УДК 311.3:339.13 Я.О. Довгенко, ст. викл.

ПВНЗ «Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки»

Статистичний аналіз динаміки споживання зерна та забезпечення попиту

Проаналізовано обсяги та структуру споживання за зерновими культурами. Оцінено динаміку середньодушового споживання. Установлено взаємозв'язок між обсягами виробництва та споживанням на душу населення.

внутрішнє споживання, зовнішнє споживання, попит, варіація, потужність ринку

В аналізі та прогнозуванні розвитку ринку зерна найбільш складним елементом є визначення ринкового внутрішнього попиту, обсягів експорту зернових та продуктів його переробки. Прогноз потенціального попиту на зерно і продукти його переробки необхідно розраховувати, насамперед, для національних ринків за умови одночасного проведення оцінки експортних можливостей за реальний період часу.

Наявність попиту на зерно та можливостей його реалізації за каналами збуту є однією з найважливіших умов існування зернового ринку. Статистичне дослідження попиту на ринку зерна України передбачає вивчення двох основних його складових: внутрішнього та зовнішнього споживання. Внутрішнє споживання в країні традиційно формується відповідно до витрат зерна на насіння, продовольчі та кормові потреби, промислову переробку. Зовнішнє споживання становить експорт і переважно визначається залишковими ресурсами зерна під значним впливом існуючої кон'юнктури національного ринку та прогнозованої ситуації на світовому ринку зерна.

Питаннями функціонування та розвитку ринку зерна займались багато вітчизняних учених: В. Бойко, Б. Губський, С. Кваша, П. Саблук, В. Суперсон, О. Шпичак та інші. Віддаючи належне напрацюванням вчених-економістів слід зазначити, що статистичне дослідження формування попиту на зерно є підґрунтям аналізу та прогнозування розвитку національного ринку зерна в цілому.

Метою даної статті є статистичний аналіз формування попиту на ринку зерна: внутрішнього та зовнішнього споживання.

Об'єктом дослідження виступали баланси зерна «Попиту і пропозиції» з урахуванням їх експорту та імпорту. Основними методами наукового дослідження є аналітичний, структурний та порівняння.

Відповідності до прийнятними стандартів зерно ділять на два основних класи за його використанням: продовольче і фуражне. Статистичні дані розподілу зернопродукції вказують на те, що на сектор фуражного зерна припадає 50-55% від вирощеної продукції, продовольчого - 45-50% [2].

Обсяги споживання населенням продуктів, які виробляються із зерна, "фонд споживання хлібних продуктів" з року в рік поступово зменшуються відповідно до змін чисельності населення. Так, за розрахунками, фонд споживання населенням цих продуктів у 2008 р. становив 6950 тис. т, що на 140 тис. т менше, ніж у 2007 р.

Обсяг зерна, яке використовується для годівлі худоби та птиці оцінюється більшим показником за відповідний 2007 р. і становить 13500 тис. т (+5%). Такі зміни зумовлено загальною суттєвою активізацією розвитку птахівництва та свинарства, незважаючи на перевагу концентрованих кормів у раціонах годівлі.

Дещо зменшилися витрати зерна на посів з огляду на показники 2008 р. і становили 3100 тис. т (- 5,5%). Суттєво збільшилися витрати на нехарчові цілі - більше ніж у двічі, на 577 тис. т.

2008р. був відмічений найбільшим експортом незалежної України в обсязі 19775 тис. т, що на 15285 тис. т більше, ніж відповідний показник попереднього року (+ 40 %).

Загалом споживання зерна у 2008 р. було збільшено на 16390 тис. т, за рахунок збільшення експорту майже у 4,5 рази.

На коливання попиту, а саме внутрішнього споживання та експорту, суттєво впливають коливання в обсягах виробництва зерна, причому у відносній мірі є навіть вищими.

Аналіз динаміки експорту зерна вказує на його поступове збільшення з 1995 р., окрім 1999, 2000, неврожайного 2003 та 2007 рр. Протягом 1991-1994 рр. він коливався у межах 2%, а 2000 - 2006 рр. характеризується середніми обсягами експорту в 24,6% від загального розподілу, 2007 - лише 15,7%, 2008 - майже 44% (рис. 1).

За допомогою математичного апарату Excel зроблено вирівнювання ряду динаміки обсягів внутрішнього попиту та експорту зерна України з 1990 до 2008 рр. Динаміку обсягів внутрішнього та зовнішнього попиту (експорту зерна) описано трендовими моделями: внутрішній попит - поліномом третього степеня, зовнішній - поліномом шостого степеня.

Експорт зерна є визначальним фактором формування внутрішніх цін на зернові культури. Обсяги експорту становлять 50-60% від загальних обсягів зерна, яке реалізується в Україні. А в традиційні урожайні роки для України при перевищенні пропозиції зерна над внутрішнім споживанням майже в 1,5-1,6 рази експорт виконує роль стабілізатора цінової ситуації на внутрішньому ринку. Збут надлишку зерна на експорт дозволяє утримувати доходи сільськогосподарських товаровиробників від значного падіння та отримувати стабільне надходження валюти в країну.

Експорт зерна в розрізі основних досліджуваних культур протягом 1990-2008 рр. характеризується наступною структурою: пшениця - 50,8%, ячмінь - 33%, кукурудза - 14,1 % і жито - лише 1,8 %. Експорт жита протягом 1987 - 1992 та 2006 рр. взагалі був відсутнім, незважаючи на те, що ця зернова культура, вирощена в Україні, вважається за своїми властивостями (вмістом білка) кращою у світі.

Динаміка експорту зернових культур нестабільна (табл. 1). Найбільша варіація спостерігається по обсягах експорту кукурудзи. Враховуючи невелику частку цієї культури в обсягах зовнішньої торгівлі зерновими та можливості її збільшення, не можна говорити про позитивний результат дії механізму державного регулювання в цьому напрямку. Найменша варіація властива обсягам експорту пшениці та ячменю. Державна економічна політика щодо зовнішньої торгівлі зерновими культурами нестабільна та не завжди узгоджена із станом зернового балансу й прогнозованими перехідними запасами на кінець року (видача ліцензій, введення квот).