Амічно-нітратні добрива.

Аміачна селітра NH4NO3 - найпоширеніше азотне добриво. Містить 34,7-35% азоту. Виробництво аміачної селітри ґрунтується на нейтралізації газоподібним аміаком 45-68%-го розчину азотної кислоти з наступним випарюванням.

Залежно від способу добування аміачна селітра може бути гранульованою і кристалічною, білого, жовтого, а часом і червоного кольору (залежно від домішок). Значним недоліком цього добрива є висока гігроскопічність.

Для поліпшення фізичних властивостей аміачної селітри її гранулюють.

При внесенні в грунт амонійний азот селітри поглинається ґрунтовим вбирним комплексом, а нітратний залишається у грунтовому розчині.

Аміачна селітра – дуже цінне добриво для всіх культур на всіх грунтах при основному удобренні, сівби і підживленні. Це слабко-кисле добриво; фізіологічна кислотність його менша, ніж сульфату і хлориду амонію. Іноді воно може підкислювати грунт унаслідок перетворення аміаку на азотну кислоту під впливом мікроорганізмів-нітрифікаторів.

На чорноземах систематичне внесення аміачної селітри практично не змінює реакції грунтового розчину. На дерново-підзолистих та опідзолених грунтах перед внесенням аміачну селітру варто змішувати з меленим вапном.

Аміачну селітру не можна змішувати з органічними речовинами і зберігати поряд з ними, оскільки це може призвести до її самозаймання і вибуху.

Нітрат-сульфат амонію 2NH4NO3(NH4)2SO4 містить 25-27% азоту, з них 18-19; в амонійній формі і 7-8% - у нітратній. Це гранульована або дрібнокристалічна речовина сірувато-білого кольору. Це добриво менш гігроскопічне, ніж амічна селітра. Має вищу фізіологічну кислотність.

Амідні добрива

Сечовина, або карбамід (NH2)2CO – найбільш концентроване тверде органічне добриво азоту 46%. Це кристалічна або гранульована речовина білого кольору, мало гігроскопічна і майже не злежується під час зберігання, добре розсівається.

Механізм дії біологічно кислих добрив полягає в тому, що при внесенні в грунт вони нітрифікуються, утворюючи азотну кислоту, яка підкислює грунт. Особливе місце серед біологічно кислих добрив займає сечовина.

Оскільки карбонат амонію – фізіологічно лужна сіль, о в перші дні після внесення може спостерігатися під луження грунтового розчину. Внаслідок цього сечовину рекомендують вносити насамперед на кислих дерново-підзолистих та опідзолених грунтах.

Після засвоєння рослинами всього азоту сечовини в грунті не залишається ні кислих, ні лужних залишків і реакція ґрунтового розчину не змінюється. Тому сечовину називають без баластним добривом.

Це добриво є найкращим для позакореневого підживлення озимої пшениці.

Сечовино-формальдегідне добриво, або карбамід форм – це продукт конденсації сечовини і формальдегіду. Це єдине азотне добриво повільно дії з важкорозчинною формою азоту.

Сечовино-ацетальдегідне – містить 36-38% азотую

Кротонілідендисечовина (КДС) – містить близько 30% азоту, повільно розчиняється у воді.

Ізобутилідендисечовина (ІБІС) містить 32% азоту. Має біле забарвлення, гранульоване.

Оксамід – містить 31,8% азоту. Це порошок білого кольору, погано розчиняється у воді.

Карбамідно-аміачна суміш – суміш карбаміду та аміачної селітри (КАС). Має ряд переваг порівняно з твердими азотними добривами. При його застосуванні забезпечується повна механізація процесів зберігання, транспортування і внесення в грунт, скорочуються втрати поживних речовин і зменшується забруднення навколишнього середовища, підвищується ефективність завдяки більш рівномірному внесенню добрив, поліпшуються умови праці механізаторів.

Розчини КАС не горять і не вибухають.

КАС можна додавати і в поливну воду. Ефективне використання розчинів КАС і для позакореневого підживлення сільськогосподарських культур.

Дози азоту для підживлення рослин встановлюють з урахуванням ґрунтової, листкової і тканинної діагностики, тому кількість підживлень може бути зміненою, але доза азоту не повинна перевищувати допустиму.

Ефективність застосування азотних добрив.

Для якомога ефективнішого використання азотних добрив варто враховувати форму азоту в добриві (аміачна, нітратна, амідна, змішана), взаємодію з грунтом і біологічні особливості культури.

Потреба в азотних добривах, з одного боку, залежить від сортогенетичних особливостей культур, а з іншого – від «освітленості» теплоти, вологості, особливостей грунту та інших факторів, що забезпечують життєдіяльність рослин.

Азотні добрива досить рухливі і втрати азоту в них пов’язані з вимиванням опадами, денітрифікацією та вивільненням газоподібного азоту.

Для зменшення дії процесів денітрифікації варто забезпечувати хороший дренаж та аерацію грунту.

Завдяки добрій розчинності азотних добрив у воді їх можна застосовувати (за винятком карбамід форму) до сівби, під час сівби і в будь-якій фазі розвитку рослин.

Систематичне застосування аміачних добрив без періодичного вапнування грунту призводить до зниження їх ефективності.

Нітратні форми азотних обрив не поглинаються грунтом, тому їх не варто вносити завчасно, особливо в районах достатнього зволоження або штучного зрошення. Всі нітратні добрива фізіологічно луні і при систематичному застосуванні сприяють нейтралізації кислотності ґрунтового розчину, їх насамперед варто вносити під час сівби і для підживлення сільськогосподарських культур.

Рідкі азотні добрива найефективніші при внесення під глибоку оранку.

Ефективність азотних добрив значно підвищується, якщо удобрювані рослини забезпечені фосфором і калієм.

Азотні добрива насамперед варто вносити під найцінніші культури: озимі зернові, цукрові буряки, льон, коноплі, картоплю, кукурудзу, бавовник, тютюн, плодові овочеві.

Дози азоту для різних культур залежать від способу внесення добрива, родючості і вологості грунту, попередника.

Роль калію в житті рослин, види калійних добрив та їх характеристика.

Сировиною для виробництва калійних добри є природні калійні солі, з яких найпоширенішими є сильвініт, каїніт, лангбейніт, полі галіт.

За вмістом поживних речовин калійні добрива поділяються на дві групи:

Добриво | Вміст калію, % К2О фізичні властивості | Фізичні властивості

Хлорид калію, сорт | 60+0,6 | Гігроскопічний, злежується

Перший | 58+0,6

Другий | 54+0,6

Сульфат калію | 50+1 | Негігроскопічний, не злежується

Перший сорт | 46+1

Калійна сіль змішана 40 %-на | Не менше 40,0 | Мало гігроскопічна, злежується

Калій-електроліт (відпрацьований) | 45,5

Калімагнезія марок «А» і «Б» | 29+1; 29+1;

0-1+1 | Не злежується

Калієво-магнієвий концентрат | 18+1; 0-9+1 | Не злежується

Каїніт природний | 10+0,5 | Мало гігроскопічний, злежується

Сильвініт мелений |