МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Технологічний університет Поділля (м. Хмельницький)

Проскурович Оксана Василівна

УДК 331.1:330.4

МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСПОСТЕРЕЖЕНЬ

У НОРМУВАННІ ПРАЦІ

(НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ)

Спеціальність 08.03.02 – економіко-математичне моделювання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Хмельницький – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Технологічному університеті Поділля Міністерства освіти і

науки України (м. Хмельницький)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Ігумнов Борис Миколайович ,

Технологічний університет Поділля, завідувач

кафедри економіки машинобудування

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Вітлінський Вальдемар Володимирович,

Київський національний економічний університет,

професор кафедри економіко-математичних методів;

кандидат економічних наук, доцент

Мазарчук Андрій Юрійович,

Технологічний університет Поділля, доцент

кафедри автоматизованих систем та моделювання в економіці

Провідна установа: Одеський національний політехнічний університет

Міністерства освіти і науки України, кафедра

економіки підприємства, кафедра економічної

кібернетики (м. Одеса)

Захист відбудеться 27 червня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради

К 70.052.01 в Технологічному університеті Поділля за адресою: 29016, м. Хмельницький,

вул. Інститутська, 11, 3-й корпус, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Технологічного університету Поділля,

29016, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 110.

Автореферат розісланий 24 травня 2002 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Скринник Н.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема організації нормування праці для підприємств, особливо, із багатономенклатурним виробництвом, залишається невирішеною через високу трудомісткість різних видів нормувальних робіт. Ці обсяги обчислюються десятками й сотнями тисяч операцій. На нормування кожної з них витрачається значна кількість робочого часу. В індивідуальному та малосерійному виробництвах зазначена проблема часто не може бути вирішеною і за умов функціонування автоматизованих систем (АС). Особливо трудомісткими є процеси розробки нормативів з праці для будь-яких підприємств та прив’язки галузевих і міжгалузевих нормативів до умов конкретного робочого місця. Крім цього, актуальною у всьому світі залишається проблема організації нормування розумової праці, особливо складно-розумової та творчої. Об’єкти досліджень у даному випадку неможливо вивчати за допомогою технічних засобів та виробничої кінозйомки через відсутність “видимих” структур трудових процесів.

У силу вищевикладеного особливої актуальності набуває проблема організації нормування на основі самоспостережень. Цей підхід використовувався 30-40 років тому назад, проте за умов централізованої економіки вважався одним із найбільш суб’єктивних. За умов ринкової економіки та розвитку реінжинірингу докорінним чином змінюються можливості проведення самоспостережень. Не стало причин, які спонукали б персонал підприємства, у тому числі і перших керівників, приховувати свої резерви економії праці. Саме ця обставина дозволяє планувати та організовувати самоспостереження, залучаючи при цьому всіх працівників підприємства.

Самоспостереження розглядається як основний процес самонавчання й збільшення рівнів приватних і загальних для підприємства знань. Найважливішою складовою раціональної організації виступає система математичних методів та моделей для зменшення трудомісткості та скорочення циклів проведення самоспостережень, а також для вирішення задач нормування складно-розумової праці з великою кількістю посадових обов’язків, та різноманітних виробничих функцій. Тому об’єднання зусиль персоналу для отримання потрібної інформації у поєднанні з математичними методами та моделями процесів праці, планування числа спостережень та сучасних способів обґрунтування отриманих даних дозволяє в десятки разів зменшити тривалість циклів та трудомісткість нормувальних робіт, охопити нормуванням увесь персонал підприємства та суттєво покращити якість норм та нормативів.

З урахуванням вище викладеного тема дисертаційного дослідження є актуальною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики науково-дослідних робіт Технологічного університету Поділля (м. Хмельницький): в межах теми “Кібернетика праці” (затверджена на засіданні науково-технічної ради університету, протокол №3 від 17 червня 1996 року).

Мета й задачі дослідження. Основна мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні економіко-математичних моделей для забезпечення усього циклу організації робіт із створення системи нормування праці силами персоналу підприємства на основі самоспостережень. Передбачається, що збір необхідної інформації стає обов’язковою, проте періодичною та матеріально стимулюючою виробничою функцією, а отримані дані самоспостережень повинні стати основою формування бази знань, які мають науково-практичний характер для підприємств.

Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлені та вирішені такі завдання:

1. Проаналізувати, узагальнити та дослідити сучасні тенденції розвитку нормування праці на підприємствах машинобудування.

2. Визначити роль та сформулювати особливості організації самоспостережень із використанням різноманітних економіко-математичних методів не тільки для розв’язання раніше не вирішуваних задач, але і різко скоротити тривалість виробничих циклів щодо створення нормативної бази.

3. Створити класифікатор об’єктів нормування за характером невизначеностей виникаючих задач та, на цій основі, обґрунтувати комплекс економіко-математичних і описових моделей, які дозволяють вивчати процеси, що відбуваються у виробництві.

4. На основі використання даних самоспостережень розробити методику визначення допусків на відхилення від середніх значень норм та нормативів з праці для підготовки виробництва, а також їх фактичних величин у процесі реального виробництва для оцінки стабільності планування та зменшення невиправданих обсягів робіт у нормуванні.

5. Обґрунтувати методику та підібрати математичний апарат розробки та прив’язки до конкретних умов виробництва диференційованих нормативів часу (на рівні рухів включно) як найбільш трудомістких процесів, створивши при цьому силами цехів, служб і відділів реальні передумови для їх вирішення.

6. Розробити методику щодо нормування розумових процесів праці на базі самоспостережень за допомогою стохастичних математичних моделей.

7. Обґрунтувати вибір методів та моделей, які дозволяють планувати мінімальну кількість самоспостережень для індивідуальних виконавців, а також математичний апарат перевірки статистичних даних на однорідність для перевірки гіпотез щодо об’єднання цих даних у загальну вибірку.

Для вирішення поставлених завдань використовувались методи економічного аналізу, теорія стохастичних процесів, структурні описи процесів праці за системами МТМ та БСМ, методи обґрунтування даних за стійкими характеристиками й дослідження об’єктів на однорідність. Для метою аналізу особливостей процесів праці використовувалась міжгалузева база нормативів, яка складається з 300 описів процесів праці.

Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження виступають процеси праці робітників і спеціалістів та створення нормативної бази з використанням підсистеми самоспостережень. Предметом дослідження є комплекс економіко-математичних та описових моделей для організації самоспостережень та використання отриманих даних у нормуванні праці.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є розробки вітчизняних та іноземних фахівців у галузі економіки й нормування праці, економічної кібернетики та прикладної математики.

Наукова новизна результатів дослідження. Основні результати досліджень, які виносяться на захист і мають, на думку автора, новизну, такі:

1. Вперше в нормуванні праці самоспостереження виділено у відносно самостійний напрямок досліджень для реального покращення організації нормування праці та адекватності нормативної бази ринковим умовам господарювання шляхом залучення усіх категорій працівників для підвищення якості управління підприємством.

2. Обґрунтовано механізм проведення працівниками самоспостережень на базі оцінок фактичної продуктивності та тенденцій її коливання, що сприятиме зростанню якості норм. Досліджено можливості організації механізму зворотного зв’язку на основі даних про щоденний виробіток для всіх працівниками.

3. Встановлено, що запропоновані аналітичні залежності розрахунків допусків на відхилення від середніх значень норм праці при підготовці виробництва та фактичні відхилення для індивідуальних виконавців зменшують тривалість циклів при розробці нормативів у декілька разів через необґрунтовано завищену точність на підприємствах та створюють можливості організації бази виробничих знань за методами праці з оцінками індивідуальних можливостей персоналу за продуктивністю та стабільністю результатів.

4. Обґрунтовано моделюючий алгоритм визначення норм при циклічно повторюваних процесах праці у комбінації з описовими моделями та системою алгебраїчних рівнянь, що дозволяє значно зменшити тривалість циклів зі створення нормативної бази силами персоналу підприємства.

5. Доведено, що використання стохастичних моделей марківських процесів із дискретним та неперервним часом дозволяють отримувати структури процесів складно-розумової праці, у тому числі для багатьох виробничих функцій, які доручені одному виконавцю, та визначати їх тривалість, питому вагу кожної функції та інші характеристики.

6. Аргументована доцільність комбінації математичних моделей обґрунтування даних за стійкими характеристиками та запропоновано дві принципових схеми щодо створення моделей з обробки статистичних даних:

§

§

Практичне значення досліджень визначається появою нових методик та інструментарію нормування процесів праці; можливостями скорочення трудомісткості робіт та циклів створення систем із нормування в десятки разів; розширення можливостей підвищення індивідуальних рівнів персоналу; відносною незалежністю підприємств від міжгалузевих, галузевих і комерційних організацій, які займаються створенням нормативів праці. Запропоновані механізми організації самоспостережень є реальним шляхом підвищення якості норм та охоплення нормуванням всіх категорій працівників.

Апробація і впровадження результатів досліджень проводилась на підприємствах машинобудування та приладобудування. Викладені в дисертації розробки пройшли практичне випробування та впроваджені на підприємствах ВАТ “Катіон”, ВАТ “Темп”, ВО “Новатор” (м. Хмельницький).

Результати досліджень використовуються у навчальному процесі у Технологічному університеті Поділля (м. Хмельницький) у дисциплінах “Стохастичні основи нормування праці” і “Кібернетичні основи побудови економічних систем”, які читаються на кафедрі економіки машинобудування.

Основні положення й результати дослідження доповідались на трьох міжнародних конференціях та семінарах із проблем економіки, праці і математичного моделювання.

Публікації результатів дослідження. За темою дисертації опубліковано 7 статей, 6 із них – у фахових виданнях та одна монографія. Загальний обсяг публікацій – 14,7 д.а., з яких автору належать – 7,9 д.а..

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота містить 178 сторінок основного тексту, 31 рисунок, 18 таблиць. Список літератури складається з 120 назв на 9 сторінках, додатки розміщені на 62 сторінках.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, наукову новизну і практичне значення результатів.

У першому розділі “Аналіз стану нормування праці, узагальнення та основні положення запропонованої концепції” визначено об’єктивні умови розвитку нормування праці при централізованому фінансуванні даної науки та за умов розвитку ринкових відносин. Незважаючи на безперечні успіхи у розвитку теорії та практики нормування праці для забезпечення промисловості міжгалузевими та іншими видами нормативів, централізована система управління страждала суттєвим недоліком: керівники підприємств не були зацікавлені у якнайшвидшій та повній реалізації всіх резервів економії праці. За ринкових умовах господарювання ситуація кардинально змінилася, проте в Україні відбувся різкий спад науково-дослідних робіт у галузі нормування. Крім зазначених складностей останнього десятиріччя, залишились і старі, невирішені проблеми. До них слід віднести високу трудомісткість робіт при створенні систем нормування в основному, обслуговуючому виробництвах і, особливо, в управлінні. В Україні орієнтовно діє понад 500 млн. норм; тому нормативне господарство з праці обраховується, імовірно, декількома мільярдами нормативів. На вирішення проблеми відносно прив’язки норм до конкретних умов виробництва необхідно витрачати 1,5-10,0 год. на одну норму, а їх кількість для різних підприємств значно відрізняється. Наприклад, колишній ВО “ГАЗ” з 117 тис. працівників переглядав близько 30 тис. норм у рік, а у ВАТ “Катіон”, у комплексі нестандартного обладнання (індивідуальний тип виробництва), при загальній чисельності персоналу 260 осіб виконували аналогічний обсяг робіт. Тому проблема створення якісної системи нормування праці стояла завжди; у цей час вона посилюється більш високими вимогами до якості планування та управління.

Аналіз стану проблеми та математичного забезпечення для її вирішення показав, що традиційна концепція нормування праці повинна бути суттєво змінена: крім норм живої праці повинна функціонувати система норм уречевленої праці; змінюються принципи поділу та кооперування праці, оскільки виправданим стало завантаження працівників різноманітними виробничими функціями; окремі робочі місця виступають найважливішими елементами системи управління підприємством, а зв’язки між ними за рахунок руху об’єктів виробництва у часі та в просторі визначають структуру системи управління в динаміці. Тому системи нормування праці повинні створюватись швидше і ставати більш якісними за умов ринкової економіки та реінжинірингу. Проблему неможливо вирішити, орієнтуючись при цьому тільки на ринок продажу (пропозиції) закордонних систем нормування праці, вартість яких складає близько 1,5 млн. дол. для одного суб’єкта підприємництва. Крім того, ці системи потребують прив’язки до конкретних умов підприємства і не вирішують проблему нормування розумової праці.

У сучасних умовах господарювання існує декілька основних джерел для організації докорінних перетворень у цій галузі знань: колишній доробок норм та нормативів; досвід створення автоматизованих систем у галузі нормування праці; можливість залучення всіх працівників до вирішення завдань нормування з доступною для них складністю; найширше використання методів прикладної математики для моделювання процесів праці; нові методи одержання (збору), обробки даних та планування кількості спостережень для зменшення трудомісткості самоспостережень.

Результати досліджень розділу 1 дозволили сформулювати основні положення та напрямки досліджень (рис. 1).

У другому розділі “Економіко-математичні моделі та методи для організації самоспостережень” послідовно розглядались основні типи задач нормування в міру збільшення складності їх описання і моделювання.

Відповідно до запропонованої концепції організації нормування праці самоспостереження – це цілісна, але своєрідна система, у якій персонал є основним джерелом одержання необхідної інформації. Тому приймаючи як основний елемент системи “робоче місце” і поєднуючи в процесах самоспостережень ці елементи, можна одержати велику кількість підсистем, що мають інваріантний характер.

Для організації самоспостережень виділяється три рівні: індивідуальний, локальний та системний. Проте останні два рівні отримують інформацію за рахунок об’єднання даних на першому, тому організація самоспостереження на цих рівнях має певні особливості. На першому, індивідуальному рівні об’єктами самоспостережень є процеси живої та уречевленої праці з потрібними динамічними характеристиками.

Після процесу підготовки виробництва на вході робочого місця діє вектор, який відображає кількість продукції, що передається на певне робоче місце в одиницю часу.

Відповідно до концептуального положення про необхідність враховувати на входах і виходах системи допуски на відхилення, на рис. 2 вхід позначений як

(1)

де - планова норма управління, що є “виходом” з попереднього робочого місця;

- середні значення складових вектора ;

- вектор планових відхилень від середніх величин.

Аналогічно вихід із системи “робоче місце” позначений

(2)

На рис. 2 пунктирною лінією виділені фактичні значення і , що характеризують неоднозначність розвитку фактичних процесів від планових:

, (3)

(4)

На підставі було отримано 18 типових співвідношень для норм тривалості , коефіцієнта стійкості (К ст) з середніми значеннями норм (Тдср) і допусками на відхилення (табл. 1) та отримані аналітичні вирази їх взаємозв’язку:

(5)

На основі (5) витрати часу на кожну окрему операцію можна представити як частку середніх значень допусків для різних типів виробництва й процесів праці з різними рівнями невизначеності: масове виробництво – (37) малосерійне – до 0,5 в обслуговуючому – (46) і т. ін. Дані табл. 1 були трансформовані для вивчення величин похибок норм тривалості при наявності взаємозв’язків між робочими місцями відносно до процесів визначення норм праці для ізольованих робочих місць (фрагмент табл. 1).

Таблиця 1

Випадки й умови відповідності планових і фактичних значень показників

Співвідношення середніх значень норм | Відношення значень планового та фактичного коефіцієнта стійкості () | Додаткові логічні

умови

Дані табл. 1 використовуються для наступних цілей: визначення кількості параметрів для проведення самоспостережень; створення механізмів зворотного зв’язку в автоматизованій системі розпізнавання кожного з випадків; класифікації працівників за продуктивністю й стабільністю одержуваних результатів.

На ефективність процесу виробництва впливає зміна продуктивності праці на суміжних робочих місцях, яка відіграє роль компенсаторів простоїв та забезпечує безперервність випуску продукції. Для дослідження зазначеного процесу робоче місце слід розглядати як систему, що змінює свої стани. На рис. 3 зображена схема 3-х суміжних робочих місць, яка адекватна входу та виходу на рис. 2. Зважаючи на те, що на вході та виході діє вектор то за законом Ешбі різноманітність системи складає: , що суттєво змінює традиційне

уявлення про простоту та практику нормування праці.

Рис. 3. Схема дільниці з 3-х суміжних робочих місць, що взаємопов’язані

загальним об’єктом виробництва

Проведені підрахунки показують, що відмінності у нормах з урахуванням зв’язків між робочими місцями і для ізольованих робочих місць можуть відрізнятися до 70%. Тому при вирішенні задач календарного планування, яке здійснює виробничий відділ, індивідуальні планові норми можуть та повинні змінюватися у межах допусків. Ці норми після затвердження планів потрібно застосовувати при оплаті праці з наступним коригуванням відповідно до фактичних результатів. Важливим є також висновок: похибки розрахунків, які призводять до збільшення допусків на відхилення, тотожні певній величині теоретичної різноманітності системи, тому можна стверджувати, що запровадження допусків на відхилення стає засобом зменшення різноманітності. Крім цього, помилки оперування середнім значенням порівняно з трійкою чисел досягають 40%.

У цьому ж розділі проведено дослідження з вивчення фонду робочого часу у імовірнісному розумінні. Для цього необхідно робочі місця представити як систему, яка може знаходитись у різних станах. При цьому ці стани відповідають традиційній структурі норм часу.

На підставі графа на рис. 4 побудована матриця ймовірностей переходу зі стану у стан:

Р= . (6)

Особливість подібних процесів полягає у тому, що усі стани системи (елементів) обов’язково проходять через стан “робота” (S0 ).

Аналогічні дослідження, проведені і для різних типів процесів праці з метою підбору математичного апарату, який мінімізує трудомісткість робіт з самоспостережень. Наприклад, для циклічно повторюваних елементів процесів праці найпростішим виявився метод застосування системи алгебраїчних рівнянь. Для чотирьох елементів на базі опису процесів праці зазначена система має вигляд:

де А, В, С, D – сумарна тривалість елементів процесів праці, що фіксується спостерігачем для станів S1, S2...Sп.

Позначимо:

Тоді одержимо

У цьому випадку техніка проведення самоспостережень істотно спрощується: проводиться серія спостережень із фіксацією величини А, потім В і так далі, далі здійснюється обробка результатів самоспостережень. Допуски на відхилення визначаються за коливаннями фактичного виробітку.

Незважаючи на простоту, цей метод дозволяє отримувати нормативну базу різноманітного ступеня узагальнення у десятки і сотні разів швидше, ніж традиційними шляхами.

Усі інші типи процесів праці описуються двома групами моделей за схемами марківських процесів (із дискретним та неперервним часом). Вони дозволяють не тільки отримувати необхідні дані для нормування праці в обслуговуванні та управлінні, але і здійснювати накопичення змістовної сторони процесів розумової праці за певною кількістю та різноманітністю виробничих функцій.

У цьому ж розділі сформульована система моделей для відбраковування дефектних замірів і статистичної обробки даних. В основі вибору моделей покладена стійкість результатів відносно величин допусків на відхилення в умовах мінімальних обсягів вибірок. Були розглянуті можливості застосування робастних оцінок за Пуанкаре, Вінзором, Хубером, Тітьєном і Муром, біквадратного зважування, “складаного ножа”, ентропійного методу, бутстреп - методу та зроблені висновки про місце, значення та межі їх застосування для організації самоспостережень.

У третьому розділі “Нормативна база для організації самоспостережень та методи рішення задач нормування” проведено структурно-кількісні дослідження для організації системи узагальнених нормативів часу на базі мікроелементів БСМ-1 та МТМ; вивчено втрати точності розрахунків при об’єднанні рухів у комплекси у статиці та в динаміці; розроблено методику об’єднання статистичних даних, які надходять з різних робочих місць; використано методику нормування трудових процесів в обслуговуючому виробництві та у складно-розумовій праці.

Структурно-кількісні дослідження на основі БСМ-1 і МТМ проводились за допомогою описових моделей процесів праці, тобто описання останніх на змістовному рівні так, як це представлено у фрагменті табл. 2.

Таблиця 2

Опис рухів з урахуванням перекриття

Ліва рука | Рух | Час | Рух | Права рука

Закріпити

1. Встановити ключ | 1,84

2. Перемістити ключ на 90?М

1,6Dп

В | М

1,6Dп

В

3. Перехватити | G2 | 0,66 | R500B | 1. Протягнути руку

4. Перехватити | G2 | 0,20 | 2. Узяти

Такі моделі служать підставою для планування самоспостережень за допомогою систем алгебраїчних рівнянь, а після обробки даних можливе отримання емпіричних залежностей підрахунку витрат часу на комплекси рухів. Як приклад, приведено рівняння для транспортування заготовок:

(7)

де m – кількість деталей, яка подається у пристрій станка;

m1 –кількість деталей, які можна перенести за один раз;

Кдин, Кст. – відповідно динамічний та статичний коефіцієнти, які залежать від маси заготовки;

= | 1, встановлюється на верстаті більше однієї деталі,

0, встановлюється одна деталь.

Повна структура нормативів часу, отримана для верстатних робіт у малосерійному виробництві, налічує близько 50 рівнянь і наводиться у додатках до дисертаційного дослідження.

Методика об’єднання статистичних даних базується на дослідженні об’єктів на однорідність шляхом оцінки цінності інформації та ізотонічних перетворень на основі багатомірного статистичного аналізу. Запропонована методика дозволила обґрунтувати можливості організації паралельних у часі процесів самоспостережень із залученням мінімально можливої кількості працівників для вирішення однієї задачі.

Методика створення нормативів часу із використанням апарату марківських процесів проілюстрована на прикладі складальних робіт, функцій обслуговування та управління. Для відображення особливостей застосування марківських ланцюгів розроблені вихідні форми для проведення самоспостережень. У табл. 3 представлено лист реєстрації руху оснащення в інструментально-роздавальній коморі цеху або підприємства, який відображає умови отримання інформації для оперування стохастичними матрицями Р(r), на основі яких можна підрахувати імовірності станів системи Р(1) - для 1-го дня руху оснащення,... Р(r) – для r-го дня.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає в обґрунтуванні структури економіко-математичних та описових методів для організації самоспостережень у нормуванні праці.

З розвитком ринкових відносин і впровадженням реінжинірингу, з одного боку, відпала потреба у приховуванні резервів економії праці, з другого боку, ускладнюються процеси праці за рахунок передачі персоналу більшої частини функцій управління. Тому організація самоспостережень дозволяє створювати нормативну базу власними силами підприємств із значним покращенням при цьому якості норм та нормативів, із зменшенням тривалості циклів та трудомісткості нормувальних робіт. Крім цього, тенденції збільшення питомої ваги розумової, складно-розумової і творчої праці змушують визнати самоспостереження як новий засіб покращення знань у системах нормування й управління підприємством.

Відповідно до цілей та задач дисертаційного дослідження отримано такі результати:

1. Теорія та практика нормування праці раніше не включала в себе самоспостереження у вигляді окремого, концептуально оформленого та обґрунтованого напрямку досліджень у цій галузі знань. Організація самоспостережень, як об’єктивно необхідний різновид діяльності, в ринкових умовах поширюється на підприємствах у вигляді рекомендованої, проте періодичної, виробничої функції для всього персоналу при самому широкому використанні економіко-математичних моделей та обчислювальної техніки.

2. Проблема стабілізації процесів праці за витратами запланованого часу для індивідуальної оцінки окремих здібностей виконавців робіт не може бути вирішена без самоспостережень.

3. Відхилення у планових та фактичних нормах, а також відхилення між цими показниками створюють значні різноманітності системи, зменшення яких неможливе без організації самоспостережень та механізму зворотного зв’язку (вихідна, теоретична різноманітність зменшується у сотні раз).

4. Для організації самоспостережень необхідним є комплекс економіко-математичних методів та моделей, що складається з:

§

§

§

5. Винятково важливе значення для планування й обґрунтування даних самоспостережень при малих обсягах вибірки, а відповідно і зниження їх трудомісткості мають бутстреп - процедури і ентропійний метод, які не вимагають апріорних припущень про знання законів розподілу випадкових величин.

6. При виборі методів обґрунтування статистичних даних самоспостережень були розглянуті робастні оцінки, які забезпечують стійкі результати за середніми характеристиками у порівнянні із середньоарифметичними значеннями при кількості спостережень п 10. Доведено, що область застосування кожного з методів не обмежується будь-якими конкретними видами робіт, має універсальне призначення, а комбінування методів дозволяє вирішувати задачі різної складності, аж до творчої праці.

7. Здійснення класифікації об’єктів спостережень за допомогою таксономічних методів має суттєвий науково-практичний зміст для проведення паралельних у часі процесів самоспостережень, що дозволяє скоротити виробничі цикли проведення самоспостережень у декілька разів при можливому збільшені трудомісткості таких робіт.

8. Встановлено, що відмінності при описі процесів праці в статиці (найбільш простий спосіб) та в динаміці (більш складний) стосовно точності визначення витрат часу на рівні комплексу рухів не є суттєвими і значно відрізняються від точності у нормативах, яка закладена розробниками системам МТМ і БСМ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У ПРОВІДНИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ:

1. Ігумнов Б.М., Проскурович О.В. Моделі для організації самоспостережень у нормуванні праці. – М.: Евріка, 2001. –236 с. (особисто автором дисертації –5,5 д.а.)

2. Ігумнов Б.М, Проскурович О.В. Моделювання обсягів робіт в обслуговуючому виробництві на основі самоспостережень // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – Економіко–математичне моделювання. - 2000. - №1(7). – С. 32-41. (Особистий внесок автора: обґрунтування моделей та прикладів розрахунків)

3. Проскурович О.В. Концепція організації нормування праці в умовах реінжинірингу // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2000. - №5. – С. 176-182.

4. Проскурович О.В. Організація самоспостереження на підприємствах // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2001. - №1. – С. 45-50.

5. Проскурович О.В. Математичне забезпечення системи збору та обробки даних на підставі самоспостережень // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2001. - №4. – С. 79-83.

6. Проскурович О.В. Вибір методів обробки статистичних даних самоспостережень // Економіка: проблеми теорії та практики – 2002. - №122. - С. 30-39.

7. Проскурович О.В. Багаторівнева система балансу витрат та результатів праці на підставі самоспостережень // Економіка: проблеми теорії та практики – 2002. - №123. - С. 179-191.

АНОТАЦІЯ

Проскурович О.В. Методи та моделі для організації самоспостережень у нормуванні праці (на прикладі підприємств машинобудування). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – Економіко-математичне моделювання. Технологічний університет Поділля, м. Хмельницький, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню проблем застосування методів та моделей для організації самоспостережень у нормуванні праці для підприємств машинобудування.

У роботі досліджена організація самоспостережень на базі економіко-математичних і описових моделей у таких напрямках: дослідження за стабільністю процесів праці; реалізація принципу зовнішнього доповнення через механізм синтезу самоспостережень; обґрунтування логіки розвитку процесів праці за допомогою відхилень; формулювання припущень та спрощень; вивчення характеру та особливостей задач самоспостережень; дослідження моделей планування, проведення та обробки даних самоспостережень.

На базі проведених досліджень були розроблені методики організації самоспостережень за допомогою марківських процесів для складно-розумової праці в управлінні та обслуговуючому виробництві.

Доведено, що за допомогою системи алгебраїчних рівнянь та описових моделей при циклічно повторюваних процесах ручної й машинно-ручної праці можна створювати нормативну базу значно швидше, ніж традиційними методами.

Вперше в нормуванні праці виділена та сформульована задача оцінки різноманітності за законом Ешбі для декількох суміжних робочих місць і на цій основі зроблено два важливих висновки:

§

§

Дослідження за допомогою моделей перевірки даних спостережень на однорідність дозволили запропонувати методику планування спостережень як в процесі рішення однієї і тієї ж задачі, так і різних задач.

Ключові слова: допуски на відхилення, математичні моделі процесів праці, методи праці, самоспостереження, система проведення спостережень.

АННОТАЦИЯ

Проскурович О.В. Методы и модели для организации самонаблюдений (на примере предприятий машиностроения). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 – экономико-математическое моделирование. – Технологический университет Подолья, Хмельницкий, 2002.

В диссертационной работе исследована организация самонаблюдений на базе экономико-математических и описательных моделей в следующих направлениях: исследования за стабильностью процессов труда; реализация принципа внешнего дополнения через механизм синтеза самонаблюдений; обоснование логики развития процессов труда с помощью отклонений; формулировка упрощений и допущений; исследование характера и особенностей задач самонаблюдений; изучение моделей планирования, проведения и обработки данных самонаблюдений.

В первом разделе дан анализ состояния проблемы, сформулированы основные концептуальные положения работы и направления исследования. Сделан вывод о том, что организация нормирования труда на основе самонаблюдений является одним из немногих источников получения информации для процессов умственного труда и повышения производительности труда работающих в условиях рыночной экономики и реинжиниринга. В работе указывается на необходимость существенного изменения традиционной концепции нормирования труда, которая предусматривает: использование системы норм живого и овеществленного труда; принципы распределения и кооперирования труда. Отдельные рабочие места выступают важнейшими элементами системы управления предприятием, а связи между ними за счет движения объектов производства во времени и пространстве определяют структуру системы управления в динамике.

Во втором разделе последовательно рассмотрены основные типы задач нормирования по мере увеличения сложности их описания, а, соответственно, и моделирования. Для организации самонаблюдений необходимой является система методов и моделей следующего состава: марковских процессов с непрерывным и дискретным временем, комбинации различных методов сбора и обработки данных по устойчивым характеристикам, а для циклически повторяющихся элементов или функций используют метод описаний процессов труда. Доказано, что область применения каждого из этих методов не ограничивается какими-либо конкретными видами работ, имеет универсальное значение, а комбинирование методов позволяет решать задачи разной сложности, вплоть до нормирования творческого труда.

В работе выделено два вида отклонений: по производительности и стабильности, величина которых служит важным фактором уменьшения числа нормативов. Проведены исследования по изучению фонда рабочего времени в вероятностном аспекте для разных типов рабочих мест. В соответствие с этим подобран математический аппарат, который значительно уменьшает трудоемкость работ по организации самонаблюдений.

Впервые в нормировании труда выполнена и сформулирована задача оценки разнообразия в соответствии с законом Эшби на примере тройки смежных рабочих мест с целью изучения влияния ошибок из-за динамики движения объекта производства на саму норму. Таким образом, сложности разнообразия противопоставлена ошибка измерений. На этой основе сделан вывод о неправомерности формирования фонда оплаты труда традиционным способом.

Выполнены обоснования относительно выбора методов обработки статистических данных с целью отбраковки дефектных замеров и минимизации количества наблюдений. В работе рассмотрены возможности использования робастных процедур по Пуанкаре, Винзору, Хуберу, Титьену и Муру, биквадратного взвешивания, “складного ножа”, энтропийного метода, бутстреп-метода и сделаны выводы о роли, значении и области их применения для организации самонаблюдений.

В третьем разделе были разработаны еще две методики самонаблюдений с помощью марковских процессов для сложного умственного труда в управлении и обслуживающем производстве. Разработаны формы бланков для проведения самонаблюдений, которые должны заполняться периодически с минимальными затратами времени. Результатом решения задач для соответствующей цепи Маркова являются затраты времени на выполнение каждой функции, удельный вес в балансе затрат времени, вероятностей перехода из состояния в состояние.

Исследования с помощью моделей объединения статистических данных по признаку однородности позволили предложить методику планирования наблюдений, совмещенных во времени, как в процессе решения одной и той же задачи, так и разных задач.

Ключевые слова: допуски на отклонения, математические модели процессов труда, методы труда, самонаблюдения, система проведения наблюдений.

SUMMARY

Proskurovich O. V. methods and a models for the organization of a norm-fixing introspection (by an example of mechanical engineering). – Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the candidate of economics sciences on a specialization 08.03.02 – Economic-mathematical modification. Technological university of Podillia, Khmelnitskiy, 2002.

Dissertation is devoted to the research of the problems of labour organization standardization based on self-observation for the organizations especially with multinomenclature production.

The organization of self-observation based on economic-mathematical and desceptional model was researched, it has the following directions: realization of outside addition through mechanism of self-observation synthesis; substantiation of logic of labour process evelopment with a help of defluxions; studying of models planning, realization and processing of self-observation facts.

On a basis of such researches the self-observation methods were elaborated with a help of marking process for complete-mental labour in management and service organization. The research with a help of model examination of the following observations as for similarity allowed to propose observation planning methodic that are combined in time by different observations so in the same task decision as in different.

Key words: admission and deviations, methods of work, variety of system, mechanism of a feedback, normative base.

Підписано до друку 22.05.2002 р. Формат 60х84/16.

Ум. друк. арк. 1,0, обл..-вид.арк.. 1,2. Наклад 100 прим. Зам. № 514, 2002 р.

Віддруковано ТОВ “Поліграфіст”

М. Хмельницький, Курчатова 2/1 Б тел. 55-06-05