мету. По-перше, захистити службовців від тиску кандидатів на виборні посади про надання їм сприяння під час виборів. По-друге, захистити суспільство від використання державними службовцями повноважень і ресурсів своїх установ для надання допомоги певним кандидатам. На етапі становлення заборони були доволі жорсткими, але нещодавно до Закону Хетча було внесено низку поправок, завдяки яким більшість службовців отримали можливість деякої особистої участі в політичній діяльності.
На сьогодні Закон Хетча, як і раніше, забороняє такі види діяльності, як: використання посадових повноважень або впливу для втручання у виборчий процес; запити та отримання фінансових ресурсів від імені кандидата; реалізацію політичної діяльності при виконанні службових обов'язків на території установ федерального уряду або вдягненим у форму державного службовця; стимулювання або перешкоджання політичній діяльності іншої особи, яка пов'язана діловими відносинами з установою, в якій працює даний державний службовець. Виконання Закону сьогодні забезпечує Управління адвоката з особових справ (УАОС). Покаранням за порушення заборон маже бути призначено звільнення, відсторонення від виконання посадових обов'язків строком не менше 30 днів без збереження заробітної плати.
На дане Управління покладено також і виконання Закону 1989 р. про захист службовців, які повідомили про порушення. Термін "службовець, який повідомив про порушення" стосується співробітників організацій, які звертають увагу суспільства або уповноважених посадових осіб на порушення кодексів поведінки. УАОС забезпечує надійних канал, за допомогою якого державний службовець має змогу надати інформацію про порушення закону, а також має змогу захистити авторів таких сигналів.
Головною метою правової бази, що була сформована в Сполучених Штатах, полягає в тому, щоб забезпечити сумлінну діяльністю державних інститутів, організацій та окремих державних службовців. Починаючи з Конституції, США створювали взаємозалежну систему законів і правил, яка б гарантувала їх дотримання. Дана система була покликана підвищувати рівень відповідальності державних службовців за рахунок установлення послідовних, об'єктивних і демократичних процедур ведення державних справ; шляхом установлення справедливих, послідовних і готових до практичного виконання стандартів етичної поведінки.
Ця система складалася та розвивалася протягом достатньо тривалого проміжку часу і продовжує вдосконалюватися сьогодні при виникненні таких нових завдань, як зміна ролі та галузі діяльності самих органів влади, а також впливі нових технологій на роботу державної служби.
Українська держава в сучасних трансформаційних умовах повинна вивчати багатий, накопичений століттями досвід провідних держав світу з метою його раціонального використання в подальших реформах системи державного управління.
Література:
1. Агафонов С. И. Государственная служба и переход к рынку (уроки зарубежного опыта) / С. И. Агафонов // Вестник государственной службы. - 1994. - № 8. - С. 47-55.
2. Аверьянов В. Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры / В. Б. Аверьянов. К. : Наукова думка, 1996. - 206 с.
3. Исаенко А. Н. Система управления государственными служащими США / А. Н. Исаенко // Вестник государственной службы. - 1993. - № 12. С. 77-90.
4. Тарасова Н. Н. Государственные работники США / Н. Н. Тарасова. М. : Наука, 1992. - 187 с.
