результаті, підприємство отримує конкретний результат своєї діяльності.
2.2 Вибір та обгрунтування системи показників аналізу та оцінки ресурсного забезпечення СТзОВ "Перемога"
Оцінку функціонування підприємства в загальному проводять на основі основних техніко-економічних показників (надалі ОТЕП). До ОТЕП слід віднести обсяг реалізованої продукції, продуктивність праці, витрати на 1 грн. продукції, прибуток, рентабельність, фондовіддача та ін.
Одним із основних результативних показників господарської діяльності підприємства є обсяг реалізованої продукції. Від обсягу продажу залежать фінансові результати підприємства, його фінансовий стан. Обсяг реалізованої продукції - це продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства або мають надійти у зазначений термін.
Ефективність використання трудових ресурсів відображається показником продуктивності праці. Зростання продуктивності праці є умовою збільшення обсягів виробництва продукції, основним чинником економічного зростання. Іншими словами, під продуктивністю праці розуміють результативність праці праці або здатність людини виробляти за одиницю робочого часу певний обсяг продукції. Продуктивність праці є важливим фактором підвищення ефективності виробництва внаслідок чого збільшуються матеріальні блага, зменшуються витрати праці.
Від рівня собівартості продукції при інших незмінних умовах залежить рівень прибутку. Чим економніше підприємство використовує матеріальні, трудові та фінансові ресурси при виготовленні продукції, виконанні робіт та наданні послуг, тим ефективніше здійснюється виробничий процес, тим більшим буде прибуток і рівень рентабельності продукції. Узагальнюючий показник собівартості промислової продукції -витрати на 1 грн. продукції.
Стан та ефективність використання основних засобів безпосередньо впливає на виконання виробничої програми підприємства й можливість отримання прибутку. Економічна ефективність функціонування основних засобів є складовою частиною використання всіх виробничих ресурсів підприємства. Загальним показником ефективності використання основних виробничих засобів є виробництво продукції в розрахунку на 1 грн. їх середньої вартості - фондовіддача.
Результатом господарської діляьності є економічний її підсумок у грошовій формі, який має два "полюси" прояву: позитивний і негативний, тобто прибуток і збиток. Прибуток є метою заради якої працює підприємство, це абсолютний показник ефективності діяльності підприємства, позитивна форма фінансових результатів у вигляді перевищення суми доходів над сумою витрат.
Кінцеві результати діяльності характеризуються не лише абсолютними показниками прибутку або збитку, обчислюється також відносний показник ефективності: рентабельність, яка відображає відношення отриманого ефекту (прибутку) з наявними або використаними ресурсами. Рентабельним є такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати.
Аналіз ресурсного забезпечення включає аналіз ефективності використання трудових ресурсів, основних засобів та нематеріальних активів та аналіз використання матеріальних ресурсів [10].
Для аналізу та оцінки забезпеченості трудовими ресурсами використовуються такі показники:
1) Показники забезпеченості робочих місць, підрозділів трудовими
ресурсами.
До них відносяться:
середньооблікова чисельність штатних працівників, застосовується
для визначення чисельності працівників та ведення спостереження за
змінами, які відбуваються на підприємстві у використанні робочої сили, при
цьому кожний працівник враховується тільки один раз за місцем основної
роботи незалежно від строку договору та терміну робочого дня;
обліковий склад працівників, показник чисельності працівників на
певну дату звітного періоду, до облікового складу працівників підприємства
входять усі категорії постійних, сезонних і тимчасових працівників
підприємства, прийнятих на роботу на п'ять днів і більше починаючи із дня
їх зарахування. Не входять до облікової чисельності і належать до
працівників не облікового складу зовнішні сумісники, особи, залучені до
разових і спеціальних робіт, ті, що працюють на підставі договорів цивільно-
правового характеру, направлені на навчання з відривом від виробництва.
2) Показники для вивчення руху трудових ресурсів:
Процес руху робочої сили і викликана ним відповідно зміна чисельності називається оборотом робочої сили. Рух робочої сили на підприємстві визначається показниками інтенсивності обороту робочої сили і характеризується наступними показниками :
коефіцієнт обороту по прийому, визначається за формулою:
Кобороту по прийому = , (2.1)
коефіцієнт обороту по звільненню, визначається за формулою:
Кобороту по звільненню = , (2.2)
де СОЧ - середньообліковакова чисельність працівників на підприємстві.
Крім цього виділяють необхідний оборот по звільненню і зайвий. Необхідний - це звільнення у зв'язку із зменшенням обсягу виробництва, із
раціоналізацією виробничих процесів, із призовом до лав війська, із навчанням, із переведенням на іншу роботу, із втратою працездатності. Зайвий - це звільнені за власним бажанням, за прогули та інші порушення трудової дисципліни. В цьому контексті обчислюють коефіцієнт плинності кадрів, визначається за формулою:
Кплинності кадрів = , (2.3)
3) Показники оцінки використання робочого часу у процесі
виробництва:
Умовою виконання виробничої програми, раціонального використання трудових ресурсів є економне й ефективне використання робочого часу. Використання робочого часу оцінюється за допомогою двох показників:
середня кількість днів, відпрацьованих робітником;
середня тривалість робочого дня.
Ці показники можна обчислити на підставі даних звіту з праці.
4) Показники оцінки професійного і кваліфікаційного складу
робітників:
середній розряд робітників, визначається за формулою:
Рср.ч = Рм + , (2.4)
де Рм – менший розряд з двох суміжних, між якими знаходиться значення середнього тарифного коефіцієнту; Км(б) - тарифний коефіцієнт меншого (більшого) із двох суміжних розрядів; Кср.ч - середній тарифний коефіцієнт робітників;
- середній тарифний коефіцієнт робітників, визначається за формулою:
Кср.ч. = , (2.5)
де Кі - тарифний коефіцієнт робіт і-го розряду; Чі - число робітників відповідних розрядів.
Показники аналізу ефективності використання трудових ресурсів:
продуктивність праці у вартісних одиницях виміру обчислюється діленням обсягу продукції у вартісному вираженні на загальні