Коефіцієнт покриття = Оборотні активи (ряд. 260 ф. І) + Витрати майбутніх періодів* (ряд. 270 ф. 1 ) / Поточні зобов’язання (ряд. 620 ф. І) + Доходи майбутніх періодів** (ряд. 630 ф. І)

* Витрати майбутніх періодів включаються до складу по-точних активів у тій частині, яка буде використана (списана) про-тягом 12 місяців з дати балансу.

** Доходи майбутніх періодів включаються до складу по-точних зобов'язань у тій частіші, яка буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Коефіцієнт покриття, що дорівнює 2 (або 2:1), свідчить про можливість підприємства погасити поточні зобов'язання, тобто показує, яку частку поточних боргів підприємство може сплатити, якщо для цього використає всі свої оборотні активи.

Коефіцієнт проміжної ліквідності. На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку вра-ховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються ). Рекомендоване значення - (>0,8 )

Проміжний коефіцієнт розраховується за такою формулою:

Коефіцієнт проміжної ліквідності = Оборотні активи (р.р. з. 130 до 250 ф. І + ряд.270 ф1) / Поточні зобов'язання (ряд. 620 ф. І) + Доходи майбутніх періодів** (ряд. 630 ф. 1)

Коефіцієнт проміжної ліквідності показує, яку частку поточних боргів підприємство може погасити, якщо для цього використовує всі відносно ліквідні активи ( крім виробничих запасів сировини і незавершеного виробництва ).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно наявними грошовими коштами. Рекомендоване значення – (>0,2-0,35) Коефіцієнт розраховується за формулою:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = Грошові кошти та їх еквіваленти (ряд. 230 + ряд. 240 ф. І) /Поточні зобов'язання (ряд. 620 ф. І) +. Доходи майбутніх періодів** (ряд. 630 ф. І)

Показники фінансової стійкості і стабільності підприємства

Фінансова стійкість – це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємниць-ку діяльність, повинні окупитись за рахунок і грошових надход-жень, від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх за-лучених джерел формування активів.[3]

Розглянемо наступні коефіцієнти, які можна використати для аналізу довгострокової платоспроможності підприємства:

коефіцієнт концентрації власного капіталу;

коефіцієнт концентрації позикового капіталу;

співвідношення позикового і власного капіталу.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу розраховується за формулою:

Коефіцієнт концентрації власного капіталу =Власний капітал ( ряд.380 ф) / Активи підприємства (ряд.080+ 260+270 ф1)

Чим вище значення коефіцієнта концентрації власного ка-піталу, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від кредиторів підприємство. Якщо його значення дорівнює 1 (або 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство. Підприємство вважається фінансово стійким за умови, що частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів підприємства ста-новить не менше 50 %.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу обчислюється за формулою:

Коефіцієнт концентрації позикового капітал =Позиковий капітал (ряд.430+480+620+630ф1)/ Активи підприємства (ряд.080+260+270 ф1)

Чим нижчий показник концентрації позикового капіталу, тим менша заборгованість підприємства, тим стійкіше його по-ложення. Зростання цього показника в динаміці означає збіль-шення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства. Коефіцієнт характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. . Рекомендоване значення (<0,5).

Співвідношення позикового і власного капіталу. Як і пе-рераховані вище коефіцієнти, цей показник дає найбільш загаль-ну оцінку фінансової стійкості підприємства. Він розраховується за формулою:

Співвідношення позикового капіталу і власного = Позиковий капі-тал (ряд.430 +480 + 620 + 630 ф.1) / Власний капітал (ряд. 380 ф.1)

Показник мас досить просту інтерпретацію: його значен-ня, що дорівнює, наприклад, 0,3, означає, що на кожну 1 грн. власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає 30 коп. позикових коштів. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від інвесторів і креди-торів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки. [2]

Аналіз фінансової стійкості проводиться також з використанням таких показників як:

Коефіцієнт автономії. Показує, в якій мірі підприємство не залежить від своїх кредиторів або чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Рекомендоване значення (> 0,5)

Коефіцієнт автономії = Загальна сума власних коштів (ряд.380 ф1) / Підсумок балансу( ряд.640 ф1).

Коефіцієнт фінансової залежності. Показник обернений до коефіцієнта автономії; показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності = Підсумок балансу( ряд.640 ф1) / Загальна сума власних коштів (ряд.380 ф1).

3) Коефіцієнт фінансової стабільності. Визначається як відношення власного капіталу до залученого. Рекомендоване значення (>1).

Коефіцієнт фінансової стабільності = Власний капітал (ряд.380 ф1)/ Залучений капітал (ряд.420+480+620+630 ф1)

4). Коефіцієнт інвестування. Показує, яка частка власних коштів витрачена на необоротні активи. Рекомендоване значення (<1)

Коефіцієнт інвестування = Загальна сума необоротні активи (ряд.080 ф1)/ Загальну суму власного капіталу (ряд.380 ф1)

Як відомо, капітал знаходиться у постійному русі, переходячи з однієї стадії в іншу. Чим швидше кошти підприємства зроблять кругообіг, тим більше продукції отримає та реалізує підприємство при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії призводить до уповільнення оборотності капіталу, потребує додаткового вкладення коштів та може спричинити погіршення фінансового стану підприємства.

Досягнутий в результаті прискорення оборотності ефект виражається, передусім, у збільшенні обсягу випуску продукції без додаткового залучення фінансових ресурсів.