Серед основних напрямків державної підтримки та регулювання розвитку малого бізнесу, розроблених у Концепції, можна виділити такі:

- удосконалення механізму сплати податків суб’єктами малого підприємства переведенням юридичних осіб на єдиний сукупний податок, обчислюваний за результатами фактичної діяльності і встановлення його граничного розміру, а також запровадження системи патентів для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю;

- забезпечення умов для розвитку мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів; страхових організацій з метою формування фінансових ресурсів малих підприємств;

- стимулювання експортної діяльності малих підприємств шляхом організації пільгового кредитування експортної продукції; створення сприятливих умов для страхування кредитів з експортних операцій; запровадження митних пільг для експортної продукції з підвищеним ступенем переробки;

- надання відповідних рекомендацій та необхідної інформації про зовнішньоекономічну діяльність, зовнішні ринки, тенденції їхнього розвитку, потенційне партнерство, а також проведення конференцій, семінарів, консультацій для суб’єктів малого пфдприємництва з метою забезпечення їх ефективної діяльності на зовнішніх ринках;

- стимулювання інноваційної діяльності малих підприємств та забезпечення їх інформацією про новітню техніку і технологію через надання консультацій та допомоги у проведенні досліджень і впровадженні інновацій, а також створення мережі технопарків і технополісів;

- створення розвинутої системи інформаційного забезпечення та інфраструктури, що підтримує діяльність малого підприємництва через запровадження мережі регіональних інформаційно-аналітичних центрів;

- створення системи підготовки і перепідготовки кадрів для малого бізнесу з використанням можливостей міжнародних організацій та фондів і з урахуванням досвіду іноземних держав у питаннях підприємництва та нлагоджування ділових контактів. Визначено також, що ці напрямки стимулювання розвитку та забезпечення ефективної діяльності малих підприємств, а також інші основні положення Концепції повинні враховуватися державними органами управління при формуванні щорічних державних і регіональних програм економічного та соціального розвитку.

Одним з механізмів підтримки малого підприємництва, а також вирішення широкого кола проблем на шляху його розвитку стала державна Програма розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 рр., розроблена Міністерством економіки України відповідно до положень Концепції державної політики розвитку малого підприємництва і затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 86 від 29 січня 1997 р. Метою програми визначено забезпечення сталого розвитку малого підприємництва як невід’ємного сектора ринкової економіки та головного чинника створення нових робочих місць. Система програмних заходів Програми розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 рр. включала основні підрозділи, серед яких: формування правової бази з питань малого підприємництва; фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва; матеріально-технічна та інноваційна підтримка малих підприємств; кадрове і науково-методичне забезпечення розвитку малого підприємництва; організаційне забезпечення, міжнародна фінансова та технічна допомога у сфері малого підприємництва.

З огляду на те, що становлення малого підприємництва в Україні, як і в інших постсоціалістичних країнах – процес довготривалий, Концепцією державної політики розвитку малого підприємництва встановлено три основних його етапи.

На першому етапі в умовах обмежених інвестиційних ресурсів, незацікавленості фінансової системи у довготерміновому кредитуванні та відсутності інституційних інвесторів найактуальнішим визначено завдання реалізації заходів, спрямованих на удосконалення нормативно-правової бази, забезпечення інформаційних та консультаційних послуг, розвиток мережі бізнес-інкубаторів, техно-парків тощо.

Другий етап пов’язаний з формуванням “критичної маси” (10-12 малих підприємств на 1000 чол.) малого підприємництва в умовах переходу до сталих ринкових відносин, коли утверджується вплив результатів підприємницької діяльності на стан економіки, змінюється характер податкової та кредитно-інвестиційної політики у напрямі активізації продуктивної діяльності малих підприємств, забезпечується завдяки високому рівню створеної інфраструктури вільний доступ до фінансових і матеріальних ресурсів, розвивається система фінансових установ, що обслуговують суб’єкти малого підприємництва.

Третій етап характеризується значним збільшенням обсягів виробництва товарів і послуг, що надаються малими підприємствами, що діють та розвиваються переважно за рахунок власних можливостей. Державна підтримка і захист малого підприємництва повинна передбачати забезпечення соціально-економічних і правових умов для їхньої ефективної діяльності в ринковому середовищі.

Орієнтовно можна вважати, що нині Україна перебуває на першому етапі становлення та розвитку малого підприємництва, оскільки незважаючи на запровадження окремих нормативно-правових документів, у сфері малого підприємництва визначається необхідність подальшого формування дієвої нормативно-правової бази та забезпечення інфраструктури його розвитку.

Важливим кроком до вдосконалення систем легалізації підприємницької діяльності є розробка ряду нормативно-правових документів щодо ліцензування та патентування деяких видів підриємництва, створення єдиної вертикальної структури органів ліцензування. Так, відовідно до Указу Президента України від 7 лютого 1997 р. № 104/97 створено Ліцензійну палату України, яка набула статусу центрального органу виконавчої влади, визначено її функції. Указом також передбачено створення представництв та підрозділів палати в обласних, міських, м.Києва і Севастополя та районних держадміністраціях.

З метою проведення державної політики у підприємницькій діяльності, в тому числі у малому бізнесі, Указом Президента України від 29 липня 1997 р. № 737/97 створено Державний Комітет з питань розвитку підприємництва і визначено його завдання щодо підтримки підприємництва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 1997 р. № 908 встановлено нові ставки збору за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності. Громадяни-підприємці тепер сплачують 1,5, а юридичні особи - 7 неоподатковуваних мінімумів громадян. Змінено також розмір плати за видачу дубліката свідоцтва про державну реєстрацію, а також за внесення змін і доповнень до установчих документів.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 р. № 1018 створено Раду підприємців України, завдання якої полягає у стимулюванні підприємницької діяльності, в тому числі малого бізнесу, налагодженні ефективної співпраці суб’єктів підприємництва та їх об’єднань з Кабінетом Міністрів та іншими органами виконавчої влади у процесі здійснення державної стратегії розвитку підприємництва та формування ринкової інфраструктури. Раді підприємців України доцільно