Для виробництва бактеріальних препаратів можна також використовувати асоціативні азот фіксатори-діазотрофи, здатні разом із небобовими рослинами поліпшувати азотне живлення останніх.

Позитивну дію асоціативних азот фіксаторів можна звести до чотирьох основних факторів: збільшення кількості доступного рослинам біологічного азоту, кількість якого становить до 30 кг/га на рік; створення бактеріями стимулюючих речовин гормональної природи, в тому числі за рахунок кореневих виділень; збільшення поверхні кореневої системи, що приводить до підвищення використання інших елементів живлення, захист від патогенної ґрунтової мікрофлори. Спостерігаються також поліпшення якості урожаю (збільшення вмісту цукру в коренеплодах цукрових буряків, крохмалю в бульбах картоплі, зниження вмісту нітратів у моркві, редисці, помідорах та прискорення строків його дозрівання.

У 80-х роках промисловий випуск азотобактерину, фосфобактерину та ґрунтового нітрагіну у зв’язку з низькою ефективністю цих препаратів було припинено. Однак треба зазначити, що пошук мікроорганізмів і створення на їх сонові високоефективних препаратів є досить актуальним.

Ризофіл. Як бактеріальні добрива для овочевих та технічних культур виготовляють препарат ризофіл, діючою основою якого є азотобактер, що розмножується на стерильному торфі.

Біологічно активний грунт. Для культур, що вирощують у теплицях і парниках, виготовляють біологічно активний грунт (БАР). Діючою основою БАГ є комплекс мікроорганізмів різних фізіологічних груп, які беруть участь у розкладанні перегною. Переваги БАГ перед іншими видами тепличних грунтів полягають у високому рівні трансформації хімічних сполук, що перевищує родючість грунтів та знижує їх токсичність.

У перспективі використання бактеріальних препаратів буде розширюватися, оскільки зв’язування азоту хімічними методами дороге, а запаси сировини для виробництва фосфорних добрив обмежені. Поряд з органічними добривами бактеріальні препарати займатимуть важливе місце в «біологізації» земелеробства. Такий спосіб підвищення родючості грунтів і підвищення продуктивності сільськогосподарських культур значно дешевший, екологічно чистий і зовсім не забруднює навколишнього середовища.

Мікробні препарати: ризобофіт, ризогумін, діазофіт, діазобактерин, азотобактерин, агрофіл, ризобразин, біограф, мікрогумін, поліміксобактерин, альбобактерин, агробактерин, фосффоентерин, хетохімік, біополіцид, бітоксибацилін.

Використання добрив і охорона навколишнього середовища.

Основними умовами підвищення ефективності добрив та принципами охорони навколишнього середовища можуть бути:

Дотримання законів агрохімії та агроекології;

Розробка та впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур;

Дотримання технологічних вимог;

Проведення комплексу заходів, які забезпечують збереження та розширене відтворення родючості грунтів;

Виробництво органічних добрив для забезпечення позитивного балансу гумусу в землеробстві;

Використання інтенсивних посухостійких сортів сільськогосподарських культур, стійких до хвороб і шкідників, здатних ефективно використовувати елементи живлення з грунту і добрив;

Ліквідація втрат добрив від виробника до поля та використання їх згідно рекомендацій науки;

Оптимізація структури посівних площ;

Підвищення якості сільськогосподарських культур;

Підвищення біологічної активності грунту;

Довгостроковий прогноз змін вмісту та дії елементів живлення і токсикантів у грунті;

Виробництво добрив нового покоління, здатних підвищувати врожай, покращувати якість продукції, екологічну безпечність;

Пізнаючи закони природи, використовуючи досягнення фундаментальних наук, людина свідомо впливає на механізми та процеси, що відбуваються в біосфері.

На основі співставлення сучасних проблем землеробства з науковими досягненнями агрохімічної науки, можна зробити висновки про те, що вже сьогодні потрібно докорінно змінити відношення до хімізації сільськогосподарського виробництва, віддаючи перевагу комплексним водорозчинним добривам, мікробіологічним препаратам, які діють при невеликих дозах. Використання їх забезпечує енерго- та ресурсозберігаючий біорегулюючий ефект, активізацію біологічне життя грунту, покращення його фізико-хімічних властивостей, накопичення гумусу та елементів живлення, зменшення витрати води на одиницю врожаю, підвищення врожайності сільськогосподарських культур, отримання біологічно повноцінної продукції для харчування.

Використання комп’ютерних технологій у агрохімії. Основи економіко-теоретичного моделювання.

Науково-технічний прогрес забезпечує використання в сільському господарстві все більшої кількості електронно-обчислювальних машин для вирішення різних проблем. Застосування комп’ютерної техніки для розрахунку норм внесення добрив і побудови економіко-математичної моделі – тільки один з аспектів використання ЕОМ. В агрохімічній службі розробляються і використовуються інформаційно-обчислювальні системи для вирішення практичних потреб: комп’ютери, особливо класу персональних машин, застосовують на різних рівнях управління для полегшення і прискорення процесів обробки та видавання інформації, автоматизації та математичного аналізу даних.

Для комплексного вирішення всіх аспектів хімізації на різних рівнях в агрохімічній службі використовується автоматизована інформаційно-обчислювальна система управління (АІОСУ-Сільгоспхімія). Вона передбачає розробку програмних засобів за окремими завданнями з подальшим об’єднанням їх у єдину автоматизовану систему на базі сумісних ЕОМ залежно від рівня управління хімізацією. Використання комплексу «АІОСУ-Сільгоспхімія» дає змогу розраховувати потребу в мінеральних добривах і розподілити їх на різних рівнях управління, скласти проектно-кошторисну документацію на проведення агрохімічних робіт, визначити потребу і скласти раціони годівлі тварин, проаналізувати ефективність використання хімічних засобів тощо.

Розрахунок системи добрив звичайно потрібно розпочинати з визначення балансу поживних речовин. до складу автоматизованої інформаційно-обчислювальної системи управління входить програмний комплекс «Розрахунок балансу елементів живлення у землеробстві на рівні господарств, району, області, країни».

Програма розрахунку балансу елементів живлення (ЕММ кругообігу їх у землеробстві) на основі певних алгоритмів враховує конкретні умови, які створюються на полі при вирощуванні сільськогосподарських культур. Вихідним етапом розрахунку кругообігу є величина балансу елементів живлення.

Загальний баланс елементів живлення визначається я за різницею між наявністю і надходженням їх у грунт та виносом з урожаєм.

За допомогою програмного комплексу «Розробка планів використання добрив у господарстві», який також входить до складу «АІОСУ-Сільгоспохімія», проводиться розрахунок потреби в мінеральних добривах поділ їх за культурами та полями сівозмін.

Вихідним документом обчислення балансу елементів живлення та визначення потреби внесення добрив за допомогою програмних комплексів різного рівня, в тому числі «Київ-2М», який призначений для розрахунку забезпеченості добривами запланованих урожаїв, є план-рекомендації. Вони