У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Розділ 1

Курсова робота

на тему:

«Інтернет: проблеми правового регулювання»

Зміст

Вступ

Розділ 1. Зародження, розвиток, структури, функції, мета виникнення та особливості

Розділ 2. Позитивні і негативні сторони Інтернету

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми

Кількість інформації, накопиченої людством, сягнули сьогодні таких величин, що для її збору, обробки та зберігання вже недостатньої потужності найсучасніших електронно-обчислювальних машин (ЕОМ). Цю проблему було вирішення завдяки складанню інформаційних ресурсів окремих ЕОМ шляхом створення на їх основі локальних комп’ютерних мереж та об’єднанню останніх у «мережу мереж» - Інтернет.

В останні десятиліття Інтернет із вузькоспеціалізованого засобу обміну специфічною інформацією став символічним втіленням духу та букви інформаційної ери: віднині жодна інформація – принаймні у найбільш розвинених країнах – не може протікати поза його просторами. Визначальні характеристики цього простору: глобальність, інтерактивність, відсутність єдиної системи контролю, економічна та технічна досяжність для широкого шару суспільства. Безумовно, Інтернет є одним із чинників демократизації суспільства – нові можливості відкриваються не лише перед політиками і відомими людьми, але перед простими громадянами.

Всесвітня інформаційна мережа Інтернет потребує негайного та всебічного вивчення з тим, щоби величезний потенціал Інтернету в усіх сферах суспільного життя реалізувався в повній мірі повсюди в світі та зокрема в Україні.

Об’єктом Інтернету є користувач. Інтернет-користувач постає як суперечлива і водночас цілісна у своїй суперечливості постать: він об’єкт політичного впливу і водночас повноправний учасник діалогу із владою, він реципієнт політичної інформації і продуцент її; він «приносить із собою» у віртуальний простір свою систему стереотипів – непомітно для себе засвоює нові політичні стереотипи, спілкуючись, шукаючи інформацію чи розважаючись. Аудиторія користувачів Інтернету постає не лише як об’єкт впливу, але й як самостійне джерело інформації.

Предметом Інтернету виступає інформація. Інформація передається Інтернетом у вигляді об’єктів, що потенційно охороняються авторським правом: літературних, музичних та аудіовізуальних творів, фотографій, ілюстрацій, карт, планів, малюнків тощо. Інтернет – найбільш демократична система інформаційного обміну. Учасник інформаційних відносин працює в умовах свободи. Інтернет – глобальна інформаційна мережа, яка має можливість негайного поширення повідомлень та встановлення рівноправного зв’язку між особами, що знаходяться в різних місцях планети. Будь-яка людина, яка користується Інтернетом, може знайти ту інформацію, яка їй потрібна. Інформація про якусь подію з’являється на інформаційному порталі практично через кілька хвилин. Інформація є важливою для кожної людини, завдяки їй люди збагачуються знаннями.

Інформація, одного разу запущена в Інтернет, є «вічною».

Мета роботи полягає у розробці об’єктивного ставлення до Інтернету.

Завдання курсової роботи:

з’ясувати про зародження, розвиток, структуру функції, мету виникнення та особливості Інтернету;

виявити позитивні і негативні сторони Інтернету.

Літературою до курсової роботи є монографії та статі із журналів.

Структура курсової роботи є традиційна. Складається зі змісту, вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.

Розділ 1. Інтернет: Зародження, розвиток, структура, функції, мета виникнення та особливості

 

Початок створення Інтернету було покладено в 1969 році. Саме тоді США почала фінансувати роботи по створенні мережі ARPANET (мережа управління перспективними дослідженнями), призначеної першочергово для воєнних цілей. Вона повинна була забезпечити зв'язок між комп’ютерами, які знаходились в лабораторіях різних коледжів і університетів [15, с. 28].

Існування цієї мережі, що об’єднала головні обчислювальні центри країни та використання технології передачі інформації, поділеної на автономні пакети, дозволено розпочати роботи зі створення гнучкої структури, до якої могли б входити комп’ютери будь якого типу. Використання їх «спільної мови» – протоколів ТСР/ІР, які швидко сприйняли військові у своїй окремій мережі MILnet та університети, було підтримано Національною науковою фундацією (NSF) при створенні п’ятьох великих обчислювальних центрів, обладнаних суперкомп’ютерами, з метою забезпечення доступу всієї наукової громадськості країни до інформації, що містилась в цих комп’ютерах. Згодом всі найбільші університетські обчислювальні центри були підключенні до мережі, створеної NSF, яка стала «скелетом» для всіх цих менших мереж.

З метою підтримання діяльності мережі NSF та розширення її можливостей, 1987 року права на управління нею були надані таким приватним інвесторам, як Merit Network Inc., IBM та NCI. 1992 року NSF відклала свої інвестиції у «мережу мереж», відкривши таким чином шлях іншим джерелам її фінансування [19, с. 87].

Мережа Інтернету створювалась з певною метою: надати експериментальну платформу для розробки комп’ютерних мереж, що змогли б продовжувати функціонувати в умовах різноманітних катастроф. Надмір варіантів маршрутизації, завдяки якому повідомлення користувача буде передано адресату, бере своє походження від наступної тези: аби мережі, пошкодженні на деяких ділянках, зберігали робочий стан, вони повинні мати здатність до «самовідновлення». Ось звідки Internet має «вміння» пересилати інформаційні пакети будь яким шляхом, який потрібен для забезпечення їх практичної доставки [1, с. 100].

Вітчизняна дослідниця теорії Інтернету Дибкова Л.М. зауважує, що, «Інтернет – це мережа комп’ютерів та комп’ютерних мереж, джерело інформації, яка постійно змінюється і розширюється». З часу створення в 60-х роках ХХ ст. кількість комп’ютерів, підключених до Інтернет, неухильно зростає, і тепер ця мережа використовується мільйонами людей як у комерційних та державних організаціях, так і індивідуально.

Для роботи в Інтернеті розроблено спеціальні програми. Найчастіше застосовуються браузери Internet Explorer, Netscape Communicator та ін. [9, с. 276].

На думку вітчизняного дослідника ЗМІ Михайлина І.Л., Інтернет – найбільша в світі комп’ютерна мережа, утворена з системою нагромадження, обміну і швидкісного поширення інформації.

До складу світової системи Інтернет входять національні мережі багатьох країн світу, регіональні, локальні мережі та персональні комп’ютери приватних користувачів [12, с. 78].

В Інтернеті можна також використовувати такі можливості:

- електронну пошту (e-mail) – обмін електронними системами з іншими користувачами,


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8