ВМІСТ РУХОМИХ ФОРМ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ҐРУНТІ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ НА ЧОРНОЗЕМАХ ОПІДЗОЛЕНИХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Використання мінеральних добрив у дозі N45P30K30 під ярий ячмінь дає позитивний вплив на вміст рухомих форм поживних речовин у ґрунті, високу врожайність і пивоварну якість зерна в умовах західного Лісостепу України.

Exploitation minerals of fertilizations of dose N45P30K30 under spring barley will give positive influence on content mobile forms of nutritious matter in soil, high harvest and beer quality of grain in conditions the western Lisostep of Ukraine.

Постановка проблеми. Ярий ячмінь - основна сировинна культура для пивоварної промисловості.

Маючи слаборозвинуту кореневу систему, ярий ячмінь дуже вимогливий до родючості ґрунту. Для одержання високих і сталих врожаїв дуже важливим є забезпечення його в достатній кількості доступними елементами живлення, зокрема азотом, фосфором і калієм [6]. До того ж удобрення пивоварного ячменю, особливо азотними добривами, має деякі особливості.

Відомо, що однією з вимог до пивоварного ячменю згідно з ДСТУ 3769-98 є знижений вміст у зерні білка (9,5-11,5 %) і високий вміст крохмалю (не менш як 60-65 %) [4; 5]. Адже при вищому вмісті білка ускладнюється переробка його на солод, затягується процес бродіння і підвищується собівартість пива [1; 2].

Тому дуже важливо знайти такі норми внесення мінеральних добрив, які забезпечували б високу продуктивність цієї культури, не погіршуючи якості сировини і не знижуючи родючості ґрунту.

Аналіз останніх публікацій. Одним із суттєвих чинників підвищення врожайності сільськогосподарських культур є їх удобрення. Із зростанням урожайності збільшується використання рослинами елементів живлення, тому чим вища запланована врожайність певної культури, тим більш необхідно внести під цю культуру поживних речовин.

Ярий ячмінь - основа пивоварної промисловості. Одержання зерна пивоварного ячменю, яке б відповідало вимогам світових стандартів, проблема сьогодення в більшості районів України, і зокрема в західному регіоні.

Основною причиною незадовільного забезпечення пивоварних заводів кондиційною сировиною є відсутність належного контролю удобрення оптимальними нормами мінеральних добрив, а особливо азотних.

Постановка завдання. Серед ярих зернових ячмінь найвибагливіший до ґрунтових умов і потребує достатнього удобрення. Підвищеною вимогливістю до мінерального живлення ячмінь відзначається в період кущіння і виходу в трубку.

Посилене забезпечення рослин елементами живлення в наступні фази вегетації не дає належного ефекту. З метою одержання максимальної продуктивності і пивоварної якості зерна ярого ячменю у виробничих умовах, не знижуючи поживного стану ґрунту, виникло питання розробки оптимального рівня удобрення. Разом з тим добрива, особливо азотні, які впливають на підвищення врожайності зерна ярого ячменю, підвищують у ньому вміст білка. Тому дуже важливо визначити такі норми внесення мінеральних добрив, які б забезпечували високу продуктивність цієї культури з відповідною пивоварною якістю.

Результати досліджень та їх обговорення. Для вивчення цього питання на типових для західного Лісостепу чорноземах опідзолених господарства "Вікторія" Зборівського району Тернопільської області проведено дослідження. Орний (0-25см) шар ґрунту дослідної ділянки характеризується такими агрохімічними показниками родючості: вміст гумусу в орному шарі - 3,42 %, рН сольове - 6,1; гідролітична кислотність - 1,86 мг-екв. на 100 г ґрунту; вміст лужнодро- лізованого азоту - 143 мг, рухомого фосфору - 114 мг, обмінного калію - 82 мг на 1кг ґрунту.

Досліди закладалися згідно з методикою польових досліджень [3]. Схемою дослідів передбачено 13 варіантів. Посівна площа дослідної ділянки 45 м кв., облікова - 25 м кв. при чотириразовій повторності.

На дослідних ділянках використовувалась загальноприйнята технологія вирощування ярого ячменю для даної зони.

Попередником ярого ячменю були угноєні цукрові буряки. Мінеральні добрива вносилися під передпосівну культивацію. Облік врожаю проводили по ділянках.

В зерні визначали вміст білка за Бернштейном, крохмалю - поляриметричним методом Евереса, масу 1000 насінин - двома наважками по 500 насінин.

Агрохімічні показники ґрунту досліджували за такими методиками: вміст гумусу за Тюріним (ГОСТ-26213-91); гідролітичну кислотність - за Капеном у модифікації ЦІНАО (ГОСТ-26212-94); рН сольової витяжки - потенціометрично (ГОСТ- 26483-85); сума ввібраних основ - за Капеном- Гільковіцем (ГОСТ-28728-90); рухому фосфорну кислоту та обмінний калій - за Чиріковим (ДСТУ -4115-2002); лужнодролізований азот - за Корнфілдом за методичними вказівками від 11 квітня 1985 року.

Трирічні дані досліджень показали, що внесені під ярий ячмінь мінеральні добрива позитивно впливали на динаміку вмісту поживних речовин у ґрунті (табл. 1).

Кількість поживних речовин у ґрунті зростає в міру збільшення доз внесення добрив. Так, вміст лужнодролізованого азоту зріс із 132 мг на контролі до 148 мг при удобренні М60Р60К60, рухомого фосфору - відповідно зі 108 мг до 116 мг, а обмінного калію - із 75 мг до 82 мг на 1 кг ґрунту.

Поліпшення рівня забезпечення рослин рухомими формами поживних речовин значно під-

Облік врожаю показав, що внесення під ярий ячмінь фосфорно-калійних добрив (Р30К30) підвищило врожай зерна порівняно з контролем на 2,5 ц/га, або на 8,1 %. При цьому сумісне внесення азоту з фосфором і азоту з калієм було більш ефективним (приріст врожаю зерна склав 4,4-5,1 ц/га), ніж сумісне внесення фосфору з калієм (приріст зерна склав 2,5 ц/га). Однак найвищі прирости зерна були на ділянках з сумісним внесенням азоту,