У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Переказ скорочено - Міддлмарч (Джордж Еліот)
7



Короткий переказ твору Міддлмарч (Джордж Еліот)

Короткий переказ твору Міддлмарч (Джордж Еліот)

Сестри Доротея і Селія, залишившись без батьків, жили в будинку свого дядька-опікуна містера Брука. Сестри були майже однаково хороші собою, проте різнилися характерами: Доротея була серйозна й побожна, Селія - мила і в міру легковажна. Частими гостями в будинку містера Брука були двоє джентльменів, що мали явний намір незабаром запропонувати Доротеї руку і серце.Один - молодий баронет сер Джеймс Четто, інший - науковець і, додамо, дуже заможний священик містер Кейсобон. Доротея зупинила вибір на останньому, хоча у свої п'ятдесят років той і походив, як казали злі язики, на висохлу мумію; дівчині вселяли повагу освіченість і глибина розуму преподобного отця, який готувався ощасливити світ багатотомним трактатом, в якому на величезному матеріалі доводив, що всі міфології на світі суть спотворення єдиного, даного понад джерела. На прислане містером Кейсобоном формальну пропозицію Доротея в той же день відповіла згодою; через півтора місяця зіграли весілля, і молодята вирушили у весільну подорож до Риму, бо Кейсобону необхідно було попрацювати з рукописами в бібліотеці Ватикану. Юний сер Джеймс, поунивав трохи, звернув весь свій запал на молодшу сестру, і незабаром та стала зватися місіс Селія Чет-тем.

У Римі Доротею спіткало розчарування: те, перед чим вона так схилялася в своєму чоловікові, глибокі пізнання, все більше здавалися їй омертвілим громіздким вантажем, не привносить в життя ні піднесеної радості, ні натхнення. Єдиною втіхою стала для неї зустріч з Уіллом Ладіславом, бідним далеким родичем містера Кейсобона, навестивший Рим з другом-художником.Уїлл по молодості ще не обрав собі життєвого терену і жив на гроші, з милості приділяють йому чоловіком Доротеї.

Коли подружжя Кейсобонов повернулася в Мідлмарч, головною темою розмов у місті була споруда нової лікарні. Гроші на неї давав банкір містер Булстрод, в Мідлмарче людина сторонній, але заімевшій вже міцне становище завдяки своїм грошам, а також одруження, що зв'язала його узами властивості з споконвічними мідлмарчцамі - Вінс, Гарт, Фезерстоуна. Завідувати лікарнею повинен був містер Лидгейт, молодий лікар, який приїхав до міста звідкись з півночі; спочатку він був зустрінутий в багнети як колегами, так і потенційними пацієнтами, з підозрою поставившись до передовим медичним теоріям містера Лидгейт, але минуло небагато часу, і в Серед його пацієнтів виявилися найбільш шановні обивателі.

Так, саме Лидгейт покликали, коли стала гарячка з юним Фредом Вінс. Цей молодий чоловік, син заможних, шанованих у Мідлмарче батьків, не виправдовував надій сім'ї: батько вклав чималі гроші в його освіту, щоб той зміг присвятити себе належною джентльменові професії священика, але Фред не поспішав складати іспит, всьому на світі воліючи полювання і більярд в приємному товаристві «марнотратників життя». Подібне проведення часу вимагає грошей, і тому у нього завівся один вельми великий борг.

Хвороба Фреда не загрожувала нічим серйозним, проте містер Лидгейт справно відвідував хворого, їх вабить до його ліжка почасти боргом, почасти бажанням побути в суспільстві сестри Фреда, чарівною білявою Розамонд Вінс. Розамонд також живила симпатію до багатообіцяючому, цілеспрямованому молодій людині, наділеному приємним виглядом, розумом і, як говорили,деяким капіталом. Отримуючи задоволення в присутності Розамонд, вечорами за вченими заняттями Лидгейт начисто забував про неї і взагалі в найближчі кілька років одружуватися не збирався . Не те Розамонд. Вже після перших зустрічей вона почала думати про обстановку сімейного будинку і про все те, про що ще належить піклуватися нареченій. Бачачи, що Лидгейт безсилий перед її чарами, Розамонд легко домоглася свого, і скоро Лидгейт вже жили в гарному просторому будинку, в точності такому, про який мріяла, молода.

У Розамонд поки все складалося вдало, положення ж, в яке потрапив її брат, ніяк не можна назвати приємним. Про те, щоб просити грошей у батька, не могло бути й мови, поручителем ж за Фреда по своїй доброті виступив Келеб Гарт, батько Мері, до якої Фред був глибоко небайдужий.Містер Гарт був землеміром і, як людина чесна і безкорислива, не мав у своєму розпорядженні значні кошти, однак відразу погодився сплатити борг Фреда, ніж прирік власну родину на поневіряння. Втім, бідність і злидні - не те, що могло серйозно затьмарити життя Гарт.

На сплату боргу легковажного юнака пішли навіть заощадження, які робила Мері Гарт, будучикимось на кшталт економки у багатого родича Гартом і Вінс, старого Фезерстоуна. На спадок багатого дядечка, власне, і розраховував Фред, видаючи вексель, бо був майже впевнений, що саме до нього після смерті Фезерстоуна відійдуть його земельні володіння. Проте всі надії Фреда виявилися марними, як, втім, і надії інших численних родичів, що злетілися до смертної одру старого. Все майно небіжчик відмовив якомусь нікому не відомому Джошуа Ріггу, своєму позашлюбному синові, який тут же поспішив продати маєток Булстроду і назавжди зникнути з Мідлмарча.

Роки між тим не щадили і містера Кейсобона. Він став почувати себе значно гірше, слабшав, страждав биттями. У такому положенні преподобного отця особливо дратувало присутність в їх з Доротеєю життя Уїлла Ладислава, цілком очевидно закоханого в місіс Кейсобон; в кінці кінців він навіть відмовив Уїллу від будинку.

Уїлл зовсім вже готовий був виїхати з Мідлмарча, де до того його утримувала лише прихильність до Доротеї, як почалася передвиборча кампанія. Це, здавалося б, не має ні найменшого відношення до життя нормальних людей обставина зіграла відому роль у виборі терени не лише Уїллом, але і Фредом Вінс. Справа в тому, що містер Брук намірився балотуватися до Парламенту, і


Сторінки: 1 2 3