НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

ШЕМЕТ Тетяна Станіславівна

УДК 339.72.053

МЕХАНІЗМ КОРИГУВАННЯ ДИСБАЛАНСУ ЗОВНІШНІХ ПЛАТЕЖІВ УКРАЇНИ

Спеціальність 21.04.01 – економічна безпека держави

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ-2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів Київського національного торговельно-економічного університету.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Булгакова Світлана Олексіївна,

Київський національний торговельно-економічний університет,

завідувач кафедри фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України

Плотніков Олексій Віталійович

кандидат економічних наук, державний експерт відділу соціально-економічної і демографічної безпеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки

Кузьменко Валерій Павлович

Провідна установа: Інститут економічного прогнозування НАН України, відділ розвитку

зовнішньоекономічної діяльності

Захист відбудеться “ 02 ”. 10. 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.718.02 Національного інституту стратегічних досліджень та Національного інституту проблем міжнародної безпеки за адресою: 01030 Київ, вул.. Пирогова, 7-а, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці національного інституту стратегічних досліджень за адресою: 01030 Київ, вул.. Пирогова, 7-а.

Автореферат розісланий “02“. 08. 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Сьомін С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтеграція економіки незалежної України у міжнародну валютну і торговельну систему і вступ до Міжнародного валютного фонду спричинили загальнодержавну потребу реєстрації та обліку міжнародних економічних операцій у вигляді міжнародного стандарту – платіжного балансу країни. Відбиваючи розвиток зовнішнього сектора економіки і будучи взаємопов`язаними з іншими основними макроекономічними показниками відкритої економічної системи, показники платіжного балансу є водночас важливим джерелом визначення стану економічної безпеки держави.

Світовий досвід засвідчує загострення проблеми неврівноваженості зовнішніх платежів країн включаючи платіжні баланси постсоціалістичних країн. Наявність впродовж майже всього трансформаційного періоду від`ємного сальдо балансу поточних платежів становить загрозу економічній безпеці України і зумовлює необхідність втручання органів державної влади і управління з метою ефективної протидії цим негативним процесам.

Підвищення ступеня керованості формуванням показників платіжного балансу значною мірою визначатиме підвищення ефективності державного регулювання економіки у сфері економічної безпеки України. Вимагає наукового обґрунтування вдосконалення коригування дисбалансу зовнішніх платежів України.

Дослідженням проблеми забезпечення економічної безпеки присвячено теоретичні та прикладні розробки вітчизняних учених: О.І Барановського, І.Ф. Бінька, О.С. Власюка, В.М. Геєця, О..Я. Григоренка, О.С. Ємельянова, М.М Єрмошенка, Я.А. Жаліла, А.Б. Качинського, Б.Є. Кваснюка, В. Косевцова, В.І. Мунтіяна, Г.А. Оганяна, В.М. Паламарчука, С.І. Пирожкова, О.В. Плотнікова, В.А. Поповкіна, Д.К. Прейгера, А.І. Сухорукова, В.Т. Шлемка та ін.

Проблеми врівноваження зовнішніх платежів становили предмет колишніх і сучасних досліджень західних науковців: М. Вітман, Г. Джонсона, Дж. М. Кейнса, Т. Кілліка, П. Коурі, П.Кругмана, А. Лернера, П.Х. Ліндерта, Р. Манделла, А. Маршалла, Ф. Махлупа, М. Обстфелда, Олександра, Б. Оліна, Дж. Полака, Дж. Робінсон, П. Самуельсона, Т. Свона, Ж.-Б. Сея, Р. Триффіна, Дж.Флемінга, Я. Френкеля, М. Фрідмена, Е. Хекшера, Д. Юма та ін.

Теоретичні засади організації статистики платіжного балансу та проблеми його врівноваження знайшли відображення у працях вітчизняних економістів: В.Ф. Бесєдіна, І.В. Бураковського, А.С. Гальчинського, Б.В. Губського, Н.М. Іванік, О.О. Кириченка, С.О. Корабліна, Д.Г. Лук’яненка, А.А. Мазаракі, О.В. Плотнікова, О.І. Рогача, В.Р. Сіденка, А.С. Філіпенка, О.І. Шниркова та ін.

Разом з тим, питання, пов’язані з урегулюванням зовнішніх платежів України у контексті зміцнення економічної безпеки держави залишаються недостатньо розробленими, що і зумовило актуальність обраної теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Київського національного торговельно-економічного університету на 2000-2001 рр. Основні положення дисертаційного дослідження є складовими двох держбюджетних науково-дослідних тем: “Дослідження формування платіжного балансу України”, та “Управління міжнародними валютно-фінансовими потоками на макрорівні”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування напрямків удосконалення коригування дисбалансу зовнішніх платежів для забезпечення економічної безпеки України.

Для реалізації поставленої мети встановлено коло завдань теоретичного і практичного характеру:

· визначити сутність економічної рівноваги платіжного балансу та її порушень;

· розкрити дію дисбалансу зовнішніх платежів країни як загрози економічній безпеці держави;

· здійснити аналіз розвитку теоретико-методологічних підходів до урівноваження платіжного балансу;

· здійснити дослідження особливостей формування платіжного балансу України і визначити фактори дисбалансу зовнішніх платежів України;

· вивчити практику міжурядової підтримки платіжних балансів;

· розробити основні напрямки і практичні рекомендації щодо удосконалення коригування дисбалансу зовнішніх платежів України для забезпечення економічної безпеки.

Об’єктом дослідження є платіжний баланс України в системі економічної безпеки держави.

Предметом дослідження є процеси формування платіжного балансу і виникнення дисбалансу зовнішніх платежів України.

Методами наукового дослідження, що були застосовані на емпіричному та теоретичному рівнях дослідження є такі: системного підходу, абстрагування, аналізу і синтезу, індукції та дедукції, формалізації, та ін.

Методологічну та інформаційну основу дослідження складають нормативно-законодавчі акти у сфері національної безпеки, зовнішньоекономічної діяльності, науково-прикладні розробки у галузі економічної безпеки та наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячені проблемам зовнішньоекономічних відносин, урегулюванню порушень рівноваги платіжного балансу, офіційні статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів. Новими науковими результатами і рішеннями, запропонованими автором особисто, є такі:

· уперше здійснено системний аналіз і обґрунтування причин порушення рівноваги зовнішніх платежів України у контексті забезпечення економічної безпеки;

· уперше запропоновано концептуальні засади вдосконалення коригування дисбалансу зовнішніх платежів для підвищення ефективності державного управління у сфері економічної безпеки України;

· запропоновано зміни методології статистики платіжного балансу в частині розмежування фінансових потоків різної тривалості за статтею “Портфельні інвестиції” рахунку капіталу і фінансових операцій;

· запропоновано нові показники економічної безпеки – сальдо базового балансу, сальдо балансу офіційних розрахунків, “чисті помилки та упущення” для удосконалення методів аналізу і оцінки стану економічної безпеки держави у середньостроковій і короткостроковій перспективі;

· сформульовані поняття “коригування дисбалансу зовнішніх платежів” та “механізм коригування дисбалансу зовнішніх платежів”.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені у дисертаційному дослідженні методичні рекомендації впроваджено в практику роботи Ради національної безпеки і оборони України. Окремі теоретичні і фактичні положення дисертації увійшли до змісту підручника “Міжнародні фінанси”, підготовленого автором дисертації і є джерелом викладанні дисципліни “Міжнародні фінанси” та спецкурсу “Управління міжнародними валютно-фінансовими потоками на макрорівні” у Київському національному торговельно-економічному університеті.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційну роботу виконано особисто Шемет Т.С. під науковим керівництвом к.е.н., доцента Булгакової С.О. Конкретним внеском здобувача є здійснення системного дослідження і обґрунтування факторів дисбалансу зовнішніх платежів України у контексті забезпечення економічної безпеки; розробка концептуальних засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення процесу коригування дисбалансу зовнішніх платежів, що дає можливість досягти зміцнення економічної безпеки України через підвищення ефективності державного управління у цій сфері.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки та результати дисертаційного дослідження оприлюднені і отримали позитивну оцінку на міжнародних та всеукраїнських конференціях:

1. Міжнародній науково-практичній конференції “Підприємництво: проблеми і перспективи”, Мінськ, 16 квітня 1999 р.;

2. Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку фінансів, обліку та контролю в Україні”, Донецьк, 3-4 червня 1999 р.;

3. Міжнародній науково-практичній конференції “Социально-экономические проблемы региона”, Курган, 25 листопада 1999 р.;

4. Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті", Рівне, квітень 2000 р.;

5. Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми фінансів, грошового обігу та кредиту”, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 25-26 вересня 2000 р.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 10 робіт загальним обсягом 21,2 друкованих аркушів: 3 статті у наукових фахових журналах, 3 - у збірниках наукових праць, 3 – у матеріалах і тезах міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференцій; 1 підручник.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації - 212 сторінок, у тому числі основного тексту - 159 сторінок. Дисертація містить 16 таблиць, 6 рисунків, 12 додатків. У списку використаних джерел нараховується 200 найменувань на 18 сторінках .

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Послідовне вирішення основних завдань дисертаційного дослідження, підпорядкованих досягненню її мети, здійснено у трьох розділах роботи.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади коригування дисбалансу зовнішніх платежів” на основі опрацювання, критичної оцінки та узагальнення наукового доробку вітчизняних і зарубіжних вчених за темою дисертації досліджено теоретичний аспект процесу коригування дисбалансу зовнішніх платежів, обґрунтовано необхідність удосконалення цього процесу для забезпечення економічної безпеки держави, конкретизовано основні поняття: “платіжний баланс”, “економічна рівновага платіжного балансу”, “формування платіжного балансу”, “дисбаланс зовнішніх платежів”, “асиметрія врегулювання”, “автоматичне врегулювання”, “коригування дисбалансу зовнішніх платежів”.

Платіжний баланс - складна статистична і водночас економічна система, невід`ємна складова відкритої економіки. Особливості системної організації платіжного балансу зумовлюють відмінність понять бухгалтерської та економічної рівноваги зовнішніх платежів. Стану бухгалтерської рівноваги відповідає тотожність загальних дебетового й кредитового оборотів як вимога міжнародного стандарту укладання платіжного балансу.

Розуміння сутності економічної рівноваги платіжного балансу ґрунтується на його стійкості як економічної системи до дії численних комбінацій екзогенних та ендогенних факторів, що відрізняються не лише по окремих країнах, а й для однієї країни у межах коротко -, середньо - та довгострокових періодів. Економічна рівновага платіжного балансу характеризується урівноваженістю його окремих структурних частин: поточного балансу – довгострокова; базового балансу –середньострокова; балансу офіційних платежів – короткострокова.

Порушення економічної рівноваги платіжного балансу виявляється у незбалансованості зовнішніх платежів: за поточними операціями (довгостроковий дисбаланс), операціями базового балансу (середньостроковий дисбаланс), операціями балансу офіційних розрахунків (короткостроковий дисбаланс), що виникає частково через недосконалість статистики зовнішньоекономічних відносин та внаслідок дії економічних факторів або адміністративного втручання. Розбіжність між дебетовим і кредитовим оборотом, що має назву “Чисті помилки та упущення”, є балансуючою статтею, яка окрім статистичних вад відбиває також рух "гарячих грошей", тобто втечу короткострокових капіталів у періоди кризових потрясінь.

З урахуванням викладеного, формування платіжного балансу пропонується розглядати як безперервний у часі багатофакторний процес зміни показників платіжного балансу, що є результатом дії економічних законів та/або здійснення урядом заходів економічної політики.

Згідно з таким тлумаченням в роботі систематизовано фактори, що впливають на формування платіжного балансу: економічні й неекономічні, внутрішні й зовнішні. Запропоновано такі фактори як “реформа міжнародної валютної системи” та “нециклічні фундаментальні викривлення перехідної економіки. Доцільність першого визначається тим, що кожний тип валютної системи має свої “правила гри” щодо урегулювання платіжних балансів. Доцільність другого зумовлена тим, що співвідношення сукупного попиту та пропозиції у перехідних економіках значною мірою визначається двома чинниками: по-перше, політичним тиском з боку міжнародних економічних організацій (зокрема, вимогами МВФ, що сконцентровані на запровадженні політики обмеження сукупного попиту в країнах-реципієнтах кредитів цієї організації); по-друге, структурними реформами економіки.

Упорядковано термінологічну плутанину щодо понять, які найчастіше ототожнюються, коли йдеться про відновлення рівноваги зовнішніх платежів країни: адаптація, коригування, урегулювання, урівноваження, фінансування, балансування. Адаптація є процесом самовідновлення рівноваги економічної системи і відбувається автоматично, через механізм дії ринкових законів. Коригування відбиває цілеспрямовані адміністративні дії щодо виправлення зазначеного макроекономічного викривлення. Сукупність обох понять є адекватною англомовному терміну “adjustment”, тобто врегулювання, або урівноваження., оскільки в сучасній економіці ринкові механізми поєднуються з важелями адміністративного втручання. Щодо фінансування, то пропонується відокремлення двох аспектів його сутності: як функції інвестиційної політики країни, тобто фактора, що впливає на формування показників платіжного балансу, та як засобу покриття різниці дебетового й кредитового оборотів. В останньому випадку доцільніше користуватись терміном “балансування.”

Органічний зв’язок класичних теоретичних уявлень щодо рівноваги економічних систем з концептуальними засадами економічної безпеки встановлюється передусім через наявність фінансових ресурсів у відкритій економіці: фінансова забезпеченість внутрішнього й зовнішнього секторів – одна з головних умов функціонування економічної системи та забезпечення економічної безпеки. Значний розмір та сталий характер дисбалансу зовнішніх платежів зумовлюють загрозу економічній безпеці країни за кількома аспектами: виникає надмірна залежність трансформованої економіки від офіційних іноземних позик як зовнішніх джерел фінансування, посилюється вплив міжнародних фінансових організацій, зокрема, МВФ та Всесвітнього банку щодо перебігу всього процесу реформування економіки; ускладнюється соціально-економічна ситуація в країнах з пасивними платіжними балансами через обов`язок виконання стабілізаційних програм, спрямованих на обмеження сукупного попиту.

Результати аналізу літературних джерел засвідчують певну нерозробленість окремих питань, які стосуються платіжного балансу в системі економічної безпеки: до показників безпеки віднесено “сальдо експорту-імпорту”, “дефіцит платіжного балансу”. В дисертації проаналізовано теоретичні концепції виміру загального сальдо платіжного балансу. Автор дійшов висновку про необхідність урахування теоретичних положень економічної рівноваги платіжного балансу і виміру сальдо при визначенні спектру показників безпеки. Особливого значення має аналіз динаміки сальдо базового балансу, яке відбиває ступінь фінансування поточного дисбалансу довгостроковим капіталом і є індикатором ступеня невразливості економіки до впливу потоків короткострокового капіталу.

Коригування дисбалансу зовнішніх платежів визначається цілями економічної політики; за умов прискорених темпів економічного зростання внутрішня рівновага підтримується через регульовану зовнішню нерівновагу. З огляду на це, коригування дисбалансу зовнішніх платежів у контексті забезпечення економічної безпеки пропонується розуміти як складову в системі пріоритетів економічного розвитку країни, що є процесом цілеспрямованого впливу національної та міжурядової економічної політики на формування показників платіжного балансу і структуру джерел фінансування економіки.

Теоретичні моделі економічної рівноваги платіжного балансу встановлюють каузальний зв`язок змінних: послідовна реакція залежних (ендогенних) змінних щодо дії незалежних (екзогенних) змінних є процесом урівноваження платіжного балансу. Підґрунтям сучасної практики підтримки балансу зовнішніх платежів є монетарна модель платіжного балансу, за якою нерівновага платіжного балансу – це транзитний самокоригований показник нерівноваги активів грошового ринку. Аналізуючи платіжний баланс зі змін у резервах, монетарний підхід не враховує фактора часу щодо утворення дисбалансів, не приділяє уваги структурі дисбалансів та джерел їх фінансування. За монетарним підходом, якщо великий дефіцит поточного рахунку профінансований адекватним надлишком рахунку капіталу, будь-яка політика щодо платіжного балансу є зайвою. Отже, монетарний підхід до платіжного балансу не є адекватним цілі забезпечення економічної безпеки держави.

Згідно з теоретичною схемою міжнародного порядку підтримки платіжних балансів, сучасній світовій валютній системі властива асиметрія урегулювання щодо надлишку і дефіциту зовнішніх платежів. Урегулювання дефіциту ґрунтується на політиці дефляції, що робить цей процес більш обтяжливим порівняно з урегулюванням надлишку. Міжнародний порядок підтримки платіжних балансів потребує зміни умов користування ресурсами МВФ для країн-реципієнтів.

Ключовим концептуальним положенням, що випливає з результатів дослідження за цим розділом, є необхідність удосконалення процесу коригування для забезпечення економічної безпеки на основі розробки вихідних положень механізму коригування дисбалансу зовнішніх платежів з урахуванням класифікації дисбалансів за їх тривалістю та взаємного узгодження макроекономічних параметрів і складових економічної політики в процесі коригування; розробки відповідних методичних рекомендацій.

Другий розділ дисертації “Дослідження особливостей формування платіжного балансу України” відбиває практичні аспекти – аналіз алгоритму укладання статистики зовнішньоекономічних відносин України у вигляді міжнародного стандарту звітності та формування платіжного балансу як економічної системи, що відбувається під впливом дії ендогенних та екзогенних факторів, включаючи чинний міжнародний порядок підтримки платіжних балансів.

Проведений аналіз організації укладання статистики платіжного балансу України дає можливість стверджувати, що структура платіжного балансу України в цілому відповідає міжнародному стандарту за формою та змістом, але методологія його укладання, яка б враховувала національну специфіку цього процесу, відсутня.

Впродовж аналізованого періоду мала місце взаємна неузгодженість методики обчислення вихідних поточних даних і агрегованих показників Держмитслужбою, Держкомстатом, НБУ; спостерігається дисбаланс зовнішніх платежів за операціями поточного, базового балансів та балансу офіційних розрахунків платіжного балансу України (табл.1).

Результати аналізу впливу складових загальноекономічної політики як основних факторів формування платіжного балансу засвідчують:

- валютна політика в цілому не сприяла розвитку експортного сектора економіки України та зменшенню поточного дефіциту;

- впродовж аналізованого періоду в Україні була відсутня ефективна стратегія розвитку експортних галузей;

Таблиця 1

Динаміка дисбалансів зовнішніх платежів України

млн. дол. США

Категорія дисбалансу | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

(9 міс.)

Довгостроковий дисбаланс (сальдо поточного рахунку) |

-1163 |

-1152 |

-1185 |

-1335 |

-1296 |

834 |

1579

Середньостроковий дисбаланс (сальдо базового балансу) |

-1012 |

-889 |

-654 |

754 |

-552 |

1313 |

2043

Помилки та упущення |

428 |

274 |

239 |

-785 |

-810 |

-954 |

-133

Короткостроковий дисбаланс (сальдо балансу офіційних розрахунків) |

-546 |

-488 |

-873 |

-383 |

1324 |

-283 |

139

- не зважаючи на певні позитивні тенденції у розвитку регулювання імпорту, стале від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі впродовж 1994-1999 рр. говорить про неефективну структуру експорту та імпорту країни; неефективність захисту та підтримки вітчизняного товаровиробника через переважання протекціоністських заходів з обмеження імпорту замість безпосередньої підтримки національних виробників – експортерів та дещо декларативний характер українського протекціонізму (оскільки залежність від кредитів міжнародних фінансових організацій зумовлювала одночасне запровадження заходів з лібералізації зовнішньої торгівлі на вимогу кредиторів);

- визначними факторами формування поточного рахунку виявилися: надмірна залежність української економіки від імпорту енергоносіїв, переважна частка яких імпортується з Росії; та сировинний характер українського експорту;

- визначення структурних пріоритетів економічної політики і підтримка конкурентоспроможності відповідних експортних галузей відбуваються безсистемно щодо проблем платіжного балансу; конкурентоспроможність вітчизняної експортної продукції має ціновий характер;

- формування рахунку руху капіталу платіжного балансу України відбувалося під впливом двох головних протилежних тенденцій: утворення вкрай несприятливого інвестиційного клімату і водночас постійної потреби у залученні коштів ззовні з метою досягнення макроекономічної стабілізації та здійснення структурних перетворень в економіці.

Результати проведеного дослідження засвідчують, що сьогодні уряд України не має в своєму розпорядженні гнучкого інструменту регулювання зовнішніх платежів, який враховував би взаємозв’язок і взаємозалежність основних макроекономічних показників за умов тих чи інших загальноекономічних пріоритетів. Стабілізаційні програми МВФ не справляють вирішального впливу на загальний баланс платежів, поточний рахунок, стан державного бюджету, що випливає з аналізу міжнародного порядку підтримки платіжних балансів. Стосовно зростання, є докази про низьку ефективність програм МВФ у середньострокових періодах. Все це означає, що цілі покращання платіжного балансу, прискорення економічного зростання, практично не досягаються.

В структурі й динаміці зовнішнього державного боргу України кредити Міжнародного валютного фонду є найбільшими серед наданих міжнародними організаціями кредитів і в абсолютному, і в процентному виразі: 77,8% (1995), 70,85% (1996), 65,7% (1997), 59,5% (1998), 58,1% (1999). Фінансування поточного дефіциту за рахунок кредитів МВФ становило у різні роки від понад двох третин (1996) до третини обсягу дефіциту (1998), а у 1999 - понад три чверті активу поточного рахунку.

Результати дослідження, отримані за цим розділом, дають можливість систематизувати фактори дисбалансу зовнішніх платежів України:

· Ендогенні фактори:

1) Фактори статистично-методологічного характеру:

-

-

-

2) Неадекватна внутрішня економічна політика:

-

-

· Екзогенні фактори:

-

-

-

Визначення, узагальнення й систематизація факторів дисбалансу зовнішніх платежів України становили підґрунтя розробки напрямків удосконалення процесу коригування дисбалансу зовнішніх платежів України та практичних рекомендацій щодо їх впровадження в практику роботи відповідних державних органів і структур.

У третьому розділі дисертації “Удосконалення коригування дисбалансу зовнішніх платежів України” на підставі результатів дослідження, отриманих за двома попередніми розділами, визначено і обґрунтовано поняття і принципи побудови механізму коригування дисбалансу зовнішніх платежів України, напрямки удосконалення процесу коригування на національному і міждержавному рівнях, згідно з якими розроблено методичні і практичні рекомендації.

Механізм коригування дисбалансу зовнішніх платежів пропонується розуміти як систему форм і методів державного та міждержавного регулювання, спрямованих на взаємне узгодження макроекономічних параметрів відкритої економіки з метою забезпечення економічної безпеки держави.

Структурними принципами механізму коригування дисбалансу зовнішніх платежів мають бути такі: системності, ієрархічності, селективності, науковості, послідовності. Комплексна природа зазначених принципів сприятиме встановленню перманентного характеру процесу коригування.

Механізм коригування дисбалансу зовнішніх платежів складається з двох структурних рівнів - міждержавного та національного. В роботі обґрунтовуються основні напрямки удосконалення процесу коригування дисбалансу зовнішніх платежів на міждержавному та національному рівнях (рис.1).

Передумовою реалізації заходів міждержавного рівня є розробка певних кроків її уряду в напрямку ініціювання (разом з іншими країнами) докорінної зміни умов користування ресурсами МВФ та інших міжнародних фінансових інститутів.

На обґрунтування пропозицій щодо удосконалення процесу коригування дисбалансу зовнішніх платежів на національному рівні треба зазначити наступне.

Доцільність обумовленості кредитування | Співвідно-шення загального

обсягу ресурсів

і ступеня обумовленості кредитування | Тягар урегулювання

дисбалансів

зовнішніх платежів | Цілі

Міжнародного валютного фонду | Причини виникнення проблем платіжного балансу | Зміст

стабілі-

заційних

програм

УДОСКОНАЛЕННЯ МІЖДЕРЖАВНОГО ПОРЯДКУ ПІДТРИМКИ ПЛАТІЖНИХ БАЛАНСІВ

МЕХАНІЗМ КОРИГУВАННЯ ДИСБАЛАНСУ ЗОВНІШНІХ ПЛАТЕЖІВ УКРАЇНИ

УДОСКОНАЛЕННЯ КОРИГУВАННЯ ДИСБАЛАНСУ ЗОВНІШНІХ ПЛАТЕЖІВ УКРАЇНИ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Удосконалення методів аналізу

і оцінки стану економічної безпеки |

Удосконалення

методології

статистики платіжного балансу | Удосконалення методів аналізу

платіжного балансу

у контексті економічної безпеки | Розробка

і прийняття концепції політики платіжного балансу | Зміни інвестиційної стратегії

Рис.1. Механізм коригування дисбалансу зовнішніх платежів України

Класифікація дисбалансів за їх тривалістю дає підстави запропонувати нові показники економічної безпеки держави – сальдо базового балансу, балансу офіційних розрахунків, “чисті помилки та упущення” для забезпечення більш обґрунтованого, селективного пошуку шляхів впливу на динаміку сальдо.

Пропоноване розширення кола показників дає можливість удосконалити методи аналізу і оцінки стану економічної безпеки, оскільки у поточній практиці аналітичного значення для оцінки безпеки надається сальдо поточного рахунку і торговельного балансу.

Для удосконалення методів аналізу економічної безпеки необхідно:

- запровадити у практику Ради національної безпеки і оборони України визначення стану економічної безпеки на основі запропонованих показників безпеки;

- аналіз платіжного балансу у контексті економічної безпеки доцільно здійснювати в рамках окремої аналітичної групи в складі Національного інституту стратегічних досліджень, Національного інституту проблем міжнародної безпеки або в рамках окремого структурного підрозділу Центру методології статистики платіжного балансу.

Застосування нових показників економічної безпеки вимагає удосконалення методології статистики платіжного балансу для створення відповідних статистичних баз даних, для чого необхідні:

- створення єдиного Центру з питань методології статистики платіжного балансу України. Діяльність центру має бути спрямована на розробку єдиних методичних підходів до обчислення даних не лише за поточними, а й за операціями з руху довгострокового капіталу, що необхідно для забезпечення потреб аналізу стану економічної безпеки у середньостроковій перспективі. Це потребує розробки відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення (форм подання базового балансу, змін у системі збирання даних, додаткових вимог до банківської звітності в аспекті розмежування руху фінансових потоків різної тривалості);

- розробка національного стандарту методології укладання платіжного балансу з урахуванням зміни методології формування рахунку капіталу і фінансових операцій за статтею “Портфельні інвестиції” - розмежування фінансових потоків різної тривалості для забезпечення потреб аналізу пропонованих показників економічної безпеки.

Запропоноване тлумачення сутності механізму коригування дисбалансу зовнішніх платежів обґрунтовує необхідність розробки і прийняття концептуальних засад політики платіжного балансу України як інтегруючого інструменту державного регулювання зовнішнього сектора економіки і складової загальноекономічної політики країни.

З огляду на провідну роль фінансових ресурсів у забезпеченні економічної безпеки та досягненні макроекономічної збалансованості економіки, стратегічними напрямками трансформаційних перетворень інвестиційної стратегії України є такі:

- диверсифікація джерел зовнішніх фінансових ресурсів в напрямку збільшення питомої ваги тих, що не створюють боргових зобов’язань (прямі іноземні інвестиції).

- поступова відмова від політики переважання офіційних зовнішніх запозичень;

- переорієнтування на використання власних фінансових ресурсів шляхом мобілізації внутрішніх джерел (нагромаджених коштів населення, легалізації коштів тіньового бізнесу, коригування податкової політики в напрямку зниження рівня оподаткування);

- пріоритетне інвестування проектів, пов`язаних із розвитком альтернативних джерел енергопостачання.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у розробці і обґрунтуванні напрямків удосконалення коригування дисбалансу зовнішніх платежів України для забезпечення економічної безпеки держави.

Результати дослідження дають можливість сформулювати такі висновки:

1. Реалізація національних економічних інтересів ґрунтується на забезпеченні стійкості та розвитку економіки як цілісної системи. Під цим кутом зору, життєздатність економіки вимагає системного підходу до подолання макроекономічних викривлень, зокрема – до порушення економічної рівноваги платіжного балансу, яка відбиває його стійкість як економічної системи до дії численних комбінацій ендогенних та екзогенних змінних.

2. Сутність дисбалансу зовнішніх платежів виявляється в тому, що він є проявом порушення економічної рівноваги платіжного балансу і характеризується різною тривалістю: довгостроковий (дисбаланс поточного рахунку), середньостроковий (дисбаланс базового балансу) і короткостроковий (дисбаланс рахунку офіційних платежів).

Балансуюча стаття “Чисті помилки та упущення” є індикатором втечі короткострокових капіталів у періоди кризових потрясінь та недосконалості статистики зовнішньоекономічних операцій.

Набуваючи сталої тенденції до погіршення, дисбаланс зовнішніх платежів становить загрозу економічній безпеці держави.

3. Процес урівноваження платіжного балансу поєднує в собі самовідновлення рівноваги економічної системи, що відбувається автоматично, через механізм дії ринкових законів, та цілеспрямовані адміністративні дії щодо виправлення зазначеного макроекономічного викривлення, оскільки в сучасній економіці ринкові механізми поєднуються з важелями адміністративного втручання.

Отже, формування платіжного балансу пропонується розглядати як безперервний у часі багатофакторний процес зміни показників платіжного балансу, що є результатом дії економічних законів та/або здійснення урядом заходів економічної політики.

4. Сутність процесу коригування дисбалансу зовнішніх платежів у контексті забезпечення економічної безпеки можна визначити як складову в системі пріоритетів економічного розвитку країни, що є процесом цілеспрямованого впливу національної та міжурядової економічної політики на формування показників платіжного балансу і структуру джерел фінансування економіки.

Пропоноване тлумачення дозволяє синтезувати розробку заходів ефективної протидії дисбалансу зовнішніх платежів як загрозі економічній безпеці з відомим явищем конфлікту цілей економічної політики, коли за умов прискорених темпів економічного зростання внутрішня рівновага підтримується через регульовану зовнішню нерівновагу.

5. Теоретичний аспект проблеми коригування дисбалансу зовнішніх платежів для забезпечення економічної безпеки держави полягає в неадекватності теоретичного підґрунтя процесу коригування цілі забезпечення безпеки:

- недосконалості методології платіжного балансу щодо статистики руху капіталу;

-

-

6. Результати аналізу світового досвіду підтримки платіжних балансів, включаючи Україну, обґрунтовують необхідність змін умов користування фінансовими ресурсами МВФ через неефективність стабілізаційних програм щодо їх впливу на процес урегулювання дисбалансів зовнішніх платежів.

7. Необхідність удосконалення процесу коригування дисбалансу зовнішніх платежів України на національному рівні обґрунтовується визначенням основних факторів дисбалансу зовнішніх платежів України, висновками про стихійний характер перебігу процесу формування платіжного балансу та відсутність у розпорядженні уряду гнучкого регулюючого механізму.

8. Механізм коригування дисбалансу зовнішніх платежів слід розуміти як систему форм і методів державного та міждержавного регулювання, спрямованих на взаємне узгодження макроекономічних параметрів відкритої економіки з метою забезпечення економічної безпеки держави.

9. Механізм коригування дисбалансу зовнішніх платежів є ключовим фактором удосконалення процесу коригування дисбалансу зовнішніх платежів для забезпечення економічної безпеки.

Підвищення ефективності державного управління у сфері економічної безпеки досягається на основі застосування запропонованих показників безпеки, що забезпечує:

- удосконалення методів аналізу і оцінки стану економічної безпеки;

-

-

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шемет Т.С. Валютний курс і рівновага платіжного балансу (еволюція методології аналізу) // Економіка і підприємництво: стан та перспективи. Збірник наук. праць КДТЕУ. – 1999. – С. 56-63.

2. Шемет Т.С. Монетарна модель платіжного балансу: теоретичний аспект // Банківська справа. – 1999. - № 3. – С. 22-25.

3. Шемет Т.С. Монетарна модель платіжного балансу: теоретичний аспект // Банківська справа. – 1999. - № 5. – С. 20-21.

4. Шемет Т.С. Удосконалення коригування дисбалансу зовнішніх платежів як фактор підвищення економічної безпеки держави: міжнародний аспект // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2000. - № 5. – С. 17-26.

5. Шемет Т.С. Коригування зовнішніх платіжних дисбалансів у системі економічної безпеки держави // “Фінанси України”. – 2000. - № 12. – С.53-59.

6. Шемет Т.С. Механізм коригування дисбалансу зовнішніх платежів // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія “Економіка”. - 2000 р. – № 46. – С. 50-51.

7. Shemet T. The Effects of IMF Stabilisation Programmes for the Balance-of-Payments Adjustment // Зб. наук. праць “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті”. – Рівне: “Тетіс”. – 2000. – С. 38-40.

8. Шемет Т.С. Регулирование внешней торговли и развитие предпринимательства на Украине // Предпринимательство: проблемы и перспективы: Тезисы докладов Международной научно-практической конференції. – Минск, 16 апреля 1999. – С. 197- 198.

9. Шемет Т.С. Макроекономічна стабілізація в Україні: зовнішньоекономічний аспект // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми і перспективи розвитку фінансів, обліку та контролю в Україні”. – Донецьк, 3-4 червня 1999. – С. 42-44.

10. Шемет Т.С. Корректировка дисбаланса внешних платежей в системе общеэкономических приоритетов // Социально-экономические проблемы региона: Тезисы докладов Международной научно-практической конференции (Курган, 25 ноября 1999 г.) – Курган: Изд-во Курганського гос. ун-та, 1999. – С.165-166.

11. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг. ред. А.А. Мазаракі. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2000. – 336 с.

Ключові слова українською мовою:

Ключові слова: платіжний баланс, економічна рівновага платіжного балансу, формування платіжного балансу, дисбаланс зовнішніх платежів, загроза економічній безпеці, асиметрія врегулювання, автоматичне врегулювання, коригування дисбалансу зовнішніх платежів, механізм коригування дисбалансу зовнішніх платежів

Ключові слова російською мовою:

Ключевые слова: платежный баланс, экономическое равновесие платежного баланса, формирование платежного баланса, дисбаланс внешних платежей, угроза экономической безопасности, асимметрия урегулирования, автоматическое урегулирование, корректировка дисбаланса внешних платежей, механизм корректировки дисбаланса внешних платежей

Ключові слова англійською мовою:

Key words: balance of payments, balance of payments economic equilibrium, foreign payments imbalance, balance of payments formation, threat to economic security, adjustment asymmetry, automatic adjustment, correction of foreign payments imbalance, correcting mechanism for balance of payments imbalance

АНОТАЦІЯ

Шемет Т.С. Механізм коригування дисбалансу зовнішніх платежів України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 21.04.01 – економічна безпека держави – Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2001.

У дисертації досліджено теоретичний і практичний аспекти коригування дисбалансу зовнішніх платежів і розроблено напрямки вдосконалення цього процесу для забезпечення економічної безпеки України. Здійснено системний аналіз платіжного балансу, визначено і систематизовано фактори дисбалансу зовнішніх платежів України. Запропоновано нові показники економічної безпеки для удосконалення аналізу і оцінки стану безпеки у середньостроковій і короткостроковій перспективі.

АННОТАЦИЯ

Шемет Т.С. Механизм корректировки дисбаланса внешних платежей Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 21.04.01 – экономическая безопасность государства – Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев, 2001.

В диссертации исследованы теоретический и практический аспекты корректировки дисбаланса внешних платежей и разработаны направления усовершенствования этого процесса для обеспечения экономической безопасности Украины. Осуществлен системный анализ платежного баланса, установлены и систематизированы факторы дисбаланса внешних платежей Украины. Предложены новые показатели экономической безопасности для усовершенствования анализа и оценки уровня безопасности в среднесрочной и краткосрочной перспективе.

ANNOTATION

Tetyana S. Shemet. Correcting Mechanism for Foreign Payments Imbalance of Ukraine. – Manuscript.

The dissertation is for award of candidate’s degree in economics on specialty 21.04.01 – economic security of the state – Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv, 2001.

The theoretical and practical issues of correcting process for foreign payments imbalances are developed and the basis of its improvement is elaborated for Ukraine.

In the first section a theoretical aspect of the problem have been investigated within the studying of the essence of balance of payments economic equilibrium and foreign payments imbalance as a threat to economic security.

The balance of payments equilibrium means that the balance of payments is resist to the action of numerous combinations of endogenous (dependent) and exogenous (independent) variables. Foreign payments imbalances are some disturbances of balance of payments equilibrium and could be classified depending on their duration: current balance as long-, basic balance as middle-, and balance of official settlements as short-term ones.

The theoretical models are used to identify the causal nexus between different changes of variables. The series of variables reactions represents the process of adjustment that consists from automatic adaptation and official correcting measures.

The monetary approach is a theoretical background of modern international order of balance of payments maintenance. The monetary approach to the balance of payments is not suitable to the purpose of economic security insurance. It does not suppose any analyses of causes and structure of foreign payments imbalances since it concludes that the way of imbalances financing is no importance at all. This is the main danger for economic security support because of rising dependence from finances of international financial organizations and their influence on the economic development course of country-debtor. The debtor duty to carry out IMF stabilization programs leads to social and political complication terms for its population. This is the case for the transforming economies including Ukraine.

To make the formation of balance of payments of Ukraine manageable the correcting process for Ukrainian foreign payments imbalances needs to be improved. The concept of correction of foreign payments imbalances is formulated in the dissertation. It sounds as a part of the system of economic development priorities of country and the process of targeting influence by means of national and international policies both on balance of payments formation and the structure of financial resources of economy.

The complex analyses of balance of payments of Ukraine are completed and the causes of Ukrainian foreign payments imbalances are grounded and systematized in the second section: endogenous (statistical, methodological, non-adequate internal economic policy), exogenous (an adjustment asymmetry, the rising IMF influence as the main official foreign creditor of Ukraine, world prices dynamics).

The basis concepts of improvement for correcting process of foreign payments imbalances, designed for rising effectiveness of the state management in economic security field, is elaborated in the third section. It means the correcting mechanism. Systematic attitude, subordinacy, selectivity, scientism, consistency are offered as the main structural principles for the improvement of correcting mechanism for Ukrainian balance of payments imbalances. The structure of this mechanism includes national and international levels. The new economic security figures named the balance of basic transactions, the balance of official settlements transactions and the net omissions & errors are offered for economic security middle and short-term level valuation meaning the improvement of economic security analyses. The using of these figures provides more grounded, selective approach to the corrective measures implementation.

The improvement for the national level suppose the complex measures including the improvement of balance of payments methodology, the improvement of economic security analysis methods, the elaboration of balance of payments policy concepts, the diversification of capital flows policies. The improvement for the international level should be directed by the headings: the rationale for the conditionality of any kind; the balance between the total volume of resources available and degree of conditionality; the burden of adjustment; the objectives of the IMF; the causes of balance of payments imbalances; the content of stabilization programs.

ШЕМЕТ ТЕТЯНА СТАНІСЛАВІВНА

МЕХАНІЗМ КОРИГУВАННЯ

ДИСБАЛАНСУ ЗОВНІШНІХ ПЛАТЕЖІВ УКРАЇНИ

Підп. до друку 20.07.2001. Формат 60х90/16.

Папір письм. Офс. друк. Ум. друк. арк. 1,05. Ум. фарбо-відб. 1,17.

Обл. - вид. арк. 1,00. Тираж 100 прим. Зам. 462

___________________________________________________

Видавничий центр КНТЕУ. Друкарня ВЦ КНТЕУ.

02156, Київ - 156, вул. Кіото, 19