Д.М. Прянішніков зазначав, що розвиток хімії з с/г є основою підвищення продуктивності землеробства і тваринництва. Хімізація поєднує виробництво добрив, засобів захисту рослин, збільшення вирбництва активуючих речовин, застосування мінеральних додатків у тваринництві та наукове обгрунтуваннятїх використання. При цьому особливого значення набуває енергетична і ґрунтозахисна роль органічної речовини.

Вітчизняний і закордонни досвід показує, що найраціональніший шлях ефективного проведення хімізації с/г – це організація спеціалізованих підрозділів з агрохімічного обслуговування господарств із закріпленими за ними відповідними матеріально-технічними засобами і кадрами.

Перехід агропромислового комплексу України до ринкових відносин економічних методів управління вимагає змін у виробничих відносинах між господарствами, фермером і агрохімічною службою, яка повинна стати консультаційною і сервісною.

На основі отриманих даних агрохімічна служба для землекористувачів розробляє картограми, ландшафтні карти, проекти науково обґрунтованого екологічно безпечного використання добрив в асортименті, за способами, терміном, дозами, нормами і технологіями їх внесення для кожної конкретної земельної ділянки і поля.

Тепер, коли добрива та інші засоби хімізації можна вільно замовляти на заводах, фірмах, агрохімічна служба повинна взяти на себе контроль діяльності постачальників для того, щоб останні укладали договори на необхідний асортимент, об’єм та якість продукції.

Авторсько-інспекторський нагляд за виконанням проектів у господарствах та умов договірних відносин очолює районна агро хімлабораторія або інші спеціалісти агро хімслужби, а також органи державного нагляду Комітету з охорони довкілля.

Агрохімічна служба повинна зайняти принципову позицію при державному контролі за вапнуванням, фосфоритуванням, гіпсуванням, комплексним агрохімічним окультурюванням грунтів, меліоративною обробкою солонців, біологічною меліорацією, технологією отримання, зберігання та використання органічних добрив. Всі ці види робіт повинні виконуватись за проектно-кошторисною документацією.

Агрохімічна служба при її високому маневруванні та розгалуженні повинна забезпечити екологічний захист сільськогосподарської продукції, який включає:

Хіміко-аналітичні спостереження на контрольних та реперних ділянках та динамікою 30-40 різних показників;

Щорічне токсикологічне та радіологічне обстеження грунтів, рослин, води, кормів та сільськогосподарської продукції;

Виявлення джерел забруднення грунту, води та сільськогосподарської продукції;

Виявлення джерел забруднення грунту, води та сільськогосподарської продукції;

Виявлення екологічно чистих зон виробництва продукції рослинництва та тваринницької сировини для отримання продуктів дитячого і дієтичного харчування;

Діагностичний контроль рослин на різних етапах їх вирощування з метою запобігання накопиченню у кінцевому врожаї надлишкових кількостей пестицидів, нітратів, важких металів.

У період перебудови АПК дуже важливо, щоб на місцях не загубилися підрядні організації, районні об’єднання «Сільгоспхімія» або акціонерні товариства, призначені для виконання механізованих робіт з хімічної меліорації, використання добрив, засобів захисту рослин, збереження та розвитку їх матеріально-технічної бази, яка повинна бути збережена за державними районними структурами, разом із районними агро хімлабораторіями.

Комплексні добрива та їх ефективність використання.

Світова практика свідчить, що найбільш економічно вигідно використовувати не прості добрива, а складні і складнозмішані. Виробництво і використання їх дають велику економію щодо транспортних витрат, будівництва складів, тари і засобів механізації внесення їх у грунт. Економія внаслідок використання складних добрив порівняно з еквівалентними сумішами простих туків на 1 га посіву – істотна.

Види комплексних мінеральних добрив.

Найпоширенішими є азотно-фосфорні та азотно-фосфорно-калійні комплексні добрива, які випускаються промисловістю в твердому (порошкоподібні або гранульовані) та в рідкому стані.

Амофос NH4H2PO4 – подвійне складне добриво, місить 10-12% N і 46-50% Р2О5. добриво добувають нейтралізацією фосфорної кислоти аміаком. Має добрі фізичні властивості, негігроскопічне, легко розсівається, є доброю сировиною для приготування складних і змішаних добрив з різними співвідношеннями в них азоту, фосфору і калію.

Використовують амофос при рядковому і основному внесенні під цукрові буряки, зернові культури. Досить ефективне добриво на всіх грунтах.

Кращому використанню амофосу сприяють його добра розчинність та утворення в місцях його внесення гідро фосфату кальцію і карбонату амонію.

Недоліком амофосу є широкі межі співвідношення в ньому азоту і фосфору (фосфору в 4 рази більше, ніж азоту). Внаслідок цього для внесення однакових кількостей азоту і фосфору до амофосу додають азотні добрива, а в деяких випадках і калійні.

Діамофос (NH4)2HPO4 містить близько 20-21% N і 51-53% Р2О5. технологія добування діамофосу, як і амофосу, полягає в насиченні фосфорної кислоти аміаком.

У діамофосу краще співвідношення між азотом і Р2О5, ніж в амофосу. Використовується майже на всіх грунтах, особливо на чорноземах, при основному внесенні добрив і в ряди при підживленні технічних, зернових і овочевих культур. Діамофос має добрі фізичні властивості, водорозчинний, може довго зберігатися, добре змішується з усіма добривами.

Калієва селітра KNO3 – біла кристалічна речовина, містить 13% N і 46% К2О. має добрі фізичні властивості. Добриво характеризується широким співвідношенням між азотом і К2О, тому при внесенні під окремі сільськогосподарські культури до нього треба додавати азот і фосфор. Суміші на основі калієвої селітри мають добрі фізичні властивості, їх можна вносити під чутливі до хлору культури.

Нітрофоска – складне добриво, що містить азот, фосфор і калій. Хімічна промисловість виробляє нітрофоску двох марок із співвідношенням азоту, Р2О5 і К2О 12:12:12 і 13:10:13.

Виробництво складних добрив типу нітрофосок ґрунтується на розкладанні природних фосфатів азотною кислотою.

Нітрофоски використовують під культури, які потребують одночасного внесення азоту, фосфору і калію, їх можна вносити при всіх способах внесення і під усі сільськогосподарські культури на всіх грунтах (за винятком солонців). Це гранульоване добриво з добрими фізичними властивостями, добре розсівається туковими сівалками. За дією на врожайність культур нітрофоска наближається до суміші простих туків.

Деякі види нітрофосок містять велику кількість фосфорної кислоти в порівняно важкодоступній формі (карбонатна нітрофоска), а тому їх варто вносити, в основному, під оранку.