В силу внутрішньої динаміки французька модель не раз переростала у відверте гоніння на віруючих. Так, Паризька Комуна, довівши до логічного завершення ідеї Великої французької революції, націоналізувала церковне майно, заборонила участь церковнослужителів в органах влади, скасувала присягу на Біблії, позбавила церковні акти юридичної сили. Цю традицію державно­церковних відносин було закріплено й продовжено в Законі Республіки Франція Про відокремлення церкви від держави 1905 року, Політичній Конституції Мексиканських Сполучених Штатів 1917року Див. пункти І та IV статті 3, частину 5 статті 5, статтю 24, пункт VI статті 55 та статтю 58 Конституції Мексиканських Сполучених Штатів: Конституции зарубежных государств: Американский континент. – Ереван: Изд. "Мхитар Гош", 1998. – С. 183, 184, 186, 196, 224­225. Потрібно зауважити, що в 1991­92 році мексиканське законодавство про свободу совісті було реформовано, в результаті чого великою мірою (але не повністю) послаблено багаторічний антагонізм між державою і церквою., Декреті РСФСР Про відділення церкви від держави і школи від церкви 1918 року, який вперше в історії законодавчо закріпив право особи не сповідувати жодної релігії Ловинюков А. Свобода совести (анализ, пpактика, выводы) // Госудаpство и пpаво. – 1995. – № 1. – С. 29. і був повторений по суті в усіх трьох радянських конституціях та Конституції Соціалістичної Республіки Албанії 1976 року Див.: Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник: в 4 т. / Отв. ред. Б.А. Страшун – Т. 1­2: Общая часть. – М.: Изд­во БЕК, 1995. – С. 281. . В річищі цієї традиції провадиться державна політика щодо церкви в сучасному Китаї Див. статті 24 і 36 Конституції Китайської Народної Республіки 1982 року та статтю 99 Кримінального кодексу КНР 1979 року: Китайская Народная Республика: Конституция и законодательные акты / Пер. с кит. / Под ред. Л.М. Гудошникова. – М.: Прогресс, 1984. – С. 29, 31, 349; а також: Китай: комуністичні ідеали й релігійні вірування // Людина і світ. – 1998. – № 4. – С. 48­49. та на Кубі Див. статтю 54 Конституції Республіки Куба 1976 року та статтю 3 кубинського Кодексу про дітей та молодь: Республика Куба: Конституция и законодательные акты / Под ред. Б.И. Гвоздарева. – М.: Прогресс, 1980. – С. 48, 371­372., її відлуння можна знайти також у модерних конституціях європейських держав (так, словацька Конституція проголошує, що "Республіка … є вільною від будь­якої ідеології чи релігії" Стаття 1 Конституції Словацької Республіки з 1 вересня 1992 року: Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. С. Головатий. – К.: УПФ. Вид­во "Право", 1996. – С. 406.).

Отже, у своїх крайніх проявах режим антагоністичного відокремлення церкви від держави передбачає невизнання за релігійними організаціями статусу юридичної особи, націоналізацію церковного майна, заборону священнослужителям брати участь в роботі органів державної влади, заборону викладання будь­яких релігійних дисциплін у школі, проголошення державною ідеологією тієї або тієї форми атеїзму. Звичайно, сьогодні ця модель державно­церковних відносин існує в більшості держав у м'якший формі, але незмінними, по суті, лишаються світоглядні підвалини, на яких вона стоїть.

Такі ознаки першого напряму державно­церковних взаємин в межах сепараційної моделі, який ми умовно назвали французьким. Для повноти картини наведемо його оцінку безпосередньо віруючими, чиї права мав би ґарантувати і захищати Закон. В цілому вона негативна. Так, паризький архієпископ кардинал Люстіже вважає, "що французьке суспільство відмовляє католикам у місці в колективній пам’яті нації, що доля католиків у Франції чимось подібна до долі індіанців у США: їх начебто й не було в історії країни. Він звинувачує суспільство в намаганні дискримінувати церкву, позбавити її суспільної ролі" Найдавніше з визнаних прав / підготував В. Єленський // Людина і світ. – 1998. – № 4. – С. 8.. Не менш категорично й образно оцінив "відлучення церкви од держави" у французькому виконанні і наш великий співвітчизник В’ячеслав Липинський: його безпосередніми наслідками він, між іншим, вважав "великий хаос в думках, що повів за собою хаос в ділах і з маєстатичної та спокійно­активної католицької Франції Людовиків зробив істеричну «Маріянну», яка, від року свого народження (1789) по сьогоднішній день Писано 1923 року., 37 літ воювала та мала в цім часі три республіки, дві імперії, реставрацію монархії, чотирі криваві внутрішні горожанські війни і п’ять чужинецьких інвазій на свою територію" Липинський В. Релігія і цеpква в істоpії Укpаїни. – К.: Рада, 1995. – С. 85..

2. Неантагоністичне відокремлення церкви від держави.

Зовсім іншою є ідеологія американської моделі державно­церковних відносин. Щоб зрозуміти її, потрібно пам’ятати про той факт, що вона виросла не з просвітницької антицерковної доктрини Руссо, а з практичної потреби об’єднати в одну державу штати з різною панівною релігією Див. про це: Казанова Х. Моделі відокремлення церкви від держави у США та Західній Європі // Свобода віpовизнання: Цеpква і деpжава в Укpаїні… – С. 95­96; Рабінов С. Відокpемлення цеpкви від деpжави в Амеpиці – наpіжний камінь свободи віpосповідання та свободи совісті для всіх // Свобода віpовизнання: Цеpква і деpжава в Укpаїні… – С. 102­103.. Америка в конфесійному плані нагадувала, за слушним висловом