ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ

ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

КРАСІКОВА Тетяна Іванівна

УДК 378:37.014.5

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У КОЛЕДЖІ

ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ

КАНДИДАТА ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Сисоєва Світлана Олександрівна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, завідуюча відділом педагогічних технологій неперервної професійної освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Лігоцький Анатолій Олексійович, Національна академія внутрішніх справ, начальник кафедри кадрової роботи та педагогіки.

кандидат педагогічних наук, доцент Мороз Віктор Дмитрович, Харківський машинобудівний коледж, директор.

Провідна установа: Національний економічний університет, кафедра педагогіки та психології, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться 19 березня 2002 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди за адресою: 61078, м. Харків, вул. Артема,29, ауд. №216.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (61168, м. Харків, вул. Блюхера,2, ауд.№214-В).

Автореферат розісланий 18.02.2002 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Золотухіна С.Т.

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Соціально-економічні перетворення в Україні визначили принципово нові пріоритети розвитку системи освіти і вимоги до рівня професійної підготовки. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті (проект) наголошено на необхідності забезпечення високої якості, конкурентоспроможності та мобільності сучасних фахівців на ринку праці. Значною мірою розв'язання цього завдання залежить від ефективності навчального процесу, спрямованого на професійну підготовку фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів у вищих закладах освіти. Особливо означена проблема набуває актуальності

для інноваційних закладів вищої освіти II рівня акредитації – коледжів, діяльність яких спрямована на підготовку молодших спеціалістів і бакалаврів.

Включення училищ, технікумів і коледжів до мережі вищих закладів освіти привело до необхідності теоретико-методологічного і методичного обґрунтування організаційних умов їх функціонування як закладів саме вищої освіти. Разом з тим, організація навчального процесу у вищих закладах освіти І і ІІ рівнів акредитації у напрямі підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів будується на нормативно-правовій базі, яка не враховує специфіку реалізації освітньо-професійних програм означених рівнів підготовки фахівців у таких закладах освіти. Виявлена суперечність потребує свого вирішення.

Проблема організації навчального процесу у вищих закладах освіти є однією із найактуальніших у педагогічній теорії та практичній діяльності означених закладів. Аналіз наукової літератури свідчить, що дослідженню проблеми організації навчального процесу при підготовці фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів завжди приділялася належна увага, зокрема: педагогічні основи організації навчального процесу у вищих закладах освіти досліджувались А.М.Алексюком, С.У.Гончаренком, І.А. Зязюном, В.І.Лозовою, І.П.Підласим, І.Ф.Прокопенком; філософсько-соціологічний аспект проблеми відображено у наукових працях В.П. Андрющенка, К.В. Астахової, М.В. Бірюкової, Л.М. Герасіної, С.Ф. Клепка, В.С. Лутай; реалізація ступеневої професійної підготовки фахівців розглядалась А.П. Владиславлєвим, Г.Є. Гребенюком, А.О. Лігоцьким, Н.Г. Ничкало, А.М. Новиковим; запровадженню в навчальний процес сучасних педагогічних технологій присвячено праці А.А. Вербицького, В.М. Вергасова, К.І. Волинець, К.Г. Марквардта, С.О. Сисоєвої, І.І. Тихонова; проблеми моделювання організації навчального процесу висвітлено у працях Є.С. Барбіної, С.Б. Голуб, О.Г. Гохмана, Л.П. Леонтьєва, О.П. Рудницької, Н.Ф. Тализіної; оновлення змісту освіти і його інформаційно-методичного забезпечення вивчалися І.Б. Васильєвим, О.С. Дубинчук, Е.В. Лузик, Н.М. Ушаковою.

При дослідженні і пошуку принципово нових концептуальних підходів щодо реалізації неперервної ступеневої підготовки фахівців у вищій школі А.С. Вончихін, О.Г. Гохман, Ю.П. Євреєнко, Л.П. Леонтьєв, А.М. Орлов, В.А. Семиченко та інші в своїх працях розглядали можливість використання системного підходу до організації навчального процесу.

У педагогічних дослідженнях визначаються різні шляхи удосконалення організації навчального процесу у вищому закладі освіти: створення комплексного плану-матриці (В.К. Маригодов, А.А. Слободянюк); використання сіткових методів планування і організації навчального процесу (А.А. Овчинников, Г.Ф. Петров, В.С. Пугинський, Л.Б. Тевелєва); розробка методики складання оптимального навчального плану підготовки фахівців шляхом експертного оцінювання його елементів (Р.С. Андрющенко, А.А. Безпрозванія, О.Г. Гофман); поелементний аналіз моделі організації навчального процесу (І.Н. Евінг); застосування якісно-змістовного аналізу навчального процесу і оцінка характеру впливу основних складових на його ефективність (А.П. Леонтьєв, А.Є. Тильман).

Разом з тим, у сучасних умовах потребує особливої уваги дослідження проблеми організації навчального процесу у вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації, зокрема коледжах, оскільки недостатня розробленість

теоретичних і методичних аспектів цієї проблеми стримує розвиток коледжів

як вищих закладів освіти і негативно позначається на якості підготовки фахівців з вищою освітою в умовах коледжу.

Враховуючи актуальність означеної проблеми, її недостатню теоретичну розробленість і практичну реалізацію у діяльності вищих закладах освіти ІІ рівня акредитації – коледжах, а також підвищення вимог суспільства до рівня підготовки фахівців з економіки і підприємницької діяльності, темою дисертаційного дослідження обрано: "Організація навчального процесу у коледжі економічного профілю".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України при розробці теми "Психолого-педагогічні основи реформування організації і змісту діяльності вищої школи в Україні (теоретико-методологічний аспект)" (РК №0196 И ) і теми: "Психолого-педагогічні основи технологій навчання у вищій школі" (РК №0199 ), а також при розробці нормативно-правових документів та складових державних стандартів вищої освіти, в яких здобувач брала участь як член робочої групи (наказ Міносвіти №285 від 31.07.98) і впровадження регіонального експерименту з підготовки різнопрофільних фахівців у галузі фінансово-економічної та комерційної діяльності (рішення Колегії управління освіти при Харківській обласній держадміністрації від 31.03.93 та 30.08.93).

Об'єкт дослідження: професійна підготовка фахівців у вищому закладі освіти ІІ рівня акредитації – коледжі.

Предмет дослідження: специфіка і зміст організації навчального процесу у коледжі економічного профілю в умовах ступеневої підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями.

Мета дослідження: розробити і теоретично обґрунтувати модель організації навчального процесу у коледжі економічного профілю в умовах реалізації ступеневої професійної підготовки фахівців; виявити організаційно-дидактичні умови її впровадження.

Концептуальна ідея дослідження полягає в тому, що організація навчального процесу у коледжі економічного профілю повинна спрямовуватись на забезпечення соціальної і професійної мобільності, конкурентоспроможності випускників коледжу на ринку праці; враховувати вимоги державних стандартів освіти для вищих закладів освіти ІІ рівня акредитації, специфіку їх реалізації у конкретному закладі освіти і професійно-педагогічній діяльності викладачів; забезпечувати наступність у змісті і формах професійної підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями (молодший спеціаліст, бакалавр). Системоутворюючим фактором моделювання організації навчального процесу у коледжі економічного профілю в умовах ступеневої підготовки фахівців є мета підготовки фахівців з базовою вищою освітою (бакалавр), підпорядковані їй організаційно-управлінська структура навчального процесу як системи (зміст, форми і методи організації навчання, суб'єкти організації навчального процесу і їх функції). При організації навчального процесу у коледжі економічного профілю необхідно враховувати досвід традиційної системи організації навчального процесу в училищах і технікумах, новітні вимоги до функціонування закладів вищої освіти, сучасні соціально-економічні умови і перспективні тенденції економічного розвитку суспільства, що визначають необхідний якісний рівень підготовки фахівців економічного профілю.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що організація навчального процесу у коледжі економічного профілю набуває ефективності, якщо модель організації навчального процесу ступеневої підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями включає процесуально-дидактичний, організаційно-змістовний, навчально-методичний, результативний компоненти, які відображають процес реалізації державних стандартів вищої освіти у коледжі з урахуванням специфіки конкретного закладу освіти та професійно-педагогічної діяльності викладачів; впровадження навчально-методичних комплексів дисциплін; враховує сучасні вимоги до професійної підготовки фахівців економічного профілю; забезпечує цілісність навчального процесу як системи (складовими якої є мета, зміст, форми, методи, суб'єкти організації навчального процесу і їх функції), наступність і інтеграцію освітньо-професійних програм підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів (молодший спеціаліст, бакалавр).

Відповідно до предмета і мети визначено основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми, що досліджується, у педагогічній теорії і практичній діяльності вищих закладів освіти І-ІV рівнів акредитації.

2. Розробити і теоретично обґрунтувати модель організації навчального процесу у коледжі економічного профілю, яка спрямована на професійну підготовку фахівців з вищою освітою (молодший спеціаліст, бакалавр) і відображає процес реалізації державних стандартів вищої освіти.

3. Виявити організаційно-дидактичні умови ефективної організації навчального процесу у коледжі економічного профілю.

4. Розробити методичні рекомендації щодо організації навчального процесу у коледжі економічного профілю для керівників, методистів, викладачів і студентів закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації.

Методологічну основу дослідження становлять закони і принципи теорії загальнонаукового пізнання; концептуальні положення системного аналізу і методу аналогій до вивчення теорії і практики педагогічних процесів; розуміння процесу навчання як цілісної, інтегративної динамічної системи. Здійснюючи дослідження, ми спирались на основні положення філософії освіти, соціології, психології, педагогіки щодо наукового планування і прогнозування наслідків організації навчального процесу з метою підвищення ефективності професійної підготовки фахівців різного рівня кваліфікації в умовах вищої школи.

Теоретичну основу дослідження становлять положення та висновки щодо: теорії та практики педагогіки вищої школи (А.М. Алексюк, А.А. Вербицький, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.І. Лозова, І.П. Підласий, В.С. Пикельна, С.О. Сисоєва, Г.В.Троцко); теоретико-методологічного обґрунтування неперервної професійної освіти і прогнозуванні її розвитку (С.Я. Батишев, А.П. Владиславлев, Б.С. Гершунський, Г.Є. Гребенюк, А.О. Лігоцький, Н.Г. Ничкало, О.М. Новиков, М.К.Підберезький); організації навчального процесу у вищому закладі освіти (С.І. Архангельський, В.П. Беспалько, В.М. Галузинський, К.Г. Марквардт, І.І. Тихонов); зокрема у коледжах (К.І. Волинець, К.Ф. Беркита, Г.О. Головченко) і вищих професійних училищах (І.Б. Васильєв, А.А. Бугерко, Л.Я. Старовойт); моделювання у педагогічних дослідженнях організації навчального процесу (Є.С. Барбіна, А.М. Орлов, В.А. Семиченко, Н.Ф. Тализіна); відбору, структурування і стандартизації змісту професійної підготовки і його науково-методичного забезпечення (В.М. Вергасов, О.С. Дубинчук, Е.В. Лузик, Л.Д. Семушина, Ю.Г. Тартур, Н.Г. Ярошенко); теоретичних і методичних основ та тенденцій розвитку економічної освіти в сучасних умовах (В.Я. Бобров, І.Ф. Прокопенко, Н.М. Ушакова); оптимізації управління вищими закладами освіти (І.А. Богачек, І.А. Гохман, Л.П. Леонтьєв, В.І. Луговий, П.І. Підкасистий).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези були використані методи: а) теоретичні: системно-структурний (класифікація, систематизація, моделювання), ретроспективний аналіз, порівняння та узагальнення; праксиметричні (вивчення та узагальнення досвіду роботи, аналіз документів), які були застосовані для здійснення аналізу стану проблеми, що досліджувалась, у педагогічній теорії; розробки і теоретичного обґрунтування моделі організації навчального процесу у коледжі, виявлення критеріїв відбору змісту професійної підготовки, формування інтегрованих освітньо-професійних програм і змісту навчальних дисциплін з урахуванням специфіки і завершеності кожного рівня підготовки; б) емпіричні: прогностичний, обсерваційний, які були застосовані для здійснення аналізу стану проблеми в практичній діяльності вищих закладів освіти і зокрема коледжів, педагогічного оцінювання результатів впровадження розробленої моделі організації навчального процесу у коледжі економічного профілю.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось поетапно, протягом 1992-2001 років.

На першому етапі (1992 – роки) вивчався стан розробки даної проблеми в її теоретичному аспекті, визначалися вихідні положення й концептуальні підходи щодо організації навчального процесу у вищих закладах освіти І-ІI рівнів акредитації, встановлювались зв'язки із закладами освіти різних рівнів акредитації шляхом створення навчальних та навчально-наукових комплексів; було висунуто гіпотезу дослідження, сформульовано об'єкт, предмет, мету, завдання, конкретизовано ідею дослідження.

На другому етапі (1995 – роки) було визначено програму дослідницької роботи, розроблено теоретичну модель організації навчального процесу у коледжі економічного профілю, положення щодо функціонування суб'єктів організації навчального процесу – основних навчальних структурних підрозділів коледжу, обґрунтовано методику розробки інтегрованих освітньо-професійних програм підготовки молодшого спеціаліста і бакалавра за напрямом "Економіка і підприємництво"; виконано основну частину експериментальної роботи.

На третьому етапі (1998 – роки) було проаналізовано і узагальнено результати дослідження, впроваджено модель організації навчального процесу у коледжі економічного профілю в умовах ступеневої підготовки фахівців, розроблено методичні рекомендації щодо організації навчального процесу у коледжі економічного профілю для керівників, методистів і викладачів вищих закладів освіти I-ІІ рівнів акредитації, здійснено написання і оформлення дисертації.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота виконувалась у Харківському бізнес-коледжі (до 1994 року – Харківський технікум торгівлі та громадського харчування), Харківському фінансово-економічному коледжі; Українській Академії державного управління при Президентові України (Харківський філіал), Харківському інституті бізнесу і менеджменту, а також у загальноосвітніх школах № 51, 116, 117, 146 м. Харкова, №5 м. Чугуєва. Всього дослідженням було охоплено 978 учнів середніх шкіл, 822 студенти вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації, 173 студенти вищих закладів освіти ІІІ – ІV рівнів акредитації, 168 викладачів, 76 адміністративних працівників освіти.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше виявлено особливості організації ступеневої підготовки фахівців з вищою освітою у коледжі як вищому закладі освіти ІІ рівня акредитації; розроблено і теоретично обґрунтовано модель організації навчального процесу у коледжі економічного профілю, яка спрямована на професійну підготовку фахівців з вищою освітою за двома освітньо-кваліфікаційними рівнями (молодший спеціаліст, бакалавр) і відображає реалізацію державних стандартів вищої освіти з урахуванням специфіки конкретного закладу освіти та професійно-педагогічної діяльності викладачів; методику розробки інтегрованих освітньо-професійних програм підготовки фахівців за двома освітньо-кваліфікаційними рівнями в умовах коледжу; визначено структуру, зміст та функції діяльності суб'єктів організації навчального процесу у коледжі економічного профілю як вищому закладі освіти ІІ рівня акредитації. Подальшого розвитку дістала педагогічна технологія розробки навчально-методичного комплексу дисципліни на основі врахування мети, місця і ролі навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця, міжпредметних зв'язків, необхідності систематичного оновлення і узгодження змісту складових навчально-методичного комплексу.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретично обґрунтовано: специфіку організації навчального процесу у коледжі як вищому закладі освіти ІІ рівня акредитації; модель організації навчального процесу у коледжі економічного профілю, яка спрямована на професійну підготовку фахівців з вищою освітою за двома освітньо-кваліфікаційними рівнями; організаційно-дидактичні умови ефективної організації навчального процесу у коледжі економічного профілю; методику розробки інтегрованих освітньо-професійних програм щодо професійної підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів спільного напряму, яка забезпечує наступність і професійну завершеність кожного освітньо-кваліфікаційного рівня; структуру, зміст та функції діяльності суб'єктів організації навчального процесу у коледжі економічного профілю як вищому закладі освіти ІІ рівня акредитації.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено і впроваджено: положення про діяльність основних навчальних структурних підрозділів коледжу економічного профілю (факультет, кафедра, науково-методичний центр, центр ділових стосунків і працевлаштування, інформаційно-аналітичний центр) як суб'єктів організації навчального процесу для керівників вищих закладів освіти I-ІІ рівнів акредитації; методичні рекомендації щодо організації навчального процесу у коледжі економічного профілю в умовах ступеневої підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів для керівників, методистів, викладачів і студентів вищих закладів освіти I-ІІ рівнів акредитації; методику розробки інтегрованих освітньо-професійних програм підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів за напрямом "Економіка і підприємництво" в умовах коледжу для викладачів, методистів і керівників вищих закладів освіти I-ІІ рівнів акредитації.

Основні положення та рекомендації щодо організації навчального процесу у коледжі економічного профілю в умовах реалізації ступеневої професійної підготовки фахівців впроваджувалися у Харківському бізнес-коледжі (довідка про впровадження № 78/1 від 14.05.01), Харківському фінансово-економічному коледжі (довідка про впровадження №1-231 від 11.09.01), Черкаському державному бізнес-коледжі (довідка про впровадження №115 від 03.09.01), Павлоградському коледжі економіки і управління (довідка про впровадження №144 від 14.06.01), при розробці нормативно-правових документів та складових державних стандартів вищої освіти (довідка про впровадження 4.2-5/141 від 28.01.02).

Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи здобувач особисто брала участь в апробації і практичній реалізації розроблених положень та рекомендацій, займаючись викладацькою, науково-методичною та організаторською діяльністю у коледжі економічного профілю.

Особистий внесок автора в одержані наукових результатів полягає у тому, що: теоретично обґрунтовано, розроблено та впроваджено модель організації навчального процесу у коледжі економічного профілю, яка спрямована на професійну підготовку фахівців з вищою освітою за двома освітньо-кваліфікаційними рівнями (молодший спеціаліст, бакалавр) і відображає реалізацію державних стандартів освіти на рівні конкретного закладу освіти; навчально-методичні комплекси дисциплін економічного напряму; структуру, зміст та функції діяльності суб'єктів організації навчального процесу у коледжі економічного профілю як вищому закладі освіти ІІ рівня акредитації; виявлено і теоретично обґрунтовано організаційно-дидактичні умови ефективної організації навчального процесу у коледжі економічного профілю. Теоретично обгрунтовано, розроблено і впроваджено у практичну діяльність методику розробки інтегрованих освітньо-професійних програм підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів за напрямом "Економіка і підприємництво"; розроблено і впроваджено методичні рекомендації щодо організації навчального процесу у коледжі для керівників, методистів і викладачів вищих закладів освіти I-ІІ рівнів акредитації.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних позицій дослідження, системним аналізом теоретичного і емпіричного матеріалу; застосуванням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; застосуванням кількісного і якісного аналізу дослідницьких даних педагогічного експерименту; репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи, позитивними результатами впровадження в практику роботи вищих закладів освіти ІІ рівня акредитації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідались на Міжнародних конференціях: науково-практичній – "Професійна підготовка бакалаврів у закладах освіти другого рівня акредитації" (м. Харків,  р.), науковій – "Творча особистість у системі неперервної професійної освіти" (м. Харків, 2000 р.), науково-практичній – "Університет і регіон" (м. Луганськ,  р.); Всеукраїнських науково-методичних конференціях: "Гуманізація і гуманітаризація вищої технічної освіти" (м. Харків,  р.), "Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку" (м. Миколаїв,  р.), "Концептуальні засади модернізації системи освіти в Україні" (м. Харків, р.), Харківських обласних науково-методичних конференціях педагогічних працівників вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації (м. Харків, 1999 р.) і " Харківська вища школа: методичні пошуки на рубежі століть" (м. Харків, 2001 р.), засіданнях методичного об'єднання заступників директорів з навчальної роботи вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації м. Харкова (1994-2000 рр.), курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти (м. Київ,  р.), на засіданнях робочої групи з розробки нормативно-правових документів та складових державних стандартів вищої освіти (1998-2000 рр.).

Публікації. За темою дослідження автором опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом – 9,3 авторських аркушів, у тому числі: 1 навчальний посібник, 1 монографія, 7 статей у провідних наукових фахових виданнях (із них 6 – одноосібні), 6 статей у збірниках матеріалів Міжнародних і Всеукраїнських конференцій.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, 11 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 180 сторінках. 11 додатків займають 31 сторінку. Робота містить 11 таблиць, 23 рисунка. Список використаних джерел включає 220 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми; визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, методологічні та теоретичні основи дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача; сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про впровадження і апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – "Організація навчального процесу у коледжі як педагогічна проблема" – проаналізовано розвиток системи ступеневої професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти України; розкрито місце і роль коледжу як вищого закладу освіти ІІ рівня акредитації; здійснено теоретичний аналіз дефініцій дослідження, як-то: "навчальний процес", "процес навчання", "організація навчального процесу"; проаналізовано нормативно-правову базу організації навчального процесу у коледжі і її адекватність сучасним завданням функціонування коледжу як вищого закладу освіти; доведено доцільність використання системного підходу щодо дослідження і пошуку шляхів удосконалення організації навчального процесу у коледжі економічного профілю; розроблена і теоретично обґрунтована модель організації навчального процесу у коледжі, яка спрямована на професійну підготовку фахівців з вищою освітою за двома освітньо-кваліфікаційними рівнями (молодший спеціаліст, бакалавр) з урахуванням вимог державних стандартів вищої освіти і реальних можливостей конкретного закладу освіти.

На основі теоретичного аналізу функціонування сучасної системи вищої освіти в Україні, її нормативно-правової бази у розділі зроблено висновок, що вища освіта формується як ієрархічна багаторівнева система підготовки фахівців чотирьох освітньо-кваліфікаційних рівнів (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр) у вищих закладах освіти І-ІV рівнів акредитації. Коледж, як нова ланка в ієрархічній структурі національної системи вищої освіти, займає місце між технікумом і вищим закладом освіти III рівня акредитації, здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста і бакалавра. Тому коледжу притаманні ознаки як закладів освіти першого, так і третього рівнів акредитації, що створює як нові можливості, так і утруднення для якісної професійної ступеневої підготовки фахівців з базовою вищою освітою.

На основі аналізу і узагальнення статистичних даних Міністерства освіти і науки України за останні сім років у розділі показано, що питома вага коледжів стабільно зростає при стійкій тенденції до зменшення загальної кількості вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації. На початок 2000/2001 навчального року коледжі становили майже п'яту частину (18,6%) усіх вищих закладів освіти України, що свідчить про необхідність вивчення впливу коледжів на розподіл пріоритетів на ринку освітніх послуг країни.

У дисертації показано, що моделі функціонування коледжів розвинутих країн не можуть повною мірою слугувати підґрунтям подальшого розвитку коледжів в Україні у зв'язку з іншими стартовими умовами розвитку як самої системи вищої освіти, так і держави в цілому. Тому організація підготовки фахівців у коледжі, з одного боку, повинна враховувати світовий досвід, що сприятиме інтеграції української освітньої системи у міжнародну спільноту, а з іншого – враховувати традиції розвитку вітчизняної системи вищої освіти, особливості соціально-економічного і культурного стану нашої країни.

Встановлено, що поняття "навчальний процес", "процес навчання", "організація навчального процесу" відносяться до базових у педагогічній науці. Проаналізовано підходи щодо визначення змісту і характеристик означених понять (А.М. Алексюк, С.І. Архангельський, С.Я. Батишев, А.А. Вербицький, Б.С. Гершунський, В.І. Лозова, В.Д. Мороз, І.П. Підласий, Г.В. Троцко). На основі аналізу взаємозв'язку категорій "навчальний процес" і "процес навчання" показано, що у сучасній дидактиці існують різні їх визначення, але в основу всіх авторських інтерпретацій покладено головну ознаку процесу навчання – організація засвоєння новими поколіннями накопиченого суспільством соціального досвіду. У дослідженні використовується поняття "організація навчального процесу", що визначається як цілеспрямоване управління процесом професійної підготовки фахівців за допомогою створення організаційно-дидактичних умов, спрямованих на реалізацію змісту підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня відповідно до вимог державних стандартів освіти.

У дисертації поняття "стандарт" розглядається як таке, що визначає комплекс вимог до об'єкту стандартизації (навчального процесу у коледжі) з боку держави, вищого закладу освіти, викладача і забезпечує успішне функціонування, удосконалення й розвиток коледжу як вищого закладу освіти.

На основі аналізу педагогічної літератури зроблено висновок, що основними напрямами удосконалення організації навчального процесу у вищому закладі освіти є: розробка нових форм і методів навчання для здобуття студентами необхідних знань і практичних навичок в мінімальні терміни (А.А. Вербицький, А.А. Іноземцев); розвиток творчих особистісних і професійних якостей майбутнього фахівця, що сприяють його творчій і самостійній діяльності (С.О. Сисоєва, О.В. Третяк, К.І. Волинець); зміщення акценту з традиційного академічного навчання в бік практично-прикладних знань і професіоналізму (В.Ю. Горчаков); активний пошук нових педагогічних технологій, створення єдиної технологічної бази освіти (С.Ф. Клепко); побудова науково обґрунтованої системи (моделі) навчального процесу (С.І. Архангельський, Л.П. Леонтьєв, О.Г. Гохман, В.Г. Вінников); оновлення змісту освіти і виховання (С.Я. Батишев, Є.В. Лузик); адекватність діяльності студентів і діяльності викладача (Т.В. Габай).

На основі систематизації підходів до комплексного дослідження навчального процесу (А.М. Алексюк, Е.С. Барбіна, В.П. Беспалько, О.Г. Гохман, І.А. Зязюн, Л.П. Леонтьєв, А.О. Лігоцький, К.Г. Марквардт, І.І. Тихонов, В.А. Семиченко та інші) у розділі визначена доцільність застосування системного підходу до вивчення організації навчального процесу у коледжі як складовій частині системи вищої освіти, яка, в свою чергу, впливає на інші складові цієї системи. У дисертації поняття "системний підхід" розглядається як сукупність науково обґрунтованих принципів, методів, пізнавальних засобів, процедур і прийомів, спрямованих на дослідження найбільш важливих сторін і відношень складних об'єктів або явищ, які створюються взаємопов'язаними динамічними елементами в умовах стохастичності (ймовірності) їх зв'язків.

Доведено, що сутність системного підходу при дослідженні організації навчального процесу у коледжі економічного профілю полягає в розробці моделі організації навчального процесу, всі компоненти якої (процесуально-дидактичний, організаційно-змістовний, навчально-методичний, результативний), знаходяться в узгоджених взаємозв'язках і взаємодіях; мають певні функції і завдання, а їх органічне об'єднання дозволяє комплексно вирішити проблему організації навчального процесу у коледжі відповідно до вимог державних стандартів освіти і специфіки функціонування конкретного коледжу.

На основі теоретичного аналізу функціонування формалізованої системи доведено, що визначені компоненти моделі організації навчального процесу у коледжі найбільш змістовно і суттєво характеризують стан і динамічний розвиток коледжу, цільову направленість його функціонування; враховують вимоги державних стандартів вищої освіти, специфіку конкретного закладу освіти і професійно-педагогічної діяльності викладачів.

Процесуально-дидактичний компонент моделі організації навчального процесу відображає процес реалізації і адаптації до специфіки коледжу державних стандартів вищої освіти (перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих закладах освіти, освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми, програми нормативних навчальних дисциплін), які регламентують і спрямовують організацію навчального процесу у коледжі.

Організаційно-змістовний компонент відображає процес організації навчальної діяльності студентів за освітньо-кваліфікаційними рівнями в умовах ступеневої підготовки фахівців з урахуванням вимог державних стандартів вищої освіти і можливостей конкретного закладу освіти; узгодження стандартів, цілей і змісту суміжних освітньо-професійних програм; впровадження педагогічної технології їх реалізації; конкретизацію функцій суб'єктів організації навчального процесу у коледжі.

Навчально-методичний компонент реалізується на рівні викладачів і відображає процес реалізації мети і завдань вивчення конкретної навчальної дисципліни, що передбачена навчальним планом підготовки фахівця, в її узгодженні з державними стандартами і вимогами конкретного закладу освіти. Розробка навчально-методичної документації, вибір оптимальних форм і методів організації процесу навчання, контроль і корекція його результатів створюють умови для досягнення мети вивчення навчальної дисципліни.

Результативний компонент відображає ступінь ефективності впровадження моделі організації навчального процесу у коледжі економічного профілю, спрямованої на професійну підготовку фахівців з вищою освітою за двома освітньо-кваліфікаційними рівнями (молодший спеціаліст, бакалавр).

Узагальнення результатів констатуючого експерименту підтвердило актуальність обраної теми дослідження. Виявлено, що організація навчального процес у коледжі будується на нормативно-правовій базі, яка не враховує специфіку реалізації освітньо-професійних програм підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів; має місце суперечність між організацією навчального процесу у коледжі і цілями професійної підготовки у ньому фахівців різних освітньо-професійних рівнів. Так, на необхідність принципово нових підходів до створення нормативно-правової бази вищих закладів освіти I і II рівнів акредитації вказало 97% (76 респондентів) керівників коледжів, 87% – надають особливого значення підвищенню вимог до якісного складу викладачів і конкретизації структури і функцій суб'єктів організації навчального процесу у коледжі; всі опитані вважають за необхідне поглиблення теоретичного і методичного вивчення проблеми організації ступеневої підготовки фахівців в умовах коледжу. Крім того, 82% викладачів коледжу (168 респондентів) надають особливого значення розробці нових педагогічних технологій і альтернативних форм організації навчального процесу, тому що традиційна (як у технікумі) організація навчального процесу, на їх думку, негативно впливає на рівень професійної підготовки фахівців у коледжах. Переважна більшість (89%) слухачів курсів підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти однією із причин, що ускладнюють реалізацію ступеневої освіти і розвиток інтеграційних процесів в ній, вважають зволікання з розробкою державних стандартів для всіх закладів вищої освіти, в тому числі і для коледжів.

На основі теоретичного аналізу нормативно-правової бази вищої освіти і вивчення реального стану організації навчального процесу у закладах освіти ІІ рівня акредитації було систематизовано основні проблеми в організації навчального процесу у коледжі, серед яких: істотне відставання нормативної бази від темпів розвитку коледжів, нечіткість деяких її положень, неузгодженість з реальними потребами діяльності таких закладів освіти; відсутність вимог до організаційно-управлінської структури коледжу і механізму переходу його випускників на наступний освітньо-кваліфікаційний рівень; не визнання вчених, що працюють у коледжах, суб'єктами наукової діяльності та інше. Разом з тим показано, що організація навчального процесу у коледжі має свої особливості, як-то: здійснюється ступенева підготовка фахівців за двома освітньо-кваліфікаційними рівнями (молодший спеціаліст, бакалавр); підготовка фахівців-бакалаврів відбувається в організаційних умовах, що визначені для технікуму (основні навчальні структурні підрозділи, науковий рівень викладацького складу, норми часу для розрахунку і обліку навчальної роботи викладачів та інше) при єдиних (незалежно від рівня акредитації закладу освіти) державних вимогах до освітнього і кваліфікаційного рівня підготовки бакалаврів; різний рівень акредитації (І або ІІ) коледжів. У дисертації проаналізовано спільне і відмінне в організації навчального процесу у вищих закладах освіти I-IV рівнів акредитації; визначено логіко-організаційну основу впровадження державних стандартів у вищій освіті.

У другому розділі – "Особливості організації навчального процесу у коледжі економічного профілю в умовах ступеневої підготовки фахівців" – подано розроблену і теоретично обґрунтовану технологію реалізації моделі організації навчального процесу у коледжі економічного профілю, яка забезпечує виконання державних стандартів для вищих закладів освіти ІІ рівня акредитації з урахуванням специфіки їх реалізації у конкретному закладі освіти і професійно-педагогічної діяльності викладачів; методику розробки інтегрованих освітньо-професійних програм підготовки фахівців спільного напряму професійної підготовки і організації навчальної діяльності студентів за освітньо-кваліфікаційними рівнями в умовах ступеневої освіти; педагогічну технологію розробки навчально-методичного комплексу дисципліни як складової системи організації навчального процесу у коледжі; обґрунтовано критерії ефективності організації навчального процесу у коледжі економічного профілю, проаналізовано результати педагогічного експерименту.

Показано, що процесуально-дидактичний компонент моделі організації навчального процесу у коледжі реалізується узгодженням державних стандартів вищої освіти (перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих закладах освіти, освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми, програми нормативних навчальних дисциплін) з конкретними умовами функціонування коледжу і професійно-педагогічної діяльності викладачів.

На основі аналізу складових державних стандартів вищої освіти зроблено висновок, що кожна з них виконує певні функції, має чітко визначену мету, відносну самостійність, власне місце в системі стандартів вищої освіти. Разом з тим, означені складові знаходяться у взаємозв'язках і взаємодіях, системоутворюючим фактором яких є мета підготовки фахівця відповідної спеціальності і освітньо-кваліфікаційного рівня. Визначено, що одним із шляхів підвищення ефективності організації навчального процесу у коледжі економічного профілю є узгодженість між собою складових державних стандартів вищої освіти для економічних спеціальностей.

Проаналізовано вимоги до професійної підготовки фахівців (спеціальність "Фінанси") на рівні молодшого спеціаліста і бакалавра; відповідність професійної підготовки меті і змісту професійної діяльності фахівця. У дисертації зроблено висновок, що реалізація узгоджених між собою державних стандартів освіти сприяє наступності і цілісності освітньо-професійних програм.

Теоретичний аналіз нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою у коледжі як по горизонталі (в межах одного напряму підготовки), так і по вертикалі (за однією спеціальністю) дозволив дійти висновку, що розробка державних стандартів освіти на етапі їх проектування повинна враховувати вимоги суміжних освітньо-кваліфікаційних рівнів, забезпечуючи наступність у їх змісті, організаційних формах і методах навчання.

Показано, що організаційно-змістовний компонент моделі організації навчального процесу у коледжі економічного профілю спрямований на реалізацію вимог до змісту, обсягу, рівня освітньої та професійної підготовки молодшого спеціаліста і бакалавра. Це реалізується узгодженням нормативної, змістовної і методичної бази організації навчального процесу; розробкою інтегрованих навчальних програм дисциплін; реалізацією принципу наступності змістовного, методичного та навчально-матеріального забезпечення; забезпеченням можливості продовження освіти на більш високому освітньо-кваліфікаційному рівні, повнотою і замкненістю кожного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Результати аналізу освітньо-професійних програм підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів у розділі подано на прикладі спеціальностей напряму "Економіка і підприємництво". В освітньо-професійних програмах означеного напряму підготовки термін підготовки бакалаврів вдвічі перевищує термін підготовки молодших спеціалістів. Разом з тим, розподіл навчального часу, відведеного на вивчення певних циклів дисциплін, має інші закономірності. Так, обсяг годин циклу гуманітарних дисциплін підготовки молодшого спеціаліста лише на три кредити (162 години) менший, ніж у бакалавра і складає 29% від загального обсягу (у бакалавра цей показник дорівнює 18%); цикл фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін у бакалаврській програмі складає 47%, в програмі молодшого спеціаліста – 36% від загального обсягу годин; вибіркові навчальні дисципліни у бакалавра і молодшого спеціаліста становлять відповідно 35% і 8%. Порівняння переліку і обсягу фундаментальних і соціально-економічних дисциплін в програмах підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів показало, що із 22 дисциплін програми підготовки бакалаврів тільки дві (бухгалтерський облік і економічний аналіз) вивчаються в повному обсязі на рівні молодшого спеціаліста; біля 50% – шість дисциплін; зовсім не вивчаються – 9 дисциплін (41%).

Проведений аналіз дозволив дійти висновку, що наскрізна програма підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів певного напряму підготовки повинна розроблятись за циклами дисциплін з урахуванням принципів наступності і неперервності професійного навчання, що передбачає комплексну розробку навчально-методичного забезпечення навчального процесу.

У дисертації обґрунтовано авторську методику розробки інтегрованих освітньо-професійних програм підготовки фахівців за двома освітньо-кваліфікаційними рівнями в умовах коледжу, яка включає: конкретизацію освітньо-професійних цілей на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до мети професійної підготовки; аналіз і порівняння освітньо-професійних програм підготовки за циклами навчальних дисциплін; структурування змісту фундаментальних, професійно орієнтованих і спеціальних навчальних дисциплін; розробку наскрізної програми і інтегрованого навчального плану підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів спільного напряму; узгодження діяльності суб'єктів організації навчального процесу і їх функцій.

У дисертації подано розроблену і теоретично обґрунтовану педагогічну технологію розробки навчально-методичного комплексу дисципліни, який становить теоретичну і методичну основу навчальної дисципліни: конкретизує її зміст, форми і методи вивчення, корекції і контролю знань студентів з врахуванням мети, місця і ролі дисципліни в системі професійної підготовки фахівця, міжпредметних зв'язків, необхідності систематичного оновлення і узгодження змісту складових навчально-методичного комплексу. Процес створення і реалізації навчально-методичних комплексів дисциплін відображає навчально-методичний компонент моделі організації навчального процесу у коледжі.

Спираючись на системний підхід, зроблено висновок, що одним із важливих напрямів підвищення ефективності організації навчального процесу у коледжі економічного профілю є удосконалення його організаційно-управлінської структури, уточнення мети діяльності і функцій окремих суб'єктів організації навчального процесу, відпрацювання взаємних зв'язків між ними. У дисертації визначено суб'єкти організації навчального процесу (викладацький склад і допоміжний персонал факультету, кафедри, науково-методичного центру, центру ділових стосунків і працевлаштування, інформаційно-аналітичного центру) і їх функції, що дозволило виявити і ліквідувати дублювання у їх діяльності, налагодити між ними чітку взаємодію, а також встановити оперативний контроль за організацією навчального процесу в цілому.

Доведено, що організаційно-дидактичними умовами ефективної організації навчального процесу у коледжі є: розробка концепції організації навчального процесу у коледжі як вищому закладі освіти ІІ рівня акредитації; реалізація державних стандартів вищої освіти з урахуванням специфіки закладу освіти і професійно-педагогічної діяльності викладачів; впровадження методики розробки інтегрованих освітньо-професійних програм підготовки фахівців за двома освітньо-кваліфікаційними рівнями і педагогічної технології розробки навчально-методичного комплексу дисципліни; визначення структури та функцій діяльності суб'єктів організації навчального процесу; дієвість системи профорієнтації, відбору і комплектування контингенту студентів; рівень кваліфікації викладацького складу; необхідна навчально-матеріальна база; конкурентоспроможність випускників коледжу на ринку праці.

Викладено результати педагогічного експерименту, які узагальнено у 6 таблицях та 5 рисунках. Ефективність організації навчального процесу у коледжі економічного профілю визначалася позитивною динамікою зміни умов (концепція організації навчального процесу у коледжі як вищому закладі освіти; реалізація державних стандартів вищої освіти; впровадження методики розробки інтегрованих освітньо-професійних програм підготовки і педагогічної технології розробки навчально-методичного комплексу дисципліни; дієвість системи профорієнтації, відбору і комплектування контингенту студентів; рівень кваліфікації викладацького складу і навчально-матеріальної бази; конкурентоспроможність випускників коледжу на ринку праці та інше) і результатів освітньої діяльності (якість знань студентів з гуманітарних і фундаментальних дисциплін; рівень фахової підготовки випускників – результати залишкових знань з дисциплін фахової підготовки, комплексних контрольних кваліфікаційних завдань, державної атестації випускників; загальна кількість випускників, що продовжили навчання на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, працевлаштування випускників). Так, змінився якісний склад абітурієнтів коледжу (середній бал атестату вступників за останні п'ять років зріс з 4,01 до 4,32, а прохідний бал при вступі на економічні спеціальності – з 7,7 до 8,6). При практично незмінній кількості штатних викладачів, відсоток тих, що мають наукові ступені і вчені звання, збільшився майже в 11 разів. Рівень якості знань студентів у порівнянні з нормативними показниками збільшився (в середньому): з гуманітарних дисциплін на 15%, фундаментальних – на 12%, з дисциплін фахової підготовки на 17%. Середня кількість випускників коледжу, що продовжували навчання у закладах освіти більш високого рівня акредитації, зросла з 64% до 82%, а з окремих спеціальностей становить 90-96%.

Узагальнені результати дослідження дозволили зробити висновок, що запропонована модель організації навчального процесу у коледжі економічного профілю (компонентами якої є: процесуально-дидактичний, організаційно-змістовний, навчально-методичний, результативний) забезпечує ефективне функціонування коледжу як вищого закладу освіти; в ній чітко визначені взаємозв'язки і функції суб'єктів організації навчального процесу; конкретизовано мету діяльності, коло обов'язків і характер відповідальності кожного; передбачено оперативний зворотний зв'язок.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної та методичної розробки проблеми організації навчального процесу у коледжі економічного профілю.

Висновки

1. Науковий аналіз проблеми дослідження дав змогу виявити місце і специфіку вищого закладу освіти ІІ рівня акредитації – коледжу в системі сучасної вищої освіти України; визначити, що незважаючи на низку факторів, які стримують процес розвитку коледжів (обмеженість існуючої нормативно-правової бази, неузгодженість деяких її положень, відсутність чітких вимог до організації навчального процесу