У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 35

УДК 35.088.6:352

С. В. КРАСНОПЬОРОВА

ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ РИНКОВИХ ПРИНЦИПІВ НА СЛУЖБУ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЇЇ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЮ

Розглянуто відмінності і можливості, які відображають реальність придатності принципів ринку для професіоналізації служби в органах місцевого самоврядування. Наголошено, що гарантом стабільності та наступності влади є служба в органах місцевого самоврядування. Викладено шляхи її конкурентоспроможності.

Differences and possibilities which represent reality of fitness of market principles for професіоналізації of service in the organs of local self- government are considered in the article. An author marks that the guarantor of stability and following of power is service in the organs of local self- government.

В умовах ринкових відносин і стрімкої зміни всього сучасного життя, в цілому стає очевидним, що при вирішенні широкого кола поточних і перспективних проблем розвитку громадянського суспільства, формуванні його демократичних структур визначальними стають принципи професіоналізму і компетентності. Однак такого бачення, за оцінками провідних фахівців, в Україні поки що немає. "Реаліями сьогодення, на жаль, стали надмірна централізація державної влади, створення громіздкої і малоефективної управлінської структури на територіальному рівні, розчарування серед широких верств населення у можливості ефективного вирішення питань місцевого значення" [8, с. 4]. У зв'язку з цим актуальним є пізнання об'єктивних можливостей, які відображають реальність придатності принципів ринку і конкуренції для структур публічного управління, тому що ці установи, за висновками провідних учених різних країн [2, с. 13], не відзначаються мобільністю і гнучкістю, в них набагато більше вкорінилися ідеї, традиції і політика вчорашнього дня, хоча саме на них, у першу чергу, лежить відповідальність виробляти рішення, адекватні новим, скоріше соціально-політичним, ніж економічним реаліям, з якими зіткнеться людство в ХХІ ст., і до цього вони мають бути готові.

Між ученими державознавства, гуманітарних наук, тими, хто спеціально вивчає владу та її інститути, розмірковує про роль і значення бюрократії для життєдіяльності суспільства, відбувається наукова дискусія, основу якої найчастіше становлять питання запозичення методів менеджменту зі сфери приватної економіки в сектор публічного

управління.

Т. Іларіонова та інші представники Російської академії державної служби відзначають, що службові відносини в системі держави і місцевого самоврядування завжди були наче дзеркальним відображенням того, що відбувалося в діловій сфері. У ХХ ст. багатопрофільні й мультинаціональні компанії стали робити ставку на компетентних службовців; поступово і державне управління переходило до найму на службу в державні органи на основі відбору професіоналів. Саме цей підхід визначає сьогодні роботу з людьми в державних установах. Звідси - прагнення органів влади та самоврядування мати співробітників, рівень підготовки яких відповідає завданням державного і місцевого управління. У практику входять конкурсні іспити, утверджується система неперервної освіти, яка перетинається із самим управлінням персоналом: без підвищення кваліфікації співробітник не може розраховувати на підвищення по службі [10, с. 245]. Нові тенденції розвитку публічної служби, на нашу думку, визначатимуть абсолютно новий зміст професіоналізації служби в органах місцевого самоврядування в Україні. У першу чергу, характерними ознаками цього процесу має стати продумане, обґрунтоване і кваліфіковане відношення до можливостей людини-професіонала на службі, чого, на жаль, поки що не спостерігається. Так, головним джерелом для заміщення посад служби в органи місцевого самоврядування є резерв кадрів. Якщо ж звернутися до статистики Головдержслужби України, кількість прийнятих на службу працівників з кадрового резерву за останні три роки набула тенденції до зменшення: у 2005 р. було прийнято 1086 чол., а в 2007 р. - (тільки 756 осіб (на 30 % (!) менше) [7]. Це всупереч квінтесенції сучасного державного устрою розвинутих в економічному відношенні держав - розподіл сфери державного управління на два сектори - виборний (т. т. тимчасовий) і кар'єрний (т. т. постійний, пожиттєва зайнятість), що має вирішити проблему стабільності та наступності влади, гарантом чого стає публічна служба.

Панівні наукові праці країн Європейського Союзу та США багато уваги приділяють децентралізації та адміністративній реформі як керівним засадам сучасної програми підготовки кваліфікованих кадрів для забезпечення сфери управління та владних відносин і вирішення таким чином проблеми економічних механізмів управління в контекстних умовах глобалізації та європеїзації. Визначається дві основні концепції реформ для адміністративної політики - New Public Management, основні принципи якої були сформульовані Д. Осборном, Т. Геблером [14], А. Мессі [13] та ін., і Governance. Стосовно "нового публічного менеджменту", де "особлива увага приділяється результатам діяльності і особистій менеджерській відповідальності" (пер. наш - С. К.) [1, с. 31] лунають сумніви з приводу того, чи можливий перенос вільного доступу на ринок відповідно до запитів споживачів на пропозицію товарів у державному секторі. Відзначають той факт, що через перерозподільний характер державного сектора вільний споживчий вибір не може бути належним механізмом гармонізації протиріч попиту на суспільні ресурси. Особливо вказується на те, що принципи консьюмеризму (організовані дії громадян і урядових чиновників, спрямовані на розширення прав споживачів (прав одержувати інформацію про щиру процентну ставку по банківських позичках, вартості стандартної одиниці продукції у випадку конкуренції двох однакових марок тощо)) не здатні нічого запропонувати для рішення питання про вибір доступних товарів і послуг. Вважають, що новий державний менеджеризм досяг свого піку. Якщо в минулому ідеалізовані моделі в багатьох країнах, що стали на шлях "нового


Сторінки: 1 2 3 4