За даними багатьох дослідників та наукових установ, що проводять дослідження з соризом, на зрошенні врожайність зерна коливається в межах 69,9-82,0 ц/га, без зрошення - 25,0-57,4 ц/га.

Закладання дослідів, відбір зразків ґрунту і рослин соризу та всі визначення проводили відповідно до методичних вказівок, посібників та ДСТУ. Результати досліджень Проведені дослідження пересвідчують, що на врожай зерна соризу більш істотно впливає фон живлення порівняно з ланкою або чергуванням культур у сівозміні (табл. 1).

попередника зменшується або нівелюється. Слід зазначити, що більш високою продуктивність соризу сформована на фоні рекомендованої дози мінерального добрива порівняно з органо- мінеральною, тобто такою ж дозою, але при внесенні соломи, що пояснюється частковим використанням та закріпленням сполук азоту ґрунтовими мікроорганізмами, які активно розмножуються та розкладають солому, що є загальновідомим у землеробстві.

Про істотне підвищення врожайності зерна соризу залежно від добрив повідомляють учені, які проводили дослідження з цією культурою в зоні Степу півдня України [8,9].

Із окремих років наших досліджень максимальна врожайність зерна соризу сформована у вологому 2004 році.

При вирощуванні культури у ланці сівозміни важливо знати забезпеченість ґрунту елементами живлення як упродовж її вегетаційного періоду, так і після його закінчення, тобто у фазу повної стиглості або збирання врожаю. Враховуючи, що на основних типах ґрунтів півдня України у першому мінімумі знаходиться азотне живлення, а також заробку соломи зернових колосових культур у сівозміні, які також вносять певні зміни в азотний баланс, ми визначили вміст рухомої форми азоту - нітратів, яка має вирішальне значення у живленні рослин.

Дослідження показали, що кількість нітратів у ґрунті змінювалася як залежно від системи удобрення, так і від ланки сівозміни та впродовж вегетації соризу (табл. 2). Більшою мірою вміст N0 в орному та підорному шарах ґрунту залежав від внесення добрив. Якщо у неудобреному ґрунті (шар 0-30 см) залежно від попередника нітратів містилося в межах від 21,1 - 29,7, а лише мінерального добрива - від 33,6 до 42,3 мг/кг.

Найбільше нітратів міститься в ґрунті при вирощуванні соризу після попередників горох - ячмінь озимий, а найменше після озимої пшениці - соняшника. Причому цю залежність спостерігали при визначенні рухомого азоту як у орному, так і підорному шарах ґрунту та впродовж усієї вегетації культури. Слід зазначити, що в сезонній динаміці, тобто від сівби до повної стиглості зерна соризу, кількість його зменшувалася внаслідок споживання культурою на формування продуктивності. Найістотніше це зменшення відбувалося від сівби - сходів соризу до фази викидання волотей.

За сумісного застосування соломи з 0Р40 нітратів також містилося дещо менше порівняно зі внесенням лише Н5оР4о, що свідчить про часткове закріплення рухомих сполук азоту мікроорганізмами, які розкладають органічну речовину.

Висновки

Встановлено, що сориз за вирощування в умовах південного Степу України здатен формувати стабільну врожайність зерна, особливо у сприятливі роки. На продуктивності культури істотно позначається норма добрив, значення якої переважає роль попередника та ланки сівозміни в цілому. При цьому в ґрунті накопичується і міститься значно більше нітратів порівняно з неудобреним варіантом, які, в свою чергу, будуть використовуватися наступними культурами сівозміни. Заробка соломи у якості органічного добрива сприятиме істотному покращенню родючості ґрунту.

ЛІТЕРАТУРА

Програма «Зерно України 2008-2015» - Мінагрополітики України. Департамент ринків рослинництва. - К., 2007. - 38 с.

Дремлюк Г., Топал І., Влащенков В. Сориз. Умови успіху // Пропозиція. - 2004. - № 4. - С. 56-57.

Макаров Л.Х., Шукайло С.П. Сориз - цінна круп'яна культура // Зрошуване землеробство. - 1998. - Вип. 41. - С. 76-77.

Посунько В.М. Наслідки глобального потепління клімату для землеробства // Дім, сад, огород. - 2006. - N° 6. - С. 22-23.

Макаров Л.Х., Снитіна С.М., Морару Г.А., Скорий М.В., Юрков О.В. Сориз у південному Степу України // Вісник аграрної науки. - 2007. - № 3. - С. 22-24.

Дремлюк Г.К., Гамандій В.Л. Сориз - нова круп'яна культура // Електронні вісті. - 2005 (№ 2176-20.11).

Соколов В., Дремлюк Г., Верещинський О. Сориз: нову культуру в нове тисячоліття! // Пропозиція. - 2000. - № 3. - С. 48-49.

Каращук Г.В. Вплив мінеральних добрив на накопичення надземної біомаси рослинами соризу в умовах зрошення півдня України // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 200. -Вип. 33. - С. 58-63.

Шукайло С.П. Влияние уровня минерального питания на рост и развитие сориза в неполивных условиях юга Украины // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 1997. - Вип. 1, ч. 1. - С. 615-616.