НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

Азаров Олексій Миколайович

УДК 341.29.009(100)

правове регулювання
міжнародної торгівлі в системі гатт/сот
(інституційні засади)

Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ–2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській академії зовнішньої торгівлі
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, професор,
Покрещук Олександр Олексійович,

Українська академія зовнішньої торгівлі, ректор.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Висоцький Олександр Федорович,

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України, провідний науковий співробітник відділу міжнародного права і порівняльного правознавства;

кандидат юридичних наук Осика Сергій Григорович

Верховна Рада України, народний депутат України.

Провідна установа Національна юридична академія України

імені Ярослава Мудрого, кафедра міжнародного права (м. Харків).

Захист відбудеться 24 січня 2003 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.236.03 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України за адресою:
01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України.

Автореферат розіслано 24 грудня 2002 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради І.Б. Усенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Визначальною тенденцією сучасного етапу розвитку людської цивілізації є глобалізація економічних процесів. Започаткована наприкінці XX сторіччя нині ця тенденція характеризується інтенсифікацією процесів формування нової системи світового господарства з властивою їй ієрархією національних економік у міжнародному поділі праці та на міжнародному ринку факторів виробництва. Основною її рисою все більше стає не суперечність, а тенденція до співробітництва і взаєморозуміння. Поза системою світового господарства практично не може розвиватися жодна держава. Ускладнення світогосподарських зв’язків потребує постійного удосконалення існуючих і пошуку нових організаційно-правових форм економічних інтеграційних процесів. В цих умовах особливого значення набуває діяльність міжнародних організацій економічного профілю – Міжнародного Валютного Фонду (МВФ), Міжнародного Банку Реконструкції і Розвитку (МБРР), Конференції ООН з Торгівлі і Розвитку (ЮНКТАД), Міжнародної Торговельної Палати (МТП) та інших.

Глобалізація економічного життя людства зумовлює зростання кількості й ускладнення функцій і завдань міжнародних економічних організацій, які, крім організаційного забезпечення співробітництва держав, що є їх членами, безпосередньо опікуються питаннями правового регулювання міжнародних економічних відносин, міжнародного контролю, взаємодії з іншими суб’єктами міжнародного права.

Усе активнішу роль у вирішенні цих питань відіграє багатостороння торговельна система ГАТТ (Генеральна Угода з Тарифів і Торгівлі ) / СОТ (Світова Організація Торгівлі). Заснуванням 1947 року Генеральної Угоди з Тарифів і Торгівлі було започатковано формування багатосторонньої системи торгівлі товарами, яка мала забезпечити для суб’єктів підприємницької діяльності різних країн стабільне і передбачуване середовище, у якому вони можуть здійснювати торгівлю товарами на загальноприйнятих принципах справедливості й недискримінації.

Формування цієї системи було завершено створенням 1994 року Світової Організації Торгівлі (СОТ), яка, продовжуючи виконувати функції ГАТТ, має на меті об’єднати зусилля держав-членів для вирішення питань світової торгівлі в умовах нового світового економічного порядку на основі функціонування власного організаційно-правового механізму.

В умовах глобалізації економічних процесів перед системою ГАТТ/СОТ постали нові проблеми й завдання, пов’язані як з позитивними проявами і наслідками глобалізації (включення у міжнародний розподіл праці усе більшої кількості країн, розширення членства у СОТ тощо), так і негативними (поглиблення нерівності між “багатими” і “бідними” країнами, вплив кризових явищ в економіці окремих чи кількох країн на світову економіку тощо). У зв’язку з цим дослідження міжнародно-правового механізму системи ГАТТ/СОТ видається актуальним як в теоретичному плані, насамперед для з’ясування її місця і ролі в правовому регулюванні світогосподарських відносин, так і в суто практичному – з точки зору об’єктивної необхідності інтеграції окремих держав у багатосторонню торговельну систему. Все це є надзвичайно важливим й для України, яка поступово просувається вперед на шляху входження в систему ГАТТ/СОТ.

Для України, яка перебуває на етапі системної трансформації національної економіки, включення у світовий економічний простір є ключовим завданням зовнішньоекономічної політики країни, вирішення якого дозволить Україні зайняти у міжнародному розподілі праці вигідне, відповідне її потенціалу місце. У зв’язку з цим перед Україною постає чимало проблем, пов’язаних з процесом входження в систему ГАТТ/СОТ (зобов’язання щодо гармонізації економічної і правової політики зі світовими стандартами), а також з необхідністю врахування існуючих негативів глобалізації. Від розв’язання цих проблем залежатиме вирішення питання про оптимальне, вигідне для національної економіки входження України у світову багатосторонню торговельну систему.

Проблеми приєднання України до ГАТТ, а згодом з утворенням СОТ і вступу до неї, нині перебувають в центрі уваги вітчизняних економістів і юристів. Наукові дослідження з цієї проблематики були започатковані відразу після здобуття Україною незалежності і грунтувалися здебільшого на працях радянських юристів-міжнародників. Радянська юридична наука в силу певних політико-ідеологічних факторів майже не торкалася діяльності ГАТТ, зосередившись здебільшого на аналізі загальних проблем функціонування міжнародних організацій. Цими проблемами займалися: Богуславський Г.Є., Буткевич В.Г., Василенко В.А., Войтович С.А., Висоцький О.Ф., Ганюшкін Б.В., Денисов В.Н., Корецький В.М., Малінін С.А., Мережко О.О., Моравецький В., Муравйов В.І., Нешатаєва Т.Н., Сандровський К.К., Усенко Є.Т., Шибаєва О.А. та ін.

Західні вчені, зокрема Д. Джексон, Р. Хандек, Б. Хокман проблемам діяльності ГАТТ приділяли велику увагу, і саме їх праці сприяли створенню організаційно-правових засад для трансформаціїї ГАТТ в СОТ.

Значний досвід дослідження міжнародно-правового механізму ГАТТ/СОТ накопичено й вченими Російської Федерації. Діяльності ГАТТ/СОТ спеціально присвячені праці Григоряна С.А. та Дюмулена І.І. Окремі аспекти функціонування ГАТТ/СОТ висвітлені в працях Богуславського М.М., Лівенцова Н.Н., Кіреєва А.П., Шумілова В.М. та ін.

У працях вітчизняних вчених (Коновалова В.В., Осики С.Г., Покрещука О.О., Пятницького В.Т. та ін.), присвячених проблемам світової торгівлі, досліджено ряд аспектів діяльності системи ГАТТ/СОТ, але відсутні комплексні дослідження в умовах створення нового світового економічного порядку.

Наведене зумовлює актуальність комплексного дослідження правової природи і форм діяльності ГАТТ/СОТ, а також проблем вступу України до СОТ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою планової науково-дослідної роботи Української академії зовнішньої торгівлі з теми "Розробка програми адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу в сфері економіки” (№ державної реєстрації 0101U006914), в якій дисертант брав безпосередню участь.

Метою дослідження є розкриття сутності і особливостей функціонування системи ГАТТ/СОТ, правової природи СОТ як спеціалізованої міжнародної економічної організації та встановлення її ролі в правовому регулюванні світової торгівлі, а також визначення шляхів, методів та засобів оптимальної інтеграції України у торговельну систему ГАТТ/СОТ.

Для досягнення зазначеної мети дисертант поставив перед собою такі завдання:

- з’ясувати соціально-економічні і міжнародно-правові передумови формування ГАТТ, визначивши особливості її правової природи;

- проаналізувати міжнародно-правову базу ГАТТ, створену в ході багатосторонніх переговорів держав;

- визначити правову природу СОТ як головної спеціалізованої міжнародної економічної організації у сфері світової торгівлі;

- розкрити правові умови вступу України до системи ГАТТ/СОТ, обґрунтувавши правові засоби усунення перешкод на цьому шляху.

Об’єктом дослідження є міжнародно-правове регулювання системи ГАТТ/СОТ, а його предметом – правові форми і методи здійснення цього регулювання.

Методи дослідження обрані дисертантом, виходячи з поставлених в ній мети і завдань. Так, за допомогою структурно-системного методу показаний організаційно-правовий механізм ГАТТ/СОТ та визначено його місце в регулюванні світогосподарських відносин. За допомогою порівняльного методу з’ясовано шляхи вирішення проблеми імплементації та гармонізації економічного законодавства України з відповідними нормами міжнародного права та законодавством країн-членів Європейського Союзу. Використання нормативного методу дозволило дисертанту визначити категорії правових норм, які функціонують в системі ГАТТ/СОТ, а також систему норм права, що регулює торговельні відносини в Україні.

Наукова новизна одержаних в дисертації результатів полягає в тому, що вона є однією з перших у вітчизняній науці спроб дати комплексний аналіз системи ГАТТ/СОТ у правовому регулюванні світової торгівлі. У ній дістало подальше поглиблення висвітлення правової природи та особливостей системи ГАТТ/СОТ. У зв’язку з цим визначено правові проблеми, що постали перед СОТ в умовах глобалізації господарських відносин, з яких має виходити Україна в її поступовому процесі вступу до СОТ.

Наукова новизна одержаних результатів, що характеризують особистий внесок автора в дисертаційне дослідження, полягає в наступному:

- доводиться, що система ГАТТ за своєю правовою природою є поєднанням характеристик міжнародного договору і окремих ознак міжурядової організації і не будучи де-юре міжнародною організацією, вона де-факто виконувала окремі функції у регулюванні міжнародних торговельних відносин, притаманних міжурядовій організації;

- визначено, що СОТ як спеціалізована міжнародна економічна організація є суб’єктом міжнародного права і виступає правонаступником ГАТТ, продовжуючи здійснювати функції останньої в нових умовах подальшого розвитку світових господарських відносин;

- обгрунтовано тезу, що провідна роль СОТ у регулюванні світогосподарських, торговельних відносин дозволяє віднести її, поряд з МВФ і МБРР, до основних елементів глобальної інституціоналізованої системи співробітництва держав у фінансовій та торговельній сферах;

- доведено, що перевагою СОТ, на відміну від ГАТТ, є створення в її рамках спеціального механізму вирішення спорів між членами Організації, ефективність якого забезпечується застосуванням елементів примусу у разі невиконання будь-якою стороною своїх зобов’язань та встановлення чітких юридичних процедурних правил для ефективного і справедливого вирішення таких спорів;

- зроблено висновок, що удосконалення системи ГАТТ/СОТ має виходити з того, що СОТ повинна перейти із здійснення в структурі обслуговування глобальних інтересів транснаціональних компаній та провідних країн Заходу до діяльності, пов’язаної з подоланням негативних проявів глобалізації світових економічних процесів;

- обгрунтовується теза, що інтеграція України у світову економіку має ґрунтуватися на моделі випереджаючого руху та заміні інерційного розвитку розвитком на інноваційній основі з урахуванням усіх переваг і ризиків глобалізації світових економічних відносин;

- з’ясовано, що прискорення вступу України до СОТ потребує створення відповідної інфраструктури організаційного, правового та економічного забезпечення з обов’язковою підготовкою економічних розрахунків втрат і вигод для України при вступі в СОТ.

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в узагальненні і поглибленні знань про механізм функціонування системи ГАТТ/СОТ, визначенні місця і ролі СОТ в регулюванні світової торгівлі. Водночас виявлені проблеми діяльності СОТ в умовах глобалізації економічних відносин та відповідно їх правового регулювання.

У роботі визначено також проблеми, пов’язані з вступом України до СОТ, і сформульовані пропозиції, використання яких відповідними державними органами може сприяти прискоренню процесу вступу країни до цієї міжнародної Організації. Дисертаційні напрацювання знайшли втілення й у виконуваній в Українській академії зовнішньої торгівлі науково-дослідній роботі "Розробка програми адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу у сфері економіки", а також у навчальному процесі Академії при викладанні спецкурсів з міжнародного права.

Наукові результати отримані здобувачем особисто при проведенні дисертаційного дослідження, а з опублікованої у співавторстві наукової статті використано лише власні напрацювання здобувача. Ці результати пройшли апробацію на науково-практичних конференціях, в тому числі таких міжнародних конференціях як: "Перспективи та проблеми участі України в Світовій Організації Торгівлі у контексті економічної безпеки" (Київ, лютий 2002 р.), "Вплив глобалізації на формування і розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України" (Київ, травень 2002 р). Тези відповідних виступів здобувача опубліковані.

Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено автором у 5 опублікованих наукових статтях, в тому числі 4 індивідуальних, вміщених у фахових наукових журналах та виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (всього 149 найменувань). Обсяг дисертації становить 161 сторінку.

ОСНОВНИЙ зміст ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, дана оцінка стану її опрацювання, сформульовано мету , завдання, об’єкт і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення, форми апробації та оприлюднення одержаних результатів, наведено кількість публікацій за темою дисертації, охарактеризовано структуру та обсяг дисертації.

Перший розділ “Характеристика Генеральної Угоди з Тарифів і Торгівлі як спеціалізованого механізму міжнародно-правового регулювання світової торгівлі” присвячений дослідженню економіко-правових та інших передумов створення ГАТТ, а також визначенню особливостей правового механізму її діяльності.

В дисертації обгрунтовується, що об’єктивно ГАТТ виникла внаслідок тенденції інтернаціоналізації (глобалізації) міжнародних відносин, що охопила усі сфери суспільного життя і насамперед – сферу матеріального виробництва.

Безпосереднім результатом цього є виникнення і формування глобального громадянського суспільства, матеріальною основою існування якого виступає світовий ринок та єдина міжнародна економічна система, що обумовило створення відповідного інституційно-правового механізму забезпечення її функціонування.

Досліджуючи джерела і рушійні сили процесів інтернаціоналізації господарського життя, дисертант дійшов висновку, що джерела цих процесів слід шукати в об’єктивних закономірностях розвитку ринкової системи господарювання. Рушійною силою розвитку останніх є розв’язання їх внутрішніх суперечностей, які виявляються у конфлікті між виробництвом і капіталом.

Підкреслюючи позитивні аспекти глобалізації (збільшення світового товарообігу тощо), автор звертає увагу й на певні негативні риси і суперечності, притаманні глобалізації на сучасному етапі її розвитку. Йдеться, насамперед, про те, що в умовах вільної конкуренції створюється і поширюється нерівність на національному і міжнародному рівнях.

У дисертації показано, що в процесі формування світового ринку актуалізувалася потреба у створенні нової системи норм міжнародно-правового регулювання у сфері світогосподарських відносин. Досліджуючи процес формування цієї системи світової торгівлі, автор дійшов висновку, що нині постановка питання про створення такої системи є доречною і актуальною з огляду на масштаби і темпи процесів інтернаціоналізації (глобалізації) світового господарства і очевидну невідповідність стану і динаміці розвитку міжнародних економічних відносин існуючих засобів їх правового регулювання.

Складність завдання щодо узгодження інтересів учасників міжнародного торговельного обігу потребувала вирішення питання про інституціональне (організаційне) забезпечення формування правового регулювання світогосподарських зав’язків.

Аналізуючи передісторію створення ГАТТ, автор виходить з того, що після Другої світової війни провідними державами і міжнародним співтовариством в цілому була усвідомлена необхідність побудови нового міжнародного правопорядку, який має грунтуватися на принципах співробітництва і вільної торгівлі і які б унеможливлювали черговий переділ світу на користь окремих держав.

У дисертації висвітлено процес формування нової системи організації міжнародних торговельних відносин, започаткований 1944 року на Конференції у м. Бреттон-Вудсі (США), на якій були створені Міжнародний Валютний Фонд і Міжнародний Банк Реконструкції і Розвитку. На Конференції вперше була висловлена думка про необхідність створення спеціальної міжнародної торговельної інституції, яка б доповнювала згадані фінансові установи, що й було реалізовано 1947 року із заснуванням ГАТТ. У дисертації аналізуються основні засади створення системи ГАТТ, що встановила правовий режим лібералізації і розвитку міжнародної торгівлі.

Основу системи ГАТТ складає принцип найбільшого сприяння, згідно з яким переваги митних та інших зборів щодо експорту або імпорту будь-яких товарів, що надаються однією державою іншій, мають автоматично поширюватися на сторони, що домовляються.

Важливе значення має встановлення єдиних правил також у рамках СОТ щодо скасування кількісних обмежень імпорту, функціонування національного режиму стосовно внутрішнього оподаткування товарів, свободи транспорту через територію держав-учасників, заборони демпінгу та інших.

Характеризуючи правовий механізм діяльності системи ГАТТ, дисертант виходить з розуміння цієї системи як багатосторонньої торговельної угоди, яку слід віднести до так званих квазіорганізацій або параорганізацій, що мають окремі ознаки міжнародної організації і водночас виконують функції регулювання міжнародних відносин.

У дисертації висвітлено специфіку ведення міжнародних переговорів, що отримали назву “Раунди багатосторонніх торговельних переговорів”, під час яких і були прийняті найважливіші рішення з питань лібералізації міжнародної торгівлі. За 46 років функціонування системи ГАТТ на багатосторонній основі з цих питань було проведено 8 раундів торговельних переговорів, серед яких найбільш важливими є 6-й (раунд Кеннеді), 7-й (Токійський раунд) і 8-й (Уругвайський раунд).

У процесі раунду Кеннеді (1964-1967 рр.) були суттєво зменшені тарифи, а також прийнято Антидемпінговий кодекс. У дисертації визначається, що у прийнятті цих рішень (як і діяльності ГАТТ в цілому) помітну роль відіграли країни, що розвиваються. Враховуючи позицію цих країн, у 1965 р. до Генеральної угоди була включена нова, IV частина, спрямована на заохочення зусиль промислово розвинутих країн у наданні допомоги країнам, що розвиваються.

Токійський раунд торговельних переговорів (1973-1979 рр.) стосувався здебільшого вирішення питань, пов’язаних із зниженням нетарифних бар’єрів та вжиттям інших заходів, що заважали розвитку міжнародної торгівлі промисловими та сільськогосподарськими товарами. В результаті Токійського раунду переговорів було укладено шість угод (кодексів), які регламентували застосування нетарифних правил регулювання міжнародної торгівлі.

Крім того, були укладені три секторні угоди щодо торгівлі яловичиною, молочними продуктами та цивільними літаками, а також чотири “рамкові” угоди, які встановили більш сприятливий диференційований торговельний режим для країн, що розвиваються, та визначили торговельні заходи щодо забезпечення платіжного балансу і захисних дій з метою розвитку економіки та забезпечення процедурного процесу в ГАТТ.

Найбільш суттєвих успіхів було досягнуто в ході Уругвайського раунду (1986 - 1993 рр.), на якому, крім традиційних питань щодо тарифів і торгівлі товарами, у порядок денний було включено питання про надання послуг. Для вивчення і обговорення останнього питання було створено спеціальний комітет і визначена відповідна структура.

Предметом переговорів були також питання торгівлі текстилем і одягом, сільське господарство, перегляд системи врегулювання спорів, створення механізму вивчення торгової політики країн, трансформація інституційного і правового статусу ГАТТ, торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, що згодом було оформлено відповідними угодами.

У результаті цих переговорів була утворена нормативна база для встановлення і функціонування нового світового торговельного порядку, що обумовило виникнення відповідного організаційно-правового механізму. В дисертації підкреслюється надзвичайна важливість рішення про створення нової інституційної установи – Світової Організації Торгівлі, що мала діяти на постійній основі.

У другому розділі “Характеристика Світової Організації Торгівлі як інституціональної основи міжнародно-правового регулювання світової торгівлі” дана характеристика СОТ як спеціалізованої міжнародної економічної організації та визначено її основні ознаки як суб’єкта міжнародного права.

У дисертації зроблено детальний аналіз ряду правових категорій, що характеризують правову природу системи СОТ і зроблено висновок, що дана Організація являє собою об’єднання держав, утворене на основі міжнародної угоди для виконання певних функцій у сфері міжнародної торгівлі і має відповідну систему органів, в яких виражається її міжнародна правосуб’єктність.

У дисертації здійснено порівняльний аналіз системи ГАТТ і системи СОТ і зроблено висновок, що СОТ, яка успадкувала основні принципи і норми ГАТТ, функціонує на постійній основі у сфері, яка виходить за межі торгівлі товарами, охоплюючи також сферу торгівлі послугами, включаючи питання, пов’язані з правами інтелектуальної власності.

Характеризуючи зміст Угоди про СОТ, в дисертації особлива увага приділена аналізу цілей Організації, загальним правилам поведінки держав-членів СОТ, а також правилам, які застосовуються у сфері імпорту та експорту товарів, дотримання яких є обов’язковою умовою набуття членства в СОТ.

В роботі висвітлена природа багатосторонніх торговельних угод, які містяться в додатках до Угоди про СОТ, а також окремих найбільш суттєвих її положеннях. Розглядаючи, зокрема, положення процедурного характеру, автор акцентує увагу на тому, що найважливіші питання в СОТ вирішуються на основі консенсусу. Це стосується, насамперед, рішення про звільнення держав-членів СОТ від виконання зобов’язань, передбачених багатосторонніми торговельними угодами. Водночас аналізується можливість прийняття рішень за спрощеною процедурою шляхом голосування.

В дисертації підкреслюється, що на відміну від ГАТТ, Угода про СОТ передбачає суттєве підвищення рівня зобов’язань держав-членів при вступі до цієї Організації. Це стосувалося і держав-учасниць ГАТТ, які, вступаючи до СОТ, взяли на себе зобов’язання взяти участь в усіх багатосторонніх торговельних угодах. подати перелік товарів вільної торгівлі та визначити конкретні секторальні і субсекторальні поступки з питань доступу на ринок і національного режиму в торгівлі послугами.

В дисертації дана характеристика СОТ як суб’єкта міжнародного права, виходячи з ознак, встановлених в Угоді, яка, по суті, є Статутом Організації. Поряд з цим докладно аналізуються членський склад, наявність власної волі та організаційно-правова структура СОТ.

Акцентуючи особливу увагу на такій важливій характеристиці СОТ, як власна воля, в дисертації підкреслюється, що воля Організації відмінна від волі держав, що її утворили. Разом з тим самостійність волі СОТ має відносний характер, що виражається у двох аспектах: по-перше, вона автономна від волі держав-членів, оскільки компетенція Організації визначається міжнародним договором і, отже, може бути змінена державами-членами; по-друге, воля Організації формується самими державами-членами в рамках відповідної структури її органів та на основі Статуту. Зазначається, що СОТ характеризується складною організаційно-правовою структурою, особливим характером взаємодії органів і специфікою їх повноважень, обумовлених функціями СОТ як спеціалізованої міжнародної економічної організації.

Аналізуючи процедури вирішення спорів в рамках СОТ, в дисертації зроблено висновок, що вони є більш визначеними і чіткими порівняно з процедурами ГАТТ. У рамках ГАТТ система вирішення спорів обмежувалася прийняттям рекомендацій для задоволення позову, але не існувало механізму їх ефективного виконання. Крім того, не було визначено часових меж розгляду таких спорів. У результаті більшість позовів не задовольнялася, і сторони часто-густо вирішували спори власними засобами, а саме шляхом укладання компромісів, а не за допомогою правового механізму ГАТТ.

Особливістю механізму врегулювання спорів у рамках СОТ є наявність в ньому елементу примусу у випадку невиконання будь-якою стороною своїх зобов’язань, що сприяє більш справедливому і ефективному вирішенню спорів учасників СОТ, забезпечуючи належне функціонування багатосторонньої торговельної системи.

Значну увагу в дисертації приділено аналізу функцій СОТ, спрямованих на реалізацію її цілей. Серед них найважливішими є узгодження інтересів держав-членів у сфері міжнародної торгівлі, а також регулююча, оперативна і контрольна функції. Їх розгляд дозволив визначити особливості міжнародно-правового статусу СОТ як комплексу суб’єктивних прав та обов’язків спеціалізованої міжнародної організації. Цей статус визначає насамперед міжнародна правоздатність СОТ, тобто можливість брати участь в міжнародно-правових відносинах, і перш за все, в міжнародній правотворчості. СОТ наділена також правом представляти Організацію, здатністю заявляти міжнародно-правові претензії і нести міжнародно-правову відповідальність.

Характеризуючи СОТ як суб’єкт міжнародного права, автор звертає увагу на позитивні результати функціонування системи ГАТТ/СОТ, а також на деякі вузлові проблеми діяльності СОТ на сучасному етапі і формулює ряд пропозицій щодо їх вирішення.

Третій розділ “Економічні та міжнародно-правові питання вступу України до Світової організації торгівлі” присвячено висвітленню проблем інтеграції України у світову торгівлю, включаючи її приєднання до системи ГАТТ/СОТ.

Розглядаючи питання щодо інтеграції України у світову торгівлю, в дисертації підкреслюється, що реформування економіки України неможливо без створення розвинутої організаційно-правової системи зовнішньоекономічних зв’язків. Дано аналіз низки проблем, які стоять на перешкоді включення України у світову торгівлю і світову господарську систему загалом. Звертається увага на те, що поряд із застарілими проблемами структурної перебудови економіки України, які обмежують можливості здійснення експортно-імпортних операцій, існують й інші проблеми, пов’язані з відсутністю стратегії щодо діяльності країни на зовнішніх ринках, і необхідності у зв’язку з цим розробки чітких урядових програм підтримки експорту. У дисертації обгрунтована пропозиція щодо необхідності прийняття на державному рівні стратегії просування України на міжнародні ринки. Основними напрямами цієї стратегії є створення фондів підтримки експортного виробництва, запровадження пільгового кредитування виробництв, орієнтованих на експорт наукомісткої та високотехнологічної продукції, проведення митної політики, що базується на механізмах стимулювання експорту товарів вітчизняного виробництва тощо. Важливо також запровадити ефективну економічну дипломатію, що має забезпечити сприятливий міжнародний режим діяльності вітчизняних експортерів.

У дисертації підкреслюється, що стан зовнішньоторговельної діяльності України безпосередньо позначається на рівні її інтегрованості у світову торгівлю. Водночас готовність країни увійти у світовий торговельний простір визначається загальною торговою політикою, яка торкається як зовнішніх, так і внутрішніх аспектів торговельної діяльності. З приводу цього дисертант зауважує, що торгова політика України має бути спрямована на забезпечення відкритості національної економіки. Для цього потрібно створити умови для вільної і добросовісної конкуренції на внутрішньому ринку, забезпечити національний, недискримінаційний режим у торгівлі стосовно іноземних товаровиробників, зменшити кількість зборів та платежів, пов’язаних з імпортом та експортом, скоротити до мінімуму експортні та імпортні адміністративні формальності тощо.

Розглядаючи питання про взаємовідносини України і СОТ, в дисертації наголошується на доцільності й необхідності інтеграції України у багатосторонню торгівельну систему ГАТТ/СОТ, оскільки це відкриває широкі можливості щодо зменшення тарифних і нетарифних обмежень для українських товарів на світовому ринку і розширення ринків збуту. А це може принести Україні додаткову валюту, і, отже, дасть можливість задіяти сучасні технології, створити нові робочі місця, забезпечити справедливе вирішення торговельних спорів тощо.

Водночас дисертант зауважує, що продекларовані Україною наміри вступити до СОТ мають бути підкріплені низкою заходів економічного й правового характеру, що повинні сприяти подоланню перешкод на шляху вступу України до СОТ. Прискоренню цього процесу сприятиме запровадження наступних заходів: гармонізація законодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності з нормами правових актів системи ГАТТ/СОТ; більш широке розповсюдження в Україні найбільш важливих актів СОТ й забезпечення ними фахівців у сфері зовнішньоекономічної діяльності; організація під патронатом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України мережі семінарів з питань діяльності СОТ для фахівців у сфері зовнішньої торгівлі; введення у вузах України спеціальних навчальних як економічних, так і правових курсів з СОТ; висвітлення в засобах масової інформації цілей і умов вступу України до СОТ.

Аналіз завдань, пов’язаних з вступом України до СОТ, дозволив дисертанту дійти наступних висновків: прискорення процесу вступу до СОТ неможливе без подолання кризових явищ в економіці України; вступ до СОТ може дати очікуваний результат лише за умови чіткого визначення та послідовної реалізації стратегії реформування економіки України; переваги від використання норм ГАТТ/СОТ, в тому числі щодо нетарифних обмежень експортних субсидій, захисту інтелектуальної власності та ін., зможуть стати реальними тоді, коли Україна перестане бути лише постачальником на світовий ринок переважно сировини і займе на ньому місце експортера наукомісткої, високотехнологічної, і, отже, конкурентоспроможної продукції; трансформація економічних відносин має здійснюватись на правовій основі, узгодженій з міжнародним торговельним правом; вступ до СОТ має відбуватися на основі чіткого визначення балансу як переваг, так і втрат України від приєднання до системи ГАТТ/СОТ.

У дисертації зазначається, що приєднання України до системи ГАТТ/СОТ може мати певні негативні наслідки для її економіки. Враховуючи те, що Україна у разі вступу до СОТ зобов’язана буде зробити суттєві тарифні поступки країнам-членам СОТ, можна спрогнозувати, що вітчизняні виробники, більшість яких перебуває у важкому економічному стані, не зможуть на рівні конкурувати з виробниками розвинутих країн. З огляду на це в дисертації підкреслюється важливість в процесі приєднання до СОТ пошуку можливостей зменшення очікуваних втрат, що, зокрема, вбачається у виборі правильної тактики щодо захисту інтересів українських виробників під час двосторонніх переговорів з державами-членами СОТ.

У висновках дано основні підсумки дослідження та сформульовані пропозиції щодо вступу України до СОТ. Основні з них такі:

1. ГАТТ виникла як результат інтернаціоналізації (глобалізації) світових економічних відносин, що зумовило створення спеціального істититуціалізованого механізму для регулювання світової торгівлі.

2. ГАТТ, не будучи де-юре міжнародною організацією, де-факто виконувала деякі функції, притаманні міжнародним економічним організаціям. Центральна ідея ГАТТ полягає у встановленні недискримінаційних правил міжнародної торгівлі, втілених у нормах, що регулюють режим найбільшого сприяння.

3. В ході 8 раундів багатосторонніх торгівельних переговорів у рамках ГАТТ було сформовано правову базу для здійснення міжнародної торгівлі, включаючи створення спеціалізованої міжнародної економічної організації – СОТ, яка мала забезпечити виконання положень ГАТТ і служити інституціональною основою нового світового економічного порядку.

4. СОТ є колективним форумом держав-членів для переговорів з питань, які регулюються багатосторонніми торговельними угодами, інструментом вирішення цілей, що випливають з ГАТТ, а також завдань, пов’язаних з новими сферами торгівлі.

5. СОТ як міжнародна економічна організація характеризується усіма ознаками суб’єкта міжнародного права (заснована на основі міжнародного договору – Угоди про СОТ, володіє власною волею, має власну організаційно-правову структуру).

6. Основні здобутки діяльності СОТ полягають у тому, що вона: а) сприяла економічному зростанню і динамічному розвитку міжнародної торгівлі; б) розширила коло учасників єдиного світового ринку; в) створила ефективно діючий механізм вирішення спорів між членами СОТ; г) включила у сферу своєї діяльності нові, актуальні питання світової торгівлі.

До негативів діяльності СОТ слід віднести орієнтацію СОТ на пріоритетне задоволення інтересів транснаціональних компаній та розвинутих країн світу. У зв’язку з цим актуальною є потреба у коригуванні політико-економічних орієнтирів СОТ і зосередженні зусиль країн-членів на вироблені стратегії подолання негативних проявів глобалізації в інтересах усіх учасників світової торгівлі.

7. Набуття Україною членства в СОТ є засобом інтегрування її у глобальну економічну систему, який може дати країні можливість в порівняно стислі строки стати на шлях оздоровлення вітчизняної економіки. Для цього потрібне послідовне проведення ефективної економічної й правової політики, спрямованої на структурну перебудову народного господарства на основі нового економічного законодавства, узгодженого з принципами, нормами і стандартами системи ГАТТ/СОТ, а також створення організаційно-правового та економічного забезпечення динамічного входження України у систему світової торгівлі.

8. Процес приєднання України до системи ГАТТ/СОТ має відбуватися на основі проведення попередніх економічних розрахунків фахівців відповідних відомств і науково-дослідних установ щодо позитивів й негативів вступу до СОТ. Маючи відповідні розрахунки, учасники переговорного процесу – представники України мали б змогу більш обґрунтовано і цілеспрямовано обстоювати інтереси України. Україна, переслідуючи стратегічну мету вступу до СОТ, за наявності зазначених економічних розрахунків мала б змогу ефективно вирішувати певні тактичні питання щодо забезпечення захисту інтересів вітчизняних товаровиробників.

9. Узагальнену оцінку можливих наслідків вступу України до СОТ доцільно здійснити з допомогою системного аналізу. Для цього важливо проаналізувати умови, необхідні для підвищення ефективності переговорного процесу приєднання до СОТ на завершальному етапі, а також визначитися з правовою політикою держави в напрямках забезпечення умов для максимального ефективного використання потенційних переваг міжнародної торговельної системи та завчасного вжиття заходів з мінімізації можливих негативних наслідків вступу до Організації. Виходячи з рішень уругвайського раунду стосовно торговельних аспектів права інтелектуальної власності (TRIPS) та забезпечення відповідності правових норм СОТ, необхідно створити умови в короткостроковій та довгостроковій перспективі для ефективного стимулювання нових високих технологій в галузях, де Україна має певні здобутки та міжнародний авторитет (космічне ракетобудування, авіапромисловість, енергообладнання, біотехнологія, комп’ютерне програмне забезпечення тощо). Це також, по-перше, пільгове оподаткування процесів інноваційної діяльності, і по-друге, визначення державних пріоритетів та бюджетного фінансування інноваційних проектів на основі високих патентозахищених технологій. Такі правові акценти та пріоритети підтверджуються досвідом багатьох країн світу та розвитком окремих високих технологій в Україні. Відповідного правового регулювання потребують питання підвищення рівня захисту об’єктів права інтелектуальної власності до рівня вимог СОТ та Угоди TRIPS. Законодавче вирішення цього питання шляхом внесення відповідних змін та доповнень до чинного законодавства України сприятиме підвищенню потенціалу конкурентоспроможності вітчизняних товарів та послуг на світовому ринку. Надзвичайно важливою залишається й проблема створення ефективних механізмів їх впровадження в життя.

10. Першочерговими заходами у сфері нормативно-правового забезпечення вступу України до СОТ є прийняття скорегованих Цивільного, Господарського та Податкового кодексів, внесення змін і доповнень до чинних законів у сфері валютно-банківської системи, антимонопольного законодавства, правової охорони інтелектуальної власності. Ці заходи повинні супроводжуватись системним інформаційним забезпеченням, доступом до інформаційних баз СОТ: Інтегрованої бази статистичної інформації та Бази тарифів.

11. З метою оптимізації процесу вступу України до СОТ важливим є запровадження цілісної системи заходів щодо поступового формування готовності України стати членом СОТ, що, окрім відповідного інституціонального й правового забезпечення, має передбачити заходи щодо інформаційної підтримки руху України до СОТ (як в Україні, так і за кордоном); підготовки фахівців-юристів та економістів, обізнаних з правилами ГАТТ/СОТ; поширення і популяризація серед практичних працівників зовнішньоторговельної сфери нормативних документів ГАТТ/СОТ; організація і проведення регулярних семінарів з питань діяльності СОТ для українських учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено у наступних публікаціях:

1. Приєднання України до системи ГАТТ/СОТ в контексті її інтеграції у світову економіку // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Науково-практичний збірник. - 2001.- № 1.- С.76-85 (у співавторстві з О.О.Покрещуком).

2. Україна та світова система торгівлі ГАТТ/СОТ: проблеми і перспективи // Право України. - 2002. - № 6. - С. 144-147.

3. Міжнародно-правові питання інтеграції України в систему світової торгівлі ГАТТ/СОТ // Зовнішня торгівля: право та економіка. Збірник наукових праць УАЗТ. - Вип. 1(5).- К.: УАЗТ, 2001 . - С. 15-22.

4. Вступ України до СОТ як пріоритетний напрямок її зовнішньоекономічної політики // Зовнішня торгівля: право та економіка. Збірник наукових праць УАЗТ. - Вип.2. - К.: УАЗТ, 2002.- С. 189-195.

5. Тенденція інтернаціоналізації господарського життя і проблеми створення системи правового регулювання світогосподарських відносин // Проблеми законності. Республіканський міжвідомчий науковий збірник. – Вип. 57. – Х., 2002. - С.203-210.

6. Проблеми приєднання України до системи ГАТТ/СОТ // Збірник матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ "Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України" (30 травня 2002 року, м. Київ). - К., 2002. - С.153-155.

7. Вступ України до СОТ як пріоритетний напрямок її зовнішньоекономічної політики // Міжвідомча комісія з питань фінансової безпеки при Раді національної безпеки і оборони України. Збірник матеріалів науково-практичної конференції “Перспективи та проблеми участі України в Світовій Організації Торгівлі у контексті економічної безпеки” (15 лютого 2002 року, м. Київ). – К., 2002. - С. 183-190.

Азаров О.М. Правове регулювання міжнародної торгівлі в системі ГАТТ/СОТ (інституційні засади) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 – міжнародне право. - Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Дисертація присвячена дослідженню правової природи і особливостей функціонування системи ГАТТ/СОТ в сучасних умовах. В ній на основі аналізу тенденцій глобалізації господарського життя визначені передумови створення ГАТТ та специфіка правового механізму її діяльності; досліджено особливості правового статусу СОТ як міжнародної економічної організації, дана характеристика організаційно-правової структури СОТ і механізму її діяльності, визначено коло проблем, пов’язаних з інтеграцією України у світову торгівлю, а також її вступом до СОТ, сформульовані пропозиції щодо їх вирішення.

Ключові слова: міжнародні економічні організації, міжнародна правосуб’єктність, система ГАТТ/СОТ, глобалізація, світова торгівля, інтеграція.

Азаров А.Н. Правовое регулирование международной торговли в системе ГАТТ/СОТ (институционные основы) – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11– международное право. – Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины.

Диссертация посвящена исследованию правовой природы и особенностей функционирования системы ГАТТ/СОТ в современных условиях. В ней на основе анализа глобализации хозяйственной жизни определены предпосылки создания ГАТТ, раскрывается механизм её деятельности.

В работе анализируются основные правила ГАТТ, которые обеспечивали режим либерализации и развития международной торговли в интересах различных стран. Это, прежде всего, режим наибольшего благоприятствования, отмена количественных ограничений по импорту, запрещение демпинга, национальный режим в отношении внутреннего налогообложения и т. д.

ГАТТ как многостороннее торговое соглашение не является международной организацией. а относится к так называемым квазиорганизациям или параорганизациям, которые имеют лишь отдельные признаки международных организаций, но при этом выполняют важные функции в регулировании международных экономических отношений.

Итогом функционирования ГАТТ явилось создание нормативной системы регулирования международной торговли, а также формирование организационно-правовых основ для создания новой международной экономической организации – Всемирной торговой организации (ВТО).

В работе даётся системная характеристика ВТО как международной специализированной организации в сфере мировой торговли. Анализируется содержание Соглашения о ВТО; акцентируется внимание на основных функциях и задачах этой Организации. На основе анализа уставных документов ВТО сделан вывод о том, что ее деятельность обеспечивает единую институционную основу для функционирования торговых отношений её членов и служит стабилизирующим фактором в международных отношениях.

В диссертации раскрываются основные признаки ВТО как субъекта международного права. ВТО учреждена на основе международного договора – Соглашения о ВТО, она владеет собственной волей, имеет собственную организационно-правовую структуру.

Анализ международной правосубъектности ВТО дополняется характеристикой её международно-правового статуса, который включает международную правоспособность, способность участвовать в международном нормотворчестве, право на иммунитеты и привилегии, право на представительство, способность заявлять международно-правовые претензии и нести международно-правовую ответственность. В работе также обращается внимание на проблемы