у процесі виробництва є їх відновлення, яке здійснюється за рахунок амортизації. Амортизація - це процес перенесення вартості основних засобів на вартість новоствореної продукції з метою їх повного відновлення. Для відшкодування вартості зношеної частини основних засобів відраховують певні суми грошей відповідно до розмірів їх зносу, які включають у собівартість продукції. Ці відрахування називають амортизаційними.
Частина оборотних засобів також входить до складу матеріальних ресурсів. Це сировина, допоміжні матеріали, напівфабрикати і комплектуючі.
Сировина - це вихідний матеріал для виробництва продукції, як у матеріальному, так і у вартісному вимірі.
Допоміжні матеріали не включають у нову продукцію в матеріальному виразі, але входять у новий продукт у вартісному виразі. Це енергія, змащувальні матеріали, паливо, інструменти.
Напівфабрикати і комплектуючі - це товари, які купляють у інших підприємств для комплектування своїх виробів з додатковою переробкою або без неї.
Особливістю даного виду ресурсів є те, що вони повністю споживаються у кожному технологічному циклі виготовлення продукції та повністю переносять свою вартість на вартість цієї продукції.
Нематеріальні ресурси - це об'єкти промислової та інтелектуальної
власності, здатні приносити користь тривалий час: гудвіл, ноу-хау, база
даних, патент, винахід та ін.
Трудові ресурси підприємства - це кількість робітників зайнятих на
підприємстві, та тих, хто входить до його складу за основною та допоміжною
діяльністю.
Трудові ресурси підприємства відіграють провідну роль у розв'язанні науково-технічних, організаційних і економічних завдань щодо досягнення поставлених результатів господарювання. Рівень забезпеченості підприємства робочою силою і її раціональне використання значною мірою визначає організаційно-технічний рівень виробництва, ступінь використання техніки та технології, предметів праці. Від ефективності використання трудових ресурсів у процесі виробництва багато в чому залежать показники обсягу виробництва продукції, її собівартість, якість тощо.
Кадри підприємства являють собою сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності. У відповідності з характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяється звичайно на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.
Керівники - це працівники, що займають посади керівників підприємств та їх структурних підрозділів. До них відносяться директори (генеральні директори), начальники, завідуючі, керуючі, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік), а також заступники до вище перелічених посад.
Спеціалістами вважаються працівники, що займаються інженерно-технічними, економічними ті іншими роботами, зокрема інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи.
До службовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку і оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування, тобто виконують суто технічну роботу, зокрема - діловоди, обліковці, агенти, креслярі, секретарі-друкарки.
Робітники безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг. Окрім того, до робітників відносяться двірники, прибиральниці, охоронці, гардеробники. В аналітичних цілях всіх робітників можна поділити на основних - тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва. Поступово, з розвитком виробництва, його механізації та автоматизації межі між основними та допоміжними робітниками стираються, а роль останніх зростає.
Важливим напрямком кваліфікації персоналу підприємства є його розподіл за професіями і спеціальностями.
Професія - це комплекс спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, що набуваються людиною у процесі спеціальної професійної підготовки та досвіду роботи в певній галузі і дають змогу здійснювати певний вид діяльності.
Професійні знання та практичний досвід разом формують кваліфікацію, тобто рівень професійної підготовки необхідний для виконання трудових функцій певної складності. Слід розрізняти кваліфікацію робіт і кваліфікацію працівників. Класифікація роботи характеризує її складність і визначає вимоги до виконання цієї роботи. Класифікація робітників характеризує сукупність його професійних якостей і визначає, роботи якої складності він може виконувати.
4)фінансові ресурси - сукупність грошових прибутків та надходжень, які знаходяться у розпорядженні підприємства для виконання фінансових обов'язків, здійснення витрат на відтворення підприємства та для стимулювання робітників.
Фінансові ресурси дуже важливі як вихідний вид ресурсів для створення та діяльності підприємства, забезпечують процес виробництва, є неодмінною умовою безупинності процесу виробництва. Так підприємство маючи достатню наявність основні засоби та кадрів, іноді нездатне працювати тому що немає необхідної суми готівкових грошових коштів.
Первісне формування фінансових ресурсів відбувається у момент створення підприємства, коли утворюється статутний (уставний) фонд. Його джерелом, залежно від організаційно правових форм підприємства, виступають акціонерний капітал, пайові внески членів кооперативу, бюджетні кошти, кошти юридичних та фізичних осіб.
Далі, у процесі функціонування підприємства, основним джерелом фінансових ресурсів виступають грошові доходи та надходження у вигляді прибутку та амортизаційних відрахувань, стійкі пасиви, цільові надходження та ін. Значні фінансові ресурси можуть бути мобілізовані на фінансовому ринку за рахунок продажу цінних паперів та кредитів.
Фінансові ресурси - це джерела поповнення капіталу підприємства, які безстрокове інвестовані у подальший розвиток підприємства [22].
Усе майно підприємства складається з основного капіталу (постійні активи) та оборотного капіталу (поточні активи). Відповідно активи підприємства поділяються на:
1) необоротні активи (основні кошти, незавершене будівництво,
інвестиції);
2) оборотні активи (товароматеріальні запаси, дебіторська
заборгованість, грошові кошти);
3) витрати майбутніх періодів.
Фінансові ресурси (капітал) необхідні для формування зазначеного вище майна у момент утворення підприємства та потім для його збільшення.
Отже, діяльність будь-якого підприємства не можлива без матеріальної основи, при чому потрібна наявність усіх видів вище перелічених ресурсів, бо лише у тісній взаємодії можливе досягнення кінцевої мети діяльності підприємства - отримання прибутку.
Існує також ще один особливий вид ресурсів підприємства - технології. Саме завдяки наявним технологіям відбувається поєднання і взаємодія усіх вище перелічених ресурсів і, в кінцевому
