практично досяг вихідного значення, яке на початок закладання досліду становило 2,26 %.

Разом зі зміною вмісту гумусу та основних макроелементів у грунті можуть зменшуватися або накопичуватися важкі метали. Цікаво дослідити кількість та якість миш'яку під впливом тривалого застосування добрив і зрошення. Цей елемент має високий ступінь екотоксикологічної небезпеки і потребує контролю. У періодичній системі елементів миш' як знаходиться на межі метал-неметал, володіє властивостями обох цих груп та може змінювати валентність. Хімічні речовини такі як добрива, меліоранти, засоби захисту рослин є джерелом надходження миш'яку в грунти, що знаходяться у сільськогосподарському використанні, до того ж неорганічні сполуки його майже нелеткі й упродовж тривалого періоду зберігаються в грунті [7]. Рухомість їх незначна, більшість органічних сполук миш' яку накопичуються у верхніх шарах грунту, а отже і надходять у рослини. Автори зазначають, що значна частина миш'яку може потрапляти в грунт із мінеральними добривами і переважно з азотними, в яких його кількість коливається від 2,2 до 120 мг/кг. Забруднювачем може виступати і зрошувальна вода, в якій вміст миш'яку перевищує

гдк.

Наші дослідження показали, що, дійсно, зі збільшенням норми систематичного застосування мінеральних добрив під культури сівозміни кількість миш'яку як у валовій, так і рухомій формі, збільшувалася (табл. 2).

Особливо це стосується рухомої форми, яка через 30-річний період використання сівозміни порівняно з перелогом зросла в 18 разів. Саме ж зрошення без добрив порівняно з богарним аналогом практично не впливало на вміст

Це свідчить, що джерело зрошення, а саме Інгулецька зрошувальна система, не забруднює грунт миш'яком навіть за тривалого використання і до того ж на фоні зрошення винос його збільшується, так як рівні врожаїв сільськогосподарських культур при цьому формуються значно вищими.

Таким чином, за тривалого використання добрив і зрошення у типовій сівозміні основні показники родючості темно-каштанового грунту змінюються.

рухомої форми миш'яку в 0-20 см шарі грунту, а валової його форми як у 0-20, так і 0-100 см шарі, за зрошення, навпаки, виявився меншим - 1,35 та 0,92 і 1,71 та 1,42 мг/кг відповідно (табл. 3).

На початку проведення досліду баланс азоту в зрошуваному темно-каштановому грунті складався позитивно при внесенні під кожну культуру 50 [4-5]. Більш тривалі наші дослідження свідчать, що при внесенні значно меншої дози азотного добрива - 94,3 кг/га за рік, 660 кг/га за ротацію 7-пільної сівозміни - щорічний дефіцит азоту становить 23,8 кг/га (табл. 4).

Хоч при систематичному внесенні азотного добрива під вирощувані культури сівозміни баланс азоту складається дещо від' ємним (переважно за рахунок перерозподілу в грунті), але вміст загального азоту при цьому поступово підвищується. Ще більшою мірою під впливом застосування добрив збільшується кількість сполук фосфору та калію. Це свідчить про те, що за правильного господарювання грунт не втрачає своєї найважливішої властивості - родючості.

ЛІТЕРАТУРА

Гамаюнова В.В., Куц Г.М. Сучасні шляхи збереження та підвищення родючості темно-каштанових зрошуваних грунтів // Проблеми моніторингу грунтів і сучасні технології відтворення їх родючості. - Зб. наук. праць Подільського ДАТУ. - Вип. 15. - 2007. - Т. 1. - С. 182-184.

Медведев В.В. Грунти й українське суспільство в ХХІ столітті // Агрохімія і ґрунтознавство. - Харків, 2002. - Книга 1. - С. 7-14.

Позняк С.П. Орошаемые черноземы юго-запада Украины. - Львов: ВНТЛ. - 1997. - 240 с.

Филипьев И.Д., Криштопа В.И. Баланс азота в зерно-кормовом севообороте в зависимости от норм азотных удобрений // Орошаемое земледелие. - К., 1985. - Вып. 30. - С. 24-26.

Гамаюнова В.В., Філіп'єв І.Д., Сидякіна О.В. Сучасний стан, проблеми та перспективи застосування добрив у зрошуваному землеробстві південної зони України // Вісник Харківського НАУ ім. В.В. Дукачаєва. Серія "Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство". - Харків, 2004. - № 1. - С. 181-186.

Писаренко В.А. Шляхи підвищення ефективності використання зрошуваних земель в умовах енергетичної кризи // Актуальні проблеми ефективного використання зрошуваних земель. - Херсон, 1997. - С. 3-8.

Карпова Е.А., Потатуева Ю.А. Мышьяк в почвах и растениях // Химия в сельском хозяйстве. - 1991. - № 4. - С. 30-34.