На думку багатьох науковців, без багаторічних бобових трав не може бути вирішена проблема біологізації землеробства. Одним із шляхів відновлення і стабілізації родючості ґрунту є посів люцерни, як найбільш ефективний, малозатратний, екологічно безпечний. Її коренева біомаса залишається в ґрунті, служить фактором структуроутворення і джерелом поповнення гумусу та мінеральних речовин едафотопу.

Нами встановлено, що при основному обробітку ґрунту культиватором КПЕ-3,8А на глибину 12-14 см на люцерні першого року життя в орному шарі (0-30 см) ґрунту сформувалос/ на 0,48 т/га, або на 19,8 % більше сухої біомаси коріння, ніж при глибокій оранці (28-30 см). На люцерні другого та третього років вегетації різниця складала відповідно 0,74 та 0,61 т/га, тобто кореневих решток у ґрунті за безполицевого його обробітку вміщувалося на 12,6 та 8,0 % більше порівняно з поличковим. За три роки життя люцерни в метровому шарі ґрунту накопичилося при відвальному його обробітку 9,78 т/га кореневих решток, а при безполицевому - 10,35 т/га, або на 5,8 % більше [9]. Кореневі і післяжнивні рештки багаторічних трав зміцнюють структуру орного шару, поліпшують поживний і водно-повітряний режими. Все це створює сприятливі умови для розвитку наступних культур сівозміни [10-12].

Встановлено, що коливання врожаю насіння у варіантах з різними способами основного обробітку ґрунту на посівах люцерни першого року життя, в середньому за два роки досліджень, були в межах від 114 до 123 кг/га. Приріст врожаю 9 кг/га завдяки зміні способу обробітку ґрунту - несуттєвий (табл.).

Завдяки поличковому обробітку ґрунту на глибину 28-30 см (контроль) отримано 283 кг/га кондиційного насіння досліджуваної культури другого року життя. Зменшення глибини обробітку грунту від 28-30 до 22-24 см несуттєво знижувало продуктивність насінників люцерни: врожайність становила 244 кг/га. Різниця між варіантами була в межах помилки досліду.

Заміна глибокої оранки безполицевим обробітком грунту на глибину 22-24 і 28-30 см також не спричиняла істотного зниження продуктивності агроценозу насіннєвого призначення як другого (коливання врожайності від 266 до 283 кг/га при НІР05 рівній 41 кг/га), так і третього років життя (коливання врожайності від 238 до 247 кг/га при НІР05-25 кг/га).

Відмічено суттєвий приріст врожаю (45 кг/ га) при розпушенні грунту КПЕ-3,8А на глибину

Слід підкреслити енергетичну ефективність розпушення грунту КПЕ-3,8А на глибину 12-14 см.

Застосування мілкого безполицевого обробітку ґрунту на глибину 12-14 см приводить до зменшення енергетичних витрат при вирощуванні насіннєвої люцерни, тобто є енергозберігаючим агротехнічним прийомом порівняно із загальноприйнятим поличковим обробітком на глибину 28-30 см. Витрати сукупної енергії трудових ресурсів зменшуються від 63,8 до 16,9 МДж/га. При безполицевому обробітку ґрунту КПЕ-3,8А витрачається пального на 15,7 кг/га менше порівняно з глибокою оранкою. Енергетичні витрати при цьому зменшуються від 1198,6 до 369,6 МДж/га, а загальні витрати сукупної енергії (трудові ресурси + пальне) відповідно з 1264 до 387 МДж/га (на 226,7 %).

Висновки. Для стабілізації виробництва сільськогосподарської продукції на високому 12-14 см порівняно з поличковим обробітком грунту на глибину 22-24 см (підвищення врожайності від 244 до 289 кг/га).

Підрахунки суми врожаїв за три роки вегетації культури свідчать, що жоден зі способів основного обробітку грунту не мав переваги перед іншими і не вплинув суттєво на продуктивність насіннєвої люцерни. Амплітуда коливання збору посівного матеріалу за три роки вегетації культури була в межах 598 кг/га (поличковий обробіток грунту на глибину 2224 см) - 648 кг/га (поличковий обробіток грунту на глибину 28-30 см).

рівні в умовах посушливої степової зони України, а також дефіциту паливо-мастильних матеріалів найперспективнішим способом основного обробітку ґрунту під посіви люцерни насіннєвого призначення є безполицевий, зокрема, розпушення ґрунту КПЕ-3,8А на глибину 12-14 см:

він забезпечує акумулювання ґрунтом вологи на період сівби (на 5,9 % більше порівняно з оранкою на глибину 28-30 см), накопичення кореневих решток у ґрунті - на 5,8 % більше, ніж на контролі;

не знижує продуктивності агроценозів; більш економічно і енергетично ефективніший порівняно з оранкою, тому що витрати загальної сукупної енергії на проведення цього агрозаходу зменшуються на 226,7 %.

ЛІТЕРАТУРА

Будьонний Ю.В., Заяц О.М. Вплив безполицевих способів обробітку ґрунту на родючість чорнозему типового і пошуки їх теоретичного обґрунтування та практичного застосування // Матер, міжнар. наук.-практ. конф. "Україна у світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах, і економічних відносинах". - Вінниця: Аграрна наука, 1995. - С. 143-144.

Зинченко В.И., Женченко К.Г. Почвозащитная технология в Крыму // Там же. - С. 115-116.

Грабак Н.Х., Ткаченко А.П., Горбовая (Антипова) J1.K., Потапенко Л.И. Итоги изучения, совершенствования и опыт внедрения в производство прогрессивных технологий обработки почвы в хозяйствах Николаевской области // Совершенствование зональных почвозащитных технологий возделывания полевых культур. - Целиноград, 1982. - С. 102-109.

Лисенко А., Коваль В. Обробіток і вологозабезпеченість грунту // Земля і люди України. - К.: Нива, 1997. - № 2. - С. 21, 22.

Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - М.: Колос, 1979. - 416 с.

Методика оценки эффективности систем земледелия на биоэнергетической основе. - М., 1989.

-39 с.

Методика проведення дослідів по кормовиробництву / За ред. А.О. Бабича. - Вінниця, 1994. - 87 с.

Опытное дело в полеводстве / Под ред Г.Ф. Никитенко. - М.: Россельхозиздат, 1982. - 190 с.

Антипова Л. К. Вплив основного обробітку грунту на