на забезпеченість підприємства фінансовими ресурсами:
- економіко-організаційні: рівень планування доходів і витрат
підприємства, стан розрахунків з постачальниками та покупцями, об'єм
використання джерел грошових коштів, швидкість обороту грошових коштів.
Отже, безперебійне і потужне виробництво можливе лише за умови наявності таких ресурсів як основні засоби, трудові, матеріальні, фінансові ресурси у такому обсязі, який є необхідним для забезпечення роботи підприємства. Проте існує багато факторів, які справляють як позитивний, так і негативний вплив на рівень ресурсозабезпечення. Для нормального функціонування підприємству необхідно посилити вплив перших і скоротити вплив других, бо лише у такому випадку воно має можливість і потенціал для подальшого свого розвитку. Вище перелічені фактори представлені схематично в додатку А на рисунку А.1.
Рівень ресурсного забезпечення має значний вплив на основі показники діяльності підприємства. В даній роботі досліджуватиметься вплив показників, що характеризують рівень забезпечення ресурсами на продуктивність праці. Таким чином до факторів можна віднести наступні показники:
коефіцієнт забезпечення трудовими ресурсами;
коефіцієнт відповідності кваліфікаційного рівня робітників розряду виконуваних робіт;
коефіцієнт фондоозброєності праці;
коефіцієнт придатності основних засобів;
коефіцієнт забезпеченості матеріалами;
коефіцієнт власного забезпечення матеріалами;
показник рівня достатності надходження грошових коштів;
позитивний грошовий потік.
2.4 Методика аналізу показників оцінки ресурсного забезпечення
СТзОВ "Перемога"
Метод економічного аналізу представляє собою науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обгрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному способі пізнання [10]. Метод аналізу реалізується через його науковий апарат, тобто через сукупність прийомів дослідження. Найважливішим елементом методики економічного аналізу є технічні прийоми та способи аналізу. Вони використовуються на різних етапах дослідження для:
1) первинної обробки зібраної інформації;
2) вивчення стану та закономірностей розвитку досліджуваних
об'єктів;
визначення впливу факторів на результати діяльності підприємства;
підрахунку невикористаних резервів;
узагальнення результатів аналізу та комплексної оцінки діяльності
підприємства;
обґрунтування планів економічного та соціального розвитку.
Усі прийоми економічного аналізу поділяються на якісні та кількісні. Якісні прийоми дослідження не дають числової характеристики явищ, а тільки відповідають на питання як досліджувати економічні процеси.
Кількісні прийоми дають числову характеристику явищ. Вони поділяються на:
1) описові, які дають можливість визначити розміри, масштаби,
тенденцію, динаміку розвитку економічних процесів, визначають стан і
структуру економічних явищ. Сюди належать: середні і відносні величини,
ряди динаміки, графічний прийом, структури та типологічні групування;
2) аналітичні прийоми характеризують економічні процеси і
досліджують причинно-наслідкові залежності між явищами.
У процесі виконання дипломної роботи будуть зазначені такі нижчеперелічені методи:
1) порівняння, який здійснюється через зіставлення одного показника з іншим з метою визначення спільних рис або розбіжностей. Основними базами порівняння є:
нормативні показники;
дані попередніх періодів;
середні галузеві показники;
планові показники.
З метою отримання обгрунтованих висновків необхідно врахувати умова порівнянності показників оскільки порівняти можна тільки якісно однорідні величини.
2) ряди динаміки, для оцінки динамічних рядів статистика
використовує наступні взаємозв'язані характеристики. Серед них
абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення
1% приросту.
Розрахунок характеристики динаміки грунтується на зіставленні рівнів ряду. Базою для зіставлення може бути або попередній рівень уі - 1, або початковий уі .У першому випадку база порівняння змінна, в другому -постійна. Характеристики динаміки обчислені зіставленням суміжних рівнів, називають ланцюговими, а з постійною базою порівняння - базисними.
Абсолютний приріст Д відображає абсолютну швидкість змінювання рівнів ряду за певний інтервал часу. Він обчислюється як різниця рівнів ряду, знак (+, – ) показує напрям динаміки.
Інтенсивність зміни рівнів динамічного ряду оцінюється відносною величиною - темпом зростання, який являє собою кратне відношення рівнів у формі коефіцієнта чи відсотка.
Співвідношення абсолютного приросту і базового рівня є вимірником відносної швидкості зростання. Нескладні алгебраїчні перетворення цього відношення дають відхилення темпу зростання від бази порівняння, яка становить 100%. Відносну швидкість зростання називають темпом приросту, який на відміну від темпу зростання завжди виражають у відсотках.
Про вагомість одного відсотка приросту дає уяву частка від ділення абсолютного приросту на його темп. Отже, можна стверджувати, що вага відсотка приросту залежить від базисного рівня.
3) графічний спосіб, відмітною рисою якого є його наочність.
Основні форми графіків - це діаграми. За змістом діаграми бувають: порівняння, структурні, динамічні, графіки зв'язку і контролю.
4) групування - розподіл багатьох одиниць об'єкта спостереження на
якісно однорідні групи за певними суттєвими для них ознаками. Групування
уможливлює вивчення економічних явищ у взаємозв'язку та
взаємозалежності, вивчення впливу найбільш суттєвих факторів.
балансовий спосіб, який являє собою спеціальний прийом
зіставлення взаємозв'язаних показників господарської діяльності. Цей метод
використовується там, де має місце функціональна залежність: забезпечення
підприємства трудовими, фінансовими ресурсами, сировиною, паливом,
основними засобами, а також визначення повноти їх використання.
елімінування використовується тоді, коли взаємозв'язок між
результативним показником та факторами, що його визначають, має
функціональний характер.
кореляційно-регресійний аналіз, який дає можливість оцінити
вплив багатьох факторів на певне економічне явище і встановити тип
взаємозв'язку між економічними явищами, що вивчаються в процесі
аналітичного дослідження.
Задача регресійного аналізу включає встановлення форми зв'язку і кількісне визначення регулярної складової за допомогою рівняння регресії
у = f (х), яке дістають методом найменших квадратів. Задача кореляційного аналізу кількісне визначення випадкової складової (виявлення зв'язку між випадковими змінними та оцінка його тісноти).
Отже, у процесі написання даної дипломної роботи при виканні економічних розрахунків використовуватимемо вище перелічені