Сумський національний аграрний університет

Ковальова Ольга Михайлівна

УДК 332.64

Економічна оцінка сільськогосподарських земель з урахуванням соціального та екологічного чинників

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського

господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Суми-2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент

Пилипенко Вячеслав Валентинович,

Сумський національний аграрний університет,

доцент кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Федоров Микола Миколайович

Інститут аграрної економіки УААН,

завідувач відділу земельних відносин

кандидат економічних наук, доцент

Шиян Дмитро Вікторович

Харківський національний аграрний університет ім.В.В.Докучаєва

доцент кафедри статистики і економічного аналізу

Провідна установа – Львівський державний аграрний університет, кафедра управління земельними ресурсами

Захист дисертації відбудеться 7 грудня 2002 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.859.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Сумському національному аграрному університеті за адресою: м.Суми, вул. Кірова, 160, головний корпус, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського національного аграрного університету за адресою: м.Суми, вул. Кірова, 160.

Автореферат розісланий “_06__”_____11___ 2002 р.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук,

доцент В.М.Жмайлов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В Україні здійснюється реформування економічних відносин і, в тому числі, в сільському господарстві. Так, в ході проведення земельної реформи запроваджено статус приватного землекористування, в результаті чого з'явилися власники, користувачі, орендарі землі, які за користування землею сплачують відповідну плату. для отримання кредитів в банках земля має виступати предметом застави, що значно підвищує інвестиційну привабливість сільськогосподарського виробництва. Одним із шляхів подолання цінового диспаритету між цінами на сільськогосподарську продукцію та засоби виробництва для сільського господарства є включення землі до складу основного капіталу сільськогосподарських підприємств, і, як і по всіх інших засобах виробництва, частина вартості землі має бути врахована при визначенні собівартості сільськогосподарської продукції. Сьогодні нагальною потребою є охорона земель. Тому велику кількість власників, землекористувачів, орендарів землі держава повинна зацікавити в раціональному використанні землі. Всі ці завдання вирішує сучасна грошова оцінка землі, основою для визначення якої є економічна оцінка. Відповідно, науковий і практичний інтерес становлять питання як теоретичних основ визначення економічної оцінки землі, так і визначення чинників, які на неї впливають і мають важливе значення в ринкових умовах, тобто особливостей розташування і використання конкретних земельних ділянок, а також проведення економічної оцінки землі з урахуванням екологічного чинника.

Проблема оцінки землі досліджувалася в різних спектрах в наукових працях таких вчених: Балацького О.Ф., Вєдєнічева П.В., Гнатковича Д.І., Горлачука В.В., Карнаухової Є.С., Кузьмічова В.П., Магазінщикова Т.П., Маракуліна П.П., Мельника Л.Г., Месель-Веселяка В.Я., Михасюка І.Р., Мосіюка П.О., Новаковського Л.Я., Положія В.М., Струміліна С.Г., Третяка А.М., Федорова М.М., Харченка Б.З., Царенка О.М., Черьомушкіна С.Д. та інших. Проте, недостатньо висвітленим є питання визначення економічної оцінки землі з урахуванням екологічного чинника та чинників ємності ринків збуту продукції і соціальної освоєності території. Існуюча методика економічної оцінки землі передбачала проведення її по всіх землях одночасно. Використання значного обсягу статистичної інформації дозволяло нівелювати вплив суб'єктивних чинників (зокрема, організаційно-підприємницьких здібностей землекористувача) на рівень урожайності та витрат. В умовах ринку виникає необхідність проведення оцінки конкретної земельної ділянки, а не всіх земель одночасно, що вимагає уточнення методики проведення економічної оцінки землі. Все це й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до напрямів науково-дослідних робіт Сумського національного аграрного університету. Результати, теоретичні положення й висновки дослідження використані при виконанні науково-дослідних тем “Розробка організаційно-економічного механізму управління родючістю ґрунтів” (номер державної реєстрації 0101U007270), “Реформування організаційно-економічного механізму АПК на принципах сталого розвитку” (номер державної реєстрації 0101U004505), “Формування ринково орієнтованих механізмів регулювання соціально-економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0101U004506).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення методики визначення економічної оцінки сільськогосподарських земель з урахуванням соціального та екологічного чинників в умовах становлення ринкових відносин.

У відповідності до поставленої мети вирішувалися такі завдання:

·

· узагальнення теоретичних підходів щодо сутності поняття “економічна оцінка сільськогосподарських земель”;

· проведення економічної оцінки земель на підставі набору культур раціональної сівозміни;

· визначення впливу чинника ємності ринків збуту продукції на оцінку сільськогосподарських земель;

· визначення впливу чинника соціальної освоєності території на оцінку сільськогосподарських земель;

· врахування екологічного чинника при визначенні економічної оцінки землі;

· проведення економічної оцінки з урахуванням соціального та екологічного чинників орних земель сільськогосподарських підприємств Сумського району сумської області.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні основи визначення економічної оцінки землі, вплив соціального та екологічного чинників на розмір економічної оцінки землі.

Об'єктом дослідження є економічна оцінка сільськогосподарських земель як елемент і складова частина ринкового процесу в аграрній сфері. Детальні дослідження проводились на сільськогосподарських землях Сумської області.

Методологія та методика досліджень. Методологічною основою стали положення діалектики, а також дослідження вчених і спеціалістів з питань оцінки землі. Для вирішення поставлених в дисертаційній роботі завдань використовувались методи, прийняті в економічній науці – монографічний (вивчення існуючих підходів щодо оцінки землі), кореляційно-регресійний (дослідження впливу та форми зв'язку щільності населення на вихід товарної продукції з гектару, а також впливу і форми зв'язку забезпеченості робітника закладами соціальної сфери на вихід валової продукції з гектару), групування (групування районів за щільністю населення і виходом товарної продукції з гектару земель), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків), розрахунково-конструктивний та порівняння (порівняння фактичних та прогнозованих показників) та інші загальноприйняті статистичні методи. Необхідні розрахунки та оформлення результатів дослідження проводилося за допомогою Pentium ІІІ в середовищі Windows - 98 з використанням процесорів Excel, Word.

Інформаційною базою дослідження послужили відповідні закони України, Земельний Кодекс України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України та обласного управління статистики Сумської області, матеріали обласного та районних управлінь земельних ресурсів, річні звіти сільськогосподарських підприємств, спеціальна і періодична література стосовно питань дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Теоретичні і практичні дослідження дозволили отримати результати, які мають наступні елементи наукової новизни:

·

· дістало подальший розвиток для оцінки землі положення щодо використання не однієї (провідної) культури, а групи культур, а саме: набору культур науково-обґрунтованої сівозміни;

· вперше запропоновано необхідність врахування чинника ємності ринків збуту продукції при оцінці сільськогосподарських земель;

· вперше запропоновано необхідність врахування чинника соціальної освоєності території при оцінці земель;

· обґрунтовано і розроблено методику врахування екологічного чинника при визначенні економічної оцінки землі;

· визначено економічну оцінку з урахуванням соціального та екологічного чинників орних земель сумського району Сумської області.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення і пропозиції по результатах дослідження можуть бути використані управліннями земельних ресурсів, управліннями сільського господарства і продовольства для уточнення грошової оцінки земель, а також при проведенні експертної грошової оцінки земель. В дисертаційній роботі, зокрема, визначено диференціальну ренту І на підставі набору культур сівозміни, а також значення корегуючих коефіцієнтів на чинники ємності ринків збуту продукції та соціальної освоєності території, визначена уточнена грошова та економічна оцінка з урахуванням соціального та екологічного чинників орних земель сільськогосподарських підприємств Сумського району. Матеріали дисертаційного дослідження використовуються при викладанні дисциплін: “Економічна оцінка земель”, “Економіка землекористування” для студентів Сумського національного аграрного університету.

Пропозиції щодо практичного запровадження одержаних результатів дисертаційного дослідження ухвалені і прийняті до використання Головним управлінням сільського господарства і продовольства Сумської обласної державної адміністрації, а також обласним управлінням земельних ресурсів в Сумській області.

Особистий внесок здобувача. результати дослідження, що містять наукову новизну, отримані автором особисто. Зокрема, визначено диференціальну ренту І на підставі набору культур науково-обгрунтованої сівозміни, запропоновано необхідність врахування чинників ємності ринків збуту продукції, соціальної освоєності території, екологічного чинника на економічну оцінку сільськогосподарських земель, а також визначено економічну оцінку земель для сільськогосподарських підприємств Сумського району.

З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача. Особистий внесок здобувача у публікаціях у співавторстві (№№ 3 і 4 за списком робіт, який подано в авторефераті) включає наступне:

- в статті [3] безпосередньо автором висвітлено аспекти економічної оцінки землі;

- в статті [4] автором здійснений аналіз фактичних даних.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію на науково-практичних конференціях: Міжнародному симпозіумі “Агроекологічні і економічні проблеми хімізації АПК України” (м.Умань, 1997 р.); Четвертому Міжнародному конгресі “Ефективність реформування української економіки” (м.Київ, 1998 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання”(м.Харків, 2001 р.); Третій Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми сільськогосподарської радіоекології – 15 років після аварії на ЧАЕС” (м.Житомир,2001 р.); Всеукраїнській конференції молодих учених економістів-аграрників ”Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК” (м.Київ, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції. “Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України”(м.Луганськ,2002 р.); науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Сумського національного аграрного університету(1998р., 1999р., 2002р.).

Публікації. За результатом виконаних досліджень самостійно та у співавторстві опубліковано 10 наукових праць (8 – одноосібно, 2 – у співавторстві), в тому числі 8 у фахових виданнях. загальний обсяг видань складає 3,64 д.а., у тому числі особисто автору належить 2,76 д.а.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел, містить 30 таблиць, 2 рисунки, 25 додатків. Бібліографічний список складається із 199 наукових джерел. Загальний обсяг роботи становить 245 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі основний зміст займає 179 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані завдання дослідження, визначені його предмет, об'єкт, методологічна основа та методи, відображені наукова новизна та практична цінність дослідження, апробація та реалізація його результатів.

У першому розділі – “Теоретичні основи економічної оцінки сільськогосподарських земель” розглянуто комплекс теоретичних і методологічних питань економічної оцінки землі.

земля – основний засіб виробництва в сільському господарстві, який може виступати одночасно предметом праці, засобом праці та операційним базисом для розміщення виробництва.

Засобом праці виступає не сама земля, а ґрунт, який завдяки своїм якісним властивостям, приймає участь у створенні сільськогосподарської продукції. ґрунт розміщений на певній земельній ділянці, яка має свою конфігурацію, перепони при обробітку, розмір, тощо. Завдяки цим характеристикам, які мають значення при обробітку, земельна ділянка виступає предметом праці.

Земельна територія певного підприємства виступає операційним базисом для розміщення виробництва. Земельні масиви господарств знаходяться на різних відстанях від центрів реалізації продукції, що накладає свій відбиток на рівень доходу, який може приносити земля в ході ведення сільськогосподарського виробництва.

Оскільки земля приймає безпосередню участь у виробництві сільськогосподарської продукції, то вона має бути оцінена, так само як і всі інші засоби виробництва. Але, якщо основу економічної оцінки останніх складають суспільно необхідні витрати праці, так як вони створені людиною, то землю таким способом оцінити не можна, бо людина своїх зусиль до її створення не докладала. Проте, земля повинна теж мати економічну оцінку, так як вона приносить користь людині, а значить має споживчу цінність, яка й повинна бути в основі економічної оцінки землі. Визначити її можна як еквівалент тій сумі доходу, яку здатна приносити земля при її використанні у виробництві.

відображення всіх трьох властивостей землі як триєдиного засобу виробництва має знайти своє місце в економічній оцінці землі.

Найбільш досконалим показником економічної оцінки землі є диференціальна рента. оскільки рента визначається на підставі урожайності культур, в ній враховані природні якості ґрунту. Ми вважаємо, що при цьому необхідно спиратися на нормативну урожайність, і не однієї культури, як це нині прийнято, а групи культур сівозміни. Це дає можливість найбільш точно визначити природні якості ґрунту, отже і землі як засобу праці.

Диференціальна рента враховує витрати, пов'язані з особливостями обробітку земельної ділянки, отже характеризує землю як предмет праці. Диференціальна рента враховує особливості землі і як просторового базису. Особливостями останнього є: відстань розташування земельної ділянки від центрів збуту продукції, наявність та якість шляхів сполучення. В роботі висувається та обґрунтовується пропозиція додати до характеристик землі як просторового базису розташування земельного масиву стосовно ємного ринку збуту продукції, а також забезпеченість території певного господарства закладами соціальної сфери. Звичайно, ці характеристики не відображають природну якість землі, не впливають вони і на рівень витрат, проте, розташування навколо ємного ринку збуту продукції дає можливість більш швидкої реалізації продукції, а забезпеченість закладами соціальної інфраструктури впливає на рівень забезпеченості підприємства робочою силою та опосередковано на продуктивність праці, що в кінцевому випадку накладає відбиток на рівень доходності землі.

Нами конкретизовано характеристики землі як триєдиного засобу виробництва, що мають бути враховані в економічній оцінці землі. Так до характеристик землі як засобу праці слід віднести природні якості ґрунту, з чим тісно пов'язана нормативна урожайність, набір культур сівозміни, екологічний стан землі; як предмету праці – властивості, які впливають на зручність обробітку та здатність землі реагувати на додаткові вкладення; як просторового базису – відстань розташування від центрів реалізації продукції, якість шляхів сполучення, розташування стосовно ємного ринку збуту сільськогосподарської продукції, забезпеченість закладами соціального призначення. Отже, будуть враховані особливості певної земельної ділянки, що має важливе значення в ринкових умовах, коли конкретна земельна ділянка може виступати предметом купівлі-продажу чи застави.

У другому розділі – “Сучасний стан економічної оцінки сільськогосподарських земель” – проаналізована діюча методика економічної оцінки землі та методика грошової оцінки землі, розглянуті екологічні проблеми використання сільськогосподарських земель, визначений комплекс рентоутворюючих чинників, що мають бути враховані в економічній оцінці землі.

Нами було проаналізовано методику економічної оцінки землі 1988 року. За цією методикою складається шкала економічної оцінки землі в балах за урожайністю, продуктивністю, окупністю витрат, диференціальним доходом. За допомогою цих показників здійснювалась диференціація цін на сільськогосподарську продукцію, визначалися обсяги державних закупок, спеціалізація та структура посівних площ. Проте, в сучасних умовах виникла потреба в показнику, який би відображав цінність землі в грошовому виразі. Таким показником є грошова оцінка землі, яка визначається на основі економічної оцінки землі. Нами проаналізовано діючу методику грошової оцінки землі та обґрунтовано необхідність її удосконалення стосовно вимог, які висуває ринок. В діючих методиках економічної та грошової оцінки землі не знайшов відображення екологічний чинник, який може значно впливати на якісні характеристики землі, а відповідно, і на рівень доходності земельної ділянки.

Розглянуто екологічні проблеми використання землі, зокрема, проаналізований екологічний стан сільськогосподарських земель по Сумській області. В дисертаційній роботі зазначено, що останнім часом відбуваються швидкими темпами процеси руйнації ґрунтів, зокрема, ерозія, закислення, засолення, зниження вмісту гумусу, забруднення викидами промислових підприємств, що накладає свій відбиток на якість землі. Це, ми вважаємо, має знайти відображення в економічній оцінці земель. На нашу думку, доцільно врахувати негативний вплив промислової діяльності на рівень нормативної урожайності, яка лежить в основі економічної оцінки землі.

В дисертації уточнено поняття економічної оцінки сільськогосподарських земель, сутність якої полягає у визначенні економічного ефекту від використання різних за якістю земель шляхом врахування різниці у природних, економічних, соціальних та екологічних чинниках. Встановлені завдання цієї оцінки в умовах переходу до ринку та представлені методологічні підходи визначення економічної оцінки землі з урахуванням соціального та екологічного чинників. зазначено, що виходячи із сучасних завдань, які стоять перед оцінкою землі, має існувати два види оцінки землі: економічна оцінка землі як засобу виробництва та економічна оцінка землі як об'єкта власності. Перший вид оцінки дозволяє вирішити питання купівлі-продажу, застави землі, включення її до складу основного капіталу, визначення цінності землі як природного ресурсу. Другий вид оцінки землі дозволяє реалізувати принцип справедливості при розподілі землі між суб'єктами приватної власності на землю, оскільки вказані суб'єкти мають сплачувати у бюджет держави плату за землю за те, що всі інші члени суспільства позбавлені можливості користуватися землею. Здійснюється цей захід за рахунок включення абсолютної плати в економічну оцінку землі як об'єкта власності, що дозволяє також забезпечити фіскальну функцію земельного податку. Абсолютна плата визначається, виходячи з потреби в коштах на фінансування та утримання державних та місцевих землевпорядних органів та програм по охороні та раціональному використанню землі. Зазначено, що головним показником, який полягає в основі обох видів зазначеної оцінки земель має бути диференціальна рента І, на розмір якої впливають рентоутворюючі чинники. Характеристика головних із них представлена в таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика рентоутворюючих чинників.

Рентоутворюючі чинники Обґрунтування

1.Природні властивості ґрунту; ґрунтово-кліматична зона, в якій розташована певна земельна ділянка. Безпосередньо впливають на формування нормативної(природної) урожайності с.-г. культур, яка лежить в основі диференціальної ренти І.

2.Екологічна ситуація, зокрема, забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств, які розташовані на невеликій відстані від с.-г. підприємства. Негативний вплив на рівень нормативної (природної) урожайності, оскільки вона знижується, так як забруднюючі речовини із повітря негативно впливають на процеси розвитку рослин.

3.Набір культур науково-обґрунтованої сівозміни. Використання такого набору культур дозволяє об'єктивно визначити природну родючість ґрунту, оскільки, при порушенні чередування культур знижується нормативна урожайність.

4.Розташування с.-г. підприємства стосовно великого населеного пункту з ємним ринком збуту продукції. Дає можливість землекористувачу швидко реалізувати свою продукцію, оскільки, в місті з великою щільністю міського населення багато каналів реалізації продукції.

5.Забезпеченість с.-г. підприємства закладами соціально-культурного та комунального призначення. Впливає на бажання людей жити в місцевості, де високий рівень забезпечення цими закладами. Відповідно, с.-г. підприємство, краще забезпечується робочою силою. Опосередковано впливає на рівень продуктивності праці.

6.Відстань розташування земельної ділянки стосовно центрів збуту продукції Чим відстань менша, тим транспортні витрати менше, відповідно, диференціальна рента І більша.

7.Якість шляхів сполучення Чим краще якість шляхів сполучення, тим менші витрати на транспортування (паливно-мастильні матеріали, час, тощо), тим диференціальна рента І більша.

На нашу думку, якщо при визначенні економічної оцінки землі використовувати диференціальну ренту І, визначену на підставі нормативної (природної) урожайності сільськогосподарських культур, які входять до складу науково-обгрунтованої сівозміни, рекомендованої для певної грунтово-кліматичної зони, враховувати екологічний чинник, а також фактори, що характеризують землю як просторовий базис, такі як ємність ринків збуту сільськогосподарської продукції та соціальна освоєність території, іншими словами, рентоутворюючі чинники, які представлені в таблиці 1, то можна більш точно визначити цінність землі. Оцінка, заснована на зазначених принципах, відображає особливості конкретної земельної ділянки як триєдиного засобу виробництва, що має значення при функціонуванні ринку землі.

У третьому розділі “Напрями удосконалення економічної оцінки сільськогосподарських земель” проведений розрахунок диференціальної ренти І на підставі нормативної урожайності сільськогосподарських культур по ґрунтово-кліматичним зонам Сумської області, наведені методичні підходи щодо врахування в економічній оцінці землі чинників ємності ринків збуту продукції, соціальної освоєності території, а також екологічного чинника. за запропонованою методикою проведений розрахунок обох видів економічної оцінки земель.

Здобувачем визначена сума диференціальної ренти І із орних земель на підставі нормативної (природної) урожайності групи сільськогосподарських культур науково-обгрунтованої сівозміни для ґрунтово-кліматичних зон Сумської області, а також сума диференціальної ренти І, яку можна отримати із природних кормових угідь. результати розрахунку наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Розмір диференціальної ренти І, визначеної на основі сівозмін для ґрунтово-кліматичних зон Сумської області

Сівозміна, зона Бал бонітету Вартість валової продукції, грн./га Затрати, грн./га Нормативний прибуток, грн./га Диференціальна рента І, грн./га

1.Польова: лісостеп 75 1473,0 465,86 163,0 844,14

перехідна 57 1360,6 707,73 248,0 404,87

полісся 39 930,3 616,5 215,7 98,1

2.Природні кормові угіддя: лісостеп 75 127,4 18,4 6,44 102,56

перехідна 57 191,1 26,8 9,38 154,92

полісся 39 172,0 24,0 8,4 139,6

Дані таблиці свідчать, що на най родючіших ґрунтах лісостепу (бал бонітету – 75) можна отримати й найбільшу диференціальну ренту І, яка й буде складати основу економічної оцінки землі. При чому, якщо бал бонітету ґрунтів лісостепу перевищує бал бонітету ґрунтів полісся майже в 2 рази, то сума диференціальної ренти І в лісостепу перевищує диференціальну ренту І в поліссі більше, ніж в 8 разів. Це пояснюється тим, що низькородючі ґрунти полісся вимагають значних виробничих витрат. Цей висновок підтверджує й сума диференціальної ренти І, отримана із природних кормових угідь в різних зонах. При чому, в поліссі природні кормові угіддя приносять більше диференціальної ренти І, ніж рілля, що ще раз підтверджує, що на неродючих ґрунтах вигідно вирощувати лише ті культури, які не вимагають великих витрат. Ця властивість характеризує ґрунти не лише із природного боку, а й з економічного, тобто для оцінки землі лише бонітетного балу замало. Отже, диференціальна рента І, яку можна щорічно отримувати із гектара землі і яка визначена на підставі сівозмін, відображає різницю в природній якості

ґрунтів різних зон.

Таким чином, оскільки, землекористувачам полісся доводиться користуватися неродючими землями та ще й витрачати при цьому значні суми коштів для ведення беззбиткового виробництва (це обумовлене об'єктивним чинником – якістю землі), землі полісся мають бути оцінені значно нижчою оцінкою, ніж землі лісостепу. За діючою методикою рілля в Ямпільському районі (полісся) оцінена лише в 2,5 рази менше, ніж в Сумському (лісостеп), за нашою – сума диференціальної ренти І в поліссі в 8,5 раз менше, ніж цей показник в лісостепу. На нашу думку, це буде більш справедливо для землекористувачів.

В дисертаційній роботі обґрунтовано необхідність використання чинника ємності ринків збуту продукції при економічній оцінці землі. Цей коефіцієнт ємності ринків збуту продукції можна визначити за наступною формулою.

Кєр = 1 + Rщн (1 – А / Аі) (1)

де Кєр – коефіцієнт ємності ринків збуту продукції;

Rщн – коефіцієнт детермінації залежності виходу реалізованої продукції з одного гектару від щільності населення;

А – щільність населення в середньому по області, чол/га;

Аі – щільність населення в і-му районі, чол/га.

Якщо середня щільність в і-му районі буде меншою, ніж по області, то вираз (1 – А / Аі) буде величиною від'ємною, а значить, коефіцієнт ємності ринків збуту продукції буде мати значення менше від одиниці, що призведе до зменшення економічної оцінки земель в цьому районі, і навпаки.

Введення в формулу (1) коефіцієнта детермінації залежності виходу реалізованої продукції з одного гектару від щільності населення дозволяє чисельно врахувати вплив щільності населення на вихід реалізованої продукції, за даними розрахунків цей коефіцієнт складає 0,076 в середньому за три роки. Нами розраховані значення коефіцієнту ємності ринків збуту продукції для адміністративних районів Сумської області.

Таким чином, за допомогою розрахованих коефіцієнтів ємності ринків збуту продукції можна врахувати чинник розташування сільськогосподарського підприємства певного адміністративного району стосовно різних за ємністю ринків збуту сільськогосподарської продукції при економічній оцінці землі. Наприклад, Сумський район має найбільшу в області щільність населення (2,29 чол./га), а Краснопільський – лише 0,13 чол./га, відповідно й коефіцієнти ємності складають: 1,06 та 0,77, за допомогою яких має бути скорегована економічна оцінка землі цих адміністративних районів.

В роботі встановлена важливість врахування також чинника соціальної освоєності території при оцінці землі.

Ми пропонуємо враховувати вплив зазначеного явища на віддачу землі при проведенні економічної оцінки останньої за допомогою коефіцієнта соціальної освоєності території, який розраховується наступним чином:

Ксо = 1 + Rсо (1 – А/Аі) (2)

де Ксо – коефіцієнт соціальної освоєності території;

Rсо – коефіцієнт детермінації залежності виходу валової продукції з одного гектару від рівня забезпеченості робітника закладами соціально-культурного та житлово-комунального призначення;

А – рівень забезпечення працівника закладами соціально-культурного та житлово-комунального призначення в середньому по адміністративному району, тис.грн. на одну людину;

Аі - рівень забезпечення працівника закладами соціально-культурного та житлово-комунального призначення по певному сільськогосподарському підприємству, тис.грн. на одну людину.

Якщо середній рівень забезпеченості закладами соціальної інфраструктури в і-му господарстві буде меншим, ніж середньорайонний, то вираз (1 – А/Аі) буде величина від'ємна, а значить коефіцієнт соціальної освоєності території буде мати значення менше від одиниці, що призведе до зменшення економічної оцінки земель в цьому підприємстві, і навпаки.

За допомогою формули (2) нами розраховані значення коефіцієнту соціальної освоєності території для кожного господарства Сумського та Буринського районів Сумської області. Наприклад, в Сумському районі найвищий рівень забезпеченості закладами соціальної сфери має Державна дослідна станція в с.Сад -59,3 тис.грн./ люд., а найнижчий в КСП “Мрія” в с.Писарівка -1,119 тис.грн./люд., відповідно, коефіцієнти соціальної освоєності території складають: 1,09 та 0,44. По Буринському району найвищий рівень забезпеченості закладами соціальної сфери складає в ОАО радгосп “Буринський” в м.Буринь – 9,77 тис.грн. на людину, а найнижчий в АПТ “Дружба” в с.Миколаївка – 0,488 тис.грн. на людину. Коефіцієнти соціальної освоєності території відповідно складають: 1,078 та 0,571.

За допомогою визначених коефіцієнтів соціальної освоєності території має бути скорегована економічна оцінка землі цих сільськогосподарських підприємств.

Важливе значення при оцінці землі має врахування екологічного чинника. В дисертації запропоновано враховувати вплив промислових викидів на якість ґрунту сільськогосподарських підприємств, які знаходяться в зоні забруднення. В результаті такого впливу знижується нормативна урожайність культур сівозміни, що негативно впливає на оцінку землі як засобу виробництва.

Врахування при оцінці землі забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств, які розташовані поряд із певним земельним масивом, ми пропонуємо проводити за наступною формулою:

(3)

де Уніз – рівень нормативної (природної) урожайності і-тої сільськогосподарської культури після негативного впливу забруднення атмосфери викидами промислових піприємств, ц/га;

Уні – рівень номативної (природної) урожайності і-тої сільськогосподарської культури, яку можна визначити на підставі бонітетного балу землі та ціни одного балу бонітету, ц/га;

Уніз – питоме зниження урожайності і-тої сільськогосподарської культури при збільшенні забруднення на 0,1 умовних мг / м 3, ц/га;

Мj – середньорічна приведена концентрація забруднюючих речовин у повітрі по j-му сільськогосподарському підприємству, ум. мг / м 3;

R – значення коефіцієнту детермінації, який показує ступінь впливу фактора (забруднення атмосферного повітря) на результативну ознаку (питоме зниження урожайності).

В роботі проведені розрахунки диференціальної ренти І з урахуванням впливу забруднення атмосферного повітря для господарств Сумського району, які знаходяться в зоні забруднення, результати яких наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Визначення диференціальної ренти І по сільськогосподарських підприємствах, розташованих в зоні забруднення

Сільськогосподарське підприємство Вартість валової продукції, грн./га Затрати, грн./га Нормативний прибуток, грн./га Диференціальна рента І, грн./га

ЗС АПТ “Україна” 787 404,5 141,5 241

ТОВ АФ “Червоносільська” 1154 435,2 152,3 566

ТОВ АФ ”Косівщинська” 1199 438,7 153,5 607

ПП АФ “Надія” 1225 441,0 154,4 630

АФ “Северинівська” 1345 451,0 157,9 736

КСП “Великочернеччинське” 1374 453,0 158,6 762

ЗС АПТ “Нива” 1399 455,4 159,4 784

ВАТ бурякорадгосп “Низівський” 1435 458,0 160,3 817

Аналіз свідчить, що диференціальна рента І зростає від 1-го господарства до 8-го. Це пояснюється тим, що збільшується відстань підприємств до джерела промислових викидів, відповідно, зменшується концентрація забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, отже, негативний вплив шкідливих речовин на сільськогосподарські культури зменшується. Але, якщо порівняти диференціальну ренту І, яка враховує забруднення (табл.3) із диференціальною рентою І, яку взагалі можуть забезпечити (при 75 балах бонітету) землі Сумського району (табл. 2), то бачимо незаперечний факт, що підприємства, які знаходяться в зоні забруднення недоотримують диференціальну ренту І, яку вони могли б отримати завдяки високій родючості ґрунтів. Причому розмір недоотриманої диференціальної ренти збільшується при збільшенні забруднення атмосферного повітря. Так, ЗС АПТ “Україна”, розташоване всього в чотирьох кілометрах від великого промислового підприємства, внаслідок чого, повітря найбільш забруднене шкідливими речовинами (середньорічна концентрація 0,2489 ум.мг/м3). отже, це підприємство отримує всього 241 грн. диференціальної ренти І з одного гектара, в той час, як ґрунти можуть забезпечити 844 грн./га.

Таким чином, землі, які мають високий потенціал природної родючості, не здатні забезпечити відповідної своїм властивостям диференціальної ренти І, оскільки якість земель значно погіршилася внаслідок забруднення атмосферного повітря. Тому землі господарств, які розташовані ближче до джерела шкідливих викидів, мають бути оцінені відповідно за нижчою оцінкою, ніж землі тих господарств, які розташовані на більшій відстані, хоча бонітетний бал ґрунтів цих господарств однаковий.

В роботі проведений розрахунок скорегованої грошової оцінки орних земель сільськогосподарських підприємств Сумського району Сумської області. Відмінності отриманої грошової оцінки в порівнянні із діючою грошовою оцінкою обумовлені впливом чинників ємності ринків збуту продукції, соціальної освоєності території, а також екологічного чинника. Останній фактор спричиняє найвагоміший вплив в господарствах, розташованих на малій відстані від джерел забруднення. Так, ЗС АПТ “Україна” має оцінку 1669грн./га, а фактична грошова оцінка земель цього підприємства станом на 01.07.95 року – 3321 грн./га. Ми вважаємо, що скорегована на запропоновані чинники грошова оцінка земель більш повно відповідає умовам ринку, оскільки дозволяє врахувати специфічні властивості конкретної земельної ділянки. Використання розглянутих чинників має значення при проведенні експертної грошової оцінки землі.

Одним із варіантів визначення економічної оцінки землі є запропонована нами методика її визначення на підставі диференціальної ренти І, розрахованої за допомогою нормативної урожайності сільськогосподарських культур науково-обгрунтованої сівозміни.

Економічну оцінку землі, проведену з врахуванням всіх наведених вище чинників, пропонується назвати “економічною оцінкою сільськогосподарських земель як засобу виробництва” (ЕОЗзв). Алгоритм її визначення наведений на рис.1.

Для визначення оцінки землі як об'єкта власності (ЕОЗвласн) до диференціальної ренти І, скорегованої на коефіцієнти ємності ринків збуту продукції та соціальної освоєності території, слід додати суму абсолютної плати. Алгоритм визначення цього виду оцінки наведений на рис. 1

За допомогою запропонованого алгоритму (рис.1) була визначена економічна оцінка обох видів орних земель сільськогосподарських підприємств Сумського району Сумської області.

Проведені розрахунки показали, що землі господарств, які віднесені до однієї

грунтово-кліматичної зони лісостепу, тобто мають однакові природні умови, однакові ґрунти, мають певну диференціацію в оцінці. Це пояснюється принципами запропонованої нами методики визначення економічної оцінки сільськогосподарських земель, а саме: вплив чинника ємності ринків збуту продукції; чинника соціальної освоєності території; екологічного чинника у вигляді впливу забруднення атмосферного повітря на нормативну (природну) урожайність. Всі ці чинники впливають на величину економічної оцінки земель господарств, в основі якої лежить диференціальна рента І, визначена на підставі нормативної

Рис.1. Алгоритм визначення економічної оцінки сільськогосподарських земель з урахуванням соціального та екологічного чинників.

урожайності сільськогосподарських культур, які входять до набору культур науково-обґрунтованої сівозміни, рекомендованої для зони лісостепу.

Наприклад, найвищу оцінку як засобу виробництва мають землі Державної дослідної станції (983,2 грн./га). В цьому господарстві найвищий рівень забезпечення закладами соціального призначення (Ксо – 1,099), господарство не потрапило в зону забруднення атмосферного повітря, тобто відсутній негативний вплив екологічного чинника на нормативну урожайність. Найнижчу оцінку мають землі ЗС АПТ “Україна” (214,3 грн./га). В господарстві нижчий рівень забезпечення закладами соціальної сфери (Ксо - 0,839), господарство знаходиться в зоні забруднення атмосферного повітря, оскільки розташоване на мінімальній відстані від промислового підприємства, в результаті чого значно знижується нормативна урожайність сільськогосподарських культур. При цьому обидва господарства мають однаковий потенціал своїх земель - 844 гривні з гектару диференціальної ренти І.

На підставі отриманої нами економічної оцінки землі можна визначити грошову оцінку землі шляхом множення економічної оцінки на термін капіталізації. При цьому розмір грошової оцінки залежатиме від цього терміну.

Таким чином, при визначенні економічної оцінки сільськогосподарських земель з урахуванням соціального та екологічного чинників можна більш точно визначити цінність землі як засобу виробництва та як об'єкта власності, що більш повно відповідає умовам ринкової економіки.

Висновки

1. Земля, як природний ресурс, є цінним багатством нації, бо вона є джерелом створення матеріальних цінностей. В сільському господарстві вона виступає одночасно предметом праці, засобом праці, просторовим базисом для розміщення виробництва, а, отже, вона є головним виробничим ресурсом. Оскільки, всі інші виробничі ресурси, мають свою оцінку, то й земля повинна бути оцінена. При цьому слід враховувати, по-перше, її властивості як засобу праці, яким виступає ґрунт, а він, в свою чергу, й має родючість; по-друге, слід враховувати властивості землі, як предмету праці, тобто властивості конкретної земельної ділянки щодо зручності її обробітку, а також властивість землі реагувати на додаткові вкладення; по-третє, врахувати властивості землі, як операційного базису, тобто ті властивості, які дозволяють швидко і з невеликими затратами реалізувати сільськогосподарську продукцію, а також можливість забезпечення виробництва робочою силою та вплив зовнішніх чинників, як-то екологічних. Все перераховане й покликана відобразити економічна оцінка землі.

2. Сучасна економічна оцінка землі має визначатися за такими показниками, які б дозволяли розв'язувати поставлені перед нею завдання. На нашу думку, таким показником має бути диференціальна рента, оскільки лише вона відображає ефективність праці, обумовлену відмінностями в родючості, місцерозташуванні, зручності експлуатації, при цьому враховує особливості землі як специфічного засобу виробництва, а саме: обмеженість, невідтворюваність, незамінність. В диференціальній ренті виключений вплив господарських здібностей землекористувача.

3. Діюча грошова оцінка землі базується на економічній оцінці, що робить результати грошової оцінки землі узагальненими, що не відповідає вимогам ринку, а саме: кредитування чи купівля-продаж, коли кожна земельна ділянка повинна бути оцінена окремо з метою врахування її специфічних особливостей що обумовлює необхідність її удосконалення.

4. Необхідно визначати економічну оцінку землі двох видів в залежності від її призначення вирішувати певні завдання: чи то визначення цінності як природного ресурсу, стимулювання охорони земель, чи то визначення цінності землі як об'єкта власності. В основі обох видів економічної оцінки землі полягає диференціальна рента І, визначена на підставі нормативної (природної) урожайності групи сільськогосподарських культур, які входять до складу науково-обґрунтованої сівозміни, рекомендованої для певної ґрунтово-кліматичної зони. Цим самим буде більш точно визначений природний потенціал землі (різниця в родючості) без врахування здібностей землекористувача, які відображені у фактичній урожайності. Використання набору культур сівозміни дозволяє врахувати придатність різних агрогруп ґрунтів для вирощування певних сільськогосподарських культур, та, деякою мірою, кліматичний фактор. В диференціальній ренті враховані також і економічні чинники, а саме: низькородючі ґрунти не лише зумовлюють низький урожай, вони ще потребують значних витрат коштів, чим обумовлено те, що в лісостепу сума диференціальної ренти І в 8,6 рази більша, ніж в поліссі, в той час як бал бонітету в лісостепу перевищує лише в 1,92 рази бал полісся. Проведена на підставі групи культур сівозміни економічна оцінка земель дозволить закласти принципи раціонального землекористування.

5. При проведенні економічної оцінки землі в умовах створення ринку землі, коли кожна земельна ділянка має отримати свою оцінку з метою можливої її купівлі-продажу, застави чи оренди доцільно враховувати такі властивості землі як просторового базису, а саме: розташування стосовно ємних ринків збуту сільськогосподарської продукції та соціальна освоєність території. При цьому перший чинник відображає особливості розташування земельного масиву підприємства щодо населених пунктів з ємними ринками збуту продукції, що дає можливість більш швидкої реалізації продукції. Чинник соціальної освоєності території відображає можливість більш якісного забезпечення виробництва робочою силою. Опосередковано чинник соціальної освоєності впливає на продуктивність праці, від якої залежить ефективність використання землі.

6. Сільськогосподарські землі зазнають негативного впливу з боку зовнішніх чинників, таких як промислові підприємства – забруднювачі навколишнього середовища. Внаслідок викидів шкідливих речовин у повітря, сільськогосподарські землі, які розташовані поряд з такими джерелами викидів, втрачають свою родючість, бо не можуть забезпечити відповідного своєму балу бонітету рівня урожайності. Врахування негативного впливу чинника забруднення атмосферного повітря промисловими викидами при економічній оцінці землі доцільно проводити у вигляді використання зниженого рівня нормативної (природної) урожайності, яка полягає в основі диференціальної ренти І.

7. За допомогою запропонованих методичних підходів врахування впливу на оцінку землі чинників ємності ринків збуту продукції, соціальної освоєності території та екологічного має бути скорегована діюча грошова оцінка земель, а також ці підходи мають бути використані при проведенні експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою врахування її специфічних властивостей. Пропонується проводити оцінку на підставі диференціальної ренти І, розрахованої за