ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

СТАНОВСЬКА Тетяна Володимирівна

УДК 377.3 (048)

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ
СТАРШОКЛАСНИКІВ НА ПРОФЕСІЇ СФЕРИ

УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.07 - теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ -2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук,

Закатнов Дмитро Олексійович,

Інститут проблем виховання АПН України,

старший науковий співробітник лабораторії трудового виховання і профорієнтації.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сидоренко Віктор Костянтинович,

Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова,

завідувач кафедри трудового навчання і креслення

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Левченко Григорій Євменович,

вчений секретар АПН України

Провідна установа: Тернопільський державний педагогічний

університет ім. В.Гнатюка, кафедра трудо-

вого навчання, Міністерство освіти і науки,

м. Тернопіль

Захист відбудеться "04" грудня 2001р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. Берлинського, 9).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий "01" листопада 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.П. Пустовіт

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Особливості сучасного етапу соціально-економічного розвитку нашої країни ставлять якісно нові вимоги до особистості як працівників державного управлінського апарату, так і до менеджерів недержавних підприємств, організацій, установ. Висока напруженість та відповідальність їх праці вимагає від сучасних менеджерів грунтовної спеціальної підготовки, наявності комплексу психологічних якостей особистості, здатності до обгрунтованого ризику у їх професійній діяльності. При цьому слід враховувати, що робота управлінця є однією з найбільш складних видів трудової діяльності, що потребує різноманітних та глибоких знань з економіки, техніки, технологій, психології, права та багато іншого.

Означене вище дає підстави стверджувати про доцільність випереджаючої підготовки учнівської молоді до професійної діяльності у сфері менеджменту. Одним із напрямів її здійснення є створення системи спільної роботи загальноосвітніх та вищих навчальних закладів, спрямованої на пошук, відбір та розвиток здатної до управлінської діяльності учнівської молоді.

При цьому таку спільну діяльність можна розглядати як сукупність організаційно-педагогічних заходів, що мають за мету формування професійної спрямованості учнів середніх закладів освіти на професії сфери управлінської діяльності.

Фундаментальні психолого-педагогічні дослідження професійної спрямованості в різний час проводились такими вченими як Л.І. Божович, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн. Окремі аспекти цієї проблеми відображено в роботах Т.О. Бурякової, С.П. Крягжде, В.С. Мерліна, П.Т. Магзумова, Р.О. Пономарьової, Є.М. Павлютенкова, В.Д.Симоненка, Б.О. Федоришина, П.А. Шавір, Г.І. Щукіної та інших. Особливості формування спрямованості на окремі чи суміжні професії або ж види трудової діяльності розкриваються в працях Г.Г. Бас, Н.М. Буринської, В.І. Барка, В.І. Дриги, Д.О. Закатнова, П.Р. Ігнатенка, Н.К.Котиленкової, Г.Є. Левченка, Н.Ю. Матяш, С.В. Осадчого, В.К. Сидоренка М.П. Тименка, М.С. Янцура та інших.

Деякі підходи до здійснення підготовки учнів до управлінської діяльності розглянуті в дисертаційних дослідженнях В.В.Дрижака, О.М.Камишеченко, P.I.Лучечка, С.Д.Мельникова, Н.О.Пасічник, Р.Ф.Пустовіта, К.М.Старченка, О.В.Тополь та інших.

Однак ряд аспектів проблеми професійної спрямованості на управлінські спеціальності залишились поза увагою дослідників.

Аналіз соціальних та психолого-педагогічних досліджень дає змогу констатувати, що проблема формування у старшокласників професійної спрямованості на сферу управлінської діяльності є порівняно новою для вітчизняної педагогічної науки. Названі дослідження лише частково розкривають питання, пов’язані з підготовкою старшокласників до управлінської діяльності в умовах становлення демократії в Україні. Враховуючи актуальність і недостатню теоретичну та практичну розробленість означеної проблеми й соціальне замовлення суспільства,
нами була обрана тема дослідження: “Формування професійної спрямованості старшокласників на професії сфери управлінської діяльності ”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою науково-дослідної теми лабораторії трудового виховання і профорієнтації Інституту проблем виховання АПН України “Педагогічне обґрунтування системи підготовки учнівської молоді до професійного самовизначення в умовах реформування національної освіти”, державний реєстраційний номер 0198U008167.

Об’єкт дослідження: процес формування професійної спрямованості старшокласників на професії сфери управлінської діяльності.

Предмет дослідження: зміст і педагогічні засоби формування професійної спрямованості старшокласників на спеціальності сфери управлінської діяльності у спільній діяльності середніх закладів освіти та вищих навчальних закладів.

Мета дослідження полягає у визначені та обгрунтуванні змісту і педагогічних засобів ефективного формування професійної спрямованості старшокласників на спеціальності сфери управлінської діяльності у взаємодії середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладів.

Гіпотеза дослідження: формування професійної спрямованості учнів старших класів на професії сфери управлінської діяльності здійснюватиметься ефективно, якщо буде:

–

–

–

–

Мета та гіпотеза зумовили постановку завдань дослідження:

1.

2.

3.

4.

Методологічну основу дослідження склали основні положення психолого-педагогічних досліджень про закономірності розвитку особистості учня, його особистісного та професійного самовизначення; особистісний та системний підходи до формування професійної спрямованості учнів: теорії управлінської діяльності.

Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:

-

-

Обґрунтованість та вірогідність результатів дослідження забезпечуватиметься теоретичним обгрунтуванням вихідних положень, комплексним використанням методів дослідження, адекватних його об’єкту, предмету та завданням, експериментальною перевіркою теоретичних висновків і методичних розробок.

Наукова новизна дослідження полягає у науково-педагогічному обгрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності змісту, педагогічних засобів і структури формування в учнів 10 – 11 класів професійної спрямованості на професії сфери управлінської діяльності у процесі взаємодії середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладів.

Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні та теоретичному обгрунтуванні психолого-педагогічних факторів формування професійної спрямованості старшокласників через забезпечення профорієнтаційної спрямованості змісту навчальної діяльності на основі діагностичної, інформаційної, виховної, розвиваючої функцій профорієнтації у взаємодії школи і вузу.

Практичне значення дослідження полягає у розробці змісту профорієнтаційної роботи з учнями старших класів, з метою формування у них професійної спрямованості особистості на спеціальності сфери управлінської діяльності, а також розробці методичних рекомендацій, навчальних програм, тестів, кваліфікаційної характеристики спеціаліста галузі управління для використання практичними працівниками.

На захист виносяться:

–

–

Особистий внесок здобувача полягає у теоретичному обгрунтуванні основних ідей і положень проблеми профорієнтаційної роботи з учнями старших класів у процесі формування у них професійної спрямованості на сферу управлінської діяльності, розробці програми спеціального курсу “Вступ до спеціальності. Управлінська діяльність”, методичних рекомендацій для учителів з формування професійної спрямованості особистості, визначенні критеріїв щодо забезпечення ефективності її формування.

Апробація і впровадження основних результатів дослідження проводилася шляхом виступів дисертанта на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Економіка України: стратегія, відродження і трансформаційні перетворення" (Київ, 2000 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах (теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді)" (Київ, 2000 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Економічна освіта в Україні: досвід, новації, проблеми" (Київ, 2001р.), на Всеукраїнській науково - практичній конференції “Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості” (Київ, 2001 р.), на звітних наукових конференціях Інституту проблем виховання АПН України, на наукових конференціях Академії муніципального управління м. Києва, на засіданнях лабораторії трудового виховання і профорієнтації Інституту проблем виховання АПН України.

Дослідно-експериментальна частина дослідження проводилася на базі Центру довузівської підготовки Академії муніципального управління м. Києва, середніх школах №№ 3, 17, 57, 114, 283, 286 м. Києва, №2 м. Бровари, гімназіях "Консул" і "Троєщина" у м. Києві, гімназії м. Новодністровська Чернівецької області.

Дослідження здійснювалося в три етапи в 1998-2001 рр.

На першому етапі (1998-1999 рр.) з метою вивчення стану проблеми було проаналізовано філософську, соціологічну, психолого-педагогічну літературу з теми дослідження. Проведено констатуючий експеримент і попереднє вивчення проблеми у практиці роботи навчальних закладів, досвіду окремих вчителів, що дало змогу визначити вихідні позиції дослідження. Визначено та обґрунтовано зміст і сукупність педагогічних засобів, які зумовлюють ефективність цього процесу. Була розроблена програма курсу “Вступ до спеціальності. Управлінська
діяльність”.

Попереднім вивченням було охоплено 608 учнів старших класів навчальних закладів різного типу м. Києва і Київської області.

На другому етапі (1999-2000рр.) проводилася дослідно-експериментальна робота, з формування у старшокласників професійної спрямованості на професії сфери управлінської діяльності. Формуючий експеримент проводився на базі Центру довузівської підготовки Академії муніципального управління м. Києва, середніх школах №№ 3, 17, 57, 114, 283, 286 м. Києва, №2 м. Бровари, гімназіях "Консул" і "Троєщина" у м. Києві, гімназії м. Новодністровська Чернівецької області.

Здійснювалося теоретичне обґрунтування змісту та педагогічних засобів формування професійної спрямованості старшокласників у сфері управлінської діяльності, експериментально перевірялась їх ефективність.

На третьому етапі (2000-2001рр.) проводились аналіз, узагальнення та перевірка результатів дослідно-експериментальної роботи, сформульовані кінцеві висновки та рекомендації, здійснювалось літературне оформлення роботи.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, переліку використаної літератури ( 252 джерела) та додатків. Основний текст дисертації викладено на 154 сторінках. Робота містить 20 таблиць на 10 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження; визначено об'єкт, предмет та мету роботи; сформульовано гіпотезу та завдання, визначено методологічну основу і методи дослідження; розкрито основні етапи, наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи; представлено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Проблема формування професійної спрямованості старшокласників у педагогічній теорії і практиці” розкриваються соціально-педагогічні передумови удосконалення підготовки школярів до вибору професій, пов'язаних з управлінською діяльністю, визначаються психолого-педагогічні аспекти формування професійної спрямованості старшокласників та аналізується стан проблеми у практиці роботи загальноосвітніх закладів.

Ефективність володіння функціями діагностування, керівництва, аналізу і коригування процесом діяльності – визначальна умова високопрофесійного управління. Він потрібен в будь-якій сфері суспільного життя та виробництва: для управління організацією, та установою, управління трудовим, промисловим, сільськогосподарським колективом і т. ін.

З розвитком виробництва потреба в управлінських кадрах різко зростає, що обумовлює необхідність у організації масової безперервної підготовки високопрофесійних управлінців, де її початковою ланкою можна вважати вивчення основ управління (менеджменту) у школах, ліцеях, гімназіях тощо.

Педагогічні пошуки вчених та практиків зумовили нагромадження значної кількості експериментального матеріалу, на основі якого протягом останніх років створено ряд програм нових навчальних курсів, які спрямовані на ознайомлення учнів з основами управління.

Проте, суттєвим недоліком більшості згадуваних програм, які розроблені на рівні шкіл або регіонів, є те, що вони не мають наукового обгрунтування та реалізуються на локальному рівні, тобто не є складовою безпосередньої підготовки фахівців і не орієнтуються на потреби відповідних вузів. Звичайно, це негативно відбивається на результати формування готовності старшокласників до вибору професії у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Проблеми управлінської діяльності досліджувалися такими вченими, як Г.М. Андрєєвим, Г.К. Ашиним, М.Ш. Бахитовим, І.П. Волковим, В.Д. Гончаровим, Д.М. Гвішіані, Ю.А.Замошкіним, І.С. Коном, Е.С. Кузьміним, А.М. Омаровим, І.С. Полонським, Б.Д. Паригіним, О.Г. Сороковим, Л.І. Уманським та іншими. Проте вони не розглядалися у контексті підготовки школярів до вибору відповідних професій.

Для старшокласників проблема вибору професії починає вирішуватись на основі аналізу та усвідомлення сукупності умов, що впливають на успішне професійне самовизначення як важливий етап на шляху трудового становлення, де особливе місце займають соціологічні та психологічні фактори. Цьому зокрема присвячені роботи Л.І.Божович, П.А.Шавіра, Д.І.Фельдмана та інших.

У багатьох психолого-педагогічних дослідженнях спрямованість особистості пов'язується із структурою мотивації діяльності (І.Д.Бех, Л.І.Божович, Г.С.Кос-тюк, О.М.Леонтьєв, В.С.Мерлін, М.С.Неймарк, К.К.Платонов, С.Л.Рубінштейн ).

Педагогічні особливості формування професійної спрямованості школярів досліджували Г.Г.Бас, О.П.Лисенко, Н.С.Лейтес, П.Т.Магзумов, Н.Ю.Матяш, В.М.Мясищев, С.В.Осадчий, А.П.Сейтешев, В.М.Теплов, П.А.Шавір та інші.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури ми визначили, що професійна спрямованість є провідною інтегральною якістю, яка формується на основі знань та вмінь і характеризується соціально-психологічною установкою особистості на певний вид трудової діяльності у відповідності з її потребами, інтересами, мотивами та здібностями і проявляється у пролонгованій готовності здійснити професійний вибір. Складовими професійної спрямованості є: інформованість про певні професії, прояв інтересу до визначених професій, сформованість мотивів, пов'язаних із змістом професій, наявність схильностей до відповідної праці, сформованість професійних намірів.

Розкриття особливостей та структури професійної спрямованості дає змогу визначити показники і рівні її сформованості.

Високий рівень професійної спрямованості стар-шокласників на професії сфери управлінської діяльності це: інформованість щодо професії, що характеризується конкретністю знань про більшість професій визначеної групи та усвідомленістю потреби у ви-борі певних з них; мотивація вибору професій визначається чіткими провідними мо-тивами, спрямованими на зміст відповідної діяльності; професійні інтереси є чітко вираженими й активізують пізнавальну та практичну діяльність з метою оволодіння необхідними знаннями та уміннями, розвиток про-фесійно значущих якостей; професійні наміри мають чіткий прояв із визначенням конкретних шляхів подальшого професійного навчання та працевлаштування; успішність навчання покращується, або є стабільною та пов'язана з професійними інтересами та намірами.

Середній рівень професійної спрямованості старшокласників на професії сфери управлінської діяльності – інформованість про професії характеризується сукупністю знань про основні професії певної групи та усвідомленням потреб у виборі деяких з них; мотивація вибору професій визначається мотивами; в повній мірі пов'язаними з відповідною діяльністю; професійні інтереси не є стабілізованими й у певній мірі впливають на пізнавальну та практичну діяльність з оволодіння необхідними знаннями та умін-нями; успішність навчання покращу-ється, або є стабільною і певним чином пов'язана з професійними інтересами та намі-рами; професійні наміри мають певний прояв із визначенням ок-ремих шляхів подальшого професійного навчання.

Низький рівень професійної спрямованості стар-шокласників на професії сфери управлінської діяльності – інформованість про професії характеризується несистематизованими знання-ми про ряд професій та уявленнями про потребу оволодіння деякими з них; мотивація вибору професій визначається мотивами, частково пов'язаними або зовсім не пов’язаними з відповідною діяльністю; професійні інтереси є аморфними й недостатньо впливають на пізнавальну та практичну діяльність для оволодіння необхідними знаннями та умін-нями; успішність у навчанні не покращується; професійні наміри не виражені, а шляхи подальшого професійно-го навчання не мають конкретизації.

Аналіз стану проблеми дозволяє стверджувати про необхідність поступового створення умов для вирішення завдання формування професійної спрямованості старшокласників на професії, пов'язані з управлінською діяльністю. Результати констатуючого експерименту свідчать про переважання у випускників шкіл низького та середнього рівнів сформованості професійної спрямованості на згадані професії (відповідно 36% та 35,6% від чисельності вибірки). До кількості суб'єктивних факторів, що обумовлюють недостатній рівень спрямованості на згадані професії можна віднести: недостатню інформованість про професії сфери управлінської діяльності; їх зміст, умови праці, перспективи розвитку вимоги до людини тощо; нестійкість професійних інтересів та намірів, невисокий рівень спеціальних знань, вмінь, навичок; несформованість мотивів навчально-трудової діяльності; відсутність праг-нень до самопізнання та самовиховання тощо.

У другому розділі “Дослідження ефективності реалізації змісту та педагогічних засобів формування професійної спрямованості старшокласників на професії сфери управлінської діяльності” розкриваються організація і методика експериментальної роботи, обгрунтовано зміст і засоби формування професійної спрямованості старшокласників на професії сфери управлінської діяльності, розкрито особливості профорієнтаційної роботи з ними, а також показана динаміка цього процесу.

У контексті досліджуваної нами проблеми зміст та засоби формування професійної спрямованості старшокласників на професії сфери управлінської діяльності мають сприяти вирішенню наступних завдань:

–

–

–

–

–

З метою надання інформації про управлінські професії нами було використано профорієнтаційні можливості розробленого нами спецкурсу "Вступ до спеціальності. Управлінська діяльність".

Основними критеріями відбору змісту курсу були:

–

–

–

–

–

Для проведення формуючого експерименту було створено профільні класи і навчальні групи за інтересами, схильностями і здібностями учнів. Учні підбиралися у ці класи на ос-нові відкритого конкурсу з врахуванням індивідуальних особливос-тей, наявність яких визначалася за допомогою діагностичних методів.
В умовах конкурсу враховувалося бажання учнів не лише навчатися в профільному класі, але і продовжити навчання у вищому навчальному закладі, по закінченню якого працювати за обраним профілем. Це визначалося шляхом бесіди, у ході якої з'ясовувалося ставлення до профільних предметів, успішність з них, ставлення до праці у сфері управління, участь у олімпіадах, творчих конкурсах, навчання у позашкільних закладах освіти. Проведення залікових робіт з предметів основного предметного (історія України, математика, українська мова та
література, іноземна мова) і профільного циклів (курси “Вступ до професії”,
“Основи економіки”, “Основи менеджменту”) допомогло визначити рівень знань та інте-лектуальних умінь, які враховувалися нами при організації на-вчальної діяльності у профільних групах. У процесі профорієнтаційної роботи ми використали науково обгрунтовану загальну модель сучасного спеціаліста сфери управління, яка слугувала орієнтиром самовдоскона-лення для учнів, які мають бажання присвятити себе управлінській діяльності.

Формування професійного інтересу, мотивів вибору професії сфери управління, розвиток професійно важливих якостей особистості передбачає включення школярів у відповідну навчально-практичну діяльність. Тому, у процесі вивчення курсу "Вступ до спеціальності. Управлінська діяльність" передбачалося проведення ділових та рольових ігор, аналіз конкретних ситуацій, професіографічних досліджень. В експериментальних групах ми проводили анкетування школярів, на основі яких складали їх психологічні характеристики, розробляли індивідуальні плани самонавчання та самовиховання. На практичних заняттях також розглядали конкретні приклади розподілу ролей (лідери, аутсайдери тощо), проводили виявлення наявного індивідуального стилю управління у колективу учнів, вивчення групової структури за допомогою методів соціометрії та референтометрії, соціально-психологічні дослідження, аналіз конкретних ситуацій з метою ознайомлення з соціально-психологічними основами управління.

У процесі вивчення курсу "Вступ до спеціальності. Управлінська діяльність" учні знайомилися з колом функціональних обов’язків і повноважень спеціалістів на конкретних посадах у сфері управління державними установами, промисловими підприємствами різної форми власності, менеджерів різного рівня, учнями виявлялися загальні та специфічні риси у характері та змісті їх праці.

З метою перевірки рівня впливу експериментальних факторів, а саме: попередній відбір учнів, вивчення курсу “Вступ до спеціальності. Управлінська діяльність”, участь у самоврядуванні, профільна підготовка, формування професійної спрямованості старшокласників, дослідницька робота проводилася за принципом єдиної розбіжності, а інші особливості навчально-виховного процесу в експериментальних та контрольних групах ми намагалися зрівняти.

У визначенні контрольних та експериментальних класів було використано такі критерії відбору: приблизно однаковий, достатньо високий рівень успіш-ності; відсутність у школярів попередньої формальної підготовки у цій галузі; висока кваліфікація вчителів, що залучалися до проведення формуючого експерименту.

З метою усунення можливого впливу додаткових змінних факторів, зумовлених особистістю вчителя, особливостями організації навчального процесу та контролю його результатів, педагогічні працівники проводили заняття і в контрольних, і в експериментальних класах, з дотриманням загальних для обох груп вимог щодо організації навчально-виховного процесу та контролю знань учнів.

Оцінка результатів педагогічного експерименту здійснювалась з метою виявлення впливу експериментальних факторів на формування в учнів компонентів професійної спрямованості, а саме: інформованість щодо відповідних професій (для визначення відповідного рівня інформованості учнів нами використовувався індекс інформованості про професію.), успішності навчання за профільними предметами, особливості мотивації вибору професії, розвиток професійних інтересів та намірів, певних професійно важливих якостей (здібностей) особистості. Крім того, на основі названих вище компонентів нами досліджувався такий узагальнений параметр як рівень сформованості професійної спрямованості учнів на професії сфери управлінської діяльності.

Ефективність використання розробленого нами змісту і сукупності педагогічних засобів формування в учнів професійної спрямованості у процесі навчання в експериментальних класах підтверджується, насамперед, зростанням індексу інформованості учнів про професії сфери управління, який підвищився в експериментальних групах на 0,57, а у контрольних тільки на 0,07. Порівняння прояву провідних мотивів професійного самовизначення старшокласників дало такі результати: учнів експериментальних класів з високим рівнем стало більше на 22%, а в контрольних – на 8,1%. Кількість учнів з високим рівнем прояву інтересу до відповідних професій збільшилася у експериментальних групах на 28.5%, у контрольних на 2,6%. Кількісні показники, які характеризують рівні професійних намірів також свідчать про значний вплив експериментальних факторів на формування одного із визначальних компонентів професійної спрямованості старшокласників. Так, учнів з високим рівнем професійних намірів в експериментальних групах стало майже на третину більше, ніж у контрольних.

Результати нашого дослідження показали, що завдяки удосконаленню програм, а також використанню сукупності засобів профорієнтаційної роботи у навчально-виховному процесі, успішність в експериментальних групах (середнє значення в усіх групах) була значно вищою: учнів з високим рівнем більше на 15,1%, а з низьким менше на 21,8%.

Особливості організації процесу формування у школярів спрямованості на професії сфери управлінської діяльності зокрема передбачали позитивний вплив на розвиток певних якостей особистості, які є значущими для представників відповідних професій. По завершенню формуючого експерименту рівень розвитку комунікативних та організаторських умінь в експериментальних групах втричі перевищив відповідні показники в контрольних групах.

Здобуті по кожному із складових компонентів професійної спрямованості старшокласників дані було використано для визначення рівнів її сформованості як інтегральної якості (див. табл. 1)

Таблиця 1.

Рівні професійної спрямованості учнів на професії

сфери управлінської діяльності ( у % )

Рівні професійної спрямованості | Констатуючий

експеримент | Формуючий

експеримент | Різниця між показниками

Екс. гр. | Контр.

груп. | Екс. гр. | Контр.

Груп. | Екс. гр. | Контр.

груп.

Високий

Середній

Низький | 29,2

36,4

34,4 | 27,5

34,8

37,7 | 50,8

38,6

10,6 | 37,4

38,4

24,2 | + 21,6

+ 2,2

- 23,8 | + 9,9

+ 3,6

- 13,5

Дані формуючого експерименту свідчать про позитивні кількісні та якісні зміни професійної спрямованості старшокласників.

Отже, проведена дослідно-експериментальна робота сприяла позитивним змінам у свідомості й поведінці старшокласників, здобуті дані підтвердили ефективність створених змісту, педагогічних засобів та методики формування у старшокласників професійної спрямованості на професії сфери управлінської діяльності у спільній роботі школи і вузу.

ВИСНОВКИ

1. Випускники загальноосвітніх шкіл та гімназій у цілому не готові до свідомого професійного самовизначення у сфері управлінської діяльності. Педагогічні колективи в переважній більшості шкіл не підготовлені до практичного формування у старшокласників готовності до вибору відповідної професії. Робота окремих педагогічних колективів і вчителів у цілому не вирішує цю проблему.

2. Професійна спрямованість є важливим компонентом розвинутої особистості. Поняття "професійної спрямованості на сферу управлінської діяльності" включає сформованість системи знань про сутність управлінської діяльності і професії цієї сфери, високий розвиток особистісних якостей і умінь, що забезпечують трудову активність у складних невизначених ситуаціях.

3. Формування професійної спрямованості на сферу управління є актуальним з кількох педагогічних причин. По-перше, демократичне суспільство не може динамічно розвиватися без підготовки людей з лідерськими якостями особистості, становлення яких зумовлено, передусім, такими основними чинниками, як природний, соціальний та виховний. По-друге, відкриваючи перед кожною особистістю значні можливості в реалізації задумів, суспільство вимагає прояву потенційних можливостей та особистих зусиль. По-третє, ця проблема пов'язана із загальним розвитком особистості, бо ці професії передбачають високий рівень розвитку професійно важливих особистісних якостей.

4. Для ефективного формування професійної спрямованості старшокласників необхідним є взаємодія середньої школи і вузу у створенні профільних класів і навчальних груп згідно з інтересами, схильностями і здібностями учнів. Учні мають підбиратися у ці класи на ос-нові відкритого конкурсу з врахуванням індивідуальних особливос-тей, наявність яких визначається за допомогою діагностичних методів. В умовах конкурсу мають враховуватися бажання учнів не лише навчатися в профільному класі, але і продовжити навчання у вищому навчальному закладі, по закінченню якого працювати за обраною професією.

5. Шляхом вивчення індивідуально-типологічних особливостей учнів, їх можливостей педагогічні колективи шкіл повинні якомога раніше виявляти дітей, схильних до лідерства, і проводити з ними цілеспрямовану роботу на основі індивідуального та диференційованого підходу. По можливості направляти їх у такі навчальні заклади, як економічні гімназії, ліцеї, бізнес-школи, або рекомендувати здібним учням поглибити свої знання на спеціальних курсах, факультативах.

6. У структурі професійної спрямованості особистості на сферу управлінської діяльності доцільно виділити: інформованість про професії сфери управлінської діяльності, прояв інтересу до визначених професій, сформованість мотивів, пов'язаних зі змістом професій, наявність схильностей до відповідної праці, сформованість професійних намірів. Відповідна робота з формування професійної спрямованості має обов'язково складатись з таких напрямів: формування стійкого інтересу до діяльності та ціннісних орієнтацій і мотивацій особистості, які спрямовані на досягнення успіху та не суперечать моральним нормам; формування системи знань про професії; розвитку професійно важливих особистісних якостей та набуття досвіду професійного самовизначення. За цими напрямами необхідно проводити цілеспрямовані заходи відповідного змісту, форм і методів.

7. Процес формування професійної спрямованості особистості старшо-класників позитивно впливає на загальний її розвиток та відкриває можливості для активного самовдосконалення. Наприклад, формування таких умінь, як здібність до організації, здатність до ризику, готовність приймати рішення і брати відповідальність на себе та особистісних якостей, якими є: цілеспря-мованість, творчий потенціал, самовладання, сприяє самоствердженню і самореалізації особистості, розвитку в неї почуття особистої гідності.

Отже, формування професійної спрямованості передбачає виховання цілісної особистості, здібної діяти свідомо, наполегливо, часом нестандартно. В свою чергу активні процеси загального розвитку особистості, в тому числі саморозвитку, є важливою передумовою формування у старшокласників професійної спрямованості. Тому форми і методи формування професійної спрямованості повинні сприяти активізації самостійності, ініціативності, творчого пошуку.

Наведені в дисертації результати розкривають лише частину питань, пов'язаних з дослідженням проблеми формування у старшокласників професійної спрямованості на сферу управлінської діяльності. Перспективи подальшого вирішення цієї проблеми автор вбачає у розширенні педагогічних засобів раннього виявлення учнів, схильних до лідерства, визначенні психологічних особливостей перебігу процесу формування професійної спрямованості особистості, у розширенні сукупності педагогічних засобів, що впливають на ефективність формування професійної спрямованості та ін.

Основні положення дисертації відображено у таких публікаціях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

АНОТАЦІЯ

Становська Т.В. Формування професійної спрямованості старшокласників на професії сфери управлінської діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2001.

У дисертації досліджена проблема змісту і сукупності педагогічних засобів формування професійної спрямованості старшокласників на сферу управлінської діяльності у взаємодії середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладів освіти. Автором уточнено сутність поняття професійної спрямованості особистості, визначено структуру професійної спрямованості особистості старшокласників на професії сфери управлінської діяльності, показники та критерії її сформованості. Обгрунтовані зміст і структура профорієнтаційної роботи із старшокласниками з метою формування в учнів професійної спрямованості на професії сфери управлінської діяльності. Виявлено психолого-педагогічні фактори забезпечення профорієнтаційної спрямованості змісту навчально-трудової діяльності старшокласників на основі диференціації навчання та виходячи з діагностичної, інформаційної, виховної, розвиваючої та консультативної функцій профорієнтації. У роботі обгрунтовано зміст і структуру профорієнтаційної роботи та визначено сукупність педагогічних засобів формування професійної спрямованості школярів на професії сфери управлінської діяльності.

Ключові слова: професійне самовизначення, професійна спрямованість, профорієнтаційна спрямованість змісту, профінформація, діагностична функція профорієнтації.

АННОТАЦИЯ

Становская Т.В. Формирование профессиональной направленности старшеклассников на профессии сферы управленческой деятельности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Институт проблем воспитания АПН Украины, 2001.

В диссертации теоретически обосновано и экспериментально проверено концептуальное положение о формировании у старшеклассников профес-сиональной направленности на профессии сферы управления. Определены социально-педагогические предпосылки совершенствования подготовки школьников к выбору управленческих профессий, психолого-педагогические аспекты формирования профессиональной направленности старшеклассников и анализируется состояние проблемы в общеобразовательных учреждениях.

На основании анализа отечественных и зарубежных источников уточнена сущность профессиональной направленности как определяющего интегрального качества в процессе профессионального самоопределения личности. Кроме того определяются показатели уровней профессиональной направленности старше-классников. В структуре профессиональной направленности на профессии сферы управления в диссертации выделены следующие компоненты: информирован-ность о профессиях сферы управленческой деятельности; проявление интереса к данным профессиям; сформированность мотивов, связанных с содержанием про-фессий сферы управления; наявность склонностей к управленческой деятельнос-ти, сформированность профессиональных намерений. Обосновано, что эффективность формирования у старшеклассников профессиональной направленности на профессии сферы управления требует совершенствования содержания и совокупности педагогических средств профориентационной работы, совместной деятельности средних общеобразовательных и высших учебных заведений направленной на решение этой проблемы. Результаты констатирующего эксперимента свидетельствуют о далеко неполных и несистематизированных представлениях старшеклассников о профессиях сферы управления. Но вместе с тем до 50% учащихся определяют для себя профессии управления как основные. К тому же около половины старшеклассников связывают свое будущее с обучением.

Для реализации поставленных задач исследования педагогически обосновано и разработано содержание и совокупность педагогических средств профориентационной работы, методику эксперимента и его результаты. Определены факторы и комплексные критерии разработки содержания учебно-трудовой деятельности учащихся старших классов, раскрыты особенности его апробации и получены соответствующие результаты. На основании исследования определены основные направления формирования профессиональной направленности старшеклассников на сферу управленческой деятельности, выделено ряд психологических методик для реализации основных направлений. Описывается организация и ход комплексного эксперимента по формированию профессиональной направленности старшеклассников. Характеризуются основные задания эксперимента, его особенности, описываются методики статистической обработки данных экспериментальной работы на разных его этапах.

В структуре профессиональной направленности личности на сферу управленческой деятельности целесообразно выделить: информированность о профессиях сферы управленческой деятельности, проявление интереса к определенным профессиям, сформированность мотивов, связанных с содержанием профессий, наличие склонностей к соответствующей работе, сформированность профессиональных намерений. Соответствующая работа по формированию профессиональной направленности должна включать такие компоненты: формирование стойкого интереса к деятельности и ценностных ориентаций и мотиваций личности, направленных на достижение успеха; формирование системы знаний о профессиях; развитие профессионально важных личностных качеств и т.д.

Установлено, что формирование профессиональной направленности предусматривает воспитание целостной личности, способной действовать сознательно, настойчиво, временами нестандартно. В свою очередь активные процессы общего развития личности, в том числе саморазвития, есть важной предпосылкой формирования у старшеклассников профессиональной направленности. Поэтому формы и методы формирования профессиональной направленности должны оказывать содействие активизации самостоятельности, инициативности, творческого поиска.

Полученные экспериментальные данные свидетельствуют об эффективности разработанного содержания и совокупности педагогических средств его реализации, что подтверждает выдвинутую гипотезу исследования.

Ключевые слова: профессиональное самоопределение, профессиональная направленность, профинформация, диагностическая функция профориентации.

A N O T A T I O N

Stanovska T.V. The forming of senior pupils’ professional direction to the professions in the sphere of management. – Manuscript.

Dissertation for pedagogical science degree by speciality 13.00.07 – theory and education methods. – Institute of education problems A.P.S. of Ukraine, Kyiv, 2001.

The dissertation investigates the problem of meaning and totality of pedagogical methods in forming the professional direction of senior pupils’ to the professions in the sphere of management. This problem is examined in interaction of secondary and higher educational establishments. The author defined the conception of personality’s professional direction and determined the structure of senior pupils’ professional direction to the professions in the sphere of management. She also determined the index and criterion of its forming. It is grounded the meaning and structure of professional orientation work with senior pupils with the purpose of directing them to the professions in the sphere of management. The psychological-pedagogic factors of providing professional direction of the meaning of senior pupils’ activity were found by the way of differentiation of education and taking into consideration diagnostical, informational, educational, developing and consultative functions of professional orientation. It is grounded the meaning and structure of professional orientation work and it is defined the totality of pedagogical means of pupils’ professional direction to the professions in the sphere of management.

Key words: self-determination, professional direction, professional direction of the meaning, professional information, diagnostical function of pedagogical orientation.