МИКОЛАЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

МИРОНОВ Віктор Вікторович

УДК 332.33. 631. 67

ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ

ОПТИМІЗАЦІЇ ЗРОШУВАНОГО І БОГАРНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Миколаїв - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України на кафедрі організації сільськогосподарського виробництва

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор,

заслужений працівник народної освіти України

Благодатний Володимир Іванович,

Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри організації сільськогосподарсь-кого виробництва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук

В'юн Валентин Георгієвич,

Миколаївська державна аграрна академія,

професор кафедри менеджменту

організацій та права

кандидат економічних наук

Руденко Валентин Юхимович,

Кримський державний аграрний університет,

доцент кафедри економіки

Провідна установа – Одеський державний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України, кафедра

організації виробництва та агробізнесу, м. Одеса

Захист дисертації відбудеться 15.03.2002 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївській державній аграрній академії за адресою: 54021, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївської державної аграрної академії за адресою: м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий 12.02.2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клочан В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Багаторічний досвід широкого використання зрошуваних земель в Україні та фундаментальні наукові дослідження свідчать про те, що у степових районах, у більшій мірі на півдні України, серед відомих прийомів інтенсифікації землеробства альтернативи зрошенню немає.

Унікальні природньо-біологічні умови степової зони Автономної Республіки Крим, наявність 401,9 тис. га зрошуваних земель, значний потенціал водогосподарського комплексу дозволяють вирощувати різноманітні сільськогосподарські культури з високими виробничими і економічними показниками. У роки оптимальної експлуатації Північно-Кримського каналу (1986 – 1990 рр.) валове виробництво зерна збільшилося у 2 рази, м'яса – у 3,3, молока – у 2,7, фруктів – у 3,8, овочів – у 2,2 рази. У цей період Кримський півострів став зоною найбільш розвинутого сільськогосподарського виробництва України. Поряд з цим за останні десять років в умовах реформування сільського господарства і АПК, у цій сфері економіки виникло багато невирішених проблем і кризових явищ. Порушення комплексного, системного підходу в управлінні меліорацією призвело до значного зниження рівня використання зрошуваних земель (зменшення зрошувальних норм, кратності поливу, гектарополивів) і продуктивності поливної води. Середньорічне виробництво валової сільськогосподарської продукції у 1999-2000 рр. у порівнянні з 1990-1991 рр. скоротилось на 63,5%. Така ситуація обумовлює необхідність виявлення причин низького рівня використання зрошуваних і богарних земель, визначення резервів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і обгрунтування найбільш важливих шляхів їх реалізації у нових умовах господарювання.

Проблемам сільського господарства і АПК в умовах зрошуваного і богарного землеробства присвячено багато фундаментальних досліджень економістів – аграрників: Благодатного В.І., Буздалова І.Н., В'юна В.Г., Гайдуцького П.І., Галушко В.П., Гладія М.В., Грушко В.І., Ємельянова О.М., Єфимова В.П., Жмінько В.І., Зузіка Д.Т., Івашкевича Ю.І., Куліша М.Ю., Маліка М.Й., Мармуль Л.О., Месель-Веселяка В.Я., Ніконова А.А., Русінова І.В., Руснака П.П., Саблука П.Т., Терещенка В.К., Трегобчука В.М., Червена І.І., Шпичака О.М., Юрчишина В.В. та ін. Їх дослідження свідчать, що становлення і розвиток ринкової економіки в АПК є тривалим і складним процесом. У цих умовах, сформовані на основі приватної власності на землю і майно, сільськогосподарські підприємства вкрай зацікавлені в ефективному використанні земельних, водних, енергетичних, матеріально-технічних та інших ресурсів. Це вимагає від економічної науки поглибленого вивчення і на цій основі вирішення низки проблем сільськогосподарського виробництва, що й зумовило необхідність комплексного дослідження стану і шляхів розвитку сільськогосподарських підприємств, водогосподарських організацій АР Крим, здійснення економічної оцінки їх виробничо-господарської діяльності в період реформування АПК, науково-обгрунтованих розробок з оптимізації водокористування, плануванню оптимальних сівозмін, оптимізації співвідношення зрошуваного і богарного землеробства на великих зрошувальних комплексах, ефективно використовуючи резерви води для зрошення.

Вищезазначене обумовило вибір теми, структуру досліджень і розробок, побудову дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження дисертаційної роботи виконані відповідно до держбюджетної теми № 20/6 Херсонського державного аграрного університету “Вивчення та впровадження наукових основ і організаційно-економічних заходів зберігання водних, земельних і виробничих ресурсів в зоні зрошення півдня України”, яка виконується за контрактом з Головним управлінням економіки Міністерства аграрної політики України (№ державної регістрації 0197UO12913).

Мета і задачі дослідження. Основною метою роботи є науково-методичне і практичне обгрунтування оптимального використання зрошуваних та богарних земель степової зони Криму у складних умовах реформування, становлення та розвитку агропромислового комплексу.

Поставлена мета зумовила вирішення таких задач:

·

· проаналізувати особливості функціонування АПК і водогосподарського комплексу АР Крим в умовах становлення ринкової економіки і різноманітних форм організації сільськогосподарського виробництва;

· виявити причини значного скорочення виробництва сільсько-господарської продукції і запропонувати заходи з їх усунення на основі більш раціонального використання зрошуваних і богарних земель на великих зрошувальних системах;

· удосконалити методику розрахунків ефективності використання води для зрошення і її вартості, виходячи з інтересів державних водогосподарських організацій і сільськогосподарських товаро-виробників;

· запропонувати моделі для планування науково обгрунтованих сівозмін з оптимальними економічно і енергетично виправданими витратами;

· обгрунтувати шляхи ефективного використання резервів зрошувальної води та раціоналізації співвідношення зрошуваних і богарних земель на великих зрошувальних комплексах;

· дати техніко-економічне обгрунтування зрошувальної мережі для додаткового зрошення від основної (регулярної) системи.

Об'єкт дослідження. Сільськогосподарські підприємства (в кількості 272) зони зрошення Бахчисарайського, Білогірського, Джанкойського, Кіровського, Червоногвардійського, Червоноперекопського, Ленінського, Нижньогірського, Первомайського, Роздольненського, Сакського, Симферопільського, Радянського, Чорноморського районів АР Крим; водогосподарські організації Республіканського комітету з водного господарства (12 управлінь зрошувальних систем та їх інфраструктура). Крім цього для монографічних досліджень була взята агрофірма “Дружба народів” Червоногвардійського району.

Предмет дослідження. Економічні і виробничі аспекти функціонування сільськогосподарських підприємств і водогосподарського комплексу Криму в період реформування АПК, а також використання земельних, водних і виробничих ресурсів.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вчених економістів-аграріїв, Закони України, Укази Президента України і постанови Кабінету Міністрів з питань ефективного функціонування водного господарства і раціонального використання зрошуваних земель, реформування АПК, розвитку сільського господарства. У залежності від поставлених для вирішення задач використовувались відповідні методи та прийоми досліджень: аналізу, синтезу, порівняння, економіко-статистичний, монографічний, абстрактно-логічний, економіко-математичний та ін.

Інформаційною базою для проведення дослідження були матеріали первинного обліку і річні звіти сільськогосподарських і меліоративних підприємств, їх районних і обласних управлінь, Міністерства АПК Криму, опубліковані звіти наково-дослідних установ, статистичні щорічники і спеціальна література.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

·

- удосконалена методика визначення ефективності використання зрошувальної води, її вартості, враховуючи інтереси державних водогосподарських організацій і сільськогосподарських підприємств з питань водокористування;

·

· розроблені методичні вказівки з техніко-економічного обгрунтування зрошувальної мережі для додаткового зрошення, раціонального використання поливної води на великих державних зрошувальних системах;

· запропоновані заходи щодо раціонального водокористування та напрямки оптимального співвідношення зрошуваних і богарних земель як економіко-організаційної основи ресурсозберігаючого землеробства півдня України в ринкових умовах.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена ресурсозберігаюча форма організації використання земельних і водних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах, які мають зрошуване землеробство, дозволить, при умові стабільного (нормативного) водопостачання, значно збільшити виробництво продукції, інтенсивніше використовувати виробничі і природні ресурси, скоротити екологічні і соціальні втрати. Результати дослідження і запропоновані розробки впроваджені в сільськогосподарських підприємствах Червоногвардійського та Червоноперекопського районів АР Крим і можуть бути використані як районними управліннями зрошувальних систем, так і кожним сільськогосподарським товаровиробником у зоні зрошення. Є довідки про впровадження рекомендацій автора у виробництво.

У Херсонському аграрному університеті окремі розробки автора використовуються під час вивчення студентами курсу “Економіка природокористування”.

Особистий внесок здобувача. Автор провів економічний та виробничий аналіз використання зрошуваних і богарних земель в Автономній Республіці Крим у зоні Північно-Кримського каналу в період реформування агропромислового комплексу (1991 – 2000рр.), виявив причини зниження продуктивності використання зрошувальної води, рівня врожайності сільськогосподарських культур і виробництва продукції сільського господарства, запропонував заходи з їх усунення, удосконалив методику визначення ефективності використання зрошувальної води, розробив проекти і варіанти ресурсо- і енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур, моделі для планування оптимальних сівозмін. В опублікованих колективних працях (1, 2, 4, 7 по списку публікацій за темою дисертації) особистий внесок автора включає наступне: опрацьовані та систематизовані матеріали оптимізації співвідношення зрошуваних і богарних земель з врахуванням використання різних сівозмін [1]; зібрані і проаналізовані дані поливу прилеглих до основних систем зрошення земель-“супутників”, виробничі і економічні показники агрофірми “Дружба народів” [2]; узагальнені результати роботи сільськогосподарських підприємств і водогосподарських організацій за ряд років – врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність зрошувальної води [4]; проведений аналіз способів поливу сільськогосподарських культур Криму в розрізі районів, дано техніко-економічне обгрунтування поверхневого способу поливу [7].

Апробація результатів дисертації. Основні результати і висновки досліджень були викладені і обговорені на науково-практичних конференціях та семінарах Херсонського державного аграрного університету у 1998-2000рр., на розширених засіданнях кафедр Херсонського державного аграрного університету в 2001 році, на Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми природокористування і екології” (м. Миколаїв, жовтень 2001 р.).

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено в 11 друкованих працях, з них 7 одноосібних, у спеціалізованих наукових виданнях загальним обсягом 2,35 друк. арк., у т.ч. 9 – в наукових фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 170 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Включає 27 таблиць і 27 додатків. Список використаних джерел включає 188 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обгрунтована актуальність теми дослідження, сформульовані мета і задачі, об'єкт і предмет дослідження, розкрита наукова новизна і практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Теоретично-правові та економічні основи меліорації земель” узагальнені наукові основи меліорації земель і її ефективність, розкриті теоретичні і методичні особливості економічної оцінки меліоративних заходів, визначені організаційно-економічні особливості реформування аграрних підприємств на зрошуваних землях у нових умовах господарювання.

Перехід аграрної сфери до ринку і формування сільсько-господарських підприємств на засадах приватної власності на землю і майно вимагає нових економічних підходів у системі господарювання, де одним з важливих є раціональне, ефективніше використання земельних, водних і матеріально-технічних ресурсів.

Науковий аналіз свідчить про те, що для прискорення становлення і розвитку новостворених сільськогосподарських підприємств і ефективного функціонування державних водогосподарських організацій необхідні розробки теоретичних і практичних основ економічної ефективної комплексної меліорації земель, екологічної безпеки, створення ресурсо- і водозберігаючих технологій і машин для меліорації землеробства. Організаційно-правовою основою використання земельних і водних ресурсів є науково-обгрунтовані загальнодержавні і місцеві (обласні, міські, районні) програми, які розроблені відповідно до законодавчих і нормативних актів. Багаторічні дослідження і практика свідчать про значний вплив зрошення на підвищення урожайності сільськогосподарських культур і стабільність виробництва. Підприємства в умовах зрошення не мають значного ризику зменшення врожайності.

В той же час впровадження меліорації ставить перед підприємствами і нові вимоги: необхідність додаткового власного або кредитного капіталу, нові технології, висококваліфіковані робітники для експлуатації меліоративних систем і техніки, нові навички в організації виробничих процесів.

Оцінюючи ефективність зрошення, слід враховувати те, що вода (з економічної точки зору) є важливим виробничим ресурсом, який має вартість, а використання її – раціональні межі (мінімум витрат води і максимум приросту продукції). Зрошення вимагає значних витрат – капітальних (матеріально-технічне забезпечення водогосподарського комплексу) і поточних (транспортування води і її використання).

Теоретичні і методичні основи економічної оцінки меліоративних заходів свідчать про те, що головними особливостями зрошення є: висока його соціальна значимість у виробництві продукції харчування; суттєва роль у зниженні залежності агропромислового виробництва від несприятливих природно-кліматичних факторів; наявність як основного засобу виробництва важливих видів природних ресурсів – землі і води. З іншого боку меліоративна діяльність значно ускладнена впровадженням нових форм управління і організації. Меліорація як самостійна галузь народного господарства організаційно оформлена недостатньо - немає економічної самостійності , а отже достатніх умов для госрозрахункової діяльності. При цьому, меліорація має монопольний характер і соціальну направленність, що вимагає діяльної участі держави в економіці галузі.

Вказані фактори значно ускладнюють процес формування ринкових відносин у меліорації. Особливо гостро стає проблема фінансування як в частині утримання і експлуатації діючих систем, так і у сфері інвестування їх розвитку. Тому зрошувані землі повинні мати особливий статус, який необхідно враховувати в процесі реорганізації сільськогосподарських підприємств з метою стимулювання їх ефективного використання. Законодавчими документами передбачено під час приватизації сільськогосподарських підприємств не допускати порушення технологічної цілісності та процесу функціонування водогосподарсько-меліоративного комплексу, що знайшло своє підтвердження в новому Земельному Кодексі (2001 р.).

У другому розділі “Економічний аналіз використання зрошуваних і богарних земель Криму” досліджені природньо–біологічні і організаційно-економічні особливості аграрного виробництва; динаміка і структура капітальних вкладень і основних фондів у зрошувальному комплексі; продуктивність використання води для зрошення і ефективність вирощування сільськогосподарських культур; вплив зрошуваного землеробства на стан і розвиток тваринництва.

Дослідження свідчать про те, що за період реформування агропромислового комплексу і переходу сільського господарства на ринкові відносини без регулювання цього процесу з боку держави, відбувся значний спад виробництва сільськогосподарської продукції, який негативно вплинув на такий важливий показник як споживання основних продуктів харчування населенням Автономної Республіки Крим.

Якщо у 1990 році рівень споживання найбільш цінних продуктів харчування населенням у розрахунку на душу населення складав: м'яса – 64 кг, молока – 330 кг, яєць – 279 шт, овочів – 111 кг, то на сьогодні ці показники коливаються у межах 44-46% від досягнутого.

Низький рівень функціонування агропромислового комплексу – це результат неефективного використання водних, земельних, матеріально-технічних ресурсів та їх потенціалу.

Північно-Кримський канал – це унікальна споруда, яка і в теперішній час має значний матеріально-технічний потенціал, оптимальне використання якого є основою стабілізації і подальшого розвитку всього агропромислового комплексу.

Значні кошти, вкладені у водогосподарчий комплекс Криму в 1961-1999 рр. (більше 2 млрд. грн.) забезпечили високий рівень техніко-економічної оснащеності зрошувальних систем.

За останні дев'ять років площа зрошуваних земель збільшилася на 21,9 тис.га і на сьогодні складає – 401,9 тис.га, в т.ч. у найефективнішій закритій системі – 259 тис.га. Довжина зрошувальних каналів – 10984 км, в т.ч. у трубопроводах – 6405 км, лотках – 858 км, бетонних водоводах – 2151 км, що є основою раціонального використання поливної води. Зрошення земель забезпечується 83589 гідротехнічними спорудами і 600 насосними станціями, в наявності є 3620 одиниць дощувальних машин.

Разом з тим, за останні роки значно скоротилося фінансування водного господарства Криму, особливо на ремонтно-відновлювальні роботи, на експлуатацію споруд і поливної техніки, що приводить до значного зниження ефективності сільськогосподарського виробництва. Про це свідчать показники використання зрошуваних земель.

У 1990 році в Автономній Республиці Крим з 380 тис.га зрошуваних земель було використано 363,9 тис.га, або 95,8 %. За дев'ятирічний період площа зрошуваних земель збільшилась на 5,8 %. Проте, використано було лише 360,9 тис.га, або 89,8%. До того ж фактично було полито 344,4 тис.га, або 85,7% від усієї зрошуваної площі ( табл.1).

Таблиця1

Стан використання зрошуваних земель

( усі категорії господарств)

Показники Роки 1998-1999рр. у % до 1990р.

1990 1996 1998-1999 (середнє)

всього, тис.га % всього, тис.га % всього, тис.га %

Наявність зрошуваних земель 380,0 100 401,9 100 401,9 100 105,8

Використання зрошу-ваних земель 363,9 95,8 390,3 97,1 360,9 89,8 99,2

Фактично полито зе-мель 363,9 100 386,9 99,1 344,3 95,4 94,6

Не використано зро-шуваних земель 16,1 4,2 11,5 2,9 41,1 10,2 255,3

Полито земель –“су-путників” 65,8 17,3 12,9 3,2 5,6 1,4 8,5

Не полито використа-них зрошуваних земель - - 3,4 0,8 16,6 4,1 -

Використання зрошуваних земель і зрошувальної води знаходиться у тісному зв'язку з ефективністю роботи дощувальних машин і установок.

Інтенсивність використання комплексу дощувальних машин значно знизилась: у 1998 – 1999 роках було забезпечено гектарополивів 751 тис.га проти 2189,3 тис.га у 1990 році, або гектарополиви зменшились у три рази. При цьому високопродуктивними дощувальними машинами типу “Дніпро” було полито 93,4 тис.га, що становить 36,5% від рівня 1990 року. Аналогічні показники спостерігаються і по інших дощувальних машинах.

Значне скорочення капіталовкладень у водогосподарський комплекс, зниження рівня фінансування на експлуатацію зрошувальних систем, дефіцит енергоресурсів, запчастин і інших необхідних матеріалів негативно вплинуло на продуктивність використання зрошувальної води. Фактично врожайність сільськогосподарських культур зменшилась у 2-5 рази. Зниження врожайності сільськогосподарських культур, валового збору продукції привело до незадовільних економічних показників (табл.2).

Таблиця 2

Стан водокористування і ефективність використання зрошувальної води

( усі категорії господарств)

Показники Роки 1998-2000рр.у % до 1990 р.

1990 1996 1998-2000 (середнє)

Фактична площа зрошення, тис. га 363,9 390,3 356,7 98,0

Подано поливної води, млн.м3 2542,4 1369,1 1077,6 42,4

Вартість валової продукції рослинництва, млн.грн. 1136,3 559,5 522,6 46,0

Продуктивність поливної води, грн./тис.м3 447 409 485 108,5

Витрати на подачу поливної води, тис. грн., всього 50848,0 164292,3 168350,5 331,0

в т.ч. на 1000 м3, грн. 20,0 120,0 156,2 777

На 1 грн. валової продукції рослинництва, грн. 0,04 0,29 0,32 800

Не дивлячись на те, що фактична подача поливної води зменшилась більш ніж вдвічі (42,4%), а також вдвічі знизився обсяг валової продукції рослинництва (46,0%), витрати на подачу 1 тис. м3 зрошувальної води збільшилися за останні роки (1998-2000) в 7,8 разів у порівнянні з 1990 р. А це призвело до суттєвого росту питомої ваги цих витрат в загальній вартості рослинницької продукції на зрошенні ( 32 коп. на 1 грн.). Основна причина – не тільки слабка матеріально-технічна база господарств, низький рівень використання зрошуваних земель і стан сільськогосподарського виробництва, але і диспаритет цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, особливо на пально-мастильні матеріали і енергоресурси.

Аналіз структури посівних площ усіх категорій господарств свідчить про те, що у 1990-1991 роках була найбільш оптимальна їх структура, де кормові культури займали майже 44%. В період реформування сільськогосподарських підприємств спостерігається негативна тенденція у забезпеченні оптимальної структури посівних площ. Кормові культури, питома вага яких за дев'ятирічний період знизилась на 10,9%, займають лише 33,1%. При цьому на фоні помітного росту питомої ваги посівних площ зернових культур, особливо озимої пшениці, невиправдано скорочені посіви важливої кормової культури кукурудзи на зерно. У 1998 – 1999 роках у структурі посівних площ ця культура займала лише 0,5%.У цілому кормова база для тваринництва у порівнянні з 1990 роком за кількістю і якістю знизилася у 4-5 разів, а такої важливої кормової культури як кормові коренеплоди – більш ніж у 10 разів.

Зниження рівня і якості годівлі сільськогосподарських тварин, низькі реалізаційні ціни на продукцію тваринництва не стимулювали забезпечення високої продуктивності сільськогосподарських тварин. За дев'ятирічний період середній надій молока від однієї корови знизився на 1088 кг, у тому числі в колективних сільськогосподарських підприємствах на 1836 кг.

Надій молока від однієї корови у сільськогосподарських підприємствах склав 1634 кг проти 3470 кг у 1990 році. Разом з тим, аналогічний показник у приватних підсобних господарствах населення практично не змінився і середній надій від однієї корови складає 3300 – 3400 кг, що вище від показників колективних сільськогосподарських підприємств більш ніж у два рази.

Значне зменшення поголів'я худоби і птиці та їх продуктивності привело до скорочення валового виробництва усіх продуктів тваринництва, що вкрай негативно відобразилося на кількості їх споживання населенням.

У третьому розділі “Ресурсозберігаюча організація сільськогосподарського виробництва у зоні великих зрошувальних систем” розроблені економічно обґрунтовані і запропоновані найбільш раціональні методи, способи і заходи використання зрошуваних і богарних земель в степовій зоні півдня України.

В умовах високої вартості енергоносіїв, техніки, матеріалів, ремонтних робіт була обгрунтована і запропонована технологія поверхневого способу поливу сільськогосподарських культур.

Проведене техніко-економічне обгрунтування поверхневого поливу показало, що застосування цих способів поливу дає значний економічний ефект у порівнянні з вирощуванням сільськогосподарських культур без зрошення (табл. 3).

Таблиця 3

Техніко-економічне обґрунтування поверхневого поливу в агрофірмі

"Дружба народів" АР Крим (люцерна на зелений корм)

Показники Полив по борознах Полив дощуванням Без зрошення

Площа , га 100 100 100

Врожайність,ц/га 390 450 128

Валовий збір,т 3900 4500 1280

Зрошувальна норма, м3 /га 2800 2000 -

Витрати палива на нарізку щілин, л 1538 - -

Витрати ел. енергії, кВт/год (Д.М. “Дніпро”) - 58300 -

Кількість поливальників, чол. 10 1 -

Ціна 1 т продукції, грн. 24 24 24

Вартість валової продукції, тис.грн. 93,60 108,0 30,72

Вартість 1 м3 води, коп. 9 9 -

Вартість води, тис. грн. 25 18 -

Всього витрат на зрошення , тис.грн. 33,98 38,42 30,72

Вартість валової продукції за мінусом витрат на зрошення, тис.грн. 59,62 69,58 30,72

Додаткові витрати на зрошення добре окупаються продукцією. Показник вартості валової продукції за мінусом витрат на зрошення у два рази вищий, ніж аналогічний показник, який отримали у богарних умовах.

Разом з тим, застосування поверхневих способів поливу слід сприймати як об'єктивну необхідність в реальних умовах функціонування агропромислового комплексу, так як більш раціональний полив дощуванням є ефективніший за виходом продукції у натуральному і грошовому виразі.

Нами удосконалена методика визначення коефіціента економічної ефек-тивності зрошувальної води, а також приведені розрахунки вартості 1 м3 води і поетапної її оплати сільськогосподарськими підприємствами, дотримуючись інтересів товаровиробника і держави. Розроблені моделі науково-обгрунтованих польових і кормових сівозмін для степової зрошуваної зони півдня України, критерієм оцінки яких є наступні показники: енергоємність, валова енергія, чиста енергія сівозміни (ГДж в розрахунку на 1 га), енергетичний коефіцієнт, коефіцієнт енергетичної ефективності ( табл.4).

Таблиця 4

Порівняльна характеристика моделей сівозмін

(в розрахунку на 1 га)

Моделі Показники Польові сівозміни Кормові сівозміни Кормові сівозміни (прифермські)

6-піль-на, варі-ант 1 6-піль-на, варі-ант 2 7-піль-на 5-піль-на 6-піль-на 5-піль-на 6-піль- на

Енергоємність сівозміни,ГДж 54,5 50,2 70,3 65,0 87,8 76,0 80,0

Валова енергія сіво-зміни, ГДж 158,3 142,7 189,0 181,0 238,0 222,8 228,6

Чиста енергія сіво-зміни, ГДж 103,8 92,5 118,7 116,0 150,2 146,8 148,2

Енергетичний коефі-цієнт 2,9 2,8 2,7 2,8 2,7 2,9 2,8

Коефіцієнт енергети-чної ефективності 1,9 1,8 1,7 1,8 1,7 1,9 1,8

В цілому серед польових сівозмін найбільший вихід сукупної валової і чистої енергії з одиниці площі забезпечує семипільна сівозміна, відповідно 189,0 і 118,7 ГДж. Це досягається тим, що на одній і тій же площі вирощується два врожаї на рік (зернові і пожнивні кормові культури).

Разом з цим, найбільший вихід сукупної енергії з одиниці площі, як валової, так і чистої, забезпечують кормові сівозміни, відповідно: 222,8 – 238,0 і 146,8 – 150,2 ГДж, що є результатом більш інтенсивного використання поливних земель. Показники енергетичної оцінки різних моделей свідчать про раціональний підбір зернових і кормових культур в сівозмінах і оптимальне їх розміщення. Це підтверджуєтся рівнем енергетичного коефіцієнту і коефіцієнту енергетичної ефективності, які мали параметри у межах 2,7-2,9 і 1,7-1,9. Отже, під час вирощування зернових і кормових культур у запропонованих сівозмінах одна одиниця енергетичних витрат забезпечує 1,7-1,9 одиниць чистої енергії сільськогосподарської продукції, що є високим показником використання зрошуваних земель. Такі показники являються значним стимулом і мотивацією до впровадження розроблених моделей різних сівозмін реформованими сільськогосподарськими підприємствами з урахуванням їх спеціалізації, можливостей, специфіки роботи і перспектив розвитку.

В роботі також наведені основні принципи оптимізації співвідношення зрошуванного і богарного землеробства, які визначають раціональне використання резервів води для додаткового зрошення на богарних землях за рахунок резервів основного.

Дослідження свідчать про малоефективне використання поливної води. Так, у 1999-2000 рр. резерви зрошувальної води на зрошуваних землях Криму складали 54,9%, у т.ч. держсистемі – 51,6%. Значні витрати води спостерігаються у внутрішньогосподарських зрошувальних мережах і невиправдані витрати – на господарські та інші потреби.

Викликає тривогу той факт, що у 1999-2000 рр. резерви води, які потребують незначних капітальних вкладень і які економічно виправдані значною додатковою сільськогосподарською продукцією, практично не використовувались на полив земель – “супутників”. Якщо у 1990 році показник використання резервів від річної водоподачі складав 17,3%, то у 1999-2000 рр. – лише 0,8%.

У 1999-2000 рр. в Криму земель – “супутників” було лише 3,2 тис.га, або 4,9% від рівня 1990 року ( 65,8 тис.га). При цьому, якщо водоподача на зрошувані землі за дев'ятирічний період зменшилася на 57,4% то на землі – “супутники” – на 97,3% ( табл.5 ).

Таблиця 5

Використання води для поливу земель – “супутників”

(усі категорії господарств)

Показники Роки 1999-2000рр. у %до 1990р.

1990 1995 1999-2000 (середнє)

Водоподача, млн.м3 2542,4 1494,1 1081,9 42,6

у тому числі на землі- “супутники” 230,2 28,0 6,12 2,7

Питома вага водоподачі на землі-“супутники”,% 9,1 1,8 0,6 -

Площа, тис.га: усіх зрошуваних земель 380,0 401,8 401,9 109,9

земель-“супутників” 65,8 13,7 3,2 4,9

Питома вага земель-“супутників”, % 17,3 3,4 0,8 -

Середня зрошувальна норма на землях-“супутниках”, м3/га 3489 2050 1913 54,2

Дані свідчать про те, що колективні сільськогосподарські підприємства в останні 8-9 років неефективно, нераціонально використовували зрошувані і богарні землі, зрошувальну воду та її резерви у зоні Північно-Кримського каналу.

В нових умовах господарювання і приватної власності на землю, питання оптимізації зрошуваного і богарного землеробства, раціонального використання зрошувальної води набувають визначального значення для стабілізації та розвитку сільськогосподарського виробництва.

Для обгрунтування оптимального співвідношення площ основного і додаткового зрошення пропонуємо використовувати нерівність:

, де

ЗПкомб. – сума приведених витрат на зрошувальній системі основного зрошення і додаткового (земель-“супутників”), з урахуванням всіх резервів зрошувальної води, грн.; ЗПосн. – сума приведених витрат на зрошувальній системі основного (регулярного) зрошення, грн.; ВВП комб. і ВВПосн. – відповідно, вартість валової продукції структурного гектара відповідної спеціалізації комбінованого (основного і додаткового) зрошення і основного, грн.

Нерівність свідчить, що додаткове зрошення разом з основним (тобто комбіноване) буде доцільним у тому випадку, коли питомий розмір приведених витрат комбінованої мережі менший або рівний питомому розміру приведених витрат на основне зрошення. З іншої сторони, той варіант співвідношення зрошуваних і богарних площ буде кращий (економічніший), де питомий розмір приведених витрат буде менший.

Важливо було економічно обгрунтувати різні типи водоймищ для зрошення додаткових богарних площ, ефективно використовуючи резерви поливної води. З цією метою проведені розрахунки для визначення розмірів водоймищ найбільш економічних: добового, декадного, місячного, квартального або сезонного регулювання водоподачі. Встановлено – більш економічним (з мінімальною сумою витрат) є варіант місячного регулювання водоподачі на землі-“супутники”.

Таким чином, аналіз даних з 1990 до 2000 року свідчить про необхідність сільськогосподарським підприємствам, створеним на засадах приватної власності, застосовувати найбільш раціональні, економічно виправдані меліоративні режими вирощування сільськогосподарських культур.

З цією метою проведені розрахунки оптимізації співвідношення зрошуваних і богарних земель за формулою:

Fдj , де

Fд – площа додаткового зрошення на 1 га основного, га;

УД Wзаг – загальна сума резервів на зрошувальній системі j – й спеціалізації, м3;

ККД – коефіцієнт корисної дії зрошувальної мережі додаткового зрошення (орієнтовано 0,85-0,93);

Мcn – середня зрошувальна норма на землях додаткового зрошення, м3/га.

Проведені розрахунки свідчать про те, що реально в нових умовах господарювання у зерно-кормових сівозмінах на 1 га основного зрошення потрібно мати 0,68 га додаткового, в овоче-кормових – відповідно 0,9 га, а на рисових системах – до 4 га прилеглих богарних площ за рахунок резервів від основного зрошення.

Застосовуючи розроблену і запропоновану ресурсозберігаючу форму організації використання земельних і водних ресурсів, підприємства різних форм господарювання за підтримки держави мають можливість збільшити врожайність і обсяг виробництва усіх сільськогосподарських культур, покращити економічні показники агропромислового комплексу і поліпшити екологічний стан навколишнього середовища.

ВИСНОВКИ

1. Степова зона Автономної Республіки Крим характеризується значним біокліматичним потенціалом, родючими грунтами і, водночас, несприятливим водним режимом для вирощування сільськогосподарських культур. Освоєння Північно-Кримського каналу та його оптимальний рівень експлуатації відкрили великі потенційні можливості розвитку агропромислового комплексу Криму. Разом з тим, за останні дев'ять років в АПК Криму відбулася глибока деформація сільськогосподарського виробництва. Середньорічне виробництво валової продукції в усіх категоріях господарств скоротилось на 63,5%.

2. Порушення комплексного, системного підходу в управлінні меліорацією в останні роки супроводжувалось значним зниженням рівня використання поливних земель і продуктивності зрошувальної води. Якщо у 1990 році на зрошення сільськогосподарських культур було використано 2542,4 млн.м3 води, то у середньому за 1999-2000 рр. – лише 1081,9 млн.м3. Одночасно мали місце погіршення матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств і водогосподарських організацій, дефіцит і висока вартість енергоносіїв, машин, устаткування, добрив і хімічних засобів захисту рослин, пасивність в освоєнні і впровадженні енерго- і ресурсозберігаючих технологій. Як результат, врожайність практично усіх сільськогосподарських культур знизилася за дев'ять років у 2-5 разів.

3. Проведений аналіз і розрахунки по удосконаленню методики визначення оптимального водокористування, включаючи тарифи на водоподачу і вартість води, переконливо свідчать про необхідність більш широкого застосування поверхневих способів поливу, що забезпечує значний економічний ефект у порівнянні з вирощуванням сільськогосподарських культур без зрошення (на 100 га прибавка валової продукції у грошовому виразі сягає 28,90 тис.грн). В умовах дефіциту енергоресурсів і їх високої вартості у підприємствах достатню економічну ефективність забезпечують всі три запропоновані різновидності поверхневого способу поливу.

4. В 1999-2000 рр. резерви зрошувальної води від загальної водоподачи в АР Крим складали 54,9% проти 41,8% в 1990 р. Це обумовлено і вкрай значним скороченням об'ємів додаткового зрошення. Площа земель-"супутників" з 65,8 тис. га зменшилась до 3,2 тис. га або більш ніж у 20 разів. При цьому водоподача на зрошувані землі за дев'ятирічний період зменшилась на 57,4 %, а на землі-“супутники” – на 97,3 %.

5. Енергозбереження в нинішніх умовах є важливим фактором ефективності функціонування підприємств. Розроблені моделі науково обгрунтованих польових і кормових сівозмін для степової зрошуваної зони півдня України, критерієм оцінки яких є енергетичні показники, за нашими дослідженнями забезпечують найбільший вихід сукупної валової і чистої енергії з одиниці площі в семипільній сівозміні за рахунок вирощування на одній і тій же площі двох врожаїв на рік – зернових і пожнивних кормових.

6. Дослідження і розрахунки свідчать про необхідність оптимізації співвідношення зрошуваного і богарного землеробства, що обумовлено прагненням раціонального використання усіх наявних ресурсів у зрошуваному комплексі: земельних, водних, трудових, матеріальних, енергетичних та ін. Ця позиція закріплюється не тільки короткостроковим економічним ефектом, отриманням значної додаткової сільськогосподарської продукції, але й поліпшенням екологічного стану степової зони Криму. Розробки свідчать, що на зрошуваних масивах з зерно-кормовими сівозмінами на кожний гектар основного (регулярного) зрошення необхідно мати 0,68 га богарних площ додаткового зрошення і, в залежності від наявних резервів зрошувальної води, – 0,9 га в овоче-кормовій сівозміні. На рисових зрошувальних системах на кожний гектар основного зрошення доцільно мати до 4 га прилеглих богарних площ за рахунок резервів води від основного зрошення.

7. З метою комплексного ресурсозбереження для великих зрошувальних систем Криму розроблені рекомендації з техніко-економічного обгрунтування додаткової зрошувальної мережі до основної. Враховуючи значний досвід застосування її в ряді сільськогосподарських підприємств, проведена оптимізація різних варіантів влаштування її складових.

8. Основні положення наших розробок пройшли перевірку у виробничих умовах агрофірми "Дружба народів" Червоногвардійського району та сільськогосподарських підприємствах Червоноперекопського району АР Крим і забезпечили додаткове одержання продукції на суму від 131 до 289 грн. з кожного поливного гектару.

Список публікацій за темою дисертації

1.Благодатний В.І., Миронов В.В. Наукові та теоретичні основи ресурсозберігання на зрошуваних землях півдня України // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 1998. – Вип. 8. – С.141-143 (особистий внесок здобувача: опрацьовані та систематизовані матеріали оптимізації співвідношення зрошуваних і богарних земель з врахуванням використання різних сівозмін).

2.Благодатний В.І., Миронов В.В. Ефективне використання зрошуваних та богарних земель в агрофірмі “Дружба народів” Республіки Крим // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 1999. – Вип. 11. – ч. 2. – С.13-17 (особистий внесок здобувача: зібрані і проаналізовані дані поливу прилеглих до основних систем зрошення земель-“супутників”, виробничі і економічні показники агрофірми “Дружба народів”).

3.Миронов В.В. Організаційно-економічні особливості аграрного виробництва Автономної Республіки Крим // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 1999. – Вип. 12. – С.169-172.

4.Благодатний В.І., Миронов В.В. Про ресурсозбереження на зрошуваних землях Криму // Економіка АПК. – К:, 2000. - №2. – С.62-65 (особистий внесок здобувача: узагальнені результати роботи сільськогосподарських підприємств і водогосподарських організацій за ряд років – врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність зрошувальної води).

5.Миронов В.В. Зрошуване землеробство - основа забезпечення розвитку тваринництва // Вісник аграрних наук Причорномор'я. – Миколаїв, 2000. - Вип. 2(9) – С. 95-100.

6.Миронов В.В. Меліоративний комплекс Криму – основа стабілізації та розвитку сільськогосподарського виробництва. // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2000. – Вип. 13. – С.148-153.

7.Благодатный В.И., Миронов В.В. Ресурсосберегающее направление при использовании орошаемых земель в современных условиях // Экономика и управление. – Симферополь, 2000. - №4. – С.10-11 ( особистий внесок здобувача: проведений аналіз способів поливу сільськогосподарських культур Криму в розрізі районів, дано техніко-економічне обгрунтування поверхневого способу поливу).

8.Миронов В.В. Фінансове забезпечення водогосподарського комплексу Криму – важлива умова розвитку реформованого сільськогосподарського вироб-

ництва // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2000. – Вип. 14. – С.110-115.

9.Миронов В.В. Використання системних моделей для планування оптимальних сівозмін // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2000. – Вип. 16. – С. 129-133.

10.Миронов В.В. Удосконалення методики визначення оптимального водокористування у зрошуваному землеробстві// Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2001. – Вип. 17. – С. 131-135.

11.Миронов В.В. Экономико-экологические аспекты оптимизации сочетания орошаемых и богарных площадей // Вісник аграрної науки Причорномор,я. – Миколаїв, 2001. – спец. вип. 3 (12). – Том 1. – С. 432-436.

Анотація

Миронов В.В. Економіко-організаційні основи оптимізації зрошуваного і богарного землеробства Автономної Республіки Крим. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Миколаївська державна аграрна академія, Миколаїв, 2002.

Узагальнені наукові основи меліорації земель і її ефективність, особливості економічної оцінки меліоративних заходів, організаційно-економічні особливості реформування агропромислового комплексу в умовах великих зрошувальних систем.

Розкриті основні причини різкого скорочення виробництва сільськогосподарської продукції в період реформування АПК (1990-2000 рр.), низькоефективного використання земельних і водних ресурсів, матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств і всього водогосподарського комплексу, запропоновані шляхи і резерви по вирішенню проблем.

Удосконалена методика визначення тарифів за водопостачання і розрахунків вартості води з урахуванням інтересів державних організацій і приватного товаровиробника. Науково-обгрунтована необхідність широкого використання поверхневих способів поливу, що дає значний економічний ефект.

Опрацьовані моделі науково-обгрунтованих польових і кормових сівозмін для степової зони півдня України. Запропоновані основні шляхи оптимізації співвідношення зрошуваних і богарних земель, що обумовлено раціональним використанням усіх наявних ресурсів, особливо резервів поливної води для земель-“супутників”. Проведено техніко-економічне обгрунтування зрошувальних мереж і різних типів водоймищ.

Ключові слова: зрошення, економічна і енергетична ефек-тивність, технологія, моделі, сівозміни, реформування, продуктивність, оптимізація, водогосподарчий комплекс, зрошувальна вода.

Аннотация

Миронов В.В. Экономико-организационные основы оптимизации орошаемого и богарного земледелия Автономной Республики Крым. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК. – Николаевская государственная аграрная академия, Николаев, 2002.

В работе обобщены научные основы мелиорации земель и ее эффективность, особенности экономической оценки мелиоративных мероприятий, организационно-экономические особенности реформирования агропромышленного комплекса в условиях крупных оросительных систем.

Проанализированы экономические и производственные показатели ис-пользования орошаемых и богарных земель Крыма в период реформирования АПК, включая окупаемость капитальных вложений и основных фондов ороси-тельного комплекса Северо-Крымского канала, продуктивность использования поливной воды и эффективность выращивания сельскохозяйственных культур, влияние орошаемого земледелия на развитие животноводства. Выявлены причи-

ны резкого спада производства сельскохозяйственной продукции и предложены способы и резервы их решения.

Исследования свидетельствуют: нарушение оптимального соотношения мелиоративного строительства, эксплуатации и