відділення Дніпропетровської обласної лікарні водників.

Для оцінки морфофункціонального стану основних елементів iнтерстиціального простору (тучних та дендрiтичних клітинок, Ф-оболонки, перифолікулярних гемокапiлярів) було досліджено 171 щитовидна залоза людини (9 випадків - нормальна ЩЗ, узята з аутопсійного матеріалу, та 162 нагоди бiопсій різноманітних нозологічних форм патологiї ЩЗ), нормальна ЩЗ 42 щурів та 10 свиней (таблиця). Частина роботи була виконана в м.Лiон (Франція) в лабораторії INSERM "Біологія та патологiя клітинних зв'язків в ендокринних залозах" під керівництвом професора Бернара Руссе, де вивчались тучні та дендрiтичнi клітки.

Для стандартного гістологічного дослідження частину матеріалу фіксували в 10% розчині формалiну, а частину – в розчині Буена. Препарати фарбували трихромом Массона, гематоксилiн - еозiном, сафраном. Для виявлення ТК використовували реакцію метахромазiї толуiдiнового синього (0,2% розчин на буфері Вальполя із рН 4,2). Для електронномікроскопічного дослідження та вивчення напівтонких зрізів ЩЗ фіксували в глютаровому альдегiді (2,5% розчині на 0,1м фосфатному буфері із рН 7,4) та 1% розчині тетраоксiда осмiя; блоки заливали у епон. Ультратонкi та напівтонкi зрізи лаштували на ультрамікротомі УМТП-5. Препарати для електронної мікроскопiї iмпрегнiрували уранiлацетатом та цитратом свинця по Рейнольдсу (Гарец В. І., Федченко Н. П., 1989; Ericson L. E., Nilsson M. N., 1992) та дослідили під мікроскопом ЕМВ - 100 АК. Напівтонкi зрізи фарбували метiленовим синім та вивчали за допомогою мікроскопів "Бiолам" та МБІ. Для виявлення Ф-оболонки використовували засіб зовнісудинної перфузiї, розроблений автором дисертації (РП 32\92). ДК виявляли за допомогою засобу прямої і непрямої iмуногiстохiмiї (Charreire J., 1989; Yamakawa M., Kato H., 1993) з використанням антитіл першої та другої лінії. Вивчення препаратів робили при допомозі мікроскопу LEISS Axiophot (West Germany) з камерою LHESA electronique, комп'ютерну фотозйомку здійснювали на апараті Omega BERNOULLI BOX II SONI.

Таблиця

Обсяг та характер матеріалу, що досліджувався

№ п/п Матеріал Кіл-ть залоз

1 Тканина нормальної щитовидної залози людини 9

2 Різні нозологічні форми патології щитовидної залози:

Коллоїдне воло 28

Паренхіматозне воло 28

Змішане воло 28

Мікрофолікулярна аденома 15

Макрофолікулярна аденома 15

Папілярний рак 15

Фолікулярний рак 10

воло Хасімото 20

воло Ріделя 3

Разом: 171

3 Тканина нормальної щитовидної залози щура 42

4 Тканина нормальної щитовидної залози свині 10

Всього: 223

Морфометричні дослідження проводилися по методиці Г. Г. Автандiлова (1990). Визначалася кількість тучних клітинок та перифолікулярних гемокапiлярів у нормі та при патологiї у щитовидних залозах людини та тварин.

Статистичний аналіз результатів проводився з використанням засобів варіаційної статистики (І.Т. Шевченко у співавт., 1970) на ПЕОМ типу IВМ РС\ХТ при допомозі відповідних прикладних програм. Вірогідність різниці оцінювали критеріями Стьюдента з рівнями значення р<0,001,<0,05,<0,01.

У четвертому розділі приведені результати статистичного, гістологічного, морфометричного досліджень та їх обговорення. Аналіз динаміки загального числа захворювань ЩЗ у дорослого населення Придніпровського промислового регіону показав зростання патологiї залози до 1992 року на 182% у порівнянні з 1986 роком, а у 1996 – ще на 107%. На фоні збільшення числа захворювань ЩЗ спостерігалася зміна співвідношення основних нозологічних форм патологiї залози. За п'ятирічний період, що пройшов після аварії на ЧАЕС, сталося зменшення загальної кількості вола. При цьому різко зменшилась кількість колоїдних форм з 74,9% до 8,9% (р<0,001), але сталося збільшення базедового волу з 11,1% до 18,8% (р<0,01), аденоматозного – з 0,1% до 21,4% (р<0,01), змішаного – з 3,0% до 22,8% (р<0,01). Зросла кількість доброякісних пухлин: папiлярної аденоми – з 0,8% до 5,4% (р<0,01), інших аденом – з 0,4% до 7,0% (р<0,001). Відзначено зростання злоякісних новоутворень з чималим переважанням папiлярного раку, кількість якого зросла з 0,6% до 2,1% (р<0,01), інших раків – з 0,9% до 2,6% (р<0,01). Також збільшилося число аутоiмунних захворювань: зоб Хасiмото - з 1,0% до 1,2% (р<0,05), зоб Рiделя - з 0,1% до 0,6% (р<0,01). У наступні роки (1991-1996 рр.) нозологічна структура захворювань ЩЗ змінилася. Зросла кількість колоїдного волу з 8,9% до 36% (р<0,001), число інших форм зменшилось: аденоматозного - з 21,4% до 7,8% (р < 0,001), базедового - з 18,8% до 5,9% (р< 0,001). Кількість хворих з аутоiмунними захварюваннями продовжувало зростати: воло Хасiмото - з 1,2% до 6,1% (р< 0,001); воло Рiделя - з 0,6% до 1,2% (р< 0,01). Число випадків змішаного волу, аденом та раків практично не змінилося.

Було виявлено, що серед всього контингенту хворих з патологiєю ЩЗ переважали жінки (3 : 1); патологiя залози реєструвалася частіше у міських мешканців (74,2%) (р<0,001), при цьому, у них значно частіше, ніж у сільських мешканців, зустрічались воло Хасімото та паренхіматозне воло ЩЗ. Було встановлено, що найбільш частою нозологічною формою, що зустрічається незалежно від соціально–біологічних особливостей є дифузне воло з тiреотоксикозом (50,1% від загального числа хворих) (р<0,01).

Незвжаючи на різноманітну картину розповсюдження захворювань ЩЗ за віковими групами у різні роки, були виявлені загальні закономірностi.

Перша: найбільша кількість хворих з дослідженими нозологічними формами захворювань залози припадає на три вікові категорії – від 16 до 20 років, від 21 року до 35 років та від 36 до 50 років (83,5%)(р<0.001). Друга: починаючи з 1994 року відзначається ріст числа паренхіматозного волу (в 1,6 рази) і волу Хасімото (в 2 раза) у осіб молодого віку.

При гістологічному дослідженні тканини нормальної та патологічної ЩЗ вивчалися основні компоненти її iнтерстиціального простору: тучні (ТК) та дендритичні клітини (ДК), перифолікулярні гемокапiляри (ПГК), Ф-оболонка. В iнтактній ЩЗ людини тучні клітини знаходилися у різній мірі дегрануляції та виявлялися у невеликій кількості: у середньому їх було 5,0±0,08 у десяти полях зору при сумарному збільшенні х 400. Оскільки популяція ТК має достатньо високу динамічність, були проведені аналогічні дослідження у ЩЗ тварин, щоб виключити погрішностi методик. Результати морфологічних досліджень показали, що ТК у нормальних залозах тварин виявлялися у значно більшій кількості. Так, у ЩЗ щурів кількість тучних клітин варіювало від 6,2±1,74 до 12,4±0,76, а у залозі свині - від 4,7±0,1 до 17,7±1,7 (залежно від функціонального стану паренхiми залози). При вивченні бiопсійного матеріалу патологічно зміненої ЩЗ людини відзначалося чимале зниження кількості тучних клітин: при волі їх налічувалося 1,7±0,75 (р<0,01), фолікулярній аденомі - 2,0±0,3 (р<0,01); папiлярному раку - 1,2±0,46 (р<0,01 ) при аналогічних умовах дослідження.

Наряду з тучними клітинами широкий діапазон зміни як у нормі, так і при патологiї мають перифолікулярні гемокапiляри, що становлять внутрiорганну систему координат та залежні від функціювання ТК. Найбільш загальною закономірністю змін ПГК в патологічній ЩЗ було зменшення їх кількості (менше 248 в 1 кв.мм бiоптату ) аж до повної їх відсутності навкруг деяких фолікулів, а також різке пригноблення морфогенетичної функції ПГК. Причому, зменшенню кількості гемокапiлярів передувало зниження їх функціональної активності. Був вперше описаний новий морфологічний признак патологічного стану ЩЗ - це роз`єднання у просторі фолікулів та перифолікулярних гемокапiлярів, що свідчить про некоректуємість капiлярів як системи забезпечення всіх морфо-функціональних процесів у органі.

Важливим компонентом міжфолікулярного простору є Ф-оболонка, що вiдіграє роль "фізіологічного бар'єру" у ЩЗ між ключевими елементами iмунної системи ( ТК, сенсiбiлiзiруваними лiмфоцитами, макрофагами ) та тiроцитами (Гарец В. І., Федченко Н. П., 1989, 1995). Вияв Ф-оболонки на напівтонких зрізах тканини залози став можливим дякуючи застосуванню специфічного засобу зовнісудинної перфузiї фізіологічним розчином та 5% -ним розчином желатину, у розробці якого приймав активну участь автор дисертації. При чималій активації тканинних базефiлів внаслідок дії різноманітних чинників відбувається часткове ушкодження Ф-оболонок, що створює умови для запуску некерованних iммунних реакцій.

В останній час багато авторів велику увагу приділяють дендритичним клітинам, що відносяться до головного комплексу гiстосумісності (HLA-комплексу у людини) та що беруть участь у розвитку iмунних процесів (Пол У., 1987; Ivan M. Roitt, 1989; Прокопчук В.С., 1995). Мається багато відомостей про наявність даних клітин у iнтерстиціальному просторі нормальної ЩЗ деяких тварин ( сурків, щурів ) та людини і про збільшення їх числа при аутоiмунних поразках залози (Kabel P. J., Voorby H. A. M., M. De NAAN, 1988; Leslie J., Degroot and Jose Quintans, 1989). Під час перебування на стажировці в м. Лiоні (Франція) автором роботи за допомогою засобів прямої і непрямої iмуногiстохiмiї було підтверджено присутність дендритичних клітин в міжфолікулярному просторі нормальної ЩЗ щурів та людини, а також вперше вони були виявлені у iнтактних залозах свиней. Але оцінити зміни їх морфологічних характеристик при патологiї не було можливим через достатньо високу вартість досліджень. Враховуючи той факт, що в Придніпровському промисловому регіоні найбільш розповсюдженими є захворювання ЩЗ аутоiмунної природи, то подальше вивчення дендрiтичних клітин було б дуже перспективним та важливим для розуміння механізмів патогенеза у залозі, а також для утворення додаткових критеріїв діагностики захворювань ЩЗ.

Таким чином, при гістологічному вивченні патологiї ЩЗ людини важливим є оцінка морфологічних характеристик не тільки паренхiматозних елементів, але і основних компонентів у iнтерстиціальному просторі, морфо-функціональний стан яких визначає резерв адаптаціонних можливостей організму за підтримкою структурного гомеостазу в ЩЗ.

При вивченні та аналізі проблеми розвитку передпатологічних та патологічних процесів в щитовидній залозі постали питання, розв'язання яких надалі відкриє нові перспективи у розумінні механізмів морфогенезу у нормальній та патологічній ЩЗ.

ВИСНОВКИ

1. У Придніпровському промисловому регіоні спостерігається достовірний ріст патологiї щитовидної залози, а також зміна її нозологічної структури.Патоморфоз захворювань щитовидної залози проявляється у збільшенні кількості захворювань аутоiмунної природи, зниженні числа папiлярних аденом, а також в зміні співвідношення різноманітних морфологічних форм вола.

2. Патологiя ЩЗ переважео реєструється у міських жителів (74,2%) у віці від 16 до 50 років (83%), з переважанням у осіб жіночої статі (співвідношення чоловіків та жінок - 1:3). Найбільш розповсюдженою нозологічною формою захворювання щитовидної залози незалежно від соціально-біологічних характеристик населення є дифузне воло з тиреотоксикозом. Починаючи з 1994 року відмічається значний ріст числа випадків паренхиматозного волу і вола Хасімото у осіб молодого віку.

3.Різноманітні нозологічнi форми захворювань щитовидної залози характеризуються однотипною реакцією з боку тучних клітин, що проявляється в значній дегрануляції останніх і достовірному зниженні їх кількості. Так, при волі кількість тучних клітин зменьшується у 2,9 рази, аденомі – у 2,5, папiлярному раку – в 4,1 раза у порівнянні з нормальною ЩЗ.

4. Загальною закономірністю реакції мікроциркулярного русла при всіх вивчених видах патологiї щитовидної залози є зменшення кількості перифолікулярних гемокапiлярів, зниження їх морфо-функціональної активності і роз`єднання у просторі перифолікулярних гемокапiлярів і фолікулів.

5. Опрацювання та впровадження засобу зовнісудинної перфузiї тканини ЩЗ теплим 5%-ним розчином желатину для найкращого контрастування мікрочасток дозволяє ефективно виявляти та вивчати у щитовидній залозі Ф-оболонку, що виконує функцію "фізіологічного бар'єїру" між тучними клітинками, перифолікулярними гемокапiлярами та тiроцитами та вiдіграє важливу роль у розвитку патологічних процесів у органі.

6. Комплексне вивчення морфо–функціональних характеристик основних компонентів строми щитовидної залози (тучних і дендритичних клітин, перифолікулярних гемокапiлярів, Ф-оболонок і т.д.) поряд з загальновідомими методиками дозволяє суттєво підвищіти якість гістологічної діагностики захворювань залози та сприяє вибору оптимальної лікувальної тактики ведення хворого.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для виявлення Ф-оболонки в бiоптатах ЩЗ при гістологічних дослідженнях доцільно використовувати засіб зовнісудинної перфузiї тканини залози теплим фізіологічним розчином та 5%-ним розчином желатину (що не зникає при проведенні через спирти) для поширення iнтерстиціального простору та найкращого контрастування мікрочастинок ЩЗ.

3. При гістологічному дослідженні матеріалу ЩЗ наряду з вивченням паренхiматозних елементів важливо оцінювати кількість тучних клітин та перифолікулярних гемокапiлярів, стан їх активності, а також цілісність Ф-оболонок. Зменшення числа тучних клітин нижче 5,0+0,08 у 10 полях зору (при сумарному збільшенні х400), числа перифолікулярних гемокапiлярів менш 248 у 1 кв.мм тканини, дільниці розривів Ф-оболонок свідчить про порушення місцевих механизмів регуляцiї структурного гомеостазу ЩЗ.

СПИСОК РОБІТ, НАДРУКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ.

1. Нікітіна О.В. Стан деяких компонентів інтерстиціїного простору щитовідної залози людини у нормі та патології // Медичні перспективи.-Дніпропетровськ,2000.-Т.4, №2.-С.10-12.

2. Федченко М.П., Нікітіна О.В. Теоретичні та патоморфологічні аспекти канцерогенезу в щитовидній залозі // Медичні перспективи.-Дніпропетровськ,1998.-Т.3, №1.-С.6-9.

3.Нікітіна О.В. Патоморфоз захворювань щитовидної залози у При–дніпровському промисловому регіоні // Медичні перспективи.-Дніпропетровськ,1998.-Т.3, №1.-С.15-17.

4. Федченко Н.П., Гарец В.И., Никитина О.В. Новые представления о патогенезе ранних стадий аутоимунных заболеваний щитовидной железы// Вестник проблем биологии и медицины.- Полтава-Харьков, 1997.-№23.-С.131-133.

5. Федченко Н.П., Никитина О.В. Морфологические механизмы канцерогенеза в щитовидной железе // Вестник проблем биологии и медицины.-Полтава-Харьков, 1997.-№23.-С.134-136.

6. Никитина О.В. Необходимость выделения дисплазии в самостоятельную форму патологии щитовидной железы человека // Актуальные вопросы медицины и биологии / Сб. статей Днепропетровской государственной медицинской академии.-1996.-Часть I.-С.169.

7. Никитина О.В. Состояние тканевых базофилов и сосудистого русла в норме и при патологических процессах в щитовидной железе человека // Актуальные вопросы медицины и биологии / Сб. статей Днепропетровской государственной медицинской академии.-1996.- Часть I.-С.170.

8. Федченко Н.П., Гарец В.И., Никитина О.В., Степанюк Е.Е. Морфологические варианты зоба отражают разные стадии регуляции структурного гомеостаза паренхимы щитовидной железы // Актуальные вопросы теоретической и клинической медицины / Сб. науч. тр. Днепропетровского мед.ин-та.-Днепропетровск,1993.-.-С.261-262.

9. Морфологічні форми патології щитовидної залози до та після аварії на Чорнобильскій АЕС в Дніпропетровському промисловому регіоні / Короленко Г.С., Легеза О.А., Мікульска С.К., Неводник В.І., Нікітіна О.В, Степанюк О.Е., Таран І.Г.,Федченко М.П., Чекан С.М. // Екологічна та інфекційна патологія: сучасні патологоанатомічні аспекти: Тез.доп.U конгресу патологоанатомів України 30 вересня - 2 жовтня 1993 р.- Чернігів, 1993.-С.48-49.

10. Федченко Н.П., Никитина О.В. Патоморфологическая характеристика дисплазии щитовидной железы // Актуальные проблемы детской патологии: Тез.докл. UIII Пленума Координационного Совета Ассоциации патологов Украины 18-21 октября 1995г. -Симферополь, 1995.-С.85-86.

11. Никитина О.В. Морфологическая характеристика некоторых элементов щитовидной железы человека в норме и при патологии // Актуальні питання морфології: Тез доп. конф. 6-7 травня 1996 р.-Тернопіль,1996.-С.35.

Аннотация

Никитина О.В. - Патоморфологические аспекты заболеваний щитовидной железы человека в Приднепровском промышленном регионе.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.02 - патологическая анатомия.- Крымский государственній медицинский институт им. С.И.Георгиевского, Симферополь, 2001г.

Диссертация посвящена исследованию патоморфологических аспектов заболеваний ЩЖ у взрослого населения Приднепровского промышленного региона. В работе впервые осуществлен статистический анализ общего состояния патологии щитовидной железы (ЩЖ) в регионе за 16 лет, а также анализ изменений нозологической структуры заболеваний ЩЖ по годам исследования. Впервые проведено комплексное изучение железы с использованием целого ряда методов: гистологического, гистохимического, иммуногистохимического, иммунофлюоресцентного, электронной микроскопии, комъютерной фотосъемки, метода статистического анализа. Материалом исследования послужили: 7765 случаев биопсий патологии ЩЖ, 309 историй болезни терапевтического эндокринологического отделения, 171 щитовидная железа человека ( 9 случаев - нормальная ЩЖ, взятая из аутопсийного материала, и 162 случая биопсий различных нозологических форм патологии ЩЖ), нормальная ЩЖ 42 крыс и 10 свиней. Часть работы была выполнена в г.Лионе (Франция) в лаборатории INSERM "Биология и патология клеточных связей в эндокринных железах" под руководством профессора Бернара Руссе, где изучались тучные и дендритические клетки.

Анализ динамики общего числа заболеваний ЩЖ у взрослого населения Приднепровского промышленного региона показал рост патологии железы к 1992 году на 182% по сравнению с 1986 годом, а в 1996 - еще на 107%. На фоне увеличения числа заболеваний ЩЖ наблюдался патоморфоз основных нозологических форм патологии железы, который проявился в увеличении количества заболеваний аутоиммунной природы, снижении числа папиллярных аденом, а также в изменении соотношения различных морфологических форм зоба.

При изучении заболеваний железы с учетом социально-биологических особенностей были выявлены следующие закономерности: среди всего контингента больных с патологией ЩЖ преобладали женщины (3 :1); патология ЩЖ регистрировалась чаще у городских жителей (74,2%) (р< 0,001), при этом, у них значительно в больших случаях, чем у сельских жителей, встречались зоб Хасимото и паренхиматозный зоб (р< 0,001); наиболее часто встречаемой нозологической формой независимо от социально-биологических особенностей являлся диффузный зоб с тиреотоксикозом (50,1% от общего числа больных) (р< 0,01); наибольшее количество больных с заболеваниями железы приходилось на три возрастные категории - от 16 до 20 лет, от 21 года до 35 лет и от 36 до 50 лет ( 83,5%) (р <0.001); начиная с 1994 года отмечался резкий подъем числа парнхиматозного зоба (в 1,6 раза) и зоба Хасимото (в 2 раза) у лиц молодого возраста.

При морфологическом исследовании ткани ЩЖ были обнаружены общие закономерности изменения некоторых основных компонентов ее интерстициального пространства при патологии: значительное снижение количества тучных клеток (менее 5,0±0,08 в 10 полях зрения при суммарном увеличении х 400), уменьшение количества перифолликулярных гемокапилляров (менее 248 в 1 кв. мм биоптата) вплоть до полного их отсутствия вокруг некоторых фолликулов, резкое угнетение морфогенетическое функции ПГК, а также очаговые нарушения целостности Ф-оболочек вокруг микродолек.

Автором был разработан и внедрен ряд методов гистологической диагностики патологии ЩЖ: 1 - метод внесосудистой перфузии 5%-ым раствором желатина ткани железы для выявления Ф-оболочки на полутонких срезах; 2 - способ оценки стадий предопухолевых и опухолевых процессов ЩЖ по состоянию некоторых элементов ее стромы (тучных клеток, перифолликулярных гемокапилляров, Ф-оболочки). Предложены практические рекомендации по использованию данных методов в работе патоморфологических лабораторий с целью повышения качества диагностики заболеваний ЩЖ.

Ключевые слова: щитовидная железа человека, тучные клетки, перифолликулярные гемокапилляры, патоморфология, диагностика.

Анотація

Нікітіна О.В. - Патоморфологічні аспекти захворювань щитовидної залози людини в Придніпровському промисловому регіоні.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 - патологічна анатомія. -Кримський державний медичний інститут ім. С.І. Георгіевського, Сімферополь, 2001р.

Дисертацію присвячено дослідженням патоморфологічних аспектів захворювань щитовидної залози (ЩЗ) у дорослого населення Придніпровського промислового регіону. В роботі вперше виконано статистичний аналіз загального стану патології ЩЗ в регіоні за 16 років, а також аналіз нозологічної структури захворювань ЩЗ по рокам дослідження. Автором розроблено и впроваджено ряд методів гістологічної діагностики: 1 - методика позасудинної перфузії тканини залози 5%-ним розчином желатину для виявлення Ф-оболонки на напівтонких зрізах; 2 - спосіб оцінки стадій передпухлинних та пухлинних процесів ЩЗ за станом деяких елементів її строми (ТК, ПГК). Запропоновані методи можуть бути використані в роботі патоморфологічних лабораторій, що дозволяє підвищити якість діагностики захворювань ЩЗ.

Ключові слова: щитовидна залоза людини, тучні клітини, перифолікулярні гемокапіляри, патоморфологія, діагностика.

Abstract

Nikitina O.V. - Pathomorphologic aspects of the diseases of the thyroid gland in humans in Pridneprovye industrial region.-Manuscript.

Dissertation to seek the scientific degree of the Candidate of Medical Sciences in Speciality 14.03.02 - Pathological Anatomy.- Crimean State Medical University after S.I.Georgievsky, Simpheropol, 2001.

The dissertation is devoted to the study of pathomorphologic aspects of the diseases of the thyroid in adult human population in Pridneprovye industrial region. For the first time this work includes statistical analysis of the general condition of the pathology of the thyroid in the region for the scope of 16 years (before and after the Chernobyl disaster) as well as analysis of the changes in nosologic structure of the diseases of the thyroid classified by the years of study. The author has developed and introduced a set of methods of histologic diagnostics of the thyroid pathology: 1- method of extravascular perfusion of the thyroid tissue with 5% gelatin solution to search for F-surface on semithin cuts; 2 - method of stage assessment in pre-tumor and tumor processes in the thyroid by the state in some elements of its stroma (mastocyte, blood-capillary). The methods suggested could be applied in work of morphologic laboratories that could also result in the better quality of the thyroid disease diagnostics.

Keywords: the human thyroid gland, masts cells, perifolliculars haemocapillaries, pathomorphology, diagnostics